Сім'я, кохання, любов як традиційні загальнолюдські цінності в творчості Гомера, Данте, Шекспіра.

Цінності належать до області смисложиттевих орієнтирів, які визначають життя людини в цілому. Це –
відношення буття до духовних запитів особистості. Це ідеал, до якого прагне людина, який надихає і
надає життю сенс. Цінність суттєво відрізняється від інтересів людини, адже історія знає багато
випадків, коли одні люди жертвували собою та своїми інтересами заради інших. Роль цінностей в
нашому житті важко переоцінити, адже вони є своєрідним двигуном, що штовхає нас вперед. Завдяки
цінностям ми можемо розрізняти добро і зло, обирати свій шлях у житті. Цінності формуються в
соціумі, а значить кожен індивід в нашому оточенні окремо і суспільство взагалі так чи інакше впливає
на нас. На прикладах реальних людей і видуманих персонажів ми вивчаємо шляхи, які обирали люди
в різні часи, і те, до чого вони призводять. Ці наочні приклади допомагають нам обрати, куди ми
хочемо рухатись. Чим більше історій дізнаємось, тим легше обрати і зрозуміти, який саме твій ідеал.
Тому читання це, беззаперечно, ключ до розуміння себе, а, ті книжки, які ми читаємо безпосередньо
впливають на наше життя.

Не одне і не два покоління європейського суспільства формувались під впливом таких визначних
творців як Гомер, Данте, Шекспір. Своєю творчістю вони заклали фундамент загальнолюдських
цінностей. Ці творці своїми новаторськими роботами рухали літературу та культуру вперед. Не просто
так Данте називають першим автором епохи Відродження. Сміливо можна сказати, що їх твори стали
початком і поштовхом для розвитку культури сучасного соціуму. І нині мільйони екземплярів таких
творів як « Гамлет», «Енеїда», «Одіссея» друкуються по всьому світу й перекладаються на всі існуючі
мови. Ці твори залишають відбиток на кожному своєму читачеві та формують суспільну свідомість.
Вони – своєрідна азбука життя. А отож перебільшити, наскільки великий і важливий внесок зробили
Гомер, Шекспір і Данте у формування не тільки європейської, а й всієї світової культури просто
неможливо.

В своїй поемі "Одіссея" Гомер наголошує на фундаментальному значенні родини в житті. Це

нескладно простежити впродовж всього твору через поведінку головних героїв. Одіссей потрапляє в
різноманітні пригоди і скрутні ситуації, та не дивлячись ні на що, продовжує свій шлях додому. Він
хоче на Батьківщину, хоче до дружини і сина, і ніякі дари та ніякі незгоди не можуть зупинити його в
цьому пориванні. Наш герой відмовляє Каліпсо, хоч прекрасно розуміє, що німфа безсмертна і
набагато гарніша за просто людську жінку, якою є його дружина Пенелопа. Але жодна краса жодної
земної чи божественної жінки не може перевершити його кохання до дружини. Пенелопа ж 20 років
береже вірність своєму чоловікові і відмовляє всім залицяльникам, навіть не знаючи чи живий її
коханий. Обережна жінка, хоч щоб не коїлось в її душі, не кидається в обійми Одіссея, допоки точно
не дізнається чи насправді це її чоловік. Але коли всі перевірки пройдено, щастю наших героїв немає
меж. Вперше за весь твір ми бачимо їх в такому положенні духа, і точно розуміємо, що нічого в світі не
може пересилити справжнє кохання.

В поемі «Божественна комедія» зображено гармонійний Всесвіт, в якому головною рушійною силою
стає любов. Весь твір і кожна його окрема частинка мають певну структуру, що підкреслює прагнення
митця до гармонії. Символічна цифра «три», яка втілює божественну Трійцю, переслідує нас всюди.
Кожна частина твору містить 33 пісні, а всього в поемі їх 100 разом із вступом. Поема написана у формі
тривірша, кожна її частина має дев’ять відділів (дев’ять кіл Пекла, дев’ять сходжень до гори
Чистилища, дев’ять небесних сфер Раю), кожен кантик закінчується ключовим словом «зірка».
Головною метою поеми стає вказання людству шлях від гріховності до спасіння і щастя. У супроводі
давньоримського поета Вергілія, який є символом людського розуму, Данте починає свій шлях до
істинного блаженства та спускається в Пекло. Пройшовши всі його 9 кіл, він підіймається на гору
Чистилище, де важким трудом спокутує свої гріхи. Наступним пунктом призначення стає Рай, але
перед самим входом туди Вергілій покидає нашого героя, і до Раю Данте веде вже Беатріче, яка
символізує кохання. Ця частина поеми спонукає нас до думок, що істинне і справжнє щастя
неможливо осягнути розумом. Розвиток цієї ідеї бачимо і далі. Пройшовши всі 9 рівнів Раю, Данте
бачить 10, останній і найвищий рівень, який є рушієм всієї планети – рівень Бога. Наш герой
намагається осягнути його розумом, але як сам він каже « були у нього крила надто кволі». Тоді йому
на допомогу приходить кохання, яке і підіймає його на цей останній рівень. Ця частина поеми наче
підводить підсумок всьому твору. Так само, як і в поемі «Одіссея» Гомера, герой проходить
різноманітні випробовування, перед тим як осягнути істинне щастя кохання. Данте наголошує: Любов
– ось головний двигун Всесвіту.

В трагедії Шекспіра «Гамлет» бачим повний занепад традиційних цінностей і те, до чого цей занепад
призводить. Родина Гамлета розпадається на шматки, а можливо його родина, в істинному значенні
цього слова, не існувала ніколи. Гертруда, мати Гамлета, так швидко забуває про свого чоловіка після
його смерті і без зайвих роздумів виходить заміж за Клавдія, дядю Гамлета, мерзотника, який вбив
власного брата. Разом з родиною руйнується і ще одна опора людського життя - любов. Кохана
Гамлета, Офелія, погоджується стати донощиком і стежити за ним. Весь світ нещасного принца,
вихованого в традиціях Гомера і Данте, тріщить по швах. Огида і ненависть до цього всесвіту
прокидається в ньому. Розмова з привидом батька спонукає Гамлета на помсту, і він відкидає все, що
знав до цього. Відмовившись від своїх знань і вірувань, Гамлет опиняється на вічному роздоріжжі,
завжди невпевнений як поступити правильно, завжди нещасний. « Бути чи не бути, ось в чому
питання». В кінці твору наш принц, як і просив його батько, здійснює суд над мерзотниками, вбивши
їх, але і сам гине. Його гіркий приклад мусить послужити нам уроком, який огидний і мерзотний світ
без таких світлих понять, як кохання і родина.

Отож, творчість Гомера, Данте і Шекспіра вплинула на формування цінностей європейського

суспільства різних епох, стала їх ґрунтом і основою. Цих митців можна назвати атлантами
європейської культури, без яких вона б просто не існувала. Їх культові творіння закладають в
свідомість читача важливість кохання і родини в житті. Головною ідеєю в них є те, що не має нічого
більш цінного в людському житті ніж любов, і що все інше перед неї меркне, все інше – не має
значення. Знайомство з цими авторами стало дуже корисним для мне. Воно суттєво підсилило
цінність кохання і Батьківщини в моєму житті, допомогло впевнитись у важливості існування життєвих
орієнтирів, адже без них легко заблукати в цьому великому і такому різному світі. Тепер я точно знаю,
як жахливо жити в світі без ідеалів, а моїм головним орієнтиром і метою стало знайти таке ж
прекрасне і чисте кохання, як у творах Гомера і Данте.