«Медіаосвіта на уроках

історії та права»
Що таке медіаосвіта?
Медіаосвіта – це процес розвитку особистості за допомогою і на матеріалі
мас-медіа з метою ôормування культури спілкування з медіа, творчих,
комунікативних здібностей, критичного мислення, вмінь повноцінного
сприйняття, інтерпретації, аналізу та оцінки медіатекстів, навчання різних
ôорм самовираження за допомогою медіатехніки.
Термін медіа (англ. Media) означає засоби комунікації.
У сучасному вживанні термін має кілька значень:

● По-перше, слово «медіа» асоціюється із засобами

масової інформації — ЗМІ (газети, TV, радіо,
книги, Інтернет).
● По-друге, його використовують для позначення
медіаконтенту: новин, рекламних оголошень,
електронних ігор і фільмів.
● По-третє, медіа може означати виробників
медіаконтенту: репортерів, фотографів,
медіакомпаній і т.п.
Медіаосвіта - частина освітнього процесу, спрямована на формування в
суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та
ефективної взаємодії із сучасною системою масмедіа, включаючи як
традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні
( компютерно опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія)
медіа з урахуванням розвитку інформаційно
- комунікаційних технологій.
 Завдання медіаосвіти
Навчити людину сприймати,
переробляти, розуміти інформацію, розвивати критичне мислення,
що передається каналами ЗМІ уміння розуміти прихований зміст
( у широкому тлумаченні), повідомлень, протистояти
усвідомлюючи наслідки її впливу маніпулюванню
на психіку:

виховувати такого споживача формувати уміння знаходити,

медіа, котрий міг би ефективно готувати, приймати і передавати
задовольняти свої інтереси, необхідну інформацію з
використовуючи засоби масової використанням різних технічних
комунікації засобів.
Метою медіаосвіти є формування медіакультури особистості в середовищі
значущих для неї спільнот (малих груп, родин, навчальних і виробничих
колективів, місцевих громад тощо).
Її головними завданнями є сприяння формуванню: медіаімунітету особистості,
який робить її здатною протистояти агресивному медіасередовищу, забезпечує
психологічний добробут у процесі споживання медіапродукції, що передбачає
медіаобізнаність, вміння обирати потрібну інформацію, оминати інформаційне
«сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням
прямих та прихованих впливів; рефлексії та критичного мислення як
психологічних механізмів медіаграмотності, які забезпечують свідоме
споживання медіапродукції на основі ефективного орієнтування у медіапросторі
та осмислення власних медіапотреб,
Медійна і інформаційна грамотність
визначає основні компетенції (знання,
навички та погляди), необхідні для
ефективного використання медіа та інших
постачальників інформації, розвитку
навичок критичного мислення і навчання
протягом усього життя, для спілкування і
реалізації активної громадянської позиції.

Інформаційна культура є
найважливішим чинником успішної
професійної та буденної діяльності, а
також соціальної захищеності особистості
в інформаційному суспільстві.
НАВЧАННЯ МЕДІЙНОЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ ВІДБУВАЄТЬСЯ
ЧЕРЕЗ:

– видання шкільних газет і журналів;

– випуск радіопередач;

– створення аудіовізуальних модулів;

– використання на практиці різних

медіаресурсів та технологій
Медіаосвіта посилює мотивацію учнів до навчання. Як результат учні
мають кращі знання. Серед випускників профільного класу минулого
навчального року, які систематично працювали з медіа текстами,
зросла успішність на 20% в 22 порівнянні з оцінками за базову
середню освіту. Робота з аналізу візуальних медіапродуктів дозволяє
випускникам краще скласти ЗНО і ДПА, бо карикатури, плакати та
інші зображення є складовою частиною завдань з історії на
зовнішньому незалежному оцінюванні, і кількість таких завдань
зростає з року в рік. Наприклад, цього року візуальні завдання
складали 23% з усієї кількості завдань тестування. Випускники 2018
року, з якими працювала останні три роки, успішно склали ЗНО.
Оцінки, які були зараховані в якості ДПА з історії України, практично
повністю відповідають оцінкам, які мали за навчальний рік в 11 класі.
Основною умовою ефективності процесу інтеграції є відмінна
підготовка вчителя до уроку, бо готових практичних розробок сьогодні
ще досить мало. Для того, щоб навчати учнів працювати з
медіатекстами, педагог повинен мати достатній рівень теоретичної
підготовки: пройти курсову перепідготовку чи тренінги, займатися
самоосвітою. Необхідно творчо підходити до підбору медіатекстів,
щоб вони відповідали віковим особливостям учнів та були цікавими і
достовірними. Вчитель повинен досконало володіти прийомами
роботи в мережі інтернет, щоб знайти необхідні матеріали.