УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА

ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра дошкільної освіти

На правах рукопису

МАГІСТЕРСЬКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
здобувача другого ступеня вищої освіти
за спеціальністю 012 «Дошкільна освіта»
на тему:
«РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА ЗАСОБОМ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ
ГРИ»

Виконала:
магістрантка 2 групи ЗВМДШ
спеціальності «Дошкільна освіта»
Герасимова Наталя Миколаївна
Науковий керівник:
Кандидат філософських наук,
професор кафедри етики та
естетики
Дорога Алла Євгенівна
Національна шкала:______________
Кількість балів:___Оцінка ECTS:___
Члени комісії:
_________ _________
_________ _________
_________ _________

Київ 2023
 2

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................3
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБОМ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ
ГРИ............................................................................................................................7
1.1. Сутність поняття «інтелектуальний потенціал» як психолого-педагогічна
проблема...................................................................................................................7
1.2. Особливості інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку
в умовах закладу дошкільної освіти....................................................................15
1.3. Роль логіко-математичної гри у розвитку інтелектуального потенціалу у
дітей старшого дошкільного віку........................................................................28
Висновки до розділу 1...........................................................................................36
Розділ 2. ДОСЛІДНО-ПОШУКОВА РОБОТА З РОЗВИТКУ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
ЗАСОБОМ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ ГРИ...................................................38
2.1. Вивчення початкового рівня сформованості інтелектуального потенціалу
в дітей старшого дошкільного віку......................................................................38
2.2. Опис роботи з розвитку інтелектуального потенціалу у дітей старшого
дошкільного віку з використанням логіко-математичних ігор.........................58
2.3. Порівняльний аналіз результатів дослідження...........................................64
Висновки до розділу 2...........................................................................................72
ВИСНОВКИ...........................................................................................................74
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................78
ДОДАТКИ....................................................Ошибка! Закладка не определена.
 3

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розвиток дошкільної освітньої сфери

на сучасному етапі багато в чому визначається соціально-економічною
ситуацією, зміною цілей та завдань дошкільної освіти, оновленням її змісту
та впровадженням особистісно-орієнтованих технологій, що вимагають від
педагогів пошуку нових методів, нових прийомів, нових форм навчання, що
сприяють розвитку інтелектуального потенціалу дітей дошкільного віку. У
сучасних умовах розумовий розвиток дошкільника, формування та розвиток
у нього базових інтелектуальних умінь є актуальною проблемою теорії та
практики навчання. Значимість розвитку інтелектуального потенціалу у
найбільш яскравій формі проявляється на початковій стадії навчання,
оскільки дошкільний вік є сенситивним періодом їхнього становлення, поза
як розвиток інтелектуального потенціалу виступає як важливий напрямок
розвитку дитини в дошкільний період дитинства, коли закладаються основи
особистості. Як мислитиме доросла людина, безпосередньо залежить від
того, як були використані ресурси розвитку інтелектуального потенціалу у
дошкільному періоді. А логіко-математичні ігри – це різновид математичних
ігор, які спеціально розробляються таким чином, щоб вони формували не
лише елементарні математичні уявлення, а й логічні прийоми мислення,
необхідні для розвитку інтелектуального потенціалу. Відмінними рисами цих
ігор є: творчі завдання, проблемні ситуації, ситуації пошуку з елементами
експериментування, практичного дослідження, схематизації, моделювання та
конструювання, які є надзвичайно ефективним засобом розвитку
інтелектуального потенціалу. Проблема розвитку інтелектуального
потенціалу дитини дошкільного віку давно і плідно розробляється у
психології та педагогіці.
Теоретичні основи розвитку інтелектуального потенціалу дошкільнят
широко представлені в низці психолого-педагогічних досліджень
(Л. Виготський, П. Гальперін, Є. Кабанова-Меллер, Н. Менчинська, В.
 4

Паламарчук, С. Рубінштейн, Т. Шамова, І. Якиманська та ін.). При цьому

особливий акцент звернений до з'ясування психологічних закономірностей
інтелектуального розвитку особистості, способів його стимулювання з
урахуванням вікових особливостей дітей і можливостей змісту навчального
матеріалу. Дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних психологів: П.
Блонського, Л. Виготського, В. Давидова, В. Крутецького, Ж. Піаже, Я.
Пономарьова, С. Рубінштейна, Н. Тализіна, Л. Фрідмана, Г. Хемлі та ін.
показують, що без цілеспрямованого розвитку різних форм мислення, що є
одним із важливих компонентів процесу пізнавальної діяльності, неможливо
досягти ефективних результатів у навчанні дитини, систематизації її
навчальних знань, умінь та навичок, що важливі для розвитку
інтелектуального потенціалу. Теоретичні основи розвитку інтелектуального
потенціалу у старших дошкільнят завдяки логіко-математичним іграм
представлені в цілій низці психолого-педагогічних досліджень (А.
Білошиста, В. Давидов, В. Данилова, Г. Корнєєва, А. Леушина, О.
Михайлова, Т. Мусейїбова, Р. Незарозуміла, Є. Носова, Т. Ріхтерман, Є.
Щербакова та ін.). Дослідження цих авторів довели, що в умовах раціонально
побудованого навчання, враховуючи вікові можливості дітей старшого
дошкільного віку, можна сформувати у них наукові, хоч і елементарні,
математичні уявлення, що важливі для розвитку інтелектуального
потенціалу.
Об’єкт дослідження – інтелектуальний потенціал дітей дошкільного
віку.
Предмет дослідження – особливості розвитку інтелектуального
потенціалу дітей старшого дошкільного віку.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та практично довести
ефективність використання логіко-математичної гри у розвитку
інтелектуального потенціалу дітей старшого дошкільного віку.
Для досягнення сформульованої мети необхідно виконати наступні
завдання:
 5

 висвітлити сутність поняття «інтелектуальний потенціал» як

психолого-педагогічну проблему;
 розглянути педагогічні умови розвитку інтелектуального
потенціалу у дітей дошкільного віку;
 визначити роль логіко-математичної гри у розвитку
інтелектуального потенціалу у дітей дошкільного віку;
 провести дослідження для вивчення початкового рівня
сформованості інтелектуального потенціалу в дітей старшого дошкільного
віку;
 описати роботу з розвитку інтелектуального потенціалу у дітей
старшого дошкільного віку з використанням логіко-математичних ігор;
 зробити порівняльний аналіз результатів дослідження.
Методи дослідження. Для досягнення сформульованої мети та
вирішення поставлених завдань використовується комплекс наступних
методів, що взаємодоповнюють один одного:
– теоретичного дослідження: аналіз та синтез педагогічної
літератури, контент-аналіз навчальних програм, навчальних посібників з
«Дошкільна освіта» та дисциплін гуманітарного циклу, нормативно-
правових документів, державних освітніх стандартів, концепцій
виховання дошкільників, моделювання;
– емпіричного дослідження: експеримент, анкетування, бесіда,
спостереження, аналіз діяльності дітей середнього дошкільного віку,
експертні оцінки;
– методи математичної статистики обробки даних експерименту,
якісний та кількісний аналіз результатів дослідження.
База дослідження. Дослідження проводилося на базі Дошкільного
навчального закладу (ясла-садок) № 543 Шевченківського району м. Києва.
Форма власності ЗДО - комунальна. Для дослідження було сформовано
вибірку з 32 дітей, віком 5-6 років, тобто було взято дві старші групи. Така
вибірка обґрунтована тим, що такий віковий діапазон відповідає старшому
 6

дошкільному віку, коли діти вже досягають певного рівня розвитку і можуть
брати участь у складніших ігрових активностях. Відбір двох старших груп
дозволяє отримати вибірку з дітьми, які перебувають на подібному рівні
розвитку, що забезпечує більш однорідні умови для дослідження. Крім того,
така вибірка дозволяє отримати достатньо велику кількість учасників для
проведення статистичного аналізу та отримання репрезентативних
результатів. Такий підхід дозволить провести дослідження щодо впливу
логіко-математичних ігор на інтелектуальний розвиток дітей старшого
дошкільного віку у достовірних рамках і з високою достовірністю отриманих
результатів.
Практичне спрямування результатів дослідження полягає в тому, що
матеріали дослідження можуть бути використані у практичній роботі
педагогами закладів дошкільної освіти, у системі підвищення професійної
кваліфікації працівників освіти, можуть слугувати основою для подальших
досліджень в галузі вивчення питань розвитку інтелектуального потенціалу
дошкільників.
Структура роботи. Дана кваліфікаційна робота складається зі вступу,
двох розділів (6 підрозділів), висновків до кожного розділу, загальних
висновків, списку використаних джерел (65 найменувань) та 4 додатків.
Загальний обсяг роботи становить 108 сторінок друкованого тексту, з них 77
сторінки – це основний текст, який містить 12 таблиць та 13 рисунків.
 7

Розділ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБОМ ЛОГІКО-
МАТЕМАТИЧНОЇ ГРИ

1.1. Сутність поняття «інтелектуальний потенціал» як психолого-

педагогічна проблема

Вивчення інтелектуального потенціалу є важливим напрямком у

сучасній психології та педагогіці. Зростаюча увага до розвитку людського
потенціалу свідчить про значущість розумових здібностей та їх вплив на
успіх у різних сферах життя. Важливим є той факт, що період дитинства є
найбільш чутливим для розвитку інтелектуального потенціалу. Відповідна
стимуляція та навчання в ранньому віці можуть мати вирішальне значення
для подальшого успіху дитини. Кожна дитина має унікальний
інтелектуальний потенціал, який потребує індивідуального підходу для його
розвитку. Розуміння цього факту стає основою для розробки програм та
методик, спрямованих на розвиток інтелектуальних здібностей дітей.
Розвиток інтелектуального потенціалу має великий вплив на навчальні
досягнення дітей та їхнє майбутнє. Діти, які мають розвинений
інтелектуальний потенціал, здатні до більшого успіху в навчанні, вирішенні
проблем, творчості та адаптації до нових ситуацій. А також розвиток
інтелектуального потенціалу також впливає на соціальну інтеграцію та
самооцінку дитини. Діти з розвиненим інтелектуальним потенціалом часто
мають більші можливості для успішної взаємодії з оточуючим світом та
позитивним самовизначенням.
Поняття «інтелектуальний потенціал» є складною психолого-
педагогічною проблемою, яка стосується здатності людини до сприйняття,
обробки та використання інформації для розв'язання проблем та досягнення
успіху в різних сферах життя. Інтелектуальний потенціал визначається не
 8

лише генетично, але й впливом навколишнього середовища, навчання та

досвіду [58, С. 7].
Вперше поняття «інтелектуальний потенціал» було введено в науковий
обіг у ХХ ст. Перші дослідження, пов'язані з цим поняттям, почалися в галузі
психології та педагогіки. Один з визначальних внесків у розуміння
інтелектуального потенціалу зробив американський психолог Льюїс Терман.
У 1921 р. він розпочав велике дослідження з метою виявлення і підтримки
високообдарованих дітей, що стало відомим як «дослідження
високообдарованих дітей Термана». У цьому дослідженні були
проаналізовані різні аспекти інтелектуальної суперечливості, творчості та
успіху в житті. Поступово інтелектуальний потенціал став об'єктом
досліджень для багатьох наукових галузей, таких як психологія, педагогіка,
когнітивна наука та інші. Поняття «інтелектуальний потенціал» відноситься
до вроджених здібностей та можливостей особистості розвивати та
використовувати свої пізнавальні здібності, розв'язувати проблеми,
аналізувати інформацію, мислити критично та творчо, адаптуватися до нових
ситуацій та досягати успіху [10, C. 11].
Вивчення інтелектуального потенціалу є важливим, оскільки допомагає
розуміти різноманітні аспекти розвитку та навчання дитини. Розуміння
індивідуальних різниць у рівні інтелектуального потенціалу може мати
практичне значення для визначення оптимальних стратегій навчання,
підтримки розвитку та досягнення успіху у різних сферах життя.
Перед визначенням сутності поняття «інтелектуальний потенціал» як
психолого-педагогічна проблема, доцільно, на нашу думку, розглянути
підходи до поняття «інтелект».
На думку З. Хало, інтелект – це здатність до розв'язання нових проблем
та адаптації до нових ситуацій [58, С. 8].
О. Гришко та Л. Клевака розуміють інтелект як здатність до
розв'язання проблем, створення продуктивних продуктів та здійснення успіху
у своїй культурі [16].
 9

О. Гришко та І. Карапузова вважають, що інтелект – це здатність до

мислення, розуміння, запам'ятовування, переробки інформації, розв'язання
проблем та прийняття рішень [15].
О. Антрощак, І. Ганжала та Н. Ніколаєнко стверджують, що інтелект –
це загальна здатність до розумової діяльності, яка включає логічне мислення,
вербальні та невербальні здібності, просторову орієнтацію та інші когнітивні
функції [1, С. 22].
Зазначені визначення є прикладами того, як різні автори розуміють
поняття «інтелект» та його складові елементи. Узагальнюючи різні підходи
до поняття «інтелект», ми можемо сказати, що інтелект – це загальна
здатність людини до розумової діяльності, сприйняття, мислення, розв'язання
проблем, запам'ятовування, аналізу та синтезу інформації, творчого
мислення, а також адаптації до нових ситуацій і використання набутих знань
та навичок. Інтелект включає різні аспекти, такі як логічне мислення,
вербальні та невербальні здібності, просторова орієнтація, розуміння інших
людей, творчість, пам'ять, увагу та інші когнітивні функції. Він може бути
виміряний за допомогою різних інтелектуальних тестів, а також проявляється
у повсякденних ситуаціях та професійній діяльності.
В галузі психології зустрічаються багато підходів до визначення
поняття «інтелектуальний потенціал», що насамперед пов’язано з різними
теоретичними парадигмами і підходами до вивчення інтелекту та його
розвитку.
О. Казаннікова визначає інтелектуальний потенціал як індивідуальні
здібності, які можуть розвиватися і розкриватися у відповідних умовах,
здатність до навчання, вирішення проблем, творчого мислення та досягнення
успіху в різних сферах життя [22].
Т. Маценко вважає, що інтелектуальний потенціал – це загальні
здібності, які підтримують здатність до ефективного навчання, розуміння
складних ідей, розв'язання проблем та досягнення успіху в різних сферах
життя [32, С. 39].
 10

У психологічній енциклопедії за В. Степановим: інтелектуальний

потенціал – це сукупність когнітивних ресурсів, які можуть бути мобілізовані
та ефективно використані для розв'язання завдань, навчання, адаптації до
змін та досягнення успіху [47, С. 185].
С. Трикоз та Г. Блеч визначають інтелектуальний потенціал як
сукупність здібностей, які дозволяють людині вирішувати проблеми,
генерувати нові ідеї, творчо мислити, а також досягати успіху в освіті,
професійній діяльності та інших сферах життя [57, С. 16].
Ці підходи представляють різні погляди на інтелектуальний потенціал і
відображають різноманітність досліджень і теоретичних підходів у галузі
психології. Кожен з них має свої переваги і обмеження, і їх вибір залежить
від конкретного контексту дослідження та цілей дослідника. А також дані
підходи до визначення поняття «інтелектуальний потенціал» показують, що
інтелектуальний потенціал включає в себе здібності, ресурси та можливості
для розвитку когнітивних функцій, навчання, творчого мислення та
досягнення успіху в різних аспектах життя.
Узагальнююче визначення «інтелектуальний потенціал» в галузі
психології ми можемо сформулювати таким чином: інтелектуальний
потенціал – це сукупність індивідуальних здібностей, ресурсів та потенціалів,
які визначають здатність особи до сприйняття, мислення, запам'ятовування,
розв'язання проблем, творчого мислення, навчання і досягнення успіху в
різних сферах життя. Інтелектуальний потенціал включає різні когнітивні
функції, такі як логічне мислення, вербальні та невербальні здібності,
просторова уява, пам'ять, увагу, творчість та інші аспекти когнітивної
діяльності. Він може бути розвинутий і вдосконалений за допомогою
навчання, досвіду, стимулюючого середовища та інших факторів, що
впливають на розвиток особистості.
Насамперед доцільно зазначити, що в науковій літературі у галузі
педагогіки існує широкий спектр визначень «інтелектуальний потенціал», що
відображає різноманітність підходів до розуміння та вивчення цього поняття.
 11

Педагоги та дослідники активно вивчають інтелектуальний потенціал у

зусиллях розкрити можливості кожної дитини та підтримати її розвиток.
Деякі педагоги і дослідники зосереджуються на когнітивних аспектах
інтелектуального потенціалу, таких як критичне мислення, творчість,
проблемне розв'язання, логічне мислення тощо. Інші підкреслюють
важливість соціального та емоційного аспектів, звертаючи увагу на
комунікативні навички, самоусвідомлення, емоційний інтелект та інші сфери
розвитку особистості. Деякі педагоги розглядають інтелектуальний потенціал
як гнучкий і змінний, вірячи, що його можна розвивати і підвищувати через
відповідну педагогічну практику та стимулююче навколишнє середовище.
Інші вважають його вродженим та незмінним, покладаючи більший акцент на
виявлення та оптимальне використання наявних здібностей [14, C. 18].
Згідно з підходом Л. Виготського, який розглядають у своєму
дослідженні І. Підлипняк та Т. Дука, інтелектуальний потенціал в педагогіці
розглядається як внутрішній резерв можливостей особистості для розвитку і
навчання. Він включає різноманітні когнітивні, мовленнєві, соціальні та
емоційні здібності, які можуть бути активізовані та розвинуті через
відповідну педагогічну практику [40, C. 41].
І. Дичківська та Т. Поніманська зазначають, що за підходом
Монтессорі, інтелектуальний потенціал в педагогіці розглядається як
вроджена здатність дитини до навчання та розвитку. Вона підкреслює
важливість навколишнього середовища, яке надає можливості для
самостійного виявлення і розвитку потенціалу дитини [19, C. 56].
Л. Савченко стверджує, що інтелектуальний потенціал в педагогіці
вважається результатом гармонійного розвитку різних аспектів особистості,
таких як фізичні, емоційні, соціальні та когнітивні здібності. Він підкреслює
важливість розумової, художньої та естетичної освіти для розвитку
інтелектуального потенціалу [52, C. 222].
Як зазначає Н. Шелестова, за підходом Піаже, інтелектуальний
потенціал в педагогіці розглядається як активний процес будівництва знань
 12

та розвитку мислення. Він підкреслює значення взаємодії дитини з

навколишнім середовищем та власного конструктивного сприйняття для
розвитку інтелекту [60, C. 22].
Ці визначення інтелектуального потенціалу у галузі педагогіки
відображають різні підходи до розуміння і розвитку інтелектуальних
можливостей дітей у контексті педагогічної практики. Враховуючи
різноманітність підходів та досліджень, на нашу думку, інтелектуальний
потенціал в галузі педагогіки – це внутрішній резерв та сукупність
здібностей особистості, які визначають її здатність до навчання, розвитку та
самореалізації. Інтелектуальний потенціал включає когнітивні, соціальні,
емоційні та інші ресурси, які можуть бути розвинуті та використані для
досягнення успіху у навчанні та житті.
Таким чином, інтелектуальний потенціал в галузі психології та
педагогіки є комплексним поняттям, що охоплює сукупність вроджених та
набутих здібностей, ресурсів, якостей та особистісних характеристик, які
визначають здатність особи до пізнання, навчання, творчого мислення,
розв'язання проблем, аналізу та синтезу інформації, критичного мислення та
інтелектуальної активності. Інтелектуальний потенціал включає когнітивні
функції, такі як сприйняття, увага, пам'ять, мислення, мовлення, логічне
мислення, творчість, просторова уява тощо. Він також враховує соціальні та
емоційні аспекти, такі як комунікаційні навички, емоційний інтелект,
мотивація, самоусвідомлення, саморегуляція та інші психологічні якості.
У галузі психології та педагогіки інтелектуальний потенціал
розглядається як основа для розвитку особистості, успішного навчання,
творчого самовираження та досягнення потенційних можливостей. Вивчення
та розвиток інтелектуального потенціалу має на меті стимулювання
розумового розвитку, підтримку самоорганізації навчально-пізнавальної
діяльності, формування критичного та аналітичного мислення, розвиток
творчих здібностей та розв'язання проблем [64, C. 270].
 13

Сутність поняття «інтелектуальний потенціал» полягає у внутрішніх

резервах і можливостях особистості для розвитку і виявлення
інтелектуальних здібностей. Це сукупність розумових, пізнавальних,
мислиннєвих і творчих процесів, які можуть бути реалізовані у відповідних
умовах та підтримці. Важливим аспектом розуміння інтелектуального
потенціалу є його динамічний характер. Інтелектуальний потенціал може
розвиватися та змінюватися протягом життя під впливом навчання, оточення,
досвіду, саморозвитку та інших факторів. Це означає, що індивідуальний
інтелектуальний потенціал не є статичним, але може бути розширений та
покращений через відповідну стимуляцію та навчання [48, С. 8].
У психолого-педагогічному контексті, розуміння інтелектуального
потенціалу має значення для розробки та використання ефективних методів
навчання та розвитку. Визначення інтелектуального потенціалу дитини може
допомогти педагогам та батькам створити оптимальні умови для розвитку та
реалізації її здібностей [29, С. 56].
Отже, поняття «інтелектуальний потенціал» визначається як внутрішні
резерви та можливості особистості для розвитку та виявлення її
інтелектуальних здібностей. Це не лише статичний набір характеристик, але
й динамічний процес, що піддається впливу та може розвиватися через
взаємодію з різноманітними чинниками, такими як навчання, досвід та інші
важливі фактори. Інтелектуальний потенціал є гнучким, реагуючи на зміни у
середовищі та піддатливим впливу внутрішніх та зовнішніх стимулів, що
забезпечує можливість постійного росту та розвитку особистості в
інтелектуальній сфері.
Основні аспекти інтелектуального потенціалу є важливими,
взаємопов'язані та взаємозалежні, і їх розвиток впливає на загальний
інтелектуальний рівень особистості та її можливості досягнення успіху в
навчанні, професійному розвитку та особистому житті (Рис. 1.1) [35, C. 177-
178].
 14

1. Когнітивні функції

2. Соціальні аспекти

3. Емоційний інтелект

4. Мотивація та саморегуляція

5. Творчий потенціал

Рис. 1.1. Основні аспекти інтелектуального потенціалу

1. Когнітивні функції: це включає такі аспекти, як сприйняття,

увага, пам'ять, мислення, мовлення, логічне мислення, творчість,
просторова уява та інші когнітивні процеси. Ці функції дозволяють особі
сприймати, обробляти та аналізувати інформацію, розв'язувати проблеми
та робити висновки.
2. Соціальні аспекти: інтелектуальний потенціал також включає
соціальні навички та вміння. Це може включати комунікативні навички,
співробітництво, емпатію, уміння працювати в групі та взаємодіяти з
іншими людьми.
3. Емоційний інтелект: це включає усвідомлення та розуміння своїх
власних емоцій, вміння керувати ними, виявляти емпатію та розуміння до
емоцій інших людей. Емоційний інтелект допомагає людині ефективно
взаємодіяти з іншими, керувати стресом і вирішувати конфлікти.
4. Мотивація та саморегуляція: інтелектуальний потенціал включає
в собі мотивацію до навчання, досягнення цілей і розвитку свого
потенціалу. Здатність до саморегуляції, планування, організації та
самоконтролю також є важливими аспектами інтелектуального потенціалу.
5. Творчий потенціал: інтелектуальний потенціал також може
включати творчий потенціал. Це включає здатність до оригінального
 15

мислення, генерації нових ідей, уміння розв'язувати проблеми та

знаходити нетрадиційні шляхи досягнення цілей.
Отже, основні аспекти інтелектуального потенціалу включають
когнітивні функції (сприйняття, увага, пам'ять, мислення), соціальні аспекти
(комунікативні навички, співробітництво), емоційний інтелект (усвідомлення
емоцій, емпатія), мотивацію та саморегуляцію, а також творчий потенціал. Ці
аспекти взаємодіють та впливають на загальний інтелектуальний розвиток та
успіх особистості в навчанні та житті. Розвиток цих аспектів сприяє
розширенню інтелектуального потенціалу і досягненню потенційних
можливостей.
Таким чином, сутність поняття «інтелектуальний потенціал» полягає у
визначенні і розумінні загального потенціалу особистості для розвитку і
виявлення інтелектуальних здібностей. Це психолого-педагогічна проблема,
яка вимагає вивчення та розробки стратегій і методів, спрямованих на
максимальне розкриття та розвиток інтелектуального потенціалу дітей.
Розуміння інтелектуального потенціалу дозволяє педагогам створювати
стимулююче навчальне середовище, підтримувати та розвивати здібності
учнів, сприяючи їх успіху та самореалізації.

1.2. Особливості інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного

віку в умовах закладу дошкільної освіти

Інтелектуальний розвиток дітей старшого дошкільного віку є важливою

складовою їх загального розвитку. Умови, створені в закладі дошкільної
освіти, мають значний вплив на цей процес. У цьому віковому періоді діти
проявляють підвищений інтерес до оточуючого світу, активно досліджують,
усвідомлюють нові знання та вміння. Завдяки грамотно організованій
педагогічній практиці, діти можуть розвивати свою креативність, мислення,
мовлення та соціальні навички. Важливою задачею закладу дошкільної
 16

освіти є підтримка інтелектуального потенціалу дітей та створення

сприятливого середовища для їх розвитку та самовираження [53].
Особливості інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного
віку в умовах закладу дошкільної освіти полягають у їх зростаючій цікавості
до навчання та активному освоєнні нових знань. У цьому віковому періоді
діти розвивають своє мислення, увагу, пам'ять, логічне мислення та
мовлення. Завдяки розумній організації навчально-виховного процесу, діти
вчаться аналізувати, порівнювати, розв'язувати проблеми та розвивати свою
творчість. Заклад дошкільної освіти виступає як середовище, де діти мають
можливість виявити свій інтелектуальний потенціал, спілкуватися та
співпрацювати з однолітками, що сприяє їх загальному розвитку та
підготовці до школи [4, C. 10].
Доцільно було б, на нашу думку, розглянути вікові особливості дітей
старшого дошкільного віку. Діти старшого дошкільного віку зазвичай
належать до вікової групи від 5 до 6 років. Це період, коли дитина активно
розвивається та готується до школи. Вони вже набули певного рівня
самостійності та соціальних навичок, але все ще потребують підтримки та
направлення з боку дорослих. У цьому віці діти проявляють збільшений
інтерес до вивчення світу, починають розвивати своє мислення, мовлення,
соціальні вміння та фізичні навички. Вони готові до більш складних завдань
та викликів, що сприяє їхньому загальному розвитку та підготовці до
шкільного навчання [48, C. 14].
Вікові особливості дітей старшого дошкільного віку включають [42]:
– розвиток мислення: діти стають здатними до абстрактного
мислення, засвоюють поняття часу, причинно-наслідкові зв'язки,
починають розв'язувати прості завдання логічного мислення;
– мовленнєвий розвиток: діти збагачують свій словниковий запас,
використовують більш складні граматичні структури, виявляють більшу
грамотність у мовленнєвих виявах;
 17

– соціальний розвиток: діти навчаються спілкуватися,

співпрацювати з однолітками, розвивають соціальні навички, вчаться
розуміти емоції та почуття інших людей;
– розвиток фізичних навичок: діти покращують свою координацію
рухів, здатність до фізичних вправ, розвивають свою моторику і гнучкість;
– ігрова активність: діти проявляють більшу зацікавленість до
рольових ігор, творчих іграшок, демонструють більшу фантазію та
самостійність у грі.
Ці особливості варіюються в кожної дитини, проте загальні вікові
орієнтири можуть бути корисними для розуміння їх потреб та розвитку.
Кожна дитина має свої унікальні темпи розвитку та індивідуальні
особливості. Проте, загальні вікові орієнтири надають загальне розуміння
того, що діти можуть досягти у певний період свого розвитку. Загальні вікові
орієнтири допомагають педагогам та батькам у розумінні потреб та очікувань
дитини, а також у плануванні навчально-виховного процесу. Наприклад,
враховуючи, що багато дітей у цьому віці розвивають своє мислення та
мовлення, можна створювати завдання та активності, які сприяють розвитку
цих навичок. Знання про загальні вікові орієнтири також допомагають
визначити, коли дитина може бути готовою до нових викликів та складніших
завдань [62, C. 251].
Враховуючи індивідуальні особливості дитини разом із загальними
віковими орієнтирами, можна створити сприятливе середовище для розвитку,
відповідне до потреб кожної дитини. Такий підхід дозволяє враховувати
різноманітність індивідуальних шляхів розвитку та підтримувати кожну
дитину на її унікальному шляху досягнення свого інтелектуального
потенціалу [54, C. 42].
Особливості інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного
віку в умовах ЗДО визначаються базовим компонентом дошкільної освіти,
який передбачає цілеспрямовану підтримку та стимулювання розвитку
різних аспектів інтелектуальних здібностей. В такому закладі дитина має
 18

можливість отримувати різноманітні навчальні та розвивальні досвіди, що

сприяють розширенню її когнітивних можливостей.
Зазначимо, що базовий компонент відіграє важливу роль у розвитку
інтелектуального потенціалу дошкільників. Цей компонент орієнтований на
стимулювання когнітивного розвитку дітей, їхнього мислення, уваги, пам'яті
та інших інтелектуальних процесів. У цьому контексті базовий компонент
спрямований на використання різноманітних навчальних та розвивальних
методик, ігор та завдань, які сприяють розширенню дітей в межах їх
потенціалу. Застосування цих методик дозволяє розвивати мислення
дошкільників, їхню здатність до аналізу, синтезу та вирішення проблем.
Базовий компонент також передбачає створення сприятливого
психологічного клімату, де діти відчувають підтримку, заохочення та
можливість самовираження. Це сприяє їхньому інтелектуальному зростанню,
самодослідженню та розвитку творчих здібностей [6].
Таким чином, базовий компонент є ключовим фактором у розвитку
інтелектуального потенціалу дошкільників. Він надає можливості для
активного навчання, стимулює критичне мислення та творчий потенціал
дітей, сприяє формуванню основних інтелектуальних навичок та готує їх до
подальшого навчання у початковій школі.
Умови ЗДО забезпечують наявність стимулюючого середовища, де
дитина може активно досліджувати, експериментувати, спілкуватися та
співпрацювати з однолітками. За допомогою різноманітних ігрових та
навчальних активностей, педагоги сприяють розвитку мислення, уваги,
пам'яті, мовлення та творчих здібностей дітей. Крім того, важливою
складовою є індивідуалізація навчання, яка дозволяє враховувати
особливості кожної дитини та надавати їй підтримку на потрібному рівні
розвитку [6].
У такому середовищі діти старшого дошкільного віку мають
можливість розкривати свій інтелектуальний потенціал, розвивати критичне
мислення, проблемне мислення, творчість та самостійність. Заохочується
 19

активна участь дітей в процесі навчання, сприяючи їхній самовираженості та

пошуку власних рішень. Всі ці фактори сприяють формуванню
інтелектуальних навичок та підготовці дітей до подальшого навчання у
початковій школі.
У законі України «Про дошкільну освіту» зазначається про значимість
інтелектуального розвитку дітей. Закон визнає необхідність створення умов
для розумового, когнітивного, емоційного, соціального та фізичного
розвитку дитини. Згідно з цим законом, дошкільна освіта спрямована на
забезпечення цілісного розвитку особистості дитини, включаючи розвиток її
інтелектуального потенціалу. Дошкільний заклад повинен створювати умови
для пізнання, дослідження, розв'язання завдань, розвитку творчих здібностей
та формування логічного мислення [43].
Таким чином, законодавство України визнає важливість
інтелектуального розвитку дітей у дошкільному віці та зобов'язує дошкільні
заклади забезпечувати належні умови для реалізації цього розвитку.
В листі Міністерства освіти і науки України про забезпечення якості
освітнього процесу в закладах дошкільної освіти за результатами
дослідження ECERS-3 (Early Childhood Environment Rating Scale – Third
Edition), також звертається увага на інтелектуальний розвиток дітей. Згідно з
цим листом, одним із важливих аспектів якості дошкільної освіти є
стимулювання інтелектуального розвитку дітей. Заклади дошкільної освіти
повинні створювати середовище, що сприяє розвитку пізнавальних
здібностей, логічного мислення, творчого потенціалу та інших аспектів
інтелекту. Дослідження ECERS-3 є одним із інструментів оцінки якості
освітнього середовища в дошкільних закладах, включаючи аспекти, пов'язані
з інтелектуальним розвитком дітей. Це включає наявність стимулюючих
інтелектуальних матеріалів, просторів для дослідження та
експериментування, а також методики роботи з дітьми, спрямовані на їхній
розвиток [44].
 20

Таким чином, лист МОН зазначає важливість інтелектуального

розвитку дітей у дошкільних закладах та рекомендує застосовувати науково
обґрунтовані методики та інструменти, такі як ECERS-3, для забезпечення
якості освітнього процесу у цьому напрямку.
У базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» також
відводиться важлива роль інтелектуальному розвитку дітей. Програма
ставить перед собою завдання забезпечення комплексного розвитку дитини у
всіх сферах, включаючи пізнавальний, когнітивний та інтелектуальний
розвиток. У програмі передбачено стимулювання дитячої цікавості, пошуку,
дослідження та вивчення нових знань. За допомогою різноманітних
навчальних та розвивальних ігор, завдань та вправ, діти мають змогу
розвивати своє логічне мислення, увагу, пам'ять, мовлення та інші
пізнавальні навички [5].
Таким чином, програма «Я у світі» визнає значення інтелектуального
розвитку дітей дошкільного віку і надає методичні рекомендації та матеріали
для педагогів, спрямовані на підтримку та розвиток цих важливих аспектів
дитячого інтелекту.
Міністерство освіти і науки України у своїх програмах розвитку дітей,
зокрема дошкільного віку, приділяє значну увагу інтелектуальному розвитку.
Вони розробляються з метою стимулювання пізнавальних здібностей дітей,
розвитку їх критичного мислення, логічного та творчого мислення. У
програмах передбачаються різноманітні завдання, вправи та ігри, які
сприяють розвитку логіки, уваги, пам'яті, мовлення та інших інтелектуальних
навичок. Діти мають змогу вивчати нові знання, розвивати свої пізнавальні
здібності та розумовий потенціал. Ці програми базуються на сучасних
наукових підходах до розвитку інтелектуальних здібностей дітей та
враховують вікові та індивідуальні особливості кожної дитини. Вони
сприяють не лише набуттю знань, а й розвитку критичного мислення,
проблемного мислення та умінь застосовувати отримані знання у практичних
ситуаціях [45].
 21

Таким чином, програми розвитку дітей, розроблені Міністерством

освіти і науки України, визнають інтелектуальний розвиток як важливий
компонент освіти та спрямовані на підтримку і розвиток цих навичок у дітей
дошкільного віку.
Особливості інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного
віку в умовах ЗДО включають певні аспекти (Табл. 1.1) [21].
Таблиця 1.1
Особливості інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку в
умовах ЗДО
Особливість Сутність
В цьому віці діти починають розвивати свої пізнавальні
здібності, такі як спостережливість, увага, пам'ять, мислення та
Розвиток
мовлення. Завдяки різноманітним ігровим та навчальним
пізнавальних процесів
активностям, діти отримують знання та вправляються у
вирішенні завдань, що сприяє їхньому розвитку.
У ЗДО надається можливість дітям виражати свої думки,
Стимулювання
розвивати уяву та творчість. Через ігри, творчі завдання та
критичного та
вирішення проблемних ситуацій, діти навчаються розглядати
творчого мислення
різні точки зору, аналізувати і приходити до власних висновків.
Діти взаємодіють з однолітками та дорослими, що сприяє
розвитку їхніх комунікативних навичок, емоційного інтелекту
Розвиток соціального
та спроможності співпрацювати з іншими. В ЗДО діти
інтелекту
навчаються спілкуватися, вирішувати конфлікти, розуміти
почуття і потреби інших людей.
Через рухові ігри та фізичні вправи, діти розвивають свою
Розвиток моторики та моторику, координацію рухів та просторову орієнтацію. Це
координації рухів допомагає їм у виконанні різних завдань, розвитку графічних
навичок та підготовці до письма.

Загальною особливістю є те, що освітні програми та діяльність у ЗДО

спрямовані на забезпечення різнобічного розвитку дітей старшого
дошкільного віку. Вони стимулюють пізнавальні, творчі, комунікативні та
фізичні здібності, надають можливості для самовираження та взаємодії з
оточуючим світом. Такі умови сприяють інтелектуальному розвитку дітей та
підготовці їх до подальшої освіти і життя.
Особливості інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного
віку в умовах ЗДО включають наступні аспекти:
 22

– розширення кругозору: у ЗДО діти мають можливість

познайомитись з різноманітними темами та областями знань, що
допомагає розширити їхній кругозір і відкриває нові горизонти для
подальшого навчання;
– розвиток мислення: ЗДО сприяють розвитку логічного,
аналітичного та творчого мислення у дітей. Шляхом ігрових та навчальних
активностей, вони навчаються спостерігати, порівнювати, класифікувати,
розв'язувати проблеми та формулювати свої думки;
– самостійність та саморегуляція: ЗДО надають дітям можливість
брати участь у самостійних діях і вирішенні завдань. Це сприяє розвитку
їхньої самостійності, вмінню планувати свої дії та контролювати їх;
– комунікативні навички: у ЗДО діти вступають у взаємодію з
однолітками та дорослими, що сприяє розвитку їхніх комунікативних
навичок. Вони навчаються висловлювати свої думки, слухати та розуміти
інших людей, вирішувати конфлікти та спілкуватися ефективно;
– розвиток творчості: ЗДО стимулюють творчий розвиток дітей,
надаючи їм можливість експериментувати, творити, виражати свої ідеї та
уявлення. Через малювання, ліплення, музику та інші творчі активності,
діти розкривають свій потенціал та розвивають свою уяву та креативність
[9, C. 60];
– підготовка до навчання: ЗДО готують дітей до подальшого
навчання в школі. Вони ознайомлюються з основними навчальними
предметами, навчаються вчитися, розвивають навички слухання,
мовлення, читання та письма.
Усі ці особливості інтелектуального розвитку дітей старшого
дошкільного віку у ЗДО сприяють формуванню їхнього пізнавального
потенціалу, розширенню знань та навичок, підготовці до майбутнього
навчання та самостійного функціонування в суспільстві.
 23

ЗДО відіграють важливу роль у інтелектуальному розвитку дітей

старшого дошкільного віку. Основні аспекти ролі ЗДО у інтелектуальному
розвитку дітей старшого дошкільного віку включають:
– створення сприятливого середовища: ЗДО забезпечують безпечну
та стимулюючу атмосферу, де діти можуть відчувати себе комфортно та
вільно розвиватися. Це середовище сприяє стимуляції інтелектуальних
здібностей дітей;
– навчальна програма: ЗДО використовують спеціально розроблені
навчальні програми, які сприяють розвитку мислення, мовлення,
спостережливості та інших когнітивних навичок у дітей. Ці програми
орієнтовані на активне навчання, експериментування та творчість;
– стимулюючі методи навчання: ЗДО використовують різноманітні
стимулюючі методи навчання, такі як групові та індивідуальні завдання,
експерименти, практичні вправи та проекти. Це допомагає дітям розвивати
свої інтелектуальні здібності через активну участь у навчальних процесах;
– розвиток критичного мислення: ЗДО сприяють розвитку
критичного мислення у дітей, навчаючи їх аналізувати інформацію,
порівнювати різні точки зору та приймати обґрунтовані рішення. Це
важливий аспект інтелектуального розвитку [20, C. 18];
– соціальна взаємодія: ЗДО сприяють соціальній взаємодії дітей,
що розвиває їхні комунікативні навички та сприйняття світу. Спілкування з
ровесниками та вихователями розширює їхні знання, допомагає вирішувати
проблеми та розвивати творчість.
Усі ці аспекти допомагають ЗДО створити сприятливі умови для
розвитку інтелектуальних здібностей дітей старшого дошкільного віку,
підготувати їх до подальшого навчання та самостійного функціонування у
суспільстві.
Створення сприятливого середовища є дуже важливим аспектом для
розвитку інтелектуальних здібностей дітей старшого дошкільного віку в
 24

умовах ЗДО. Таке середовище спрямоване на стимулювання пізнавальної

активності та розвитку дитини.
По-перше, важливо, що в ЗДО є доступ до різноманітних навчальних
матеріалів та ігрових засобів, які сприяють розвитку логічного та критичного
мислення, уяви та творчих здібностей. Це є головоломки, конструктори,
пазли, наочні посібники та інші розвивальні матеріали. По-друге, важливо,
що в ЗДО працюють кваліфіковані вихователі, які мають розуміння процесів
розвитку дитини та здатність створити атмосферу підтримки та сприяння.
Вони можуть використовувати різноманітні методи та підходи, що
дозволяють дитині активно взаємодіяти з навколишнім середовищем та
здобувати нові знання. По-третє, важливо, що в ЗДО є можливості для
самостійної діяльності та досліджень. Це дає дітям можливість виявити свою
цікавість, власні ідеї та розвинути творчість. Важливо стимулювати дітей до
пошуку власних відповідей на питання, формувати навички самостійного
мислення та проблемного розв'язання. І нарешті, важливим аспектом є
соціальне середовище. Змога спілкуватися з ровесниками, спільна діяльність
та обмін ідеями сприяють розвитку соціальних навичок, вмінню
співпрацювати та взаємодіяти з іншими людьми [51, C. 32].
Всі ці аспекти забезпечують сприятливе середовище для
інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку в умовах ЗДО.
Вони допомагають розширювати їхні знання, навички та розвивати
пізнавальні процеси, сприяючи їхньому загальному розвитку і підготовці до
майбутнього навчання.
Навчальні програми в ЗДО сприяють інтелектуальному розвитку дітей
старшого дошкільного віку. Вони розроблені з урахуванням особливостей
цього вікового періоду і спрямовані на стимулювання пізнавальної
активності та розвиток різних когнітивних навичок. Ці навчальні програми
сприяють розвитку мислення дітей шляхом пропонування різноманітних
завдань, які вимагають логічного мислення, аналізу, класифікації та
узагальнення інформації. Вони також сприяють розвитку мовлення шляхом
 25

активної комунікації, використання різних мовленнєвих вправ та ігор [65,

C. 92].
Навчальні програми в ЗДО також стимулюють розвиток
спостережливості та уваги дітей. Через проведення різноманітних
спостережень, експериментів та вправ, діти вчаться сприймати та аналізувати
оточуючий світ, розрізняти деталі, встановлювати зв'язки та виявляти
закономірності. Крім того, навчальні програми в ЗДО акцентують увагу на
розвитку творчих здібностей дітей. Шляхом пропонування творчих завдань,
стимулювання фантазії та пошуку нетрадиційних рішень, діти розвивають
свою творчість та уміння думати незалежно. Ці навчальні програми
створюють сприятливу основу для інтелектуального розвитку дітей старшого
дошкільного віку в умовах ЗДО. Вони допомагають дітям активно залучатися
до навчального процесу, розвивати свої пізнавальні здібності та готуватися
до подальшого навчання [41].
Стимулюючі методи навчання в ЗДО сприяють інтелектуальному
розвитку дітей старшого дошкільного віку. Ці методи включають
різноманітні групові та індивідуальні завдання, які активізують пізнавальну
активність дітей.
Групові завдання в ЗДО сприяють розвитку співпраці, комунікації та
соціальних навичок дітей. Діти вчаться спілкуватися, спільно працювати над
проектами та вирішувати завдання. Це сприяє розвитку їхнього мислення,
здатності сприймати думки інших людей та знаходити компромісні рішення.
Індивідуальні завдання в ЗДО допомагають враховувати особливості кожної
дитини і спрямовуються на розвиток її конкретних інтелектуальних
здібностей. Це можуть бути завдання, спрямовані на розвиток мовлення,
логічного мислення, творчості чи математичних навичок. Індивідуальний
підхід допомагає дітям розвивати свої потенціальні можливості та досягати
успіху в різних сферах. Експерименти, практичні вправи та проєкти в ЗДО
стимулюють активне пізнання світу дітьми. Вони надають можливість
досліджувати, спостерігати, експериментувати та відкривати нові знання. Це
 26

сприяє розвитку дітей як активних учасників свого власного навчання та

сприяє формуванню їхнього критичного мислення та проблемного мислення
[18, C. 55].
Використання стимулюючих методів навчання в ЗДО створює
сприятливу інтелектуальну середу для дітей старшого дошкільного віку.
Вони мають можливість активно досліджувати світ, розвивати свої
пізнавальні здібності та набувати нові знання через цікаві та захоплюючі
навчальні діяльності.
ЗДО використовують різноманітні підходи та методики для розвитку
критичного мислення у дітей старшого дошкільного віку. Наприклад, вони
сприяють виробленню у дітей навичок аналізу та оцінки інформації шляхом
ставлення запитань, порівняння різних джерел інформації, визначення фактів
від припущень та перевірки достовірності даних. ЗДО також розвивають у
дітей вміння розрізняти різні точки зору, висловлювати власні думки і
обґрунтовано висловлювати свою позицію. Вони сприяють формуванню у
дітей навичок аргументації, визначення сильних та слабких сторін різних
поглядів і вчать дітей приймати обґрунтовані рішення [7, C. 47].
Окрім цього, ЗДО активно використовують рольові ігри, дискусії,
проблемні ситуації та проекти, що спонукають дітей до критичного
мислення, пошуку рішень і стимулюють розвиток творчих та інноваційних
здібностей. Ці активні форми діяльності надають дітям можливість
експериментувати, досліджувати та розв'язувати проблеми, що розвиває їх
критичне мислення та творчість [26, C. 334].
Загалом, створення сприятливого середовища в ЗДО, яке спонукає
дітей до активного критичного мислення, грає важливу роль у їхньому
інтелектуальному розвитку. Цей підхід допомагає дітям формувати навички
аналізу, оцінки та критичного мислення, які стануть основою для подальшого
навчання та успіху у майбутньому.
Соціальна взаємодія в ЗДО відіграє значну роль у розвитку
інтелектуальних здібностей дітей старшого дошкільного віку. Вихователі
 27

створюють сприятливу атмосферу для спілкування та взаємодії між дітьми.

Це включає групові проекти, колективні ігри, дискусії та спільні діяльності.
Соціальна взаємодія допомагає дітям розвивати комунікативні навички,
вчить їх висловлювати свої думки та слухати інших. Вони навчаються
сприймати різні точки зору, вирішувати конфлікти та спільно працювати над
завданнями. Це сприяє розширенню їхніх знань, розвитку творчих підходів
та пошуку альтернативних рішень. У ЗДО також акцентується увага на
розвитку емпатії та сприйняття світу через спілкування з ровесниками та
вихователями. Це допомагає дітям розуміти почуття і потреби інших людей,
розвиває їхню соціальну чутливість та вміння встановлювати позитивні
взаємини з іншими [28, C. 408].
Таким чином, соціальна взаємодія в ЗДО є важливим фактором
інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку. Вона сприяє
розширенню комунікативних навичок, розвитку творчості, емпатії та
соціальної чутливості, що має велике значення для їхнього загального
розвитку і успіху у майбутньому.
Отже, особливості інтелектуального розвитку дітей старшого
дошкільного віку в умовах ЗДО включають: використання спеціально
розроблених навчальних програм, спрямованих на розвиток мислення,
мовлення та когнітивних навичок; застосування стимулюючих методів
навчання, які активізують дітей і сприяють їхньому інтелектуальному
розвитку; розвиток критичного мислення шляхом аналізу інформації та
прийняття обґрунтованих рішень; соціальна взаємодія з ровесниками та
вихователями, яка сприяє комунікативним навичкам та сприйняттю світу;
створення сприятливого середовища, яке сприяє розвитку дитини і підтримує
її інтелектуальний потенціал. Всі ці фактори спільно впливають на
інтелектуальний розвиток дітей старшого дошкільного віку в ЗДО, сприяючи
їхній підготовці до подальшого навчання та успішному життю.
 28

1.3. Роль логіко-математичної гри у розвитку інтелектуального

потенціалу у дітей старшого дошкільного віку

Розвиток інтелектуального потенціалу старшого дошкільника за

допомогою логіко-математичних ігор є дуже актуальним і важливим
аспектом його освіти. В цьому віці дитина активно формує свої когнітивні
навички, розвиває логічне мислення, математичну грамотність та аналітичні
здібності. Логіко-математичні ігри сприяють розвитку логічного мислення у
дітей. Вони навчають дітей розпізнавати взаємозв'язки, аналізувати і
розв'язувати проблеми, здійснювати логічні висновки та міркування. Логіко-
математичні ігри також допомагають дітям засвоїти основні математичні
поняття, такі як числа, форми, розмір, порівняння, класифікація тощо. Вони
вчать дітей рахувати, лічити, вирішувати прості арифметичні завдання та
розв'язувати логічні задачі [23, C. 213].
Розвиток інтелектуального потенціалу старшого дошкільника за
допомогою логіко-математичних ігор покращує його підготовку до школи.
Вивчення основних логічних та математичних понять перед вступом до
школи допомагає дитині адаптуватися до нового навчального середовища та
легше освоювати матеріал. Логіко-математичні ігри сприяють розвитку
креативного мислення та вміння дітей розв'язувати проблеми. Вони
стимулюють дитину думати творчо, знаходити нестандартні рішення та
розвивати свою уяву [11, C. 25].
Загалом, вивчення логіко-математичних ігор є актуальним, оскільки
вони сприяють розвитку різних аспектів інтелектуального потенціалу
старшого дошкільника, покращують його когнітивні навички та
підготовлюють до навчання в школі.
Насамперед зазначимо, що логіко-математична гра – це особлива
форма ігрової діяльності, спрямована на розвиток логічного мислення,
математичних навичок та розумових вмінь у дітей старшого дошкільного
віку. Це включає в себе розв'язування логічних завдань, головоломок,
 29

конструювання та використання чисел, форм та відношень, що сприяє

розвитку їхнього інтелектуального потенціалу та підготовці до навчання
математиці та аналітичному мисленню [2].
Особливості логіко-математичної гри подано в Табл. 1.1.
Таблиця 1.2
Особливості логіко-математичної гри
Особливість Сутність
Гра допомагає дітям розвивати навички логічного
Розвиток логічного
мислення, такі як класифікація, порівняння, аналіз і
мислення
синтез інформації.
Гра сприяє розвитку просторового мислення, уяви та
Розвиток просторової уяви
спроможності орієнтуватися в просторі.
Розвиток математичних Гра допомагає дітям розуміти поняття числа, виконувати
навичок прості математичні операції, впізнавати геометричні
фігури та взаємозв'язки між ними.
Розвиток проблемного Гра стимулює дітей до постановки і вирішення різних
мислення завдань і проблем, що розвиває їхні навички самостійного
мислення та критичного мислення.
Розвиток концентрації Гра вимагає уваги та концентрації, що допомагає дітям
уваги розвивати навички тривалої уваги та зосередженості.
Сприяння розвитку пам'яті Гра допомагає вдосконалювати роботу пам'яті, як
краткострокової, так і довготривалої, через
запам'ятовування правил, послідовностей та рішень.
Формування навичок Гра вимагає ділити завдання на етапи та планувати свої
планування дії, що розвиває навички організації та планування.
Сприяння розвитку Гра стимулює дітей до творчого мислення, знаходження
творчого мислення альтернативних рішень та використання уяви.
Збагачення словникового Гра допомагає дітям вивчати нові терміни, поняття та
запасу лексику, пов'язану з математикою та логікою.
Гра надає можливість дітям самостійно обирати завдання,
Розвиток самостійності
приймати рішення та виконувати їх у межах правил гри.

Загалом, логіко-математична гра є корисним інструментом для

розвитку різних навичок та когнітивних процесів у дітей старшого
дошкільного віку, підвищення їхньої самостійності та творчого мислення.
Логіко-математична гра відіграє основну роль у розвитку
інтелектуального потенціалу у дітей старшого дошкільного віку, сприяючи
формуванню логічного мислення, математичних навичок, творчості та
просторового мислення, що є важливими компонентами їхнього когнітивного
розвитку [27, C. 12].
 30

Сутність логіко-математичної гри полягає в тому, що вона є спеціально

структурованим активним процесом, спрямованим на розвиток
інтелектуальних і когнітивних навичок у дітей. Ця гра базується на логічних
принципах та математичних концепціях, і вона включає в себе різні види
завдань, головоломок, лабіринтів, грати на логіку та числах [30, C. 12].
Мета логіко-математичної гри у дітей старшого дошкільного віку
полягає в систематичному розвитку їхніх когнітивних та математичних
навичок шляхом цікавого та активного навчання. Основні цілі цієї гри
включають удосконалення уваги та концентрації, навчання математичних
понять, розвиток раціонального мислення, підготовку до школи та
стимуляцію інтелектуального розвитку. Логіко-математичні ігри сприяють
формуванню логічного мислення та аналітичних навичок, готуючи дітей до
навчання математики в школі, та забезпечують цікавий та ефективний спосіб
вивчення чисел, форм та величин.
Головна мета логіко-математичної гри – розвивати в дітях навички
логічного мислення, просторового уявлення, математичних розрахунків,
аналізу та розв'язання проблем. Гра дає можливість дітям експериментувати,
творити, розгадувати головоломки, вирішувати завдання за допомогою
раціональних дій [30, C. 13].
Важливим аспектом логіко-математичної гри є її спрямованість на
активну участь дітей, їх самостійність та взаємодію з матеріалами гри. Це
сприяє розвитку творчих навичок, уяви, здатності до критичного мислення та
прийняття обґрунтованих рішень. Логіко-математична гра також сприяє
формуванню вмінь планування, розвитку комунікативних навичок та
співпраці, оскільки діти можуть грати як індивідуально, так і в групі,
спілкуючись та вирішуючи завдання разом [59, C. 933].
Зазначимо, що логіко-математична гра виконує декілька важливих
функцій у розвитку інтелектуального потенціалу у дітей старшого
дошкільного віку (Рис. 1.3) [49, C. 70-71].
 31

1. Розвиток логічного мислення

2. Розвиток математичних навичок

3. Стимулювання творчості та проблемного мислення

4. Сприяння розвитку просторового мислення

5. Розвиток співпраці та комунікативних навичок

Рис. 1.3. Функції логіко-математичних ігор у розвитку

інтелектуального потенціалу

Розвиток логічного мислення: гра сприяє розвитку логічного мислення

у дітей, оскільки вона вимагає аналізу, узагальнення, класифікації та
встановлення залежностей між об'єктами чи подіями. Це допомагає дітям
розвивати навички логічного мислення і формувати систематичний підхід до
розв'язання проблем [31, C. 21].
Розвиток математичних навичок: логіко-математична гра має
математичну складову, яка допомагає дітям розуміти числа, форми, розміри,
відношення та інші математичні концепції. Гра допомагає розвивати навички
лічби, класифікації, порівняння та розв'язання математичних завдань [39, C.
196].
Сприяння розвитку просторового мислення: логіко-математична гра
часто включає елементи, які сприяють розвитку просторового мислення у
дітей. Гра наочно демонструє взаємозв'язок між об'єктами, допомагає
уявляти просторові відношення, розвивати навички орієнтування в просторі
та розв'язування просторових завдань [35, C. 56].
Стимулювання творчості та проблемного мислення: логіко-
математична гра сприяє розвитку творчих навичок у дітей, оскільки вона
 32

пропонує завдання, які вимагають нетрадиційних рішень та креативного

підходу. Гра стимулює дітей думати самостійно, шукати альтернативні
шляхи розв'язання проблем та висувати власні ідеї [38, C. 5].
Розвиток співпраці та комунікативних навичок: логіко-математична гра
може бути індивідуальною або груповою. У групових іграх діти вчаться
співпрацювати, обмінюватися ідеями, слухати інших та вирішувати завдання
разом. Це сприяє розвитку комунікативних навичок, соціальної взаємодії та
вміння працювати у команді [46].
Отже, логіко-математична гра виконує функції розвитку логічного
мислення, математичних навичок, просторового мислення, творчості та
проблемного мислення, а також сприяє розвитку співпраці та
комунікативних навичок у дітей старшого дошкільного віку. Розглянуті
функції логіко-математичних ігор в ЗДО сприяють активному розвитку
інтелектуального потенціалу дітей старшого дошкільного віку. Вони
створюють сприятливе середовище, де діти можуть вчитися,
експериментувати, розвивати свої здібності та навички, готуючись до
майбутньої навчальної діяльності.
У розвитку інтелектуального потенціалу у дітей старшого дошкільного
віку використовуються різноманітні різновиди логіко-математичних ігор.
Ось декілька з них [3, C. 15-16; 12, C. 19; 25, C. 112-113]:
– логічні головоломки – це ігри, які вимагають логічного мислення
та розв'язування головоломок, наприклад, складання пазлів, встановлення
послідовності дій або впізнавання шаблонів;
– конструктори – це ігри, які дозволяють дітям будувати різні
конструкції за допомогою блоків, пазлів або інших елементів. Вони
розвивають просторове мислення, уяву та логіку;
– логічні настільні ігри – це ігри, які містять логічні завдання або
стратегічні елементи. Діти вирішують різні завдання, аналізують ситуації
та приймають рішення на основі логіки;
 33

– конструювання та моделювання – це ігри, які дозволяють дітям

конструювати різні об'єкти або моделювати реальні ситуації. Наприклад,
будування з пластиліну, маси або конструкторів;
– математичні ігри – це ігри, які мають математичну основу та
допомагають дітям розвивати навички лічби, класифікації, порівняння
чисел та інших математичних концепцій;
– логічні гри зі словами – це ігри, які вимагають дітей розуміти та
застосовувати логічні зв'язки, порівнювати слова, знаходити спільні риси,
класифікувати слова за категоріями тощо;
– гра в шахи: шахи є одним з найвідоміших ігрових варіантів, що
розвивають логіку, стратегічне мислення та уміння планувати кроки. Вони
сприяють аналітичному мисленню та розвитку концентрації;
– логічні гри з лабіринтами: ці ігри вимагають дітей знаходити
оптимальний шлях в складних лабіринтах або розв'язувати завдання, щоб
дістатися до мети. Вони розвивають логічне мислення, просторову
орієнтацію та планування;
– розумові гри з картами – це ігри, які вимагають дітей аналізувати
та спостерігати за картами, використовувати логічні зв'язки та приймати
рішення на основі доступної інформації;
– логічні гри з геометричними фігурами: ці ігри допомагають дітям
розпізнавати та класифікувати геометричні фігури, знаходити
відповідності та розв'язувати завдання, що стосуються форм та розмірів.
Ці різновиди логіко-математичних ігор розширюють спектр
можливостей для розвитку інтелектуального потенціалу у дітей старшого
дошкільного віку, сприяють розвитку їхньої аналітичної, логічної та
мовленнєвої компетенції, сприяють розвитку інтелектуального потенціалу у
дітей старшого дошкільного віку, розвивають їхнє логічне мислення,
просторову уяву, математичні навички та сприяють формуванню творчого та
критичного мислення [50].
 34

Педагоги використовують логіко-математичні ігри у розвитку

інтелектуального потенціалу дітей старшого дошкільного віку в умовах ЗДО,
застосовуючи наступні підходи [42; 55; 56; 59; 61; 65]:
Організація групових та індивідуальних ігор: педагоги створюють
ситуації для групових та індивідуальних ігор, де діти можуть взаємодіяти
один з одним із зацікавленістю та співпрацею. Це допомагає розвивати
комунікативні навички, спільну діяльність та розв'язувати завдання разом
[55, C. 40].
Стимулююче середовище: педагоги створюють стимулююче
середовище, де діти можуть відчувати свободу та заохочення для
використання логіко-математичних ігор. Це включає наявність різноманітних
матеріалів та іграшок, організацію простору для гри, а також підтримку та
похвалу педагогів [65, C. 102].
Поступове підвищення складності: педагоги поступово підвищують
складність логіко-математичних ігор, враховуючи рівень розвитку дітей.
Вони надають можливість дітям вирішувати все складніші завдання, що
допомагає розвивати логічне мислення, аналітичні здібності та проблемне
мислення.
Формування навичок самостійності: педагоги підтримують дітей у
розвитку самостійності та самоконтролю під час гри. Вони стимулюють дітей
до вирішення завдань самостійно, допомагають у формуванні стратегій
розв'язування проблем, а також підтримують розвиток творчого мислення
[61].
Індивідуальний підхід до дітей: педагоги враховують індивідуальні
особливості кожної дитини під час використання логіко-математичних ігор.
Вони створюють завдання та ситуації, які відповідають рівню розвитку та
інтересам кожної дитини, що сприяє більш ефективному засвоєнню
матеріалу та розвитку інтелектуальних навичок [56, C. 120].
Постійна підтримка та похвала: педагоги постійно підтримують дітей,
заохочуючи їхні зусилля та досягнення під час логіко-математичних ігор.
 35

Вони надають позитивний фідбек, висловлюють заохочення та похвалу за

зусилля та прогрес, що стимулює дітей до подальшого розвитку свого
інтелектуального потенціалу [59, C. 934].
Ці умови допомагають педагогам максимально використовувати
потенціал логіко-математичних ігор у розвитку інтелектуального потенціалу
дітей старшого дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти.
Отже, розвиток інтелектуального потенціалу старшого дошкільника
засобом логіко-математичних ігор є актуальною проблемою в педагогічній
практиці. Ранній вік старшого дошкільного періоду визнається критичною
фазою у формуванні основних когнітивних та інтелектуальних здібностей
дитини. У цей період відбувається інтенсивний розвиток мозку, і важливо
забезпечити ефективні стимули для формування розумових вмінь.
Урахування сучасних викликів та вимог суспільства, де інтелектуальні
навички розглядаються як ключові для подальшого успіху, підкреслює
важливість системного розвитку інтелектуального потенціалу.
Ігровий підхід до навчання виявляється надзвичайно ефективним у
здобутті дітьми не лише знань, але й практичних вмінь та навичок. Цей метод
сприяє активній участі дітей у власному процесі навчання, сприяє позитивній
мотивації та зацікавленості, що в свою чергу визначає успішний і стійкий
розвиток їхнього інтелектуального потенціалу. Ці ігри сприяють розвитку
когнітивних процесів, логічного мислення, математичних навичок, творчого
мислення, уваги та концентрації у дітей старшого дошкільного віку. Під час
гри діти активно взаємодіють з ігровим середовищем, вирішують завдання,
аналізують ситуації, встановлюють логічні зв'язки та шукають рішення. Цей
процес сприяє розвитку логічного мислення, уміння аналізувати та робити
висновки. Крім того, логіко-математичні ігри розвивають математичні
навички, такі як розрахунок, числове розуміння, геометричні форми та
логічні операції. Логіко-математичні ігри сприяють розвитку уваги та
концентрації, оскільки вимагають уважного спостереження, аналізу та
виконання завдань.
 36

Висновки до розділу 1

1. Висвітливши сутність поняття «інтелектуальний потенціал» як

психолого-педагогічну проблему, було з’ясовано, що поняття
«інтелектуальний потенціал» представляє собою центральну психолого-
педагогічну проблему, яка описує внутрішні резерви та можливості
особистості щодо розвитку інтелектуальних здібностей. Інтелектуальний
потенціал включає генетично передані здібності, які можуть бути розвинуті
шляхом навчання та досвіду. Він впливає на розвиток когнітивних процесів,
проблемного мислення, творчого потенціалу та соціальної адаптації.
Розвиток інтелектуального потенціалу вимагає сприятливого середовища,
доступу до різноманітних розвивальних можливостей та врахування
індивідуальних особливостей кожної дитини.
2. Розглянувши педагогічні умови розвитку інтелектуального
потенціалу у дітей дошкільного віку, було з’ясовано, що умови ЗДО
сприяють особливому інтелектуальному розвитку дітей старшого
дошкільного віку через використання спеціальних навчальних програм,
стимулюючих методів навчання, розвитку критичного мислення, соціальної
взаємодії та створення сприятливого навколишнього середовища. Ці
програми спрямовані на розвиток мислення, мовлення та когнітивних
навичок дітей, а стимулюючі методи навчання, такі як групові та
індивідуальні завдання, експерименти та практичні вправи, активізують дітей
та сприяють їхньому інтелектуальному розвитку. Розвиток критичного
мислення включає аналіз інформації та прийняття обґрунтованих рішень, а
соціальна взаємодія з ровесниками та вихователями розширює комунікативні
навички та сприйняття світу. Створення сприятливого середовища в ЗДО
сприяє розвитку дитини та підтримує її інтелектуальний потенціал,
створюючи оптимальні умови для навчання та розвитку. Усі ці фактори
разом сприяють інтелектуальному розвитку дітей старшого дошкільного віку
в умовах ЗДО, готуючи їх до подальшого навчання та успішного життя.
 37

3. Визначивши роль логіко-математичної гри у розвитку

інтелектуального потенціалу у дітей дошкільного віку, було встановлено, що
розвиток інтелектуального потенціалу старшого дошкільника засобом логіко-
математичної гри є важливою і актуальною психолого-педагогічною
проблемою. Логіко-математичні гри сприяють розвитку когнітивних
процесів, логічного мислення, математичних навичок, творчого мислення,
уваги та концентрації у дітей старшого дошкільного віку. В процесі гри діти
активно взаємодіють з ігровим середовищем, розв'язують завдання,
аналізують ситуації, знаходять логічні зв'язки та шукають рішення. Це
сприяє розвитку їхнього логічного мислення, вміння аналізувати та робити
висновки. Крім того, логіко-математичні гри розвивають математичні
навички, такі як розрахунок, числове розуміння, геометричні форми, логічні
операції. Ці гри також стимулюють творче мислення дітей, вони навчають їх
думати креативно, шукати альтернативні шляхи та розв'язання. Вони
сприяють розвитку уваги та концентрації, оскільки вимагають уважного
спостереження, аналізу та виконання завдань. Крім того, логіко-математичні
ігри сприяють соціальному розвитку дітей, оскільки вони навчають їх
спілкуватися, співпрацювати, вирішувати конфлікти та працювати у команді.
 38

Розділ 2
ДОСЛІДНО-ПОШУКОВА РОБОТА З РОЗВИТКУ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
ЗАСОБОМ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ ГРИ

2.1. Вивчення початкового рівня сформованості інтелектуального

потенціалу в дітей старшого дошкільного віку

Дослідно-пошукова робота з розвитку інтелектуального потенціалу

старших дошкільників засобом логіко-математичних ігор актуальна з
декількох важливих причин. По-перше, таке дослідження дозволяє краще
зрозуміти процеси і механізми розвитку інтелектуального потенціалу у дітей
старшого дошкільного віку. Вивчення впливу логіко-математичних ігор на
розвиток їхнього мислення, уваги, логічного мислення та математичних
навичок дозволяє з'ясувати, які конкретні аспекти гри є найбільш
ефективними і корисними для їхнього інтелектуального розвитку. По-друге,
такі дослідження мають практичне значення для педагогів та розвивальних
спеціалістів. Результати дослідження можуть служити основою для розробки
та вдосконалення програм та методик розвитку інтелектуального потенціалу
дітей старшого дошкільного віку з використанням логіко-математичних ігор.
Це дозволить педагогам здійснювати більш систематичну, науково
обґрунтовану та ефективну роботу з дітьми.
Усі ці причини свідчать про важливість проведення досліджень з
розвитку інтелектуального потенціалу старших дошкільників за допомогою
логіко-математичних ігор, що сприятиме досягненню кращих результатів у
їхньому інтелектуальному розвитку та підготовці до подальшого навчання.
Мета дослідно-пошукової роботи – теоретично обґрунтувати та
практично довести ефективність використання логіко-математичної гри у
розвитку інтелектуального потенціалу дітей старшого дошкільного віку.
Завдання дослідно-пошукової роботи:
 39

– формування вибірки досліджуваних;

– підбір методик для вивчення початкового рівня сформованості
інтелектуального потенціалу в дітей старшого дошкільного віку;
– визначення початкового рівня сформованості інтелектуального
потенціалу в дітей старшого дошкільного віку;
– розробка та проведення корекційної роботи з розвитку
інтелектуального потенціалу у дітей старшого дошкільного віку з
використанням логіко-математичних ігор;
– порівняння результатів вивчення початкового і контрольного
рівня сформованості інтелектуального потенціалу в дітей старшого
дошкільного віку.
Дослідно-пошукова робота з розвитку інтелектуального потенціалу
старших дошкільників засобом логіко-математичних ігор складалася з трьох
етапів:
– констатувальний (вивчення початкового рівня сформованості
інтелектуального потенціалу в дітей старшого дошкільного віку);
– формувальний (проведення корекційної роботи з розвитку
інтелектуального потенціалу у дітей старшого дошкільного віку з
використанням логіко-математичних ігор);
– контрольний (порівняння результатів).
Дослідно-пошукова робота проводилася в Дошкільного навчального
закладу (ясла-садок) № 543 Шевченківського району м. Києва. Форма
власності ЗДО - комунальна. Для дослідження була сформована вибірка з 32
дітей у віці 5-6 років, що відповідає старшому дошкільному віку. Цей віковий
діапазон було обрано, оскільки діти у цьому віці досягають певного рівня
розвитку і можуть брати участь у складніших ігрових активностях.
Вибір двох старших груп був обґрунтований з метою отримання більш
однорідних умов для дослідження. Діти, які перебувають у подібному рівні
розвитку, були об'єднані в ці групи, щоб забезпечити більш однорідні
результати. Крім того, такий підхід дозволив отримати достатньо велику
 40

кількість учасників для проведення статистичного аналізу та отримання

репрезентативних результатів.
Цей підхід дозволив провести дослідно-пошукову роботу вивчення
впливу логіко-математичних ігор на інтелектуальний розвиток дітей
старшого дошкільного віку в об'єктивних рамках з високою достовірністю
отриманих результатів.
Щодо методик для вивчення початкового рівня сформованості
інтелектуального потенціалу в дітей старшого дошкільного віку, було обрано
такі (додаток А):
– шкала тестів розумового розвитку Біне-Сімона (автори Альфред
Біне і Теодор Сімон, 1905 р.);
– методика «четвертий зайвий»;
– тест «аналогії»;
– тест «порівняння за формою».
Шкала тестів розумового розвитку А. Біне-Т. Сімона є інструментом
для визначення рівня розумового розвитку дитини віком від 3 до 15 років.
Вона складається з набору завдань, розрахованих на різні вікові групи, що
дозволяють оцінити когнітивні здібності дитини порівняно з нормами
розвитку для її віку. Шкала тестів має певну структуру, враховуючи вікові
особливості дітей. Для кожного вікового діапазону обирається певна
кількість тестів. Наприклад, для 3-річних дітей можуть бути обрані 6 тестів, а
для 12-річних – 8 тестів. Завдання тестів спрямовані на оцінку різних
аспектів когнітивних здібностей, таких як логічне мислення, сприйняття
речей, розуміння простих і складніших інструкцій тощо.
Під час проведення тестування дитині даються тести, розраховані на
дітей, що на два роки молодші за неї. Якщо дитина успішно виконує всі тести
для свого віку, вона переходить до тестів, розрахованих на дітей старшого
віку. Процес зупиняється на шкалі віку, тести якого дитина не може успішно
вирішити. Кожен тест оцінюється позитивно або негативно в залежності від
того, чи вдалося дитині виконати завдання згідно з вказівками. Для
 41

оцінювання результатів використовується спеціальна таблиця або шкала, де

для кожного завдання вказано кількість місяців, що додаються до віку
дитини за кожне виконане завдання.
За шкалою тестів розумового розвитку А. Біне – Т. Сімона, оцінювання
рівня розвитку дітей віком 5-6 років є наступним:
– високий рівень розвитку: діти, які демонструють високий рівень
розвитку, виявляють вміння розв'язувати складні завдання та робити
висновки. Вони здатні до абстрактного мислення, мають розвинену увагу,
пам'ять та логічне мислення. Дитина на високому рівні може ефективно
працювати з концептами та аналізувати інформацію;
– середній рівень розвитку: діти з середнім рівнем розвитку
зазвичай виконують завдання відповідно до свого віку. Вони можуть
розв'язувати прості логічні завдання, розпізнавати відповідність та
встановлювати прості зв'язки між об'єктами. Дитина на середньому рівні
розвитку показує стандартний прогрес у своєму розумовому розвитку для
цього віку;
– низький рівень розвитку: діти з низьким рівнем розвитку можуть
мати труднощі з розв'язуванням завдань, які вимагають абстрактного
мислення або складних когнітивних навичок. Вони можуть мати обмежену
увагу та здатність до аналізу. Дитина на низькому рівні розвитку може
потребувати додаткової підтримки та індивідуального підходу для
досягнення свого потенціалу.
Після проходження всіх тестів і оцінювання результатів розраховується
загальний рівень розумового розвитку дитини, що дає уявлення про її
когнітивні здібності порівняно з нормою для її віку.
Методика «четвертий зайвий» є інструментом для дослідження
інтелектуального розвитку дитини, зокрема її здатності до узагальнень,
логічної обґрунтованості і чіткості формулювань, активності та формування
узагальнених уявлень.
Процедура методики «четвертий зайвий» включає такі кроки:
 42

1. Введення завдання: вихователь пояснює дитині, що вона повинна

знайти «четвертий зайвий» об'єкт, який не відповідає решті представлених
об'єктів за якоюсь спільною ознакою чи правилом.
2. Пред'явлення об'єктів: дитині демонструється набір об'єктів, які
мають спільні характеристики або правила, за якими вони впорядковані.
Наприклад, це можуть бути різні фігури, числа, предмети тощо.
3. Визначення «четвертого зайвого»: дитина повинна знайти об'єкт,
який не відповідає спільній характеристиці або правилу і відрізняється від
решти. Вона повинна пояснити, чому об'єкт є «четвертим зайвим».
4. Оцінювання результатів: дослідник оцінює, наскільки дитина
здатна логічно мислити, робити узагальнення, формулювати чіткі та
обґрунтовані відповіді, а також її активність та здатність до абстрактного
мислення. Після проведення тесту виконується аналіз результатів. Діти, які
вміють пояснити причину «четвертого зайвого» предмету і визначити
спільність трьох інших предметів, демонструють високий рівень
готовності мислення. Діти, які можуть пояснити причину «четвертого
зайвого» предмету або визначити спільність тільки у половині карток,
демонструють середній рівень готовності мислення готовність мислення.
Діти, які лише називають «четвертого зайвого» предмету без
обґрунтування або виділяють його за несуттєвими ознаками,
демонструють низький рівень готовності мислення.
Після завершення роботи з усіма 10 картками проводиться аналіз
результатів. Високий рівень готовності мислення оцінюється, коли 7-10
карток пояснюються з використанням двох родових понять, 3-4 картки
включають тільки одне родове поняття. Середній рівень готовності мислення
оцінюється, коли 7-10 карток пояснюються через одне родове поняття або
половина карток містить два родових поняття, а інша половина – одне.
Низький рівень готовності мислення вказується, коли в 7-10 картках лише
називається зайвий предмет без пояснень або виділяється предмет за
несуттєвими ознаками.
 43

Методика «четвертий зайвий» дозволяє оцінити рівень готовності

дитини до формування узагальнень, логічного мислення та чіткого
формулювання. Цей метод є корисним інструментом для виявлення рівня
розвитку дитини та може бути використаний у психологічній практиці,
особливо при діагностиці рівня інтелектуального розвитку дітей.
Ця методика дозволяє оцінити рівень інтелектуального розвитку
дитини, зокрема її здатність до логічного мислення, формулювання
узагальнень та використання уявлень. Результати дослідження можуть дати
уявлення про рівень розвитку когнітивних навичок і потенціалу дитини в цих
аспектах.
Тест «аналогії» є ефективним інструментом для дослідження
інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку. Цей тест допомагає
оцінити їх здатність робити умовиводи, виявляти логічні зв'язки та розуміти
аналогії між об'єктами.
Процедура тесту «аналогії» полягає в тому, що дитині пропонується
послідовність слів, де кожні два слова утворюють пару аналогії. Дитина
повинна знайти і назвати слово, яке підходить за змістом до третього слова та
утворює з ним аналогію.
Наприклад:
Сонце – світло, а місяць - ...? (темрява)
Собака – гавкати, а кішка - ...? (мяукати)
Вода – мокрий, а вогонь - ...? (гарячий)
Автомобіль – їзда, а літак - ...? (політ)
Хлопчик – чоловік, а дівчинка - ...? (жінка)
Оцінювання результатів тесту здійснюється за такими критеріями:
– високий рівень (2 бали: правильно підібрано 5-6 слів);
– середній рівень (1 бал: правильно підібрано 3-4 слова);
– низький рівень (0 балів: правильно підібрано 1-2 слова).
Тест «аналогії» дозволяє виявити рівень розвитку мислення, логічного
мислення та здатності до абстрактного мислення у дітей дошкільного віку.
 44

Цей тест може бути використаний як один із компонентів ширшої оцінки

інтелектуального розвитку дитини.
Тест «порівняння за формою» використовується як одна з методик
оцінки рівня інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку. Цей тест
дозволяє дослідити мисленнєву операцію порівняння властивостей предметів
з еталоном. У цьому тесті дитині пропонується накривати картками рисунки
на матриці таким чином, щоб фігурка на картці була схожа за формою на
предмет, який вона накриває. Тест складається з 15 зображень предметів і 15
карток із рисунками еталонних форм. Оцінка рівня інтелектуального
розвитку заснована на правильності виконання завдань та здатності
розрізняти схожі форми.
Інструкція для дитини полягає в наступному: дитина отримує аркуш з
різними предметами та п'ять карток з рисунками однієї фігурки. Вона
повинна уважно подивитися на картку з фігуркою і на всі рисунки на аркуші.
Потім вона повинна знайти рисунок, який найбільше схожий за формою на
цю фігурку, і накрити його карткою. Далі вона бере наступну картку і
накриває другий рисунок, схожий на цю фігурку. Цю послідовність дій
повторюється для всіх п'яти карток з даною фігуркою. Потім дитина бере
картки з іншою фігуркою і повторює процес накривання рисунків, схожих на
цю фігурку. Так дитина розкладає всі картки.
Після закінчення тесту оцінюються кількість неправильно накритих
рисунків. У правильних відповідях представлені предмети, які мають схожі
форми з еталонними фігурками.
Оцінювання результатів тесту «порівняння за формою» здійснюється
на основі кількості правильних відповідей, яка відображається у формі балів.
За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал, тому максимальний
можливий результат складає 15 балів, що відповідає правильному
розміщенню всіх 15 карток. Оцінка, яку отримує дитина, визначається
різницею між максимальним балом (15) та кількістю помилок, тобто
кількістю неправильно розміщених карток. За кожну помилку знімається 1
 45

бал. Наприклад, якщо дитина зробила 5 помилок, то її оцінка становитиме 10

балів (15 - 5 = 10). Загалом, на основі отриманих балів можна зробити
висновок про рівень розвитку дитини. Високий рівень оцінюється від 13 до
15 балів, середній рівень – від 9 до 12 балів, низький рівень – від 0 до 8 балів.
Таким чином, оцінка дитини відображає її успішність у виконанні завдань
тесту та здатність розрізняти схожі форми.
Використовуючи шкалу тестів розумового розвитку Біне-Сімон для
вивчення початкового рівня інтелектуального розвитку дітей старшого
дошкільного, отримано дані, які подані у Табл. 2.1 (зауважимо, що дана
таблиця сформована на основі відповіді респондентів, які подано у додатку
Б).
Таблиця 2.1
Результати діагностики розумового розвитку дітей за шкалою Біне-Сімон на
констатувальному етапі
Рівні К-сть дітей %
Високий 10 32,3
Середній 9 28,1
Низький 13 40,6

Аналізуючи отримані дані таблиці, можна зробити такі висновки:

– низький рівень розвитку: за отриманими даними видно, що
найбільша кількість дітей старшого дошкільного віку (40,6%) мають
низький рівень розвитку згідно шкали Біне-Сімон на констатувальному
етапі. Це свідчить про те, що ця група дітей потребує додаткової
підтримки та індивідуального підходу для розвитку їхнього
інтелектуального потенціалу;
– середній рівень розвитку: 28,1% дітей демонструють середній
рівень розвитку згідно шкали Біне-Сімон. Це означає, що ця група дітей
відповідає загальному рівню розвитку для їхнього віку і може виконувати
прості завдання відповідно до вимог програми ЗДО;
– високий рівень розвитку: 32,3% дітей показують високий рівень
розвитку згідно шкали Біне-Сімон. Це свідчить про їхню здатність
 46

ефективно розв'язувати складні завдання та використовувати абстрактне

мислення. Для цієї групи дітей можуть бути корисні розширені завдання та
виклики для забезпечення їхнього подальшого розвитку.
Графічно отримані результати подано на Рис. 2.1

32.3%
40.6%
Високий
Середній
Низький

28.1%

Рис. 2.1. Результати діагностики розумового розвитку дітей за шкалою

Біне-Сімон на констатувальному етапі

Низький рівень розумового розвитку дітей старшого дошкільного віку

згідно з шкалою Біне-Сімон свідчить про те, що 40,6% випробовуваних
мають труднощі з розв'язуванням завдань, які вимагають абстрактного
мислення або складних когнітивних навичок, мають обмежену увагу та
здатність до аналізу. Такі діти потребують додаткової підтримки та
індивідуального підходу для досягнення свого потенціалу. Також низький
рівень розумового розвитку вказує на те, що 40,6% дітей мають значні
обмеження у когнітивних здібностях та навичках, мають труднощі у
розумінні складних концепцій, проблемного мислення та абстрактних ідей.
Це впливає на їх здатність до навчання та розвитку в різних областях, таких
як математика, мовлення, логічне мислення та інші когнітивні навички. Такі
діти виявляють потребу у спеціальній підтримці та індивідуалізованому
підході до навчання. Це може включати спеціальні методи навчання,
додаткову практику, розширений час для виконання завдань, спрощені
завдання або інші адаптації, які допомагають їм засвоювати матеріал і
розвивати свої когнітивні здібності. Важливо зазначити, що низький рівень
розумового розвитку не означає, що дитина не може прогресувати або
 47

досягти успіхів у майбутньому. З правильною підтримкою, розвиваючим

середовищем і відповідними стратегіями навчання, діти з низьким рівнем
розвитку можуть зробити значний прогрес і розвиватися відповідно до свого
потенціалу.
Середній рівень розумового розвитку, який був діагностований у 28,1%
дітей старшого дошкільного віку, вказує на те, що такі діти зазвичай
виконують завдання, відповідні до свого віку. Вони можуть розв'язувати
прості логічні завдання, розпізнавати відповідність та встановлювати прості
зв'язки між об'єктами. Діти із середнім рівнем розумового розвитку
показують стандартний прогрес у своєму розумовому розвитку для цього
віку. Це означає, що вони розвиваються і засвоюють нові навички і знання у
відповідності до очікувань для свого вікового діапазону. Такі діти здатні до
адекватного розуміння і виконання навчальних завдань у школі або
передшкільному середовищі. Вони можуть добре впоратися з базовими
когнітивними вимогами, такими як розуміння інструкцій, розв'язування
простих завдань, сприйняття інформації та використання простих
мислиннєвих стратегій. Важливо забезпечувати таким дітям стимулююче та
розвиваюче навчальне середовище, що допоможе їм продовжувати зростати і
розвиватися. Застосування різноманітних методів навчання, стимулюючих
ігор та завдань, сприятиме розширенню їх когнітивних навичок і збагаченню
знань.
Високий рівень розвитку розумових здібностей, який був
діагностований у 32,3% дітей старшого дошкільного віку, свідчить про те, що
такі діти демонструють високі здібності у розв'язуванні складних завдань та
здатні до абстрактного мислення. Вони мають розвинену увагу, пам'ять та
логічне мислення. Діти із високим рівнем розумового розвитку виявляють
здатність працювати з концептами та аналізувати інформацію на більш
глибокому рівні. Вони можуть легко розпізнавати складні зв'язки між
об'єктами та подіями, встановлювати логічні взаємозв'язки та робити
висновки на основі доступної інформації. Такі діти можуть проявляти
 48

творчість у своїх думках і ідеях, виявляти самостійність у розв'язанні завдань

та висувати нові ідеї. Важливо забезпечити таким дітям стимулююче
навколишнє середовище, що сприятиме подальшому розвитку їхніх
розумових здібностей.
Використовуючи методику «четвертий зайвий» для вивчення
початкового рівня сформованості інтелектуального потенціалу в дітей
старшого дошкільного віку, ми отримали дані, подані в Табл. 2.2 (також
зауважимо, що дана таблиця сформована на основі відповіді респондентів,
які подано у додатку Б).
Таблиця 2.2
Результати діагностики сформованості інтелектуального потенціалу дітей за
методикою «четвертий зайвий» на констатувальному етапі
Рівні К-сть дітей %
Високий 8 25,0
Середній 14 43,7
Низький 10 32,3

Аналізуючи отримані дані таблиці з результатами діагностики

сформованості інтелектуального потенціалу дітей за методикою «четвертий
зайвий» на констатувальному етапі, можна зробити наступні спостереження:
– високий рівень розвитку: 25,0% дітей демонструють високий
інтелектуальний потенціал. Це свідчить про їх вміння розв'язувати складні
завдання та виявляти творчість у своїх думках і ідеях;
– середній рівень розвитку: 43,7% дітей мають середній
інтелектуальний потенціал. Це означає, що вони в змозі розв'язувати
завдання відповідно до свого віку та проявляти базові когнітивні навички;
– низький рівень розвитку: 32,3% дітей мають низький
інтелектуальний потенціал. Це може свідчити про їх труднощі з
розв'язуванням складних завдань та обмежену здатність до абстрактного
мислення. Такі діти можуть потребувати додаткової підтримки та
індивідуального підходу для досягнення свого потенціалу.
 49

Загалом, результати показують, що більшість дітей мають середній або

високий рівень інтелектуального потенціалу, тоді як меншість має низький
рівень розвитку.
Графічно отримані результати подано на Рис. 2.2.

25.0%
32.3%

Високий
Середній
Низький

43.7%

Рис. 2.2. Результати діагностики сформованості інтелектуального

потенціалу дітей за методикою «четвертий зайвий» на констатувальному
етапі

У 25,0% дітей визначено високий рівень готовності мислення згідно з

критеріями, що вказані. Високий рівень готовності мислення оцінюється,
коли діти можуть пояснювати 7-10 карток з використанням двох родових
понять і 3-4 картки включають тільки одне родове поняття. Це свідчить про
їх здатність розуміти та застосовувати родові поняття у своєму мисленні.
Такі діти здатні до абстрактного мислення та розв'язування складних завдань,
оскільки вони здатні знаходити спільні риси між об'єктами та утворювати
загальні поняття. Вони мають розвинену здатність до аналізу, логічного
мислення та здатність до узагальнень. Ці діти добре справляються з
викликами, які вимагають абстрактного розуміння та складних когнітивних
навичок. Вони здатні до самостійного мислення, аналізування і вирішення
проблем.
У 43,7% дітей визначено середній рівень готовності мислення згідно з
критеріями, що вказані: коли діти можуть пояснювати 7-10 карток через одне
родове поняття або половина карток містить два родових поняття, а інша
половина містить лише одне родове поняття. Це свідчить про те, що такі діти
 50

можуть розпізнавати та застосовувати родові поняття у своєму мисленні.

Вони мають здатність встановлювати взаємозв'язки між об'єктами та
утворювати загальні поняття, хоча їхні навички можуть бути ще не так
розвинені, як у дітей з високим рівнем готовності мислення. Ці діти здатні до
простих логічних розв'язків і можуть розуміти прості зв'язки між об'єктами.
Вони демонструють стандартний прогрес у своєму розумовому розвитку для
свого віку.
У 32,3% дітей визначено низький рівень готовності мислення згідно з
критеріями, що наведені. Низький рівень готовності мислення вказує на те,
що у дітей в цій групі 7-10 карток містять просте називання зайвого предмета
без пояснень або вони виділяють предмет за несуттєвими ознаками. Це
свідчить про те, що ці діти можуть мати труднощі з розрізненням суттєвих та
несуттєвих ознак предметів, а також з розв'язуванням завдань, які вимагають
аналізу та встановлення відповідностей. Вони можуть мати обмежену увагу
та складнощі у розвитку абстрактного мислення та складних когнітивних
навичок. Діти із низьким рівнем готовності мислення можуть потребувати
додаткової підтримки та індивідуального підходу для розвитку своїх
мислиннєвих здібностей. Важливо надавати їм можливості для розвитку
спостережливості, логічного мислення та розрізнення суттєвих ознак
предметів.
Використовуючи тест «аналогії» для вивчення початкового рівня
сформованості інтелектуального потенціалу в дітей старшого дошкільного
віку, ми отримали дані, подані в Табл. 2.3 (дана таблиця сформована на
основі відповіді респондентів, які подано у додатку Б).
Таблиця 2.3
Результати діагностики сформованості інтелектуального потенціалу дітей за
тестом «аналогії» на констатувальному етапі
Рівні К-сть дітей %
Високий 9 28,1
Середній 12 37,5
Низький 11 34,4
 51

З аналізу даної таблиці видно, що на констатувальному етапі

діагностики сформованості інтелектуального потенціалу дітей за тестом
«аналогії» отримано наступні результати:
– високий рівень: 28,1% дітей (9 дітей). Діти з високим рівнем
розвитку виявляють здатність до аналогічного мислення та здатність
встановлювати аналогії між різними об'єктами або поняттями. Вони
зазвичай успішно виконують завдання тесту і виявляють розвинені
когнітивні навички;
– середній рівень: 37,5% дітей (12 дітей). Діти з середнім рівнем
розвитку можуть мати певні труднощі з встановленням аналогій, але вони
здатні досягати прогресу та розвивати свої мислиннєві здібності;
– низький рівень: 34,4% дітей (11 дітей). Діти з низьким рівнем
розвитку можуть мати виклики з розв'язуванням завдань аналогій. Їм може
бути складно встановлювати аналогічні зв'язки між об'єктами або
поняттями.
Графічно отримані результати подано на Рис. 2.3.

28.1%
34.4%

Високий
Середній
Низький

37.5%

Рис. 2.3. Результати діагностики сформованості інтелектуального

потенціалу дітей за тестом «аналогії» на констатувальному етапі

Високий рівень (2 бали: правильно підібрано 5-6 слів) діагностований у

28,1% дітей за тестом «аналогії». Це свідчить про високу розумову гнучкість
та здатність до абстрактного мислення у цих дітей. Вони можуть ефективно
встановлювати аналогії між різними об'єктами, поняттями або ситуаціями, а
також розуміють логічні відношення та правила. Діти з високим рівнем
 52

розвитку розуміють складні логічні взаємозв'язки та виявляють здатність до

аналітичного мислення. Вони можуть швидко виділяти суттєві ознаки
об'єктів або понять, розрізняти відповідності та знаходити аналогії навіть у
складних ситуаціях. Такі діти зазвичай виявляють творчий підхід до
розв'язання завдань та можуть приймати нестандартні рішення. Діти з
високим рівнем розвитку мають потенціал для успішного вивчення
складніших когнітивних навичок, таких як логічне мислення, критичне
мислення, проблемне розв'язування та творчість. Вони можуть швидко
усвідомлювати нову інформацію, адаптуватися до нових ситуацій та шукати
рішення в складних завданнях. Такі діти часто виявляють великий інтерес до
навчання та розвитку своїх розумових здібностей.
Середній рівень (1 бал: правильно підібрано 3-4 слова) діагностовано у
37,5% дітей за тестом «аналогії». Це свідчить про наявність базового рівня
аналогічного мислення та здатність до розуміння простих логічних
відношень. Діти з середнім рівнем розвитку вміють встановлювати зв'язки та
аналогії між об'єктами, поняттями або ситуаціями, але їхні здібності ще не
настільки розвинені, щоб успішно розв'язувати більш складні завдання. Вони
можуть зрозуміти прості логічні відношення та розпізнавати схожості між
об'єктами, але можуть мати складнощі зі спостереженням більш складних
відношень або встановленням неочевидних зв'язків. Діти з середнім рівнем
розвитку можуть потребувати певної підтримки та практики для поліпшення
своїх навичок аналогічного мислення. Вони можуть зростати та розвиватися,
розв'язуючи все більш складніші завдання та отримуючи додаткову
підтримку в навчанні. З часом, з відповідними стимулами та навчанням, вони
можуть досягти вищого рівня розвитку своїх розумових здібностей.
Низький рівень (0 балів: правильно підібрано 1-2 слова) визначено у
34,4% дітей за тестом «аналогії». Це свідчить про обмежений розвиток
аналогічного мислення у цих дітей. Діти з низьким рівнем розвитку можуть
мати складнощі з розумінням аналогій, встановленням зв'язків між об'єктами
та розпізнаванням логічних відношень. Вони можуть правильно підібрати
 53

лише декілька слів або мати труднощі з розумінням зв'язків між ними. Діти з
низьким рівнем розвитку аналогічного мислення можуть потребувати
додаткової підтримки та індивідуального підходу у навчанні. Їм можна
надавати спеціальні вправи та завдання, спрямовані на розвиток їхніх
мислиннєвих навичок. З часом, за належної підтримки та навчання, ці діти
можуть покращити свої здібності у сфері аналогічного мислення та
розвивати свій розумовий потенціал.
Використовуючи тест «порівняння за формою» для вивчення
початкового рівня сформованості інтелектуального потенціалу в дітей
старшого дошкільного віку, ми отримали дані, подані в Табл. 2.4 (дана
таблиця також сформована на основі відповіді респондентів, які подано у
додатку Б).
Таблиця 2.4
Результати діагностики сформованості інтелектуального потенціалу дітей за
тестом «порівняння за формою» на констатувальному етапі
Рівні К-сть дітей %
Високий 8 25,0
Середній 11 34,4
Низький 13 40,6

Результати діагностики сформованості інтелектуального потенціалу

дітей за тестом «порівняння за формою» на констатувальному етапі
показують такі дані:
– високий рівень розвитку виявлено у 25,0% дітей. Це свідчить про
їхню здатність успішно порівнювати форми та встановлювати
відповідності;
– середній рівень розвитку спостерігається у 34,4% дітей. Це
означає, що вони мають здатність до порівняння форм, але можуть
потребувати додаткового часу або підтримки для встановлення
відповідностей;
– низький рівень розвитку спостерігається у 40,6% дітей. Це
свідчить про труднощі у порівнянні та розпізнаванні форм.
 54

Графічно отримані результати подано на Рис. 2.4.

25.0%

40.6%
Високий
Середній
Низький
34.4%

Рис. 2.4. Результати діагностики сформованості інтелектуального

потенціалу дітей за тестом «порівняння за формою» на констатувальному
етапі

Високий рівень інтелектуального розвитку, визначений у 25,0% дітей

старшого дошкільного віку за тестом «порівняння за формою», свідчить про
їхню успішність у виконанні завдань, пов'язаних з порівнянням форм. Ці діти
здатні точно розпізнавати та порівнювати різні форми, встановлювати
відповідність між ними та зробити правильні висновки. Вони успішно
впораються з завданнями, які вимагають аналізу та порівняння форм, і мають
розвинені когнітивні навички у цій сфері. Це говорить про їхню високу
спроможність до абстрактного мислення, логічного розв'язання завдань та
розумового розвитку. Вони демонструють гнучкість мислення та здатність до
абстрактних концепцій. Діти з високим рівнем розвитку можуть
використовувати свої навички порівняння форм у різних ситуаціях і успішно
впоратися з вимогами навчання та розвитку, пов'язаними з формами та
їхніми характеристиками.
Середній рівень розвитку визначено у 34,4% дітей за тестом
«порівняння за формою» (отримали від 9 до 12 балів під час виконання
завдань), що свідчить про їхню здатність до порівняння форм, але можливу
потребу у додатковому часі або підтримці для встановлення відповідностей.
Діти з середнім рівнем розвитку можуть виявляти достатню компетентність у
визначенні форм у більшості випадків, але можуть робити деякі помилки або
 55

потребувати додаткових пояснень для повного розуміння. Вони можуть

виконувати прості порівняння форм, але можуть мати складнощі з більш
складними або нетиповими формами. Це означає, що діти з середнім рівнем
розвитку можуть зростати і поліпшувати свої навички порівняння форм з
часом і додатковою підтримкою. Вони можуть зрозуміти основні
характеристики форм і встановлювати відповідності, але можуть потребувати
підтримки для вирішення складніших завдань або навчання нових концепцій.
У розвитку дітей з середнім рівнем розвитку, особливо в контексті
порівняння та розпізнавання форм, важливо враховувати кілька ключових
аспектів. По-перше, рекомендується розширювати їх розуміння шляхом
різноманітних завдань та активностей, які включають у себе різні типи форм
та різні рівні складності. Групова робота сприяє взаємодії та обміну думками
між дітьми, сприяючи колективному вивченню та взаємопідтримці.
Використання візуальних матеріалів, таких як малюнки, карти або
моделі форм, допомагає створити конкретний образ та полегшити розуміння
відмінностей та схожостей між ними. Застосування логіко-математичних
ігор, які розвивають навички порівняння та класифікації, робить навчання
цікавим та підвищує ефективність усвідомлення матеріалу.
Важливо також стимулювати дітей до пошуку форм у навколишньому
світі та визначення їх застосувань. Це сприяє розумінню, як форми
використовуються в різних областях життя, що робить процес навчання
більш практичним і зацікавлюючим. Взаємодія та спілкування, де дорослі
пояснюють поняття форм, сприяє кращому усвідомленню та виробленню
позитивного ставлення до навчання.
Надто важливо використовувати позитивне заохочення та похвалу за
зусилля та досягнення в навчанні форм, створюючи позитивне середовище
для розвитку. Такий інтегрований підхід до навчання форм сприяє глибшому
розумінню та відчуттю задоволення від власних досягнень.
Низький рівень розвитку, який спостерігається у 40,6% дітей за тестом
«порівняння за формою» (отримано від 0 до 8 балів під час виконання
 56

завдань), свідчить про труднощі у порівнянні та розпізнаванні форм. Діти з

низьким рівнем розвитку можуть мати обмежену здатність до встановлення
відповідностей між формами та часто роблять багато помилок у завданнях,
пов'язаних з порівнянням форм. Це означає, що діти з низьким рівнем
розвитку можуть мати виклики у розпізнаванні та класифікації форм. Вони
можуть мати обмежену здатність до виявлення відмінностей і схожостей між
формами, а також можуть виявляти труднощі у встановленні зв'язків і
порівняння форм за їхніми характеристиками. Для дітей з низьким рівнем
розвитку важливо надати додаткову підтримку і навчання з порівняння форм.
Це може включати вправи, спрямовані на виявлення відмінностей і
схожостей, використання візуальних матеріалів для порівняння форм, а
також стимулювання розвитку моторики руки для виконання завдань,
пов'язаних з формами.
Узагальнюючи отримані дані за всіма 4 методиками на основі
середнього арифметичного, отримано дані вивчення початкового рівня
сформованості інтелектуального потенціалу в дітей старшого дошкільного
віку (Табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Рівень сформованості інтелектуального потенціалу в дітей старшого
дошкільного віку
Рівні К-сть дітей %
Високий 8 25,0
Середній 12 37,5
Низький 12 37,5

За даною таблицею щодо рівня сформованості інтелектуального

потенціалу в дітей старшого дошкільного віку можна зробити наступні
висновки: високий рівень: за результатами діагностики, високий рівень
інтелектуального потенціалу визначено у 25,0% дітей. Це свідчить про те, що
такі діти демонструють високу здатність до розв'язування завдань, висновків
та мають розвинені когнітивні навички. Вони здатні до абстрактного
мислення, мають розвинену увагу, пам'ять та логічне мислення. За
 57

результатами діагностики, середній рівень інтелектуального потенціалу

спостерігається у 37,5% дітей. Це означає, що такі діти виявляють здатність
до розв'язування завдань відповідно до свого віку. Вони можуть правильно
виконувати прості логічні завдання, розпізнавати відповідність та
встановлювати прості зв'язки між об'єктами. Однак, можуть потребувати
додаткового часу або підтримки для встановлення складніших зв'язків та
абстрактного мислення. За результатами діагностики, низький рівень
інтелектуального потенціалу спостерігається також у 37,5% дітей. Це
свідчить про те, що ці діти можуть мати труднощі з розв'язуванням завдань,
які вимагають абстрактного мислення або складних когнітивних навичок.
Вони можуть мати обмежену увагу та здатність до аналізу. Дитина на
низькому рівні розвитку може потребувати додаткової підтримки та
індивідуального підходу для досягнення успіху у навчанні та розвитку свого
інтелектуального потенціалу.
Графічно отримані результати подано на Рис. 2.5.

25.0%
37.5%
Високий
Середній
Низький
37.5%

Рис. 2.5. Рівень сформованості інтелектуального потенціалу в дітей

старшого дошкільного віку

Враховуючи отримані результати дослідження, доцільно розробити

програму із використанням логіко-математичних ігор, щоб покращити рівень
сформованості інтелектуального потенціалу в дітей старшого дошкільного
віку.
 58

2.2. Опис роботи з розвитку інтелектуального потенціалу у дітей

старшого дошкільного віку з використанням логіко-математичних ігор

Розвиток інтелектуального потенціалу у дітей старшого дошкільного

віку може бути ефективним завдяки використанню логіко-математичних ігор.
Як ми вже з’ясували, такі ігри допомагають розвивати критичне мислення,
логічні навички, просторову уяву, абстрактне мислення та інші когнітивні
функції.
З огляду на результати дослідження рівня сформованості
інтелектуального потенціалу в дітей старшого дошкільного віку, ми
вирішили розробити роботу з розвитку інтелектуального потенціалу дітей
дошкільного віку в умовах ЗДО. Така робота організовується через кілька
основних етапів:
1. Визначення потреб і цілей: спочатку необхідно визначити
індивідуальні потреби дітей та встановити цілі розвитку. Це допоможе
зрозуміти, які навички та аспекти інтелектуального потенціалу необхідно
розвивати у конкретної дитини.
2. Вибір відповідних логіко-математичних ігор: залежно від цілей і
потреб, виберіть відповідні логіко-математичні ігри, які сприятимуть
розвитку певних когнітивних навичок. Необхідно врахувати складність
ігор, їх цікавість для дітей та спробуйте збалансувати їх так, щоб вони
відповідали індивідуальному рівню кожної дитини.
3. Організація ігрового середовища: створення сприятливого
ігрового середовища, яке стимулює активну участь дітей. Забезпечення
наявність необхідних матеріалів, які підтримують логіко-математичну гру
(наприклад, картки з формами, числа, геометричні фігури тощо).
4. Введення правил та пояснень: пояснення правил гри дітям,
зосереджуючись на цілях розвитку та очікуваних результатів. Допомога
дітям зрозуміти як правильно виконувати завдання і як вимірювати успіх.
 59

Вказувати на логічні зв'язки та пояснення, як розв'язувати проблеми або

виконувати завдання.
5. Активна участь та підтримка: забезпечення активної участі дітей
у логіко-математичних іграх. Стимулювання їх до думки, пояснень та
розв'язання завдань. Надання можливості дітям експериментувати,
задавати запитання і обговорювати свої роздуми. Надання підтримки та
пояснення, коли це потрібно.
6. Рефлексія та оцінка: після завершення ігрової діяльності
проведення рефлексії з дітьми. Обговорення їхніх досягнень, викликів,
які виникли, та спостережень щодо розвитку їхнього інтелектуального
потенціалу. Пропонування можливості самооцінки та самоаналізу.
Важливо пам'ятати, що робота з розвитку інтелектуального потенціалу
у дітей старшого дошкільного віку має бути цікавою, захоплюючою та
адаптованою до потреб кожної дитини. Дайте їм можливість
експериментувати, вирішувати завдання та розвивати свої когнітивні навички
через логіко-математичні ігри.
Перший етап – це визначення потреб і цілей. На основі проведеного
дослідження вивчення початкового рівня сформованості інтелектуального
потенціалу в дітей старшого дошкільного віку було виявлено потребу
покращити рівень сформованості інтелектуального потенціалу з
використанням логіко-математичних ігор. Заняття із дошкільниками, які
взяли участь у дослідженні, проводилися протягом двох місяців, двічі на
тиждень в умовах Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 543
Шевченківського району м. Києва.
Другий етап – вибір відповідних логіко-математичних ігор. Для
проведення формувальної частини дослідження ми обрали такі види логіко-
математичних ігор:
– гра з розрізненням форм: використання карток з різними
геометричними формами, наприклад, квадратами, колами, трикутниками
 60

тощо. Діти повинні впізнати та назвати форму, яку показується. Можна

почати з простих форм і поступово переходити до складніших;
– гра «порівняй та впізнай»: показати дітям два предмети з різними
розмірами, кольорами або формами. Попросити їх порівняти ці предмети і
вказати їх спільні та відмінні ознаки. Це сприятиме розвитку
спостережливості, порівняльних навичок та аналітичного мислення;
– гра «пошир секвенцію»: показати дітям послідовність об'єктів або
символів (наприклад, кольорових блоків, цифр або літер) і попросити їх
продовжити цю послідовність. Зробити послідовність складнішою
поступово, щоб стимулювати розвиток логічного мислення та уваги;
– гра «розв'язування головоломок»: застосовуння головоломок, які
вимагають логічного мислення та креативного підходу до розв'язання.
Наприклад, головоломки зі складанням пазлів або конструюванням
будівель з різних форм;
– ігри з логічними завданнями: використання настільних логічних
ігор, такі як «хрестики-нулики», «шахи» або «логічні головоломки», які
сприяють розвитку стратегічного мислення та планування;
– математичні ігри: використання ігор, які розвивають математичні
навички, такі як рахунок, відношення, геометрія тощо. Наприклад, гра
«знайди пару» з числами або геометричними фігурами.
Ці логіко-математичні ігри не тільки сприяють розвитку
інтелектуального потенціалу дітей, але й роблять процес навчання цікавим та
захоплюючим.
Зауважимо, що додаткові логіко-математичні ігри, які можна
використати для покращення рівня сформованості інтелектуального
потенціалу в дітей старшого дошкільного віку подано у додатку В.
Третій етап – організації сприятливого ігрового середовища.
Організація ігрового середовища є ключовим етапом роботи з розвитку
інтелектуального потенціалу у дітей старшого дошкільного віку з
 61

використанням логіко-математичних ігор. Основні аспекти організації

ігрового середовища включають:
– простір і меблі: створено комфортне і безпечне просторове
середовище, яке сприяє активній грі. Забезпечено достатньо місця для руху
та гри, використовуйте столи, стільці та полиці, які легко доступні дітям;
– матеріали та ігрові засоби: забезпечено наявність необхідних
матеріалів, які підтримують логіко-математичну гру. Це були картки з
формами, числами, логічними блоками, геометричними фігурами, пазлами
тощо. Вибрано матеріали, які відповідають віковим можливостям дітей та
підтримують їхні інтереси;
– організація ігрових зон: створено різноманітні ігрові зони, які
сприяють розвитку різних когнітивних навичок. Наприклад, створено зону
для логічного мислення, де діти могли виконувати завдання з порівняння
форм, відповідності, послідовності тощо. Також створено зону для
математичних ігор, де діти працювали з числами, розрізняли кількість,
вирішували завдання на логіку.
– рольова гра: використано рольову гру, яка розвиває логічне
мислення та творчі навички. Забезпечено наявність предметів для рольової
гри, які стимулюють дітей до логічних роздумів та вирішення завдань.
– групова та індивідуальна робота: було організовано ігрові
діяльності як в групі, так і на індивідуальному рівні. Забезпечено
можливість співпраці, обміну ідеями та взаємодії між дітьми, а також
надано індивідуальну увагу та підтримку тим, хто цього потребує.
Організація ігрового середовища забезпечило налагодження
сприятливого клімату для розвитку інтелектуального потенціалу дітей
старшого дошкільного віку. Відповідно були підібрані матеріали, гнучкість у
виборі завдань та взаємодії сприяють розвитку логічного мислення,
абстрактного мислення, уваги та інших когнітивних навичок у дітей.
Четвертий етап – введення правил та пояснень. На початку кожного
заняття, яке було організовано з метою покращити рівень сформованості
 62

інтелектуального потенціалу в дітей старшого дошкільного віку, педагог

виконував наступні кроки:
– пояснення мети та цілей: педагог роз'яснював дітям, що вони
будуть займатися логіко-математичними іграми з метою розвитку їхнього
інтелектуального потенціалу. Він пояснював, які вміння та навички
можуть бути розвинуті через ці ігри;
– встановлення правил: педагог пояснював основні правила
відповідної гри, що допомагають дітям розуміти, як грати правильно та
справедливо. Він надавав детальні інструкції про те, як виконувати
завдання, які дії є допустимими та недопустимими під час гри;
– демонстрація прикладу: педагог проводить демонстрацію
прикладу або демонструє, як правильно виконувати завдання. Він
пояснював свої дії та роздуми, щоб діти могли розібратися у процесі та
стратегії вирішення задач;
– запитання та відповіді: педагог стимулював дітей задавати
питання щодо правил або завдань, а також відповідав на їхні запитання. Це
сприяло зрозумінню правил та забезпечує участь дітей у процесі;
– впровадження: після пояснень педагог дозволяв дітям виконувати
завдання самостійно або у групах. Він спостерігав за їхньою роботою та
надав підтримку, якщо це було потрібно.
Введення правил та пояснень було важливим кроком, оскільки воно
допомогло дітям розуміти очікування, структуру та процес гри. Цей етап
також сприяє розвитку у дітей самодисципліни, уміння працювати за
правилами та критичного мислення.
П’ятий етап – це активна участь та підтримка. На заняттях з розвитку
інтелектуального потенціалу у дітей старшого дошкільного віку з
використанням логіко-математичних даний етап вимагав:
– активна участь дітей: педагог стимулював активну участь дітей у
логіко-математичних іграх. Він заохочував дітей взяти активну роль у грі,
 63

висловлювати свої думки та розв'язувати завдання. Педагог надав

можливість дітям висловлювати свої ідеї та роздуми;
– стимулювання критичного мислення: педагог створював ситуації,
які спонукали дітей до критичного мислення. Він заохочував дітей
аналізувати ситуації, знаходити різні шляхи розв'язання завдань та
висловлювати свої думки;
– експериментування та запитання: педагог дозволяв дітям
експериментувати з різними підходами до розв'язання задач та
запитаннями. Він заохочував дітей спробувати різні методи і розв'язати
проблеми самостійно;
– обговорення роздумів: педагог створив таку атмосферу, де діти
могли обговорювати свої роздуми, обмінюватися ідеями та спілкуватися.
Він заохочував дітей висловлювати свої думки та просити допомоги в разі
потреби;
– надання підтримки: педагог надавав підтримку та пояснення
дітям, коли це було необхідно. Він слідкував за їхнім прогресом і
допомагав їм зрозуміти завдання, якщо у них виникають труднощі.
В цілому, на заняттях даний етап передбачав активну участь дітей у
логіко-математичних іграх, стимулювання їх до думки, пояснень та
розв'язання завдань, а також надання підтримки та пояснень, коли це було
потрібно.
Шостий етап – рефлексія та оцінка:
– рефлексія з дітьми: після завершення ігрової діяльності педагог
проводив рефлексію з дітьми. Вони обговорювали свої досягнення,
виклики, з якими стикнулися під час гри, а також спостереження щодо
розвитку їхнього інтелектуального потенціалу;
– обговорення досягнень: педагог стимулював дітей розповісти про
свої досягнення в процесі гри. Вони могли поділитися власними успіхами,
новими знаннями чи вміннями, які вони здобули;
 64

– аналіз викликів: діти обговорювали виклики, з якими вони

стикнулися під час гри. Вони могли розповісти про труднощі, з якими вони
зіткнулися, та способи, які вони використали для їх подолання;
– самооцінка та самоаналіз: педагог пропонував дітям самостійно
оцінити свої досягнення та зробити самоаналіз своєї роботи. Вони могли
задуматися над тим, що пройшло успішно, чим вони пишаються та над
чим ще потрібно працювати.
Цей етап сприяв підсумовуванню та оцінці результатів ігрових занять,
а також розвивав в дітях навички саморефлексії, самооцінки та самоаналізу.
Він також сприяв усвідомленню дітьми свого інтелектуального розвитку та
стимулював їх до подальшого зростання та вдосконалення.
Отже, робота з розвитку інтелектуального потенціалу у дітей старшого
дошкільного віку з використанням логіко-математичних ігор є ефективним
підходом до стимулювання їхнього загального розвитку. Цей підхід сприяє
розвитку логічного мислення, уявлення про числа, форми, розуміння
відношень та порівнянь. Ігровий формат занять, які проводилися протягом 2
місяців і двічі на тиждень, надавав дітям можливість активно досліджувати,
експериментувати та спілкуватися, що сприяло їхньому інтелектуальному
зростанню і розвитку ключових навичок для майбутнього навчання та успіху.

2.3. Порівняльний аналіз результатів дослідження

Шляхом систематичного застосування методик для вивчення

початкового рівня сформованості інтелектуального потенціалу у дітей
старшого дошкільного віку, які брали участь у циклі занять із логіко-
математичними іграми, наші дослідницькі висновки підкреслили наявність
позитивних тенденцій у розвитку цього потенціалу. Ці результати вказують
на успішність використаних методик і важливість впровадження подібних
педагогічних підходів для стимулювання інтелектуального розвитку у дітей
даної вікової групи. Цей позитивний тренд свідчить не лише про
 65

ефективність використаних навчальних методик, але і про потенціал для

ширшого застосування подібних підходів у дошкільній освіті.
Використовуючи першу шкалу тестів розумового розвитку Біне-Сімон,
отримали дані, які подані у Табл. 2.6 (зауважимо, що дана таблиця
сформована на основі відповіді респондентів, які подано у додатку Г).
Таблиця 2.6
Порівняльні результати діагностики розумового розвитку дітей за шкалою
Біне-Сімон на констатувальному та контрольному етапах
Рівні Констатувальний етап Контрольний етап
К-сть дітей % К-сть дітей %
Високий 10 32,3 15 46,9
Середній 9 28,1 11 34,4
Низький 13 40,6 6 18,7

Проаналізувавши дану таблицю, можна зробити наступні висновки: на

констатувальному етапі було отримано такі дані: 32,3% дітей мали високий
рівень розвитку; 28,1% дітей мали середній рівень розвитку та 40,6% дітей
мали низький рівень розвитку. А на контрольному етапі: 15,6% дітей
підвищили свій рівень розвитку до високого; 21,9% дітей збільшили свій
рівень розвитку, перейшовши з низького на середній рівень, що може бути
результатом позитивного впливу логіко-математичних ігор на їхні навички та
мислиннєву діяльність (Рис. 2.6).

Рис. 2.6. Порівняльні результати діагностики розумового розвитку

дітей за шкалою Біне-Сімон на констатувальному та контрольному етапах
 66

Загалом, спостерігається певний прогрес у розвитку інтелектуального

потенціалу дітей. Більшість дітей покращують свій рівень розвитку, але є і ті,
хто залишається на низькому рівні, хоч кількість таких дітей зменшилася
практично в половину. Такі результати вказують на ефективність
використання логіко-математичних ігор для покращення розвитку
інтелектуального потенціалу дітей старшого дошкільного віку.
Використовуючи другу методику «четвертий зайвий», ми отримали
дані, подані в Табл. 2.7 (також зауважимо, що дана таблиця сформована на
основі відповіді респондентів, які подано у додатку Г).
Таблиця 2.7
Порівняльні результати діагностики сформованості інтелектуального
потенціалу дітей за методикою «четвертий зайвий» на констатувальному та
контрольному етапах
Рівні Констатувальний етап Контрольний етап
К-сть дітей % К-сть дітей %
Високий 8 25,0 14 43,7
Середній 14 43,7 10 32,3
Низький 10 32,3 8 25,0

Проаналізувавши дану таблицю, можна зробити наступні висновки: на

констатувальному етапі ми отримали такі результати: 25,0% дітей мали
високий рівень розвитку; 43,7% дітей мали середній рівень розвитку; 32,3%
дітей мали низький рівень розвитку. А на контрольному етапі: 43,7% дітей
досягли високого рівня розвитку, що свідчить про ефективність
використання логіко-математичних ігор у їхній роботі, тобто 18,7% дітей
покращили свій рівень розвитку, перейшовши з середнього на високий
рівень, що підтверджує важливість використання логіко-математичних ігор у
їхньому розвитку; 6,2% дітей збільшили свій рівень розвитку, перейшовши з
низького на середній рівень, що може бути результатом позитивного впливу
логіко-математичних ігор на їхні навички та мислиннєву діяльність (Рис. 2.7).
Загалом, можна стверджувати, що використання логіко-математичних
ігор має позитивний вплив на розвиток інтелектуального потенціалу дітей. Ці
 67

ігри сприяють підвищенню рівня розвитку, покращують навички думки,

логічного мислення та розв'язування завдань у дітей старшого дошкільного
віку.

Рис. 2.7. Порівняльні результати діагностики сформованості

інтелектуального потенціалу дітей за методикою «четвертий зайвий» на
констатувальному та контрольному етапах

Використовуючи тест «аналогії», ми отримали дані, подані в Табл. 2.8

(дана таблиця також сформована на основі відповіді респондентів, які подано
у додатку Г).
Таблиця 2.8
Порівняльні результати діагностики сформованості інтелектуального
потенціалу дітей за тестом «аналогії» на констатувальному та контрольному
етапах
Рівні Констатувальний етап Контрольний етап
К-сть дітей % К-сть дітей %
Високий 9 28,1 14 43,7
Середній 12 37,5 15 46,9
Низький 11 34,4 3 9,4

Проаналізувавши дану таблицю, можна зробити наступні висновки: на

констатувальному етапі ми отримали такі дані: 28,1% дітей мали високий
рівень розвитку; 37,5% дітей мали середній рівень розвитку; 34,4% дітей
мали низький рівень розвитку. А на контрольному етапі: 43,7% дітей
 68

показали високий рівень розвитку, що підтверджує ефективність

використання логіко-математичних ігор у їхній роботі; 15,6% дітей
покращили свій рівень розвитку, перейшовши з середнього на високий
рівень, що свідчить про значний вплив логіко-математичних ігор на їхні
навички та мислиннєву діяльність; 25% дітей збільшили свій рівень розвитку,
перейшовши з низького на середній рівень, що може бути результатом
позитивного впливу логіко-математичних ігор на їхні навички та розвиток
(Рис. 2.8).

Рис. 2.8. Результати діагностики сформованості інтелектуального

потенціалу дітей за тестом «аналогії» на констатувальному та контрольному
етапах

Загалом, можна стверджувати, що використання логіко-математичних

ігор сприяє покращенню розвитку логічного мислення, уяви, уваги та вмінню
розв'язувати завдання. Ці ігри виступають не лише як засіб розваги, але й як
потужний інструмент для покращення логічного мислення, уяви, уваги та
загальних навичок розв'язування завдань. Вони вчать дітей розглядати
ситуації з різних точок зору, розвивати креативне мислення та вміння шукати
нестандартні рішення.
 69

Використовуючи тест «порівняння за формою», ми отримали дані,

подані в Табл. 2.9 (дана таблиця також сформована на основі відповіді
респондентів, які подано у додатку Г).
Таблиця 2.9
Порівняльні результати діагностики сформованості інтелектуального
потенціалу дітей за тестом «порівняння за формою» на констатувальному та
контрольному етапах
Рівні Констатувальний етап Контрольний етап
К-сть дітей % К-сть дітей %
Високий 8 25,0 14 43,7
Середній 11 34,4 14 43,7
Низький 13 40,6 4 12,6

Проаналізувавши дані таблиці, можна визначити динаміку розвитку

дітей на констатувальному та контрольному етапах, що вказує на важливий
вплив логіко-математичних ігор на їхній інтелектуальний розвиток.
На констатувальному етапі видно, що 25,0% дітей вже мали високий
рівень розвитку, 34,4% демонстрували середній рівень, і 40,6% мали низький
рівень розвитку. Однак на контрольному етапі спостерігається значний
прогрес. Зокрема, 43,7% дітей досягли високого рівня розвитку, що свідчить
про успішну роботу з логіко-математичними іграми та їхній позитивний
вплив на інтелектуальний потенціал. Діти, які досягли високого рівня
розвитку після залучення до логіко-математичних ігор, виявили велику
зацікавленість та ефективно адаптувалися до цих освітніх заходів.
Діти з середнім рівнем розвитку також виграли від використання таких
ігор: 15,6% зберегли свій рівень розвитку, а 28,1% піднялися з низького на
середній рівень. Це свідчить про те, що логіко-математичні ігри сприяють не
лише утриманню високого рівня розвитку, але й подальшому покращенню
результатів. Навіть діти з низьким рівнем розвитку (12,6%) показали певне
поліпшення, що може бути наслідком позитивного впливу цих ігор на їхні
навички та загальний розвиток. Такий позитивний тренд підкреслює
 70

важливість впровадження логіко-математичних ігор у педагогічній практиці

для стимулювання інтелектуального потенціалу дітей. (Рис. 2.9).

Рис. 2.9. Порівняльні результати діагностики сформованості

інтелектуального потенціалу дітей за тестом «порівняння за формою» на
констатувальному та контрольному етапах

Отже, можна зробити висновок, що використання логіко-математичних

ігор є ефективним засобом для розвитку інтелектуального потенціалу дітей
старшого дошкільного віку, сприяючи поліпшенню їхніх навичок, логічного
мислення та розв'язування завдань.
Загалом, на основі середніх значень за всіма методиками, ми отримали
дані щодо рівня сформованості інтелектуального потенціалу старших
дошкільників з якими було поведено цикл занять із використанням логіко-
математичних ігор (Табл. 2.10).
Таблиця 2.10
Порівняльні результати рівня сформованості інтелектуального потенціалу в
дітей старшого дошкільного віку
Рівні Констатувальний етап Контрольний етап
К-сть дітей % К-сть дітей %
Високий 8 25,0 14 43,7
Середній 12 37,5 13 40,6
Низький 12 37,5 5 15,7
 71

Проаналізувавши узагальнену таблицю, можна зробити такі висновки:

на констатувальному етапі: 25,0% дітей мали високий рівень розвитку; 37,5%
дітей мали середній рівень розвитку; 37,5% дітей мали низький рівень
розвитку. На контрольному етапі: 43,7% дітей з високим рівнем розвитку
підтверджують ефективність використання логіко-математичних ігор,
оскільки покращили свій рівень розвитку; 40,6% дітей з середнім рівнем
розвитку також підтверджують вплив логіко-математичних ігор, оскільки
покращили свій рівень розвитку; 15,7% дітей з низьким рівнем розвитку
показують також поліпшення, що може бути результатом впливу логіко-
математичних ігор на їхні навички та розвиток (Рис. 2.10).

Рис. 2.10. Порівняльні результати рівня сформованості

інтелектуального потенціалу в дітей старшого дошкільного віку

Отже, можна зробити висновок, що використання логіко-математичних

ігор сприяє поліпшенню рівня розвитку інтелектуального потенціалу дітей
старшого дошкільного віку. Логіко-математичні ігри допомагають досягти
високого рівня розвитку, покращити середній рівень та поліпшити низький
рівень, сприяючи розвитку навичок логічного мислення, розв'язування
завдань та загального когнітивного розвитку дітей.
Цей висновок підкріплює не тільки числові показники, але й загальний
контекст, у якому діти показали значний прогрес.
 72

Висновки до розділу 2

У другому розділі нами було проведено дослідно-пошукову роботу з

розвитку інтелектуального потенціалу старших дошкільників засобом логіко-
математичних ігор. Мета даної роботи полягала у теоретичному
обґрунтуванні та практичному доведенні ефективності використання логіко-
математичної гри у розвитку інтелектуального потенціалу дітей старшого
дошкільного віку. Дослідно-пошукова робота проводилася у три етапи:
констатувальний (вивчення початкового рівня розвитку інтелектуального
потенціалу дітей старшого дошкільного віку), формувальний (опис роботи з
використанням логіко-математичної гри у розвитку інтелектуального
потенціалу дітей старшого дошкільного віку) та контрольний (порівняльний
аналіз отриманих результатів до і після проведення циклу занять із
використанням логіко-математичних ігор).
Для вивчення початкового рівня розвитку інтелектуального потенціалу
дітей старшого дошкільного віку ми використали такі методики та тести:
шкала тестів розумового розвитку Біне-Сімона (автори Альфред Біне і
Теодор Сімон, 1905 р.), методика «четвертий зайвий», тест «аналогії» та тест
«порівняння за формою», які є валідними, надійними та доцільними у
вивченні рівня розвитку інтелектуального потенціалу дітей. За результатами
діагностики ми встановили, що 25% дітей дошкільного віку мають високий
рівень інтелектуального потенціалу, 37,5% – середній рівень, а 37,5% –
низький рівень. Діти з високим рівнем проявляють високу здатність до
розв'язування завдань та мають розвинені когнітивні навички. Ті, хто має
середній рівень, можуть правильно виконувати прості завдання, але
потребують підтримки для складніших зв'язків та абстрактного мислення.
Діти з низьким рівнем можуть мати труднощі з розв'язуванням завдань,
обмежену увагу та потребують додаткової підтримки та індивідуального
підходу для розвитку свого інтелектуального потенціалу.
 73

На основі отриманих даних було вирішено провести цикл занять

протягом двох місяців, двічі на тиждень із старшими дошкільнятами, які
взяли участь у дослідженні. Робота з розвитку інтелектуального потенціалу у
дітей старшого дошкільного віку з використанням логіко-математичних ігор
є ефективним підходом до стимулювання їхнього загального розвитку. Цей
підхід сприяє розвитку логічного мислення, уявлення про числа, форми,
розуміння відношень та порівнянь. Ігровий формат занять надавав дітям
можливість активно досліджувати, експериментувати та спілкуватися, що
сприяло їхньому інтелектуальному зростанню і розвитку ключових навичок
для майбутнього навчання та успіху.
Після проведення повторної діагностики рівня сформованості
інтелектуального потенціалу дітей старшого дошкільного віку можна
визначити вражаючі результати, що підтверджують ефективність
використання логіко-математичних ігор у навчальному процесі.
Зокрема, виявлено, що кількість дітей із високим рівнем розвитку
зросла із 25% на 43,7%. Діти, які взяли участь у цих іграх, продемонстрували
покращення в їхньому здатності аналізувати та розв'язувати завдання.
У групі з середнім рівнем розвитку, хоча зміни не такі великі, вони
також підтверджують певний ступінь ефективності. Кількість дітей із
середнім рівнем збільшилася з 37,5% до 40,6%, що може вказувати на те, що
логіко-математичні ігри сприяють стабільності та розвитку цієї групи.
Найбільш вражаючі результати спостерігаються в групі з низьким
рівнем розвитку, де кількість дітей із низьким рівнем значно зменшилася з
37,5% до 15,7%. Це свідчить про те, що логіко-математичні ігри мають
потенціал не лише покращувати, але й знижувати ризик відставання в
розвитку.
Отже, отримані результати переконливо підтверджують, що
використання логіко-математичних ігор є ефективним стратегічним підходом
до підвищення рівня інтелектуального потенціалу старших дошкільників,
забезпечуючи їхній загальний когнітивний розвиток.
 74

ВИСНОВКИ

В ході виконання поставлених завдань для досягнення мети

кваліфікаційного дослідження, ми прийшли до певних важливих висновків:
1. Висвітливши сутність поняття «інтелектуальний потенціал» як
психолого-педагогічну проблему, було визначено: поняття «інтелектуальний
потенціал» представляє собою центральну психолого-педагогічну проблему,
яка описує внутрішні резерви та можливості особистості щодо розвитку
інтелектуальних здібностей. Інтелектуальний потенціал включає генетично
передані здібності, які можуть бути розвинуті шляхом навчання та досвіду.
Він впливає на розвиток когнітивних процесів, проблемного мислення,
творчого потенціалу та соціальної адаптації. Розвиток інтелектуального
потенціалу вимагає сприятливого середовища, доступу до різноманітних
розвивальних можливостей та врахування індивідуальних особливостей
кожної дитини.
2. Розглянувши педагогічні умови розвитку інтелектуального
потенціалу у дітей дошкільного віку, було з’ясовано: ЗДО забезпечують
сприятливі умови для особливого інтелектуального розвитку дітей старшого
дошкільного віку шляхом використання спеціальних навчальних програм,
стимулюючих методів навчання, розвитку критичного мислення та
соціальної взаємодії, а також створення сприятливого навколишнього
середовища. Ці програми спрямовані на розвиток мислення, мовлення та
когнітивних навичок, а стимулюючі методи навчання, такі як групові та
індивідуальні завдання, експерименти та практичні вправи, активізують дітей
та сприяють їхньому інтелектуальному росту. Критичне мислення розвиває
здатність аналізувати інформацію та приймати обґрунтовані рішення, а
соціальна взаємодія з ровесниками та вихователями розширює комунікативні
навички та сприйняття світу. Створення сприятливого середовища в ЗДО
сприяє розвитку дитини та підтримує її інтелектуальний потенціал,
створюючи оптимальні умови для навчання та розвитку. Усі ці фактори
 75

разом сприяють інтелектуальному розвитку дітей старшого дошкільного віку

в ЗДО, готуючи їх до подальшого навчання та успішного життя.
3. Визначивши роль логіко-математичної гри у розвитку
інтелектуального потенціалу у дітей дошкільного віку, було встановлено:
розвиток інтелектуального потенціалу старших дошкільників через
використання логіко-математичних ігор є важливим завданням для
психологів і педагогів. Ці ігри сприяють розвитку когнітивних процесів,
логічного мислення, математичних навичок, творчого мислення, уваги та
концентрації у дітей старшого дошкільного віку. Під час гри діти активно
взаємодіють з ігровим оточенням, вирішують завдання, аналізують ситуації,
знаходять логічні зв'язки та шукають рішення. Цей процес сприяє розвитку
їхнього логічного мислення і навичок аналізу та висновків. Більше того,
логіко-математичні ігри розвивають математичні вміння, такі як рахунок,
розуміння чисел, геометричні форми та логічні операції. Ці ігри також
стимулюють творче мислення, навчають дітей думати креативно, шукати
альтернативні шляхи та розв'язання. Вони сприяють розвитку уваги та
концентрації, оскільки вимагають уважного спостереження, аналізу та
виконання завдань.
4. Провівши дослідження для вивчення початкового рівня
сформованості інтелектуального потенціалу в дітей старшого дошкільного
віку, при цьому використавши такі методики та тести: шкала тестів
розумового розвитку Біне-Сімона (автори Альфред Біне і Теодор Сімон, 1905
р.), методика «четвертий зайвий», тест «аналогії» та тест «порівняння за
формою», які є валідними, надійними та доцільними у вивченні рівня
розвитку інтелектуального потенціалу дітей, було досліджено: за
результатами діагностики ми встановили, що 25% дітей дошкільного віку
мають високий рівень інтелектуального потенціалу, 37,5% – середній рівень,
а 37,5% – низький рівень. Діти з високим рівнем проявляють високу
здатність до розв'язування завдань та мають розвинені когнітивні навички.
Ті, хто має середній рівень, можуть правильно виконувати прості завдання,
 76

але потребують підтримки для складніших зв'язків та абстрактного мислення.

Діти з низьким рівнем можуть мати труднощі з розв'язуванням завдань,
обмежену увагу та потребують додаткової підтримки та індивідуального
підходу для розвитку свого інтелектуального потенціалу.
5. Робота з розвитку інтелектуального потенціалу у дітей старшого
дошкільного віку з використанням логіко-математичних ігор є ефективним
методом, спрямованим на загальний розвиток дітей. Цей підхід сприяє
розвитку їхнього логічного мислення, уявлення про числа, форми,
відношення та порівняння. Протягом двох місяців, два рази на тиждень,
проводилися ігрові заняття, які надавали дітям можливість активно
досліджувати, експериментувати та спілкуватися, сприяючи їхньому
інтелектуальному зростанню та розвитку ключових навичок для майбутнього
навчання та успіху. Робота з розвитку інтелектуального потенціалу у дітей
старшого дошкільного віку здійснювалася через кілька основних етапів.
Спочатку були визначені потреби і цілі занять. Потім були вибрані відповідні
логіко-математичні ігри, які відповідали цілям розвитку. При організації
ігрового середовища було створено комфортну та захоплюючу атмосферу
для дітей. Правила та пояснення були введені, щоб установити ясні вказівки
та очікування. Діти брали активну участь у грі, а педагоги надавали їм
підтримку та сприяли їхньому розвитку. Після завершення занять
проводилася рефлексія та оцінка, щоб проаналізувати досягнені результати
та визначити подальші кроки. Цей підхід забезпечує цілеспрямований
розвиток інтелектуального потенціалу дітей старшого дошкільного віку за
допомогою логіко-математичних ігор, створюючи сприятливе середовище
для їхнього навчання та зростання.
6. На основі отриманих результатів, було зроблено порівняльний аналіз
результатів дослідження, який показав, що після проведення повторної
діагностики рівня сформованості інтелектуального потенціалу дітей
старшого дошкільного віку, виявлено позитивні результати використання
логіко-математичних ігор. Зокрема, виявлено зростання кількості дітей, у
 77

яких було визначено високий рівень інтелектуального потенціалу з 25% до

43,7%. Діти з середнім рівнем сформованості збільшились з 37,5% до 40,6%.
Натомість, діти з низьким рівнем сформованості зменшились з 37,5% до
15,7%. Отримані результати свідчать про ефективність використання логіко-
математичних ігор як засобу для покращення рівня інтелектуального
потенціалу старших дошкільників. Ці ігри сприяли розвитку когнітивних
процесів, логічного мислення, математичних навичок та творчого мислення у
дітей. Вони надавали можливість дітям активно взаємодіяти з ігровим
середовищем, розв'язувати завдання, аналізувати ситуації та шукати логічні
зв'язки. Результати свідчать про успішність застосування логіко-
математичних ігор в роботі зі старшими дошкільниками. Вони
підтверджують, що ці ігри сприяють підвищенню інтелектуального рівня
дітей, сприяють їхньому розвитку та підготовці до подальшого навчання.
Завдання виконано в повному обсязі, мети кваліфікаційного
дослідження досягнуто.
 78

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антощак О. Розуміння – розум – творчість / О. Антрощак, І. Ганжала, Н.

Ніколаєнко. Київ: Шкільний світ, 2016. 112 с.
2. Бабік О. Логіко-математичні ігри на заняттях з англійської мови в
сучасному дошкільному навчальному закладі. Нова пед. думка. 2011.
№ 2. С. 97-100. URL:
http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?
Z21ID=&I21DBN=REF&P21DBN=REF&S21STN=1&S21REF=10&S21FM
T=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A
=&S21COLORTERMS=1&S21STR=Бабік%20О$ (дата звернення:
22.02.2023)
3. Баглаєва Н. І. Логіко-математичні ігри. Палітра педагога. 2020. №1. С.
14–17.
4. Баглаєва Н. І. Розвиток логічних умінь дитини. Серіація за величиною,
масою, об’ємом, розташуванням у просторі. Дошкільне виховання. 2020.
№ 10. С. 9-10.
5. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» / М-во
освіти і науки України, Академ. пед. наук України; наук. кер. О. Л.
Кононко. Київ: Світич, 2008. С. 430.
6. Базовий компонент дошкільної освіти: Наказ МОУ від 12 січня 2021 року
№ 33. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MUS34727 (дата звернення:
22.02.2023)
7. Білоуско Л. Формування елементарних математичних уявлень у дітей
дошкільного віку за допомогою засобів наочності (моделей). Рідна школа.
2020. №7. С. 45-48.
8. Браткова М. Про психолого-педагогічну допомогу родинам, які
виховують дітей раннього віку з проблемами розвитку. Дошкільне
виховання. 2020. № 2. С. 55 – 63.
 79

9. Бурлова Ю. А. Психологічний супровід розвитку креативної

компетентності підлітків : кваліфікаційна робота / науковий керівник –
канд. пед. наук, доц. Олена Євгенівна Остапчук. Кривий Ріг, 2022. 69 с.
URL: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/6765 (дата
звернення: 22.02.2023)
10. Воронюк Д. В. Розвиток соціальної компетентності старших
дошкільників з порушеннями інтелектуального розвитку: кваліф. роб. на
зд. осв. ст. магістр / Д. В. Воронюк, науковий керівник В. В. Кобильченко.
Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2021. 62 с.
11. Галецька Ю.В. Ігрові технології як форма роботи з дітьми з помірною та
тяжкою розумовою відсталістю. Актуальні питання корекційної освіти
(педагогічні науки). 2018. № 10. С. 23-29.
12. Глазунова Л. Пізнавальні ігри / Л. Глазунова, А. Панченко. Шкільний
світ. 2014. № 5. С. 17-21.
13. Глуханюк Т. Допомога сім’ї, в якій росте дитина з порушенням інтелекту.
Психолог. 2012. № 20. С. 33 – 36.
14. Голобородько В. Пізнавальний та інтелектуальний розвиток особистості
через впровадження авторських програм. Харків, 2018. 48 с.
15. Гришко О. І. Сутність і особливості інтелектуального розвитку дітей
дошкільного віку / О. І. Гришко, І. В. Карапузова. Психолого-педагогічні
аспекти розвитку особистості в сучасному світі : зб. наук. праць. Полтава:
Освіта, 2017. С. 72-78. URL:
http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/10369 (дата звернення:
22.06.2023)
16. Гришко О. І., Клевака Л. П. Діагностика інтелектуального розвитку
старших дошкільників. Сучасні тенденції розвитку теорії і практики
дошкільної освіти: зб. наук. праць за матеріалами Всеукраїнської
науково-практичної конференції, 19 - 20 травня 2010 р. М-во освіти і
науки України, Полтавський національний педагогічний університет
імені В.Г. Короленка [та ін.]. Полтава, 2010. С. 33-39. URL:
 80

http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/10680 (дата звернення:

22.06.2023)
17. Гришко О., Клевака Л. Діагностика інтелектуального розвитку старших
дошкільників. URL: http://reposit.nupp.edu.ua (дата звернення: 17.06.2023).
18. Дидактичні та методичні засади спеціальної освіти розумово відсталих
дошкільників: нав.-метод. посіб. / Г. Блеч, І. Бобренко, А. Висоцька, І.
Гладненко, Н. Макарчук, А. Міненко, С. Трикоз, О. Чеботраьова. Київ :
Інститут спеціальної педагогіки НАПН України, 2019. 337 с.
19. Дичківська І. М., Поніманська Т. І. М. Монтессорі: теорія і технологія.
Київ: Слово, 2009. 304 с.
20. Зайцева Л. І. Щоб математика розум впорядкувала. Дошкільне виховання.
2019. №7. С. 17-20
21. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати
досліджень / За ред. В.О. Моляко, О.Л. Музики. Житомир: Вид-во Рута,
2006. 320 с. URL: http://eprints.zu.edu.ua/2799/1/monographiya.pdf (дата
звернення: 22.02.2023)
22. Казаннікова О. В. Особливості інтелектуального розвитку тривожних
дітей 6 - 8-річного віку: автореф. дис... канд. психол. наук. Ін-т психології
ім. Г.С. Костюка АПН України. Київ, 2008. 17 c. URL:
https://www.google.com/url?
sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEw
jFo8b67Kn9AhUij4kEHeLRDW8QFnoECAkQAQ&url=http%3A%2F
%2Fwww.irbis-nbuv.gov.ua%2Fcgi-bin%2Firbis_nbuv%2Fcgiirbis_64.exe
%3FZ21ID%3D%26I21DBN%3DEC%26P21DBN%3DUJRN%26S21STN
%3D1%26S21REF%3D10%26S21FMT%3DJwU_B%26C21COM%3DS
%26S21CNR%3D20%26S21P01%3D0%26S21P02%3D0%26S21P03%3DU
%3D%26S21COLORTERMS%3D0%26S21STR%3D
%25D0%25AE983.521.2&usg=AOvVaw3Lk9qJB_IdmPTSl-nNor2d (дата
звернення: 22.02.2023)
 81

23. Ковальчук І. Дидактична гра як засіб корекції інтелектуального розвитку

розумово відсталих дітей старшого дошкільного віку. Збірник наукових
праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана
Огієнка. Серія : Соціально-педагогічна. 2019. № 23(1). С. 212–219.
24. Кононко О. Л. Психологічні основи особистісного становлення
дошкільника. Системний підхід. Київ : Стилос, 2000. 336 с.
25. Корекційні пргорами на допомогу практичному психологу ДНЗ / уклад.
О. Марінушкіна, Г. Замазій. Харків : вид. група «Основа», 2018. 204 с.
26. Кравець Н. П. Формування ігрової діяльності у розумово відсталих
дошкільників / Н. П. Кравець, В. В. Шибецька. Молодий вчений. 2018. №
2. С. 333–335.
27. Крутій К. Л. Логіко-математичний розвиток дошкільників / К. Л. Крутій,
Л. С. Плетеницька. Запоріжжя : TOB «ЛШС Лтд», 2020. 156 с.
28. Курєнкова А. Дослідження рівнів сформованості соціальної
компетентності в дітей старшого дошкільного віку із порушенням
інтелекту. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології :
науковий журнал. Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2018. No
4 (78). С. 406–417.
29. Кучеренко Ж. Інтелект дошкільників: шляхи розвитку. Вихователь-
методист дошкільного закладу. 2016. № 7. С. 54–59.
30. Логіко-математичні ігри як засіб формування мислення старших
дошкільників: навч.-метод. посіб. Сквира: «Джерело», 2019. 70 с.
31. Мамон В. Г. Розвиток логіко-математичної компетентності дошкільників
за допомогою блоків Дьєнеша / В. Г. Мамон, І. А. Яблонська. А. Л.
Половець. Дошкільний навчальний заклад . 2019. № 3. С. 21-27.
32. Маценко Т. М. Інтелектуальний розвиток дітей дошкільного віку. Харків:
Основа, 2018. 350 с.
33. Мацюк Л. К. Дидактичні ігри з математики в дитячому садку : навч.-
метод. посібник / Л.К. Мацюк, В.Д. Крушинська. Київ: Освіта, 2019. 64 с.
 82

34. Методи вивчення психічного розвитку дитини дошкільника / за ред. С.Є.

Кулачівська, Т.О. Піраженко, Л.Г. Подоляк. Київ : Світич, 2013. 40 с.
35. Методи і прийоми розвитку інтелектуальних і творчих здібностей учнів
початкових класів: метод. посіб. / Упорядник М. П. Крилевець. Полтава:
ПОІППО, 2019. 92 с.
36. Методика діагностики відхилень у розумовому розвитку молодших
школярів та старших дошкільників / Н.М. Стадненко, Т.Д.
Ілляшенко,Л.В. Борщевська, А. Г. Обухівська. Кам’янець-Подільський:
видавництво «Абетка», 2018. 144 с.
37. Миронова С. П. Методика корекційної роботи при порушеннях
пізнавальної діяльності: підручник. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-
Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2014. 260 с. 4.
38. Митник О. Розвиваємо мислення: блоки Дьєнеша / О. Митник, С.
Задніпрянець. Дошкільне виховання. 2016. № 10. С. 4–7.
39. Підлипняк І. Ю. Логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку:
особливості освітньо-виховного процесу. Науковий вісник
Ужгородського університету. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». 2017.
№ 2(41). С. 194–198.
40. Підлипняк І., Дука Т. Інтелектуальний розвиток дітей дошкільного віку в
умовах сучасного закладу дошкільної освіти. Науковий часопис
Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. Серія 5:
Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2020. № 73(2). С. 40–43.
41. Піроженко Т. Особистісний потенціал дитини дошкільного віку. Київ.
URL: https://www.google.com/url?
sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEw
i58MGH66n9AhWMjIkEHWbRAZcQFnoECBEQAw&url=https%3A%2F
%2Fird.npu.edu.ua%2Ffiles
%2F24.pdf&usg=AOvVaw1DbEwmOLlVoVEUKnjgfbGd (дата звернення:
22.02.2023)
 83

42. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: навч. посіб. Київ: Академвидав,

2004. 293 с.
43. Про дошкільну освіту: Закон України. Відомості Верховної Ради України,
2001, № 49. URL: http://osvita.dream.net.ua/legislation/law/2234/ (дата
звернення: 22.02.2023)
44. Про забезпечення якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти
за результатами дослідження ECERS-3: Лист МОН від 06.10.2022
1/11743-22. URL: https://deponms.carpathia.gov.ua/uploads/------
2019-/ilovepdf_merged-1.pdf (дата звернення: 22.02.2023)
45. Програми розвитку дітей. Міністерство освіти і науки України. URL:
https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/programi-rozvitku-ditej (дата
звернення: 22.02.2023)
46. Проскурняк О. І. Практичні аспекти формування соціально-
комунікативної активності у дітей зі зниженим розумовим розвитком.
Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими
потребами. 2012. № 9. С. 144–153. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/apnvlop_2012_9_18 (дата звернення: 22.06.2023)
47. Психологічна енциклопедія / авт.-упоряд. В. А. Степанов. Київ:
Академвидав, 2006. 424 с.
48. Психологія розвитку та формування особистості дитини: реком. бібліогр.
покажч. / Харків. нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди, наукова бібліотека ;
уклад.: Т.І. Неудачина; відп. ред. О.Г. Коробкіна. Харків: ХНПУ, 2018.
76 с.
49. Розвиваючі ігри, допомога Д'єнеша. На допомогу методичній службі
(інструктивно-методичні матеріали на допомогу методистам, які
опікуються дошкільною освітою) / укл. Л. Б. Міщенко. Суми: Ніко, 2021.
112 с.
50. Розвиток математичних здібностей у дошкільника. URL:
https://sites.google.com/site/primposdnz (дата звернення: 21.06.2023).
 84

51. Розвиток старшого дошкільника в освітньому середовищі закладу Р

дошкільної освіти : методичні рекомендації / О. Д. Рейпольська, І. М.
Гудим, І. В. Луценко, В. О. Луценко, Г. Г. Цвєткова ; за заг. ред. О. Д.
Рейпольської. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2021. 178 с.
52. Савченко Л. Інтелектуальний розвиток дітей старшого дошкільного віку
як складник розумового розвитку. Науковий часопис Національного
педагогічного університету імені М. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні
науки: реалії та перспективи. 2019. № 71. С. 221–224.
53. Синьов В. М. Розумова відсталість як педагогічна проблема: навч. посіб.
Київ: 2007. 118 с.
54. Стадненко Н. М., Матвєєва М. П., Обухівська А. Г. Нариси з
олігофренопсихології. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський
державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ,
2020. 200 с.
55. Старченко В. А. Формування логіко-математичної компетентності у
старших дошкільників: навч.-метод. посібник до Базової програми
розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі». Київ: Світич, 2019. 80 с.
56. Сучасні технології формування логіко-математичної компетентності в
дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / за заг. ред. Н.П.
Тарнавської., Н. Ю. Рудницької, Ю. М. Мурашевич Житомир: ФОП
«Левковець», 2015. 430 с.
57. Трикоз С. В. Дитина з порушеннями інтелектуального розвитку / С. В.
Трикоз, Г. О. Блеч. Харків: Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. 40 с.
58. Хало З. Інтелектуальний розвиток дитини у системі дошкільного
виховання Німеччини : автореф. дис. ... канд. пед. наук. Дрогобич, 2018.
22 с.
59. Цюпак І. М., Маринич Д. Ю. Математичні ігри як засіб розвитку
логічного мислення дошкільників. The 8 th International scientific and
practical conference «Dynamics of the development of world science» (April
15-17, 2020) Perfect Publishing, Vancouver, Canada, 2020. 999 p. S. 930-934.
 85

60. Шелестова Л. Інтелектуальний розвиток старших дошкільників і

першокласників: теорія і практика. Освіта та розвиток обдарованої
особистості. 2017. № 6. С. 21–26.
61. Шишова О. М. Розвиток соціальної компетентності дітей за різними
програмами дошкільної освіти. Український психологічний журнал. 2016.
№ 2. С. 134–143. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukpsj_2016_2_14 (дата
звернення: 22.06.2023)
62. Шмаргун В. М. Вікові та індивідуальні психосоматичні особливості дітей
як предиктори розумового розвитку (молодший шкільний і підлітковий
вік): дис. ...доктора психол. наук. Київ, 2010. 416 с.
63. Шмаргун В. М. Модульна інтегральна діагностика інтелектуальних
здібностей школярів. Педагогічний процес: теорія і практика: збірник
наукових праць. Київ: Університет імені Б. Грінченка, 2012. №3. С. 326-
339.
64. Шмаргун В. М. Психосоматичні особливості в інтелектуальному
розвитку дітей: монографія. Київ: Університет «Україна», 2019. 471 c.
65. Щербакова К. Й. Методика формування елементарних математичних
уявлень у дошкільнят. Київ: Вища школа, 1996. 240 с.