Спілкування людей здійснюється згідно певних

законів. Закони спілкування (комунікативні закони )

- це є особливі закони.
У чому ж їх особливості?
По-перше, більшість із законів спілкування - нежорсткі, ймовірнісні. Можна навести приклади, коли той
або інший закон через ті або інші обставини не виконується.

По-друге, комунікативні закони не передаються людині при народженні, вони не дістаються їй в спадок
- вони засвоюються людиною в ході спілкування, з досвіду, з комунікативної практики.

По-третє, закони спілкування можуть з часом видозмінюватися.

По-четверте, закони спілкування часто різняться у різних народів, тобто мають певне національне
забарвлення, хоча багато в чому носять загальнолюдський характер.
Правда не в тім, що повідомляє відправник, а
втім, що розуміє одержувач.

Якщо одержувач не правильно трактує повідомлення, то провину

несе відправник. Таким чином, відповідальність за точну комунікацію
завжди лежить на відправнику повідомлення.. Фрази: « Ви, напевно,
не зрозуміли», «Як я уже Вам сказав», «Ви, здається не розчули» і т.д.
– заборонені фрази. Якщо вже Вас не зрозуміли - Ви неправильно
пояснили і сердитися тут можна лише на себе.
Закон дзеркального розвитку спілкування.

Цей закон легко спостерігаємо в спілкуванні. Суть його може бути

сформульована таким чином: співбесідник в процесі комунікації
імітує стиль спілкування свого співбесідника. Це робиться людиною
автоматичним, практично без контролю свідомості.
Закон залежності результату спілкування від
об'єму комунікативних зусиль.

Цей закон може бути сформульований так: чим більше комунікативних

зусиль витрачено, тим вище ефективність спілкування. Закон
прогресуючого нетерпіння слухачів
Даний закон формулюється так: чим довше говорить оратор, тим
більшу неувагу і нетерпіння проявляють слухачі.
Закон падіння інтелекту аудиторії із збільшенням
її розміру.

Цей закон означає: чим більше людей вас слухають, тим нижче
середній інтелект аудиторії. Іноді це явище називають ефектом
натовпу: коли слухачів багато, вони починають гірше "міркувати", хоча
особистий інтелект кожної окремої людини при цьому, звичайно,
зберігається.
Закон первинного відторгнення нової ідеї.

Сформулювати закон можна таким чином: нова, незвична ідея,

повідомлена співбесіднику, в перший момент їм відкидається. Іншими
словами, якщо людина раптом одержує інформацію, яка суперечить
думці або уявленню, що склалося у нього на даний момент, то перша
думка, яка приходить йому в голову - що ця інформація помилкова, що
повідомив не її прав, ця ідея шкідлива, приймати її не треба.
 Закон мовної самодії.

Закон свідчить: словесний вираз ідеї або емоції формує цю ідею або
емоцію у того, хто говорить. З практики давно відомо, що словесний
вираз деякої думки дозволяє людині зміцнитися в цій думці, остаточно
з'ясувати її для себе. Якщо людина своїми словами пояснює що-
небудь співбесіднику,
він сам краще з'ясовує для себе суть того, що розповідається.
 Закон ритму спілкування.

Даний закон відображає співвідношення розмови та мовчання в

людському спілкуванні. Він свідчить: співвідношення розмови і
мовчання в мові кожної людини - величина постійна. Це значить, що
кожній людині необхідно в день певний час говорити і певний час
мовчати.
 Закон відторгнення публічної критики.

Формулювання закону: людина відторгає публічну критику на свою

адресу.
Будь-яка людина має високу внутрішню самооцінку. Ми всі внутрішньо
вважаємо себе вельми розумними, знаючими і правильними. Саме тому
будь-яка критика або непрошена порада в процесі спілкування
сприймається нами як мінімум насторожено - як замах на нашу
самостійність, демонстративний сумнів в нашій компетентності і
здатності ухвалювати самостійні рішення. В умовах, коли критика
здійснюється у присутності інших людей, вона відкидається практично в
100% випадків.
 Закон тяжіння критики.

Формулювання закону таке: чим більше ви виділяєтеся з тих, хто

оточує, тим більше про вас лихословлять і тим більше людей критикує
ваші дії.
Людина, що виділяється, завжди стає об'єктом підвищеної уваги і
"притягує" до себе критику. А. Шопенгауер писав: "Чим вище ви
підіймаєтеся над натовпом, тим більшу увагу ви привертаєте, тим
більше буде про вас лихословити".
 Закон довіри до простих слів.

Суть цього закону, який ще можна назвати законом комунікативної

простоти, в наступному: чим простіші твої думки і слова, тим краще
тебе розуміють і більше вірять. Простота змісту і форми в спілкуванні -
запорука комунікативного успіху. Говоріть просто, давайте прості
поради - і люди підуть за вами, повірять вам.
Люди краще сприймають прості істини, тому що ці істини їм зрозуміліші,
звичніші. Багато хто з простих істин вічний, і тому апеляція до ним
гарантує інтерес співбесідників та їх увагу.
Інтерес до вічних і простих істин у людей постійний. Звернення до
простих істин - основа популізму в політиці.
 Закон комунікативних зауважень.

Формулювання закону: якщо співбесідник в спілкуванні порушує деякі

комунікативні норми, інший співбесідник випробовує бажання зробити
йому зауваження, поправити його, примусити змінити його комунікативну
поведінку.
Так, якщо співбесідник починає кричати на нас, нам завждихочеться
сказати йому: - Припинити кричати! Якщо він став говорити хочеться
сказати: - Говорите голосніше! Якщо він починає командувати,
розпоряджатися, ми говоримо: - А чому ви тут командуєте? Людині, яка
соромиться, ми говоримо: - Сміливіше, не соромтеся! Хвальку: - Що це
ви розхвасталися? і т.д.
Закон прискореного розповсюдження
негативної інформації.

Негативна, лякаюча, здатна спричинити зміни в статусі людей

інформація має тенденцію до швидшого розповсюдження в групах
спілкування, ніж інформація позитивного характеру.
Тенденції спілкування- це правила, культурні та етичні норми, до яких
прагне сучасне спілкування; вектор його розвитку. Світ змінюється, і
головним чинником кардинальної зміни є стрімкий розвиток технічного
прогресу та комп' ютерних технологій. Важливою причиною цих змін
також є персоніфікація особистості – усвідомлення та підкреслення
людиною своєї неповторності та унікальності.
Спілкування змінюється також. Я розповім про негативні та позитивні
тенденції сучасного спілкування.
 Позитивні тенденції
1) Розширюються сфери спілкування ;
2) Інтенсифікується спілкування у сфері обслуговування;
3) Збільшується використання засобів зв’язку;
4) Є постійна потреба у отриманні потоку інформації ;
5) Збільшується частка офіційного спілкування .
Негативні тенденції
1) Скорочується час спілкування з людьми за рахунок
зростання часу
«спілкування» із засобами масової інформації;
2) Розширюється примусове спілкування за місцем роботи.
Результат праці
людини залежить від ефективної співпраці з колегами;
3) Зростає рівень знеосіблення спілкування;
4) Розширюється сфера застосування усного мовлення.
Люди все менше листуються, частіше спілкування
відбувається по телефону.
Сьогодні люди набагато менше спілкуються "наживо", вони віддають
перевагу телефонним дзвінкам, повідомленням в чатах тощо. Через
великий масив інформації, яка стала доступною всім завдяки всесвітній
мережі, користувачі все більше часу приділяють її освоєнню, ніж
обговоренню. Такий вид спілкування як листування перейшов від
рукописної форми до діалогів через мобільні повідомлення. Ці діалоги
є значно коротшими. Вони не потребують зусиль на формування
цілісності тексту, дотримання правопису, підтримання культури
мовлення. В таких діалогах багато слів замінюються скороченнями,
знаками, картинками. Тому багатьом людям складно правильно
сформувати та донести свою думку.
Отже, тенденції сучасного спілкування є більш негативні, бо
відбувається ускладнення міжособистісного спілкування, збільшення
комунікативних конфліктів та інших типів непорозумінь у спілкуванні
людей.
Якщо говорити про основні закони спілкування , то їх існує доволі
багато. Я розповів про всі закони та навів детальний опис кожного з
них.