You are on page 1of 10

Студент С-9-23-М1Жр(1.

6ддс)
Олександр Богданов

Теорія впливу медіа

Теза: Теорія впливу медіа є найбільш доречною для дослідження, оскільки


вона допомагає розкрити сутність та механізми впливу мас-медіа на
суспільство.
Розгортаючи Теорію впливу медіа можна враховувати наступні аспекти:

Аргумент 1: Медіа є основним джерелом інформації для багатьох людей.

1.1. Зростання ролі мас-медіа: У сучасному інформаційному суспільстві медіа


стають основним засобом сприйняття інформації. Телевізія, радіо, інтернет,
соціальні мережі, газети та інші медійні платформи надають людям
можливість отримувати новини та інформацію з різних джерел.
1.2. Вплив на формування світогляду: Медіа впливають на формування
світогляду і поглядів людей. Інформація, яку подають медіа, може формувати
ставлення до різних подій, питань і явищ. Сучасні медійні засоби масової
інформації різних типів спільно створили глобальну інформаційну систему,
яка активно впливає на свідомість людей. У такому контексті важливо
досліджувати зарубіжний науковий досвід щодо впливу медіа на суспільність,
оскільки ця проблема набуває особливої актуальності в сучасних умовах.

1.3. Вплив на суспільно-політичні процеси: Медіа грають важливу роль у


суспільно-політичних процесах. Вони можуть впливати на громадську думку
і вибори, розкривати корупцію, аналізувати діяльність влади та інших
інституцій.
1.4. Фільтр медіа: Теорія "фільтра медіа" вказує на те, що інформація, яку ми
отримуємо через медіа, фільтрується і відбирається редакторами та
журналістами. Це може впливати на те, яку інформацію ми отримуємо і як
вона представляється.
1.5. Виклики дезінформації: З ростом соціальних мереж і інтернет-платформ
з'являються нові виклики, пов'язані з дезінформацією та фейками. Медіа
можуть стати поширювачами недостовірної інформації, що впливає на
сприйняття подій і рішень суспільства. Для вирішення цієї проблеми,
підручник “Медіаосвіта та медіаграмотність” зазначає : “ Результатом
медіаосвіти має бути підвищення рівня медіакомпетенції, або її ще називають
медіаграмотністю, яка полягає в сукупності мотивів, знань, умінь і
можливостей, що сприяють добиранню, використанню, критичному
аналізові, оцінюванню, створюванню та передаванню медіатекстів різних
форм, жанрів, а також аналізові складних процесів функціонування медіа в
суспільстві.”
1.6. Медійна конвергенція: Сучасний медійний ландшафт визначається
конвергенцією, коли різні медійні платформи поєднуються. Це розширює
можливості для медійного впливу і збільшує доступність інформації для
громадськості.
1.7. Відкритість і доступність інформації: Інтернет та соціальні мережі
дозволяють звичайним громадянам бути активними споживачами та
розповсюджувачами інформації. Це створює нові можливості для
громадськості впливати на медійний контент.
1.8. Політичні розбіжності: Медіа можуть відображати політичні розбіжності
та конфлікти. Подання інформації в певний спосіб може впливати на
сприйняття політичних питань та роз'єднання суспільства.
1.9. Переваги та обмеження медіа: Різні медійні платформи мають свої
переваги і обмеження, які варто розглядати в контексті їхнього впливу на
суспільство. Наприклад, телебачення може досягти великої аудиторії, але
інтернет надає більше можливостей для інтеракції та залучення глядачів.
1.10. Інформаційна грамотність: Важливим аспектом впливу медіа є
інформаційна грамотність громадян. Розуміння того, як правильно оцінювати
та критично сприймати інформацію, є важливим елементом в сучасному
медійному середовищі.

Таким чином, перший аргумент вказує на ключову роль мас-медіа у


формуванні громадської думки, впливу на світогляд та участь у суспільних
процесах, які вимагають детального вивчення та розуміння в контексті теорії
впливу медіа.

Давайте розглянемо приклад, який підтверджує перший аргумент:


Приклад: Вплив медіа на глобальні проблеми
Медіа мають значний вплив на сприйняття та обговорення глобальних
проблем, таких як зміна клімату. Сучасні новини та медійні платформи часто
розглядають цю тему, відображаючи наукові дані, екологічні активісти,
інтерв'ю з експертами та політиками. Медіа можуть впливати на громадську
думку та ставлення до зміни клімату. Наприклад, публікації про руйнівний
вплив зміни клімату на природу та людей можуть підвищувати обізнаність
громадськості і стимулювати підтримку екологічних ініціатив. З іншого боку,
деякі медійні ресурси можуть сенсаційно представляти інформацію про
кліматичні зміни, що впливає на сприйняття глобальних проблем і може
сприяти паніці або бездіяльності. Цей приклад ілюструє, як медіа, як основне
джерело інформації для громадськості, можуть впливати на сприйняття та
ставлення до глобальних проблем, сприяючи обговоренню та прийняттю
рішень щодо зміни клімату.

Приклад: Вплив соціальних мереж на громадську думку

Соціальні мережі, такі як Facebook, Twitter, та Instagram, стали важливими


джерелами інформації та взаємодії для мільйонів людей по всьому світу. Ці
платформи впливають на формування громадської думки та розповсюдження
ідей.Медіа і користувачі соціальних мереж активно обговорюють події і
питання, які стосуються суспільства, політики, культури та інших аспектів
життя. Люди діляться новинами, виражають свої думки та ставлення до
різних подій. Це створює публічну дискусію та взаємодію, які можуть
впливати на світогляд та переконання інших користувачів. Проте соціальні
мережі також стають місцем поширення дезінформації та фейків, які можуть
впливати на сприйняття глобальних подій. Важливим є розвиток
інформаційної грамотності для користувачів соціальних мереж, які мають
бути здатними критично оцінювати інформацію, що надходить через ці
платформи. Цей приклад підтверджує той факт, що медіа, включаючи
соціальні мережі, мають значний вплив на громадську думку та сприйняття
інформації, особливо в контексті сучасного інтернет-середовища.

Сучасні засоби масової інформації виконують не лише роль швидкої


поширення інформації, але є потужним інструментом впливу на свідомість
людей. ЗМІ мають значний потенціал у переконанні аудиторії, і використання
різних інформаційно-комунікаційних технологій є основою будь-якого виду
комунікації, що сприяє формуванню та закріпленню стереотипів мислення та
поведінки в суспільстві. При вивченні впливу ЗМІ необхідно враховувати
різні фактори, включаючи системну взаємодію масових настроїв, емоцій,
почуттів, а також формалізованих оцінок і суджень. Внутрішні протиріччя,
контекстні особливості, спрощеність та поверхневість оцінок можуть суттєво
ускладнити механізми впливу.

Аргумент 2: Медіа впливають на культурні стереотипи і соціокультурні


норми.

2.1. Формування стереотипів: Медіа можуть впливати на формування


стереотипів про різні соціокультурні групи, включаючи гендерні, расові,
етнічні та інші. Подання певних груп чи індивідів у певному світлі може
призвести до утвердження стереотипів та упереджень в суспільстві. Для
успішного використання медіа-ресурсів необхідно ознайомитися з
принципами функціонування ЗМІ, що передбачає вивчення основних теорій в
сфері мас-медіа.
2.2. Вплив на соціокультурні норми: Медіа можуть впливати на формування і
зміну соціокультурних норм та цінностей. Вони можуть пропагувати певні
ідеї та ставлення, які впливають на сприйняття певних явищ, які вважаються
суспільно прийнятими або неприйнятними.
2.3. Роль медіа у сучасній культурі: Медіа є не тільки вікном у світ культури,
але і активним гравцем у її формуванні. Вони можуть визначати, які
культурні явища і тенденції отримують увагу та підтримку громадськості.
2.4. Реакція на культурні зміни: Медіа можуть впливати на реакцію
суспільства на культурні зміни, включаючи нові музичні стилі, модні
тенденції, технологічні інновації та інше.
2.5. Культурна адаптація: Медіа можуть впливати на процес культурної
адаптації, особливо в контексті глобалізації. Вони можуть пропагувати ідеї та
цінності, які допомагають іммігрантам адаптуватися до нового культурного
середовища.
2.6. Масова культура та індивідуалізація: Медіа можуть одночасно сприяти
поширенню масової культури та споживацького підходу, а також
індивідуалізації і самовираженню. Цей баланс важливий для розуміння
впливу медіа на культуру.
2.7. Виклики розмаїтності: Медіа можуть впливати на сприйняття різних
культур та мов в сучасному світі, що може створювати виклики та
можливості для збереження культурної різноманітності.
2.8. Медійна пам'ять і культурна ідентичність: Медіа відіграють важливу роль
у створенні медійної пам'яті та утвердженні культурної ідентичності. Вони
можуть впливати на те, як пам'ять про минуле та культурні цінності
передаються від покоління до покоління.

Ці аспекти показують, що медіа мають великий вплив на культурні


стереотипи, соціокультурні норми та процеси культурного взаємодії в
сучасному суспільстві, і цей вплив може бути об'єктом вивчення в рамках
теорії впливу медіа.

Приклад 1: Вплив медіа на гендерні стереотипи


Медіа можуть впливати на гендерні стереотипи та ролі в суспільстві.
Наприклад, у деяких телешоу та рекламних кампаніях жінки можуть бути
зображені у стереотипних ролях, таких як домогосподарки або об'єкти
сексуальної привабливості. Це може впливати на уявлення суспільства про
гендерну рівність та розподіл ролей між статями.

Приклад 2: Вплив медіа на стереотипи про етнічні групи


Медіа можуть утверджувати стереотипи про різні етнічні групи, включаючи
розповсюдження упереджень та неправильну інформацію. Наприклад, фільми
та телешоу можуть використовувати архетипи та стереотипи щодо певних
етнічних груп, що може призвести до утвердження стереотипів та
роз'єднання між групами.

Приклад 3: Вплив медіа на розповсюдження культурних тенденцій


Медіа можуть впливати на поширення культурних тенденцій та стилів.
Наприклад, популярні музичні виконавці, модні тенденції та кінофільми
можуть впливати на культурні вподобання та споживацькі звички. Це може
визначити, які культурні елементи стають популярними та отримують
широкий розповсюдження.

Приклад 4: Вплив медіа на усвідомлення історії та культурної спадщини


Медіа, такі як документальні фільми, історичні програми та музичні
відеоролики, можуть впливати на сприйняття історії та культурної спадщини.
Вони можуть привертати увагу до певних подій, постатей чи періодів,
сприяючи збереженню культурної пам'яті та вивченню історії.

Приклад 5: Вплив медіа на релігійні уявлення та практики


Медіа можуть впливати на релігійні уявлення та практики. Релігійні
програми, фільми та релігійні інтернет-ресурси можуть впливати на
сприйняття та практику релігії серед вірян, сприяючи впровадженню нових
релігійних тенденцій та обрядів.

Приклад 6: Вплив медіа на мовну ситуацію та багатомовність


Медіа можуть впливати на мовну ситуацію в суспільствах, де існують різні
мови та діалекти. Мовні телеканали, радіостанції та медійні публікації
можуть впливати на вживання та стан мов, а також сприяти збереженню
багатомовності.

Ці приклади демонструють, як медіа можуть впливати на культурні


стереотипи, соціокультурні норми та культурні тенденції у сучасному
суспільстві, підкреслюючи важливість вивчення цього аспекту в рамках
теорії впливу медіа. Медіа мають значний вплив на формування культурних
стереотипів і соціокультурних норм у суспільстві. Цей вплив виявляється
через різноманітні медійні платформи, включаючи телебачення, радіо, кіно,
журнали, газети, Інтернет, соціальні мережі та інші засоби масової
інформації.Також вони визначають, які ролі та образи є соціально
прийнятними, а які ні. Через кіно, телебачення та інші медійні форми герої,
антигерої, жінки, чоловіки, різні етнічні групи, релігійні спільноти та інші
соціокультурні категорії можуть бути представлені у певних стереотипних
способах, що впливає на уявлення глядачів. Медіа можуть сприяти
формуванню групової ідентичності, підсилюючи певні стереотипи і норми
серед різних соціокультурних груп. Це може призвести до утворення
"культурних клубів" і поглиблення розбіжностей між ними.
Медіа можуть поширювати стереотипи про певні групи людей на основі
статі, раси, етнічності, віку, сексуальної орієнтації та інших характеристик.
Це може призвести до дискримінації та пригнічення цих груп у суспільстві.
Незважаючи на негативні аспекти, медіа також можуть сприяти розширенню
міжкультурного розуміння та взаємодії, подаючи різноманітні культури та
погляди у доступній формі.
Для боротьби з негативними впливами медіа на культурні стереотипи і
соціокультурні норми важливо розвивати медійну грамотність серед
громадян, сприяти різноманітності та представленості різних груп у медіа, та
підтримувати критичний підхід до споживання медійного контенту.

Аргумент 3: Медіа впливають на формування громадянської свідомості


та політичну участь.

3.1. Інформаційна функція: Медіа виконують важливу роль у поширенні


інформації про події та питання, які стосуються суспільства. Громадяни
користуються медіа, щоб дізнатися про новини, політичні рішення,
економічні та соціальні питання. Більшість рекламних та політичних
повідомлень надаються споживачеві «безкоштовно», оскільки їх
виготовлення та поширення фінансуються тими, хто має інтерес в створенні
попиту на певні товари та ідеї. Споживачі сплачують за це пізніше, коли
придбають рекламовані товари або підтримають поширення рекламованих
ідей. Оскільки технології маніпулювання цільовою аудиторією ефективно
впливають на багатьох споживачів інформації, то в демократичних
суспільствах вони виходять на зміну колишнім, не демократичним методам
впливу та контролю над генерацією інформації.
3.2. Вплив на громадянську участь: Медіа можуть стимулювати громадянську
участь, включаючи участь у виборах, публічні акції та обговорення
суспільних питань. Вони можуть мобілізувати громадян для дії та вираження
своїх поглядів.
3.3. Медійна агенда та формування думок: Медіа визначають, які теми та
питання стають актуальними для обговорення громадськістю. Вони можуть
впливати на формування громадянської свідомості та думок про важливі
питання.
3.4. Критичне мислення та інформаційна грамотність: Медіа можуть сприяти
розвитку критичного мислення та інформаційної грамотності серед громадян,
що є важливим для аналізу інформації та розуміння складних суспільних
питань.
3.5. Вплив медіа на політичну агітацію: Медіа можуть бути платформою для
політичних кампаній та агітації. Вони можуть сприяти мобілізації громадян,
зокрема під час виборів, та стимулювати політичну участь через розмови,
дебати та інші форми взаємодії.
3.6. Важливість незалежних ЗМІ: Незалежні ЗМІ відіграють важливу роль у
розкритті корупції, недійсності політичних обіцянок та забезпеченні
публічного нагляду над діяльністю влади. Вони можуть сприяти підвищенню
громадянської свідомості та залученості до політичного процесу.
3.7. Вплив на громадянську освіту: Медіа можуть виконувати роль освітнього
засобу, розповсюджуючи інформацію про суспільні та політичні питання.
Вони можуть сприяти збільшенню рівня громадянської освіти та розуміння
діяльності влади.
3.8. Роль медіа в розбудові громадянського суспільства: Медіа можуть
сприяти розвитку громадянського суспільства, підтримуючи діяльність
неприбуткових організацій, активістів та громадських ініціатив.

Приклад 1: Роль медіа під час політичних виборів


Під час політичних виборів медіа відіграють важливу роль у публічній
інформації про кандидатів, їх програми та виборчі обіцянки. Журналісти
ведуть дебати, розглядають інтерв'ю та аналізують політичні платформи.
Медіа стимулюють громадянську участь, допомагаючи виборцям приймати
інформовані рішення.
Приклад 2: Покриття важливих громадських подій
Медіа активно відстежують та повідомляють про важливі громадські події,
такі як протести, страйки, масові акції та інші форми громадянської
мобілізації. Інформація, поширювана медіа, може мобілізувати громадян до
участі в таких подіях і вираження своїх думок.
Приклад 3: Роль незалежних ЗМІ у виявленні корупції
Незалежні ЗМІ можуть викривати випадки корупції та недійсних дій
політиків та чиновників. Журналісти розслідують скандали та публікують
розслідування, що стимулює громадянську свідомість та публічний нагляд
над владою.
Приклад 4: Вплив соціальних медіа на громадянську мобілізацію
Соціальні медіа використовуються для організації громадянських рухів та
акцій. Вони допомагають громадянам об'єднуватися, обмінюватися
інформацією та координувати свою діяльність в реальному часі.
Медіа впливають на формування громадянської свідомості та політичну
участь в сучасному суспільстві. Цей вплив виявляється через різні медійні
платформи, включаючи телебачення, радіо, газети, журнали, Інтернет,
соціальні мережі та інші засоби масової інформації. Загалом, медіа є
важливим інструментом для формування громадянської свідомості та
політичної участі, допомагаючи громадянам бути інформованими,
ангажованими та активними у власному суспільстві. Це робить їх
невід'ємною частиною сучасної демократії.

Висновок

Теорія впливу медіа є доречною та актуальною в сучасному суспільстві,


оскільки медіа відіграють важливу роль у формуванні культурних
стереотипів, соціокультурних норм, громадянської свідомості та політичної
участі. Медіа є ключовим чинником в поширенні інформації, стимулюванні
громадянської мобілізації, формуванні громадянських поглядів і обговоренні
важливих суспільних питань.
Перший аргумент показує, як медіа впливають на культурні стереотипи та
уявлення про світ через представлення інформації та образів.
Другий аргумент розкриває вплив медіа на соціокультурні норми, культурні
тенденції та важливість медіа в сучасній культурі.
Третій аргумент підкреслює важливий вплив медіа на громадянську
свідомість, політичну участь та громадянську активність, особливо в
контексті політичних виборів та громадських рухів.
Зазначені аргументи та приклади демонструють, що медіа є важливим
агентом впливу на суспільство та культуру, і вивчення їх впливу є ключовим
завданням для розуміння сучасного інформаційного суспільства. У контексті
академічної роботи, слід глибоко аналізувати та досліджувати цей вплив,
використовуючи відповідні методи та теоретичні підходи. Основні аспекти
впливу медіа на культуру, суспільство та політику визначають необхідність
подальших досліджень та вивчення цієї теми в сучасному інформаційному
віці.
Список використаної літератури

1. Г. В. Онкович. Теорії медіа-освіти. Київ : каф. реклами та зв ’язків з


громадськістю КНУ ім. Тараса Шевченка, 2012. 5 с.
URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/8593/1/Onkovich_G.P
DF (дата звернення: 07.11.2023).

2. ФАКУЛЬТЕТ ІСТОРІЇ ПОЛІТОЛОГІЇ ТА МІЖНАРОДНИХ


ВІДНОСИН КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. ФАКУЛЬТЕТ
ІСТОРІЇ, ПОЛІТОЛОГІЇ ТА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН КАФЕДРА
МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. Чернівці : Ф-Т ІСТОРІЇ,
ПОЛІТОЛОГІЇ ТА МІЖНАР. ВІДНОСИН КАФ. МІЖНАР.
ІНФОРМАЦІЇ, 2016. 108 с.

3. Шепель Ю. Медіа-дискурс як засіб маніпулятивного впливу на читача.


Наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2017. 6 с.

4. https://www.ivam.es/wp-content/uploads/actividades/presentacion-del-libro-
la-regio-en-la-pantalla-el-cinema-i-la-identitat-dels-valencians-de-marta-
garcia-carrion/PORTADA.jpg: El cinema i la identitat dels valencians.
Afers, 2015.

You might also like