4 власть прохоров

Одним з найважливіших інструментів безпосередньої демократії є журналістика. ЗМІ не мають ні

сили державного примусу, ні можливостей економічного тиску. Їхні «владні повноваження»
лежать у сфері духовно-ідеологічної, у сфері впливу. Оскільки журналістика звертається до
«освітлення» явищ і проблем всього соціуму, то «влада впливу» – масово-інформаційного впливу
ЗМІ – поширюється на всі структури та підструктури суспільства. сукупність ЗМІ – це народна
журналістика. Відповідно її покликання – реалізувати волю та владу народу. журналістика має
відповідно до своєї природи систему різноманітних і специфічних «владних повноважень», що
саме собою дає підстави говорити про неї справді як «четвертої влади».

Ефективність і дієвість прохоров.

При реалізації свого напряму та заснованої на ньому інформаційної політики кожне ЗМІ прагне
найбільш повного виконання поставлених перед ним завдань. При цьому принципово важливим
орієнтиром творчої діяльності виявляється кінцевий результат – сила суспільного впливу. Нерідко
буває так, що твори, які в журналістському колі вважаються творчим успіхом, не справляють
глибокого впливу на споживача інформації. І навпаки звичайні, невидатні твори здатні вплинути
на стан справ у суспільстві. У принципі можливі чотири варіанти впливу ЗМІ на «споживача»:
функціональний, коли поставлене завдання більш-менш адекватно реалізовано;
дисфункціональне, у якому результат виявляється протилежним бажаному; дисфункція, якщо
виникають позитивні, але несподівані, не пов'язані з явно поставленим завданням результати;
афункціональне вплив, нульовий результат, відсутність будь-яких результатів. Зрозуміло, творча
діяльність має бути націлена на функціональні результати. Розрізнення ефективності та дієвості
щодо об'єкта журналістського звернення дозволяє журналістам чітко орієнтувати свої зусилля та
відповідним чином заміряти їх результати. Причому висока ефективність формує в аудиторії
високу довіру до ЗМІ, а висока дієвість сприяє підвищенню їхнього авторитету. Довіра та авторитет
– ознаки впливовості журналістики, що виявляється результатом високої якості роботи.

Результативність прохоров

Результативність творчості – одна з головних проблем журналістики. Під результативністю дуже

рідко маються на увазі комерційний успіх, отримання доходів від журналістської діяльності.
Висока соціальна результативність створює передумови комерційного успіху та гарантій від
небажаних впливів. Визначити ж результативність можна так: це рівень досягнення журналістикою
цілей, відповідних потребам суспільства на масової інформації з урахуванням реальних
можливостей як її «виробників», і «споживачів». Високий рівень результативності є результатом
оптимального функціонування журналістики щодо задоволення потреб суспільства в інформації.
діяльність журналістики оптимальному варіанті націлена на результативність в обох її проявах, на
«універсальність» впливовості у суспільстві.

Проблема ефективності як результативність контактів із аудиторією прохоров

За реалізації ідеологічних, культурних та інших функцій журналістики виникає проблема

ефективності їх виконання. А це вимагає націленості на свою аудиторію, вміння підійти до неї,
зацікавити, захопити, донести до неї інформацію, що відповідає її потребам. Результатами, яких
досягає журналіст, є ефекти – конкретні зміни у свідомості та поведінці аудиторії. Системою
ефектів, яких хоче досягти журналіст, і визначаються завдання та сукупності цілей, поставлених
ним під час підготовки твору. І працюючи над кожним його компонентом, у всіх кроках творчої
діяльності зв'язка «ціль-потреба» є визначальною.
Адже ефективність - ступінь реалізації цілей. Очевидно, що для ефективної організації діяльності
журналістам необхідне знання своєї аудиторії та вміння це знання використати. Існують чотири
основні шляхи поведінки журналіста стосовно аудиторії: «лобовий» - коли задоволення потреб
інформації ніяк не пов'язується з інтересами аудиторії; «хвостський» - коли, навпаки, вся
інформаційна діяльність ґрунтується на інтересах аудиторії при неувазі до її потреб; є ще й
«маніпулятивний» шлях – прагнення залучити аудиторію обманом, «Реалістичний» шлях - коли
творчо поєднуються потреби з інтересами з метою гуманістичного піднесення аудиторії.

Творчі фактори ефективності прохоров

Вибір «реалістичного» шляху передбачає уміння діяти так щоб домагатися гуманістично
орієнтованого успіху у проведенні своєї інформаційної політики. Тут виникає деякий парадокс: з
одного боку, треба йти «за» аудиторією (задовольняти її інтереси), з іншого – бути постійно
«попереду» (сприяючи її руху відповідно до потреб). Перша з властивостей – властивість
близькості. Воно проявляється у творах як прямий зв'язок із питаннями, фактами, особами тощо,
що хвилюють аудиторію, з її життєвими інтересами, запитами, проблемами. Другою властивістю,
є ситуативність розповіді. Вона полягає в тому, що перебіг міркувань, аргументації, висновків
автора постійно обертається навколо конкретних ситуацій життя. Третьою властивістю, що
приваблює аудиторію, є драматизм розповіді. Його прояви різноманітні.Насамперед це
демонстрація драматизму самої реальності. Четвертий варіант – діалог з опонентом на очах у
аудиторії. досягнення популярності – найважливіший шлях до ефективності. При цьому справжня
популярність далека від загравання з аудиторією. Навпаки, вимагаючи врахування реальностей
(рівня освіченості, системи інтересів тощо), вона спрямована на розвиток свідомості та поведінки
аудиторії.

Сайт справочник

Дійсність журналістики - це результативність виконання нею безпосередньо-організаторських

функцій, ступінь успіху в інформаційному забезпеченні завдань соціального розвитку, що
виявляються у житті конкретних заходів. Для журналіста дуже важливе правильне бачення та
дієве виконання безпосередньо-організаторських функцій. Це пов'язано з тим, що така діяльність
невідривна від соціальної орієнтації аудиторії. Усі висновки, практичні пропозиції журналістів, які є
важливими для аудиторії, не повинні «пропадати» і для соціальної практики. Підвищення дієвості
ЗМІ вимагає від журналіста дотримання низки умов. Насамперед, журналіст під час аналізу
конкретних ситуацій має ставити собі питання – хто і що саме має зробити, щоб стан справ
покращився? Фоном та головним змістом діяльності журналіста стає принципове рішення щодо
перспектив досягнення поставленої мети.