Журнал « Наукові інновації та передові технології» № 12(26) 2023

(Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право»,

Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»)

УДК 159.923.2

https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-12(26)-559-571

Діброва Ольга Віталіївна кандидат філологічних наук, доцент кафедри

початкової освіти, гуманітарних дисциплін та інформатики, Обласний коледж
"Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А.С. Макаренка"
Полтавської обласної ради, вул. Валентини Федько, 33, м. Кременчук, 39600,
тел.: (067) 398-91-38, https://orcid.org/0000-0002-7749-3582

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ ДІТЕЙ У

ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Анотація. У статті на основі аналізу проблеми мотивації в психології

охарактеризовано основні властивості ціннісно-мотиваційної сфери підліткового
віку – диференційованість і структурованість.
У підлітковому віці молода людина переоцінює зміст суспільних
феноменів і на основі такого аналізу формує свої власні. Індивідуальні мотиви
узгоджуються із загальною спрямованістю особистості підлітків, а їх
значущість усвідомлюється та перевіряється на практиці. Мотиви підлітків
перетворюються на генералізовані смисли, що набувають статусу принципів.
Виокремлено різні рівні генералізованих смислів підлітків.
Розглянуто змістовні особливості мотивації підлітків. Проаналізовано
етапи фундаментальної децентрації. Розглянуто динамічні особливості
мотивації підлітків. Проаналізовано підходи до визначення мотиваційної сфери
особистості, розглянуті особливості формування мотиваційної сфери навчання
підлітків, показано зв'язок мотивації із пізнавальними потребами особистості та
різними видами діяльності , а також її вплив на ефективність освоєння знань. З
урахуванням вікової специфіки сучасного підлітка уточнено структуру його
навчальної мотивації, в змісті внутрішньої мотивації як складової мотиваційної
сфери виокремлено: мотиви пізнання, інтерес до змісту матеріалу; набуття
нових знань, навичок і умінь; мотив самодетермінації, засвоєння способів
добування знань, особливо з використанням нових інформаційно-
комунікаційних технологій, пошуку інформації в інтернет-ресурсах, соціальних
мережах тощо; можливість застосувати набуті знання в майбутньому, в
соціально-корисних видах діяльності) та вузькі (прагнення до спілкування і
спільної діяльності з однолітками, бажання мати друзів і жити з ними спільним
життям тощо)); престижні (прагнення отримати схвалення з боку референтних
осіб; прагнення бути в центрі уваги, отримати високий соціальний статус,
самоствердитися; бажання бути прийнятим, визнаним завдяки своїм
індивідуальним якостям та ін.); прагматичні мотиви: уникнення неприємностей,

559
 Журнал «Наукові інновації та передові технології» № 12(26) 2023
(Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право»,
Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»)

що можуть виникати у випадку незадоволення вимог, очікувань або потреб

інших людей; отримання певних пільг; мотиви особистісного зростання:
саморозвиток, самовираження і самовдосконалення себе як особистості;
інтелектуального й естетичного розвитку.
Ключові слова: мотиваційна сфера підлітків, підлітковий вік, мотивація
навчальної діяльності, пізнавальна мотивація, мотиви навчання.

Dibrova Olha Vitalyivna Candidate of philological sciences, associate

professor of the department of elementary education, humanitarian disciplines and
informatics, Regional College "Kremenchuk Anton Makarenko Humanitarian and
Technological Academy” of Poltava Regional Council, Valentiny Fedko St., 33,
Kremenchuk, 39600, tel.: (067)398-91-38, https://orcid.org/0000-0002-7749-3582

FEATURES OF THE DEVELOPMENT OF THE MOTIVATION

SPHERE OF ADOLESCENT CHILDREN

Abstract. The article, based on the analysis of the problem of motivation in

psychology, characterizes the main properties of the value-motivational sphere of
adolescence - differentiation and structuredness.
In adolescence, a young person reevaluates the content of social phenomena
and forms his own based on such an analysis. Individual motives are consistent with
the general orientation of the adolescent's personality, and their significance is
realized and verified in practice. Motives of teenagers turn into generalized
meanings that acquire the status of principles. Different levels of generalized
meanings of teenagers are singled out.
The substantive features of teenagers' motivation are considered. The stages
of fundamental decentration are analyzed. The dynamic features of teenagers'
motivation are considered. Approaches to determining the motivational sphere of
the individual are analyzed, the peculiarities of the formation of the motivational
sphere of adolescent learning are considered, the connection of motivation with the
cognitive needs of the individual and various types of activities is shown, as well as
its influence on the effectiveness of knowledge acquisition. Taking into account the
age specifics of the modern teenager, the structure of his educational motivation has
been clarified, the content of internal motivation as a component of the motivational
sphere has been distinguished: motives of learning, interest in the content of the
material; acquisition of new knowledge, skills and abilities; the motive of self-
determination, mastering methods of obtaining knowledge, especially with the use
of new information and communication technologies, searching for information in
Internet resources, social networks, etc.; the opportunity to apply the acquired
knowledge in the future, in socially useful activities) and narrow (the desire to
communicate and work together with peers, the desire to have friends and live a

560
 Журнал « Наукові інновації та передові технології» № 12(26) 2023
(Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право»,
Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»)

common life with them, etc.)); prestigious (the desire to receive approval from
reference persons; the desire to be in the center of attention, to obtain a high social
status, to assert oneself; the desire to be accepted, recognized due to one's individual
qualities, etc.); pragmatic motives: avoiding troubles that may arise in case of failure
to meet the requirements, expectations or needs of other people; receiving certain
benefits; personal growth motives: self-development, self-expression and self-
improvement as an individual; intellectual and aesthetic development.
Keywords: motivational sphere of adolescents, adolescence age, motivation
of educational activity, cognitive motivation, motives of training.

Постановка проблеми. Сучасний період існування України

характеризується серйозною кризою обумовленою повномасштабною
агресією російської федерації. Виживання, відновлення й розвиток нашої
держави залежить не лише від перемоги на полі бою, а й інтенсивних,
продуктивних реформ в усіх соціальних галузях. У цьому контексті, важливим
є звернення до освітньої сфери як наріжного каменю ефективного
функціонування державних інституцій, оскільки навчання й виховання
формують особистість людини, визначаючи її виконання ролі громадянина. У
контексті функціонування закладів загальної середньої освіти актуальним є
звернення до підліткового віку як переломного у плані розвитку особистості.
Саме у підлітковому віці відбуваються зрушення, що мають вирішальне
значення для встановлення характеру і соціальної позиції людини
(М. Боришевський, І. Булах, Л. Виготський, О. Пенькова, Л. Регуш,
Т. Яблонська та ін.). З огляду на це, значущим є дослідження мотиваційної
сфери підлітків як рушійної сили поведінки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема мотивації – одна із
центральних у психологічній науці, що підтверджує велика кількість
відповідних наукових досліджень (С. Занюк, Г. Костюк, С. Максименко,
В. Моргун, М. Рокич, М. Яницький та ін.) Достатньо суттєво досліджувався
вплив мотивів на ефективність діяльності (М. Гусаренко, М. Матюхіна,
Л. Фрідман, В. Шуба та ін.). Водночас, питання особливостей зв’язку розвитку
мотиваційної сфери з самооцінкою підлітків вивчалося недостатньо.
Дослідження цієї проблеми має виражене теоретичне значення, оскільки
допоможе доповнити теорію вікового розвитку мотивів. Крім того, очевидною
є практична значущість з’ясування обраної проблематики, оскільки отримані
результати можуть стати фундаментом для створення корекційних і
розвивальних програм підлітків. Мотивація – це своєрідний ключ за
допомогою якого можна впливати на різні сфери діяльності, тому отримані
дані стануть у нагоді для класних керівників, шкільних психологів, вчителів
предметників, відповідальних за виховну роботу у закладах освіти.

561
 Журнал «Наукові інновації та передові технології» № 12(26) 2023
(Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право»,
Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»)

Мета статті – теоретичне дослідження структури мотиваційної сфери

підлітків.
Виклад основного матеріалу. Дослідники зазначають, що у
підлітковому віці мотиваційна сфера починає розвиватися більш інтенсивно, а
саме із сукупності хаотичних соціальних сенсів виникає цілісна система спонук,
що регулюється особистісними смислами та загальною спрямованістю [1]. З
огляду на це, підлітки виходять з під прямого управління ситуації їх поведінка
починає керуватися внутрішніми конструктами.
Охарактеризуємо основні властивості ціннісно-мотиваційної сфери
підліткового віку – диференційованість і структурованість.
Диференційованість компонентів мотиваційної сфери, що проявляється у
розмежуванні соціальних сенсів і їх суб’єктивних значень. У підлітковому
періоді саме і формуються механізми та інструменти такого розмежування. В
особистості концентруються та фіксуються соціокультурні значення різних
спільнот.
Структурованість мотиваційної сфери, що відбувається навколо
смислового ядра, котре формують провідні особистісні смисли [2]. Саме у
підлітковому віці такі структури кристалізуються. На ранніх етапах онтогенезу
сприйняття дійсності є вибірковим, а регуляція діяльності реалізується шляхом
зовнішніх впливів – через соціальні норми. У підлітковому віці молода людини
переоцінює зміст суспільних феноменів і на основі такого аналізу формує свої
власні. Індивідуальні мотиви узгоджуються із загальною спрямованістю
особистості підлітків, а їх значущість усвідомлюється та перевіряється на
практиці. Мотиви підлітків перетворюються на генералізовані смисли, що
набувають статусу принципів.
Виокремлюють різні рівні генералізованих смислів підлітків:
1) нестійкі, ситуативні, що залежать від зовнішніх чинників;
2) стійкі з визначеним статусом у структурі психіки;
3) цінності як загальні життєві регулятори [3].
Формування ціннісних структур є обов’язковою умовою розвитку
мотиваційної сфери підлітків. Формування і осмислення соціальних цінностей –
це активний процес, що визначає успішність самореалізації і характер інтеграції
людини у соціальне життя. Зазначимо, що успішне самовизначення пов’язане з
так званою ціннісною насиченістю, а неуспішне з «ціннісним вакуумом» [5].
Розвиток мотиваційної сфери підлітків не лише впливає на
трансформацію смислового простору, а й характеризую специфіку
психологічного часу особистості – підліток навчається бачити причини подій,
аналізує каузальні звʼязки, має можливість розуміти минуле й прогнозувати
майбутнє, і, як наслідок, набуває здатності ефективного управління життям. З
огляду на це, у структурі ціннісної сфери виникає генералізований образ
бажаного майбутнього, що є фундаментом життєвої перспективи [7].

562
 Журнал « Наукові інновації та передові технології» № 12(26) 2023
(Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право»,
Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»)

Осмислене майбутнє підлітка має такі структурні компоненти:

1) емоційна забарвленість;
2) ціннісна насиченість;
3) гармонійне поєднання активності й пасивності;
4) чітка стратегія реалізації майбутнього.
Фіксується закономірність – розвиток особистості прямо залежить від
дальності життєвої перспективи.
Розглянемо змістовні особливості мотивації підлітків.
Однією з базових рис мотивації пубертатного періоду є децентрація.
Аналіз соціальної комунікації, зміна позиції з егоцентричної на децентровану
(здатність дивитися на себе очима інших) спричиняє появу осмисленого
ставлення до різних соціальних груп. Формуються специфічні осмислені
конструкти: «Я у спільноті», «Я – громадянин», «Я – представник людства».
Фундаментальна децентрація відбувається через кілька етапів:
1. Стадія нереалістичної оцінки власних можливостей, що
характеризується відсутністю адекватного розуміння власних життєвих цілей,
планів та інструментів їх досягнення. На цій стадії, підлітки створюють нові
смисли, проте не можуть коректно їх оцінити і знайти дисгамронію
суб’єктивної оцінки з соціальними уявленнями [1].
3. Стадія опосередкування мотиваційної сфери загальними цінностями.
У процесі соціально-рольового експериментування смислові конструкти мають
узгоджуватися зі специфічними рисами соціуму, що забезпечує смисловий
діалог.
3. Стадія інтеграція в культуру, коли індивідуальні думки й мотиви
знаходять своє місце у загальній смисловій структурі суспільства. Зміна
установок мислення підлітків визначається ситуацією, коли зміст свідомості
молодої людини має бути зрозумілим для соціального оточення. Емоційність і
креативність взаємодії з соціумом і матеріальним світом визначає розвиток
багатства внутрішнього світу [8].
Соціокультурна визначеність мотиваційної сфери підлітків визначає
появу явища дестереотипізації, що повʼязано з перетворенням механічно
засвоєних спонук на суб’єктивно значущі конструкти. Зростання відсотка
індивідуальних смислів і цінностей розвиває пластичність свідомості, що
впливає на ефективність адаптації особистості. Активне осмислення
оточуючого світу також спричиняє появу різних позицій і їх конфліктність.
Вербалізація смислів – інша важлива характеристика мотиваційної сфери
підлітків. Означений процес характеризується транслюванням смислів у
мовленнєвий код, що уможливлюється за рахунок появи двох новоутовоернь –
поняттєвого мислення й мовленнєвої свідомості. Сенс мотивів підлітків часто
корелює з ситуаціями комунікації, оскільки для підлітків ця сфера є
надважливою. Для багатьох молодих людей осмислення реальності здійснюється

563
 Журнал «Наукові інновації та передові технології» № 12(26) 2023
(Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право»,
Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»)

не лише через індивідуальний образ Я, а й через позиції «Я у комунікації», що

є своєрідним мірилом осмислення внутрішньої й зовнішньої дійсності.
Важливою характеристикою мотивації підлітків є нерівномірність змісту,
що відображається у різних рівнях розгортання змістовних складових. У
структурі мотиваційної сфери можуть поєднуватися сенси, що сформувалися у
попередніх періодах онтогенезу («говорити неправду – погано», «старших слід
обов’язково слухатись») та особистісно значущі спонуки. Описані мотиваційні
конструкти характеризуються ступенем суб’єктивної значущості,
інтенсивністю й стабільністю актуалізації. Підліток може легко відповісти на
запитання «Чи можна красти?», оскільки ці моральні настанови засвоєні ще у
дошкільному періоді. Проте, при виникненні моральних дилем («вкрав, щоб
купити ліки для доньки») підліток змушений використовувати особистісні,
нестійкі спонуки, що позначається на міркуваннях і вирішенні моральної
суперечності. При вирішенні проблемних соціальних питань у підлітків можуть
з’являтися труднощі, алогізми в судженнях, що свідчить про самостійність і
нешаблонність міркувань. Водночас, навіть стабілізації словесно-логічного
мислення мотиваційна сфера підлітків продовжує бути нестійкою, що можна
пояснити несформованістю генералізованих суб’єктивних сенсів [10].
Розглянемо динамічні особливості мотивації підлітків.
Рухливість мотивації повʼязана із тим, що у підлітковому періоді лише
починається процес упорядкування спонук. Нестабільність загальних сенсів
визначає суперечливість ментальної картини світу підлітків. Незавершеність
смислового центру і диференційованість особистісних сенсів є причиною
рухливості мотивації. Нестабільність мотиваційної сфери у підлітковому віці
функціональна, оскільки забезпечує актуалізацію сенсів під час
експериментування з соціальними ролями. Рухливість мотиваційних структур
дозволяє їм бути чутливими до перетворень соціального оточення.
У підлітковому віці особистість не лише вирішує проблеми, а й генерує
нові протиріччя як основу подальшого розвитку [6]. Зрозумівши сутність
часової перспективи, підлітки здатні не лише осмислювати сьогоднішній день,
а й також оцінювати минуле та планувати майбутнє. З огляду на це, ціннісно-
смислова сфера долає кордон безпосереднього простору й актуального часу [22].
Рефлексивність мотивації підлітків характеризується спрямованістю на
усвідомлення смислів і відкритістю новому досвіду. Ця риса проявляється, коли
у ситуації втрати сенсу необхідно активізувати створення нового сенсу. І. Булах
вважає, що шляхом рефлексії підлітки здійснюють «осмислення й
переосмислення реальності з позиції різних аспектів Я-образу: нормативного,
реального та ідеального [4].
Також мотиваційна сфера підлітків характеризується певною дисгармо-
нійністю, що обумовлюється кількома причинами:

564
 Журнал « Наукові інновації та передові технології» № 12(26) 2023
(Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право»,
Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»)

1) велика значущість власного Я, коли ціннісно-смислова сфера вибу-

довується навколо центрального змісту Я;
2) відсутність впорядкованості мотивів може спричинити переважання
одного смислового конструкту й поглинання інших сенсів, тому, як наслідок,
мотивація реалізується з помилками і призводить до деформації ментальної
картини світу [11].
Розглянемо вікові особливості підлітків, що визначають формування
мотиваційної сфери:
1. Рефлексивні механізми дозволяють по-новому розв’язати суперечності
мотиваційних конструктів свідомості [12]. Самоаналіз повʼязаний з
диференціації й інтеграції самосвідомості – відбувається самопізнання,
синтезуються уявлення про себе у цілісний комплекс. Зміст мотивації
повʼязаний з формуванням самосвідомості, переоцінкою стабільних смислових
орієнтирів і появою нових. Перші зміни, що помічає підліток у собі – це зміни
зовнішності. При цьому фізичні характеристики не сприймаються підлітком
ізольовано від інших аспектів життя. «Тілесне Я» для підлітків може набувати
характер смислового центру – формується переконання, що зовнішність
впливає на якість спілкування з оточенням. Таким чином, зовнішність підлітка
набуває переосмислюється у межах комунікативних ситуацій. З огляду на це,
результатом дії рефлексії є формування «образу тіла» у межах загальної
мотивації особистості.
2. Перетворення пізнавальної сфери також суттєво впливає на
мотиваційну сферу особистості. Розвиток поняттєвого мислення і
вдосконалення внутрішнього плану визначають активізацію процесу
планування життя. Підліток не лише більш якісно прогнозує близьке майбутнє,
але й створює життєву перспективу: обирає майбутню професію, заклад освіти,
партнера для романтичного спілкування.
3. Зміна ієрархії мотивів характеризується тим, що підлітки починають
усвідомлювати себе як активного субʼєкта діяльності і можуть бути автором
ідей і спонук власної діяльності, що формує готовність прямувати за
потенціалом.
У підлітковому віці можливість спілкування з однолітками визначає
характер і інтенсивність занять та відповідних інтересів. Проаналізуємо
динаміку комунікативних мотивів підлітків з однолітками, що визначається
такими етапами:
1) 10-11 років – бажання до спільної діяльності й перебування у спільноті
однолітків;
2) 12-13 років – домінування мотиву досягнення певного статусу в
соціальній групі;
3) 14-15 років – спрямованість на автономію і пошук шляхів
самоствердження.

565
 Журнал «Наукові інновації та передові технології» № 12(26) 2023
(Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право»,
Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»)

Також доцільно проаналізувати загальні особливості перетворення

мотивації у підлітковому віці. Готовність учнів середніх класів дотримуватися
вимог дорослого світу стрімко йде на спад в інтервалі від 4-го до 7-го класу.
Така ситуація свідчить про нівелювання ролі зовнішніх спонук і зростання
актуальності внутрішньої мотивації. Цей факт досить часто може ігноруватися
батьками і педагогами, які працюють з підлітками [13].
Підліткова криза, породжує прагнення до самоствердження через прояв
індивідуалізму через рефлексію. Підлітки можуть критично ставитися до
негативних рис власного характеру, особливо тих, що заважають дружбі. Такі
переживання можуть загострюватися через зауваження педагогів стосовно
негативних аспектів особистості, що призводить до афектів у мотиваційній
структурі діяльності [21].
У підлітковому віці стабілізуються пізнавальні спонуки, зростає інтерес
до оволодіння знаннями. У більшості підлітків інтерес до фактів
трансформується у пізнавальну потребу спрямовану на виявлення
закономірностей. У пубертатному періоді широкі інтереси до пізнання властиві
приблизно для 25 % генеральної сукупності. Такі інтереси визначають бажання
розв’язувати пошукові задачі, що можуть суттєво виходити за межі шкільної
освіти. У структурі особистості підлітків присутній широкий пізнавальний
інтерес, проте за відсутності конструктивного педагогічного впливу цей мотив
може сформувати поверхове ставлення до освіти. Водночас, підлітки не відразу
повноцінно усвідомлюють цей вид учбових мотивів [19].
Більшість учнів середньої ланки навчального закладу вважає оволодіння
знаннями і засобами їх отримання ключовим мотивом навчання. Також
розуміння актуальності набутих знань підлітками має фундаментальне
значення для позитивного ставлення до навчальної діяльності. Для учнів 5-9-х
класів важливо зрозуміти важливість знань у контексті розвитку особистості [20].
Така ситуація пов’язана із зростанням ролі самосвідомості – багато дисциплін
можуть подобатися за рахунок їх ролі у задоволенні культурних, духовних
потреб, а також бажання самореалізації [10]. Педагоги мають підтримувати віру
учнів у те, що освічена людина є корисним членом соціуму.
Переконання й інтереси підлітків підвищують емоційний фон і
визначають активне ставлення до здобуття освіти. Якщо підлітки не
усвідомлять актуальність освіти, то у структурі психіки можуть сформуватися
негативне ставлення до шкільних дисциплін. У разі таких випадків слід
здійснювати спеціально організовану педагогічну діяльність.
Невдачі у навчанні можуть дестабілізувати продуктивність навчальних
мотивів до навчання і спричинити виникнення негативних, неконтрольованих
емоцій. У разі повторення невдачі починає закріплюватися негативне ставлення
до предмета [17].

566
 Журнал « Наукові інновації та передові технології» № 12(26) 2023
(Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право»,
Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»)

Оцінки для підлітків є досить важливими у мотиваційному плані. Іноді

оцінка може допомогти учню виконати суспільний обов’язок і досягти
бажаного статусу у соціальній групі. Значення оцінки полягає в тому, що вона
стимулює розвиток впевненості у власному інтелекті і здібностях. Оцінка як
інструмент формування мотивації до навчання допомагає підлітку зрозуміти
слабкі й сильні аспекти власної особистості. З огляду на це, важливо не лише
характеризувати продуктивність навчальної діяльності й ефективність
інтелекту, а оцінювати впевненість у собі. Для емоційної стабільності учнів
важливо досягти балансу між змістом оцінки та самооцінки – лише тоді ці
феномени можуть відігравати роль позитивних мотивів і підсилювати
успішність діяльності [18].
Порівняння підлітками власних можливостей з можливостями інших
здобувачів освіти, відсутність уміння адекватно оцінити свої здібності
стимулює появу категоричного ставлення до діяльності, емоційних перепадів,
підвищену критичність, крайнощі у комунікації – від захоплення до ненависті
стосовно знайомих. Соціальні мотиви навчальної діяльності поступово
вдосконалюються оскільки відбувається збагачення системи моральних
цінностей, формування соціальних ідеалів. Такі спонуки зміцнюються у
випадку, коли педагог демонструє можливість використання результатів
навчальної діяльності у майбутній професії, комунікації, саморозвитку.
Суттєві трансформації відбуваються у позиційних мотивах навчання
підлітків [1]. Формування цих структур визначається прагненням учнів
прийняти позицію дорослого у стосунках з соціальним оточенням, бажанням
зрозуміти іншу людину і бути зрозумілим для співрозмовника. У навчанні
важливим є мотив кооперації, тобто співпраці. У різних видах діяльності
підліток часто шукає відповідь на запитання: «Я кращий чи гірший від інших?»,
що стимулює зацікавленість у різних формах групової роботи, де соціальні
потреби задовольняються у спілкуванні, самовираженні чи самоствердженні.
Описана тенденція чинить позитивний вплив на мотивацію тренувань і
засвоєння навчанні у контексті функціонування шкільної спільноти.
Позитивними рисами мотивації підлітків є:
1) потреба у зрілості, що проявляється через відсутність бажання вважати
себе дитиною, прагнення визначитися з новим ставленням до світу, оточення,
себе;
2) сензитивність до подолання поведінкових норм, що нав’язані дорослими;
3) готовність до різних форм взаємодії з дорослими й однолітками;
4) прагнення до самореалізації;
5) прагнення до самостійності;
6) зростання широти й різноманітності інтересів, що відбувається разом з
диференціацією спонук;
7) розвиток спеціальних здібностей (музичних, технічних, літературних).

567
 Журнал «Наукові інновації та передові технології» № 12(26) 2023
(Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право»,
Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»)

Позитивні навчальні мотиви усвідомлюються підлітками краще, ніж

негативні. О. Леонтьєв вважав, що у підлітковому віці актуалізуються задачі на
пошук сенсу життя. Усвідомлення учнями значущості різних спонук формує
усвідомлену системну, ієрархію. До кінця пубертатного періоду може
фіксуватися стійке переважання певного мотиву. Підліток, зазвичай, розуміє,
що знаходиться у зоні впливу кількох спонук і може їх ідентифікувати.
У підлітковому віці мотиви все більше починають корелювати з
практикою діяльності [16]. У молодших підлітків навчальний інтерес зростає на
основі сприймання нових навчальних дисциплін, взаємодії з різними
педагогами, але до старших класів ефект новизни втрачається і мотивація
поступово спадає. Цілепокладання визначається підпорядкуванням
педагогічної мети, але водночас актуалізується самостійна постановка цілей у
різних видах діяльності. Підліток здатний формувати власну ієрархію цілей,
визначити алгоритм їх досягнення, отримувати задоволення від прогнозування
далекої перспективної мети і прикладати зусилля щодо її досягнення. Учні
середньої ланки вміють ставити гнучкі цілі, що допомагає кращій адаптації до
навчання. У деяких здобувачів освіти формується звичка підпорядковувати
власні дії значущій меті. Підлітки можуть проявляти наполегливість і здатні
докладати вольові зусилля.
До завершення підліткового віку формується здатність до визначення
перспективних цілей. Сучасний підліток вбачає власну корисність у збагаченні
індивідуальності. Але суперечність між почуттям дорослості й необхідністю
підкорятися вимогам дорослого світу стимулює кризу самооцінки. Яскраво
проявляється неприйняття підлітками оцінок і мотивів дорослих стосовно себе
незалежно від їх об’єктивності. Така ситуація пояснюється відсутністю
продуктивних умов для задоволення вираженої потреби у соціальному
визнанні [14].
Педагогу важливо знати не лише навчальні мотиви, а й вміти
застосовувати ці знання в організації ефективного впливу на мотиваційну сферу
учнів [15]. Потрібно пам’ятати, що ставлення учнів до навчання часто
обумовлено якістю педагогічного впливу. Формування навчального інтересу є
результатом оптимально спланованого й реалізованого освітнього процесу у
закладах загальної середньої освіти.
Існують основні детермінанти зниження мотивації навчання школярів [9]:
1) дестабілізація нейрогуморальної регуляції;
2) відсутність чіткого уявлення про майбутнє;
3) ставлення здобувачів освіти до педагогів;
4) ставлення вчителя до здобувачів освіти;
5) гендерна специфіка статевого дозрівання;
6) суб’єктивна значущість конкретних навчальних дисциплін;
7) показники інтелектуального розвитку учнів;

568
 Журнал « Наукові інновації та передові технології» № 12(26) 2023
(Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право»,
Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»)

8) навчальна успішність;
9) відсутність розуміння навчальних цілей і мотивів;
10) шкільні фобії.
Якщо вчителі фіксують спад учбової мотивації, то працівники освітнього
закладу мають встановити причини цього процесу. Після проведеної діагностики
слід реалізувати корекційні заходи спрямовані на нівелювання цих причин.
З’ясовано основні психологічні риси ціннісно-мотиваційної сфери
підлітків: формальні (диференційованість компонентів, упорядкованість /
неупорядкованість, структурованість, виділення загальних смислів); змістовні
(децентрація, вербалізація сенсу, нерівномірність розвитку компонентів);
динамічні (нестабільність, суттєвий вплив рефлексії, дисгармонія).
Висновки. Мотив – це внутрішня спонукальна тенденція, що забезпечує
інтерес до пізнання й активізує її розумові зусилля. Мотивами можуть
виступати різні потреби – психічні, фізіологічні, соціальні, а також інтереси,
переживання, ідеали, установки. Базовою характеристикою мотиваційної сфери
є типовий, переважаючий спосіб ставлення до соціального оточення та самої
себе. Процес формування мотивів корелює з розвитком життєвих орієнтацій.
Мотиваційна сфера підлітків визначається розширенням навчальної
діяльності на позашкільні форми освіти й реалізації інтересів різної
спрямованості (гуртки, клуби, секції, школи мистецтв тощо). Відбуваються
кардинальні зміни мотиваційно-потребового компоненту підлітків, що
пов’язано з становленням низки специфічних вимог, що відображають
прагнення знайти своє місце у соціальному житті. Ключовим прагненням
підлітків є спрямованість на єднання з схожими на себе людьми. Тому, якщо в
родині дитина не знаходить розуміння і підтримки, то починає чекати її в
інших місцях. Втративши увагу батьків і близьких людей, дитина прагне до
підтримки однолітків, вступаючи до різноманітних груп з асоціальними
ритуалами і правилами. Звідси, захоплення дитини наркотиками, алкоголем,
спрямованість на агресивні форми поведінки. У цих випадках може
розвиватися ієрархія антисоціальних цінностей, що передбачає руйнування
зв’язку з моральними нормами соціуму.
З’ясовано основні психологічні риси ціннісно-мотиваційної сфери
підлітків: формальні (диференційованість компонентів, упорядкованість /
неупорядкованість, структурованість, виділення загальних смислів); змістовні
(децентрація, вербалізація сенсу, нерівномірність розвитку компонентів);
динамічні (нестабільність, суттєвий вплив рефлексії, дисгармонія). Основні
вікові особливості, що сприяють розвитку мотивації підлітків: рефлексивні
механізми, розвиток пізнавальної сфери, трансформація ієрархії мотивів.

Література:
1. Бадюл О.С. Трансформація ціннісних установок особистості в освітньому процесі:
автореф. дис. канд. філос. наук. Одеса, 2010. 20 с.

569
 Журнал «Наукові інновації та передові технології» № 12(26) 2023
(Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право»,
Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»)

2. Бочаріна Н. Особливості мотивації до навчання сучасних підлітків. Humanitarium.

2020. Том 44. Вип. 1. С. 15 – 22.
3. Бриндзак С.В., Комар Т. В., Руденок А.І.. Характеристика ціннісно-мотиваційної
сфери підлітків як психологічного феномену. ГАБІТУС : науковий журнал з соціології та
психології. 2022. № 43. С.199-212.
4. Вікова та педагогічна психологія: навч. посіб / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська,
З.В. Огороднійчук та ін. К.: Просвіта, 2001. 416 с.
5. Коберник Л.О. Роль та місце ціннісних орієнтацій у формуванні особистості
підлітка. Наука і освіта. 2018. № 4/5. С. 28-33.
6. Крайг Г. Психологія розвитку. Київ : Либідь, 2003. 748 с.
7. Кучер Г. Розвиток і становлення ціннісної сфери в підлітковому віці. Наукові
записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка. 2005. № 7. С. 145-149.
8. Панагушина О. Є. Соціально-педагогічна робота з учнями підліткового віку.
Херсон: Айлант, 2006. 43 с.
9. Савчин М.В. Відповідальність: Смисловий принцип мотиваційної регуляції
поведінки особистості. Педагогіка і психологія. 1996. № 1. С. 10-18.
10. Тітова Т. Є., Красильна К. О. Особливості ціннісно-смислової саморегуляції
підлітків. Психологія і особистість. № 1 (11). 2017. С. 155- 163.
11. Щербан Т. Д. Психологічні особливості навчальної мотивації підлітків.
Науковий віснк Мукачівського держ авного університ ет у. Серія "Педагогіка т а психологія":
збірник наукових праць / гол.ред. Г. В. Товканець. Мукачево, 2019. Випуск 2(10). Ч.2. С.100-104.
12. Elliot, A.J., Harackiewicz, J.M. Approach and avoidance achievement goals and
intrinsic motivation: A mediational analysis. Journal of Personality and Social Psychology, 1996.
V. 70, 461-475.
13. Frankl. V. Logotherapie und Existenzanalyse. München, Zürich, Piper, 1987.
14. Kruglanski, A., Chernikova, M., & Kopetz, C. Motivation science. In R. Scott & S.
Kosslyn (Eds.), Emerging trends in the social and behavioral sciences. New York: Wiley. 2015.
15. Kucharcikova A. et al. The Motivation of Students at Universities as a Prerequisite of
the Education’s Sustainability within the Business Value Generation Context. Sustainability. 2019.
V.11 (20). P. 55 – 77.
16. Martin A. How to optimize online learning in the age of coronavirus (COVID-19): A
5-point guide for educators. 2020. URL: https://www.researchgate.net/publication/339944395_ How_to_
Optimize_Online_Learning_in_the_Age_of_Coronavirus_COVID-19_A_5-Point_Guide_for_Educators
17. Raufelder, D., Kulakow, S. The role of the learning environment in adolescents’
motivational development. Motiv Emot 2021. V. 45. P. 299–311.
18. Reeve, J., & Lee, W.. Students’ classroom engagement produces longitudinal changes
in classroom motivation. Journal of Educational Psychology, 106(2), 2021. Р. 527–540.
19. Steinmayr R. et al. The importance of students’ motivation for their academic
achievement - replicating and extending previous findings. Front Psychol. 2019. V. 10. P. 17 – 30.
20. Schweder, S., Raufelder, D., Kulakow, S., & Wulff, T. How the learning context
affects adolescents’ goal orientation, effort, and learning strategies. Journal of Educational
Research, 2019. V. 112(5). P. 604–614.
21. Schweder, S., & Raufelder, D Needs satisfaction and motivation among adolescent
boys and girls during self-directed learning intervention. Journal of Adolescence, 2021. V. 88. P. 1–15.
22. Wigfield, A., & Eccles, J. 35 years of research on students’ subjective task values and
motivation: A look back and a look forward. In A. J. Elliot (Ed.), Advances in motivation science.
2020 P. 161–198.

570
 Журнал « Наукові інновації та передові технології» № 12(26) 2023
(Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право»,
Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»)

References:
1.Badiul O.S. (2010). Transformatsiia tsinnisnykh ustanovok osobystosti v osvitnomu
protsesi : avtoref. dys. kand. filos. nauk. Odesa, 20 [in Ukrainian].
2. Bocharina N. (2020) Osoblyvosti motyvatsii do navchannia suchasnykh pidlitkiv.
Humanitarium. Tom 44. Vyp. 1, 15 – 22 [in Ukrainian].
3. Bryndzak S.V., Komar T. V., Rudenok A.I.. (2022) Kharakterystyka tsinnisno-
motyvatsiinoi sfery pidlitkiv yak psykholohichnoho fenomenu. HABITUS : naukovyi zhurnal z
sotsiolohii ta psykholohii. № 43, 199-212 [in Ukrainian].
4. Vikova ta pedahohichna psykholohiia: navch. posib / O.V. Skrypchenko, L.V. Dolynska,
Z.V. Ohorodniichuk ta in. (2001) K.: Prosvita, 416 [in Ukrainian].
5. Kobernyk L.O. (2018) Rol ta mistse tsinnisnykh oriientatsii u formuvanni osobystosti
pidlitka. Nauka i osvita. № 4/5, 28-33 [in Ukrainian].
6. Kraih H. (2003) Psykholohiia rozvytku. Kyiv : Lybid, 748 [in Ukrainian].
7. Kucher H. (2005). Rozvytok i stanovlennia tsinnisnoi sfery v pidlitkovomu vitsi.
Naukovi zapysky TNPU im. V. Hnatiuka. Ser. Pedahohika. № 7, 145-149 [in Ukrainian].
8. Panahushyna O. Ye. (2006). Sotsialno-pedahohichna robota z uchniamy pidlitkovoho
viku. Kherson: Ailant, 43 [in Ukrainian].
9. Savchyn M.V. (1996). Vidpovidalnist: Smyslovyi pryntsyp motyvatsiinoi rehuliatsii
povedinky osobystosti. Pedahohika i psykholohiia. № 1, 10-18 [in Ukrainian].
10. Titova T. Ye., Krasylna K. O. (2017). Osoblyvosti tsinnisno-smyslovoi
samorehuliatsii pidlitkiv. Psykholohiia i osobystist. № 1 (11), 155- 163 [in Ukrainian].
11. Shcherban T. D. (2019). Psykholohichni osoblyvosti navchalnoi motyvatsii pidlitkiv.
Naukovyi visnk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu. Seriia "Pedahohika ta psykholohiia" :
zbirnyk naukovykh prats / hol.red. H. V. Tovkanets. Mukachevo, Vypusk 2(10). Ch.2, 100-104
[in Ukrainian].
12. Elliot, A.J., Harackiewicz, J.M.(1996.) Approach and avoidance achievement goals
and intrinsic motivation: A mediational analysis. Journal of Personality and Social Psychology,
V. 70, 461-475.
13. Frankl. V. (1987). Logotherapie und Existenzanalyse. München, Zürich, Piper.
14. Kruglanski, A., Chernikova, M., & Kopetz, C. Motivation science. In R. Scott & S.
Kosslyn (Eds.), (2015). Emerging trends in the social and behavioral sciences. New York: Wiley.
15. Kucharcikova A. (2019.) et al. The Motivation of Students at Universities as a
Prerequisite of the Educations Sustainability within the Business Value Generation Context.
Sustainability. V.11 (20). P. 55 – 77.
16. Martin A. (2020). How to optimize online learning in the age of coronavirus (COVID-19):
A 5-point guide for educators. URL: https://www.researchgate.net/publication/339944395_How_
to_Optimize_Online_Learning_in_the_Age_of_Coronavirus_COVID-19_A_5-Point_Guide_for_Educators
17. Raufelder, D., Kulakow, S. (2021). The role of the learning environment in adolescents
motivational development. Motiv Emot V. 45. P. 299–311.
18. Reeve, J., & Lee, W. (2021). Students classroom engagement produces longitudinal
changes in classroom motivation. Journal of Educational Psychology, 106(2), R. 527–540.
19. Steinmayr R. (2019). et al. The importance of students motivation for their academic
achievement - replicating and extending previous findings. Front Psychol. V.10. P. 17 – 30.
20. Schweder, S., Raufelder, D., Kulakow, S., & Wulff, T. (2019). How the learning
context affects adolescents goal orientation, effort, and learning strategies. Journal of Educational
Research, V. 112(5). P. 604–614.
21. Schweder, S., & Raufelder, D (2021). Needs satisfaction and motivation among
adolescent boys and girls during self-directed learning intervention. Journal of Adolescence,
V. 88. P. 1–15.
22. Wigfield, A., & Eccles, J. (2020). 35 years of research on students subjective task
values and motivation: A look back and a look forward. In A. J. Elliot (Ed.), Advances in
motivation science. P. 161–198.

571