ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Факультет дошкільної і початкової освіти 
імені Валентини Волошиної
Кафедра дошкільної освіти

КУРСОВА РОБОТА

на тему: Формування творчих здібностей у дітей дошкільного віку.

Студентки 3 курсу ОДП групи

Освітньої програми: 
Дошкільна освіта. Початкова освіта
Спеціальності 012 Дошкільна освіта
Галузі знань: 01 Освіта / Педагогіка
Ступеня вищої освіти бакалавр
Чередніченко Марії Сергіївни

Науковий керівник:

Розширена шкала _______________________________

Кількість балів: __________ Оцінка: ECTS ___________

Члени комісії _________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)
_________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
_________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
__________ ______ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Вінниця – 2022 рік

 3

Тема курсової роботи: Формування творчих здібностей у дітей

???????????????дошкільного віку.
ПЛАН
ВСТУП 3
Розділ І. Теоретичні засади розвитку творчих здібностей особистості 5
1.1 Психологічні особливості дітей ???????дошкільного віку 5
1.2 Розвивальні можливості освітнього процесу для становлення творчої
особистості 11
1.3 Діагностика рівня сформованості творчих здібностей дітей ?????????
дошкільного віку 14
Розділ 2. Практичні засади розвитку творчих здібностей дітей
?????????????віку 24
2.1 Використання театралізованих занять для розвитку творчих здібностей у
дітей дошкільного віку 24
2.2 Використання образотворчого мистецтва для розвитку творчих
здібностей у дітей 28
2.3 Аналіз форм та методів взаємодії ЗДО та сім'ї щодо розвитку
творчих здібностей дітей ???????????дошкільного віку 31
ВИСНОВКИ 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36
ДОДАТКИ 39
 4

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. В епоху 21 століття життя сучасної
людини стає все різноманітнішим і складнішим. Вона вимагає від людини
гнучкості мислення, швидкості орієнтації, адаптації до нових умов, творчого,
нестандартного підходу до вирішення різноманітних проблем.
Розвиток творчих здібностей в дітей– це одне з головних завдань у
вихованні сучасної дитини. Це складний і тривалий процес, коли діти
отримують перші художні враження, долучаються до світу мистецтва,
опановують різні види художньої діяльності, у тому числі образотворчої.
Сучасний погляд на розвиток творчих здібностей пропонує єдність
формування ставлення до навколишнього світу засобами різних видів
образотворчого мистецтва.
Але нині стали менше виявляти інтерес до малювання. Наразі наші діти
виховуються на телебаченні, інтернеті, різних інтелектуальних іграшках, які
купують дітям батьки, бабусі та дідусі, але при цьому забувають купити
коробку з олівцями або з фарбами. Сучасній дитині важко включити роботу
уяву, тому що вони звикли до швидкої зміни сюжету при перегляді того ж
таки мультфільму, та й навіщо думати, коли можна знайти в інтернеті.
Проблема розвитку творчих здібностей у дітей будь-якого віку є
однією з актуальних як у педагогіці, так і у психології. Багато публікацій з
цього приводу можна знайти серед праць таких науковців, як Н. Ветлугіна,
Л. Богоявленська, Л. Венгер, Л. Виготський, Т. Григор’єва, В. Давидов,
А. Запорожець, В. Левін, О. Лук, О. Матюшкін, В. Моляко, О. Нікіфорова,
Л. Парамонова, Я. Пономарьов, Б. Теплов, П. Якобсон. Вказаними
науковцями досліджувалися різні аспекти творчого виховання та освіти:
сутність, компоненти, методики, засоби, прийоми навчання тощо.
Об'єкт – процес творчого становлення особистостей дошкільника.
Предмет – методи та прийоми розвитку творчих здібностей дітей
???????????дошкільного віку
 5

Мета - теоретично обґрунтувати особливості розвитку творчих

здібностей дітей дошкільного віку за змістом??????????.
Гіпотеза - процес використання образотворчого мистецтва та
театралізованих занять спияє колективізації всього дитячого колективу,
тобто дає можливість ввести всіх дітей в навчально-виховний
процес.????????
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати психологічні особливості розвитку творчих
здібностей дітей дошкільного віку.
2.Визначити розвивальні можливості освітнього процесу ЗДО для
становлення творчої особистості.
3. Здійснити діагностику рівня сформованості творчих здібностей
дошкільника.
4. Виявити практичні засади розвитку творчих здібностей.
Методи дослідження: теоретичні – аналіз філософських, психолого-
педагогічних джерел, мистецтвознавчої літератури, програм і навчально-
методичних посібників; вивчення педагогічного досвіду; 
емпіричні – анкетування, спостереження й вивчення продуктів творчої
діяльності дошкільників; педагогічний експеримент (констатувальний,
формуючий). Формувального не потрібно
 6

РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ
ОСОБИСТОСТІ

1.1 Психологічні особливості дітей дошкільного віку

Дошкільний вік – це час, коли з високим темпом формується психіка
дитини, динамічність її становлення пов'язана з результатами, досягнутими в
колишній період розвитку, це час продовження активного фізичного
розвитку.
Так, А. Антонова, Н. Арапова-Піскарьова, Н. Веракса, підкреслюють,
що «фізичний розвиток визначається тим, що скелет дитини все ще
формується, через що переважає хрящова тканина, рух дрібної моторики все
ще викликає стомлення, через те, що процес закляклення кисті і пальців не
закінчений. На цьому віковому ступені активно розвивається координація
рухів, формується образ тіла, змінюється ставлення до свого тіла, ростуть
показники сили, витривалості» [2, с. 56]. – не знайшла такого джерела у
списку літератури
Також триває багатобічний розвиток психіки, вона ускладнюється,
з'являються нові властивості.
В. Мухіна (хто це – педагог, психолог??????методист, практик?????)
зазначає, що «сфера уваги характеризується слабким рівнем довільності,
оскільки вища нервова діяльність все ще відрізняється незрілістю, діти часто
імпульсивні, не володіють повною мірою контролем своєї поведінки, часто
діють під дією ситуативних подразників, через нерозвинену вольову
регуляцію. На цьому віковому ступені збудження і гальмування в корі
головного мозку домінує над гальмуванням, тому увага нестійка, швидка
стомлюваність, відповідні реакції емоційні» [36]. Не співпадає номер із
номером джерела у списку літератури
Сфера сприйняття емоційно забарвлена, тісно пов'язана з потребою дії -
саме через операції з предметом діти пізнають його властивості.
 7

???????Н. Бєляєв відзначає, що «у віковій динаміці сприйняття існують

протилежні тенденції - реалізується зростання цілісності сприйняття, і
одночасно посилюється деталізація і структурність перцептивного образу,
здатність виділяти форму об'єкта» [9, с. 24].
???????Л. Обухова, посилаючись на відомості А.Прессман, показує, що
також змінюється структурність, через що «важко створити площинну фігуру
з окремих її частин. Подолання цієї скрути починається після 5 років, при
наростанні ролі зору в предметних діях і розвитку його контрольно-
вимірювальних функцій» [39, с. 88].
???????Л. Венгер, як зазначає у своїй роботі В. Мухіна, представив дані
розвитку здатності до виділення і співвідношенням між собою структурних
елементів у межах складних об'єктів, діти в 5 років успішно вибирають
складні багатокомпонентні фігури [36, с.24] .
??????О. Радугін відзначав, що «здатність диференціювати об'єкти за
формою, їх структурними особливостями посилюється, оскільки
відбувається якісна перебудова способів перцептивних дій. Крім того,
розвиваються характеристики перцепції і сенсорики під дією мови» [23, с.
85].
Напрямком перцептивного розвитку є виникнення різних новоутворень
де, у кого?????? під впливом соціальних впливів, мови. Це засвоєння
перцептивних еталонів геометричних фігур, колірного спектру,
темперованого музичного ладу [29, с. 84].
Новоутворенням виступає вища соціалізована форма перцепції –
спостереження, де дитина цілеспрямовано діє вже як суб'єкт пізнавальної
діяльності. Ця форма перцепції з’являється в процесі взаємодії з предметним
і соціальним світом і носить структурований характер [13, с. 48].
Розвиток волі нестійкий: у дитини не виходить послідовно домагатися
досягнення мети, долаючи труднощі, через що вона часто припиняє
діяльність. Довільна увага може підтримуватися ззовні – за допомогою
дорослого, який підкріплює (заохочення, похвала), і за допомогою
 8

однолітків. Розвиток і закріплення довільної уваги відбувається через

переживання дитиною почуття задоволення від своїх результатів, що
підкріплюється схваленням.
У цьому віці домінує мимовільна увага, що не вимагає особливих
зусиль дітей, яких приваблює переважно все нове, несподіване, яскраве.
Інтенсивно починає розвиватися пізнавальна мотивація, а також
мотивація до встановлення позитивного ставлення оточуючих.
???????Є. Рогов визначає ряд особливостей у сфері мотивації у дітей:
мотиви стають супідрядними, визначаючи загальну спрямованість поведінки.
За даними ???????Л. Болотіної, існують три види мотивів старшого
дошкільника: потреба в ігровому спілкуванні, позитивні якості обраного і
здібності іншої дитини до конкретного виду діяльності [7, с. 83].
Пам’ять залишається наочно-образною, у дітей краще виходить
механічно запам'ятовувати матеріал без розуміння і усвідомлення смислових
зв'язків усередині нього.
Мислення також змінюється − дозріває аналітико-систематична
функція кори головного мозку, виникає перехід від пізнання зовнішньої
сторони явищ до пізнання їх сутності, діти в змозі розуміти властивості і
ознаки предметів і явищ, тому можуть робити узагальнення, висновки,
будувати аналогії, елементарні умовиводи. Наочно-дієве мислення
розвивається до наочно-образного [7, с. 155].
Прогресують просторові уявлення, виникають спроби провести аналіз
просторових ситуацій, через диференціацію образу простору з
відображенням і метою і їх взаємного розташування.
На думку ???????З. Михайлової, Т. Бабаєвої, Л. Кларіна, і З. Серової,
уявлення виступають основою ефективності формування наочно-образного
мислення [24, с. 55].
Соціальне становлення психіки визначається домінуючою в цей час
психічною формою – уявленнями.
 9

П. Гальперін, С. Рубінштейн, підкреслювали, що уявлення дітей є

фрагментарними, дифузними, хоча триває процес їх інтенсивного розвитку в
діяльності. Доказом цього є, за даними дослідження О. Цин (1986),
«виникнення у дошкільників творчої уяви».
У розвитку уявлень визначальним фактором виступає слово і дія,
практичний аналіз навколишніх предметів, і соціальний контекст виховання
дітей значно їх прискорює в розвитку [7, с. 31].
Дедалі складніші уявлення відображаються на всьому процесі
психічного розвитку [10, с. 89]
Також виникають два основних функціональних рівні пам'яті. «Вищий
соціальний рівень підпорядковує собі нижчий, який продовжує бути
самостійним, будучи елементарним. До первинного рівня пам'яті відноситься
впізнавання, хоча разом з подібними видами пам'яті є найбільш
елементарним, індивідуальним показником психіки, викликаним соціальним
фактором - промовою, оскільки об'єкти мають назву, вербалізована, а їх
запам'ятовування набуває довільного характеру» [7, с. 78].
У результаті соціалізації формується новий соціальний рівень пам'яті з
новим принципом функціонування, коли змістом виступає вербальний
осмислений матеріал, а його механізмом – довільне регулювання
запам'ятовування і відтворення. Труднощі поділу цих рівнів проявляються в
існуванні перехідних форм прояву соціальності, тобто ступеня участі
вербальних компонентів і довільного механізму регулювання процесів
пам'яті [16, с. 127].
Разом з розвитком психіки відбувається і розвиток особистості дітей -
більш диференційовано починають проявлятися характер, інтереси, цінності,
психічний розвиток стає все більш соціальним, посилюється соціалізація,
обумовлена поступовою зміною соціальної ситуації розвитку - близькістю
шкільного навчання [16, с. 129].
Соціальна ситуація розвитку викликана потребою автономності дій і
становленням системи самооцінки, спробою відтворити модель відносин і
 10

поведінки дорослих, хоча вони все ще захищають дитину від активної участі.
У відносинах з дорослими інтенсивно розвивається здатність до ідентифікації
з людьми, пізнається сила відокремлення, яким належить оволодіти в більш
пізньому віці [2, с. 47].
Діти прагнуть брати участь у відносинах і соціальних ролях дорослих
за допомогою гри.
Починає формуватися суб'єкт діяльності, що виникає в процесі
спілкування, пізнання і практичної діяльності [16, с. 18].
Розвиток цілепокладання - виникає в цьому ж віковому періоді [19, с.
87]
Досягнення мети і вміння довести діяльність до кінця обумовлені
розвитком цілеспрямованої довільної поведінки. Формування вольового
компоненту суб'єкта діяльності реалізується як зосередженість і
послідовність дій, самоконтроль, самооцінка своїх дій і отриманого
результату. Під впливом оцінок і контролю дорослого дитина починає бачити
помилки в своїй і чужій діяльності і бере зразки для наслідування.
Провідна діяльність – це сюжетно-рольова гра (характеризується
відтворенням уявних соціальних ситуацій, ролями). Надалі ці ігри отримують
«режисерський» характер, вони допомагають дитині зрозуміти весь спектр
відносин між людьми, допомагають розвитку знаково-символічної функції і
мови. Також розвиваються продуктивна, побутова, посилюється пізнавальна
діяльність.
Особистісний розвиток дитини характеризується особистісними
новоутвореннями:
а) довільність;
б) поява «внутрішнього світу»;
в) здатність до узагальнення переживань;
г) виникає наочно-дієве мислення, що переходить в наочно-образне;
з'являється опосередковане запам'ятовування;
д) моральний розвиток;
 11

е) здатність до перцептивного моделювання та соціалізованої мови.

Основними завданнями математичного розвитку дітей дошкільного
віку є:
а) розвиток логіко-математичних уявлень; логічних, і сенсорних
способів пізнання математичних властивостей і відносин;
б) освоєння математичних і експериментально-дослідницьких способів
пізнання дійсності і математичного змісту;
в) розвиток інтелектуально-творчих проявів;
г) розвиток точної, аргументованої і доказової мови, збагачення
словника.
Діти старшого дошкільного віку повинні вміти:
а) виділяти складові елементи групи об'єктів; визначати відмінність,
подібність, порівнювати частини на основі складання пар і рахунки;
розуміти, що ціла група предметів більша за кожну свою частину (частина
менша за ціле);
б) правильно оперувати кількісними і порядковими числівниками;
в) порівнювати разом розташовані числа в межах 10 (спираючись на
наочність), виявляти співвідношення більше - менше; зрівнювати нерівні
групи предметів двома способами (видаляючи і додаючи одиницю);
г) порівнювати предмети різної величини (до 10), розміщуючи їх в ряд
у порядку зростання (спадання) розміру (довжини, ширини, висоти,
товщини);
д) розрізняти форму предметів;
е) позначати вербально своє місце розташування серед предметів і
людей, і положення предмета стосовно іншого;
ж) називати послідовно поточний день тижня, частини доби.
Таким чином, можна зробити наступний висновок: старший
дошкільний вік – це час, коли з високим темпом формується психіка дитини,
і соціальне становлення психіки визначається домінуючою в цей час
психічною формою − уявленнями.
 12

Триває багатобічний розвиток психіки, вона ускладнюється,

з'являються нові властивості.
Розвиток дитини характеризується особистісними новоутвореннями:
довільністю; появою «внутрішнього світу»; здатністю до узагальнення
переживань; виникає наочно-дієве мислення, що переходить в наочно-
образне; з'являється опосередковане запам'ятовування; моральний розвиток;
здатність до перцептивного моделювання та соціалізованої мови.
Соціальна ситуація розвитку викликана потребою автономності дій і
становленням системи самооцінки, спробою відтворити модель відносин і
поведінки дорослих.
Провідна діяльність – це сюжетно-рольова гра. Також розвиваються
продуктивна, побутова, посилюється пізнавальна діяльність.
Висновок з параграфу? Отже, можемо підсумувати…………і
перехід до 1.2 логічний має бути
1.2 Розвивальні можливості освітнього процесу для становлення
творчої особистості
Про поняття «творчість» Т. Комарова говорила, що це «діяльність, в
результаті якої дитина створює нове, оригінальне, проявляючи уяву,
реалізуючи свій задум, самостійно знаходячи засіб для його втілення.
Удосконалювати творчі здібності у дітей дуже важливо, оскільки вони
сприяє розвинути дитини з усіх боків, збільшує ймовірність його
майбутнього освіти »[10].
Творчі здібності у людей з'являються в ранньому віці. Самий
насичений проміжок часу - від двох до семи років. У цій стадії закладається
основа особистості, і вона вже проявляє себе. За відправну точку проявом
таких здібностей виявляється в нестримному, рефлективному прагненні до
різної діяльності [1]. З цього можна побачити, що передумови творчих
здібностей необхідно шукати в художній діяльності дитини. О. Бакушинский
в своїх дослідженнях писав про те, що «становленню художньої діяльності
дитини дошкільника гармоніюють чотири основні характеристики:
 13

1. Активність;
2. Відсутність споглядання;
3. Байдужість до досягнень;
4. Переважання інтересу до самодостатньої композиції, до елементів
художньої форми в їх первісної тілесної значущості для осмислення
Є. Ігнатьєв [9] в своєчасно з'ясував, що у дитини, якій виповнилося два
роки, формуються початкові компоненти дрібної моторики, яка в
майбутньому процесі вдосконалення художньої діяльності матиме
найважливіше значення. Особливе значення для утворення такої координації
в процесі творчості має дозрівання ручної вмілості, сформованої тільки до
семи років достатньо високого рівня розвитку. Освіта рухової навички у
дітей старшого дошкільного віку відбувається в 4,5 рази швидше, ніж у дітей
молодшого дошкільного віку.
У дитини необхідно вдосконалювати творчий задум. На його розвиток
велику роль відіграє середовище проживання, методи і умови стимулюють
творчий задум. З малих років необхідно розширювати кругозір дитини, щоб у
нього були міцні основи художньої діяльності. Дитина, який бачив, чув,
засвоїв в своєму житті, все те що надав йому дорослий, буде впливати на
продуктивність його задуму.
У дітей раннього віку задум ще не розвинений. Діти не розуміють для
чого створюють малюнок, але з віком вони починають називати те, що вони
намалювали в своїх роботах. Т.Комарова [12] з'ясувала, «що задум виникає
пізніше, при сприйнятті готового зображення. У три роки у нього виникає
задум до створення малюнка, і деякі діти не змінюють свого задуму в процесі
малювання.
Уміння задумували зміст майбутнього зображення і втілювати виник
задум у малюнку формується на основі утворилися в процесі сприйняття
уявлень про різні предмети та явища, а також на основі оволодіння хоча б
основними образотворчими рухами руки. Це свідчить про зростання
усвідомленого ставлення до художньої діяльності, про формування вміння
 14

співвіднести бажання із засобами (способами дії), які дозволяють виконати

задумане. А це в свою чергу веде до подальшого формування задуму
художньої діяльності в цілому.
З'ясувалося, що діти трьох років в результаті комплексу занять
опанували деякими формотворними рухами, самостійно задумують задум
зображення відповідно до наявних у них вміннями і враженнями про
навколишню сферу їх проживання. Як правило, діти доводять задумане до
кінця; більшість охоче повторюють зображення самостійно або за
пропозицією вихователя, що говорить про усвідомленості і довільності
процесу малювання.
До шести років збагачується почуттєвий досвід дітей. Багатшими,
різноманітніше і точніше стають уявлення про предмети і явища
навколишнього, посилюється робота уяви. Задуми характеризуються
великою різноманітністю, стійкістю. Діти старшого дошкільного віку
підходять до створення зображення зі сформованим задумом, який дитина
співвідносить з наявними в його досвіді способами зображення і засобами
його виразного рішення.
Фактично, здатність до творчості – це інтегрована якість
індивідуальних якостей особистості (рис. 1).

бливості

Рис. 1. Модель формування інтегрованої якості розвитку творчих

 15

здібностей особистості
Отже, розвиток творчих здібностей дитини – це відносно самостійна та
динамічна система окремих особистісних якостей, що у поєднанні між собою
утворюють інтегровану якість, що формується та проявляється у творчій
діяльності і забезпечує розвивальну взаємодію особистості з навколишнім
середовищем у процесі проблемно-пошукової діяльності. – це визначення не
процесу формування творчих здібностей, а самих творчих здібностей. Між
іншим, така система передбачає наявність креативного компоненту як
передумови формування додаткових пошукових мотивів, які сприяють
успішній творчій діяльності. Адже нерідко творчу особистість називають
креативною особистістю.
Висновок+перехід до 1.3
1.3 Діагностика рівня сформованості творчих здібностей
Дослідно-пошукова робота по визначення рівня сформованості творчих
здібностей дітей старшого дошкільного віку здійснювалася в умовах
природного педагогічного процесу на базі КЗ ЗДО №50 ВМР. У дослідно-
пошуковій роботі взяли участь діти старшої групи 16 осіб.
Дослідно-пошукова робота проходила в два етапи:
Констатуючий етап, на якому підбирався діагностичний інструментарій
по визначенню стану формування творчих здібностей у дітей старшого
дошкільного віку, в процесі діагностики виявлявся рівень моральної
вихованості дітей старшого дошкільного віку, яке відношення має моральна
вихованість до творчих здібностей? відповідно з виділеними критеріями і
показниками, а саме: образно змістовний, виявляється в уявленні і знанні
дітьми таких моральних якостей, як: чуйність, чесність, відповідальність,
доброта, працьовитість та ін.; в наявності емоційно-образного тезауруса,
втілює моральні цінності в художніх образах класичного мистецтва і
народної творчості: знання приказок, прислів'їв, казок, сучасних творів для
дітей, в яких в художньо-образній формі виражені моральні цінності: турбота
про близьких, виконання обов'язків у родині, дбайливе ставлення до
 16

оточуючих і близьких людях, до природи, значимість дружби; емоційно-

мотиваційний, що виявляється в емоційній чуйності на художні образи - носії
моральних цінностей (співпереживання героям казок, вираз до них свого
відношення); дієво-практичний, виявляється в здатності до розуміння і
співвіднесення з особистісним досвідом ціннісно-смислового змісту
художніх творів з моральною проблематикою; здатності до самостійного
ціннісного вибору в проблемних ігрових ситуаціях на заняттях і візуалізації
власної моральної позиції в продуктах творчості.
Формуючий етап, на якому здійснювалося проведення розробленого
комплексу занять з формування творчих здібностей дітей старшого
дошкільного віку на матеріалі казки.
Метою констатуючого етапу є виявлення сформованості творчих
здібностей дітей старшого дошкільного віку за трьома критеріями: образно-
змістовного, емоційно-мотиваційного, дієво-практичного.
Завдання констатуючого етапу дослідно-пошукової роботи:
1. Уточнити рівневі характеристики виділених у першому розділі
дослідно-пошукової роботи показників формування творчих здібностей дітей
старшого дошкільного віку.
2. Проаналізувати діагностики і на їх основі розробити діагностичний
інструментарій, що дозволяє отримати інформацію про рівні формування
творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.
3. Провести педагогічну діагностику з виявлення рівня формування
творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку, проаналізувати її
результати, зробити висновки.
Для діагностики формування творчих здібностей були вивчені такі
методики, мають найтісніший контакт напрямку нашого дослідження:
«Спостереження за дітьми протягом дня в різних видах діяльності і в
режимних моментах», «Бесіда з дітьми про моральні якості» І.Б. Дерманова;
методика «Закінчи історію» в обробці Р.Калініна; методика «Сюжетні
картинки» Л.Г. Матвєєва.
 17

На основі сукупності виділених критеріїв і показників, ми визначили

шкалу оцінювання таким чином: високий, середній і низький рівні.
Високий рівень - итина має значний багаж художніх творів та народної
творчості, що втілюють моральні цінності, знає прислів'я, приказки, казки,
сучасні твори для дітей, в яких в художньо-образній формі виражені
моральні цінності: турбота про близьких, виконання обов'язків в родині,
дбайливе ставлення до оточуючих і близьких людей, до природи, значимість
дружби. Дитина проявляє інтерес, емоційну чуйність до образів творів з
моральної проблематики, вміє висловити свої почуття до більш прийнятного
образу і візуалізувати власну моральну позицію в продуктах творчості.
Дитина демонструє здатність співвіднесення ціннісного сенсу змісту казки з
особистісним досвідом, відрізняється розгорнутими висловлюваннями і
міркуваннями про вчинки героїв казок і її зміст, бере активну участь в іграх-
драматизаціях і спектаклях по сюжету казки в ЗДО.
Середній рівень - у дитини обмежене коло художніх вражень,
пов'язаних з образами-носіями творчості у діяльності. Мало знайомий з
дитячими творами, не може назвати прислів'я і приказки, договорює тільки їх
закінчення. У дитини прояв допитливості і позитивної емоційної реакції до
казки з моральної проблематики поєднується з недостатньою ініціативністю і
емоційною залученістю в вираженні своїх почуттів і власної позиції до казок
У дитини освоєння ціннісно-смислового змісту казки відбувається за
допомогою підказок і навідних запитань педагога, в проблемних ігрових
ситуаціях дитина діє за підказкою або по наслідуванням іншим, проявляє
інертність, невизначеність (або, навпаки, прямолінійність) у висловлюваннях
і судженнях про героїв і їх вчинках в казці, не може пояснити зміст казок,
проявляє старанність у підготовці вистав, але відрізняється відсутністю
творчої ініціативи.
Низький рівень - твори з моральної проблематикою не входять в коло
інтересів дитини. Дитина не знає прислів'їв і приказок, казок і інших дитячих
художніх творів, воліє дивитися лише мультфільми і комп'ютерні ігри. У
 18

дитини художні враження в цій сфері фрагментарні, поверхові або відсутні

взагалі, дитина не проявляє інтересу до казки як способу вираження своїх
моральних почуттів, в проблемних ігрових ситуаціях перемикається на
заняття своїми справами, Дитина не бере участі в обговоренні казок,
пов'язаних з моральними якостями: доброта, добрий вчинок,
відповідальність, працьовитість, не знає назв і змісту казок, не прагне брати
участь у колективній діяльності при підготовки вистав, проявляє емоційну
замкнутість, непослух та пасивність.
Рівень творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку
визначається сумою набраних балів, структуруємо їх в таблиці.
Таблиця 1.1
Рівень творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку
Бали Рівень

1 низький

2 середній

3 високий

За образно-змістовним критерієм на констатуючому етапі були

використані наступні діагностичні методики:
1. метод «Спостереження за дітьми протягом дня в різних видах
діяльності та режимних моментах»
2. метод «Бесіда з дітьми про моральні якості» І. Дерманова.
За емоційно-мотиваційним критерієм на констатуючому етапі були
проведені наступні методики.
1. Метод «Закінчи історію» Р. Калініна.
2. Метод «Сюжетні картинки» Л. Матвєєва.
 19

Розглянемо і проаналізуємо результати педагогічної діагностики,

отримані по всім відібраним методикам моральної вихованості дітей на
констатуючому етапі дослідно-пошукової роботи.
Завдання 1. «Спостереження»
Спостереження за дітьми проводилось протягом дня, в ході режимних
моментів і самостійної діяльності дітей. Спостерігали за тим, які якості у
дітей сформовані, які якості вони виявляють. Для спостереження вибрали
такі моральні якості як: доброта, працьовитість, чесність, чуйність,
відповідальність. Процес спостереження фіксували в таблицю, відзначали
якості, які дитина проявляє до дорослого (вихователя) і однолітків (дітей
групи).
Таблиця 1.2
Кількісні результати моральної вихованості дітей старшого
дошкільного віку по образно-змістовному критерію на констатуючому етапі
дослідно-пошукової роботи методика «Спостереження»
Кількість Високий Середній Низький
дітей

16 4 8 4

100% 25% 50% 25%

На високому рівні розвитку моральних якостей, перебувають 4 дитини

- 25% дітей. У дітей сформовані такі моральні якості як «доброта»,
«чесність», «працьовитість», «чуйність», «відповідальність» - діти
доброзичливі один до одного, не конфліктують, діляться іграшками,
виявляють повагу до старших, ввічливі, дбайливо відносяться до речей та
іграшок в групі, в будь-якій ситуації кажуть правду, не беруть чужі речі; з
задоволення приймають участь в житті групи, допомагають вихователю
доглядати за кімнатними рослинами, підтримувати чистоту на ділянці,
 20

відгукуються на будь-яке прохання про допомогу; проявляють чуйність на

прохання вихователя допомогти іншим дітям, наприклад: зав'язати шнурки
на черевиках, або прохання інших дітей про допомогу, виявляють співчуття,
можуть пошкодувати, якщо хтось плаче, або у іншої дитини щось не
виходить; відповідально ставляться до різних заходах групи: готують вироби,
вчать вірші для ранків, беруть участь в інсценуваннях.
У 8 дітей - 50%, а це половина дітей групи моральні якості «доброта»,
«чесність», «працьовитість», «чуйність», «відповідальність» знаходяться на
середньому рівні. Діти виявляють доброзичливість, діляться іграшками,
ввічливість виявляють не завжди, тільки тоді коли стоїть поруч дорослий,
можуть вступити в конфлікт; така якість як «працьовитість» у дітей залежить
від настрою або якщо їм подобається справа, яку їм доручили, наприклад,
дозволили посадити квітку в клумбу; чуйність і співчуття виявляють тільки
до тих дітей до кого мають симпатію і неохоче допомагають тим дітям, з
якими не дружать, нададуть допомогу, тільки якщо їх про це попросить
вихователь; беруть участь в різних заходах групи, але активності не роблять,
залежить від батьків вивчить дитина вірш або принесе виріб, в інсценуваннях
на других ролях або як глядач.
На низькому рівні знаходяться 4 дітей - 25%. Діти нетовариські в
основному самі по собі, від інших дітей тримаються осторонь, якщо взяли
іграшку то ні кому її не дадуть, якщо сіли на гойдалки то інших дітей, яких
не пускають, можуть образити і вдарити іншу дитину, забрати іграшку,
проявляють ввічливість, тільки якщо про це просить вихователь; без дозволу
беруть чужі іграшки, якщо скоїв поганий вчинок не визнається в ньому, все
буде заперечувати навіть при розмові з вихователем; не допомагає іншим
дітям прибирати іграшки, навіть якщо сам грав, намагається прохання
вихователя перекласти на інших дітей; чуйність і співчуття до інших дітей не
проявляє, якщо образив іншу дитину прощення не попросить, не пошкодує,
позиція щоб співчуття і чуйність проявляли тільки до нього; до заходів групи
інтересу не виявляє, вчити вірш або робити саморобку не буде. В результаті
 21

проведеної методики, результат показав, що дітей з високим і низьким

рівнем, однакова кількість.
Завдання 2. «Бесіда з дітьми про моральні якості». Для бесіди балу
обрано казка «Сестричка Оленка та братик Іванко», дітям була прочитана
казка, задавалися питання за змістом казки.
Таблиця 1.3
Кількісні результати моральної вихованості дітей старшого
дошкільного віку по образно-змістовному критерію на констатуючому етапі
дослідно-пошукової роботи метод «Бесіда з дітьми про моральні якості »
Кількість Високий Середній Низький
дітей

16 3 10 3

100% 19% 62% 19%

Аналіз результатів, отриманих під час бесіди показав, що всі діти

знайомі з казкою. Діти мають моральні уявлення: доброта, добрий вчинок,
чесність, працьовитість, а ось такі поняття як відповідальність, чуйність
викликали у більшості дітей утруднення.
3 дітей - 19% показали, що у них низький рівень. Вони знають, що
означають такі якості як доброта, добрий вчинок, працьовитість, а ось такі
якості як відповідальність, чуйність, викликали у них утруднення. Чи не
змогли співвіднести вчинки героїв з моральними якостями. Дати відповідь
чому герой так вчинив? А міг би він вчинити по іншому? Як ти думаєш? І т.д.
10 дітей - 62%, а це більше половини дітей групи, показали, що у них
моральні уявлення знаходяться на середньому рівні – вони розповіли
докладно про хороші якості Оленки, Іванка, купця, про погану поведінку
відьми, як Іванушка хотів допомогти сестрі, але не змогли, відповісти на
питання про чуйність, відповідальності.
 22

3 дітей - 19% показали, що моральні якості у них знаходяться на

високому рівні - вони відповіли на всі питання, відразу сказали, про що казка.
Відповіді звучали емоційно. Діти розповіли про моральні норми кожного
персонажа казки. Дали своє визначення таких понять як чуйність,
відповідальність. Чуйність - прийти на допомогу, допомогти;
відповідальність - якщо тобі дають завдання треба його виконати, а будь-яку
справу довести до кінця (вивчити вірш, вчасно прибрати іграшки).
Таким чином, ми з'ясували, 3 дітей - 19%, знаходяться на високому
рівні, стільки ж дітей перебуває на низькому рівні (19%). на середньому рівні
знаходяться 62% дітей.
З результатів діагностики видно, що більшість дітей, самі виявляють
такі моральні якості як: доброта, чесність, працьовитість, чуйність,
відповідальність, але не всі можуть пояснити, що ці якості означають.
Розглянемо і проаналізуємо результати педагогічної діагностики
моральної вихованості дітей на констатуючому етапі дослідно пошукової
роботи по емоційно-мотиваційному критерією.
Завдання 1. «Закінчи історію». Дітям пропонувалося прослухати
історію і закінчити її. Завдання проводилося з кожною дитиною
індивідуально.
Таблиця 1.4
Кількісні результати моральної вихованості дітей старшого
дошкільного віку по емоційно-мотиваційному критерію на констатуючому
етапі дослідно-пошукової роботи діагностичне завдання «Закінчи історію»
Кількість Високий Середній Низький
дітей

16 5 8 3

100% 31% 50% 19%

 23

Аналіз результатів констатуючого етапу за методикою "Закінчи

історію»:
На високому рівні знаходяться 5 старших дошкільників - 31% Вони
називають моральну норму, правильно оцінюють поведінку дітей і
мотивують свою оцінку. Під час заняття діти проявляли інтерес, на питання
відповідали емоційно.
У 8 дітей - 50% моральні якості знаходяться на середньому рівні. Діти
усвідомлюють такі моральні якості, як доброта, щедрість - жадібність,
працьовитість - лінощі, правдивість - брехливість. вони правильно оцінюють
поведінку дітей, називають моральну норму, але не можуть мотивувати свою
оцінку. Діти проявляли до завдання інтерес, але змогли відповісти тільки по
навідним питанням.
На низькому рівні знаходяться 3 дитини - 19%. Ці діти правильно
оцінюють поведінку дітей як позитивну або негативну (гарну - погану), але
оцінку не пояснюють і моральні якості не формулюють. Під час заняття
намагалися, бути не поміченими, активну участь не приймали.
Завдання 2. «Сюжетні картинки». Дітям пропонувалося розглянути
картки з моральним сюжетом, розкласти їх у дві стопки «хороший» і
«поганий вчинок», назвати вчинок і дати йому оцінку.
Таблиця 1.5
Кількісні результати творчих здібностей дітей старшого дошкільного
віку по емоційно-мотиваційному критерію на констатуючому етапі дослідно-
пошукової роботи метод «Сюжетні картинки »
Кількість Високий Середній Низький
дітей

16 5 6 5

100% 31% 38% 31%

 24

Аналіз результатів «Сюжетні картинки»:

Розглядаючи картинки, діти по-різному висловлюють емоційне
ставлення до етичних якостей (доброта - злість, щедрість - жадібність,
працьовитість - лінощі, правдивість - брехливість).
Високий рівень показали 5 осіб - 31%. Діти не тільки правильно
розклали картинки, а й обґрунтували свій вибір, супроводжуючи його
яскравими емоційними реакціями.
На середньому рівні 6 дітей - 38%. Діти правильно розкладали
картинки - з правого боку - хороші вчинки, з лівого боку - погані, але були
нерішучі, коли пояснювали свої дії. Емоційні реакції на вчинок були
адекватні, але виражені слабо.
Низький рівень показали 5 дітей - 31%. Ці дошкільники розкладали і
перекладали картинки з місця на місце, дивилися як розклала інша дитина,
розклали правильно, але пояснити, свої дії не змогли. Чому ти поклав цю
картинку з правого боку, а цю зліва?
Таким чином, отримані результати свідчать про необхідність
проведення роботи по формуванню та вихованню моральних якостей
дошкільнят.
Проаналізувавши всю роботу на констатуючому етапі дослідно-
пошукової роботи за такими критеріями образно-змістовному, емоційно-
мотиваційному, ми прийшли до висновку, що на високому рівні знаходяться
3 дітей - 19%. Діти виявилися найактивнішими при виконанні завдань. У них
не виникло особливих труднощів, називали моральні якості, співвідносили
правильно вчинки героїв з моральними якостями, допомагали іншим дітям
якщо вони не змогли при виконанні завдань. Більшість дітей 8 осіб - 50%, а
це половина дітей групи, знаходяться на середньому рівні, хлопці знають
моральні якості, але не завжди правильно приймали рішення куди віднести
той чи інший вчинок героя в заданій ситуації, правильно оцінюють
поведінку, називають моральну норму, але не пояснюють свою оцінку. Зате в
завданні «Не намочи ніг» багато проявили себе. У дітей в старшому віці
 25

продовжує розвиватися наочно-образне мислення, яке дозволяє дитині

сприймати змістовно-художню інформацію. У 5-6 років тільки починають в
свідомості дитини відбуватися зміни уявлень про самого себе, інших людей і
навколишній світ. Як показали результати діагностичного завдання, «Бесіда з
дітьми про моральні якості, у дітей викликали труднощі в поясненні таких
понять, як відповідальність і чуйність. На низькому рівні знаходяться 5 дітей
- 31%, діти знають і називають моральні якості, проте показали низький
результат, це пов'язано з тим, що у дітей слабо виражена емоційна сфера,
діти затиснуті, скупо проявляють свої почуття до інших людей, до
однолітків.
 26

РОЗДІЛ 2
ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ
ОСОБИСТОСТІ

2.1 Використання театралізованих занять для розвитку творчих

здібностей у дітей дошкільного віку
Сучасні вимоги до організації педагогічного процесу в ЗДО пов'язані з
акцентуванням уваги на формуванні універсальних навчальних дій,
успішність становлення яких багато в чому зумовлюється наявністю
комунікативних здібностей. У ситуації термінологічної невизначеності
багатьох педагогічних понять слід уточнити сутнісні характеристики даного
феномена в контексті проведеної роботи. Традиційно комунікативні здібності
розглядаються як сукупність дій, операцій, що забезпечують успішність
спілкування, яке необхідне для встановлення міжособистісної взаємодії.
Ефективність процесу навчання дітей молодшого шкільного віку багато в
чому зумовлюється сформованістю комунікативних навичок, відкритістю до
соціальних контактів, безконфліктністю поведінки, становленню яких сприяє
правомірний вибір діяльності, що забезпечує мимовільне, емоційно-
позитивне освоєння соціокультурних цінностей. В якості такого виду
діяльності в досвіді моєї роботи використана театралізована гра.
Специфіка театралізованої гри, на думку Д. Менджеріцької, полягає в
тому, що вона заснована на драматизації літературних творів (або власних
інсценівок), пристосованих для виконання на сцені «3». У театралізованій грі
сюжет, план гри, образ героя, його основні риси, дії, переживання, умови, в
яких він живе, багато в чому зумовлені змістом твору, підпорядковані
правилом, що відображає фіксовану автором логіку відносин і взаємодій
об'єктів навколишнього світу. Однак це не виключає прояви дитячої
творчості, так як способів реалізації ролей немає, дії не даються в готовому
вигляді. Літературний твір лише підказує ці дії, але їх ще треба створити і
 27

втілити в якихось рухах, жестах, інтонаціях, міміці. Дитина сама вибирає

виразні засоби, визначає особливості передачі художнього образу.
На думку багатьох дослідників, театралізовані ігри відрізняють
динамізм, високу емоційність, розпал почуттів, наявність образів,
народжених реальністю і вимагають негайного втілення в життя. Такі ігри
вимагають активної робочої думки, спрямованої на сприйняття і відтворення
змісту літературного тексту, на створення уявою відповідних образів.
Театралізовані ігри є найважливішим засобом морального, естетичного,
розумового виховання, сприяють збагаченню соціального досвіду і
мотиваційно-потребуючої сфери особистості. Через ототожнення з героями
художніх творів діти пізнають красу людських відносин. Участь в іграх
приносить їм почуття радості, естетичну насолоду, вчить управляти своїми
почуттями і поведінкою. Діти в процесі підготовки до ігрової діяльності і при
втіленні ігрового задуму, продиктованого сюжетом твору, пізнають
різноманітні життєві явища, їх досвід збагачується новими враженнями,
знаннями і вміннями, відбувається більш глибоке розуміння ідеї книги,
усвідомлення її художньої цінності, виховується інтерес і любов до
літератури , театру, рідного слова.
На думку А.Нікітіної, «театралізовані ігри дозволяють формувати
досвід соціальних навичок поведінки завдяки тому, що кожний літературний
твір або казка має моральну спрямованість. В результаті дитина пізнає світ
розумом і серцем і висловлює своє ставлення до подій »[4] . Художній твір не
тільки знайомить дитину з новими явищами, розширює коло її уявлень, а й
дозволяє їй виділити істотне, характерне в предметі, зрозуміти художній
образ, що має важливе значення для розвитку пізнавальної діяльності в
процесі становлення соціального досвіду.
В даний час театралізовані ігри використовуються як засіб навчання
вмінню вести діалог з однолітком, що є важливою стороною соціального,
особистісного розвитку дитини, джерелом становлення її комунікативних
здібностей, сферою її активності, саморозвитку. Театралізовані ігри
 28

програмують різні соціально-рольові позиції дітей, включає їх в систему

різноманітних соціальних відносин і активізують їх самосвідомість,
дозволяючи відчути своє «Я» в контексті подій навколишньої дійсності. В
процесі театралізованої гри задіюються всі компоненти соціального досвіду,
оскільки в її рамках відбувається пізнання і емоційна оцінка дитиною
навколишнього світу, вона включається в комунікативну взаємодію і реалізує
задані норми поведінки.
Театралізована гра - надзвичайно насичена в емоційному відношенні
діяльність, в якій діти допускають керівництво дорослого, не помічаючи
його, оскільки бажання обігравання сюжетів величезна. Ця діяльність
найбільш повно охоплює особистість дитини і відповідає специфіці розвитку
її психічних процесів: цілісності, одноманітне сприйняття, не тільки
образного, а й логічного мислення, рухової активності при недостатньому
володінні дитиною своїм тілом, легкості уяви і віри в перетворення,
емоційної сприйнятливості.
Особливе значення театралізовані ігри мають в становленні
комунікативних здібностей, оскільки збагачують знання про специфіку
взаємодії людей різного віку, статі, національностей, актуалізують емоційно-
чуттєву сферу, пов'язану з проявом інтересу до міжособистісної взаємодії,
потреби в діалоговому спілкуванні, соціально значущими мотивами
поведінки, формують способи взаємин, прийняті в соціальній культурі.
Використовуючи театралізовану гру як засіб формування
комунікативних здібностей, я вирішувала ряд завдань, що сприяють
становленню когнітивної, поведінкової та емоційної сфери.
Когнітивна сфера. Збагачувати уявлення дітей про:
● цінності різних видів соціальної культури (морально-етичної,
народної, гендерної);
● значущості безконфліктних, толерантних відносин; залежно від
внутрішнього стану людини від характеру її взаємин з іншими людьми і
 29

впливу особистісних якостей людини на особливості поведінки в різних

ситуаціях;
● залежно від оцінок, які дають вчинкам людини і характеру її
взаємин з іншими людьми;
● різноманіття варіантів сприйняття дійсності, право інших людей
на власне, «інше» сприйняття навколишнього світу;
● неможливості встановлення відносин з однолітком без
прийняття, розуміння толерантного ставлення до особливостей партнера по
спілкуванню.
Поведінкова сфера. Навчати способам, сприяти розвитку умінь,
формування навичок:
1. досвіду соціальної перцепції, передбачення можливості розвитку
ситуації взаємодії з іншими людьми, розуміння мотивів поведінки
однолітків;
2. розпізнавання, розуміння причин виникнення і адекватного
реагування на ситуації неблагополуччя і емоційні стани, пережиті
однолітками; прояви толерантного ставлення до особистісних особливостей
однолітків;
3. взаємодії з однолітками (виконувати спільні завдання,
домовлятися, розподіляти обов'язки, узгоджувати власні дії з партнером по
спілкуванню);
4. прояви доброзичливості, встановлення відносин довіри;
5. надання підтримки і допомоги одноліткам, які опинилися в
ситуації неблагополуччя; прояви в ситуаціях взаємодії з однолітками, при
вирішенні колізійних ситуацій, сприйнятті навколишнього світу
нестереотипного, творчого мислення, уяви; морального оцінювання та
вираження ставлення до літературних героїв і однолітків;
6. усвідомлення значущості індивідуального вкладу кожної дитини
в досягнення загального результату;
7. управління власним тілом, засобами передачі експресії.
 30

Емоційна сфера:
● сприяти прояву інтересу до міжособистісних відносин
літературних героїв і однолітків (їх бажання, потреби, уподобання в видах
діяльності; захоплення, вчинки);
● сприяти формуванню потреби і позитивного ставлення до прояву
турботи, надання допомоги і підтримки одноліткам в процесі розучування
ролей, виготовлення театральних декорацій і атрибутів;
● актуалізувати і підтримувати прояви симпатії, прихильності дітей
один до одного, радості від успішного виступу.

2.2 Використання образотворчого мистецтва для розвитку творчих

здібностей у дітей
У процесі традиційного навчання на дітей негативно впливає
орієнтоване на іспит освітнє середовище, де надмірно цінується академічна
успішність. При цьому в навчальному процесі акцент робиться на теоретичні
знання, не приділяючи достатньої уваги прояву творчості в дитячих роботах з
образотворчого мистецтва, обмежуючи уявлення дитини про «зоряне небо»,
сильно гальмуючи розвиток творчих здібностей. На таких заняттях розум
дитини мало залучений у процес, що відбувається, він відволікається на
якусь іншу роботу, часто не пов'язану з уроками образотворчого мистецтва.
Як було зазначено, образотворче мистецтво саме собою є важливим
компонентом якісної освіти. Воно відіграє велику роль у розвитку дітей і
може покращити їх естетичні навички та здатність до творчості, на відміну
від того, коли акцент у навчанні робиться на формуванні лише знань та
умінь. Такий навчальний процес включає лише копіювання та повторення
навчального матеріалу, а не створення своїх оригінальних робіт. Краще
провести ґрунтовну роботу щодо залучення учнів у процес створення
творчого малюнка, ненав'язливо запропонувавши йому принцип виконання
роботи, що випливає з характеру зображення та потребує максимальної
напруги творчих сил. У зв'язку з цим вчителі повинні модернізувати
 31

традиційні концепції навчання, основну увагу приділяючи розвитку творчих

здібностей та творчих ідей за рахунок включення мислення, уяви та свого
інтересу до практичної роботи з образотворчого мистецтва, пробудивши
творчу свідомість дітей та заклавши основу для вдосконалення творчих
здібностей.
У процесі розвитку творчих здібностей дітей дошкільного та
молодшого шкільного віку вчителі повинні враховувати значення сучасних
технологій, які можуть мати певний обструктивний вплив на розвиток
індивідуальності дітей та їх творчого потенціалу. Так, можна
використовувати мультимедійні інтерактивні технології для створення
творчої атмосфери. Наприклад, під час навчального процесу вчитель може
відсканувати будь-яку пелюсток. З цього моменту пелюстка квітки стає
джерелом уяви квітки, до якої ця пелюстка належить. Діти малюють квітка
уявна квітка з такими пелюстками. У результаті вихователь показує – який
він насправді. Поряд з цим можна навчити дітей використовувати функцію
пензля або олівця у комп'ютерній програмі для створення
найрізноманітнішого малюнка. Додаючи більше деталей, учні можуть
фантазувати, наприклад, додати очі, ніс, або місяць і струмок, щоб
зображення стало більш цікавим, а діти більш зацікавлені у творчому
процесі, беручи активну участь у створенні картин. Це може забезпечити як
ефект від навчального процесу, а й дозволить відчути радість і щастя від
створення власної творчої роботи, зрештою, сприяти подальшому розвитку
творчих здібностей.
Особливо відзначимо наявність загальної мови вчителя та дитини,
знання її індивідуальності та відмінних рис характеру від інших дітей.
Важливо, щоб особистість могла повніше проявитись у навчальному процесі.
Незважаючи на те, що діти 4-12 років явно цікавляться заняттями з
образотворчого мистецтва, вчителю слід знати фізичні та розумові
характеристики дітей цього віку, щоб підібрати відповідні види навчальних
занять або певні заходи, що включають вправи щодо розвитку
 32

спостережливості, уяви для накопичення візуальних. образів. Можна також

сприяти створенню асоціацій та аналогій, що сприяє розвитку творчих
здібностей [2]. Наприклад, у процесі планування уроків вчитель
образотворчого мистецтва може провести серед учнів асоціативну
підготовку, щоб діти могли бачити, що гуси та качки у воді нагадують
кораблі в морі, а птахи, що летять у небі, — різні види літаків. За допомогою
цього прийому навчання розвиваються асоціативні здібності. Крім того, діти
можуть вправляти дивергентне мислення, наприклад, вчитель може
попросити їх малювати різноманітні круглі предмети протягом обмеженого
часу. Потім (у вигляді конкурсу) провести порівняння, хто зміг вигадати
більше об'єктів, основна форма якого при малюванні представлена кругом.
Завдяки цьому прийому навчання розвивається дивергентне мислення.
Вчитель також може запропонувати завдання складніше, поєднуючи
розвиток елементів дивергентного мислення з індуктивним, щоб створити
сприятливий ґрунт у розвиток творчих здібностей дітей. Після того, як
дитина закінчить малювати круглі об'єкти, можна дати свободу її уяві,
створивши комбінацію із намальованих раніше об'єктів. Вони можуть бути
довільними, дублюючими та вибірковими, стимулюючи творчий підхід дітей
до виконуваного завдання.
Якщо вихователь має намір розвивати творчі здібності дітей у процесі
навчання декоративно-ужиткового мистецтва, то правильне застосування
прийомів навчання у процесі творчої роботи також може дати позитивний
результат. Ми знаємо, що дітям подобається знайомитися з новими
предметами, причому, в процесі гри, використовуючи найрізноманітніші
інструменти та матеріали, такі як степлери, кольоровий папір, ножиці, клей і
т.д., розміщуючи їх на невеликих стендах, діти повинні мати доступ до них у
час [3]. Педагог може заохотити самостійний вибір матеріалу чи інструменту
своєї творчої роботи. Це можуть бути матеріали, які оточують людину у
повсякденному житті, наприклад, яєчна шкаралупа, зубочистки, листя,
каміння, щітки, ватяні кульки, спонжі, навіть власна долонька тощо. За
 33

допомогою цих матеріалів та інструментів можна отримати нетрадиційну та

оригінальну роботу, наприклад, живопис на камені, декоративна прикраса з
яєчної шкаралупи, живопис долоньками, букет із ватних спонж та паличок та
ін.

2.3 Аналіз форм та методів взаємодії ЗДО та сім'ї

Актуальним завданням у час є розвиток у дошкільнят художньо-
творчих здібностей. Тому розвиток художньо - творчих здібностей у
дошкільника не може розглядатися тільки в рамках дитячого садка. Велике
значення у розвиток творчих здібностей дітей має сім'я. Краса у всьому, що
оточує дітей удома, викликає почуття радості, впевненості, зміцнює
прихильність дітей до батьків. У зв'язку з цим проводиться робота у тісному
контакті з батьками
Іноді батьки навіть не знають, як тактовно, правильно ставиться до
продуктів дитячої образотворчої творчості (дозволяють жарти, невтішні
висловлювання, грубі репліки, неприємні порівняння), що, зрештою, може
призвести до незадоволеності дитини результатами своєї творчості,
пасивності, небажання включатися творчий процес. "Я не вмію. Я не хочу» -
можуть стати для дитини девізом. Дитині необхідно допомогти розвинути ту
діяльність, якою вона починає займатися. Сама дитина не знайде всі засоби,
вона зможе відкрити лише найпримітивніші з них, і творчість її приречена
залишитися на найнижчому ступені.
Ми вважаємо за важливе встановити взаємозворотній зв'язок між
дитиною, педагогом і батьком. А також навчити батьків усвідомлено
ставиться до дитячої творчості через різні форми та напрямки спільної
роботи.
Діяльність із взаємодії з батьками має кілька напрямків.
Просвітницька діяльність, спрямована на підвищення психолого-
педагогічної культури у питаннях творчого розвитку дітей (пам'ятки для
батьків, групові та індивідуальні бесіди, виставки творчих робіт).
 34

Анкета для батьків:

"Визначення інтересу дитини до образотворчої діяльності";
«Як часто малює ваша дитина? ».
Інформаційний огляд у батьківському куточку:
"Особливості розвитку дітей 4 років".
Батьківські збори
"Особливості розвитку дітей 4 років";
«Малювання пластиліном»- значення розвитку дрібної моторики для
підготовки руки дитини до письма.
Індивідуальні бесіди з батьками:
«Розвиваємо творчі здібності»;
"Індивідуальні консультації за підсумками анкетування батьків";
«Показ та пояснення як можна зробити печатки з картоплі».
Пам'ятки для батьків:
Поради батькам "Як оформити куточок для малювання дітям у
домашніх умовах";
Консультації:
"Вплив нетрадиційних методів малювання на позитивні емоції дітей";
«Замість пензлика – рука».
Різноманітність заходів зацікавлювали та залучали не лише дітей, а й
їхніх батьків. Батьки з великим бажанням брали участь у спільних із дітьми
творчих конкурсах. Результат спільної творчості дітей та батьків сприяв
розвитку емоцій дитини, викликав почуття гордості за своїх батьків.
Виставки творчих робіт:
Залучення батьків до участі у виставці «Що нам осінь подарувала»
(виготовлення виробів із листя, іншого природного матеріалу);
Спільна виставка дітей та батьків:
«Чарівник пластелін»;
"Ми-чарівники" з використанням знайомих прийомів нетрадиційного
малювання.
 35

З настанням зими разом із дітьми брали участь:

Розвиваюча діяльність, спрямовану створення умов спільної творчості
дітей та батьків (відкриті заняття, семінар - практикум, розваги).
Розваги:
«Моя мама – найкраща на світі»
«Тато може, тато може…»
Відкриті заняття:
"Посадка цибулі" (виготовлення батьками табличок з назвами);
«День заміщення»
Семінар-практикум. Ця форма роботи дає можливість розповісти про
способи та прийоми навчання та показати їх
"Знайомство зі способами нестандартного розфарбовування"
Слід зазначити, що діяльність, заснована на відкритих заняттях і
майстер-класах, де йде тісне спілкування та взаємообмін думкою, дозволяє
батькам зрозуміти всю крихкість і ранимість душі дитини. Опинившись у
ситуації творчого процесу, дорослі самі починають відчувати сумнів: вийде
чи ні? Як найкраще зробити? Що ще вигадати? Які засоби та матеріали
вибрати? Дитина ставати їм ближче та її переживання виявляються
зрозумілішими.
Виконана разом із дітьми робота доставляє їм щиру радість та
захоплення, бажання зробити щось ще. А ці емоції, своєю чергою, є
важливим стимулом розвитку художньо-творчих здібностей дошкільнят.
Таким чином, творче використання традиційних форм роботи (бесіди,
консультації, анкетування, наочна агітація та ін.) та нетрадиційних ("Майстер
- клас", дискусійний клуб, вечір питань та відповідей та ін.) дозволяє
успішніше та ефективно співпрацювати з батьками. Поєднання всіх форм
роботи з батьками сприяє підвищенню теоретичних знань батьків, спонукає
їх переглядати методи та прийоми домашнього виховання, правильно
організовувати різнобічну діяльність дітей.
 36

Ми сподіваємося, що подальша спільна діяльність педагогів, батьків та

дітей у нашій групі, заснована на відкритості спільних дій, дасть ще більш
плідні результати. Ми не зупиняємось на досягнутому і будемо
продовжувати шукати нові шляхи співпраці з батьками. Адже наша спільна
мета – досягти успішного результату у всебічному розвитку та вихованні
наших дітей.
 37

ВИСНОВКИ

Розвиток творчих здібностей дитини – це відносно самостійна та

динамічна система окремих особистісних якостей, що у поєднанні між собою
утворюють інтегровану якість, що формується та проявляється у творчій
діяльності і забезпечує розвивальну взаємодію особистості з навколишнім
середовищем у процесі проблемно-пошукової діяльності. Між іншим, така
система передбачає наявність креативного компоненту як передумови
формування додаткових пошукових мотивів, які сприяють успішній творчій
діяльності. Адже нерідко творчу особистість називають креативною
особистістю.
Cхильності, як індивідуальні особливості, важливі для самоактуалізації
кожної дитини, оскільки підкреслюють її своєрідність і неповторність саме
серед однолітків, а в дитячому колективі ця своєрідність найбільш помітна і
яскрава.
Основним джерелом нагромадження позитивного досвіду формування
творчих здібностей дошкільника є виховний колектив, який не тільки
служить цілям морального розвитку всіх, а й може бути засобом всебічного
розвитку кожної дитини.
Детермінантами розвитку і засвоєння творчих здібностей у
дошкільному віці є: художня література, ігри (рольові та рухливі ігри),
елементи тренінгів, літературних творів і казок, ігор-драматизацій,
малюнкових методик, танці, казки, малюнки, міміка й пантоміміка дорослих
(еталон) і однолітків, а також аналіз різних життєвих ситуацій (ставлення до
них батьків, їхні вчинки, справедливе чи несправедливе покарання тощо).
Казка є ефективним засобом формування творчих здібностей, якщо
моральні приклади, обов'язково озвучуються і обіграються дітьми. Робота з
казкою дає можливість задіяти не тільки свідомість, мислення, досвід, а й
емоції, почуття, сприяє у формуванні творчих здібностей дошкільників.
Завдяки використанням різних методів роботи з казкою, у дитини старшого
 38

дошкільного віку систематизуються моральні уявлення, відбувається

формування творчих здібностей, вдосконалюється навички до творчого
пошуку.
Формування творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку
дозволяє забезпечити більш розвинуту дитину по виділеним критеріями:
образно-змістовного, емоційно-мотиваційного.
Проаналізувавши всю роботу на констатуючому етапі дослідно-
пошукової роботи за трьома критеріями образно-змістовному, емоційно-
мотиваційному, ми прийшли до висновку, що на високому рівні знаходяться
3 дітей - 19%. Діти виявилися найактивнішими при виконанні завдань. У них
не виникло особливих труднощів, називали моральні якості, співвідносили
правильно вчинки героїв з моральними якостями, допомагали іншим дітям
якщо вони не змогли при виконанні завдань.
Таким чином, можна зробити висновок, що педагогічна діагностика є
необхідним компонентом в процесі формування творчих здібностей. Вона
спрямована на виявлення рівнів формування творчих здібностей за заданими
критеріями і показниками, а саме: образно змістовному, − наявності
емоційно-образного тезауруса, втілює моральні цінності в художніх образах
класичного мистецтва і народної творчості: знання прислів'їв, приказок,
казок, сучасних творів для дітей.
 39

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алєксєєнко Т. Ф. Педагогічні проблеми молодої сім’ї: Навч.

посіб. Київ: ІЗМН, 1987. 116 с.
2. Амонашвили Ш. А. Личностно-гуманная основа педагогического
процесса. Минск: Университет, 1990. 500 с.
3. Артемова Л. В. Формирование общественной направленности
ребенка дошкольного возраста в игре. Киев, 1988. 160 с.
4. Батрак А. Духовно– моральне виховання учнів. Зауч. 2014. №1.
С.18-21.
5. Бернс Р. Развитие «Я»-концепции и воспитание / пер. с англ.;
общ. ред. и вступ. ст. В. Я. Пилиповского. Москва: Прогресс, 1986. 424 с.
6. Бех І. Д. Виховання особистості: моногр.: у 2 кн. Київ: Либідь,
2003. Кн. 2. Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. 344
с.
7. Бодалев А. А. Восприятие и понимание человека человеком.
Москва: Педагогика, 1982. 272 с.
8. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте
(Психологические исследования). Москва: Просвещение, 1968. 464 с.
9. Боришевський М. Й. Моральні переконання та їх формування у
дітей. Київ: Т-во «Знання» УРСР, 1979. 48 с.
10. Буяиовер А. И. Творческие игры как средство воспитания
коллектива. Психологические вопросы игры и обучения в дошкольном
возрасте. Москва, 1957. С. 21–34.
11. Ващенко Г. Г. Виховний ідеал. Підручник для педагогів,
виховників молоді і батьків. 3-тє вид. Полтава, 1994. Т. 1. 191 с.
12. Вишневський О. І. Сучасне українське виховання: Пед. Нариси.
Львів, 1996. 238 с.
13. Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ: Либідь,
1997. 376с.
 40

14. Громова Л. А. Этика взаимоотношений поколений. Москва:

Знание РСФСР, 1989. 31 с.
15. Дошкільна педагогіка: навч. посіб.для студентів вищих
навчальних закладів. Т. Поніманська. Київ: Академвидав, 2006. 456 c.
16. Клименко В. В. Психічний розвиток дитини: родинне виховання:
Метод. посіб. / В. В. Клименко. Київ: Навч. посіб., 1994. 81 с.
17. Лохвицька Л. Моральне виховання: нові чи старі проблеми?
Дошкільне виховання. 2014. №7. С. 12-16.
18. Педагогіка українського дошкілля: навч. посіб.для студентів
вищих навчальних закладів. Лисенко Н.В., Кирста Н.Р. Київ: Видавничий
Дім «Слово», 2010. 360 c.
19. Подласый, И.П. Педагогика: 100 вопросов – 100 ответов [Текст]:
учеб. пособие для вузов. Москва: Владос-пресс, 2004. 365 с.
20. Потаповская, О.В. О методологических подходах к
духовнонравственному воспитанию детей дошкольного возраста. [Текст].
Педагогика. 2013. №6. C. 72-82.
21. Семенов, А.В Этимологический словарь русского языка. [Текст]
серия «Русский язык от А до Я». Изд-во: «Юнвест», Москва, 2003. 704 с.
22. Свадковский, И.Ф. Нравственное воспитание. [Текст]. Москва:
Академия, 2011. 144 с.
23. Сластенин, В.А. Педагогика[Текст] Учеб. Пособие для студ.
высш. учеб. Заведений 4-е изд. Москва: Академия, 2012. 576 с.
24. Слободчиков, В.И. Психология человека [Текст] Учебное
пособие для вузов. Москва: Школа-Пресс, 2011. 384 с.
25. Соколов, Д.В. Сказки и сказкотерапия [Текст] Монография.
Москва: Эксмо-Пресс, 2016. 128 с.
26. Спицына О.Г. Программа по духовно-нравственному
воспитанию дошкольников «Откроем в сердце двери…». Фестиваль –
Педагогические идеи и технологии: дошкольное образование 25.02.15 URL:
http://educontest.net/component/content/article/56741
 41

27. Сухомлинский, В.А. Сердце отдаю детям [Текст]. Москва:

Академия, 2014. 62 с.
28. Сухомлинский, В.А. Избранные педагогические сочинения
[Текст]: в 3-х т. Т. 1. сост. О.С. Богданова, В.З. Смаль. Москва: Педагогика,
1979. 560 с.
29. Урунтаева, Г.А. Практикум по детской психологии [Текст]
пособие для студентов пед. инст-ов, учащихся пед. училищ и колледжей,
воспитателей детского сада. под ред. Г.А. Урунтаевой. Москва:
Просвещение: Владос, 1995. 291 с.
30. Урунтаева, Г.А. Дошкольная психология [Текст]: Учеб. Пособие
для студ. сред. пед. учеб. заведений. 5 изд., стереотип. Москва: Издательский
центр «Академия», 2001. 336 с.
31. Ушаков, Д.В. Толковый словарь современного русского языка:
Около 100000 слов [Текст]. Москва: Аделант, 2013. 800 с.
32. Ушинский, К.Д. Избранное [Текст]. Москва: Владос, 2009. 465с.
33. Харламов, И.Ф. Педагогика [Текст]: курс лекций. Минск: Изд-во
БГУ, 1979. 464 с.
34. Чекина, У.В. Теория нравственного воспитания: история
развития и современное состояние [Текст] монография. Гродно: ГрГу, 2008.
119 с.
35. Чепиков, В.Т. Воспитание нравственных качеств младших
школьников [Текст]. Гродно: ГрГУ, 2001. 180 с.
36. Шитякова, Н.П. Практикум по диагностике нравственной
воспитанности дошкольников и школьников [Текст]. Челябинск: Изд-во
ЧГПУ, 2001.79 с.
 42

Додатки
 43

Додаток А
Після проведення діагностики, система показників для зручності
фіксації спостережень зведена в таблицю, де проведена кількісна
характеристика за всіма проведеними методиками на констатуючому етапі
дослідно-пошукової роботи.
Кількісна характеристика рівня сформованості творчих здібностей
дошкільників на констатуючому етапі дослідно-пошукової роботи
№ І.П Образн Емоційн Дієво- Б Сер
о-змістовний о- практичний ал едній бал
Дит
мотиваційний
ини 1 1
2 1 2
2

1 Аку 3 3 3 2 3 3 1 3
лов А. 7

2 Бей 1 2 2 1 1 2 9 1,5
да В.

3 Белі 2 2 2 3 2 3 1 2,3
кова В. 4

4 Гро 1 1 1 1 1 1 6 1
м Н.

5 Заба 2 2 3 3 2 2 1 2,3
ра Г. 4

6 Зіма 1 2 2 1 1 2 9 1,5
кін С.

7 Ільї 2 2 2 3 3 3 1 2,3
на Н. 4

8 Ісай 3 2 2 3 3 1 1 2,3
ченко А. 4

9 Кор 1 1 1 1 1 1 6 1
 44

откова Л.

1 Кор 3 3 3 3 3 3 1 3
0 отков С. 8

1 Кот 2 2 2 2 2 3 1 2,1
1 лубей Д. 3

1 Міх 2 2 2 2 2 3 1 2,1
2 еєнко В. 3

1 Сад 2 2 2 2 2 3 1 2,1
3 овник М. 3

1 Хар 2 2 3 2 2 2 1 2,1
4 ченко А. 3

1 Ште 2 1 1 1 1 2 8 1,3
5 ренштейн
С

Всь 2 3 3 3 2 3 - -
ого 9 0 1 0 9 4

Сере 2 2 2 2 2 2 - -
дній бал ,1 ,2
 45

Додаток Б
Конспект інтегрованого заняття «Казка в гості завітала»
Мета: розвивати в дітей зв’язне мовлення, мислення, фантазію,
кмітливість, зосередженість, дружелюбність; виховувати  любов до казок,
дружні між дітьми; продовжувати вчити дітей бути ввічливими, говорити
добрі, лагідні слова; учити вигадувати нові казки за допомогою вихователя;
збагачувати словник дитини за допомогою звуконаслідування; викликати
бажання співчувати людям, які потрапили в біду, чужому горю.
Матеріали: іграшкова Баба Яга, квіти, іграшкові звірята, казкові герої з
картону, готові заготовки з кольорового паперу,  клей, серветки.
Хід заняття
Вихователь. Дітки, ви любите казочки? Давайте ми з вами їх
пошукаємо. Давайте з вами уявимо, що ми потрапили в «Кімнату казочок».
Здається мені, що не тільки ми з вами шукаємо казочку. Подивіться, діти,
скільки гостей разом з нами бажають її знайти.
Ми візьмемося за руки
Веселіше стане нам,
Бо у групі всі ми друзі,
Усмішки даруєм вам.
Треба разом привітатись
-Добрий день!
Дружно голосно сказати!
-Добрий день!
Вліво, вправо поверніться,
Своїм друзям посміхніться.
А тепер тихесенько сідаємо за столики. Здається, я щось чую. Можливо
це до нас іде казка?
Баба –Яга. Хто це тут галасує? Хто не дає мені спокою? Чого сюди
прийшли? Що вам тут потрібно?
 46

Вихователь. Добрий день, шановна! Ви пробачте нас будь-ласка, ми не

хотіли вас турбувати! Ми шукаємо казку, ви не зустрічали її?
Баба–Яга. Що, що? Казку? Як же мені набридли ваші казки! Немає їх!
Я їх зачаклувала. Є тільки одна казка – вона про мене, і в цій казці тільки я
одна! І не зліть мене!
Вихователь. Діти, Баба – Яга добра чи зла? А в казках вона яка?
Знаєте, діти, адже Баба – Яга не завжди була злою. Колись вона була
маленькою, гарненькою дівчинкою. Але одного разу дівчинка впала, зламала
ніжку і нога у неї стала кривенькою і некрасивою. Деякі діти і дорослі почали
сміятися та глузувати з дівчинки. А чи можна сміятися над чужим лихом? От
дівчинка і замкнулася в собі, припинила дружити з дітьми, злилася,
накопичувала в собі все більше зла і врешті – решт стала злою, некрасивою,
почала капостити.
А давайте ми з вами спробуємо сказати добрі, лагідні слова Бабі – Язі, а
ще краще подаруємо їй «квіти доброти». У мене є квіти, ви візьміть по одній
квіточці та подаруйте її Бабусі, промовляючи гарні слова.
Дидактична гра «Квіти доброти»
Вихователь (до Баба-Яги). Ну що, бабусю, вам сподобались гарні
слова дітей?
Баба–Яга. Як давно я не чула таких приємних слів! А квіти мені ніколи
в житті не дарували. Дякую вам!
Вихователь. Діти, а давайте ми ще подаруємо бабусі нову, добру казку
про неї. А придумаємо ми її самі. Чи хотіли б ви (Баба-Яга) мати про себе
добру казку?
Баба – Яга. Так, дуже хотіла б.
Вихователь. Тоді слухайте.
Жила – була собі Баба – Яга. Жила вона… Діти, де вона жила? (В лісі). І
була Баба – Яга дуже самотня, не мала вона друзів. І було їй… Діти, як ви
вважаєте – весело чи сумно? Покажіть, як сумно. Одного зимового ранку
прокинулась Баба – Яга вранці і вирішила піти шукати друзів. І пішла вона…
 47

Куди пішла Баба – Яга? (В ліс).Зустріла вона там … (Вовка). І каже йому…
(Вовчику, давай дружити. Ти сам завжди блукаєш лісом, бо тебе всі бояться
і я завжди сама, то разом буде веселіше). А вовк відповідає… (А й справді,
давай). Вовк запитав… (Що будемо робити?). а бабуся відповідає… (Давай
візьмемо санчата і підемо на гірку – будемо спускатись). Вовк погодився. І
пішли вони на гірку. Дорогою зустріли вони… (Лисичку), і запропонували їй
піти з ними. Вона погодилась. З тих пір наші друзі ніколи не сварились.
Разом їм було завжди весело.
– Діти, вам сподобалась ваша казочка?
– А вам бабусю?
– Вона була добра чи зла?
– Коли ви краще почуваєтесь: коли дружите чи коли сваритесь?
То ж давайте дружити один з одним, ніколи не ображати один одного і
разом веселитися. А коли весело, то завжди хочеться співати і танцювати.
Давайте ми з вами згадаємо одну гарну зимову пісеньку «Зимонька – зима» і
розвеселим бабусю.
Пісня: «Зимонька – зима».
Баба–Яга. Дякую вам друзі. Ви мене гарно розвеселили. Я віддам ваші
казочки але якщо ви мене переконаєте, що ви їх дійсно любите і знаєте. У
мене для вас є декілька завдань які ви маєте виконати.
Завдання 1.
Дидактична гра «Впізнай казку»
Сидить півник на печі, їсть смачненькі калачі.
Тут лисичка прибігає, мерщій півника хапає.
Біжить котик рятувати, в лиски півника забрати. (Котик і Півник)
Вигнав дід козу із хати, та й пішла вона блукати.
В зайця хатку відібрала. Всі козу ту виганяли.
Рак козуню ущипнув, зайцю хатку повернув. (Коза – Дереза)
Знайшов Півник колосок, змолов борошна мішок.
Спік негайно у печі, пиріжки та калачі.
 48

Мишенят не пригощав, бо жоден з них не помагав. (Колосок)

Він кругленький і рум’яний, і такий смачний, духмяний.
Він баби й діда втік – не повернеться повік. (Колобок)
Дід на славу працював: і садив і поливав.
Виросла вона на диво, що і вирвати не можливо. (Ріпка)
Ця хатинонька маленька усіх прийме зимувати,
Тільки гостеві потрібно голосно себе назвати. (Рукавичка)
Завдання 2.
Дидактична гра «Розстав по порядку»
Від найвищого до найнижчого. Кого спочатку, а кого потім зустрів
Колобок.
Завдання 3.
Дидактична гра «Добери слово»
До кожного героя казки «Колобок» треба дібрати слово, що
починається на такий самий звук.
Завдання 4.
Дидактична гра «Навпаки»
Вихователь промовляє дітям фрази із знайомих казок, а діти
доповняють їх словами, що є протилежними за змістом.
▪ Півник працює, а мишенята… (ледарюють)
▪ Яєчко не просте, а … (золоте)
▪ Матуся добра, а мачуха…(зла)
▪ Ведмідь великий, а зайчик…(маленький)
▪ Мишенята ледачі, а півник… (працелюбний)
Баба–Яга. Молодці дітки! Тепер я дійсно переконалась що ви
заслуговуєте, щоб казочки жили у вас.
Вихователь. Дякуємо вам бабусю, що віддали нам казочки. Діти,
давайте ми з вами зробимо для бабусі подарунок. А буде це наша колективна
робота «Зимовий пейзаж».
Колективна образотворча робота «Зимовий пейзаж».
 49

Підсумок заняття.