1

ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДОСВІДУ

ПОШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 2

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ
ПОШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ
ШКОЛЯРІВ
1.1. Проект як засіб реалізації пошукової діяльності учнів 5
початкової школи
1.2. Використання проектної технології в освітньому 8
процесі початкової школи
РОЗДІЛ 2. ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ДІЄВИЙ СПОСІБ
ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
ДОСВІДУ ПОШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Різновиди навчальних проєктів для учнів початкової 14
школи
2.2. Використання проектної технології в освітньому 17
процесі початкової школи
ВИСНОВКИ 20
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 22
 3

ВСТУП
Перед дидактикою сучасної початкової школи постає завдання побудови
освітнього процесу так, щоб розвивати в школярів пошуковий інтерес,
вміння отримувати нові знання самостійно, орієнтуватися в потоці поданої
інформації.
Інтерес до отримання нових знань добре формується там, де навчання не
зводиться до подання готових відповідей, а розвиває пошукову діяльність
школярів, створює умови для пошуку відповідей на поставленні запитання.
Саме тому початкова освіта пріоритетним завданням вважає гуманну
педагогічну взаємодію між вчителем та учнем. Такою взаємодією можна
вважати пошукову діяльність у процесі виконання різноманітних проєктів,
яка створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів початкової
школи.
Метод проектів виник у другій половині ХІХ ст. і базувався на
теоретичних концепціях прагматичної педагогіки. Першим поширював та
реалізовував ідеї методу проектів американський педагог і філософ Джон
Дьюї, який дав цьому явищу назву – Школи майбутнього (School of To-
Morrow).
У професійній педагогічній діяльності вчителя поєднуються нормативні
(дії на основі педагогічної норми, стандарту) та інноваційні (створені в ході
власного педагогічного пошуку) елементи. Інноваційна діяльність вчителя
спрямована на перетворення сфери його діяльності з метою створення нових
педагогічних систем, відкриття невідомих закономірностей, пошуку нових
ідей, методів, засобів педагогічної діяльності.
Потреба в педагогічному проектуванні виникає всякий раз тоді, коли
наступає усвідомлення необхідності переходу від освітньої системи, що
існує, до пошукової моделі. При цьому всякий раз виникає проблема
розробки проекту. Проектування сьогодні – найважливіший чинник розвитку
освіти і практика його організації багатогранна.
До питань пошукової діяльності в навчальному процесі початкової
 4

школи звертались як психологи, так і педагоги: С. У. Гончаренко,

О.Я. Савченко, Н. В.Котелянець, О. Онопрієнко, О. О. Фунтіковою.
Незважаючи на численність наукових досліджень з окресленої
проблематики, варто наголосити, що у них практично відсутній комплексний
аналіз проблеми організації пошукової діяльності у початковій школі.
Це і зумовило вибір теми дослідження – «Формування в учнів
початкової школи досвіду пошукової діяльності ».
Об’єктом роботи є процес формування пошукової діяльності учнів
початкової школи.
Предметом дослідження є проект як засіб формування пошукової
діяльності молодших школярів.
Мета роботи полягає у тому, щоб теоретично обгрунтувати
ефективність використання методу проєктів під час пошукової діяльності
учнів початкової школи.
Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
- проаналізувати теоретичні засади організації пошукової діяльності
молодших школярів;
- ознайомитися з досвідом роботи вчителів початкової школи щодо
використання проектної під час формування пошукової діяльності учнів;
- вивчити особливості застосування пошукової діяльності у
початковій школі.
Під час дослідження було використано комплекс методів, серед яких:
аналіз і синтез педагогічної літератури з окресленого питання; вивчення
досвіду вчителів початкової школи; аналіз, систематизація та узагальнення
даних, отриманих під час спостереження за освітнім процесом.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів,
висновків, списку використаних джерел.
 5

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОШУКОВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1. Проект як засіб реалізації пошукової діяльності учнів

початкової школи
Питання виникнення методу проектів у зарубіжній педагогічній науці
розглядалися у працях, як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, які досить
неоднозначні у своєму тлумаченні щодо питань виникнення методу, його
засновників та періодів розвитку. Зокрема, Е.С. Полат, Н.Ю. Пахомова
пов'язують народження методу проектів з ім'ям американського філософа і
педагога Джона Дьюї (1859-1952 рр.), Б.М. Назаренко називає
основоположником даного методу В. Кілпатріка, американські педагоги (Дж.
Кнеллер, К. Гоулд, Дж. С. Холл) вважають засновником методу Р. Стімсона.
За весь час існування і розвитку методу проектів про нього сказано чимало в
різних концептуальних контекстах: трудового навчання (К.М. Вудворт,
Н.К. Крупська, С.Т. Шацький); професійного навчання (Н.Є. Ерганова,
Г. В. Рогова, Ф.М. Рабинович), диференційованого навчання (Н.П. Гузик,
Е.А. Юніна, І.Е. Унт), особистісно-орієнтованого навчання (І.С. Якиманська),
педагогіки співробітництва (В.Ф. Шаталова, В.А. Сухомлинський, І.П.
Волков, Л.С. Виготський). Дослідження з питання історії методу проектів
вели І.Г. Ворончіхіна, М. Кнолль, В.Н. Стернберг та ін.
Метод проекту зародився у другій половині ХІХ століття, у
сільськогосподарських школах він навіть ґрунтувався на теоретичних
концепціях «прагматичної педагогіки». Наприкінці XIX століття метод
проектів став використовуватись в Америці: у 1879 році при
Вашингтонському університеті в Сент-Луїсі було засновано Школу ручного
навчання (Мanual Training School), в якій освітній процес будувався на
зазначеному методі. Школярі розробляли не лише проекти, а й практично
 6

виконували їх у технічних майстернях. Вони самі відповідали за планування

та реалізацію проекту, керувались реальними проблемами повсякдення,
виготовляючи об'єкти, які давали можливість перевірити їх теорії і плани на
практиці.
На межі XIX та XX століть метод проектів із специфічного методу
професійно-технічної освіти трансформувався в загальний метод навчання.
Основоположником цієї школи був Джон Дьюї (1859–1952) [7, с.99].
Згідно з його поглядами, цінне те, що корисне людям, що має практичний
результат і спрямоване на благо всього суспільства. Навчання в його школі
мало проходити як трудова та ігрова діяльність, у процесі якої дитині
прищеплюється смак до самонавчання та саморозвитку.
На думкуД. Дьюї, навчання повинне орієнтуватися на природний
розвиток вроджених якостей дитини. Тому в центрі розроблення змісту
освіти має знаходитись не «обізнаний дорослий» із заздалегідь
заготовленими планами та програмами навчання, а учень з його власними
вподобаннями, інтересами та потребами. Дж. Дьюї у 1915 р. дав цьому явищу
назву – Школа майбутнього (School of To-Morrow). На той час метод
проектів уже зазнав змін, набувши технічного, практичного, соціального та
художнього варіантів.
Таким чином, теоретичне зародження методу проектів відбулося в
кінці XIX століття в США. Дидактичні основи його впровадження розробили
та обґрунтували американський педагог Дж. Дьюї та його послідовники –
В. Х. Кілпатрик, Е. Паркхерст.
Теорія Кілпатрика базувалася на його переконанні в тому, що навчання
стає успішним лише тоді, коли воно підпорядковується нахилам дитини та
уникає примусу. Сам термін «метод проектів» учений тлумачить як
«цільовий спосіб ставитись до дітей таким чином, щоб пробуджувати в них
все найкраще, а потім дозволяти їм повірити у себе якомога сильніше».
Отже, В. Х. Кілпатрик запропонував спосіб побудови освіти, у центрі
якої знаходиться проектна діяльність, заснована на засадах «природних
 7

законів освіти». Метод проектів при цьому розглядався не лише як засіб

навчання різним дисциплінам, а також як самостійний навчальний предмет.
Метод проектів був у центрі уваги дослідників різних періодів і різних
культур. У 20-х роках XX століття метод проектів значно вилинув на
розвиток радянської педагогіки, яка мала багато спільного з
матеріалістичними поглядами Дж. Дьюї, ідеї якого втілилися в методі
проектів.
Починаючи з 1929 до 1932 року, метод проектів широко застосовувався
в шкільній практиці й в Україні. Взагалі, весь період з 1918 по 1932 рік
можна розглядати як час шкільних експериментів: теоретично розроблялися і
застосовувались у навчанні найновіші системи, форми та методи, створені
передовою європейською та американською педагогічною думкою.
Найбільш повно та ефективно метод проектів використав у своїй роботі
А.С. Макаренко. У 1930 році Народний комітет просвіти затвердив програми
для початкової школи та шкіл ФЗУ, які були збудовані на основі комплексів-
проектів. Проте період цієї новації був недовгим, оскільки комплексно-
проектні програми значно скорочували обсяг знань з основних предметів.
Крім того, не вистачало освітян, які володіли методикою повною мірою. В
результаті знизився рівень теоретичної підготовки учнів, освітні установи не
змогли забезпечити їм необхідного обсягу знань, випускники не завжди
могли продовжити освіту, а викладачам вищої школи доводилося
заповнювати упущення шкільної програми. Все це разом узяте призвело до
того, що метод проектів не отримав широкого визнання. У 1931р.постановою
ВКП(б) він був засуджений та у вітчизняній педагогіці більше не
застосовувався [15, с.237-238].
Лише в 60-ті роки XX століття в західноєвропейських країнах метод
проектів зазнав свого другого народження – під тиском студентських вимог
радикально реформувати систему освіти, спрямувати її назустріч
демократичним змінам та соціальним запитам суспільства.
З середини 90-х років минулого століття метод проекту знову набуває
7
 8

широкої популярності і в школах України. Наразі вчені визначають метод

проектів як відкриту педагогічну систему, яка містить певну сукупність
взаємопов'язаних засобів, методів і процесів, необхідних для створення
організованого та цілеспрямованого педагогічного впливу на формування
особистості учня. Процес модернізації освіти, висунувши на перший план
питання проектування змісту та забезпечення компетентністно-
орієнтованного навчання, зажадав застосування відповідних технологій,
зокрема, методу проекту [19, с.48]. Сучасний проект є елементом наукової
творчості учнів, складовою сучасних педагогічних технологій [7, с.39].
Таким чином, проведений аналіз показує, що метод проектів як
педагогічне явище має багату та складну історію становлення. Дослідження
історичного досвіду роботи за цим методом дозволяє створити основу для
організації успішної практики його впровадження в умовах сучасної школи в
Україні.

1.2. Використання проектної технології в освітньому процесі

початкової школи
Метою проектної технології під час пошукової діяльності учнів
початкової школи є створення таких умов, сприяють тому, що учні
самостійно отримують нові знання з різних джерел, вчаться використовувати
їх на практиці; удосконалюють пошукові вміння; розвивають дослідницькі
вміння та аналітичне мислення.
Провідні педагоги зазначають, що проєкт має бути пов’язаний з
реальним життям, він може бути незвичайної форми, носити самостійний
характер виготовлення. Учні мають навчитися створювати кінцевий продукт
проекту. Це можуть бути анотації, фото, аудіо або відео звіти, комікси,
сценарії, різноманітні щоденники, цікаві журнали, саморобні довідники,
каталоги, брошури, альбоми, словники, статті, стінгазети, виставки, анкети,
таблиці, описи та ін.
Кінцевий матеріал може подаватися у формі дискусії, огляду, виставки,

8
 9

демонстрування, доповіді, конференціі, репортажу, драматизації та ін.

Під час такої пошукової діяльності всі учасники освітнього процесу
розв’язують різнорівневі дидактичні, виховні і розвивальні завдання. Це
сприяє розвитку пошукових навичок молодших школярів, формує у них
вміння самостійно здобувати знання, орієнтуватися в інформаційному
просторі [39, с. 4].
До проектів ставляться такі вимоги як:
- наявність певної проблеми чи задачі, для розв’язання якої потрібні
інтегровані знання та дослідницький пошук;
- певна значущість передбачуваних результатів;
- самостійність, індивідуальна, парна, групова діяльність молодших
школярів;
- наявність кінцевої мети проектів;
- наявність базових знань з різних галузей, які є необхідними для
роботи над проектом;
- правильне структурування змістової частини проєкту (з вказуванням
поетапних результатів);
- правильне визначення проблеми, розв’язання пошукових задач,
висунення гіпотези щодо їх розв’язання, оформлення кінцевих результатів,
аналіз отриманих даних, підведення підсумків, корегування [2, с. 60].
В основі кожного проєкту лежить проблема. Проблема проекту
обумовлює мотивацію діяльності, направленої на її вирішення. Вибір
проблеми – найскладніший і найважливіший момент. Вчителю початкових
класів необхідно направити думки школярів на самостійний пошук
проблеми.
Слід розуміти, що проблема завжди має базуватися на суперечності.
Наприклад, проблема «Відношення до бабуся і дідуся» заснована на
суперечності: всі вважають, що люблять своїх батьків, але літні люди гостро
відчувають свою самотність.
Надалі варто уточнити предмет дослідження, наприклад, в проекті

9
 10

«Рідна домівка, рідна сім’я – тут виростає доля моя».

У педагогіці виділяють внутрішню та організаційну структуру проектів.
Таблиця 1.1
Внутрішня структура навчального проєкту
Проєкт
Проблема, що потребує Компоненти проекту: Матеріальний або
вирішення • предмет культурний продукт, що має
практичне значення
дослідження;
• мета проекту;
• гіпотеза;
• завдання;
• методи вирішення
проблеми.

Робота
Міні-групи
Настановча конференція
(загальні збори) Робота
Міні-групи Групові заняття Підсумков
а
конференц
Робота ія
Міні-групи

Рис 1.1. Організаційна структура проєктної діяльності

Метою проєктної діяльності стає пошук вирішення проблеми. Важливий

момент осмислення значущості, об’єму і рівня невирішених завдань, який
можна визначити як збір інформації. Він включає дослідження стану
питання: аналіз предметної літератури, вивчення законодавчої і нормативно-
правової бази, соціологічні опитування, проведення зустрічей, інтерв'ювання
компетентних осіб [32, с. 5].
Важливим є етап розробки гіпотези. Гіпотеза – це наукове припущення,
допущення, яке автор проекту підтверджуватиме, іноді спростовуватиме.

10
 11

Формулюючи гіпотезу, учень будує припущення, яким чином він досягатиме

поставленої мети. Мета проекту і його гіпотеза зумовлюють завдання
проекту. Завдання формулюються як певні етапи вирішення загальної
проблеми, як досягнення мети в певних умовах [9, с. 10].
Методисти подають таку класифікацію навчальних проектів: За
різноманітною діяльністю учнів:
- дослідницький;
- творчий;
- художній (особливий вид творчого);
- інформаційний;
- практичноорієнтований.
За змістом:
- моно предметний;
- між предметний;
- надпредметний.
За тривалістю:
- короткодіючий;
- середньо тривалий;
- довготривалим.
За метою:
- підсумковий;
- поточний.
За кількістю учасників:
- індивідуальні;
- парні;
- групові [5, с. 3].

11
 12

Таблиця 1.2.
Характеристика проєктів
Проєкт
індивідуальний Груповий
Тема проекту вибрана відповідно до Тема проекту вибирається у
інтересів, індивідуальних та вікових відносності з колективними інтересами.
особливостей учня.
Формується відчуття персональної Формується відчуття колективної
відповідальності «за все», потрібна відповідальності.
велика самостійність,
дисциплінованість, організованість,
ініціатива.
Можливість просуватися до Узгодженість по термінах виконання
результату у своєму темпі. окремих частин проекту.
Учень отримує досвід роботи на всіх Учень отримує досвід роботи на всіх
етапах. етапах.
Формуються найважливіші уміння і Навик у виконанні окремого виду
навики: дослідження, презентаційні, роботи, наприклад, тільки підготовка,
оціночні та ін. візуального ряду проекту.
Формуються навики індивідуальної Створюються умови для прояву і
роботи. формування основних рис творчої
особи.
Діяльність носить соціальну Діяльність носить соціальну
направленість. направленість.
Проект може бути виконаний Проект може бути виконаний глибоко
односторонньо і упереджено. і різносторонньо.

Дуже важливо правильно оцінювати виконання проектів. Важливо

зазначити, що це оцінювання має носити характер.
Учні класу, які досягли вагомих результатів у виконанні проекту, можна
нагородити дипломами або пам’ятними подарунками. Важливо пам’ятати,
що у початковій школі кожен учень класу, який взяв участь у виконанні
проекту, має бути заохоченим.
Як зазначають провідні методисти, використання проєктів у початковій
школі, сприяє тому, що учні вчаться аналізувати, зіставляти, виділяти
головне, вміло застосовувати набуті навички на практиці, вчаться вести
пошукову роботу. У них підвищується інтерес до отримання нових знань, до

12
 13

пошуку необхідної інформації, зростає самоповага. Вважаємо, що

систематичне використання проєктів на практикці роботи робить освітній
процес значущим, орієнтованим на індивідуальність учня.
Отже, метод проектів у практиці початкової школи посідає вагоме місце.
Він стимулює учнів до аналізу, зіставлення, вчить виділяти головне,
застосовувати набуті пошукові вміння та навики під час практичної роботи.

13
 14

РОЗДІЛ 2
ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ДІЄВИЙ СПОСІБ ФОРМУВАННЯ
В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДОСВІДУ ПОШУКОВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ

2.1. Різновиди навчальних проєктів для учнів початкової школи

Організація пошукової діяльності в початкових класах має враховувати
вікові особливості учнів та реалізовуватися з дотриманням певних етапів:
- етап виявлення проблеми (протиріччя) та усвідомлення її (його)
змісту;
- етап застосування відомих учням знань і способів діяльності для
вирішення проблеми (подолання протиріччя);
- етап формулювання припущення або висунення гіпотези щодо
способу чи результату розв’язання проблеми (подолання протиріччя);
- етап послідовного виконання дій з виявлення істинності чи хибності
висунутого припущення;
- етап формулювання висновків на основі отриманих даних.
Важливо зазначити, що Нова українська школа працює на засадах
особистісно-орієнтованої моделі освіти. В контексті цієї моделі освіти
початкова школа враховувує здібності, потреби, інтереси учнів та на
практиці реалізує принцип дитиноцентризму.
Аналіз пошукової діяльності сучасних початкових шкіл дозволяє
стверджувати, що освітній процес у них характеризується тільки елементами
пошукової роботи. Така робота сприяє ефективному вивченню програмового
матеріалу та урізноманітненню освітнього процесу.
Метою пошукової діяльності учнів початкових класів має бути не тільки
кінцевий продукт, а й процес пошуку. Під час цього процесу
розвиватимуться дослідницькі здібності учнів початкової школи,
відбуватиметься розширення їх світогляду, змінюватиметьмя і мотивація до
навчання, і відбуватиметься заміна об’єктної ролі на суб’єктну.

14
 15

Метою запропонованих нами проектів є створення таких умов, за яких

його результатом є індивідуальний досвід пошукової діяльності молодших
школярів.
Пропонуємо тематику проєктів:
Для 1класу:
– «Я в цьому світі»
– «Як народилася грамота»
– «Рідна домівка» Для 2 класу:
– «Наш рід»
– «Мої книги»
– «Символи України»
– «Сторінками дитячих сайтів»
– «Твоя рідня»
– «Рідна школа» Для 3 класу:
– «Казки світу»
– «Про що говорить народна мудрість»
– «Україна»
– «Про що розповість січень»
– «Досліджуємо сучасні твори» Для 4 класу:
– «Подорож поетичними стежинами»
– «Життєвий і творчий шлях Івана Франка»
– «Візьму перо і спробую...»
– «У світі казки чарівної»
– «Скринька давнього одягу»
– «У кожного є співуча пір’їнка»
Представимо один з них:

«У світі казки » (4 клас)

Тип проекту: творчий, індивідуальний, довготривалий.
Об’єкт проєкту: казки.
Цілі проєкту: поглиблювати знання четвертокласників про казки,

15
 16

навчити визначати головну думку казки, сформувати навички правильного

виразного читання, розвинути уміння креативно мислити, навчити складати
казки, виховувати любов до народної творчості, розвивати акторські
здібності, розвивати критичне мислення.
План виконання проекту 1 етап. Опрацювання додаткової
літератури.
Дослідити мають знайти відповіді на такі питання:
1. Казка – це повчальний твір?
2. Які бувають казки?
Учні збирають інформацію про види казок, групують їх, готують
інформаційні хвилинки до уроків, представлення та стінгазети.
2 етап. «Ярмарок»
Діти читають і представляють підготовлені казки, ребуси, кросворди
за текстами прочитаних казок.
3. етап «Казка до нас прийшла»
Діти об’єднуються в групи та готують інсценізацію казки.
4 етап «Ми Андерсони»
Четвертокласники мають скласти свою казку та презентувати її.
5 етап «Ми ілюстратори»
Учні малюють ілюстрації до казок, які прочитали.
6 етап Підсумок
Весь матеріал, який зібрали діти представляється у вигляді виставки, а
потім зберігається і може бути використаний на інших уроках.
Запропонована нами тематика проектів має на меті допомогти у
вирішенні певних різнорівневих дидактичних, виховних, пошукових і
розвивальних завдань з літературного читання. Виконання цих проектів
сприятиме розвитку пошукових навичок учнів, формуватиме вміння
самостійно отримувати нові знання, навчить учнів початкової школи
орієнтуватися в інформаційному просторі та сприятиме активному розвитку
молодших школярів.

16
 17

2.2. Ефективність використання проектної технології у процесі

проведення пошукової діяльності учнів початкових класів
Запропоновані нами проекти ми апробували під час проходження
педагогічної практики.
Програма констатувального експерименту передбачала визначення
ефективності проектної діяльності в початкових класах щодо формування
проектувальних навичок молодших школярів; з’ясування ефективності
використання проєктної діяльності у процесі проведення позакласної роботи
з літературного читання в початковій школі; здійснення діагностики
ефективності проектного навчання для учнів початкової ланки згідно з
визначеними критеріями та показниками.
Ми виділяли такі критерії для оцінювання результатів експерименту:
- доцільність обраної теми;
- актуальність;
- практична значущість;
- презентабельність;
- самостійність виконання;
- етика оформлення;
- творчий підхід;
- науковість;
- інформаційний компонент;
- володіння ІКТ.
Щодо ефективності певного виду проекту, то він залежить від
поставлених цілей самим вчителем. За тривалістю найбільш популярним
проектом є короткотривалий, який триває від двох до шести уроків.
Найчастіше метод проектів використовують на уроках природознавства,
ставлення дітей до використання методів – позитивне, оскільки воно
передбачає сукупність різних видів діяльності, а також інтеграції матеріалу з
багатьох предметів.

17
 18

Найчастіше презентація проекту відбувається у формі стінгазети або

усного журналу.
На етапі констатуального експерименту ми запропонували учням
четвертих класів підготувати презентацію на тему «Скринька українських
байок».
Аналіз проектів дозволив виявити 3 рівні реалізації критеріїв
четвертокласників.
Високий рівень мають респонденти, що мають високий рівень знань,
розуміють матеріал та можуть застосовувати його на практиці.
Крім того аналізують його, роблять власні висновки, а також
підключають творче мислення і можуть самостійно оцінити результати своєї
роботи. Проект виконують тільки самостійно.
Ці учні комунікабельні, творчі, самостійні, у них присутнє критичне
мислення; вирішують пізнавальні й творчі завдання у співпраці, мають
навички роботи з інформацією.
Володіють ІКТ на високому рівні. Проект таких учнів має високий
рівень інформаційності, науковості та виглядає презентабельно.
Середній рівень – діти мають достатній рівень знань про дану проектну
роботу.
Учні можуть застосувати свої знання на практиці, проте вони не можуть
узагальнити матеріал, систематизувати, проаналізувати. Під час роботи над
проектом проявляли малу активність, не дуже комунікабельні.
При виконанні проектної роботи діти не використовують творчий підхід,
не додають щось своє, а суто виконують конкретні завдання поставлені
вчителем. Також рівень самостійності, науковість, інформаційний
компонент – середній.
Присутнє використання ІКТ, проте на дуже низькому рівні.
Низький рівень характерний для учнів низьким рівнем знань та
розумінням матеріалу,що представлений на проектному уроці.
Вони не вміють висловлювати свою думку, не цілком розуміють

18
 19

матеріал, не вміють співпрацювати і допомагати іншим.

Вони не можуть застосувати свої знання на практиці, рівень
самостійності у проектній роботі, науковість, інформаційний компонент –
низький. Відсутнє використання інформаційних технологій.
Отож, можемо побачити, що значна кількість дітей має середній рівень
сформованості таких якостей, розвиток яких породжує проектна діяльність.
Бесіда з вчителями дозволила виявити основні причини низького
рівня сформованості усіх вищенаведених критеріїв:
– недостатня обізнаність у матеріалі;
– недостатня обізнаність у проектній діяльності;
– відсутність системності та систематичності у роботі над проектом;
– недостатню реалізацію потенційних можливостей навчальних
предметів і позакласної роботи;
– особистісні риси характеру учнів(некомунікабельність, низький
рівень пам’яті, уваги, відсутність творчого мислення;
– надмірна активність батьків у роботі над проектом.
Аналіз результатів дослідження дає змогу зробити висновок про те, що
використання проектної діяльності у початковій школі дають позитивні
результати. Значно зріс рівень знань учнів про проектну діяльність, рівень
самостійності, інформативності, науковості, учні також почали застосовувати
творчий підхід до навчання. Значно розширився словниковий діапазон під
час співпраці з іншими учасниками проекту. З цього можемо зробити
висновок про доцільність впровадження проектної технології у процес
позакласної виховної роботи.
Експериментальне дослідження підтвердило, що проектна діяльність у
початковій школі має великий вплив на комунікативність, самостійність, на
творче мислення. Пошукова діяльність учнів початкової школи сприяє
підвищенню їхньої впевненості у самих себе та кожного учасника проекту.
Розвиває в молодших школярів пошукові уміння.

19
 20

ВИСНОВКИ
З’ясовано, що інтерес до отримання нових знань добре розвивається там,
де навчання не зводиться до подання готових відповідей, а активізує
пошукову діяльність школярів, створює умови для пошуку відповідей на
поставленні запитання.
Визначено, що типовими програмами Нової української школи
передбачено, що школярам початкової школи недостатньо дати нові знання,
дуже важливо вчити їх користуватися ними. Важливу роль тут відводиться
пошуковій діяльності, котра сприяє формуванню творчості, самостійності й
ініціативності учнів; розвиває загальнонавчальні уміння, навички; сприяє
реалізації принципу зв’язку навчання з життям.
Доведено, що основна мета пошукової діяльності у практиці початкової
школи полягає у тому, щоб сформувати в молодших школярів систему
наукових понять, дослідницьких умінь. З цією метою провідні педагоги
рекомендують на уроках у початковій школі використовувати метод
проєктів.
Під час роботи над проектом учні початкових класів набувають досвіду
індивідуальної самостійної пошукової діяльності. Досліджуваний метод
стимулює молодших школярів до вирішення різноманітних проблем, які
потребують певних знань; розвиває критичне мислення; сприяє формуванню
навички роботи з інформацією (учні добирають потрібну інформацію,
аналізують та систематизують її).
Метою проектної діяльності стає пошук вирішення проблеми. Важливий
момент осмислення значущості, об'єму і рівня невирішених завдань, який
можна визначити як збір інформації. Він включає дослідження стану
питання: аналіз предметної літератури, вивчення законодавчої і нормативно-
правової бази, соціологічні опитування, проведення зустрічей, інтерв'ювання
компетентних осіб
Аналіз пошукової діяльності сучасних початкових шкіл дозволив
констатувати, що освітній процес у них характеризується тільки

20
 21

елементами пошукової роботи. Така робота сприяє ефективному вивченню

програмового матеріалу та урізноманітненню освітнього процесу.
Метою пошукової діяльності учнів початкових класів має бути не тільки
кінцевий результат, а й сам процес пошуку. Під час цього процесу
розвиватимуться дослідницькі здібності учнів початкової школи,
відбуватиметься розширення їх світогляду, змінюватиметьмя і мотивація до
навчання, і відбуватиметься заміна об’єктної ролі на суб’єктну.
Проаналізовано досвід роботи вчителів щодо використання проектної
технології навчання на уроках літературного читання у вигляді анкетування,
яке показало, що проектна технологія частково використовується на уроках
літературного читання і зовсім не використовується у позакласній роботі з
літературного читання.
У процесі дослідження виявлено, що навчальні проекти класифікуються
за характером діяльності дітей, за змістом проектування, за тривалістю
проектування, за метою, яку ставить перед собою вчитель та за кількістю
учасників.
У ході роботи експериментально доведено ефективність використання
запропонованих нами проектів, для формування творчого мислення,
можливості до аналізу, систематичності та узагальнення вивченого матеріалу
з літературного читання молодшими школярами.

21
 22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Баханов К. Навчання історії за проектною системою / К. Баханов //
Історія в школах України. – 2000. – № 3. – С. 33 – 37.
2. Башинська Т. Проектувальна діяльність – основа взаємодії вчителя
та учнів / Т. Башинська // Початкова школа. – 2003. – №7. – С. 59 – 62.
3. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: шляхи реалізації / І. Д.
Бех. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.
4. Білик В. Проектна діяльність – основа розвитку творчих здібностей
молодших школярів / В. Білик // Початкова школа. – 2013. – №5. – С. 6 – 8.
5. Бодько Л. Метод проектів як засіб реалізації особистісно
орієнтованого навчання / Л. Бодько // Початкова школа. – 2013. – № 10. – С.
1– 4.
6. Буркова Л. Парадигмальний підхід до класифікації сучасних
дидактичних теорій / Л. Буркова // Рідна школа. – 2006. – № 10. – С. 8 –11.
7. Войний О. Зміст проектної діяльності учнів / О. Войний // Трудова
підготовка в закладах освіти. – 2007. – №4. – С. 7 – 9.
8. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних
закладів / Н. П. Волкова. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 576 с.
9. Волковська Т. Проектування як метод особистісно-орієнтованого
навчання / Т. Волковська // Початкова освіта. Методичний порадник. – 2006.
– №40(376). – С. 9 – 10.
10. Горбаченко Н. Використання дослідницьких методів на уроках як
дієвий спосіб забезпечення творчого розвитку особистості / Н. Горбаченко //
Початкова школа. – 2012. – №2. – С. 42 – 43.
11. Григорчук А, Уманець К. Сучасні методи та прийоми проведення
занять з позакласного читання / А. Григорчук, К. Уманець // Початкова
школа. – 2010. – №5. – С. 15 – 18.
12. Груздева М.В. Досвід роботи вчителя з ведення факультативу
«Поезія» для учнів початкових класів / М.В.Груздева // Початкова школа. –
2008. – № 10. – С. 37– 43.

22
 23

13. Державний стандарт початкової загальної освіти // Практика

управління закладами освіти: Щомісячний спеціалізований журнал
(Спецвипуск). – Київ, 2012. – 68 с.
14. Дороз В.Ф. Методика навчання української мови в загальноосвітніх
закладах: Навч. посібник для студентів ВНЗ / В.Ф. Дороз. – К.: Центр учбової
літератури, 2008. – 386 с.
15. Дятко Г., Яремко О. Основи проектної діяльності навчально-
виховного процесу у початковій школі / Г. Дятко, О. Яремко. – Дрогобич,
2009. – 30 с.
16. Жукова І.Л. Стратегія вибору книг для позакласного читання (3 – 4
кл.) / І. Л. Жукова / / Початкова школа. – 2007. – № 4. – С. 26 – 31.
17. Короткова Л.Д. Сімейне читання як засіб духовно-морального
становлення особистості / Л.Д. Короткова / / Початкова школа. 1993. – № 11.
– С. 15 – 17.
18. Мартиненко В. Позакласне читання / В. Мартиненко // Початкова
школа. – 2003. – №7. – С. 24 – 28.
19. Мартиненко В. Робота з дитячою книжкою / В.Мартиненко //
Початкова школа. – 2003. – №7. – С. 24 – 28.
20. Метод проектів (Антологія педагогічної думки) // Початкова освіта.
– 2008. – №4 (Вкладка).
21. Пентилюк М.І. Методика навчання української мови в середніх
освітніх закладах: Підручник / М. І. Пентилюк. – К.: Ленвіт, 2005. – 385 с.
22. Навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх шкіл з
навчанням українською мовою [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://osvita.ua/school/program/8793/
23. Пєхота О.М. Освітні технології: Навч.-метод. посібник / О.М.
Пєхота, Кіктенко А.З., Любарська О.М. – К.: А.С.К, 2004. – 256с.
24. Підлужна Г.В. Позакласне читання молодших школярів як
педагогічна проблема / Г. В. Підлужна // Початкова школа. – 2004. – №6. – С.
56 – 59.
23
 24

25. Подранецька Н. Проектна технологія на уроках української

літератури / Н. Подранецька // Українська мова і література. – 2007. – №3. –
С. 21–23.
26. Поліщук М. Сімейне читання і бібліотека: грані взаємодії / М.
Поліщук // «Бібліотекознавство». – 2002 – № 6. – С. 56 – 59.
27. Проць М.М. Методика класного і позакласного читання в
початкових класах: Навч.-метод. посібник / МОН Укр. ДДПУ ім. І.Франка
Кафедра методики гуманітарних дисциплін / М.М. Проць, А.С.
Зимульдінова.
– Дрогобич: Вимір, 2006. – 208 с.
28. Савченко О.Я. Від людини освіченої – до людини культури. Ціннісні
орієнтації загальноосвітньої підготовки учнів / О. Я. Савченко // Рідна
школа. – 1996. – №5. – С. 56 – 60.
29. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах: Посібник для
вчителя/ О. Я. Савченко. – К.:Освіта, 2007. – 336 с.
30. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. Посібник для
вчителя / О. Я. Савченко – Київ: Магістр-S, 1997. – 255 с.
31. Скрипченко Н.Ф. Шляхи вдосконалення класного й позакласного
читання / Н.Ф. Скрипченко // Початкова школа. – 1990. – №5. – С. 36–40.
32. Соценко Г. Метод проектів. Сутність, вимоги до використання, етапи
роботи / Г. Соценко // Початкова освіта. – 2006. – №40. – С. 3 – 8.
33. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5 томах / В.О.
Сухомлинський.–Т.2. – К.: Рад. школа, 1986. – 348 с.
34. Ткачук Г.П. Уроки зустрічі з книжкою / Г. П. Ткачук // Початкова
школа – 2000. – №2. – С. 15 – 18.
35. Ткачук Г.П. Основні вимоги до позакласного читання / Г.П
Ткачук // Початкова школа. – 1986. – №8. – С. 20 – 24.
36. Ткачук Г.П. Робота з дитячою книжкою на уроках позакласного
читання: Посібник для вчителя / Г.П. Ткачук. – Кам’янець-Подільський:
Абетка, – 200 с.

24
 25

37. Трофімова О.Г. Книга в сім'ї та духовне виховання дитини / О. Г.

Трофімова // Початкова школа. – 1995. – № 7. – С. 65 – 66.
38. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посіб.для студ. вищ. пед. закл. Освіти
/ М.М. Фіцула. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 527 с.
39. Чабайовська М. Організація проектної діяльності молодших
школярів у процесі проведення позаурочної роботи з літературного читання /
М. Чабайовська // Початкова школа. – 2014. – №2. – С. 4 – 9.
40. Явоненко М. Методика підготовки школярів до літературної
діяльності / М. Явоненко // Початкова школа. – 2005. – №5. – С.15 – 18.
41. Ящук С. Розвиток творчого потенціалу учнів у процесі проектно-
технологічної діяльності / C. Ящук // Рідна школа. – 2004. – №4. – С. 9 –10.

25