СВІТ ІНФОРМАЦІЇ

ТА МАС-МЕДІА
ЧАКМАЗОВА КАТЕРИНА
ПОНЯТТЯ МЕДІА ТА МАС-МЕДІА
Медіа – способи та засоби передачі інформації, а також
середовище, яке вони утворюють.
Мас-медіа ( Засоби масової інформації) - медіа, що
поширюють інформацію для масового споживання багатьма людьми
одразу. Ті повідомлення, які мас-медіа доносить до споживачів,
називають медіатекстом.
Медіатекст – будь-який носій інформації: художній або науковий
текст, зображення, аудіозапис. Зазвичай, цей термін
використовують для позначення продуктів мас-медіа.

р а ю т ь р ол ь о сновного
ном у с в іт і м ас-медіа відіг ш и р о ко го загалу.
У суч а с ції д л я
п о ш и р ю в а ча інформа
передавач а й
ж ли во с т і з ф ормування
Вони мають ун
ікальні мо
в а г и су с п іл ьс т ва до одних
ко ї д у м к и , п р и вертання у подекуди і
громадсь , п о ш и р е н н я , а
л е м т а іг н о р у вання інших
проб , ц ін ностей.
о і д е а л ів
творення йог
Особливості продуктів мас-медіа:
• Неважлива цінність інформації. У мас-медіа надати
повідомлення про корову, що впала в криницю так само
важливо як і повідомити про вбивство чи крадіжку. ОСОБЛИВОСТІ
• Вторинність. Медіатекст – перероблений, скорочений,
систематизований первинний текст.
ПРОДУКТІВ
• Миттєвість. Медіатекст виробляється миттєво і
призначений для одноразового використання.
МАС-МЕДІА
• Колективне виробництво. Медіатексти виготовляють
команди працівників мас-медіа.
• Незавершеність. Медіатекст не дає остаточної відповіді на
поставлене в ньому запитання, є відкритим для різних
пояснень його змісту.
• Медійність. Формат медіатексту залежить від можливостей
засобів мас-медіа. Одне й те саме повідомлення буде подано
по різному на телебаченні та в Інтернеті.
• Багаофункціональність. Мас-медіа впливають на аудиторію,
через інформування, переконання та вплив.
• Масова аудиторія. Споживачі медіатекстів – дуже
різнорідна аудиторія.
• Зворотній зв’язок обмежений, мінімізований або відсутній,
відкладений у часі, іноді має імітаційний характер ( боти-
коментатори в Інтернеті)
РІЗНОВІДИ МЕДІА ТА ЙОГО
ВПЛИВ. ФУНКЦІЇ МЕДІА
Сучасна людина майже повністю формує свої смаки та Інтернет
уявлення про навколишній світ не з особистого досвіду, а за Має дуже широкий вибір
посередництвом мас-медіа, оскільки вона не може бути медіатексту, поєднує
учасником всіх тих подій які відбуваються у світі. Тому мас- різні їх види: візуальні,
медіа значно впливає на становлення сучасної особистості її звукові, власне текстові
соціалізацію. та формування суспільної думки.
Преса Телебачення/кіно
Проста інформація
Доступний медіатекст, що
ФУНКЦІЇ різного характеру,
поєднує функції інформування
згрупована на тематичні
та розважання, може вести
блоки та проілюстрована,
прямі трансляції з місця подій,
КОМУНІКАТИВНА ІНФОРМАЦІЙ менша за обсягом ніж
сприяючи емоційному
НА книга, дешева, швидко
контакту з глядачем
реагує на події
УПРАВЛІНСЬК ОСВІТНЯ
А Книга
Радіо
Формування Найменше здатна до
МАРКЕТИНГОВА масового поширення,
Не дуже популярний засіб
громадської думки мас-медіа, оперативно
необхідно багато часу для
передає інформацію,
її опрацювання, вимагає
*Управлінська – мас-медіа можуть виступати засобом мобілізації позбавлене видовищності
багато ресурсів,
для вирішення конкретних соціальних, економічних, політ. завдань. нешвидко реагує на події
Комунікативна – пошук однодумців, висвітлення різних поглядів.
 РЕКЛАМА – поширення інформації про
когось або щось із метою створення
Комерційна – реклама, метою якої є
переконання споживача у тому, що
популярності; інформація про товари,
рекламований продукт/ послуга є послуги тощо, покликана стимулювати
необхідним та вартим їх коштів. попит на них. ФУНК
ЦІЇ
Ідеологічна (вплив
на становлення й
Естетична
формування
Соціальна – реклама, завданням якої є (культурна)
світогляду людини,
привернення уваги суспільства до суспільної думки)
соціальних проблем: забруднення
навколишнього середовища, насилля в
родині, тощо Економічна Соціальна
(отримання ( досягнення
прибутку) суспільно корисних
завдань)
Політична –засіб, який використовують Політична
політичні сили для боротьби за голоси (формування
виборців, інформування громадськості лояльності до
про існування політичних організацій, існуючої системи Психологічна
управління ( апелює до
діячів, їхньої позиції суспільством, бажань і мрій
політ.партій) покупця)
СВОБОДА СЛОВА -
це право вільно висловлювати свої думки як усно, так і письмово. Право людини
на свободу слова закладено в Загальній декларації прав людини та Конституції
України. Відповідно до норм міжнародного права обмеження свободи
слова повинні відповідати трьом умовам: суворо
Утилітарний. Стосується перш за все
політичної сфери. Відповідно до нього узгоджуватись із законом, мати праведну мету й бути
суспільству свобода слова необхідна щоб необхідними й адекватними для досягнення цієї мети.
Підходи до розуміння

воно могло отримати всю необхідну

інформацію про кандидатів та політичні
Закони повинні бути
свободи слова

сили на виборах, а також щоб мати

можливість належно інформувати однозначними і не
громадськість про владу та політику.
створювати можливості для
двозначних тлумачень.
Ліберальний (етичний, емоційний). За
основу беруть невід’ємні права людини та Легітимні цілі: захист
її гідність, яка не може бути забезпечена
без свободи слова. Обмеження свободи
репутації та гідності
слова можуть накладатись виключно з особи, нац.безпеки,
крайньої необхідності для гарантування громад.порядку,
безпеки інших людей.
авторського права,
здоров’я та моралі.
У сучасному демократичному суспільстві ЗМІ
відіграють роль надзвичайно впливового
чинника, без якого неможливо уявити
діяльність публічної влади. Загальновизнаним
є те, в демократичному суспільстві мас-медіа
відображають інтереси різних політичних
сил, а також виконують деякі інші функції.
За відсутності демократії мас-медіа , якщо їх
контролює держава, можуть
використовувати для приховування і
спотворення інформації, дискредитації
політичної опозиції тощо. Це є порушенням
міжнародних договорів щодо прав громадян.

Мас-медіа в
демократичному
суспільстві
 За політичною спрямованістю мас-медіа
Соціалізаторська –
здійснюють
бувають:
політичну
соціалізацію Незалежні
особистості шляхом
засвоєння індивідами
політичних знань, Опозиційні
норм, цінностей.

Урядові
Відображен- Громадянська –
ня інтересів сприяють
формуванню
різних громадянської
політичних У демократичному соціумі за допомогою медіа
позиції
сил. Функції індивіда.
відбувається вільний обмін інформацією та ідеями,
мас- діалог різних політичних сил, що має значний вплив на
формування суспільної думки, контролюється і
медіа здійснюється вплив громадянського суспільства на
владу. Сучасна демократія полягає в тому, як влада
взаємодіє з громадянами, яку роль вони відіграють у
Пізнавальна – формуванні влади, яке значення для влади має
Контрольна –
сприяють
допомогають громадська думка не лише під час виборів, а і у період
громадянам між ними. Якщо такий вплив існує, то громадська думка
здійсненню
створити уявлення
громадськістю
про політичне є дієвим чинником політичної системи.
контролю та
життя країни та
спостереження за
його основних

ФУНКЦІЇ МАС-
діями влади.
учасників.
Для з'ясування й одночасно формування громадської думки з питань політичного життя,
ставлення до політиків під час виборчих кампаній тощо, мас-медіа використовують соц.
опитування. Інколи вони можуть бути непрофесійно проведені або сфальсифіковані,
таким чином підриваючи довіри громадськості до мас-медіа та створюючи умови для
поширення уявлень про корумпованість журналістів.
На стан громадянського суспільства позитивно впливає розгортання
суперництва між мас-медіа різної політичної спрямованості. Однак,
якщо вони починають застосувати "брудні" технології цей вплив
зводиться нанівець.

Впливові політики нерідко намагаються контролювати засоби

мас-медіа, які мають найбільший вплив на формування
громадської думки (мати власні радіостанції, телеканали тощо).
Проте, ця залежність має прихований характер, оскількФи
кожному виду мас-медіа потрібно зберегти свою репутацію.
З участю мас-медіа у формуванні суспільної думки й громадянського
ЕТИКА МАС-
суспільства пов’язується проблема подання інформації,
співвідношення в ній фактів та коментарів.
МЕДІА
Свідченням усвідомлення працівниками мас-медіа своєї
відповідальності перед соціумом і небезпеки аморалізму стало
підписання в 1994р. У Києві журналістами України та інших країн
СНД Кодексу професійної етики журналістів. Підписаний
документ має декларативний характер. Нині є чинним Кодекс етики
українського журналіста редакції 2013 року. Також існує комісія із
журналістської етики, яка має розглядати випадки можливого
порушення цього кодексу.
Основні положення Кодексу:
 Найважливішим етичним принципом, яким мають керуватися
журналісти є об’єктивність, як неупереджена інформація про події,
подання всіх поглядів і підходів як більшості, так і меншості;

 журналісти мають право на вибір форми подачі інформації без

шкоди її змісту та об’єктивності, вони несуть особисту професійну
відповідальність за свої коментарі й думки, зобов’язуються
зберігати таємницю стосовно джерел інформації, отриманої
конфіденційно;

 Журналісти мають усвідомлювати соціальні й політичні наслідки

своєї діяльності, нести моральну відповідальність, керуючись
принципом завдання щонайменшого зла.
Моделі відносин мас-медіа-держава:
Цензура та замовні матеріали
Тоталітарна – держава встановлює
абсолютний контроль над медіа.
Авторитарна – медіа мають служити
уряду й роз’яснювати громадянам
«правильну» політику.
Модель соц.відповідальності – держава
встановлює межі функціонування медіа,
залишаючи за собою право втручатись до
певних тематичних сфер.
Ліберальна – мас-медіа служать
суспільству, виконують функцію
«сторожа демократії».
Один з інструментів обмеження свободи слова є цензура – контроль
офіційної влади за змістом, виробництвом медіапродукції, театральних
вистав, творів образотворчого мистецтва й кіно з метою недопущення
чи обмеження поширення ідей або інформації, які визнаються цією
владою небажаними або шкідливими.
Цензура
Попередня – держава створює
правила для функціонування мас- Наслідкова – коли заборонено
поширювати вже існуючі
медіа , через які вона може
регулювати їх доступ до аудиторії медіатексти або їх частини, а мас-
за допомогою обов’язкових медіа, які їх опублікували,
дозволів, сертифікацій, реєстрацій підлягають покаранню.
тощо, які мас-медіа мають
отримати щоб працювати або
публікувати певні медіатексти.

Різниця між цензурою в демократичній країні та тоталітарній:

 У демократичній правовій державі цензура гарантує внутрішню та зовнішню безпеку країни,
стабільність держави та політичного ладу за максимального дотримання прав і свобод людини.
 У тоталітарній/авторитарній державі цензура здійснює контрольно-заборонні, поліцейські й
маніпулятивні функції, що багато в чому збігаються з функціями репресивних органів,
втручається у творчий процес, професійну діяльність та приватне життя громадян.
 Проте демократичній устрій країни неупереджена та чесна журналістика. Навіть за
умови забезпечення державою свободи слова в мас-медіа залишається чимало способів і
причин передачі навмисно спотвореної інформації. Основною причиною цього є
прагнення отримати додатковий прибуток.
Приклади «джинси»
«Джинса» – явище прихованої реклами в мас-медіа. Приховану
рекламу маскують під виглядом новин, авторських текстів,
аналітичних матеріалів, телевізійних програм тощо. Як і
звичайна реклама, вона поділяється на комерційну та політичну.
Що відрізняє «джинсу» від справжнього
журналістського матеріалу:
 Грубі порушення ключових стандартів журналістики,
зокрема принцип неупередженості.
 Демонструється лише позиція замовника матеріалу, а
альтернативні думки чи погляди інших сторін
ігнорують.
 Демонстрація власних думок автора, «навішування
ярликів»
 Наявність сумнівних аргументів, недостовірних
джерел, виривання фактів з контексту, приховання
повної картини дійсності, для створення хорошого
враження про рекламований продукт.
Друга половина XX – перша початок XXI століття надзвичайно багаті психологічних маніпуляцій людьми. Через
свою велику впливовість мас-медіа далеко не завжди дотримується етичних правил і нерідко маніпулює
інформацією.
Маніпулювання – це такий спосіб застосування влади, за якого здійснюється вплив на поведінку людей без пояснення
того, чого від них очікують. Прикладом мети таких маніпуляцій може бути пропагнада в недемократичних державах.

Дозування інформації – Поєднання правди та

Велика брехня –
повідомлять тільку частину брехні – істинні
подання нахабної та Способи маніпуляцій
інформації, а решту
ретельно приховують, що
неправдоподібної брехні факти змішуються з
у найсерйозніший припущеннями,
призводить до спотворення
спосіб. гіпотезами, чутками.
картини реальності.
Маніпулювання інформацією Маніпулюванн
Своєчасна брехня – – розміщення «джинси», я емоціями –
повідомлення абсолютної поширення фейків( переважно подання
Поворотний удар –
брехні, але надзвичайно вигадана( вирогідно для зображення противників та інформації так,
очікуваної в певний себе) версія подій через конкурентів у негативному щоб вона
підставних осіб світлі. викликала в
момент. Чим більше зміст поширюють у органах ЗМІ,
повідомлення відповідає нейтральних щодо обох Фейк ( з англ. обман, людини сильні
сторін конфлікту. фальсифікація) – неправдива емоції та певне
настроям об’єкта, тим
інформація. ставлення до
ефективніше.
предмета
НАЙПОШИРЕНІШІ СПОСОБИ МАНІПУЛЮВАННЯ повідомлення.

МАНІПУЛЯЦІЇ В МЕДІАПРОСТОРІ
При існуванні багатьох альтернативних джерел розпізнати мовні маніпуляції не важко.
Важливо використовувати декілька різних джерел і порівнювати сутність їх
повідомлень.
Матеріал може мати недостовірний Ознаки маніпуляції в мас-медіа:
 Відсутність достовірних джерел
Розпізнавання
характер, якщо автор:
 посилається в публікації на нерейтингові інформації маніпуляції.
джерела за наявності рейтингових з
порушеної теми
 Спрощена подача матеріалу у вигляді
гасел та тверджень Мова
 Використовує сумнівні факти, отримані  Надмірна емоційність
неофіційним шляхом
 Звернення до почуттів авдиторії ворожнечі
 Зосереджує увагу лише на тих ( переважно таких гнів, обурення)
повідомленням, які підтверджують його
припущення
 Приховує від користувачів частину
інформації
 Перебільшує або зменшує значення частини
інформації.

«Мова ворожнечі» – систематичне публічне вираження несприйняття певної особи чи

групи осіб за будь-якою ознакою. «Мова ворожнечі» є формою дискримінації та
порушує права людини.
«Мова ворожнечі» - поширення, підбурення, сприяння або виправдання расової
ненависті, ксенофобії, антисемітизму та інших видів ненависті ( дискримінації та
ворожості стосовно нац. Меншин, мігрантів тощо).
Перевірка достовірності інформації в
мас-медіа Ст.302 Цивільного кодексу України « Фізична особа має право вільно збирати,
зберігати, використовувати і поширювати інформацію»
Деякі правила уникнення маніпуляцій у мас- Якщо те, як автор медіатексту пояснює
медіа: офіційний документ або твердження іншого
За найменшого сумніву в достовірності джерела, викликає сумнів треба перевірити:
інформації її потрібно перевіряти в інших  де й ким він був створений
джерелах.  чи є він чинним
Будь-яка інформацію можна вважати  чи є він відкритим, і якщо ні, то яким
достовірною, якщо її підтвердили два чином та з якою його оприлюднили.
незалежних джерела.
Наявність посилань у тексті посилань на
першоджерела.
Проте і наявність джерел не є гарантією
достовірності. Під час перевірки джерел необхідно
враховувати їх характер ( суспільно-політичні погляди
автора, хто є власником того чи іншого медіа ресурсу.
У випадку, коли першоджерело є загальновідомим та
авторитетним, його статус гарантує достовірність
інформації, але навіть такі джерела не застраховані
від помилок.
Факт і судження. Авторство медіатексту
Різниця між фактом та судженням Завданням автора медіатексту є створити такий
медіатекст збалансовано подані факти та судження
Факт – це реальна подія, Судження виражає думку про них, особиста думка автора буде чітко
що відбулася, яку можна людини про факт, може бути і відмежована від фактів. Такий текст дасть читачам
прив’язати до конкретного позитивним і негативним, а можливість зорієнтуватись у проблемі,
часу або місця; явище або також існувати у формі ознаймитись з фактами, позиціями щодо неї, але
існуючий стан речей. прогнозів та припущень, при цьому не потрапити під цілковитий вплив
порівнянь тощо. однієї точки зори.
Ознаки оцінних суджень:
• Наявність у реченні вставних слів
• Автор висловлює думки про майбутнє, про можливі
наслідки події, що вже відбулися
• Думку автора підкреслюють слова чи фрази: мені
здається, я вважаю, на мій погляд тощо.

Інформаційний текст має містити достовірну фактичну

Ознаки збалансованого медіатексту:
інформацію, після якої автор може висловити свої
• Баланс думок
судження щодо неї. Проте при цьому автор має бути
• Відокремлення фактів від висновків та оцінок
обережним у висловленні своєї позиції, щоб у спробах
• Достовірність інформації
довести свою думку не перетворитися на маніпулятора.
• Повнота (вичерпність) інформації.
ІНТЕРНЕТ
Сьогодні інтернет стає все більшим популярним засобом мас-медіа. Його головною перевагою над іншими мас-медіа є
те, що інформація поширюється майже миттєво, незважаючи на державні кордони. Це позбавляє органи влади
можливості цензури або обмеження інформації. Це має як переваги, так і недоліки.
Головні недоліки: Проблеми, з якими зустрічаються користувачі
• Користувач не може бути впевненим у якості та Інтернету(перетворити в табличку)
достовірності запропонованої інформації
• Основні інформаційні ресурси у світі контролює декілька Проблема приватності. Інтернет-сайти та служби збирають
величезну кількість інформації про користувачів, яку можна
інтернаціональних центрів. Так 90% інформаційного
використати з метою маніпуляції суспільною свідомістю.
продукту сьогодні виробляють 13 країн. Небезпека цього
полягає к тому, що цей продукт може суперечити
національним інтересам тої країни, яка його отримує. Безпека комунікації. Завжди є ризик того, що листування
може потрапити до вільного доступу як через умисні дії
так і через недбалість.

Створення віртуального образу, який не відповідає

реальності. Деякі люди намагаються перенести свій
інтернет-образ, який вони самі собі створюють, у реальне
життя. Невдалість таких спроб може призвести до
психологічного дискомфорту.
Кіберзлочинність Особливості кіберзлочинів:
• Визначити сам факт їх здійснення не завжди можливо
• Транснаціональні – для кіберзлодіїв нема кордонів
Велику групу небезпек в Інтернеті об’єднує поняття • Нерозвиненість законодавства та відсутністю у правоохоронців
кіберзлочинності. багатьох країн належного матеріально-технічного забезпечення
Кіберзлочинність – злочини, що здійснюються у
сфері інформаційних технологій.
Різновиди кіберзлочинності: поширення вірусів,
злом паролів, крадіжки номерів банківських карт та
інших банківських реквізитів, фішинг, поширення
наклепу, порнографічних матеріалів, матеріалів, що
розпалюють міжрелигійну/міжнаціональну
ворожнечу, піратство.
*Фішинг – виманювання в користувачів мережі персональних даних,
у тому числі банківської інформації.

До кіберзлочинності відноситься і
кібертероризм – використання комп’ютерних
мереж для планування й підготовки
терористичних актів та інших діянь, що
загрожують суспільній безпеці. За здійснення
всіх цих злочинів передбачається
кримінальна відповідальність.
Права людини. Захист прав дитини в
Інтернеті 6 липня 2012 року під час проведення 20-ї сесії Комітету з прав людини ООН було
прийнято Резолюцію про сприяння та захист прав людини в Інтернеті. У тексті
зазначалося, що всі права, які належать людям «офлайн», мають бути захищені й в
онлайн-режимі.
У 2014 році Рада Європи оприлюднила Посібник із прав людини для
Цим документом було визначено користувачів Інтернету.
основний принцип захисту приватних Захист прав дитини в Інтернеті, з одного
даних: боку відбувається в межах захисту прав
1. Пріоритетним є право особи людини загалом, але з іншого, діти є
розпоряджатися своїми особливо вразливими для багатьох
персональними даними; їх кіберзагроз.
використання без дозволу власника В Україні значним напрямом захисту
тягне відповідальність згідно із прав дітей в Інтернеті стало створення
законодавством. переліків додатків, сайтів, ресурсів, які
2. Для будь-кого, хто здійснює будуть безпечними для дітей.
користування персональними Нині пропонуються «дитячі» версії
даними фізичних осіб із їхнього додатків, що автоматично фільтрує
дозволу, встановлено невідповідний контент. Також існує
відповідальність у разі умисного кілька рейтингових систем, які
розголошування цих даних третім аналізують електронну продукцію та
особам ( якщо тільки фізична встановлюють рекомендовані вікові
особа не дала на цей свій дозвіл). обмеження, щоб не травмувати дитячу
МІСЦЕ РОЗДІЛУ«СВІТ ІНФОРМАЦІЇ ТА МАС-
МЕДІА» В КУРСІ «ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ»
Одним із завдань навчального предмету «Громадянська освіта» є допомога
молодим громадянам України в усвідомленні свого місця в суспільстві, вибору
певної позиції, формування національної самосвідомості , громадянської
позиції, загальної культури, світоглядних орієнтирів тощо з огляду на участь
України в загальносвітових політичних, соціокультурних та економічних
процесах. Для виконання цих завдань учням необхідно навчитись отримувати
достовірну перевірену інформацію про поточні події у світі та країні, яка не
містить в собі маніпуляцій. Як вже зазначалось, мас-медіа є головним
інформатором у сучасному світі і тому так важливо навчитись з ними
працювати. Тут і приходить на допомогу розділ «Світ інформації та мас-медіа».
Він дає розуміння, як не потрапити на гачки маніпуляторських медіатекстів, не
стати жертвами «джинси», як відрізнити факт від судження та багато чого
іншого.
Тому роль цього розділу у курсі «Громадянської освіти» є дуже важливою.
 ВИСНОВКИ
1. Мас-медіа є невід’ємною частиною становлення особистості та життя соціуму. Їхнім
безпосереднім завданням є передача інформації широкому загалу. Сьогодні можна
сказати, що мас-медіа є творцями світу. Невід’ємною частиною мас-медіа є реклама.
2. Свобода слова є неодмінною умовою існування демократичного суспільства. Воно
дозволяє мас-медіа вільно функціонувати й забезпечити аудиторію достовірною
інформацією з різних сфер життя. Явищами, які негативно впливають на якість мас-
медіа, є існування цензури та замовлення матеріалів.
3. Іноді мас-медіа можуть використовувати свій вплив на соціум із корисливою метою.
Одним із найпоширеніших способів такої діяльності є спотворення інформації та
маніпулювання нею задля формування потрібної суспільною думки.
4. Для отримання якісної інформації з медіатекстів необхідно керуватися здоровим глуздом
та логікою, а також користуватись кількома нескладними правилами. Також необхідно
чітко відмежовувати фак від судження, а також за найменшого сумніву перевіряти
достовірність джерел.
5. Інтернет є важливою частиною соціуму, адже значна частина спілкування відбувається за
його допомогою. Проте Інтернет не є цілковито безпечним місцем. Існують такі загрози,
як можливість втрати цифрових даних, здобуття їх сторонніми особами й поширення
поза бажанням власника тощо. Тому користуючись Інтернетом слід бути дуже обачними.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!