Тема.

Своєрідність теми кохання та її втілення в жіночих образах роману

Стендаля «Червоне чорне».
Мета: дослідити своєрідність розкриття теми кохання в творі; розкрити його
головні жіночі образи; розвивати в учнів вміння вести діалог, працювати в парі,
групі; виховувати прагнення до щирих людських почуттів.
Обладнання: портрет Ф. Стендаля, текст роману «Червоне і чорне» (видання
1884 р., Париж), ілюстрації до роману, комп'ютер, проектор, мультимедійна
презентація.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь і
навичок.

У світі почуттів є лише один закон –

зробити щасливим того, кого любиш.
Стендаль
Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань: тести для контролю знань учнів з теми:

«Фредерік Стендаль. Роман «Червоне і чорне».
І. Завдання 1-6 мають чотири варіанта відповідей, з яких тільки один вірний.
Виберіть вірну відповідь і позначте її у бланку відповідей тільки так. Не робіть
інших позначень – вони будуть вважатися помилкою. Виконання завдання
оцінюються 1 балом.
1. Укажіть, Стендаль – це літературний псевдонім: А) Анрі-Марі Бейля; Б)
О.Бальзака; В) Ш.Б. Гренобля; Г) А.Франца.
2. Укажіть, Жульєн Сорель народився у сім’ї: А) мера міста; Б) власника
лісопилки; В) бідного селянина; Г) багатого городянина.
3. Мер міста звернувся до батька Жульєна з проханням: А) побудувати йому
будинок; Б) послати Жульєна на навчання; В) віддати Жульєна до нього у
вихователі; Г) написати йому важливі папери.
4. Укажіть, чий портрет носив Жульєн у медальйоні? А) пані де Реналь; Б)
Наполеона; В) матері; Г) Вольтера.
5. Укажіть, хто допоміг Жульєну вступити до духовної семінарії? А) мер міста
пан де Реналь; Б) пані де Реналь; В) абат Шелан; Г) папа Римський.
6. Після закінчення семінарії Жульєн пішов працювати: А) до цирку; Б) до
контори; В) до школи; Г) до бібліотеки.
ІІ. Завдання 7-8 мають п’ять варіантів відповідей, серед яких тільки два вірних.
Виберіть правильні відповіді і позначте їх тільки так. Не робіть інших
позначень – вони будуть вважатися помилкою. Виконані завдання оцінюються
в 2 бали.
7. Укажіть, звичаї яких міст зображено у романі «Червоне і чорне»: А)
Гренобля; Б) Вер’єра;В) Парижу; Г) Ліона; Д) Марселя.
8. Укажіть, які твори не належать Ф.Стендалю: А) «Червоне і чорне»; Б)
«Гобсек»; В) «Батько Горіо»; Г) «Ваніна Ваніні»; Д) «Пармський монастир».
І. 1-6 завдання. Правильні відповіді позначаються
АБВГ
123456
ІІ. 7-8 завдання. Правильні відповіді позначаються
АБВГД
7
АБВГД
8
II. Мотивація навчальної діяльності

Викладач. У «Червоному та чорному» взаємодіють дві теми: честолюбство та

кохання. Якщо узагальнювати, то, власне, тема одна - кохання, адже усі
сторінки роману доводять оманливість життя заради кар'єри, почестей, слави і
утверджують природність щирого почуття. Може, тому ця книга залишається
протягом майже двох століть одним із кращих романів про кохання.

Звісно, змінилися  уявлення читачів про стосунки закоханих, тому сучасним

юнакам важко зрозуміти страждання героя твору через те, що він не зважується
взяти за руку молоду жінку:

«Як тільки проб'є десяту годину, я виконаю те, що цілий день обіцяв собі
зробити ввечері, — інакше піду до себе і застрелюсь». І далі, коли таку просту
дію було виконано: «Душа його сповнилася щастям; не тому, що він любив пані
де Реналь, а тому, що нарешті кінчилась ця жахлива мука». А трохи пізніше
Сорель «зовсім знесилений тією боротьбою, яку весь день вела в його серці
боязкість і гордість, враз поринув у міцний сон».

Викладач. Сучасні юнаки скажуть, що привід для таких сильних переживань

надто мізерний. Але ж сила почуття не змінюється від причини, що його
викликала! Така сила почуття Жульєна - дар від Бога, так само, як фізична сила
чи розумові здібності. І цей дар дається не кожному.

XX століття, особливо його закінчення, значно знизило рівень людських

почуттів, дискредитувало безпосередність емоційного самовиявлення,
пройняло безжальною іронією все, що виходить за межі практично-
інтелектуального існування. Ось чому нині нам здаються смішними
страждання Сореля, для якого все життя - це змагання із самим собою.
І сьогодні наша розмова - про прекрасну стать, про тих, кого кохав головний
герой твору і хто кохав його.
ІІІ. Оголошення теми, епіграфа, навчальних завдань уроку
IV. Робота з епіграфом
Викладач. Уважно прочитайте висловлювання Стендаля, що взято за епіграф
до нашого уроку. Чи згодні ви з думкою письменника? Відповідь аргументуйте.
З опорними словами запишіть синонімічний ряд до поняття
«кохання» {кохання - божевілля, радість, лихоманка, відсутність волі,
насолода, ілюзія).
Викладач. Спробуйте визначити, який смисл вкладає письменник у слово
«кохання». До яких виявів цього почуття привертає увагу Стендаль? («змушуєш
відчувати», «народжується і згасає», «насолоджуємося»). Прокоментуйте.
Викладач. Визначте засоби художньої виразності, що використані митцем для
вираження думок (метафори, порівняння, риторичне звертання).
Порівняйте висловлювання Стендаля про кохання з його виявами в романі
«Червоне і чорне»
(Приміром, Жульєн Сорель на початку роману створює Ілюзію кохання до пані
де Реналь, але згодом виникає справжнє і взаємне почуття – і
для героя кохання стає Насолодою, що приносить Радість та страждання і
т. д.).
V. Евристична бесіда

Викладач. У романі «Червоне і чорне» кохання має жіноче обличчя: образи

Луїзи де Реналь та Матильди де Ла-Моль мають особливе навантаження. Не
випадково вони протиставлені у творі: героїні немовби знаменують собою
боротьбу двох сил у душі Жульєна Сореля.
- Якими ви собі уявили пані де Реналь та Матильду де
Ла-Моль? Спробуйте скласти словесний портрет кожної
жінки.
- Хто з героїнь викликає у вас більше симпатії і чому?
- Знайдіть у тексті, як змальовує їх автор. На яких деталях портретів Луїзи та
Матильди акцентує увагу письменник?
- Чи можна визначити ставлення письменника до пані де Реналь та панночки де
Ла-Моль? Аргументуйте свою думку текстом.
VІ. Робота над ілюстраціями

Викладач. Придивіться до жіночих портретів і визначте їхні спільні риси,

зосередивши увагу на таких аспектах:
- назва картини;
- що зображено на передньому та задньому планах?
- деталі портрета: риси та вираз обличчя, зачіска, вбрання, поза, жести
тощо;
- гама кольорів картини;
- спробуйте «вгадати» у цих портретах героїнь роману «Червоне і чорне».
Відповідь аргументуйте.
Викладач.
- Коли відбувається знайомство читача з пані де Реналь?
- Що підкреслює автор в образі героїні: «Пані де Реналь належала до тих
провінціалок, які на початку знайомства легко можуть видатися
нерозумними. У неї абсолютно не було життєвого досвіду, і вона зовсім
не намагалася виділитися в розмові. Обдарована чутливою і гордою
душею, вона у своєму несвідомому прагненні щастя,
притаманному всякій живій істоті, в більшості випадків не помічала
того, що робили ці грубі люди, якими оточила її доля».
Викладач.
- Коли відбувається знайомство читача з Матильдою де Ла-Моль?
- Спробуйте визначити основні риси характеру Матильди де Ла-Моль.
 (Молода дев'ятнадцятирічна вродлива дівчина Матильда де ла Моль,
багата аристократка. В ній немає характерних для юної дівчини рис.
Матильда - філософ, психоаналітик, Вольтер у спідниці. Ось вона на балу,
горда не своєю красою, що вражає молодих людей, а власними знаннями).

VІІ. Формування вмінь та навичок

1. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру
Викладач. Схарактеризуйте перебіг почуттів Жульєна до пані Реналь та
Матильди де Ла-Моль. Очікувані відповіді:
• Жульєн —> вдячність —> закоханість —> страх —> ненависть —> кохання
—> пані де Реналь.
• Жульєн —> цікавість —> самовдоволення —> симпатія —> азарт —>
гордість —> егоїстична пиха —> Матильда де Ла-Моль.
(Примітка: можливі й інші визначення).
2. Заповнення анкети «стендалівських героїнь»
Розподільчий диктант.
Характеристики героїнь роману записати до відповідних граф таблиці:
"Відмінні риси", "Спільні риси": пристрасність, щирість, епатажність,
екзальтованість, романтичність, розважливість, цілеспрямованість,
жіночність, гордість, ніжність, рішучість, невпевненість, відвертість,
справжнє кохання Жульєна Сореля.

Вік: 19, 23. Особливі деталі зовнішності: прекрасні очі, колючі очі. Сімейний
стан: одружена, незаміжня. Місце проживання: місто Париж, місто Вер’єр.
Читацькі інтереси: романи про кохання, суспільно-політичні трактати.
Ставлення до релігії: насмішкувате, шанобливе. Ставлення до оточуючих:
рівне, з повагою; приховане презирство. Проблема грошей: багатство –
запорука успіху, не хвилює. Сила почуттів, здатність до самопожертви: сильні
почуття, здатність до самопожертви висока, але з певним розрахунком; сильні
почуття, висока здатність до безкорисливої самопожертви.

(Викладач роздає друковані анкети всім учням. Використовуючи текст

твору, учні заповнюють анкету «стендалівських героїнь» ).

 Луїза де Матильда де Ла-
Ім’я, прізвище
Реналь Моль

Вік

Особливі деталі зовнішності

Сімейний стан

Місце проживання

Читацькі інтереси

Ставлення до релігії

Ставлення до оточуючих

Проблема грошей

Сила почуттів, здатність до

самопожертви

 Спираючись на попередні завдання.

3. Аналітична бесіда за питаннями.

Викладач. Пані де Реналь та Матильда де Ла-Моль - дві різні жінки, два
різних кохання.
Завдання учням (проаналізувати) -
1) Хто з двох героїнь роману подобається вам більше? Чому?
2) Що між ними спільного, що їх об’єднує?
3) Чи однакове їх кохання?
4) Давайте поміркуємо, чому кохання до однієї й тієї самої людини може бути
таким різним.
5) Чому Жульєн стріляє у свою кохану?
Викладач.
 Видатний французький письменник Ф. Стендаль створив новий тин
психологічної прози. Читаючи роман Стендаля "Червоне і чорне", можна
простежити, що суперечливі почуття розривають не тільки душу Жульєна
Сореля, а й серця жіночих персонажів — пані де Реналь та Матильди де Ла-
Моль.
На початку роману пані де Реналь на вигляд можна було дати років
тридцять, але вона була ще дуже миловидна. Висока, ставна жінка, вона була
колись першою красунею на всю округу.
Багата спадкоємиця богобоязливої тітки, вона виховувалась у єзуїтському
жіночому монастирі, але зуміла незабаром забути ті дурниці, яких її вчили в
цьому закладі. Заміж її видали в шістнадцять років за літнього вже пана де
Реналя.
Розумна, кмітлива, емоційна, вона була водночас боязкою й
сором’язливою, простою і трохи наївною. Її серце було вільне від кокетства.
Вона любила самоту, любила походжати по своєму чудовому саду, ухилялася
від того, що у Вер’єрі називалося розвагами, тому в суспільстві пані де Реналь
стали називати гордячкою і говорити, що вона надто пишається своїм
походженням. У неї цього й у думках не було, але вона була дуже задоволена,
коли жителі містечка стали бувати в них рідше.
Молода жінка не могла хитрувати, обманювати, вести, як говорили у
Вер’єрі, політику стосовно свого чоловіка, тому серед місцевих дам вона
вважалася "дурною". Залицяння пана Вально, якому вона подобалася, тільки
лякали її. Життя пані де Реналь було присвячене чоловікові й дітям.
І ось у її душі виникло нове почуття — кохання. Вона немов прокинулася
від довгого сну, стала всім захоплюватися, не тямила себе від емоцій. Почуття,
що запалювало пані де Реналь, робило її енергійною й рішучою. Ось вона,
немов засуджена на смерть, щоб урятувати коханого, іде до кімнати Жульєна,
щоб витягти з матраца портрет Наполеона. То всіма правдами і неправдами
вводить Жульєна, людину низького походження, до складу почесної варти. То
продумує анонімний лист.
Пані де Реналь перебуває весь час у душевній напрузі, у ній боряться дві
сили — природне почуття, прагнення до щастя і почуття обов’язку стосовно
родини, чоловіка, нав’язане суспільством, цивілізацією, релігією. Закохавшись
у Жульєна Сореля, вона відчуває себе злочинницею, яка порушує внутрішні
заборони, прищеплені їй церквою та суспільною мораллю. Тому вона постійно
вдається у крайнощі. Коли захворів її син Ксав’є-Станіслав, вона сприймає
хворобу як покарання Бога за подружню невірність. І майже одразу після того,
як загроза здоров’ю хлопчика минула, знову віддається своєму коханню.
Мабуть, в одну з таких хвилин лютого каяття вона, з намови абата Кастанеда, і
відіслала маркізові де Ла Молю відгук про поведінку Сореля, що відіграв таку
фатальну роль у долі Жульєна. Відтак знову повернулася вона до коханого,
тепер уже остаточно. Вона не може вже більше йти проти себе, своєї природи,
натури. Вона говорить Жульєнові: "Мій обов’язок передусім — бути з тобою"
[13, c. 278]. Як і Жульєн Сорель, пані де Реналь знаходить рівновагу тільки
тоді, коли починає жити так, як диктує її інстинктивне жадання щастя. Відтоді
вона зовсім не звертає на обов’язок перед чоловіком або моральний осуд. Тепер
вони для неї просто не існують.
Така щира поведінка є для Сореля ідеалом. Останні дні вона була поруч із
Жульєном. Життя без коханого для неї стало безглуздим. І за три дні після
страти Жульєна пані де Реналь померла, обіймаючи своїх дітей. Вона тихо,
непомітно жила, жертвуючи собою заради дітей, родини, коханого, і так само
тихо померла.
Отже, ми з’ясували, ось такою була перша жінка, яку зустрів на своєму
життєвому шляху Жульєн. Чи здатен він був тоді оцінити щирість почуттів пані
де Реналь? Для нього це був перший любовний досвід, спроба самоствердитись,
подолати страх, одержати перемогу. Цю перемогу він здобув легко, майже без
бою. Зустріч увечері в саду з пані де Реналь, її «скромна і зворушлива краса,
одухотворена думкою... немов збудила в Жульєні таку сторону його душі, про
яку він сам і не підозрював». Відчуття внутрішньої свободи охопило юнака у
гроті на вершині гори вночі, по дорозі до друга Фуке. Пізніше, засуджений до
страти, він згадає цей грот і попросить друга поховати його саме там.
 Після перших інтимних побачень Жульєн розчаровується в коханні. Оце й
усе? І тільки полишивши грати роль досвідченого чоловіка і «виконувати
обов'язок», він відчув справжню насолоду від кохання. Його взаємини з
коханою стали відвертими і щирими. «Завдяки пані де Реналь йому відкрилося
тепер багато нового в книгах. Він насмілювався розпитувати її про безліч
дрібниць... Це виховання любов'ю, яке провадилось жінкою зовсім
недосвідченою, було для нього справжнім щастям. Жульєн безпосередньо
побачив суспільство саме таким, яким воно тоді було». Але після тяжкої
хвороби сина пані де Реналь сприймає своє кохання як великий гріх, який
спокутують її діти. «Тепер їх щастя іноді нагадувало злочин» і водночас «стало
вищим, а полум'я, що сушило їх, запалало ще сильніше». Але доля уносить його
далеко від провінційного міста - до Парижа, у вище товариство, де немає місця
щирості. Тут в Парижі він зустрічає Матильду де Ла Моль.

Друга жінка у житті Сореля — аристократка маркіза де Ла-Моль. Дівчина

з багатої, гордовитої сім'ї, Матильда зневажливо ставилась до молодиків, які її
оточували. Дівчина жила, в очікуванні, що з'явиться герой, схожий на
улюбленця її ідеалу - Маргарити Наваррської. І ось він з'явився в особі
батькового секретаря. З-поміж примружених вій роздивлялась знатна красуня
незаможного юнака. І все те, що вона очікувала, на що сподівалась, Матильда
знайшла в Жульєнові. Але кохання цих молодих людей більше було схожим на
змагання, бо вони постійно мучили одне одного. Усьому виною було хворе
честолюбство Сореля. Матильда розуміла, що, одружившись із Жульєном, вона
потрапить у те суспільство, до якого ставиться з презирством. І знову ж таки —
Жульєн не любить її по-справжньому, бо душею він уже з панею де Реналь.
Матильда де Ла-Моль — жіночий персонаж зовсім іншого типу. Горда і
холодна красуня, що царює на балах, де збирається весь блискучий паризький
світ, екстравагантна, дотепна й насмішкувата, вона вища за своє оточення.
Гострий розум, освіченість — вона читає Вольтера, Руссо, цікавиться історією
Франції, героїчними епохами країни - діяльна натура Матильди примушує її з
презирством ставитися до всіх родовитих залицяльників, що претендують на її
руку і серце.
 Матильда звертає увагу на Жульєна тому, що відчуває в ньому
незвичайну натуру. Жульєн викликає її зацікавленість і повагу як такий, що "…
не народився, щоб плазувати". Матильду вражає похмурий вогонь, який палає в
його очах, його гордовитий погляд. "Чи він не Дантон?" — думає Матильда,
почуваючи, що це справжня людина із сильною волею, гідна її.
У Матильди де Ла-Моль є багато спільного з Жульєном. Вона, як і Сорель,
скептично ставиться до сучасності, вважаючи, що все найкраще в історії вже
сталося. Панна де Ла-Моль інстинктивно шукає навколо себе таких сильних
людей, як її родич Боніфас де Ла-Моль епохи Маргарити Наваррської, і не
знаходить їх. І вона віддає серце синові теслі, який вирізняється з її оточення
розумом, енергією та походженням із низького стану, з якого він піднявся
завдяки якостям свого характеру та здібностям. Свідченням її сили й
сміливості є те, що вона першою зізнається юнакові в коханні. Цим вона кидає
виклик ще й своєму суспільному станові.
Незважаючи на духовну близькість Матильди і Жульєна (та й самого
автора!), жіночим ідеалом у романі є не вона, а пані де Ре-наль. Матильда не
поводитиметься просто як жінка, вона завжди залишатиметься дочкою маркіза
зі звичками нещирості, гри, позування. Мабуть, у цьому полягає її трагедія,
вона не здатна поступатися власною гордістю. Пані де Реналь не така
вишукана, розумна, дотепна, як суперниця, але має перевагу над нею, значно
важливішу,— уміє самовіддано кохати.
VІІІ. Рефлексія.
Тестові завдання за темою «Жіночі образи в романі»(на вибір)
Тест « Жіночі образи роману»
1 . «Складена вона була вдало; гарніше ніжок, ніж у неї, неможливо було собі
уявити; легкість, з якою вона бігла, бентежила погляд Жульєна». Кого
описує автор?
а ) г - жу де Реналь;
б) мадемуазель Ла- Моль;
в) мадемуазель Аманду.
2 . «Вона була на рідкість поступлива, і всі ставили її за приклад своїм
дружинам, але вона була горда». Про яку жінку говорить Стендаль?
а ) про де Ла- Моль;
б) про де Реналь;
в) про Аманді.
3.Яка з героїнь роману егоїстична, честолюбна, наділена гострим розумом і
безжальна в судженнях про людей ?
а ) мати Матильди,
б) пані де Реналь,
в) Матильда
4.Чому пані де Реналь не була щасливою зі своїм чоловіком?
а ) бо він її ображав;
б) тому що він її не любив і одружився лише через гроші;
в) вони були різна, не розуміли одне одного.
5 . Що впливає на протиприродні дії, поведінку героїнь роману?
а ) їхнє виховання,
б) вплив середовища і закони життя,
в) любов до Сореля.
6 . У якому місті жила Матильда?
а) в Парижі,
б) у Вер’єрі,
в) у Безансоні
7 . Наприкінці роману Сорель розуміє, що весь час любив тільки ...
а ) Матильду;
б) де Реналь;
в) свого батька.
8 . Чи одружився Сорель ?
а) так , на де Реналь;
б) ні, він залишився самотнім;
в) так , на Матильді.
9 . До чого прагнули героїні роману «Червоне і чорне»?
а ) до багатства;
б) до жіночого щастя;
в) до свободи.
10 . Чим пов'язані образи пані де Реналь і Матильди ?
а ) вони уособлюють вище суспільство;
б) ці два образи характеризують душу Сореля;
в) вони є проявом любові Сореля.
11 . Де Сорель вистрілив у пані де Реналь ?
а ) в будинку де Реналь,
б) в церкві,
в) у в'язниці.
12. Хто старший за віком?
а ) Матильда ,
б) де Реналь ,
в) Сорель .
Відповіді: 1-б 2-б 3-в 4-б 5-в 6- а 7 -б 8-б 9-б 10 -б 11- а 12 –б.
Тест 2
1 . Як можна охарактеризувати пані де Реналь ? (можливо вибрати кілька
варіантів відповідей)
а ) шляхетна;
б) наївна;
в) самозакохана;
г) горда.
2 . Як пані де Реналь ставиться до свого чоловіка?
а ) зневажає;
б) поважає;
в) любить.
3 . Що пов'язувало Матильду і Жульєна Сореля ?
а ) дружба;
б) дитина;
в) родинні стосунки.
4 . Хто був ближче всього Жульєнові Сорелю за пристрастю,
непередбачуваності діянь?
а ) пані де Реналь;
б) Матильда;
в) ніхто таким не був.
5 . За яких обставин Сорель познайомився з пані де Реналь?
а ) на балу;
б) в будинку де Реналей;
в) у церкві.
6 . Які почуття випробовував головний герой до мадемуазель де Ла- Моль ?
а ) пристрасть і розрахунок;
б) симпатію і прихильність;
в) дружні почуття.
7 . Через що пані де Реналь відштовхує юного гувернера?
а) вона розлюбила його;
б) він став огидний їй;
в) вона усвідомила, що їхні стосунки – гріх.
8 . Хто претендував на руку Матильди де Ла- Моль ?
а ) граф Келюса;
б) віконт Люза;
в) маркіз де Круазе.
9 . Що відчуває Матильда, усвідомивши, що стала коханкою Жульєна
Сореля ?
а ) сором;
б) роздратування;
в) ненависть.
10 . Що наштовхнуло Сореля на замах на Луїзу де Реналь ?
а) лист маркізу де Ла- Молю;
б) він дізнався про її зраду;
в) він вирішив помститися їй за зраду.
11 . Луїза де Реналь мала :
а ) двох дітей;
б) трьох дітей;
в) не мала дітей.
12 . Що Жульєн Сорель усвідомив, коли перебував у в'язниці?
а ) пані де Реналь - єдина жінка, яку він здатний кохати;
б) Матильда - єдина дівчина, яку він здатний кохати;
в) він не здатний кохати.
а ) , б) г) ; 2.б ) ; 3.б ) ; 4.б ) ; 5.в ) ; 6.а ) ; 7.У ) ; 8.У ) ; 9.В ) ; 10 . а ) ; 11.б ) ;
12.а).

Заключне слово вчителя .

На ставленні Жульєна до коханих жінок позначилися його виховання та
життєві переконання і прагнення. У стосунках з жінками він майже завжди діяв
так, щоб виявити свою особистість і бунтувати проти будь-якої дійсної чи
удаваної образи. Кожну особисту образу він сприймав як суспільну несправед-
ливість. Справжнім він стає тільки перед лицем смерті: «Я заслужив смерть,
але, великий Боже, добрий, великодушний Боже, поверни мені мою кохану!»
Такою молитвою завершує Жульєн Сорель своє земне життя.

4. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:
• Жіночі образи Луїзи де Реналь та Матильди де Ла-Моль мають у романі
особливе навантаження. Не випадково вони подаються у протиставленні.
Героїні немовби уособлюють боротьбу двох сил у душі Жульєна. З цією
думкою я…….

ІХ. Домашнє завдання

Написати міні-твір з теми: «Дві жінки – два кохання».
Х. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання відповідей.