РЕКЛАМА ТА PR-

ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ФОРМА
МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ.
ПОНЯТТЯ
ЕФЕКТУМАСОВОЇ
КОМУНІКАЦІЇ
Д О Щ А Н С Ь К А ,
В О Р О Ш И Л О В Р З - 9 1
ЕФЕ́КТИ МА́ СОВОЇ
КОМУНІКА́ ЦІЇ
Будь-який результат медійного впливу,[1] що характеризується приверненням уваги
реципієнта, зміною установок та поведінкових патернів.
Засоби масової інформації відіграють важливу роль у формуванні та висвітленні
громадської думки, поєднуючи світ з особистістю та відтворюючи самооцінку
суспільства. Критики на початку та в середині XX століття висунули думку про те, що ЗМІ
послабили чи обмежили потенціал індивіда діяти автономно — що іноді описують як
вплив телеекрана з похмурого роману 1984. Емпіричні дослідження в середині 20-го
століття, однак, запропонували більш помірні ефекти впливу медіа.
Поточні дослідження відкривають складніші взаємодії між медіа та суспільством, між
медіа при одержанні інформації з мережі зв'язку і його впливу та індивідуальними
інтерпретаціями і оцінками отриманої інформації, а також отримання інформації поза
межами медіа-контексту. Наслідки використання масс-медіа полягають не лише у їх
сприйнятті як способу обміну новинами про важливі події (що повідомляються
широкому колу осіб), але й у різноманітті культурного впливу, який прямує через медіа.
 Медіа чинять сильний соціальний і культурний вплив на суспільство. Це
визначається їхньою здатністю досягати широкої аудиторії з сильним і
впливовим повідомлення. Маршалл Маклюен вживає фразу «медіум і є
саме повідомлення» (англ. «the medium is the message») як пояснення того,
як факт поширення повідомлення часто може бути важливішим, ніж зміст
самого повідомлення. Саме через переконливість медіа, таких як
телебачення, радіо і друкованих медіа, повідомлення досягають своєї
цільової аудиторії. Вони були впливовими медіа, оскільки були багато в
чому відповідальні за структурування (синхронізацію) повсякденного життя
і рутини людей.
Явище ефектів необхідно відрізняти від ефективності масової комунікації,
яка концептуалізується через отримання планових чи непланових
результатів внаслідок комунікації, враховується ідентичність наслідків
поставленій меті повідомлення. Наявність ефекту комунікації не завжди
свідчить про її ефективність.
 Недарма медіа називають четвертою владою – такий вагомий вплив вона має на
соціум. Через медіа формуються суспільна думка, культура, світогляд і ціннісні
орієнтації. Тобто, з розвитком суспільства, розвивались і медіа, які взяли на себе
маніпулятивно-управлінську функцію. Таким чином, вони впливають на наші
установки, моделі поведінки і сприйняття дійсності: формують та змінюють нашу
дійсність через стереотипи.
Р. Гарріс у своїй праці «Психологія масових комунікацій» говорить про те, що в усіх
ЗМІ прослідковується натяк на моральні цінності людини (установки, які дають
змогу зрозуміти, яка позиція «правильна», а яка – ні). Він каже, що функції ЗМІ
двоякі: з одного боку це – відображення моральності самого суспільства, з іншого –
медіа є каталізаторами суспільних змін завдяки тому, що можуть надавати одним
поняттям більшого значення, а для інших – меншого.
РЕКЛАМА ЯК
ЗАСІБ МАСОВОЇ
КОМУНІКАЦІЇ
Сучасну рекламу ми розглядаємо як
елемент загальнонаціональної культури
мистецтва, економіки і одночасно як
компонент соціальної інформації. Реклама -
часткове відображення суспільства, яке її
породжує. Реклама надає на суспільство
культурний тиск, але водночас і суспільство
укладає її в певні рамки. Реклама - джерело
впливу на стереотипи і іміджі, що мають
ходіння в різних соціальних групах.
 01
.Реклама - це процес комунікації
зацікавлених учасників, мета
яких створити рекламний Реклама - це конструкт, у

03
продукт, що сприяє просуванню
ДОСЛІДНИК В. В. ЗІРКА товарів і послуг на споживчому
ринку з метою отримання
ОБ'ЄДНАЛА ПІДХОДИ прибутку і задоволення потреб
ДО ВИЗНАЧЕННЯ кінцевих користувачів цієї
РЕКЛАМИ продукції.
Реклама - це наука про форми і
створення якого залучений
найширший спектр фахівців ЗМІ,
рекламних агентств, творчих
працівників, професійні вміння
та навички яких сприяють
формуванню рекламної
субкультури, в міру свого
розвитку все більше впливає на

02 методи впливу на споживчу

поведінку, прикладний характер
якої має конкретне вираження у
суспільну свідомість.

повсякденному рекламної
діяльності рекламодавців,
рекламних агентств, СМК (носіїв
реклами), в сукупності надають
необхідний вплив на споживача
реклами.
Завдяки рекламі подвоюється реальна
вартість товару. "Бажання піднестися
над своїм середовищем стикається в
свідомості споживача зі страхом
опинитися в числі відстаючих (або,
навпаки," вискочок ") і піддатися
остракізму з боку навколишнього
більшості". Ступінь чутливості індивіда
до очікуванням і оцінками оточуючих
підвищується. Загострюється попит на
інформацію про новинки, який
задовольняється завдяки великій
кількості каналів інформування: газети,
журнали, телебачення, Інтернет,
компакт-диски, відеокасети, факси
надають споживачеві найширшу
інформацію про різні товари, послуги,
фірмах і виробництвах.
 PR-ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ФОРМА
МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
У сучасному світі зв’язки з громадськістю (або PR) із багатьох причин є важливою
складовою частиною діяльності компанії. У багатьох великих компаніях департаменти
зі зв’язків із громадськістю мають таке ж значення, як і відділи маркетингу. А низка
компаній досягає своєї мети в спілкуванні з цільовими аудиторіями, удаючись тільки
до PR-інструментів. Слід звернути увагу, що багато компаній та іноземних
представництв, які працюють у нафтогазовому й банківському секторах, не маючи
відділів реклами та маркетингу, у той же час мають відділи зв’язків із громадськістю.
Існує думка, що реклама й маркетинг є складовими частинами PR. Проте класичний
маркетинг пропонує наступне визначення. Public Relations – це мистецтво й наука
аналізу тенденцій, прогнозу наслідків і виконання запланованих програм, які служать і
інтересам самої компанії, і інтересам суспільства в цілому. На сьогодні зв’язки з
громадськістю є дуже важливим, хоча й досить новим на теренах України, елементом
маркетингових та соціальних комунікацій. Піар використовується у всіх сферах
життєдіяльності сучасної людини, особливо ділової людини, й дослідження цієї теми
дають можливість щонайкраще розібратися в цій сфері й працювати в ній професійно.
PR – це створення певного образу, ділової репутації
компанії, фірми або окремої людини тощо. Ефективні
зв’язки з громадськістю – це запевнення публіки в
позитивному впливові суб’єкта піару на життя
суспільства. Паблік рілейшнз створює репутацію
фірми, що дає змогу клієнтам віддавати перевагу їй та
її продукції. Загалом піар – це стратегічна функція
менеджменту, і ефективність її реалізації
забезпечується системним підходом. Організація
ефективної системи зв’язків із громадськістю потребує
роботи висококваліфікованих спеціалістів, необхідної
організаційної структури, планування різноманітних
заходів, корпоративної культури.
НЕОБХІДНО ВИДІЛИТИ НАСТУПНІ
МОМЕНТИ ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ У
СИСТЕМІ ЕФЕКТИВНИХ
МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ:

1. При визначенні економічної ефективності PR можна використовувати методи, які

використовуються для визначення ефективності реклами – фокус-групи, опитування,
дослідження тощо.
2. PR працює з різними аудиторіями, використовуючи не однакові технології впливу. У
кожному випадку ефективність буде визначатися по різному.
3. Часто оцінити ефективність PR можна, використовуючи тільки внутрішні ресурси
компанії.
4. Значення PR не тільки в «просуванні», але й в реалізації «соціальної програми» компанії.
5. PR – це не «публікації в ЗМІ». PR – це те, що відбувається до роботи з ЗМІ.
6. Проведення якісного аналізу публікацій в ЗМІ.
7. Оцінка ефективності PR- завдань вирішується за допомогою внутрішніх критеріїв та
оцінок компанії. Правильне формулювання цих завдань та оцінок, прагнення до кількісного
виміру PR- завдань – це питання практики та певної впевненості у тому, що це буде корисно
усім учасникам ринку.
8. Оцінити ефективність PR можна за допомогою внутрішніх ресурсів компанії.
9. PR іноді продає в короткостроковій перспективі, «хороший PR» завжди продає в
довгостроковій.
10. Оцінюючи ефективність PR необхідно оцінювати створену спеціалістами з PR
інформаційну структуру компанії.
11. Аналіз прес-релізів та проведення прес-конференцій.