ВСТУП

Інформаційна культура сьогодні вимагає від сучасної людини нових знань і

умінь, особливого стилю мислення, що забезпечують необхідну соціальну
адаптацію до змін і гарантують гідне місце в інформаційному середовищі.
Створюваний у процесі інформатизації інформаційно-технічний потенціал
суспільства визначається не тільки рівнем розвитку сучасних інформаційних і
комунікаційних технологій. Багато чого залежить від рівня інформаційної
культури, як всього соціуму, так і окремо взятої особистості. Ключовою
умовою успіху та соціальної ефективності інформатизації є людський фактор.
Людина з розвиненою інформаційною культурою характеризується як
особистість, що володіє цілим комплексом знань і умінь: по-перше, це
володіння тезаурусом, що включає такі поняття, як інформаційні ресурси,
інформаційний світогляд, інформаційне середовище, інформаційне поведінка та
ін., по-друге, вміння грамотно формулювати свої інформаційні потреби і
запити, по-третє, здатність ефективно та оперативно здійснювати самостійний
пошук інформації за допомогою як традиційних, так і нетрадиційних, в першу
чергу, комп'ютерних пошукових систем, по-четверте, вміння раціонально
зберігати і оперативно переробляти великі потоки і масиви інформації; по-п'яте,
знання норм і правил «інформаційної етики» і вміння вести інформаційно-
комунікаційний діалог.
Інформаційна культура особистості виступає як одна з важливих складових
загальної культури людини, без якої неможливо взаємодіяти в інформаційному
суспільстві. Інформаційна культура особистості формується протягом усього
життя людини, причому, як правило, цей процес має стихійний характер,
залежить від ступеня виникнення перед особистістю завдань. Сучасній людині
потрібні сформовані навички ефективної взаємодії з інформаційним
середовищем вже на початковому етапі своєї професійної діяльності.
Актуальність розглянутого питання випливає з необхідності уточнення
визначення інформаційної культури особистості, її сутності, тому що від цього
залежить зміст педагогічного процесу, спрямованого на формування в

1
 особистості якостей, необхідних для відповідності вимогам сучасного рівня
розвитку суспільства.
Мета. Висвітлити теоретичні основи формування інформаційної культури
особистості.
Завдання:
 розкрити проблеми становлення й розвитку інформаційної культури в
сучасному інформаційному суспільстві;
 опанувати існуючу терміносистему з інформаційної культури;
 визначити шляхи(форми й засади) формування інформаційної культури
школярів та студентів (фахівців);
 надати характеристику мультимедійних засобів які застосовуються в
формуванні інформаційної культури особистості.
Об’єкт - інформаційна культура особистості.
Предмет – форми й засоби формування інформаційної культури особистості в
системі інформаційного менеджменту.
Проблеми формування інформаційної культури школярів загальноосвітніх
навчальних закладів присвячено дослідження та публікації вітчизняних
науковців і практиків, зокрема Н. Ашаренкової [15], І. Бєляєвої [16], Г.
Воронцова [46], О. Гончарової [24], І.Давидової [25], Л. Заславської [31], А.
Малько [13, 41], С.М. Малярчука [42], В. Мозгової [52], О. Почупайло [57],
З.Сергійчук [13], А. Ясінського [69] та ін. Методичні рекомендації для
проведення уроків позакласного читання пропонують О. Джежелей, канд. пед.
наук, доцент (м. Харків), Г. Малькевич, канд. філолог. наук, доцент
Житомирського державного педагогічного університету ім. Івана Франка, Г.
Підлужна, ст. викладач цього університету та ін.
Питання формування інформаційної культури студентів (фахівців) вищих
навчальних закладів галузевого спрямування (майбутніх фахівців прикладного і
декоративного мистецтва, офіцерів, аграріїв, економістів та філологів)
предметно розглядаються в дисертаціях М. Близнюка [18], О. Ільків [36], М.
Коляди [38] та А. Фінькова [65]. О. Значенко [34], І. Смирнова [62], А.

2
Столяревська [63] присвятили свої дослідження проблемі формування
інформаційної культури майбутніх викладачів.
Крім того, в Україні питання формування інформаційної культури
особистості висвітлено в працях таких науковців, як Ю. Вобленко [22], Н.
Джинчарадзе [26], О. Матвієнко [43], Л. Філіпової [50], А. Чачко [67] та ін.
Окремо виділимо „Короткий термінологічний словник із бібліографознавства
та соціальної інформатики”, підготовлений у 1998 р. у Рівненському
державному інституті культури авторським колективом під керівництвом д-ра
іст. наук Г. Швецової-Водки [39], в якому пояснено основні терміни з
інформаційної культури.