Практичне заняття 4

Масова комунікація як соціальна інституція

Мета: з’ясувати основні характеристики масової комунікації як соціального

інституту, як економічної діяльності, як об’єкта вивчення.

План

4.1.Інституційність масової комунікації.

4.2.Масові комунікації як бізнес.
4.3.Масові комунікації як об’єкт вивчення.
4.4.Джерела для медіадосліджень в Україні.

Ключові поняття

Масова комунікація, інституційний характер масової комунікації, соціальний

інститут, моделі організації і функціонування радіо- і телемовлення – комерційна,
громадська, державна; інфраструктура масової комунікації, сектори інфраструктури: власне
ЗМІ, виробництво інформаційних продуктів, сектор технічного поширення, забезпечення
доставки контенту до користувача, рекламні агентства; культурологічний та
матеріалістичний підходи до аналізу ЗМІ, теорії про природу масової комунікації:
соціологічна, нормативна, діяльності, «здорового глузду», джерела для медіадосліджень.

Теоретичні питання

Дайте визначення масової комунікації як процесу?

Які ознаки підтверджують інституційність масової комунікації?
Укажіть інші соціальні інститути, що формують структуру суспільства і стоять поряд
із масовою комунікацією.
До яких трьох моделей організації і функціонування привела інституціалізація радіо і
телебачення?
Які сектори виділяються в інфраструктурі масової комунікації?
На основі яких двох підходів може здійснюватися інституційний аналіз масової
комунікації?
Яка існує відмінність між культурою як сферою виробництва і розповсюдження
інформації, ідей, цінностей і культурою як сферою матеріального виробництва, як
«індустрією»?
Як ви розумієте положення про те, що масові комунікації – це бізнес?
За яких умов можлива незалежність ЗМІ?
Якими шляхами ідуть ЗМІ, щоб збільшити свої прибутки?
Якою є роль медіа як соціального інституту?
У чому полягає суть чотирьох виділених Д. Мак-Квейлом теорій, які пояснюють суть
і природу масової комунікації?
Укажіть джерела медіадосліджень в Україні.

Практичні завдання

1. Підготуйтеся до обговорення питань плану практичного заняття. Найкраще укласти

короткий конспект теми так, щоб можна було відповісти на теоретичні питання. Зверніть увагу на
ключові терміни теми і знайдіть їх пояснення в лекції, щоб, відповідаючи на теоретичні питання,
виконуючи практичні завдання і самостійну роботу, ви правильно використовували термінологію,
ілюструючи при необхідності прикладами.

2.Завдання за вибором.
 А. Підготуйте повідомлення про «Громадські, комерційні та державні медіа в Україні (або
регіоні)». Наведіть конкретні приклади ЗМІ, укажіть процентний відсоток кожної із трьох форм
власності.

Б. Наведіть приклади інфраструктури одного з ЗМК і розкрийте суть їхньої діяльності:

1) редакції газет і журналів, радіостанції, телекомпанії і т. д.;
2) інформаційні агентства, продюсерські компанії, відео- і кіностудії, студії звукозапису і т. д.;
3) установи технічного поширення, забезпечення доставки контенту до користувача
(наприклад, організації і підприємства, що забезпечують мовлення і доставку телевізійного сигналу, а
також виробники телевізійної техніки);
4) рекламні агентства, які забезпечують ЗМІ приплив грошових коштів.

3.Поясніть, як ви розумієте тезу: «ЗМІ – це здвоєний ринок товарів і послуг».

Підказка:
Здвоєний ринок товарів і послуг

Зміст контенту ЗМІ як товар Доступ до аудиторії як послуга для рекламодавців

 Picard R. Media Economics. Concepts and Issues. London: Sage, 1989. P. 18, 21.

4. Завдання за вибором.
А. Проаналізуйте конкурентні переваги одного з телевізійних каналів (друкованого чи
Інтернет-видання або радіостанції). Які проблеми виникають на тлі конкуренції з новими мас-медіа,
соціальними мережами та змінами в медіаспоживанні?

Б. Ознайомтеся із сайтами трьох київських електронних видань (радіо- чи телекомпаній),

проаналізуйте їх з погляду інфраструктури (як соціальної інституції) і наповнення. Укажіть переваги і
недоліки інформативності сайтів і представте їх у вигляді порівняльної таблиці.
Назва ЗМІ Переваги Недоліки

5. Робота за вибором (в аудиторії).

Робота проходить у два етапи:

1-Й ЕТАП (виконується як домашнє завдання):

А. Підгрупа розробників концепції ЗМІ (може бути 2 підгрупи). Розробіть концепцію ЗМІ.
Розробляючи концепцію, зробіть акцент на пріоритетних функціях (див. матеріал попередньої лекції
«Функції ЗМК»), які буде виконувати ЗМІ. Відзначте, яким чином команда має намір долати
дисфункції.

Б. Підгрупа інвесторів ЗМІ (1 підгрупа). Розробіть критерії оцінки концепції ЗМІ.

Розробляючи критерії, зробіть акцент на пріоритетних функціях, які повинен виконувати ЗМІ, а
також на тому, яким чином команда має намір долати дисфункції і чи спроможна вона це зробити.

2-Й ЕТАП (виконується в аудиторії):

Проходить в такій послідовності:

1) Презентація концепцій.
Після презентації концепції необхідно поставити не менше трьох питань кожній команді.
2) Критичні виступи груп-опонентів і груп підтримки.
Завдання для групи опонентів. Ваше завдання знайти не менше трьох переваг в концепції
команди-супротивника.
Завдання для групи підтримки. Ваше завдання сформулювати не більше трьох недоліків в
концепції і виступі передставників Вашої команди.
3) Оцінка презентацій інвесторами.
 Після оголошення рішення інвесторів, необхідно поставити не менше трьох питань команді
інвесторів.
4) Визначення групи-переможця.
При оголошенні результатів Вашого вибору Вам необхідно відзначити не менш трьох переваг
кожної групи, а також зазначити дисфункції ЗМІ, який бере участь в конкурсі.

Самостійна робота

6. Завдання за вибором.

А. Подані нижче громадські організації проводять моніторинг медіа, головним чином новин.
Проаналізуйте матеріал сайту однієї з організацій. Підготуйте повідомлення про діяльність
організації на прикладі конкретного матеріалу.
А. «Академія української преси». Режим доступу: https://www.aup.com.ua/pro-aup/misija/
Б. «Інститут масової інформації». Режим доступу: https://imi.org.ua/
В. Асоціація «Спільний простір». Режим доступу: http://www.prostir-monitor.org/index2.php?
PGID=1
Г. «Національна асоціація медіа». Режим доступу: https://nam.org.ua/about

Б. Прочитайте поданий нижче адаптований уривок книги французького соціолога і філософа

П’єра Бурдьє «Про телебачення і журналістику». Дайте відповідь на такі питання:

Чому важливо говорити про поле журналістики?

Чому поле журналістики має слабку автономію?
Чому навіть найбільш успішні ЗМІ неавтономні, втратили свободу?
Чому в журналістиці дедалі більше набувають ваги комерційні цінності?
Які негативні наслідки має конкуренція ЗМІ?

В. Укладіть маркетинговий план власного медіа.

Підказка: див. статтю «Як зробити маркетинговий план для медіа — коротка інструкція» у
виданні Media Development Foundation. Oct 29, 2019.

Поле політики, поле соціальних наук, поле журналістики

Чому я вважаю важливим говорити про поле журналістики? Тому що, як мені
здається (і тут можна побачити крім наукової, громадянську функцію), в останні роки поле
журналістики, саме як поле (це не «влада журналістів»), чинить все більший тиск на інші
поля. Якщо говорити про символічне виробництво, то на поле соціальних наук і на поле
політики. Сюди можна було б додати й поле природничих наук, оскільки бажаючи досягти
визнання, яке стає все більш і більш необхідним для отримання кредитів, контрактів і т. д.,
учені теж повинні вступати в конкуренцію за визнання, яке може бути надане лише засобами
масової інформації.
Як більшість полів: театр, література і т.д., – поле журналістики має дуже слабку
автономію. Воно структуроване на основі опозиції між двома полюсами: найбільш «чисті»,
найбільш незалежні від державної влади, політичної та економічної влади, і найбільш
залежні від цих видів влади, найбільш комерційні. Пропонована мною гіпотеза полягає в
тому, що поле журналістики, яке стає все більш і більш підлеглим політичним і економічним
вимогам, все більше і більше нав'язує свої вимоги всім іншим і, особливо, на полях
культурного виробництва, соціальних наук, філософії і т. ін.
Я стверджував, що поле журналістики все більше і більше втрачає свою автономію і
зрозуміло чому: економічний примус все сильніше тисне на виробництво, оскільки
рекламодавці співвідносять свої кредити відповідно до обсягу аудиторії. Вплив економіки
на журналістику весь час збільшується.
Наприклад, видання «Monde» – не варто робити з нього притулок чистої
журналістики, це далеко не так, все відносно – знаходиться під тиском TF1, комерційного
полюса... Бути агентом поля – значить чинити на нього вплив, причому тим більше, чим
більше специфічна вага агента в полі. Сильний агент може деформувати весь простір,
зробити так, що воно буде організовуватися навколо нього.
Щоб зрозуміти, що відбувається в полі журналістики, необхідно визначити рівень
автономії поля, а всередині поля – рівень автономії газети, для якої пише журналіст. Для
цього є показники: наприклад, для газети це те, яка частина фінансування йде від держави,
від рекламодавців і т. д. Для журналіста рівень автономії буде залежати від його позиції в
полі журналістики, наприклад, від його авторитету. Свобода – це не те, що падає з неба;
вона має свої рівні, які залежать від позиції, яку займає агент в соціальних іграх.
В журналістиці все більше і більше набирають вагу комерційні цінності. Усередині
самого поля журналістики йде, природно, постійна конкуренція за привласнення публіки, а
також за привласнення того, що повинно залучати публіку, тобто пріоритет на інформацію,
на ексклюзив, а також на раритети, відомі імена та т. ін. Один з парадоксів, який мені
хотілося б назвати, полягає в тому, що конкуренція, яка завжди подається як умова свободи,
робить зворотний вплив на поля культурного виробництва, які відчувають комерційний тиск:
вона має своїми наслідками уніфікацію, цензуру і навіть консерватизм.
Дуже простий приклад: боротьба між трьома французькими тижневиками – «Nouvel
Observateur», «Express» і «Point» – призводить до того, що вони стають невиразними. В
основному чому? Тому що конкурентна боротьба, що протиставляє їх, що спонукає до
нав'язливих пошуків відмінності, першості, в результаті дає не диференціацію, а уніфікацію.
Вони крадуть один у одного передовиці, авторів редакційних статей, сюжети (досить, щоб
один з журналів опублікував статтю на дві сторінки про Дельоз – інший зробить на чотири).
Іноді це може служити добрим цілям, як в даному випадку, але часто це сприяє гіршому.
Інший приклад, типовий для поля журналістики: один за одним «Nouvel observateur» і
«Express» пересунули на більш ранній термін день виходу журналу.
(Бурдьё П. Поле политики, поле социальных наук, поле журналистики, С.131-137.
Режим доступу: http://bourdieu.name/content/burde-pole-politiki-pole-socialnyh-nauk-pole-
zhurnalistiki

Рекомендована література

Бурдье П. О телевидении и журналистике // Назаров М.М. Массовая коммуникация в

обществе: введение в теорию и исследования. М.: Книж-ный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. С.
200–203.
Горпинич О.В., Архипова А.О. Соціологія масових комунікацій та медіапланування:
навчальний посібник. Київ: Державний університет телекомунікацій, 2018. С. 105-116;
Зосименко И.А. Социология массовых коммуникаций : учебник Ульяновск : УлГТУ,
2013. С.46-74.
Квіт С. Масові комунікації: Підручник. Київ, 2008. С. 19–33
Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. Київ, 2011. С.
Полуэхтова И. А. Социология массовых коммуникаций : курс лекций : в 2 ч. Ч. 1. М. :
Изд-во Моск. гуманит. ун-та, 2012. С. 5-18.
Федотова Л.Н. Социология массовой коммуникации : ученик. СПб.: Питер, 2003.
с.29–35; 152–172.
Як зробити маркетинговий план для медіа — коротка інструкція //Media Development
Foundation. Oct 29, 2019.
 Практичне заняття 5

Види масової комунікації

Мета: установити специфіку сучасних мас-медійних комунікацій, з’ясувати

особливості рекламної, PR-, пропагандистської та агітаційної комунікації.

План

5.1. Специфіка сучасних мас-медійних комунікацій.

5.2.Рекламна комунікація.
5.3.PR-комунікації.
5.4.Пропагандистська комунікація.
5.5.Агітаційна комунікація.
 Ключові поняття

Специфіка сучасних масових комунікацій, види масової комунікації, рекламна

комунікація, комодифікація журналістської діяльності, цілі рекламних кампаній, базові
технології реклами: сегментування аудиторії, позиціонування товару, іміджування товару,
брендинг-просування товару; PR-комунікації, піар, види піару, пропагандистська
комунікація, пропаганда, види пропаганди, агітаційна комунікація.

Теоретичні питання

У чому полягає специфіка діяльності сучасних мас-медійних комунікацій? Покажіть це на

прикладі діяльності журналіста і піарника.
Яку комунікацію можна вважати рекламною?
Що означає комодифікація журналістської діяльності?
Які технології для реклами є базовими?
У чому полягає суть PR-комунікації?
Якими є різновиди піару?
Якими є ознаки пропагандистської комунікації?
Які є види пропагандистської комунікації?
Що є метою агітаційної комунікації?
Чим вона відрізняється від пропаганди?

Практичні завдання

1. Підготуйтеся до обговорення питань плану практичного заняття. Найкраще укласти

короткий конспект теми так, щоб можна було відповісти на теоретичні питання. Зверніть увагу на
ключові терміни теми і знайдіть їх пояснення в лекції, щоб, відповідаючи на теоретичні питання,
виконуючи практичні завдання і самостійну роботу, ви правильно використовували термінологію,
ілюструючи при необхідності прикладами.

2. Завдання за вибором.
А. Проаналізуйте дібрану Вами рекламу (фото, малюнок, відео тощо. Якщо це відео, наведіть
посилання) на основі поданих в таблиці параметрів і дайте оцінку за 10-бальною шкалою. Зробіть
висновок щодо ефективності реклами.

Б. Проаналізуйте дібраний Вами приклад агітації (фото, малюнок, плакат, репродукція, відео.
Якщо це відео, наведіть посилання) на основі поданих в таблиці параметрів. Зробіть висновок щодо
ефективності агітації за 10-бальною шкалою.

Параметр Ваша оцінка

Інтенсивність – ґрунтується на
виділенні великих, помітних
заголовків.
Унікальність – особливість
образів, художнього втілення,
незвичний ракурс, елементів
тексту і т.д.
Динамізм – застосування
«нестатичных» зображень,
ілюзія руху, експресія
«розмитості».
Повторюваність –
багаторазове розміщення із
заданою періодичністю.
Контрастність – виражена
протилежність, акцентування
на чомусь на тлі іншого,
відмінність.
Габаритність – зовнішній атрибут і
візуальний спосіб залучення уваги.

3.Завдання за вибором.
А. Доберіть з контенту ЗМІ три приклади з-поміж такого виду піару: білий, чорний, сірий,
коричневий, жовтий, зелений. Приклад зафіксуйте у вигляді тексту, фото, відео – на відео подайте
посилання.

Б. Поясніть вплив стереотипів та установок на результати інформаційного впливу ЗМІ. Чому

для успішного впливу ЗМІ на аудиторію потрібно «вписуватися» в усталені стереотипи та установки
людей?

4. Завдання за вибором.
А. Заповніть порівняльну таблицю спільного і відмінного в різних видах масових
комунікацій. Підготуйтеся до аргументації свого вибору.

Вид масової Спільне Відмінне

комунікації
ЗМІ
Реклама
Піар
Пропаганда
Агітація

Б. Заповніть таблицю, подавши прикметні ознаки текстів різних видів масових комунікацій.
Порівняльна характеристика текстів масової комунікації
Журналістський текст PR-текст Рекламний текст
Які засоби комунікації
використовуються?
Хто є адресантом?
Якою є мета?
Хто є адресатом?
Яку функцію виконує
інформація?

Самостійна робота

5.Завдання за вибором.
А. Ви – PR-фахівець. Ваше завдання розробити PR-акцію (укажіть, яку саме) в масмедіа, яка
повинна мати довготривалий ефект. Продумайте і дайте відповіді на такі запитання.
1. Яким буде, за вашими розрахунками, цей ефект?
2. Запропонуйте ідею, символи, прийоми, які Ви будете використовувати.
3. Які чинники Вам необхідно врахувати при плануванні акції?

Б. Запропонуйте свій варіант етичного кодексу професійної поведінки в PR.

Рекомендована література

Різун В.В. Теорія масової комунікації: підручник. Київ: Видавничий центр

«Просвіта», 2008. С.35–39.
 Почепцов Г. Медиа: Теория массовых коммуникаций. Київ: Альтерпресс, 2008. С.38–
44; 356–366.
Зосименко И.А. Социология массовых коммуникаций : ученик. Ульяновск: УлГТУ,
2013. С.276–315
Федотова Л. Н. Социология массовой коммуникации : Учебник для вузов. СПб. :
Питер, 2003. С.156–172.
Шиллер Г. Манипуляторы сознанием // Псифактор. Библиотека. Влияние СМИ.
Режим доступу: http://psyfactor.org/infmanipulat2.htm.

Практичне заняття 6

Ґенеза науки про масову комунікацію

Мета: представити етапи дослідження науки про масову комунікацію та їх

представників, з’ясувати відмінності між теоріями, сформувати навички аналізувати
медіаконтенту згідно з цими теоріями.

План

6.1.Основні етапи дослідження впливу ЗМК на думки і поведінку людей.

6.2. Перший етап: теорії необмеженого впливу ЗМК на масову аудиторію.
6.3. Другий етап: теорії помірного впливу ЗМК на масову аудиторію.
6.4.Третій етап: теорії повернення до ідеї впливу ЗМК на аудиторію і залежність ЗМК
від запитів аудиторії.
6.5.Четвертий етап: теорії значний вплив ЗМК на аудиторію і вивчення аудиторії.
6.6. Новітній, вітчизняний етап науки про масову комунікацію.

Ключові поняття

Етапи досліджень масових комунікацій, теорії необмеженого впливу, Г.Лассуелл,

У.Ліппман, стереотипи мислення, Франкфуртська школа: Т.Адорно, М. Хоркхаймер; теорії
помірного впливу, П. Лазарсфельд, повернення впевненості про значний вплив ЗМІ, Р. Барт,
Дж.Голлоран, Л. Джеймс, Торонтська школа (Канада), М. Мак-Люен, Анненбергська школа,
Бірмінгемська школа, вітчизняні дослідники: Л.Губерський, О.Зернецька, В.Іванов,
В.Лизанчук, А.Москаленко, І.Михайлин, В.Різун, Г.Почепцов, медіацентристський підхід,
соціоцентристський підхід.

Теоретичні питання

Укажіть основні етапи дослідження впливу ЗМК на думки і поведінку людей і їх

прикметні риси.
Схарактеризуйте специфіку першого етапу теорій про вплив ЗМІ на масову
аудиторію.
У чому проявляється специфіка теорії необмеженого впливу ЗМІ на масову
аудиторію? Хто є авторами цієї теорії?
Якою є роль ЗМІ у формуванні стереотипів свідомості?
Схарактеризуйте специфіку другого етапу теорій про вплив ЗМІ на масову аудиторію.
Хто є основними розробниками цієї теорії?
Хто такі «лідери думок» і якою є їхня роль в масових комунікаціях?
Розкрийте суть третього етапу становлення науки про масові комунікації.
Якою є мета громадських рухів, що виступають за “екологію ефіру” та “екологію
культури”?
Розкрийте суть четвертого етапу становлення науки про масові комунікації. З чиїми
іменами він пов’язаний і якими теоріями?
Які сучасні наукові школи, що вивчають масові комунікації вам відомі? З іменами
яких учених вони пов’язані?
У чому особливості розвитку вітчизняної науки про масову комунікацію? З іменами
яких учених вони пов’язані?

Практичні завдання

1. Підготуйтеся до обговорення питань плану практичного заняття. Найкраще укласти

короткий конспект теми так, щоб можна було відповісти на теоретичні питання. Зверніть увагу на
ключові терміни теми і знайдіть їх пояснення в лекції, щоб, відповідаючи на теоретичні питання,
виконуючи практичні завдання і самостійну роботу, ви правильно використовували термінологію,
ілюструючи при необхідності прикладами.

2. Завдання з вибором.
А. Розкажіть з посиланням на конкретні факти, які візуальні образи використовуються на
кіно- телеекрані, щоб передати: 1) жах, задоволення, кохання, ненависть; 2) прикметні риси
американців, іспанців, українців, росіян.
Чи відповідають вони встановленим стереотипам? Чи, навпаки, ламають їх? Як це
позначається у впливі на аудиторію?

В.Підготуйте повідомлення «Погляди Уолтера Ліппмана на стереотипи як точку відліку для

наших дій і рішень».
У повідомленні покажіть, що стереотипи свідомості мають два боки функціонування:
1) позитивний (подає інформацію в легкій і доступній формі)
2) негативний (вони переважно спрощені; формуються на основі чужих думок, а не власного
досвіду; не завжди відповідають дійсності; дуже стійкі).
Наведіть приклади трьох стереотипів, наприклад, як знаряддя пропаганди гендерної
нерівності, расизму, ейджизму, ксенофобії.

3. Ознайомтеся з поданими нижче різновидами програм на телебаченні. Проаналізуйте

програму телебачення одного із каналів (укажіть назву) за тиждень і з’ясуйте, які жанри в них
представлені? Як вони розподілені кількісно? Яким жанрам ви надаєте пріоритет (ваше найближче
оточення) і чому?
 1) новинні (звичайний випуск новин);
2) пригодницькі;
3) освітні;
4) спортивні;
5) наукові;
6) дитячі;
7) розважальні;
8) інші.

4. Завдання за вибором.
А.Укладіть, керуючись власним досвідом (на основі опитування найближчого оточення,
аналізом контенту), які соціальні групи найчастіше потрапляють в поле зору українських ЗМІ?
Чому? Чи відбувається ігнорування інших груп?
Підказка: перед виконанням пригадайте визначення соціальної групи і їхні види.

Б. Поясніть, чи можуть ЗМІ змінити сформовані в суспільстві уявлення про будь-які соціальні
групи. Які саме групи потребують цього? Що потрібно для цього зробити?
Підказка: перед виконанням пригадайте визначення соціальної групи і їх види.

5.Завдання за вибором.
А. Схарактеризуйте вплив українських ЗМІ на А) елітарну або Б) масову культуру сучасного
українського суспільства. Яка з цих культур домінує у ЗМІ і чому?
Підказка: розпочніть зі з’ясування понять елітарна, масова культура.

В.Підготуйте повідомлення «Погляди Теодора Адорно і Макса Хоркхаймера на індустрію

культури». У повідомленні покажіть, що таке індустрія культури, що масова культура має два боки
свого функціонування: 1) позитивний (легкість сприйняття, доступність, демократичність); 2)
негативний (зменшує поле елітарної культури; сприяє масифікації; створює простір для маніпуляцій і
пропаганди).

Самостійна робота

6. Завдання за вибором. Ознайомтеся з фрагментом книги Брайант Д., Томпсон С. «Основи

впливу ЗМІ», який має заголовок «Екранне насильство: вплив мас-медіа» (частина перша).
Брайант Д., Томпсон С. Основы воздействия СМИ. Москва, Киев. 2004. 424 с. С. 193 -
214, 237-254. Режим доступу: https://www.mediakrytyka.info/za-scho-krytykuyut-media/ekranne-
nasylstvo-vplyv-mas-media-chastyna-persha.html

А. Поясніть з опорою на книгу Д.Брайант, С.Томпсон «Основи впливу ЗМІ», що таке

«екранне насильство». У чому воно проявляється і якими є його наслідки?
Брайант Д., Томпсон С. Основы воздействия СМИ. Москва, Киев. 2004. 424 с. С. 193 -
214, 237-254. Режим доступу: https://www.mediakrytyka.info/za-scho-krytykuyut-media/ekranne-
nasylstvo-vplyv-mas-media-chastyna-persha.html

Б. Проаналізуйте контент українських ЗМІ (контент ЗМІ, до якого ви звертаєтеся найчастіше;

фільмів, які ви переглядали). Відзначте, чи висвітлювалися там указані нижче фактори, які сприяють
агресивним установкам і поведінці. Який можна зробити висновок?
– злочинець є привабливою ролевою моделлю;
– насильство виглядає виправданим;
– за насильством не йде помста (злочинні дії не ведуть до каяття, не засуджуються, не
караються);
– жертва насильства несе мінімальний збиток;
– сцена насильства сприймається глядачем як реалістична.
(Перелік факторів взято з: «Доповідь для президента США за наслідками дослідження
телевізійного насильства», 1998, с. 33.).
 Рекомендована література

Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости //

Назаров М.М. Массовая коммуникация в обществе: введение в теорию и исследования. М.:
Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. С. 129–132.
Брайант Д., Томпсон С. Основы воздействия СМИ. Москва, Киев. 2004. 424 с. С. 193 -
214, 237-254. Режим доступу: https://www.mediakrytyka.info/za-scho-krytykuyut-media/ekranne-
nasylstvo-vplyv-mas-media-chastyna-persha.html
Горпинич О.В., Архипова А.О. Соціологія масових комунікацій та медіапланування:
навчальний посібник. Київ: Державний університет телекомунікацій, 2018. с.35–46, 79–93.
Квіт С. Масові комунікації: Підручник. К. : Видавничий дім "Києво-Могилянська
академія", 2008. с.34–71.
Лалл Джеймс. Масмедіа, комунікація, культура. Глобальний підхід. К.: Вид-во
“К.І.С”, 2002. С. 94
Лассуэлл Г. Структура и функции коммуникации в обществе // Назаров М.М.
Массовая коммуникация в обществе: введение в теорию и исследования. М.: Книжный дом
«ЛИБРОКОМ», 2010. С. 43–46.
Маклюэн М. Понимание медиа. Внешние расширения человека. Режим доступу:
https://gtmarket.ru/laboratory/basis/3528
Основы теории коммуникации / Под ред. проф. М. А. Василика. М.: Гардарики, 2003.
с. 116-123.
Постман Н. «А теперь… о другом…» // Назаров М.М. Массовая коммуникация в
обществе: введение в теорию и исследования. М.: Книж-ный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. С.
132–135.
Різун В.В. Теорія масової комунікації: підручник. К.: Видавничий центр «Просвіта»,
2008. с. 188–192. Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/Teoriya_mas_com.pdf
Хоркхаймер М., Адорно Т. Культуриндустрия. Просвещение как обман масс //
Назаров М.М. Массовая коммуникация в обществе: введение в теорию и исследования. М.:
Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. С. 126–129.
 Практичне заняття 7

Свобода слова і чотири теорії преси

Мета: з’ясувати залежність журналістської діяльності від свободи слова і соціально-

політичних факторів, навчитися розпізнавати системи журналістики.

План
7.1. Свобода слова і журналістська діяльність.
7.2. Взаємозалежність журналістської діяльності і соціально-політичних факторів.
«Чотири теорії преси»:
а)авторитарна теорія;
б) радянська комуністична теорія;
в) лібертаріанська теорія;
г)теорія соціальної відповідальності.

Ключові поняття

Свобода слова, типи свободи: економічна, політична; свобода преси, свобода

творчості, узаємозалежність преси і соціально-політичних факторів; чотири теорії преси:
авторитарна теорія, радянська комуністична теорія, лібертаріанська теорія, теорія соціальної
відповідальності.

Теоретичні питання

Що таке свобода? Чи має свобода обмеження?

У чому полягає специфіка розуміння свободи слова?
Як пов’язана свобода слова і журналістська діяльність?
У яких аспектах розглядається свобода слова для журналістики?
Які перепони стоять на шляху свободи преси?
З якими соціально-політичними факторами пов’язана теорія преси?
Які чотири теорії преси виділи Ф. Сіберт, У. Шрам, Т. Пітерсон у книзі «Чотири теорії
преси»?
У чому полягає суть авторитарної теорії? Хто закладав її основи?
У чому полягає суть радянської комуністичної теорії? Хто закладав її основи?
У чому полягає суть лібертаріанської теорії? Хто закладав її основи?
 У чому полягає суть теорії соціальної відповідальності? Хто закладав її основи?

Практичні завдання

1. Підготуйтеся до обговорення питань плану практичного заняття. Найкраще укласти

короткий конспект теми так, щоб можна було відповісти на теоретичні питання. Зверніть
увагу на ключові терміни теми і знайдіть їх пояснення в лекції, щоб, відповідаючи на
теоретичні питання, виконуючи практичні завдання і самостійну роботу, ви правильно
використовували термінологію, ілюструючи при необхідності прикладами.

2. Завдання за вибором. Заповніть таблицю, указавши найголовніші принципи різних

систем журналістики.
А.
Система журналістики Принципи журналістики
Авторитарна
Лібертаріанська
Соціальної відповідальності
Радянська, комуністична

Б. Створіть порівняльну таблицю принципових відмінностей чотирьох видів систем

журналістики за такими критеріями: а) приналежність ЗМІ за правом заснування і володіння, б) мета і
завдання ЗМІ, в) можливості використання трибуни ЗМІ (необмежено, обмежено, ким саме), г)
механізми контролю над ЗМІ, ґ) ставлення ЗМІ до влади і влади до ЗМІ, д) заборони для ЗМІ, е)
державна підтримка ЗМІ.

3. Поясніть, чому організаційна функція тоталітарної радянської журналістики має „подвійне

дно”: як корисна, так і шкідлива.

4. Завдання за вибором. Підготуйте повідомлення (не менше 200 слів).

А. «Четверта влада»: історія терміна.
Б. Проблема свободи ЗМІ.
В. Становлення преси в Україні.
Г. Цензура така ж давня, як і друкарський верстат. А може й старіша?
Д. Взаємодія журналістики і влади в сучасному суспільстві.

Самостійна робота

5.Схарактеризуйте конкретне українське видання у світлі «Чотирьох теорій преси» (за

Ф.Сібертом, У. Шраммом, Т. Петерсоном) за такими критеріями: а) належність ЗМІ за правом
заснування і володіння, б) мета і завдання ЗМІ, в) можливості використання трибуни ЗМІ
(необмежено, обмежено, ким саме), г) механізми контролю над ЗМІ, ґ) ставлення ЗМІ до влади і
влади до ЗМІ (заборони для ЗМІ / державна підтримка ЗМІ). З’ясуйте, до якого типу преси
відноситься це видання.

Рекомендована література
Житарюк М.Г. Теорія та історія соціальних комунікацій. Тези лекцій. Вінниця: ВДПУ.
с.16–54.
Михайлин І. Л. Основи журналістики: Підручник. 5-те вид. Л., 2011. Режим доступу:
http://shron1.chtyvo.org.ua/Mykhailyn_Ihor/Osnovy_zhurnlistyky.pdf с.181-196; с.389–396.
Ильганаева В. А. Социальные коммуникации (теория, методология, деятельность):
словарь-справочник. Харьков, 2009. 392 с.
Маклюэн М. Понимание медиа. Внешние расширения человека. Режим доступу:
https://gtmarket.ru/laboratory/basis/3528
Полуэхтова И. А. Социология массовых коммуникаций : курс лекций : в 2 ч. Ч. 1. М. :
Изд-во Моск. гуманит. ун-та, 2012. С.50–60.
 Різун В.В. Теорія масової комунікації: підручник. К.: Видавничий центр «Просвіта»,
2008. с. 192–207. Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/Teoriya_mas_com.pdf
Чотири теорії преси. Електронний ресурс. Режим доступу:
https://ru.coursera.org/lecture/sociologiya-media/chietyrie-tieorii-priessy-jO8rd

Практичне заняття 8

Моделювання комунікативного процесу

Мета: засвоїти поняття моделі комунікації, розмежовувати різні види моделей,

визначати найбільш ефективні.

План

8.1.Поняття моделі комунікації та її складники.

8.2.Моделі комунікації: лінійні (одновекторні, без урахування зворотного зв’язку) і
циркулярні (з урахуванням зворотного зв’язку).
8.3.Типи моделей комунікації за Д.Мак-Квейлом: а) моделі трансмісії; б) моделі
ритуалу; в) моделі привертання уваги; г) моделі рецепції.

Ключові поняття

Модель комунікації, складники моделі масової комунікації: професійний комунікант,

масова інформація, код, канал, фільтри, адресат, соціальні умови (ситуація), реакція адресата
(ефект); одновекторні та циркулярні моделі, модель Г. Лассвелла, модель К. Шеннона і У.
Вівера; модель М. Де Фльора, модель У. Шрамма і Ч. Осгуда, модель П. Лазарсфельда,
Е. Катца і Б. Берельсона, моделі комунікації за Д. Мак-Квейлом, модель трансмісії, модель
ритуалу, модель привертання уваги, модель рецепції.

Теоретичні питання

Що таке модель комунікації?

Навіщо в теорії комунікації використовують прийом моделювання комунікаційного
процесу?
Які складники входять в класичну (елементарну) модель комунікації?
Якими є основні складники сучасних моделей комунікації?
На які дві групи поділяються моделі комунікації з погляду напряму комунікації?
У чому переваги циркулярної моделі комунікації?
Які складники входять в модель Г. Лассвелла?
Чим прикметна модель комунікації Шеннона-Вівера?
Які ви знаєте моделі з урахуванням зворотного зв’язку? Хто є їх авторами?
У чому специфіка моделі двоступеневого потоку інформації і хто її автори?
Які типи моделей комунікації виділив Д. Мак-Квейл?
У чому специфіка моделі трансмісії?
Розкрийте особливості моделі ритуалу.
Чим характерна модель привертання уваги?
 У чому особливості моделі рецепції?

Практичні завдання

1.Систематизуйте матеріал теми, представивши розглянуті моделі комунікації та їхніх авторів

в указаному порядку.
І.Подайте графічне представлення моделі з указанням на її автора (-ів).
ІІ. Покажіть приклад використання однієї із моделей в конкретній раді- телепрограмі
(медіажанрі).

2.Комунікаторів можна поділити на дві умовні групи: Слухай, що кажу! і Давайте разом
подумаємо! Які моделі комунікації вам це нагадує? Поспостерігайте за керівниками фірм і
підприємств, політиками та громадськими діячами, викладачами, дітьми і батьками. Які моделі
комунікації вони представляють? Покажіть це на конкретному прикладі.

3.Прочитайте (перегляньте) будь-яке актуальне на цей час публічне інтерв’ю з відомою

особистістю. Проаналізуйте його з опорою на подану схему аналізу. Укажіть, яким був ефект цього
інтерв’ю?
Модель аналізу комунікативного процесу
Джерело Повідомлення і адресат і тип канал Мета і функції
повідомлення форма

Хто? Що повідомляє? Кому? Яким способом? Навіщо?

Про що йдеться й у Візуальний, Інформування,
Індивід, організація Індивід, група,
якій формі: усна, слуховий, спонукання,
організація, маси
письмова, кінестетичний, розважальна,
(інституція) друкована, міміка, тактильний фатична, мета-
жести, пози, Тип комунікації: комунікативна,
просторове міжособистісна,
розташування, групова, публічна,
зображення, фільм, масова,
ролик, логотип, міжкультурна
символіка і т.ін.

         

4.Прочитайте фрагмент інтерв’ю з американським вченим та політичним активістом

Н.Хомським про особливості роботи американських ЗМІ. Про який факт масової комунікації
йдеться? Назвіть його одним словом-терміном.
Підказка: див. текст лекції.

Кореспондент: Власність завжди визначає зміст?

Н.Хомський: За великим рахунком – так, тому що як тільки у змісті вийдеш за

встановлені межі, не забаряться вступити в силу обмеження власника. Водночас є і певний
ступінь гнучкості.
Інвестори не вриваються в телестудії, щоб змусити ведучого ток-шоу або репортера
робити так, як це бажано для них. Є інші, більш витончені і гнучкі механізми, під впливом
яких люди в ефірі роблять те, чого хочуть власники та інвестори. Діє всебічний, тривалий
процес фільтрації, завдяки якому всі сходинки системи, що відокремлюють співробітників
від позицій менеджерів, редакторів та ін., долають тільки люди, що ввібрали цінності
власників.
На цьому етапі вони вже можуть проголосити себе абсолютно вільними. Час від часу
з'являється який-небудь палкий незалежний ліберал-журналіст типу Тома Уікера, який
заявляє: «Мені ніхто не диктує, що говорити. Що хочу, те й говорю. Це абсолютно вільна
система!»
Що ж, для нього так воно і є. Він задовольнив своїх босів, продемонструвавши, що
ввібрав їхні цінності, і тепер може абсолютно вільно заявляти все, що йому хочеться.
(Н.Хомський «Як облаштований світ»)

5. Робота в аудиторії. Навчальна гра «Зіпсований телефон».

Гра «Зіпсований телефон» проводиться перед розглядом питання про закономірності
та принципи процесу комунікації. Метою гри є їх демонстрація на простому прикладі.
Для проведення гри потрібний нескладний малюнок з багатьма деталями.
Проведення гри: учасники поділяються на дві групи, після того вони виходять з
аудиторії. Якщо група невелика, доцільніше не ділити її учасників на дві частини. Перший
учасник з кожної групи запрошується в аудиторію і отримує малюнок, розглядає його
приблизно 1 хв. і передає зміст малюнка вербально наступному учаснику групи. Останній на
основі розповіді повинен передати зміст малюнка графічно. Створений на основі розповіді
малюнок забирається викладачем і показується наступному учаснику групи. Він вивчає
малюнок 1 хв. і знову ж таки вербально пояснює зміст наступному учаснику, який відтворює
його графічно і т.д.
Після завершення гри оригінал та створені учасниками малюнки розташовуються в
порядку їх виконання та порівнюються з оригіналом. Це дає змогу спостерігати як з кожним
новим малюнком, створеним на основі розповіді, збільшуються неточності та спотворення
порівняно з оригіналом, поступово зникають окремі деталі малюнка. Останній малюнок,
якщо група велика, як правило, має дуже мало спільного з оригіналом. Можна порівняти
результати обох груп, малюнки якої з груп зазнали менших спотворень.
Гра «Зіпсований телефон» дає змогу:
– продемонструвати етапи в процесі комунікації (кодування інформації, її поширення
через канал інформації, декодування, ефективність сприйняття реципієнтом);
– продемонструвати як об’єктивні закони комунікативного процесу, специфіка
сприйняття інформації аудиторією, накладають свої обмеження на якість інформації та
результат інформаційного впливу;
– самостійно пояснити студентам спотворення інформації, що виникають в процесі
передачі (обміну) інформацією між джерелом і реципієнтом, та визначити (шляхом
«мозкової атака», роботи в малих групах) їх причини, які можуть бути обумовлені особою
комунікатора, специфікою каналу передачі інформації та впливом контексту. Такі
спотворення інформації в процесі комунікації виникають об’єктивно, тому фахівцю з
масових комунікацій необхідно знати закономірності процесу комунікації, щоб врахувати та
мінімізувати їх в своїй діяльності. Спотворення інформації дають змогу маніпулювати
громадською думкою, що повинно також враховуватися, особливо при передачі інформації
через засоби масової комунікації.

Самостійна робота

6.Зверніться до сайту Президента України ( https://www.president.gov.ua/). З'ясуйте, як

повністю називається сайт? Назвіть розділи і підрозділи сайту. Хто є його цільовою аудиторією? За
якою ознакою можна класифікувати цей тип комунікації? Які передові технології використані? Які
версії сайту представлені і чим вони відрізняються? У чому полягає завдання сайту – поясніть це за
допомогою моделей, виділених Д.Макквейлом. Чого, на ваш погляд, бракує сайтові? Обґрунтуйте
свій погляд.

Рекомендована література

Горпинич О.В., Архипова А.О. Соціологія масових комунікацій та медіапланування:

навчальний посібник. Київ: Державний університет телекомунікацій, 2018. с.46–59.
Зражевська Н. І. Комунікаційні технології: лекції. Черкаси: Брама-Україна, 2010. с.26–
35
 Іванов В. Основні теорії масової комунікації і журналістики: Навчальний посібник /
За науковою редакцією В. В. Різуна. К.: Центр Вільної Преси, 2010. с.203–206.
Лассуэлл Г. Структура и функции коммуникации в обществе // Назаров М.М.
Массовая коммуникация в обществе: введение в теорию и исследования. М.: Книжный дом
«ЛИБРОКОМ», 2010. С. 43–46.
Мак-Квейл, Д. Теорія масової комунікації / Д.Мак-Квейл ; Пер. О. Возна, Г.Сташків.
4-те вид. Львів : Літопис, 2010.
Основы теории коммуникации / Под ред. проф. М. А. Василика. М.: Гардарики, 2003.
с.126–161.
Почепцов Г. Медиа: Теория массовых коммуникаций. К.: Альтерпресс, 2008. с. 44–50.
Режим доступу: http://socium.ge/downloads/komunikaciisteoria/pochepcov%20teoria
%20komunikacii.pdf
Різун В.В. Теорія масової комунікації: Підручник Для студентів галузі 0303
“журналістика та інформація”. К.: ВЦ “Просвіта”, 2008. с.216–225.
 Практичне заняття 9

Поняття про маси, види та ознаки мас

Мета: з’ясувати поняття маси, ознаки маси, види мас та фази її функціонування.

План

9.1.Поняття про маси.

9.2.Види мас.
9.3.Ознаки маси.
9.4.Фази існування маси.

Ключові поняття

Маса, маси, натовп, публіка, Гюстав Лебон, Карл Юнг, Жан Габрієль Тард, Д. В.
Ольшанський, психологія мас, види мас, стихійні і штучні маси, ознаки маси, фази існування
маси.

Теоретичні питання

Дайте визначення поняттю маси.

Хто з учених сформував підґрунтя теорії мас?
У чому полягає суть теорії Г.Лебона?
У чому полягає суть теорії Г.Тардта?
У чому полягає суть теорії К.Юнга?
Чим відрізняється натовп від публіки?
У чому особливість психології мас?
Під впливом яких чинників зростає роль масової свідомості?
Які є види мас?
Чим відрізняються стихійні маси від штучних?
Які є ознаки маси?
Які є фази існування маси?
Чому наш час називають ерою мас?

Практичні завдання

1. Підготуйтеся до обговорення питань плану практичного заняття. Найкраще укласти

короткий конспект теми так, щоб можна було відповісти на теоретичні питання. Зверніть увагу на
ключові терміни теми і знайдіть їх пояснення в лекції, щоб, відповідаючи на теоретичні питання,
виконуючи практичні завдання і самостійну роботу, ви правильно використовували термінологію,
ілюструючи при необхідності прикладами.

2. Завдання за вибором.
А. Підготуйте повідомлення про Г.Лебона і його книгу «Психологія народів і мас».

Б. Доберіть 5 цитат Г. Лебона з книги «Психологія народів і мас» Обґрунтуйте їх

справедливість або заперечте.
 В. Підготуйте повідомлення про теорію натовпу і публіки Г.Тардта з використанням цитат з
його книги «Теорія мас».

3.Завдання за вибором. Схарактеризуйте на основі своїх власних спостережень: а) публіку на

концерті популярного виконавця; б) спортивних уболівальників або в) певну електоральну масу (коло
виборців) з погляду класифікації мас за Д.Ольшанським: 1) великі і малі, 2) стійкі (постійно
функціонують) і нестійкі (імпульсні), 3) згруповані і незгруповані, упорядковані й неупорядковані у
просторі, 4) контактні і неконтактні (дисперсні, розсіяні), 5) спонтанні (стихійно виниклі) і
спеціально організовані (штучні), 6) соціально однорідні і неоднорідні.

4. Завдання за вибором.
А. Уявіть, що ви знаєте психологію мас і консультуєте політика щодо його виступів перед
електоратом. Укладіть за пунктами рекомендації політику, який готується до публічного виступу
перед виборами у Верховну раду (облраду, міськраду, громаду).

Б. Прослухайте виступ відомої публічної особи і визначте, які ораторські прийоми він
використовує, щоб привернути увагу публіки і завоювати її довіру.

В. Проаналізуйте цікаве, з вашої точки зору, ток-шоу. Яка його тема? Хто був його героєм?
Хто виступав експертом? Якою була поведінка публіки? Які особливості поведінки ведучого? Які
прийоми він використовує для управління поведінкою героїв, експертів, публіки? Дайте вашу
оцінку, який вплив чинять такі передачі на масову аудиторію?

Самостійна робота

5. Завдання за вибором.

А. Зробіть виписки з підрозділу «3. Психологічні особливості натовпу», представленого в

книзі Р.И.Мокшанцева, А.В. Мокшанцевої «Соціальна психологія». Прокоментуйте їх. Режим
доступу: https://psyfactor.org/lib/tolpa.htm#3

Б. Зробіть виписки з фрагменту «Г. Одиничне і множинне» книги Карла Грауманна, Ленеліз
Крузе «Маси, натовп, щільність». Прокоментуйте їх з погляду діяльності журналіста. На кого він
працює – на масову аудиторію чи на індивіда? Режим доступу: https://psyfactor.org/lib/tolpa8.htm

В. Прослухайте уривки з книги Г.Лебона «Пихологія народів і мас». Наскільки актуальні, на

ваш погляд, ідеї Г. Лебона? Чи використовуються ці ідеї в сучасному житті? Наведіть приклади.
Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=mGfokRbt0oo

Г. Перегляньте мультфільм Гаррі Бардіна «Адажіо», який отримав значну кількість нагород
на різних кінофестивалях. Напишіть невелике есе про свої враження з акцентом на психології мас.

Рекомендована література

Грауманн К., Крузе Л. Массы, толпа, плотность. Режим доступу:

https://psyfactor.org/lib/tolpa8.htm
Лебон Г. Психология народов и масс. Издательство Академический Проект, 2016. 240
с.
 Подробнее: https://www.yakaboo.ua/psihologija-narodov-i-mass-1522345.html#tab-
attributes
Різун В.В. Теорія масової комунікації: Підручник Для студентів галузі 0303
“журналістика та інформація”. К.: ВЦ “Просвіта”, 2008. с.65-75.
Социальная психология. Учебное пособие. Серия "Высшее образование" Авторы-
составители: Р.И. Мокшанцев, А.В. Мокшанцева. Москва-Новосибирск, 2001. Режим
доступу: https://psyfactor.org/lib/tolpa.htm#3
Федотова Л. Н. Социология массовой коммуникации : Учебник для вузов. СПб. :
Питер, 2003. с.47-98.
Человек в толпе. Гюстав Лебон. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?
v=Cc4ZV83L_Xk
 Практичне заняття 10

Роль засобів масової комунікації в масифікації людини

Мета: з’ясувати особливості процесу масифікації людини, його причини, роль ЗМК в
масифікації людини.

План

10.1.Процес масифікації людини.

10.2.Причини масифікації особистості.
10.3.Роль ЗМК в масифікації людини.
10.4.Процес виникнення масових настроїв.

Ключові поняття

Маси, масифікація людини, сугестія, процес масифікації людини, причини

масифікації особистості, роль ЗМК в масифікації людини, масові настрої, природа масових
настроїв, потреби аудиторії, позитивні настрої, негативні настрої, процес виникнення
масових настроїв, громадська думка, масова свідомість, масова поведінка.

Теоретичні питання

У чому полягає процес масифікації людини?

Укажіть причини масифікації особистості.
Чому плюралістична система ЗМІ не є запорукою уникнення сугестії?
Якою є роль ЗМК в масифікації людини?
Які загрози несе формування глобальних спільнот на засадах спільних для
глобального світу соціокультурних стандартів?
Що ж таке масові настрої?
На чому ґрунтується процес виникнення масових настроїв?

Практичні завдання

1. Підготуйтеся до обговорення питань плану практичного заняття. Найкраще укласти

короткий конспект теми так, щоб можна було відповісти на теоретичні питання. Зверніть увагу на
ключові терміни теми і знайдіть їх пояснення в лекції, щоб, відповідаючи на теоретичні питання,
виконуючи практичні завдання і самостійну роботу, ви правильно використовували термінологію,
ілюструючи при необхідності прикладами.

2.Завдання за вибором.

А.Дайте порівняльну характеристику немасифікованої і масифікованої людини.

Немасифікована людина Масифікована людина

Б. Ознайомтеся з рівнями самоідентифікації людини. Які з них сягають масової природи?

Свою думку обґрунтуйте. За бажанням, дайте оцінку своїй самоідентифікації.
Рівні самоідентифікації людини
еволюційно-видовий ("я – людина")
сімейно-клановий ("я – Сидоренко")
національно-територіальний ("я – українець/ українка")
 соціально-професійний ("я – студент/ка", "я – військовий/військова")
релігійно-ідеологічний ("я – атеїст/ка / віруючий /-а")
статевий ("я – жінка / чоловік / небінарна людина")
духовний (особистий / колективний досвід)

3.Завдання за вибором.

А.Проаналізуйте інформаційну діяльність ЗМК як сугестивних інститутів, що порушують

проблему освіти в умовах пандемії COVID-19. На що спрямована ця сугестія – на зло чи добро?
Наведіть конкретні приклади.

Б.Проаналізуйте інформаційну діяльність ЗМК як сугестивних інститутів, що порушують

проблему охорони здоров’я в умовах пандемії COVID-19. На що спрямована ця сугестія – на зло чи
добро? Наведіть конкретні приклади.

В.Проаналізуйте інформаційну діяльність ЗМК як сугестивних інститутів, що порушують

проблему бізнесу в умовах пандемії COVID-19. На що спрямована ця сугестія – на зло чи добро?
Наведіть конкретні приклади.

4. Завдання за вибором.

А. Ознайомтеся з новинним контентом кількох медіа. Схарактеризуйте, які суспільні настрої

вони формують: позитивні і негативні. Які проблеми порушують для формування суспільних
настроїв?

Б. Ознайомтеся з новинним контентом кількох медіа. На які соціальні групи спрямований їх

вплив? Які потреби цих соціальних груп активізуються? Спрогнозуйте наслідки такої діяльності.

5.Завдання за вибором.

А.Установіть масові настрої, на формування яких, з одного боку, впливає реальність

(соціальні, економічні, політичні умови життя) і, з другого, віртуальна дійсність (ЗМІ, пропаганда,
PR, реклама і т. д.)? Дайте їм оцінку і зробіть висновок.

Б. Проаналізуйте кілька київських онлайн-медіа. Кого з політиків вони найчастіше згадують?

Якою є мета цих публікацій? Чи є в них матеріали з ознаками джинси? Як ви це встановили? Чи
мають ці матеріали якесь маркування на зразок «іміджева інформація»?

В. Укладіть порівняльну таблицю формування свідомості людини через освіту і через

медіаінформування.

Самостійна робота

6. Завдання за вибором.

А.Опрацюйте розділи «2.2.2. Суспільна думка. 2.2.3. Масова свідомість.2.2.4. Масова

поведінка» з підручника В.В.Різуна «Теорія масової комунікації» (Різун В. В.Теорія масової
комунікації: підруч. К.: Видавничий центр “Просвіта”, 2008. С.93-101. Режим доступу:
http://filelibsnu.at.ua/navchalno-metod/jurnalistika/Teoriya_mas_com.pdf). Дайте відповіді на питання:
Що таке суспільна думка?
Як Г.Тард пояснює виникнення суспільної думки?
Хто формує суспільну думку?
Що стверджує Х. Ортега-і-Гасет про чинники появи суспільної думки?
Чому суспільна думка не є продуктом наукового пізнання світу?
Що таке масова свідомість?
Які рівні включає в себе масова свідомість?
Чому, надумку Д. В. Ольшанського, масова свідомість є “мозаїчно-кліпово-міфологічною”?
Що таке “телекратія”?
 Що являє собою масова поведінка і якими є її вияви?

Б. Ознайомтеся з описом результатів психологічного експерименту «Третя хвиля» (англ. The

Third Wave), проведеного учителем історії Роном Джонсом над учнями 10-го класу американської
середньої школи (Рон Джонс. Третья волна // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной
психологии. СПб.: "Питер", 2000. С. 260-276. Режим доступу:
https://evolkov.net/soc.psychol/Third.Wave/Jones.R.Third.Wave.html)
Напишіть повідомлення, яку мету поставив перед собою експериментатор? На чому був
побудований експеримент? До якого висновку дійшов? Яке відношення має цей експеримент до
процесу масифікації людини?

Рекомендована література

Джонс Р. Третья волна // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии.

СПб.: "Питер", 2000. С. 260-276. Режим доступу:
https://evolkov.net/soc.psychol/Third.Wave/Jones.R.Third.Wave.html
Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура. Глобальний підхід. К.: “К.І.С”, 2002. С.
94
Липпман У. Общественное мнение. М.: Институт Фонда «Общественное мнение»,
2004. 384 с.
Маркузе Г. Одномерный человек. Исследование идеологии развитого
индустриального общества. Часть 1. Одномерное общество // Сайт биб-лиотеки Гумер.
Режим доступу: http://www.gumer.info/bogoslov_ Buks/Philos/Markuze/01.php
Ольшанский Д. В. Психология масс. СПб: Питер, 2001. С. 10-35.
Почепцов Г. Медиасознание: как найти черную кошку в темной комнате. Режим
доступу: https://psyfactor.org/lib/media26.htm
Різун В. В.Теорія масової комунікації: підруч. К.: Видавничий центр “Просвіта”, 2008.
С.88-101. Режим доступу:
http://filelibsnu.at.ua/navchalno-metod/jurnalistika/Teoriya_mas_com.pdf