ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Засоби масової інформації відіграють

важливу роль у сучасному житті та суспільстві. Вони стали невід'ємною
частиною прогресу та однією з рушійних сил глобалізації. Поява Інтернету з
його функцією зворотного зв'язку та впливом на виробничу, соціально-
політичну, культурну та ідеологічну сфери людського життя відіграла
революційну роль в історії масової комунікації. Як наслідок, змінюється
внутрішній світ і цінності людей. Засоби масової комунікації сьогодні є
найважливішим елементом соціалізації сучасної молоді. Вони забезпечують
простір, де молодь засвоює соціальні норми і набуває соціального досвіду,
водночас активно відтворюючи систему суспільних відносин у процесі
входження в соціальне середовище.
Наукова розробленість проблеми Відправною точкою для розгляду
основних напрямів дослідження масової комунікації є уявлення про те, що це
явище має комплексну природу. Галузь знань, яка безпосередньо зосереджена
на аналізі місця і ролі масової комунікації в молодіжному середовищі, також
вирізняється різними концептуальними підходами.
Соціальна комунікація давно і плідно досліджується в межах різних
дослідницьких парадигм. Це - символічний інтеракціонізм (Дж.Г. Мід, Г.
Блумер та ін.), Феноменологія (Г.Гарфинкель, А. Шюц і ін.), Діалогизм (М.
М. Бахтін, М. Бубер та ін.), Постмодернізм (Ж. Бодрійяр, Ж.-Ф. Ліотар та ін.)
і інші школи і напрямки, в рамках яких були здобуті важливі інформаційні
дані про сторони соціальної комунікації. Свого часу К. Маркс і Ф. Енгельс
широко вживали поняття "Verkehr" ( "спілкування"), а до форм спілкування
відносили базисні основи взаємодій між людьми (Маркс & Энгельс, 1970).
Вагомий вклад у розвиток концепції інформатизації суспільного
простору внесли Р.Ф. Абдеев, А.К. Айламазян, Д. Белл, 3. Бжезинський. Н.П.
Ващекин, В.І. Гриценко, Ю.М. Канигін, В.З. Коган, І. Масуда, В.Н. Костюк,
B.C. Михалевич, Е.П. Семенюк, Е.В. Стась, Г. Стоуньер, О. Тоффлер, А.
Турен. А.Д. Урсул, та ін.
 Мета дослідження. В даній роботі розглядається зв'язок мережевих
засобів масової комунікації з ціннісними орієнтирами сучасної молоді.
Позначається специфіка ЗМК, визначаються їх функції та функціональна
своєрідність, виділяються специфічні риси.
Метою роботи є дослідження особливостей популярної культури як
маркера масової комунікації.
Завдання роботи є:
 розтлумачити поняття масової комунікації та її роль в
суспільному просторі;
 дослідити роль ЗМК в формуванні свідомості;
 проаналізувати популярну літературу як маркер масової
комунікації.
Об'єктом дослідження є роль засобів масової комунікації в формуванні
індивідуальної та суспільної свідомості.
Предмет: вплив популярної культури на формування цінностей людей.
Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на загальному
комплексі теоретичних методів, принципів і підходів. При написанні роботи
використовувалися методи аналізу та синтезу, порівняльний та історичний
методи.
Теоретичне і практичне значення дослідження Розроблені в роботі
положення є внеском у теоретичне та емпіричне дослідження впливу
мережевих ЗМІ на процеси соціалізації та ціннісної трансмісії серед молоді і
можуть бути використані для подальших досліджень у галузі масової
комунікації.
Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів,
висновків та списку використаних джерел.
 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАСОБІВ
МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

1.1. Поняття масової комунікації та її роль в суспільному житті.

Ми живемо в епоху технологічних і соціокультурних змін. Відбувається

перехід від індустріальної економіки, що характеризується насамперед
виробництвом товарів, до постіндустріальної, в якій на перший план
виходить сфера послуг. Це явище відображає об'єктивні тенденції розвитку
цивілізації, пов'язані з появою нових інформаційно-комунікаційних
технологій, нових потреб і нового способу життя. Ми досягли такого етапу
розвитку, коли інформація стала однією з базових цінностей у житті
людей[16].
Для того, щоб розібратися з феноменом інформатизації сучасного
суспільства та масової комунікації, необхідно зрозуміти поняття інформації.
Існує багато різних визначень інформації, які є складними і суперечливими, а
місце інформації, особливо в економіці та повсякденному житті,
переоцінюється.
Ми можемо запропонувати таке узагальнене визначення інформації: Це
сукупність відомостей про матеріальний і нематеріальний світ, про
закономірності і тенденції його розвитку, які можуть бути відтворені в усній,
письмовій або електронній формі. З точки зору сучасного суспільства,
інформація є об'єктом активного споживання.
Масова комунікація є базовою умовою сучасного суспільства, в якому
складні та функціонально диференційовані соціальні структури втілюються в
символічні форми та образи, які можуть бути сприйняті та зрозумілі
інституційною, суспільною та індивідуальною свідомістю. Сприйняття
об'єктивної реальності аудиторією, яка становить більшість населення,
відбувається через поширення та споживання соціально значущої інформації.
Це є наслідком злиття інформації з ціннісно-нормативними системами різних
груп та організації контакту з навколишнім середовищем.
Результатом інформатизації є виникнення інформаційного суспільства,
де основними об'єктами управління є не матеріальні речі, а символи, ідеї,
образи, інтелект і знання. Вважається, що в історії відбулося кілька
інформаційних революцій, під якими розуміють реформи суспільних
відносин, зумовлені появою нових технологій обробки інформації.
Четверта інформаційна революція в 1970-х роках ХХ століття призвела
до виникнення інформаційного суспільства, про що вже згадувалося вище.
Технологічними основами цієї революції стали винахід мікропроцесорної
техніки і поява персонального комп'ютера, комп'ютерних мереж, комунікації
на основі електроніки замість механічних і електричних засобів перетворення
інформації, а також мініатюризація всіх вузлів, пристроїв, приладів, машин і
засобів програмного управління.
Основним конфліктом в індустріальних суспільствах є доступ до
сировини. Іншими словами, влада належить тим, хто має доступ до нафтових
родовищ.
Чим менше людей можуть викачувати звідти нафту, тим краще для
кожного з них. І якщо одна людина може продовжувати бурити нафтове
родовище одноосібно, не допускаючи конкурентів, то ситуація для неї
ідеальна, тобто вона стає монополістом і утримує соціальну владу. У
постіндустріальному суспільстві влада належить тим, хто може точно
передбачити тенденції розвитку і використовувати їх у своїх цілях[21],
визначення суспільства знань може бути таким Суспільство знань - це
суспільство, в якому більшість працівників зайняті виробництвом,
зберіганням, обробкою і продажем знань, особливо знань в їх вищій формі.
Ще одна відмінність від індустріальної стадії розвитку стосується типу
ресурсів. Однією з найважливіших характеристик індустріальних ресурсів є
їх вичерпність. Ресурси споживаються і вичерпуються в процесі
використання. Ресурси знань, з іншого боку, мають інші характеристики, які
часто називають синергізмом та саморозширенням.
У процесі використання такі ресурси зростають у кількості та якості.
Очевидно, що для роботи з великими ресурсами, які саморозширюються,
потрібні різні підходи, а в інформаційному суспільстві з'являються абсолютно
нові засоби комунікації. Існують різні конструкти теорії масової комунікації.
Першим конструктом теорії масової комунікації, безумовно, є саме
поняття "масової комунікації", без якого, як легко уявити, теорія масової
комунікації взагалі була б неможливою: Ще в 1909 році Ч. Кулі, автор теорії
індивідуальної "участі" у "великій свідомості" як сукупності соціально
значущих "станів почуття" і "рефлексії (уяви)", описував комунікацію як засіб
реалізації "всього органічного світу людської думки" [18].
Пізніше, відповідно до цих ідей, Дж. Г. Мід (1934)[10] розглядав
суспільство як результат низки процесів взаємодії між індивідами. Мід
зазначав, що тотожність смислу акту взаємодії дозволяє кожному з його
учасників взяти на себе роль "іншого", в тому числі "узагальненого іншого",
коли накопичений досвід постає в загальнозначущій і публічній формі.
Говорячи про масову комунікацію, неможливо не згадати про масову
свідомість. Масова свідомість не створюється лише новими засобами
комунікації. Фундаментальною характеристикою цієї свідомості є її повна
залежність від масової комунікації, але вона є неповною. Як наслідок,
комунікаційний розрив стає своєрідною невгамовною спрагою, і щоб її
втамувати, доводиться постійно поповнювати стрічку новин, вмикати чергове
відео про лайфхаки і навіть переглядати нові фото друзів.
Щоб краще зрозуміти вплив масової комунікації, ми повинні почати з
вивчення засобів комунікації та аналізу їх в історичному контексті:
Наприкінці 19-го та на початку 20-го століття Ч. Кулі розглядав газети, пошту,
телеграф, залізницю та освіту як основу комунікації, а також використання
засобів масової інформації, дешевого кіно та інтернету як основи комунікації.
 Більше того, з появою масових газет, дешевого кіно і радіо поняття
"масова інформація" трансформувалося в поняття "масова комунікація".
Працюючи над цією "масовою інформатизацією", П. Лазарсфельд і Р.
Мертон[20] у 1948 році написали статтю про небезпеку "психологічної
монополії" мас-медіа, виявивши існування важливого ірраціоналістичного
потенціалу в соціології. Подальше виявлення цього потенціалу призвело до
широкої соціологічної критики мас-медіа, яка поширилася на всі галузі.
Для того, щоб прояснити поняття "інформаційне суспільство",
необхідно застосувати структуру, розроблену М. Маклюеном у його
теоретичних працях про масову комунікацію. Це вимагає від нас послідовних
роздумів про те, як ми формуємо комунікаційне середовище по відношенню
один до одного і як воно формує нас, або як комунікаційне середовище
формує нас і як ми формуємо його[8].
Масова комунікація є одним із базових феноменів сучасного
суспільства, який має значний вплив на розвиток суспільних відносин як
всередині країн, так і між країнами та народами. Сучасне суспільство є
складним, різноманітним і динамічним. Воно суперечливе, взаємозалежне і
багато в чому цілісне. Розвиток суспільних відносин передбачає поглиблення
комунікаційних відносин і розширення зв'язків між людьми та між людиною і
суспільством, тобто розвиток соціальних комунікаційних процесів.
Масова комунікація охоплює міжнародні, міжгрупові та
міжособистісні відносини і стала невід'ємною частиною сучасного
суспільства, економіки, політики та культури.
Безперервна трансформація масової комунікації справляє все більш
значний вплив на соціально-політичну, матеріально-виробничу, культурну та
ідеологічну сфери життя всіх людей та окремих індивідів. Поширення в
українському суспільстві універсальних демократичних цінностей, таких як
свобода слова, верховенство права, приватна власність та ринкова економіка,
значною мірою стало можливим завдяки інтенсивним комунікаційним
процесам, особливо діяльності засобів масової інформації.
 Термін "мас-медіа" або "масова комунікація" зустрічається в багатьох
дослідженнях з психології, журналістики та соціології. Однак більшість
дослідників традиційно рідко використовують цей термін, віддаючи перевагу
більш звичному терміну "масова комунікація". Однак ця аналогія не завжди
точна, оскільки термін "мас-медіа" не відображає всього спектру
інформаційних відносин між людьми, які є частиною ширшого процесу
соціальної комунікації. Багато дослідників розглядають мас-медіа як частину
масової комунікації, а іноді й ототожнюють ці поняття.
Зокрема, Е. Ноель-Нойман, класик німецької комунікативістики,
розглядає мас-медіа насамперед як "односторонню, опосередковану публічну
комунікацію" [11].
Дослідження мас-медіа зосереджуються на каналах передачі
інформації, в яких кожен користувач є одночасно і відправником, і
споживачем. За останні кілька десятиліть соціологи, політологи, психологи та
інформаційні фахівці розробили понятійний апарат, базові моделі та
методологічні підходи до вивчення процесів та акторів масової комунікації.
Науково-технічний прогрес створює оптимальні умови для
технологічного розвитку мас-медіа, але водночас призводить до певних
ілюзій щодо всемогутності мас-медіа та слабкості сирих, природних мас-
медіа. Розвиток мережевої комунікації також передбачає процес, в якому
інформація не тільки передається, але й спотворюється, спонтанно
збільшується або зменшується.
Масова комунікація за своєю суттю є динамічною і непередбачуваною,
оскільки вимагає інновацій. Таким чином, в той час як деякі дослідники з
ентузіазмом перераховують багатство діапазону використання масової
комунікації як щось абсолютно нове і унікальне для "епохи Інтернету" 21-го
століття, інші стверджують, що спілкування між людьми існувало в кожну
епоху, і що сьогодні з'явилися лише технологічні засоби для його більш
широкого впровадження. Складність процесу комунікації пов'язана з тим, що
одна і та ж інформація може бути по-різному зрозуміла і сприйнята різними
людьми. Одна й та ж інформація не може бути по-різному сприйнята однією і
тією ж людиною в різні періоди її життя або в різних емоційних станах.
З появою Інтернету люди все більше часу проводять за комп'ютером
(збираючи інформацію, вивчаючи нові програми, граючи в комп'ютерні ігри).
Однак легкість доступу до глобальних мереж і широке розповсюдження
мережевих комунікаційних пристроїв вивели використання мас-медіа на
новий рівень. З точки зору проведення дозвілля, доступ до онлайн-медіа
надає людям якісно іншу інформацію. Якщо раніше за допомогою різних
онлайн-інструментів намагалися збільшити самотність і незалежність людей,
то зараз доступ до онлайн-медіа надає людям якісно іншу інформацію.
Сьогодні молоді люди, які активно користуються онлайн-медіа, мають
доступ до персоналізованих джерел інформації та кіл спілкування на відстані
однієї секунди в будь-який час. В результаті такої доступності межі між
особистим і публічним значно розширилися.