УДК 323.269 Подати ініціали науковців!

ІНФОРМАЦІЯ ТА РЕКЛАМА У МОВНОМУ ПРОСТОРІ ХОРВАТІЇ ТА

СЕРБІЇ
Прокіп М.С., студентка 2 курсу магістратури філологічного факультету
Львівського національного університету імені Івана Франка
Життя сучасної людини не обмежується реальним світом, в якому вона існує.
Воно доповнюється «світом», що створюється такими засобами, як: Інтернет, преса,
телебачення, радіо, кіноіндустрія, тобто окремим «віртуальним світом», що може
відтворювати, переробляти або спотворювати нашу реальність. Одним із таких світів є
«світ реклами», створений з метою інформування аудиторії, впливу на споживача для
спонукання до придбання предмету чи послуги рекламування, а також популяризації
певного політичного руху, чи вирішення соціально важливого питання чи проблеми. До
сьогодні реклама доволі добре досліджена в таких галузях, як психологія та соціологія.
Однак, не менш важливим є дослідження реклами у мовознавчому аспекті. Вивчення її в
даному аспекті дозволяє вирішити низку важливих питань, а саме: вживання різноманітної
лексики, семантичні та синтаксичні особливості, використання слів іншомовного
походження, застосування стилістичних фігур, використання також графічних прийомів
тощо. Цим зумовлене наше дослідження.
Упродовж усієї роботи метою було здійснення лексичного, семантичного та
синтаксичного аналізу певних видів реклами. У результаті ми дотримуємося такої
класифікації, а саме: комерційна, політична та соціальна реклама.
Розпочнемо з визначення поняття реклами різними науковцями. Наприклад,
Келава визначає рекламу як невід’ємну складову суспільства ще з 19 століття. Це
повідомлення, в якому щось пропонується, згадується та вихваляється з метою залучення
якомога більше споживачів. Також вона припускає, що реклама – це інформація, але аналіз
мови показує, що окрім інформації, вона також може бути квазіінформацією, або навіть
дезінформацією.
Але ми б хотіли навести ще твердження Д. Столац та Властелич у своїй книзі про
мову реклами , які зазначали: реклама – це текст, який окремо чи разом із зображенням,
звуком тощо передає інформацію про товар чи послугу.
Реклама посіла одну з головних та керівних позицій у мовному просторі не лише
Хорватії та Сербії, але й загалом усього світу. У результаті чого до реклами, процесу її
створення та підбору інформації значно посилився інтерес учених з різноманітних
галузей, зокрема й мовознавців.
Кожен із нас неодноразово натрапляв на зустрічався із комерційну рекламу.
Мовний простір комерційної реклами Хорватії досить креативний та неодноманітний. Для
нашого аналізу ми обрали рекламну компанію відомого хорватського бренду напоїв під
назвою «Pipi». Під час створення цієї реклами, творці вирішили використати таке
рекламне гасло, як «Boli me Pipi», що є являється мовною грою на кількох стилістичних
рівнях. Наприклад, рекламне гасло «Cvike na glavu, stariji frajer pod ruku … I boli me Pipi»
дослівно перекладається як «Окуляри на голову, старший пан чоловік під руку ... і мені
байдуже» (щось цей Ваш вибір непереконливий, варто знайти щось зрозуміліше для тих,
хто не говорить хорв). Тут ми можемо спостерігати використання слів іншомовного
походження «cvike» та «frajer». (А що означають ці слова, треба написати у магістерській -
теж)
Політична реклама різниться від комерційної тим, що предметом, що рекламується чи
інформується є людина. Проте, як і в звичній рекламі на перший план виходить не лише
звичні нам характеристики, а й переваги та інформація для конкретного виборця, і все це
закріплюється гучними гаслами та промовами. Пропонуємо до розгляду рекламну
компанію чинного президента Хорватії Зорана Мілановича, яку він активно поширював у
соціальних мережах (Prema nikome s mržnjom, prema svakome s dobrom voljom (Ні до кого з
ненавистю, до кожного з доброю волею); Normalno, ratovi su gotovi (Нормально, що війни
закінчились); Normalno, živjeti od rada, a ne od zastare (Нормально , жити з праці, а не
терміном давності). Ця рекламна кампанія вирізняться тим, що вочевидь автор при її
створенні обрав провідним слово «normalno», що простежується майже у кожному
рекламному гаслі, та вдався до використання стилістичної фігури, анафори. Переважає
вживання загальновживаної лексики із використанням термінів, притаманних різним
сферам, зокрема і політичній.
Характеризуючи лозунги Сербії, можемо стверджувати, що політичні кампанії
були дуже різнопланові та відзначились емоційно-експресивним забарвленням.
Наприклад, деякі партії використовували риторичні питання («Шта није јасно» (Що
незрозуміло?)), формували гасла таким чином, що психологічно спонукали суспільство до
дій. Що стосується соціальної реклами, то для аналізу у рамках нашого дослідження ми
обрали відео із соціальної кампанії, що яке містило такий текст:
«Svi muškarci su isti, ali kad rodiš on će se smiriti. A ne moraš baš na svaku njegovo
odgovoriti. Moj sin te voli. A kad vidiš da je malo nervozan, skuhaj mu nešto, ugodim. Sudbina
kakvu ne biste poželili svojoj kćeri. Empatija sada. Za društvo bez nasilja.»
Оскільки наведений вище текст вище має походить із соціальної реклами, то
автор застосовує загальновживану лексику для цілковитого розуміння змісту реклами.
Речення прості, неускладнені. У цьому прикладі дієслова вжиті у формі теперішнього часу
та у наказовому способі, наприклад, «skuhaj». У Сербії також поширені відео, що
присвячені соціальним питанням та проблемам, одне ин із таких – це кампанія, що
стосується проблеми боротьби із ВІЛ-ом та СНІД-ом. Для нашого дослідження ми обрали
такі гасла, як: ХИВ се не преноси разговором; Тестирање је у моди; Не можеш да знаш док
се не тестираш; Поможи себи. Заштити друге.Тестирај се; Да воли и штити. Аналізуючи
дані гасла з віднайдених нами біл-бордів, ми можемо стверджувати, що вони написані у
розмовному стилі із використанням побутової лексики, але наприклад, слово «ХИВ»
належить відноситься до термінологічної лексики, а за сферою вживання вважається
професійним, хоча у побуті широко використовується. Речення характеризуються
коротким викладом інформації із сильним емоційним посилом, запам’ятовуваністю,
відсутністю авторських неологізмів, але вживанням дієслів у формі другої особи однини та
застосуванням наказово способу
У результаті виконаної роботи, ми з’ясували, що політична, соціальна та
комерційна реклама в лексичному та семантичному плані можуть бути як абсолютно
різними, та водночас мати спільні риси. Що стосується граматичного і синтаксичного
аналізу, то було виявлено такі особливості, як: вживання наказового та умовного способу
дієслова, запитальних, стверджувальних, спонукальних речень та риторичних запитань,
використання великої кількості окличних та називних речень, застосування стилістичних
прийомів, наприклад, анафора, епіфора, «гра слів».

Варто відзначити те, що синтаксичні конструкції у рекламних повідомленнях є

здебільшого простими. З усіх частин мови найчастіше для створення певного лозунгу
використовують іменники. Аналіз лексики повідомлень показав, що мовне наповнення
реклами у Хорватії та Сербії доступне для споживача та коректно передає інформацію.
Реклама також оперує багатьма засобами, а саме: вживанням побутової та
загальновживаної лексики, що досить часто створює гру слів, яка надає рекламі емоційно-
експресивного забарвлення. Для посилення виразності у деяких прикладах застосовується
римування тексту. На нашу думку, реклама це важлива частина інформації, чим і було
зумовлене це дослідженняю Ця тема має перспективи для подальшого дослідження, а саме
в порівняльному аспекті.