Вербальні та невербальні засоби політичної реклами

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ..5
1.1. Реклама, як спосіб передачі інформації.........................................................5
1.2. Політична реклама та її види у межах політичного простору..................6
1.3. Вербальна та невербальний плив політичної реклами та маніпуляція
............................................................................Error: Reference source not found3

РОЗДІЛ 2. ЛІНГВАЛЬНІ ЗАСОБИ У ПОЛІТИЧНІЙ РЕКЛАМІ...................

2.1. Граматичні мовні засоби у політичній рекламі.............................................
2.2. Стилістичні мовні засоби у політичній рекламі.............................................
2.3. Використання сучасного жаргону, сарказму та алюзії у політичній
рекламі...........................................................................................................................
ВИСНОВКИ.................................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................
 ВСТУП

Реклама – це те, без чого ми вже не можемо уявити наш світ. Ми

зустрічаємо її на кожному білборді, банері, сайті. Політична реклама не є
виключенням.
Передвиборча гонка розпочинається і кандидати борються за місце у владі,
всіляко намагаються привернути увагу і «запрограмувати» виборця на
позитивний результат. Вони створюють гучномовні гасла, вдаються до
маніпуляцій з нашою підсвідомістю та кричать один поперед іншого про зміни,
стабільність та успіх. Для них першочерговим завданням є вловити наш погляд.
А що ще краще кидається в очі, ніж кількаметровий банер чи білборд? Проте
велике полотно так і залишиться звичайним, якщо не вкласти туди певний
меседж. Саме тому, у такій ситуації на допомогу приходять мовні засоби.
Наказовий спосіб, усічення, повтори, використання сучасного сленгу та ін. –
саме це й допомагає виборцям зрозуміти напрям бачення політика.
Всі кандидати вдаються до певних хитрощів і намагаються маніпулювати
нашою підсвідомістю. Також, тепер все більше набирає обертів антиреклама.
Правильна кольорова гама, використання великих літер, короткі наказові
речення, викривання правди чи впевнене обличчя з посмішкою – головні ключі,
щоб закарбуватися у пам’яті виборця. Це все дуже прораховані та чіткі кроки,
саме тому вони не залишаються без уваги дослідників.
Свій внесок у вивчення особливостей політичної реклами внесли:
Гурицька Марія Сергіївна («Політична реклама як невід’ємна складова
виборчого процесу») [7], Крутько Тетяна Валеріївна («Лексичні засоби
компресії у рекламних текстах» [17], Анжеліка Акайомова («Політична реклама

як процес комунікації») [1] та ін.

Актуальність роботи зумовлена потребою системного аналізу
комунікативної сугестії у політичному рекламному дискурсі. Хоча існує багато
пов'язаних робіт, все-таки недостатньо вивчені процеси маніпуляцій та впливу
в політичній рекламі.
 Метою роботи є аналіз сугестивності у політичному рекламному дискурсі
в українській та англійській мовах. Поставлена мета зумовлює розв’язання
таких завдань:
— проаналізувати основні моделі творення політичного рекламного
тексту в українській та англійській мовах;
— виявити особливості сугестивного впливу політичної реклами;
— з’ясувати способи творення меседжів політичної реклами;
— проаналізувати вербальні та невербальні вияви банерної політичної
реклами;
— охарактеризувати мовні вияви політичної реклами.
Об’єктом приклади політичної реклами в українській та англійській
мовах.
Предметом дослідження є мовні особливості політичної реклами в
українській та англійській мовах.
Методи дослідження. При опрацюванні теми було використано
порівняльний метод; метод суцільної вибірки; абстрагування: ототожнення
(порівняння понять шляхом об’єднання предметів, зв’язаних своїми
властивостями в певну групу метафоричних виразів); процедури кількісних
підрахунків матеріалу.
Практичне значення роботи полягає у тому, що її матеріали можуть бути
використані при подальшому дослідженні сугестивних методів впливу,
стилістичних та граматичних мовних виявів та аналізуванні вербальних та
невербальних компонентів. Також ця робота може бути корисною для
підготовки спецкурсів та спецсемінарів для студентів філологічних
факультетів.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів,
висновків, списку використаної літератури.
 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ПОЛІТИЧНОЇ
РЕКЛАМИ

1.1. Реклама, як спосіб передачі інформації

Передача інформації — фізичний процес, за допомогою якого здійснюється
переміщення знаків (відомостей, здатних надавати інформацію) в просторі або
здійснюється фізичний доступ суб'єктів до знаків. Упродовж усього існування
людства, ми пережили два глобальних кроки удосконалення передачі
інформації:
1) перехід від усного мовлення до широкого використання письма при
передачі інформаційних повідомлень;
2) інформаційно-комунікативний крок, пов'язаний з переходом від
використання друкованого тексту до технологій звукової та аудіовізуальної
(образної) передачі інформації [5].
Засобом мислення, своєрідною практичною свідомістю людини, яка
уможливлює саме існування поняття смислу та інформації як таких, є особлива
система знаків — мова. Мова є також специфічним соціальним засобом
збереження й передачі інформації. Початки людської мови бачимо у складних
системах візуальних і звукових сигналів, якими користуються вже вищі тварини.
У процесі культурогенезу ці сигнали, які спершу здебільше були засобом
вираження емоцій, поступово почали використовуватися для означення речей, їх
властивостей і відношень та формування дедалі більш і більш широкого
смислового, інформаційного простору культури. Звукові сигнали при цьому
почали перетворюватися на слова [5].
Протягом багатьох тисячоліть мова існувала лише у звуковій формі, проте з
винайденням письма (тобто можливості фіксації мови за допомогою спеціально
розробленої системи графічних знаків) все кардинально змінилося. Після цього
прориву людині стала підвладна візуальна передача інформації. Вона є більш
надійною, довготривалою та не залежить від відстані. Проте є й інша сторона
цього відкриття. При письмовій передачі інформації ми втрачаємо емоційний
рівень насиченості мови. Справа в тому, що письмо є знаковою системою і, як
кожен знак, виступає тільки представником означуваного, тобто передає тільки
частину властивостей та смислів того, що означає, в даному разі — тільки
частину властивостей і смислів, що містяться в "живому" мовленні. Так, деколи
ми можемо невірно сприйняти подану письмову інформацію, через відсутність
емоційного забарвлення, але факт залишається фактом: суть повідомлення таки
опрацюється і, в результаті, емоційний фактор відкидається на нижчу сходинку
[5].
Одним із способів передачі інформації є реклама. Реклама – це будь-яка
платна форма неособистої пропозиції товарів і послуг від імені визначеного
спонсора, з метою вплинути певним чином на аудиторію. За допомогою реклами
формується визначене уявлення покупця про особливості товару чи послуги.
Закон України "Про рекламу" визначає, що реклама – це спеціальна інформація
про осіб чи продукцію, яка розповсюджується у будь-якій формі та в будь-який
спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку[23].
Майстерно зроблена реклама вміщує в кількох словах величезну кількість
інформації й асоціативних сенсів. Лише за такої умови рекламний текст досягає
поставленої мети – здійснює запрограмований вплив, утілює авторські інтенції.
Специфіку рекламного тексту становить також таке:
а) він подає інформацію про відповідну фізичну або юридичну особу,
товари, ідеї, послуги;
б) адресується невизначеному колу осіб;
в) покликаний формувати чи підтримувати інтерес до фізичних,
юридичних осіб, товарів, ідей, послуг;
г) сприяє реалізації товарів, ідей, послуг [33, с. 222].
Відповідно до засобів передавання, рекламні тексти діляться на:
а) телевізійну рекламу;
б) друковану рекламу;
в) рекламу на радіо;
г) рекламу в мережі Іnternet.
Друкована реклама, до якої, власне, належать досліджувані рекламні тексти,
зафіксовані на різних типах носіїв зовнішньої реклами, ділять на рекламу
 а) газет;
б) журналів;
в) довідників;
г) зовнішню рекламу (постери, рекламні щити тощо);
ґ) літератури про товар (брошури, буклети, проспекти з докладною
інформацією про продукт) [16, с. 32].
Рекламний текст функціонує як текст масового впливу. Він утілює
комунікативно-прагматичну настанову, завдання якої – забезпечити надійність,
тривалість і ефективність аналізованого процесу комунікації. У рекламному
повідомленні відбувається презентація комунікатора відповідній цільовій
аудиторії, потенційним споживачам (користувачам, покупцям). Саме рекламний
текст уміщує «більшість елементів рекламної комунікації: ідея комунікації і
використані коди, які допомагають сприйняттю цієї ідеї одержувачем звернення.
Рекламне повідомлення можна розглядати як головний засіб, основний
інструмент досягнення мети рекламної діяльності» [15].

1.2. Політична реклама та її види у межах політичного простору

Політична реклама — це будь-які не заборонені законами України
друковані, усні, звукові та аудіовізуальні види і форми ідейного впливу на
людей, що мають на меті прямо або опосередковано привернути увагу до
суб'єктів виборчого процесу, сформувати у суспільстві та у свідомості громадян
позитивне або негативне ставлення до них або спрямувати політичну поведінку
громадян і соціальних груп у їх ставленні до суб'єктів виборчого процесу під час
виборів, у тому числі інформаційні повідомлення про заходи, що проводяться
або підтримуються із вказаною метою. Час мовлення, відведений на політичну
рекламу на радіо та телебаченні, не може перевищувати 20 відсотків фактичного
обсягу мовлення протягом астрономічної доби телерадіоорганізацією будь-якої
форми власності [12].
 Цей вид реклами представляє інтереси і потреби політичних сил і, як
правило, орієнтований не на вузьку цільову групу споживачів, а на аудиторії,
об'єднані переважно за своїм соціальним статусом, або на все суспільство або
його значну частину. Аудиторії політичної реклами складаються з учасників
політичного процесу, що роблять той чи інший вибір, що підтримують той чи
інший проект, ініціативу чи ідею, що визначають для себе, якої політичної
орієнтації дотримуватися [30].
Наразі політична реклама є не лише невід'ємною складовою політичного
процесу, а й усього нашого життя. Щодня з екранів телевізорів, радіоприймачів
та шпальт газет ми бачимо, чуємо, читаємо найрізноманітніші зразки політичної
реклами, яка має яскраво виражений агітаційний чи прихований характери.
Щодня нам пропонують благополуччя, добробут, поліпшення в освітній та
медичній галузях тощо. Нам обіцяють змінити все на краще, підняти економіку,
переглянути питання депутатської недоторканності і т. ін. Але проблема не
тільки в тому, чи насправді політикам у майбутньому, прийшовши до влади,
вдасться це зробити. Питання в тому, чи повірять виборці політикам, оцінивши
їхню рекламу [6].
Перед рекламістами стоїть завдання створити унікальну зразкову рекламу,
яка покаже сильні сторони кандидата, зацікавить найширшу аудиторію виборців,
змінить щось у свідомості людей. Так це має бути щось просте, зрозуміле, але не
примітивне. Відповідно до цього виділяють такі основні вимоги до політичної
реклами:
 Символічність — ґрунтується на прийнятих в суспільстві традиціях
 Концептуальність — головна ідея має задовольняти актуальні
суспільні проблеми
 Неповторність
 Доступність — зрозумілість інформації
Основні соціально-психологічні вимоги до побудови політичної реклами:
1. визначення цілей і завдань на основі досліджених соціально-
психологічних потреб електорату
2. Доступність програми партій для електорату
 3. неповторність іміджу політика
4. вибір засобів для демонстрації рекламного продукту
5. необхідність фінансування
6. реалізація зворотного зв'язку з електоратом
Основні психологічні вимоги до політичної реклами:
 Мажорність (введення засобів, які створюють відчуття впевненості
у кандидаті)
 Оптимістичність (позитивні мотиви)
 Звернення до зовнішньої атрибутики (колірна гама, символи,
музичний супровід тощо) [2].
Офіційно, політична реклама визначається як частина передвиборної
агітації . Відповідно, підкоряється тим же правилам — обмеження в часі
(заборона на агітацію і рекламу за день і в день голосування), має дозволені й
заборонені методи (наприклад, використання зображення неповнолітніх) і т.д.
Однак, політична реклама не обмежується тільки цим визначенням.
Можна виділити основні види політичної реклами:
 пряма реклама, як частина передвиборної агітації;
 прихована (непряма) політична реклама;
 політична реклама в період після виборів.
Вони розрізняються методами і технологіями втілення.
Також, під видами реклами можна розуміти носій реклами:
 політичний плакат
 листівка
 сувенірна продукція
 фотографія
 телереклама
 радіореклама
 політична карикатура
Імідж політика — це посередник між лідером і електоратом. Він постійно
підтримується і коригується як самим суб'єктом, так і засобами комунікації.
Особлива властивість іміджу — домінантність. Це поняття означає те, що до
електорату доноситься не повний обсяг інформації, а основна її частина. Ще
одна особливість іміджевої комунікації полягає в тому, що добір інформації
розробляється з урахуванням можливої реакції мас [30].
У політичній рекламі найбільш активно використовується об'єктивний
(поточний) імідж. Це пов'язано з тим, що він змінюється в процесі виборчої
кампанії. Модельований імідж, який також широко використовується
політтехнологами, в процесі реалізації рекламного комплексу стає об'єктивним,
що є однією з головних цілей політичної реклами [30].
Політики, політтехнологи і маркетологи прекрасно усвідомлюють те, що
багато аспектів нашого сучасного життя активно зміщуються на простори
інтернету, і реклама в цьому сенсі не виняток. У формування іміджу,
підтримання комунікації і рекламу в інтернеті вони вкладають чималі гроші і
дорожать своєю аудиторією: кожним фоловером і підписником.
Незважаючи на високу ефективність інтернет-реклами, вона також має свої
недоліки. Для того щоб вміло використовувати її для своїх цілей, необхідно
більш детально розглянути всі сторони цього напрямку в рекламі і
ознайомитися з основними видами політичної інтернет-реклами, а так само їх
особливостями.
Переваги політичної реклами в інтернеті:
 Інтерактивність. У багатьох випадках, зацікавленій людині легко
вступити в діалог з рекламодавцем в реальному часі, або найближчим часом
отримати відповідь, вирішити питання, що цікавлять його швидко і не виходячи
з дому.
 Економія грошей. Одна з основних переваг – це економія коштів.
При використанні інтернет реклами немає необхідності купувати або
орендувати приміщення, утримувати їх і оплачувати роботу персоналу.
 Економія часу. Такий вид реклами не потребує багато часу для її
поширення, в порівнянні з друкованою рекламною продукцією і навіть
рекламою на телебаченні.
 Геотаргетинг. Завдяки глобальності охоплення аудиторії мережею
Інтернет, рекламодавець може налаштувати відображення своєї реклами на
відповідному для нього рівні: як на місцевому, національному, так і
міжнародному.
 Ненав'язливість. Такий вид реклами дає людині можливість
вибирати: ознайомитися з рекламою або пропустити її. Вона не так сильно
дратівлива для людей, як реклама на телебаченні або радіо, яку не можна не
дивитися, чи не слухати.
 Близькість до цільової аудиторії. При вдалому розміщенні на
тематичних сайтах, спільнотах в соціальних мережах, які відвідують потенційні
клієнти, реклама швидше досягає своєї цільової аудиторії;
Недоліки політичної реклами в інтернеті:
 Повна або часткова відсутність швидкісного інтернету за межами
великих міст, обмежує людей цієї місцевості у вільному доступі до нього, а
значить і до реклами. Якщо цільовою аудиторією вашої реклами є жителі
сільської місцевості, на сьогоднішній день, реклама в інтернеті, швидше за все,
буде мало ефективна, так як люди в малих містах і селах все ще більш схильні
отримувати інформацію за допомогою особистого спілкування.
 Незнання інтернет технологій. Як правило, люди в похилому віці не
користуються інтернетом. Якщо ваша цільова аудиторія 60+, не варто робити
інтернет своїм основним рекламним майданчиком [29].
 Проте, як і у реальному житті, медійний простір теж має дві
сторони медалі. Саме тому, на противагу позитивній політичній рекламі існує
антиреклама.
 У формулюванні визначення політичної реклами Законом «Про
вибори народних депутатів України» вже міститься й власне тлумачення
антиреклами: «Політична реклама – це одна з форм передвиборної агітації,
оплачена за рахунок коштів виборчих фондів партій (блоків), розміщена за
допомогою рекламних засобів, яка спонукає виборців голосувати за або проти
певного суб΄єкта виборчого процесу» [11, 248].
Антирекламу називають і спеціальним видом політичної реклами, шо
завжди скерована на головного політичного опонента чи опонентів, мета її —
дискредитувати політичного конкурента практично будь-якими законними
засобами. Через те, що антиреклама найчастіше відзначається анонімністю,
неетичність є головною характеристикою багатьох її зразків.
Антиреклама або «чорний PR» – персональна дискредитація, яка містить:
1) оприлюднення компрометувальних фактів біографії (напр.,
судимість, реальна чи вигадана);
2) матеріали з натяком на схильність кандидата до корупції та
шахрайства;
3) повідомлення про присвоєння грошей із благочинних фондів;
4) натяки на співпрацю зі спецслужбами тощо [13, 105].
Антиреклама в передвиборчій кампанії посідає досить вагоме місце, хоч
практичний ефект від неї спостерігається не завжди, проте вона, як правило,
запам’ятовується надовго та створює певний імідж політику . Можемо
пояснити це тим, що антиреклама активно маніпулює емоціями, які
характеризуються суб'єктивністю, полярністю (позитивні / негативні), де
позитивні емоції стимулюють суб’єкта досягти мети, негативні — уникати
речей, явищ, ситуацій та ін., що викликають неприємні відчуття. До того ж,
емоційна пам'ять є однією з найпотужніших і сильніше впливає на прийняття
рішення, причому людина може й не звертати пильної уваги на матеріал, що
викликає негативні емоції. Тому, як стверджує О. Феофанов, «навіть
бездоказові звинувачення на адресу політичного суперника залишають у
масовій свідомості певне враження і, на жаль, вносять непередбачувані
корективи в його імідж» [19].
Роль політичної реклами в політичному житті суспільства постійно
зростає, особливо під час проведення виборів. Попри те, що рівень довіри до
політичної реклами значно знизився і виборці не приділяють їй належної уваги,
її кількість від того не зменшується, а, навпаки, – чим ближче до виборів, тим
інтенсивніше транслюють рекламу у засобах масової інформації, чіпляють все
більше банерів (у перекладі з англійської «banner», означає «транспарант»,
«прапор») та білбордів (у перекладі з англійської «billboard», що означає
«рекламний щит»). На практиці це зображення рекламного характеру, котре
складається з текстового повідомлення, графічних зображень або анімації.
 Варто зазначити, що політична реклама має великий арсенал
маніпулятивних технологій, але не завжди її використовують саме з метою
маніпуляції. Все-таки, основна її функція – поінформувати потенційного
виборця про наявність самої політичної сили, про її позицію, про її лідерів. Але
спокуса є надто великою, щоб перед нею встояти, а ціна надто високою, щоб
дотримуватися правил чесної гри. Тому маніпуляції, які все ж здійснюються із
свідомістю виборців за допомогою політичної реклами, базуються на таких
закономірностях масової психології:
– «все і відразу» – більшість людей схильна вірити обіцянкам, в яких
швидко вирішуються всі актуальні і хвилюючі питання
– «передача відповідальності» – особлива віра в гасла, в яких хтось
обіцяє особисто і швидко все вирішити
– «Все зміниться на краще...», «Ми знаємо як поліпшити ситуацію в
країні...» (рекламна кампанія ВО «Батьківщина» – «Ми їх зупинимо», «Ми
знаємо як відновити країну»)
– схильність вірити в прості способи вирішення складних проблем.
Більшість переконана, що складність проблем, їх невирішеність пов’язана з
тим, що їх вирішують некомпетентні або нечесні особи, які займаються не
своєю справою, тому «повинні бути політики, які знайдуть прості і ефективні
способи вирішення проблем» (реклама партії УДАР – «країні потрібні нові
люди, нові керівники, які працюватимуть ефективно і чесно»)
– схильність вірити міфам (як у Геббельса – «якщо брехня, то
грандіозна»). Таку міфологічну рекламу запропонувала Комуністична партія
України, яка основну ставку зробила на гасло «Повернемо країну людям», але,
в той же ж час, була однією з тих політсил, яку цю країну в людей забрала [3].
Для того, щоб привернути якомога більшу увагу до себе, кандидати
вдаються до зовнішньої реклами. Її призначення - передати смисловий зміст
виборчої кампанії та підвищити впізнаваність кандидата. Існують три основні
критерії успішної кампанії зовнішньої реклами в політичній сфері:
 1. Відповідність законам композиції та оформлення – сюди відноситься
правильна кольорова гама, використання читабельних шрифтів, вірне
розташування фотографії політика;
2. Вдалість візуального образу – обов’язкова наявність політичного
архетипу, кандидат повинен викликати довіру та позитивні емоції;
3. Основний меседж – з перших секунд банер повинен сфокусувати
увагу виборця на основному меседжі кампанії, простимулювавши тим самим до
політичного волевиявлення [27].

1.3. Вербальна та невербальний плив політичної реклами та

маніпуляція
Невербальне спілкування — вид спілкування, для якого характерне
використання невербальної (безсловесної) поведінки і невербальних комунікацій як

головного засобу передачі інформації, організації взаємодії, формування образу,

думки про співрозмовника , здійснення впливу на іншу людину. До таких

засобів належить система знаків, які відрізняються мовними способами та
формою їх виявлення. У процесі взаємодії вербальні й невербальні засоби
можуть підсилювати або послаблювати дію один на одного. Мова
невербального спілкування є мовою не лише жестів, а й почуттів. Люди
використовують для комунікативного зв'язку цілу низку невербальних засобів:
погляди, міміку, пози, жести тощо.
Спілкуючись, люди неоднаково реагують на невербальні сигнали: одні
чутливі до них, інші — або не обізнані з цією сферою комунікації, або не мають
досвіду фіксації та розшифрування знаків невербальної комунікації [25].
Невербальна система – це пози, жести, міміка, візуальний контакт,
просторове розташування мовців при спілкуванні. Не слід забувати й про
допоміжні засоби спілкування: одяг, зачіска, косметика, аксесуари, подарунки,
квіти [26].
 Саме невербальне спілкування допомагає нам «зчитати» меседж, який нам
намагається донести кандидат.
Вербальне спілкування — спосіб передачі інформації, що передбачає
цілеспрямований словесний спосіб обміну певними повідомленнями, мовна
сторона яких має ієрархічну структуру (від фонеми до тексту й інтертексту) й
виступає в різних стилістичних різновидах (розмовна й літературна мова,
діалекти й соціолекти, різні стилі та жанри) [4].
Комунікативна суть політичної реклами полягає у тому, що вона
встановлює контакт між носіями влади або претендентами на місця у владних
структурах і масою, здійснює певним чином спрямований адресний зв'язок між
ними, використовуючи гранично доступну для сприйняття і адекватну йому
знакову систему. Політична реклама ― це свого роду провідник ідей,
ретранслятор образів, символів, міфів. Вона виконує також інформаційну
функцію, оскільки одне із завдань, що стоять перед нею, ― сповіщення,
ознайомлення аудиторії з партією, кандидатом, їх поглядами, акціями,
пропозиціями, їх перевагами над конкурентами [6].
У нашому випадку за вербальне спілкування відповідають гасла, цитати,
промови кандидатів.
Сугестія – це спосіб впливу, заснований на некритичному сприйнятті
людиною отримуваної інформації , «стимуляція до реакції, що може
суперечити рефлекторній поведінці організму» . За Л. Ільницькою, вербальний
сугестивний вплив – це використання мови з метою: встановлення і підтримки
психологічного контакту; приєднання до реальності суб'єкта; утилізації
свідомості та отримання доступу до несвідомого. Головне, на чому
наголошують дослідники, – це той факт, що сугестивний вплив спрямований на
підсвідомість і діє на психіку людини поза рамками її раціонального мислення.
Гіпнотична дія на реципієнта є однією із ознак будь-якого сугестивного
тексту. Такі його властивості, як превалювання міфопоетичних значень,
віршована форма та ритмічно-ітеративна організація, підсилюють сугестивну
дію тексту [28].
 Перш, ніж розглядати поняття маніпуляцій як різновиду впливу, потрібно
звернутися до його етимологічного значення. Термін «маніпуляція» походить з
лат. manus – рука (manipulus – жменя, від manus і ple – наповнювати). Учені В.
М. Петрик, М. М. Присяжнюк, Л. Ф. Компанцева, Є. Д. Скулиш, О. Д. Бойко та
В. В. Остроухов репрезентують таке походження: manipulare – manipulatio –
manipulus – жменя, що запозичила французька мова (manipulation), й первинне
значення цього 179 поняття є позитивним – «управляти», «управляти зі знанням
справи», «надавати допомогу» тощо [28, с. 8].
Зазвичай поняття маніпуляції розглядають у протиставленні з таким
різновидом комунікативного впливу, як сугестія, вирізняючи спільні й відмінні
ознаки сутностей та механізму цих явищ. Проте фіксуємо плутанину загалом у
відмінностях цих різновидів комунікативного впливу чи наведення
диференційних ознак, які можна уналежнити до обох різновидів впливу.
Наприклад, Г. О. Данилова принципову розбіжність між поняттям сугестії та
маніпуляції вбачає в тому, що «сугестивний вплив за своєю природою є більш
глибинним, оскільки спричиняється біопсихологічним стимулом, у той час як
мовленнєва маніпуляція не пригнічує раціональне мислення, а лише скеровує
його в потрібному для маніпулятора напрямі» [8, с. 25].
Досліджуючи поняття сугестії та маніпуляції українські та зарубіжні вчені
В. М. Петрик, М. М. Присяжнюк, Л. Ф. Компанцева, Є. Д. Скулиш, О. Д. Бойко
та В. В. Остроухов [28, с. 12], І. М. Дзялошинський [9, с. 422], Є. Л. Доценко
[10, с. 638– 669], Т. Ю. Ковалевська [14], О. Л. Михальова [24, с. 76 –77], О. С.
Попова [31, с. 8], Ю. В. Станкевич [32, с. 20–25] та ін. подають їхні класифікації
та характерологічні ознаки. Зазвичай виокремлюють такі класифікаційні ознаки
маніпулятивного впливу:
1) родова ознака;
2) мета впливу;
3) характер взаємодії, об’єктно-суб’єктних відносин;
4) прихованість;
5) оперування інформацією:
 а) подвійний вплив; б) викривлення (введення в оману, неправильна
імпліфікація чи хибний висновок, ілюзорність); в) інформаційне
структурування (спосіб та момент подання, компонування тем);
6) інтенційність (контроль і спонукання до дії);
7) «мішені» впливу (психічні структури, на які здійснюється вплив);
8) майстерність виконання;
9) характерні вербальні засоби [22]
Розглядаючи політичну рекламу, політичний кандидат виступає
консультантом, а виборець – клієнт. Починаючи виборчу кампанію,
консультант повинен дуже чітко розуміти, що саме повинен зробити клієнт під
впливом маніпуляційних схем. Звісно ж, всі направлені на результат –
проінформованість громадян, змусити їх говорити, чи то негативно, чи
позитивно, вихід партії в лідери. Клієнт може без власної волі бути
завербованим політичними гаслами, які трапляються йому на кожному кроці.
Консультант розуміє, що найкращий вплив – це вплив на підсвідомість клієнта,
навіювання йому власної думки, саме тому великий банер і голослівне гасло –
запорука результату.
РОЗДІЛ 2. ЛІНГВАЛЬНІ ЗАСОБИ У ПОЛІТИЧНІЙ РЕКЛАМІ

2.1. Граматичні мовні засоби у політичній рекламі

Як вже відомо, політична реклама створюється з метою впливу на
громадян та програмування їхньої свідомості на результат на виборах. Проте,
не завжди колірна гамма чи зображення кандидата може передати меседж.
Саме тому кандидати активно використовують мовні засоби.
Найпоширенішими граматичними мовними засобами є:
— повторення
— усічені конструкції
— відхилення від нормативної орфографії
— заперечні речення
— питальні речення
— окличні речення
— стверджувальні речення
— наказовий спосіб у реченнях (імперативи)
Мова – невід’ємна складова нашого існування у соціумі. Коли приходить
час виборів – кандидати це прекрасно розуміють і використовують усі можливі
мовні засоби, тільки щоб привернути увагу виборця і, тим самим, змусити його
проголосувати. От щодо «змусити». У своїй рекламі політики дуже часто
використовують наказовий спосіб(імперативи):
«Любіть Україну!»
«Змінюй!»
«Думай!»
«Обирай НАТО і ЄС. Долучайся!»
«Зустрінь весну без пороху! Дай шанс своїй країні!»
«Постав галочку. Закрий ЇМ лавочку!»
«Не втрать ще 5 років»
«31 березня – останній шанс все змінити! Ти готовий! Зроби це!»
«Не дай корупціонерам жодного шансу скористатися ним. Захисти свій
голос на Президентських виборах 2019. Поспіши! Змінити країну можна
тільки разом із тобою! Не стій осторонь – приєднуйся до моєї команди!»
 «Прийди та проголосуй. Це останній шанс змінити хід історії України!»
«Візьми і зроби»
«Зберігайте спокій та любіть Батьківщину»
«Ніколи не здавайся, коли за тобою правда»
«Додай свій голос»
«В непевні часи – обирай надійність»
“Make sure your opinion is respected in government. VOTE FOR THERESA
MAY’S TEAM!” (укр. – Переконайся, що влада поважає твою думку. ГОЛОСУЙ
ЗА ТЕРЕЗУ МЕЙ)
“Do your part to help president Trump win in November!”(укр. –
Внесіть свій вклад для перемоги президента Трампа в листопаді.)
“Don’t let the fake news and democrats defeat president Trump! STOP THE
DENOCRATS!”(укр. – Не дозвольте фейковим новинам та демократам
перемогти президента Трампа. ЗУПИНІТЬ ДЕМОКРАТІВ!)
“Make America AMERICA again”(укр. – Зробіть Америку АМЕРИКОЮ
знову!)
“MAKE BRITAIN HATE AGAIN”(укр. – Зробіть так, щоб Британію знову
ненавиділи)
“DON’T VOTE CONSERVATIVE ON JUNE 8th”(укр. – Не голосуйте 8 червня
за консерваторів)
“Be afraid. Be very afraid.”(укр. – Бійтеся. Будьте дуже налякані)
“Do your part to help president Trump win in November!”(укр. – Внесіть свій
вклад для перемоги президента Трампа в листопаді)
“KEEP AMERICA GREAT!”(укр. – ЗБЕРЕЖІТЬ АМЕРИЦІ ВЕЛИЧНІСТЬ!)
“Vote for Hillary Clinton, for a president”(укр. – Голосуй за Гілларі Клінтон,
за президента)
“Join us” (укр. – Приєднуйся)
“VOTE FOR THERESA MAY”(укр. – Голосуй за Терезу Мей)
 2.2. Стилістичні мовні засоби у політичній рекламі
Окрім граматичних мовних засобів у політичній рекламі також можна
зустріти досить багато стилістичних засобів. Вони допомагають створити
певний образ кандидата та показати, як він спілкується з виборцями через свою
рекламу. Стилістичні засоби здатні виражати емоційну, експресивно-оцінну чи
функціонально-стильову інформацію. Вони створюють певну асоціацію з
кандидатом, що допомагає в подальшому поширенні інформації про нього.
Найпоширенішими стилістичними мовними засобами є:
— метафори
— порівняння
— алегорія
— сарказм
— використання сучасного жаргону
— алюзія
— римування
— використання сучасних сленгів
— метонімія та ін.
Використання метафор у політичній рекламі все більше стає поширеним
явищем, яке часто застосовують політики у своїй передвиборчій кампанії.
Досить важливо, як кандидат подає свою рекламу. Задля того, щоб
кінцевий результат мав позитивні наслідки, маркетологи використовують
метафори для кращого забарвлення тексту. Як ми вже знаємо, метафора –
слово або вираз, який вживається в переносному значенні на основі подібності
якихось двох предметів або явищ. При цьому схожість між ними ґрунтується на
різноманітних рисах.
Отже, розглянемо наступні приклади метафор:
«Україні бути щасливою!»
«Україна обирає зміни»
«З Україною в серці»
«Зустрінемо весну без ПОРОХУ!»
 «Постав галочку. Закрий ЇМ лавочку!»
«Зробимо ЇХ разом!»
«Весна покаже, хто, де крав»
«Нарешті держава піде в online!»
«Зе!мляки! Старих на КОЛИМУ!»
«Долар по 95 – курс КВАРТАЛУ.»
«Йду на війну з корупцією»
«Так вони душать Україну»
«КЛОУНИ ЗА ЛЯШКО»
«Гарантую! Прибрати порох з нашої оселі»
«Україна переможе!»
«Україна! Настав час Відродження»
“LIAR, LIAR PANTS ON FIRE!”(укр. – На злодієві і шапка горить)
“HAVING TROUBLE SLEEPING AT NIGHT? TOO MUCH ENERGY? NEED
SOME LOW ENERGY? JEB – FOR ALL YOUR SLEEPING NEEDS”(укр. – Турбує
безсоння? Надто багато енергії? Потребуєте послаблення енергії? Джеб –
допоможе з вашими проблемами зі сном)
“Labor and the Conservatives are stuck in the PAST. The LIBERAL
DEMOCRATS are fighting to build a brighter future for Britain. They’re PAST.
We’re FUTURE”(укр. – Лейбористи та Консерватори застрягли в минулому.
Ліберальні демократи борються за побудову світлішого майбутнього для
Британії)
“LABOUR’S TAX BOMBSHELL. YOU’D PAY £1,250 MORE TAX A YEAR
UNDER LABOUR”(укр. – Бомба Лейбористських податків. Ви будете платити
на £1,250 більше податку за рік під владою Лейбористів)
“LABOR ISN’T WORKING. BRITAIN’S BETTER OFF WITH THE
CONSERVATIVES”(укр. – Лейбористська партія не працює. Британії буде
краще з Консерваторами)
“NO MORE GAMES. This is a national emergency. WALL”(укр. – Більше
ніяких ігор. Це надзвичайна ситуація. Стіна)\
 “TONIGHT, I ASK YOU TO CHOOSE GREATNESS!”(укр. – СЬОГОДНІ Я
ПРОШУ ВАС ОБРАТИ ВЕЛИЧНІСТЬ!)
“Light at the END OF THE TUNNEL!”(укр. – Світло в кінці тунелю!)
“The future does not belong to GLOBALISTS. The future belongs to
PATRIOTS!”(укр. – Майбутнє не належить ГЛОБАЛІСТАМ. Майбутнє
належить ПАТРІОТАМ!)
“The only candidate fighting for the middle class: president Obama. Join
us”(укр. – Єдиний кандидат, який бореться за середній клас – президент
Обама. Приєднуйся)
“SANCTIONS ARE COMING. November 3”(укр. – Санкції наближаються.
Третього листопада)
“The WALL is COMING”(укр. – Стіна наближається )
“NO COLLUSION. NO OBSTRUCTION. For the haters and the radical left
democrats – GAME OVER”(укр. – Ніяких таємних домовленостей. Ніяких
перепон. Для хейтерів та радикально налаштованих демократів – ГРУ
СКІНЧЕНО)
Специфіка вживання алюзій та особливості їх впливу на сприйняття тексту
завжди викликали цікавість як у вітчизняних, так і у зарубіжних лінгвістів.
Відомо, що термін «алюзія» з'являється в багатьох європейських мовах вже в
XVI столітті. Але, незважаючи на давню традицію використання цього слова в
зарубіжному літературознавстві та мовознавстві, власне, це явище починають
активно вивчати лише наприкінці XX століття [1: 452].
Алюзія – це стилістична фігура, яка містить явну вказівку або виразний
натяк на якийсь літературний, історичний, міфологічний або політичний факт,
закріплений в текстовій культурі або в розмовній мові. Такі елементи
називають маркерами, або репрезентантами алюзії, а тексти і факти дійсності,
на які здійснюється посилання, називають денотатами алюзії. Алюзію,
денотатом якої є «позатекстові» елементи, тобто події та факти дійсного світу,
іноді називають ремінісценцією [4: 38]. Можливість нести алюзивний зміст
мають елементи не тільки лексичного, а й граматичного, словотвірного,
фонетичного, метричного рівнів організації тексту.
 У широкому розумінні, рекламні тексти в сучасному суспільстві
виконують найважливішу комунікативну функцію. Сучасна ж англомовна
реклама дає унікальні можливості для розширення соціокультурних знань.
Багато зразків реклами можуть слугувати засобом вивчення англійської мови.
Розглянемо кілька прикладів:
1) реклама дешевих туристичних путівок. Вона пропонує відпочинок за
цінами, значно нижчими за ті, які інші – такі, як німці – повинні платити. “Let
the Germans sunbathе” – каже реклама. Використано алюзію щодо
загальновідомого національного стереотипу про характер німецьких туристів.
У Великобританії вони мають репутацію таких, що займають всі лежаки під час
відпусток, залишаючи рано-вранці на них свої рушники. Туристи з інших країн,
які встають пізніше, потім з’ясовують, що місць не залишилося;
2) реклама нового готелю “Continuum II” на південному узбережжі пляжу
Атлантичного океану в Майамі Сам; слоган реклами звучить як “Paradise has an
address”, що є біблійною алюзією, оскільки «paradise» перекладається з
англійської мови як «рай». Таким чином, зміст реклами полягає в тому, що
тепер у раю є адреса, і це – готель “Continuum II”;
3) простий маленький текст, що містить алюзію, рекламує використання
килимів, пояснюючи це великою перевагою того, що вони покривають підлогу.
Реклама «грає» на загальновідомому виразі “to keep up with the Joneses”, який
позначає намагання не відставати від сусідів, купуючи ті ж речі, що й вони.
Якщовони купують пральну машину, ви теж її купуєте. Якщо сусіди купують
новий автомобіль, ви не відстаєте.
4) слоган реклами фірми “Accenture”: “There comes a time when еxecution is
more important than theory. Go on. Be a Tiger”. Його можна перекласти як:
«Приходить час, коли практика стає важливішою, ніж теорія. Продовжуй. Будь
тигром». З одного боку, тигр уособлює створіння, яке здатне упоратися з усіма
перешкодами завдяки своїй силі. Але все ж це не те значення, яке мається на
увазі в рекламі, тому що насправді використовується алюзія, що натякає на
відомого гравця в гольф Тайгера Вуда (Tiger Wood). Тобто реклама наголошує:
 Таким чином, варто відзначити, що тенденції, які характеризують
вживання алюзій, в англомовній рекламі в цілому орієнтуються на фонові
знання реципієнтів. Для розпізнавання алюзії та повної активації прочитаного
тексту читачеві необхідно мати певний рівень соціокультурних знань.
Вивчення алюзій сприяє розширенню соціокультурного кругозору.

2.3. Використання сучасного жаргону, сарказму та алюзії у політичній

рекламі
З розвитком сучасного світу, нашого мовлення, приходить все більше змін.
Сучасний жаргон та сарказм вже є невід’ємними складовими наших розмов.
Маркетологи це дуже добре розуміють і використовують, найчастіше, у
антирекламі, щоб показати суть проблеми того чи іншого кандидата. Проте є й
випадки, коли жаргонізми використовуються у позитивній рекламі, задля
привернення уваги більшої аудиторії.
Розглянемо приклади використання сучасного жаргону:
«Постав галочку. Закрий ЇМ лавочку!»
«Дамо ЇМ пендель!»
« Все буде Зе!шибісь!»
«Як тобі таке, Ілон Маск? І це не порожні обіцянки, а реальний план від
Команди Зеленського.» – Фраза, з якої починається цей приклад є широко
поширена в інтернеті. Вона використовується в мемах та у контексті з
насмішками.
«Путін ху#ло! Переможе ДОБРО!»
В останні роки сарказм набуває все більшої популярності у щоденній мові.
Зазвичай люди вже не помічають, як використовують його. Є ті, хто тонко
розуміє цей вид гострої іронії та ті, хто ніяк не сприймає такий текст. Проте,
маркетологи все одно не бояться використовувати сарказм у політичній
рекламі.
 Розглянемо приклади використання сарказму:
«Взнала, що онук голосував за Регіони – переписала хату на кота»
«Підняла ціну на газ у 2008. Підніму в 2019»
«Вона працює – народ бідує»
«Її перемога буде ТВОЄЮ поразкою»
«Зустрінемо весну без ПОРОХУ!»
«Можливо буде краще, щоб ВОНА відпочивала?»
«Весна прийде – будуть нові жарти про хохлів»
«Безвіз? Зе!будьте»
«Тарифи не знизимо. Зато посміємось»
«Зе!команда – це тримати в дурнях всю країну завдяки телебаченню!»
«Скинемося разом! Компенсуємо ПРИВАТ КОЛОМОЙСЬКОМУ!»
«Зе!проданець – СЛУГА УРОДА»
«Навіщо воювати, якщо можна стати на коліна?»
«КЛОУНИ ЗА ЛЯШКО»
«Кіровоградські бандити вступають в УДАР!»
«Ми за війну! Навіть ціною руйнування економіки. Потім відновимо.
Народний фронт.»
«Дуже важливо, щоб при розкраданні кріїни ніхто нічого не знав. Вадим
Рабінович, Опозиційна платформа за життя»
“Radical leaders prey on the fearful and naive”(укр. – Радикальні лідери
полюють на лякливих і наївних)
“Somewhere in Kenya, a village is missing its idiot Obama. One Big Mistake
America”(укр. – Десь у Кенії, селище шукає свого ідіота Обаму. Одна велика
помилка, Америка!)
“FRIENDS DON’T LET FRIENDS GET NUKED. STOP OBAMA”(укр. – Друзі
не бомблять друзів. Зупиніть Обаму!)
“BIG MISTAKE.” (укр. – Велика помилка)
“Every 21 minutes, our next possible LEADER is ABORTED”(укр. – Кожну 21
хвилину, життя нашого наступного можливого лідера переривається)
 “I don’t take responsibility. AT ALL”(укр. – Я не беру на себе
відповідальності. ВЗАГАЛІ)
“Our leader THE IDIOT. A new film – coming soon”(укр. – Наш лідер – ідіот.
Скоро у всіх кінопрокатах країни)
“MAKE BRITAIN HATE AGAIN”(укр. – Зробіть так, щоб Британію знову
ненавиділи)
“HAVING TROUBLE SLEEPING AT NIGHT? TOO MUCH ENERGY? NEED
SOME LOW ENERGY? JEB – FOR ALL YOUR SLEEPING NEEDS”(укр. – Турбує
безсоння? Надто багато енергії? Потребуєте послаблення енергії? Джеб –
допоможе з вашими проблемами зі сном)
“I took billions from pensions. Let me do it again.”(укр. – Я забрав мільйони з
ваших пенсій. Дозвольте зробити це ще раз!)
“I caused record youth unemployment. Let me do it again.”(укр. – Я спричинив
рекордну кількість безробітньої молоді. Дозвольте зробити це ще раз!)
“I increased the gap between rich and poor. Let me do it again.”(укр. – Я
збільшиввідстань між багатими та бідними. Дозвольте зробити це ще раз!)
“I released 80,000 criminals early. Let me do it again.”(укр. – Нещодавно я
звільнив 80,000 злочинців. Дозвольте зробити це ще раз!)
“I'll make you pay more National Insurance. Vote for me.”(укр. – Я змушу вас
платити більше за державне страхування. Голосуйте за мене!)
Беручи до уваги алюзію (стилістична фігура, що містить указівку,
аналогію чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний,
політичний або ж побутовий факт), таких прикладів у політичній рекламі не є
так багато. Одним з найбільш відомих є банерна реклама Володимира
Зеленського «Ні обіцянок, ні пробачень». У цьому тексті прихований рядок з
пісні українського співака Віктора Павліка. Завдяки такому прийому, ця
реклама облетіла мережу інтернет та одразу ж закарбувалася в пам’яті
виборців.
 ВИСНОВКИ

Як би суспільство цього не хотіло, але реклама займає чимале місце в

нашому житті. Ми її можемо навіть не помічати, але вона присутня всюди.
Маркетологи створюють найкращу картинку, з метою привернення уваги
людини. Саме завдяки рекламі ми отримуємо частину інформації, яка може нас
зацікавити. Цим вдало користуються політики на виборах.
Розпочинаючи передвиборчу гонку, кандидат відкриває свою рекламну
кампанію. Яскраві зображення, короткі або багатослівні гасла, все це
залишається у нашій пам’яті і ми вже підсвідомо починаємо програмуватися на
певний результат.
На виборах політики не впораються без команди. Маркетологи
допомагають при створенні самої реклами та обрати найкращий варіант
поширення цієї інформації. З розвитком сучасних технологій, все більшої
популярності набирає інтернет реклама, проте кандидати не забувають і про
банери, телебачення, радіо, буклети і т.д.
Реклама створюється з метою маніпуляції людиною. Використовуючи
правильні та актуальні вербальні та невербальні засоби, кандидати отримують
реакцію від громадян. Проте не обходиться і без мовних засобів. Не слід
забувати, що влучна фраза може довше триматися у пам’яті та отримати
більшого розголосу серед людей. Використовуючи імперативи, метафори,
окличні чи питальні речення, сучасний жаргон, алюзію, метонімію, політики
програмують громадян на реакцію. Проте вже самі виборці обирають, буде ця
реакція позитивна чи негативна.
Створюючи передвиборчу політичну рекламу однієї картинки не завжди
буде досить. Найчастіше політики вдаються до усічення, використання жаргону
чи сленгу, прямого навіювання, розказуючи, наскільки саме цей кандидат є
кращим серед великої кількості інших.
Також бачимо, що дуже часто використовується назва країни для
підсилення сприйняття громадянином.
 Не виключенням є імперативи. Для того, щоб виборці почали голосувати
або думати над обранням того чи іншого кандидата, політики використовують
короткі наказові слова. Людина підсвідомо піддається під такий вплив та таки
починає думати.
Отож, у кінцевому результаті зроблено висновки про те, що з обраних
прикладів використання мовних засобів у політичній рекламі кандидати
найчастіше обирають відхилення від нормативної орфографії та окличні
речення. З іншого боку, досить нечасто у рекламі зустрічається використання
алюзії.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акайомова А. Політична реклама як процес комунікації [Електронний
ресурс] // Віче. – 2011. URL: http://veche.kiev.ua/journal/2468/
2. В. Королько. Реклама політична // Політична енциклопедія.
Парламентське видавництво, 2011. с.631
3. Васильчук В. Ефективність політичної телереклами у передвиборчій
кампанії. Теле- та радіожурналістика. 2013. Випуск 12. с. 293–301
4. Вербальна комунікація [Електронний ресурс] // Матеріал з Вікіпедії —
вільної
енциклопедії.URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80
%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BA
%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA
%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F
5. Графічний та аудіовізуальний способи передачі інформації. [Електронний
ресурс] // Библиотека онлайн.URL:
http://readbookz.net/book/187/6772.html.
6. Гурицька М. С. ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА
ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ [Електронний ресурс]: URL:
file:///C:/Users/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA/Downloads
/Polzap_2013_7_24.pdf
7. Гурицька М. С. ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА
ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ [Електронний ресурс]:
URL:file:///C:/Users/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA/Down
loads/Polzap_2013_7_24.pdf
8. Данилова А. А. Манипулирование словом в средствах массовой
информации / – М. : «Добросвет» ; 2009. – 234 с.
9. Дзялошинский И. М. Коммуникативное воздействие: мишени, стратегии,
технологии : монография /М. : НИУ ВШЭ, 2012. – 572 с
10. Доценко Е. Л. Манипулятивные технологии // Реклама: внушение и
манипуляция. Медиа-ориентированный подход : учеб. пособ. для
 факультетов психологии, социологии, экономики и журналистики. –
Самара : Издательский дом «Бахрах-М», 2001. – С. 637–702
11.Закон України Про вибори народних депутатів України (витяги) //
Інформаційне законодавство України / 2008. с.247-259
12.ЗАКОН УКРАЇНИ Про вибори народних депутатів України [Електронний
ресурс].2011 - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17
13.Клоков И. Черный PR. Запрещенные приемы нападения и защиты /
Питер, 2007. 208 с.
14. Ковалевська Т. Ю. Комунікативні аспекти нейролінгвістичного
програмування : монографія / Вид. 2-ге, випр. і доповн. – Одеса :
Астропринт, 2008. – 324 с.
15.Коваленко Є. Рекламний текст як основна одиниця рекламної
комунікації: особливості лінгвістичного аналізу // Електронна бібліотека
підручників. Рубрика «Філологія» : збірник наукових праць [Електронний
ресурс] : URL: http://www.info-library.com.ua/books-text-10688.html
16.Костенко Г.М. Прагматична репрезентація рекламних текстів // Тиждень
науки – 2014; Запоріжжя : ЗНТУ, 2014. – Т. 4. – 2014. – С. 31–32
17.Крутько Т. В. ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ КОМПРЕСІЇ У РЕКЛАМНИХ
ТЕКСТАХ./ Вісник Рівненського інститут слов’янознавства Київського
славістичного університету, м. Рівне. Вип. 35. с. 183-185
18.Крутько Т. В. Мовна гра як спосіб досягнення прагматичного ефекту
рекламного тексту. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і
перспективи. с. 209-216
19.Кутуза Н. Політична антиреклама: впливовий аспект [Електронний
ресурс] :URL
:http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/handle/123456789/1894/%D0%94%
D0%B8%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%2011%202010.6-
15%20%2b.pdf?sequence=1&isAllowed=y
20.Кутуза Н. Політична антиреклама: впливовий аспект. // Репозитарій
Одеського національного університету імені І.І.Мечникова. 2010.
21.Кутуза Н. Політична антиреклама: впливовий аспект. Репозитарій
Одеського національного університету імені І.І.Мечникова. 2010.
22.Кутуза Н. Сугестія і маніпуляція: спільні й відмінні ознаки різновидів
(видів) комунікативного впливу [Електронний ресурс]: URL:
file:///C:/Users/welde/Downloads/131421-282107-1-PB.pdf
23.Миронов Ю. Б., Крамар Р. М. Основи рекламної діяльності [Електронний
ресурс] / Ю. Б. Миронов, // Кафедра менеджменту Львівського
торговельно-економічного університету URL: http://kerivnyk.info/osnovy-
reklamnoi-diyalnosti1-1
24. Михалёва О. Л. Политический дискурс : Специфика манипулятивного
воздействия / М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 256 с.
25.Невербальне спілкування [Електронний ресурс] // Матеріал з Вікіпедії —
вільної енциклопедії.URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D
%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BB
%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB
%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
26.Невербальні засоби спілкування у професійному мовленні [Електронний
ресурс] // Факультет лінгвістики НТУУ „КПІˮ. – 2018.
URL:http://kumlk.kpi.ua/node/1648
27.Одарченко К. Зустрічають по білбордам: приклади політичної реклами
кандидатів в президенти [Електронний ресурс] // ЛІГА.Блоги. 2019. URL:
https://blog.liga.net/user/kodarchenko/article/32155
28.Петрик В. М., Присяжнюк М. М., Компанцева Л. Ф., Скулиш Є. Д., Бойко
О. Д., Остроухов В. В. Сугестивні технології маніпулятивного впливу :
навч. посіб. / за заг. ред. Є. Д. Скулиша. – 2-ге вид. – 2011. – 248 с.
29.Петрик О.О. Види політичної реклами в інтернеті реклама [Електронний
ресурс] //04141com.ua 2018
URL:https://www.04141.com.ua/news/2233951/vidi-politicnoi-reklami-v-
interneti
30.Політична реклама [Електронний ресурс] // Leosvit – real marketing. URL:
https://leosvit.com/srv/rkamp/politychna-reklama
31. Попова Е. С. Рекламный текст и проблема манипуляции : автореф. дисс.
…канд. филол. наук : 10.02.01 / Екатеринбург, 2005. – 27 с.
32. Станкевич Ю. В. Мовні сугестогени в текстах політичної реклами : дис.
…канд. філол. наук : 10.02.01 /Одеса, 2011. – 234 с.
33.Хоменко Г.Є. Прагматика сучасного рекламного тексту // Філологічні
студії : науковий вісник Криворізького національного університету : зб.
наук. праць / редкол. : Ж.В. Колоїз (відп. ред.), П.І. Білоусенко, В.П.
Олексенко – Кривий Ріг, 2010. – Вип. 5. – С. 221–225
Яцунська О. Антиреклама на дострокових парламентських виборах як
засіб маніпулювання суспільною свідомістю (Частина I) [Електронний
ресурс] // Віче. 2009. URL: http://veche.kiev.ua/journal/1773/