Міністерство освіти і науки України

Харківський національний економічний університет імені С. Кузнеця

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Освітня програма: Реклама і зв’язки з громадськістю,
Навчальна дисципліна Реклама і суспільство

Варіант 7.
1. Тестове завдання:
1. Об'єктом соціології реклами є:
а. Частина системи відтворення соціального життя, соціальних взаємодій, в якій формується, функціонує і
розвивається реклама.
б. Механізми впливу реклами на психіку людини, сприйняття рекламних матеріалів, особливості
споживчої поведінки і його зміни під впливом реклами.
в. Комплекс заходів в області досліджень торговельно-збутової діяльності підприємства по вивченню
всіх чинників, що впливають на процес виробництва і просування товарів і послуг від виробника до споживача
г. Реклама як форма масової комунікації

2. Укажіть, що НЕ входить до проблемної області курсу “Реклама та суспільство”

а. Дослідження реклами в контексті її місця в сучасній інформаційній і комунікаційній системі, ролі в
загальному комунікаційному потоці, взаємодії з іншими видами соціальної інформації та соціальних
комунікацій.
б.Дослідження змісту, сенсів, що транслюються аудиторії рекламою, а також знаково-символічних
кодів, що використовуються для такої трансляції, їх впливу на суспільну свідомість, думки, настрої, соціальну
поведінку окремих соціумів і суспільства в цілому.
в. Взаємодія та взаємовплив реклами та інших підсистем соціального життя (економіки, культури,
мистецтва, мас-медіа, індустрії дозвілля, політики і т.д.).
г. Оцінка збуту товарів та послуг що рекламується

3. Чи вірні наступні судження про соціальні інститути?

1. Сучасне суспільство відрізняється низьким ступенем інституціалізації.
2. Соціальний інститут - це відносно стійкі типи та форми соціальної практики, за допомогою яких
організовується суспільне життя
а. вірно тільки 1
б. вірні обидва судження
в. вірно тільки 2
г. обидва судження невірні

4. Хто є автором концпепції соціальної дії?

а. Р. Мертон
б. Ж. Бодрійяр
в. Т. Парсонс
г. П Котлер

5. Реклама оцінюється в цій парадигмі як система формування стандартних уявлень, кодів, що

застосовуються при соціальнії комунікації та соціальній взаємодії. Про яку парадигму йде мова?
а. Структурна парадигма (“парадигма фактів”)
б. Інтерпретативна парадигма (“соціологія дефініцій”)
в. Інтегративна парадигма

6. Як називається рівень психологічного впливу реклами, який передбачає «підштовхування»

споживача до дії (купівлі), підказуванні йому очікуваних від нього дій?
а. Когнітивний
б.Афективний
в. Конотативний
г. Суггестивний

7. Як називається тип соціального впливу, який базується на почутті єдності одного індивіда з
іншим або групою людей?
а. Примусовий
б. Легітимний
в. Експертний
г. Референтний

8. При використанні якої рекламної стратегії потрібно виявити сильну конкурентну перевагу
товару в порівнянні з іншими і просто і переконливо повідомити про нього споживачам в рекламі?
а. Родова стратегія
б. Стратегія унікальної торговельної пропозиції
в. Стратегія позиціонування
г. Емоційна стратегія

9. Гендерна ідентичність - це:

а) виконання певних соціальних розпоряджень - тобто відповідна статі поведінка у мові, манерах, одязі,
жестах і т.п .;
б) сукупність статево-рольових цінностей у суспільних сферах буття та відповідних їм потреб, інтересів
і форм діяльності;
в) поняття, яке визначає соціальну стать людини, на відміну від біологічної статі;
г) наше уявлення про своє тіло (відчуваємо ми себе в дійсності чоловіком або жінкою).

10. “Реклама, що спонсорується некомерційними інститутами або в їхніх інтересах і має метою
стимулювання пожертвувань, заклик голосувати на чиюсь користь або залучення уваги до справ
суспільства”. Це визначення реклами відноситься до:
а. Некомерційної реклами
б. Державної реклами
в. Політичної реклами
г. Правової реклами

2. Розкрийте поняття «реклама»? Які підходи існують до визначення даного поняття?

Наведіть приклади.
3.Поняття гендеру в соціальних науках. Гендерні ролі в сучасній рекламі.
4. Як ви розумієте вислів М. Маклюена “Реклама найвеличніше мистецтво ХХ
століття”?

Затверджено на засіданні кафедри управління соціальними комунікаціями

протокол № від р.

Зав. кафедри Яресько К. В. Екзаменатор ______Сорокіна Г. В.

 Варіант 7.
1. Об'єктом соціології реклами є:
а. Частина системи відтворення соціального життя, соціальних взаємодій, в якій формується,
функціонує і розвивається реклама.

2. Укажіть, що НЕ входить до проблемної області курсу “Реклама та суспільство”

г. Оцінка збуту товарів та послуг що рекламується

3. Чи вірні наступні судження про соціальні інститути?

1. Сучасне суспільство відрізняється низьким ступенем інституціалізації.
2. Соціальний інститут - це відносно стійкі типи та форми соціальної практики, за допомогою яких
організовується суспільне життя
в. вірно тільки 2

4. Хто є автором концпепції соціальної дії?

в. Т. Парсонс

5. Реклама оцінюється в цій парадигмі як система формування стандартних уявлень, кодів, що

застосовуються при соціальнії комунікації та соціальній взаємодії. Про яку парадигму йде мова?
в. Інтегративна парадигма

6. Як називається рівень психологічного впливу реклами, який передбачає «підштовхування»

споживача до дії (купівлі), підказуванні йому очікуваних від нього дій?
в. Конотативний

7. Як називається тип соціального впливу, який базується на почутті єдності одного індивіда з
іншим або групою людей?
г. Референтний

8. При використанні якої рекламної стратегії потрібно виявити сильну конкурентну перевагу
товару в порівнянні з іншими і просто і переконливо повідомити про нього споживачам в рекламі?
б. Стратегія унікальної торговельної пропозиції

9. Гендерна ідентичність - це:

г. наше уявлення про своє тіло (відчуваємо ми себе в дійсності чоловіком або жінкою).

10. “Реклама, що спонсорується некомерційними інститутами або в їхніх інтересах і має метою
стимулювання пожертвувань, заклик голосувати на чиюсь користь або залучення уваги до справ
суспільства”. Це визначення реклами відноситься до:
а. Некомерційної реклами

2. Розкрийте поняття «реклама»? Які підходи існують до визначення даного поняття?

Наведіть приклади.
Реклама – це будь-яка платна форма неособистої пропозиції товарів і послуг від імені
визначеного спонсора, з метою вплинути певним чином на аудиторію. За допомогою реклами
формується визначене уявлення покупця про особливості товару чи послуги. Закон України
"Про рекламу" визначає, що реклама – це «поширювана в будь-якій формі, за допомогою
будь-яких засобів інформація про фізичну чи юридичну особу, товари, ідеї, починаннях
(рекламна інформація), яка призначена для невизначеного кола осіб і покликана формувати
або підтримувати інтерес до цих фізичних , юридичних осіб, товарів, ідей, починань і
сприяти реалізації товарів, ідей, починань». Вважається що сам термін "реклама" має
латинське коріння і походить від слова reclamare, що означає "стверджувати", "викрикувати".
Дуже популярним є інтегральний підхід. Феномен реклами включає в себе одночасно і
рекламну діяльність, і рекламну продукцію - «реклама - це вид діяльності, або вироблена в
результаті цієї діяльності інформаційна продукція».
Також реклама може бути як діяльність з рекламування, тобто по створенню «послань» і
доведення їх до реципієнтів (рекламних аудиторій. Визначення Ф. Котлера: «Реклама - це
будь-яка платна форма неособистого представлення і просування ідей, товарів, послуг від
імені ідентифікованого спонсора».
3.Поняття гендеру в соціальних науках. Гендерні ролі в сучасній рекламі.
Ґендер – соціальна особливість статі людини на відміну від біологічної статі. Це соціально-
рольовий статус, що визначає соціальні можливості людини – чоловіка і жінки в усіх сферах
життєдіяльності. Дане поняття показує, що поряд з біологічними характеристиками статі
існують і мають величезний вплив на особистість соціальні характеристики - соціальні
норми, ролі і статуси, стереотипи, установки, правила поведінки, психологічні особливості
(наприклад, підтримувана вихованням емоційність у жінок в нашому суспільстві).
Таким чином, соціальна стать (гендер) - не те ж саме, що біологічна стать. Гендер
створюється соціальною практикою, соціальними стереотипами, нормами поведінки
індивідуумів в різних сферах життєдіяльності, наказуючи виконання певних соціо-статевих
ролей. В результаті формується стійка система уявлень про те, що являють собою "жіночі"
професії, заняття, риси характеру, ролі, а що - "чоловічі".
Гендер, будучи продуктом культури, постійно відтворюється у взаємодії людей - в мові, що
не вербальних, тілесних проявах, одязі і т.д. В одній культурі чоловіки можуть носити
спідниці, як, наприклад, в Шотландії, в іншій культурі жінки носять штани, і це вважається
природним. У поведінці також відтворюються соціальні норми тієї чи іншої культури -
чоловіки і жінки племені мундугоморов (згідно з даними американської дослідниці М.Мид) -
агресивні, а племені арапешей - миролюбні і доброзичливі. Мова представників того чи
іншого суспільства також відображає особливості змісту і прояви соціальних ролей чоловіків
і жінок. Наприклад, стара російська приказка - "б'є - значить, любить" відображає
допустимість для певного кола осіб в суспільстві насильницької поведінки чоловіків по
відношенню до жінок, але не навпаки (про жінку не скажуть - "б'є, значить, любить").
Гендерна система "тисне" на людину ще до його народження, продовжуючи відтворювати
соціальних чоловіків і соціальних жінок протягом усього життя. Мова, мистецтво, література,
філософія, наука, політика суспільства "пронизані" соціальними міфами і є сексистськими за
своєю природою.
Стереотипізація жінок в українській сучасній рекламі є сильною: жінка є або деталлю
інтер’єру кухні чи дитячої кімнати, або сексуальним об’єктом. Реклама говорить, що в
Україні приготуванням їжі, пранням, доглядом за дітьми займаються винятково жінки. Образ
Прачки, яка виводить плями з одягу і захоплена порошком “Тайд” і “Аріель”, став звичним на
наших телеекранах уже давно. Прачка має різні соціальні ролі — вчительки, багатодітної
матері, продавця, вона може бути звичайною тітонькою або мати дуже привабливу
зовнішність, вона може мати гроші або економити кожну копійку. Але факт залишається
фактом — реклама фіксує та “вмонтовує” у свідомість, що в українських сім’ях прання — це
жіноча справа. Варто послухати, як скаржиться героїня реклами відбілювача “Ваніш”:
“Чоловікові дістається піца, а мені плями від піци”. Жінки в рекламі лише чистять, перуть,
прибирають, готують, міняють підгузники дітям, а також доглядають за собою, щоби
позбутися неприємних запахів, перхоті, жовтизни зубів і т. д. Жінки займаються прибиранням
— тому вони фігурують у рекламі побутової техніки, засобів для чищення і т. д. Отож, жінки
перуть і прибирають, а чоловіки все це споживають. У нас ця картина зафіксована в 95 %
роликів (у США — у 60 %).
Щодо чоловіків, то для них передбачені наступні образи. По-перше, мачо, або справжнього
самця, мисливця за жінками (як Фелікс із реклами Head & Shoulders). По-друге, дбайливого
батька та надійного господаря (як тато з ролика “Кукуся” від “Київстару”). По-третє,
активного, розумного й успішного кар’єриста (як герой реклами пива “Оболонь”, який відпо-
чиває з пивом після важких переговорів). І, зрештою, образ гарного товариша, завсідника
гамірливих чоловічих компаній (як хлопці з реклами “Рогань”). Отож, стереотипний чоловік
з рекламного ролика встигає зробити кар’єру, повеселитися з друзями, приділити час родині
й користується успіхом у всіх без винятку жінок.
Отже, якщо порівняти чоловічі й жіночі образи, то впадають у вічі і відмінності в характері.
Перші завжди пов’язані з успіхом, ініціативністю і самостійністю, натомість другі — з
пасивністю, спрямованістю на задоволення інтересів чоловіків.
4. Як ви розумієте вислів М. Маклюена “Реклама найвеличніше мистецтво ХХ століття”?
Рекламний бум ХХ-го століття так тісно пов’язаний із мистецтвом, що сьогодні складно
визначити причинно-наслідкові зв’язки тих чи інших процесів у світовій культурі. У
загальних рисах це виглядає так: художники, що стали новаторами у комерційній графіці на
зламі XIX-XX століть, ближче до середини століття передали естафету рекламникам, які з
легкої руки запустили маховик споживацького буму у США. Це призвело до формування
нового соціального й культурного середовища, а значить, появи митців, які маскультуру,
рекламність та надмірне споживання віддзеркалили у нових мистецьких напрямах.
Реклама сьогодні — це тотальне візуальне середовище, яке всеохопно й щільно заповнює
нашу буденність. Надлишок продукції та потреба її піару породила хвилю відверто
примітивної та навіть натуралістичної експлуатації художніх творів, буквальних
стереотипних відтворень без особливих ідейних видозмін. Чого тільки рекламники не робили
з «Джокондою» Леонардо да Вінчі — і волосся для реклами шампуню розчісували, і
партнера для реклами сайту знайомств домальовували. Такими ж намозоленими
мистецькими штампами вже встигли стати «Крик» Едварда Мунка, декоративні кольорові
площини Піта Мондріана, доробок Вінсента ван Гога й Мікеланджело Буанорроті (його
знаменита скульптура Давида та фреска «Створення Адама»). Мистецтво в рекламі сьогодні
— це апелювання до інтелектуального сегменту споживачів.
Загалом протягом століття активного розвитку сама реклама дедалі яскравіше проявляє
власну амбіцію ставати ще одним мистецьким медіумом, таким собі ретранслятором певних
ідей у буденність. Тісний взаємозв’язок нових медіа, реклами з мистецтвом,
взаємопроникнення одних в інші доводить, що грані чіткого формального розподілу були
стерті ще Уорхолом. І якщо колись митець активно працював із темою маскультури, а
культура гіперспоживання відповідала йому подвійною хвилею продукції, то сьогодні
рекламники користуються вже не тільки ідейними напрацюваннями митців. Використання
інструментарію нових засобів художньої виразності в маркетингових стратегіях були
запозичені саме з актуального мистецтва: рекламні об’єкти як інсталяції, флешмоби як
втілення перформансів, та власне епатаж, а часом і скандал як піар-хід.
Реклама поряд із певною комерційною метою побічно продає й ідеї. І позитивна
маскультурна тенденція останніх років, що пропагує соціальну різноманітність, людяність та
базові принципи гуманності й індивідуальності, нині активно оформлюється у модний тренд.
Це новий рівень продажу продукту, адже продуктом сьогодні стали ідеї.
(підпис) (підпис)