Урок №1. Тема. Історія графічної культури. Дизайн і його тенденції.

Ілюстрація. Цифрове мистецтво

Гра́фіка (нім. Graphik, від грец. γραφικός — «написаний») — вид образотворчого

мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів
білого і чорного та менше, ніж у живописі, використання кольору. Твори можуть мати
як монохромну, так і поліхромну гаму
Графіка поділяється на такі різновиди:

 станкова — твори, що мають самостійний характер

 прикладна: книжкова та газетно-журнальна
 плакатна
 промислова
 архітектурна
 комп'ютерна

Станкова графіка – графіка, яка прикрашає приміщення квартир, галерей.

Станкова графіка поширилась, здебільшого, після епохи Відродження. Вона
звертається до традиційних жанрів мистецтва: тематичної композиції, портрета,
пейзажу, натюрморту. Станкові твори друкованої графіки широко використовуються
для оформлення інтер'єрів.
У станковій графіці застосовуються різні композиційні правила, прийоми і
засоби, але вони дають трохи інші результати порівняно із станковим живописом або
скульптурою. Це пов'язано із специфічними особливостями. Основна риса графічного
мистецтва — умовність, яка відрізняється від вирішення живописного твору або
скульптури.
Умовність по-різному проявляється в різних видах графіки. У малюнках
станкової графіки умовність часто зовсім відсутня: форма і об'єм трактуються точно.
Близькі до натури й тональні вирішення. У начерках, де площина тонально не
проробляється, підкреслюються лише вузлові моменти, виділяються основні
контрасти.
Прикладна графіка - це вид графіки, в якому зображення отримують
друкуванням, як і в гравюрі, але іншими способами. До основних технік прикладної
графіки належить монотипія, диотипія, акватипія, картонна гравюра, вирізна паперова
гравюра, трафаретний естамп, шовкографія, автотипія, гіпсогравюра, гратографія.
Плакатна графіка – художній засіб переконання, інформування (написи, призиви,
афіші, реклама)
Плака́т (нім. Plakat, фр. Placard — оголошення, афіша, від plaquer — наклеїти,
лат. placatum — повідомлення, свідоцтво) — різновид графіки.
Витвір мистецтва, різновид тиражованої графіки. Лаконічне, помітне, найчастіше
кольорове зображення з коротким текстом, виконане, як правило на великому аркуші
паперу, виготовляється з рекламною, інформаційною, навчальною метою. Сучасний
плакат — це найчастіше поліграфічне виконання художнього оригіналу.

Види плакатів
 соціальний плакат — плакат, який пропагує базові соціальні цінності. В
соціальному плакаті відображені соціальні прояви особистості, специфіка
соціальних взаємовідносин в суспільстві, значущі соціальні проблеми, загрози та
лиха
 авторський — це виставковий варіант; ближчий до мистецтва, він глибший та
суб'єктивніший
 масовий — безособовий, безіменний; носить спонтанний характер, має
тимчасовий епізодичний контакт з глядачем.
Промислова графіка, вигляд прикладної художньої графіки. П. р. обслуговує
сферу виробництва і збуту промисловій продукції (товарні ярлики, фірмові знаки,
упаковки, видавничі марки; рекламні видання — каталоги, буклети, проспекти і ін.) і
сферу управління виробництвом (ділові папери — бланки, конверти і ін.). Промислова
графіка відома з давніх часів (клейма, торговельні марки). Поступово промислова
графіка стала окремою галуззю художньої діяльності. її основні особливості склалися
наприкінці 19 ст., коли з'явилися колективи професійних художників, які працювали у
цій галузі (напр., роботи художника П. Беренса).
Промислова графіка розвивається у тісному зв'язку зі стильовими напрямами того
чи іншого часу (наприклад, модерн, функціоналізм — роботи Г. Байєра, Я. Чихольда
та ін.).
Сучасна промислова графіка в країнах Західної Європи належить до системи
художнього конструювання.
Креслення архітектора, або Архітектурна графіка— графічний образ ідеї
архітектора в кресленні з масштабом. Це детальна розробка плану майбутньої
будівлі(або саду у ландшафтного архітектора)з використанням умовних позначок
майбутніх фундаментів, стін, пілонів або колон, з позначкою майбутніх вікон, дверей.
Креслення архітектора тісно пов’язане з математичними розрахунками і вказівками
розмірів майбутньої будівлі, співвідношенню його частин (масштаб).
Використовується як в проектуванні нових побудов, так і фіксаційних планів існуючих
або зруйнованих будівель. Сучасну архітектурну графіку поділяють на класичну і
цифрову. Класична виконується олівцями, папером.фарбами. Цифрова використовує
обчислювальні системи.
Комп'ютерна гра́фіка — 1) розділ інформатики, який вивчає методи цифрового
синтезу і обробки візуального контенту; 2) вид сучасного мистецтва, яке також
називають цифровим, що входить до загального медіа-арту — зображення, які
створюються, перетворюються, оцифровуються, обробляються і виводяться засобами
обчислювальної техніки, включаючи апаратні і програмні засоби, рухома комп'ютерна
графіка називається комп'ютерним відео або комп'ютерною анімацією. Робота з
комп'ютерною графікою — один з найпопулярніших напрямків використання
персонального комп'ютера, до того ж виконують цю роботу не тільки професійні
художники і дизайнери. На будь-яких підприємствах іноді виникає необхідність
подачі рекламних оголошень в газетах і журналах або просто у випуску рекламної
листівки або буклету.
Без комп'ютерної графіки не обходиться жодна сучасна мультимедійна програма.
Робота над графікою становить до 90% робочого часу програмістських колективів, які
випускають програми масового використання.
Розрізняють 3 види комп'ютерної графіки. Це растрова графіка, векторна графіка і
фрактальна графіка. Вони відрізняються принципами формування зображення при
відображенні на екрані монітора або при друці на папері.
Основні області застосування
Наукова графіка — перші комп'ютери використовувалися лише для вирішення
наукових і виробничих завдань. Щоб краще зрозуміти отримані результати, виробляли
їх графічну обробку, будували графіки, діаграми, креслення розрахованих
конструкцій. Перші графіки на машині отримували в режимі символьного друку.
Потім з'явилися спеціальні пристрої — графопобудовники (плоттери) для створення
креслень і графіків чорнильним пером на папері. Сучасна наукова комп'ютерна
графіка дає можливість проводити обчислювальні експерименти з наочним поданням
їх результатів.
Ділова графіка — область комп'ютерної графіки, призначена для наочного
представлення різних показників роботи установ. Планові показники, звітна
документація, статистичні зведення — для таких об'єктів за допомогою ділової
графіки створюються ілюстративні матеріали. Програмні засоби ділової графіки
включаються до складу електронних таблиць.
Конструкторська графіка використовується в роботі інженерів —
конструкторів, архітекторів, винахідників нової техніки. Цей вид комп'ютерної
графіки є обов'язковим елементом САПР (систем автоматизації проектування).
Засобами конструкторської графіки можна отримувати як плоскі зображення
(проекції, переріз), так і просторові тривимірні зображення.
Ілюстративна графіка — це довільне малювання і креслення на екрані
комп'ютера. Пакети ілюстративній графіки відносяться до прикладного програмного
забезпечення загального призначення. Найпростіші програмні засоби ілюстративної
графіки називаються графічними редакторами.
Художня і рекламна графіка — що стала популярною багато в чому завдяки
телебаченню. За допомогою комп'ютера створюються рекламні ролики, мультфільми,
комп'ютерні ігри, відео уроки, відео презентації. Графічні пакети для цих цілей
вимагають великих ресурсів комп'ютера за швидкодією і пам'яті. Відмінною
особливістю цих графічних пакетів є можливість створення реалістичних зображень і
«рухомих картинок». Отримання малюнків тривимірних об'єктів, їх повороти,
наближення, видалення, деформації пов'язано з великим обсягом обчислень. Передача
освітленості об'єкта в залежності від положення джерела світла, від розташування
тіней, від фактури поверхні, вимагає розрахунків, які враховують закони оптики.
Комп'ютерна анімація — це отримання рухомих зображень на екрані дисплея.
Художник створює на екрані малюнки початкового і кінцевого положення рухомих
об'єктів, всі проміжні стани розраховує і зображує комп'ютер, виконуючи розрахунки,
що спираються на математичний опис даного виду руху. Отримані малюнки, що
виводяться послідовно на екран з певною частотою, створюють ілюзію руху.
Мультимедіа — це об'єднання високоякісного зображення на екрані комп'ютера
зі звуковим супроводом. Найбільшого поширення системи мультимедіа отримали в
галузі навчання, реклами, розваг.
Графічний дизайн — художньо-проектна діяльність по створенню гармонійного
та ефективного візуально-комунікативного середовища. Графічний дизайн вносить
інноваційний внесок у розвиток соціально-економічної та культурної сфер життя,
сприяючи формуванню візуального ландшафту сучасності.
Основні продукти графічного дизайну
Загальноприйняте використання графічного дизайну стосується верстки
багатосторінкових видань (брошури, журнали, книги), створення рекламної продукції,
упаковки і веб-дизайну тощо. Твори графічного дизайну містять багато елементів та
візуальних засобів. Наприклад, в дизайні упаковки для товару використовують
наступні: логотип, ілюстрація, організований текст, форми та колір, що сприяють
єдиному сприйняттю картинки.
- книжкові макети та ілюстрації;
- рекламні та інформаційні плакати;
- графічне рішення листівокта поштових марок;
- оформлення платівок та DVD дисків;
- корпоративний стиль компанії і його основний елемент — логотип;
- буклети, брошури, календаріта інша рекламна поліграфічна продукція;
- упаковки, етикетки, обкладинки;
- сувенірна продукція;
- UI UX дизайн (вебсайти та мобільні додатки).
Тенденція, тенденційність (від лат. tendo — направляю, прагну) — можливість
тих чи інших подій розвиватися в даному напрямку.
Ілюстра́ція — зображення, що супроводжує текст літературного твору, газетної
статті тощо з метою полегшення для читача візуалізації змісту. До
винаходу книгодрукування рукописні книги ілюструвалися художниками вручну.
Перша техніка ілюстрацій, що з'явилася після винаходу книгодрукування,
був дереворит. У 16–17 століттях були розроблені методи гравюр і офортів. У 18
столітті з'явилася літографія, значно підвищивши якість зображень.
Окремим різновидом ілюстрацій є
  технічні малюнки,
 діаграми,
 схеми,
 графіки.

Комп'ютерне мистецтво або цифрове мистецтво (англ. Digital art) —

напрямок медіа-мистецтва, заснований на використанні комп'ютеру, інформаційних
технологій, як основи для художнього твору. Нині поняття комп'ютерного мистецтва
включає в себе як твори традиційного мистецтва, перенесені в нове середовище, на
цифрову основу, яка імітує первісний матеріальний носій (цифрова фотографія), так і
принципово нові види художніх творів, основним середовищем існування яких є
комп'ютерне середовище. Під його визначення вписується і цифровий живопис (малюнок
створюється від початку до кінця на комп'ютері), і демосцена, pixel art, гіпертекстова
література та ін.
Цифрове мистецтво — напрямок в медіамистецтві, твори якого створюються і
представляються за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних або медіа
технологій, результатом якого є художні твори в цифровій формі. Цифрове мистецтво
існує одночасно в області мистецтва і в області технології. Відповідно, і мова понять,
якими оперує цей вид мистецтва, ділиться на дві групи. Першу можна позначити як
художню, її термінологія прийшла з галузі образотворчого мистецтва. Це такі поняття,
як стиль, простір, середа, композиція, пропорції, пластика, ритм, колір, світло,
контраст, нюанс, фактура.
Друга група понять — технічна — прийшла в дизайн з області техніки і
технологій. Медіа мистецтво, або медіа арт використовує в якості художнього поля
сучасні комунікативні технології — такі, як Інтернет і будь-який інший вид і формат
передачі сигналу по дротах або через ефір. Мультимедіа, медійне мистецтво,
медіакультура — це терміни і поняття інформаційної епохи, що з’явилися в самому
кінці XX в. Мультимедіа (від латинського multy — множинний і media — середовище,
засіб) дослівно означає «багато середовищ» або «безліч засобів». До «мультимедіа»
існував термін «мультиплікація» — вид кіномистецтва.
Твори цифрового мистецтва за ступенем інтерактивності розділяють на
інтерактивні та неінтерактивні. До популярних інтерактивних творів належать: веб-
ресурси, мультимедійні підручники, мультимедійні презентації, комп’ютерні ігри,
інтерактивні галереї, музичні ролики тощо. До неінтерактивних відносять рекламні та
соціальні ролики, мультимедійні інсталяції, анімаційни проекції та ін.
До прикладних видів мультимедійного продукту можна віднести мультимедійні
додатки, з якими безпосередньо працює звичайний користувач мультимедійного
комп’ютера. В першу чергу це комп’ютерні ігри. Також сюди можна віднести
мультимедіа-енциклопедії, відео і аудіоплеєри, програми для створення презентацій і
багато інших. Мультимедійні ігри — такі ігри, в яких гравець взаємодіє з віртуальним
середовищем, побудованим комп’ютером.
 Візуа́льна комуніка́ція — зв'язок шляхом засобів візуалізації, що визначається
як передача ідей та інформації у формах, які можна прочитати або розглянути.
Візуальна комунікація частково або повністю покладається на зір, і в основному
представлена або виражена двовимірними зображеннями. Вона включає в себе: знак,
типографіку, графіку, графічний дизайн, ілюстрацію, промисловий
дизайн, рекламу, цифрову анімацію та електронні ресурси.

Питання
1. Графіка це…
2. Графічний дизайн це…
3. Як класифікують графіку?
4. Що входить до прикладної графіки?
5. Які тенденції графіки 2019?
6. Візуальна комунікація це…