1. Теорія Т.

Гобса
Правила це важлива складова нашого життя, вони створені не просто
так. Правила та норми, які встановлені владою, допомагають уникнути
конфліктів і різних негативних ситуацій між людьми. У тому числі і
спілкування вимагає дотримання певних норм.
До прикладу у студентському житті також є правила і норми, особливо,
якщо ми говоримо про виконання робіт. Ми отримуємо завдання і маємо
виконати його за спеціальними вимогами, не відходячи від них. Це важливо,
адже у випадку не виконання роботи згідно з нормами, її можуть просто не
прийняти, і ми матимемо погані оцінки. Саме тому потрібно виконувати все
за правилами і звертати увагу на норми, закони і вимоги.
Інші приклади включають дотримання умов договорів у різних
юридичних та бізнесових сферах, де це є аспектом ефективної співпраці.
Також, загальні закони, які вводить держава, є ще одним прикладом
регулюючих стандартів, які сприяють дотримання суспільством відповідних
правил та норм. Ці закони служать основою для встановлення порядку і
взаємодії між громадянами та органами влади. Такі правила сприяють
стабільності та розвитку суспільства, а їх дотримання визнається ключовим
для забезпечення правопорядку і взаєморозуміння в різних сферах життя.
Загалом, мова - важлива та невід'ємна роль у житті суспільства і
культури. Вона охоплює різні аспекти, які впливають на спілкування,
передачу інформації, розвиток та збереження культурної спадщини. Загальні
граматичні, лексичні та синтаксичні правила допомагають нам розуміти одне
одного на мовному рівні. А правила спілкування й офіційну мову в державі,
документації та медіа визначає саме влада країни.

2. Теорія Ф. Енгельса
Енгельс вважав, що мова є продуктом матеріальних умов суспільства, та її
розвиток пов'язаний з економічними та матеріальними змінами в суспільстві.
Він вбачав тісний взаємозв'язок між мовою і свідомістю. Мова, на його
думку, є інструментом для вірування думок та ідеології, і вона створена
соціальними умовами. До того ж, Енгельс вірив, що мова може бути
інструментом для утримання та поширення класової ідеології. Він вказав на
те, що влада вимагає для затвердження свого соціального становища та
підтримки існуючого режиму мови. В тому числі, за допомогою мови лідери
держав можуть впливати на громадян . Стосовно переваг тих чи інших
законів, ідеологій, рішень тощо. Тобто це ніби такий собі спосіб впливу на
маси, аби люди їх чули, і сприймали цю інформацію для подальшого
кооперування , щоб досягти спільної мети. Стосовно впливу, то мова також
може використовуватися для пропаганди, у тому числі й контролю мас-медіа.
Отже, Енгельс акцентує свою увагу на контролі цього всього процесу
владою, зокрема мається на увазі цензура(як головна у ідеології пропаганди).

3. Теорія Ф. Гаєка
Гаєк надавав перевагу прагматичному підходу до мови, наголошуючи на
ролі мови в комунікації та спілкуванні. Він визнавав важливість діалогу у
розумінні мови та розглядав акт мовлення як взаємодію між людьми, де
важливу роль відіграє контекст і соціальна ситуація. Зокрема, Гаєк також
досліджував політичний аспект мови, вказуючи на те, як влада і політичні
інституції можуть використовувати мову для контролю та маніпулювання
громадською думкою.
Якщо говорити про ринок, то мова являється основним способом обміну
інформації. Мова виконує функцію передачі новин та інших інформаційних
засобів на ринках. Наприклад, коли ми в магазині і спілкуємось та радимось з
продавцем, щодо певного продукту. Або якщо це відбувається онлайн, на
допомогу приходять інформаційні ресурси та реклама, які власне
допомагають споживачу зробити вибір.
У сфері бізнесу, укладення договорів про співпрацю та координацію дій
між компаніями, мова служить засобом обміну ідеями. Додатково, участь
громадян у політичних процесах дозволяє їм визначати мовну політику
країни, що впливає на їхню індивідуальну свободу. Таким чином, мова не
лише полегшує економічні відносини, але і визначає ключову роль у
формуванні та вираженні ідентичності та прагнення громадян у різних
сферах суспільства.
4. Теорія А. Сміта
У своїй теорії Сміт фокусувався переважно на функціонуванні ринку,
водночас елементом цього процесу також є мова. Рекламні кампанії та
інформаційні ресурси, які були представлені в попередній теорії, розвивають
ключову роль у повідомленнях споживачів про товари та послуги, сприяючи
тим самим - співпраці на ринку.
Мова також використовується в медіа для інформування громадськості
про події, новини та ринкові тренди, розширюючи коло взаємодії між
учасниками ринку. Крім того, в контексті угод та документів мова визнана як
важливий елемент, після чого вона націлена на співпрацю та взаємодію.
 Іншим аспектом взаємодії є обмін інформацією стосовно ціни з метою
досягнення консенсусу. У цілому мова визнається як фундаментальний
елемент, який сприяє кооперації та координації між учасниками ринкових
відносин, а також змінює взаємодію між споживачем і продавцем.
5. Теорія Р. Аксельрода
У теорії Аксерольда йдеться про встановлення законів, норм, ринкової
співпраці, мови саме суспільством. Це так би мовити неофіційні норми і
забов’язання. Наприкладґ. Одразу спадає на згадку різні правила
спілкування. У кожному оточенні наші манери комунікації змінюються. З
батьками і рідними ми говоримо більше на близькі, інтимні теми, а вже в
магазині чи в інституті ми маємо інші норми спілкування. Кожна людина
розуміє, що спілкуватись із другом і викладачем не можна на однакову
манеру, адже тут вже йде справа в різному оточенні. І всі люди це прекрасно
розуміють, навіть без спеціально прописаних правил і законів тощо, адже це
самостійно створюються у свідомості, або ж нав’язується навколишнім
середовищем (родиною, релігією, професією).. Тому етикет має важливе
місце для існування.
6. Теорія Е. Дюркгайма
На переконання Дюргайма, мова виступає як ефективний засіб передачі
цінностей у суспільстві, особливо між більш соціокультурними класами,
наприклад, у передачі релігійних та культурних цінностей. У багатьох
суспільствах правова система активно використовує мову для формулювання
законів та правил, що регулюють поведінку громадян.Тому, згідно з
Дюркгаймом, якщо ця комунікативна функція мови не виконується
належним чином, це створює конфлікти на рівні суспільства.Зокрема,
Дюркгайм вказує на приклад самогубств як внаслідок неефективної передачі
цінностей та максимальної соціальної інтеграції.
Таким чином, відповідно до Дюркгайма, роль мови в суспільстві важлива.
Бо це відбувається шляхом сприяння цінностей та узгодженні правил, які, у
свою чергу, запобігають виникненню конфліктів і сприяють стабільності.
7. Теорія А. де Токвіля
Токвіль розглядає мову як ефективний інструмент комунікації,
призначений для координації та співпраці між індивідами для досягнення
спільної мети. Він вбачає важливість публічних дискусій та політичного
спілкування для розв'язання громадських питань. У контексті вибору мови
змінюється ключова роль агітації, участі в дебатах і, врешті-решт, самому
голосуванні, що сприяє передачі та розширенню цінностей, про що уже
згадувалося в попередній теорії.
 У демократичних суспільствах свобода слова має визначальне значення,
дозволяючи громадянам вільно висловлювати свою думку і надавати критику
влади. Таким чином, суспільство має значення в політичному житті держави,
а мова є не лише спілкуванням, а й механізмом формування громадянської
свідомості та активної участі в демократичних процесах.
8. Теорія М. Ґрановетера
У своїй теорії Ґрановетер розглядає здатність соціальної групи до
співпраці та підкреслює ключову роль спілкування в цьому контексті. За його
словами, мова є основним інструментом, за допомогою якого учасники
можуть обговорювати стратегії, об’єднувати зусилля та забезпечувати
координацію своєї діяльності. Мова виступає не лише як засіб спілкування,
але й як засіб ефективного розподілу завдань, вирішення проблем та
сприяння взаємодії між учасниками.
Важливим аспектом в теорії є також визначення емоційного контакту,
який, за підтвердженням Ґрановетера, неможливий без комунікації. Таким
чином, мова позитивно впливає на роль у створенні емоційних зв’язків та
сприяє взаємодії в групах. Вона не тільки передає інформацію, але й дозволяє
виражати емоції та створювати сприятливий емоційний фон для успішної
співпраці та взаємодії.