Конспект

уроку української літератури

у 10 класі гуманітарного профілю

на тему:

«Урок позакласного читання.

О. Кобилянська.
«У неділю рано зілля копала»

1
Тема уроку: «УПЧ О. Кобилянська «У неділю рано
зілля копала»
Мета уроку:навчальна - розглянути тему, ідею та проблематику,
сюжет твору, джерела, жанр; розвиваюча - розвивати навички усного
мовлення, виразного читання, уміння працювати з текстом; виховна —
виховувати моральні якості учнів.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: схеми «Композиція сюжету», «Проблематика
твору», ілюстрації до повісті, фото з театральної вистави,
презентація.
Методи роботи: бесіда, робота в групах, інсценізація,
«мікрофон».

Хід уроку
І. Вступне слово вчителя. Найпрекрасніше почуття людське -
кохання. Воно завжди хвилювало і вражало, було щасливим чи трагічним.
Проблема любовного трикутника відбилася у багатьох творах усної народної
творчості, серед них і пісня «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», у якій
розповідається про помсту дівчини за зраду: «У неділю рано зілля копала, А у
понеділок переполоскала, А у вівторок зілля варила, А в середу рано Гриця
отруїла».
На початку XX ст. О. Кобилянська - талановита письменниця-прозаїк -
звернулася до цієї теми у творі, який назвала за співзвучним рядком із пісні. У
його основу поклала дійсні факти із життя, бо вона знала "циганку Мавру,
старого Андронатого, її батька, Гриця - одного молодого одинака-гуцула, а
решту домалювала фантазія" (про це напише у спогадах-листах).
ІІ Оголошення теми, мети уроку, плану( слайди 1, 2, 3)

2
 Урок позакласного читання

О. Кобилянська.
“У неділю рано зілля
копала”

Слайд 1

МЕТА УРОКУ
 1. Навчальна – розглянути тему,
тему, ідею,
ідею,
сюжет,
сюжет , проблематику твору.
твору .
 2. Розвиваюча – розвивати навички
усного зв’
зв’язного мовлення,
мовлення, виразного
читання.
читання.
 3. Виховна – виховувати моральні якості
учнів.
учнів.

Слайд 2

План роботи на уроці :

 1. Вступ.
Вступ. Основа твору.
твору.
 2. Жанр.
Жанр.
 3. Проблематика та сюжет.
сюжет.
 4. Тема та ідея.
ідея.
 5. Висновки.
Висновки.

Слайд 3

3
ІІІ Новий матеріал

ЕПІГРАФ

“По силі експресії його можна порівняти

хіба що з “Гайдамаками”
Гайдамаками” та “Катериною”
Катериною”

Шевченка.
Шевченка. Це було нечуване явище в

українській літературі (Є.Кирилюк).

Кирилюк).

Слайд 4
1. Читання епіграфа та його коментар. Вступ, основа твору.

Джерела твору
 1. Проблема любовного трикутника в усній
народній творчості. Пісня Марусі Чурай “Ой
не ходи, Грицю, та й на вечорниці…” –
розповідь про помсту дівчини за зраду :
У неділю рано зілля копала,
А у понеділок переполоскала,
А у вівторок зілля варила,
А в середу рано Гриця отруїла.

Слайд 5

Джерела твору
 2. Дійсні факти із життя, про які
О.Кобилянська писала у листах-
спогадах :
“Я знала циганку Мавру,
старого Андронатого, її батька,
Гриця – одного молодого
одинака-гуцула, а решту
домалювала фантазія.”

Слайд 6

4
 2. Жанр. За визначенням О. Кобилянської - оповідання, але оскільки
тут експресія - почуття. поетизація кохання, то це - поема у прозі. (Є.
Кирилюк). Деякі літературознавці стверджують, що повість. Доведіть
ці думки.

ЖАНР
 О.Кобилянська  Є. Кирилюк
ОПОВІДА- ПОЕМА У
ННЯ ПРОЗІ
( ЕКСПРЕСІЯ,
ПОЧУТТЯ,
ІНШІ КРИТИКИ ПОЕТИЗАЦІЯ
КОХАННЯ )
повість
Слайд 7
3. Проблематика твору. (Об'єднавшись у групи, учні розкривають
проблеми, спираючись на цитати з тексту).

ПРОБЛЕМАТИКА
 Кохання і зрада ( Гриць-
Гриць-Тетяна-
Тетяна-
Настка;
Настка;Мавра-
Мавра- угорський бояр)
бояр) ;
 Батьки і діти ( Андронаті-
Андронаті-Мавра;
Мавра; Іваниха
Дубиха-
Дубиха-Тетяна-
Тетяна-Мавра;
Мавра; Гриць-
Гриць-названі
батьки;
батьки; Мавра-
Мавра-Гриць)
Гриць) ;
 Суспільна мораль ( зрада у циган;
циган;
ставлення Гриця до дівчат;
дівчат;село ) ;
 Роздвоєння особистості ( Гриць ) ;
 Народні традиції(
традиції( ворожіння,
ворожіння, зілля).
зілля).

Слайд 8
а)кохання й зрада.
Діалог Гриця й Тетяни.
- Ти дуже любиш? - питає вона і старається очима збагнути глибінь тої

5
любові з його очей, в котрих свою душу згубила.
- Нікого ще так не любив, як тебе. Казав вже тобі. Тебе одну на світі.
Коби знала ти, Туркине...
- А коби ти знав, - перебиває вона поважно, підсуваючи високо свої чорні
брови, і чомусь сказала ними більше, як попередніми словами.
-Ти не знаєш, що в мене за серце, - впевняє він знов і приголублює її наново
до себе.
- А я Грицю... а я - о Боже!.. - і не доказала.
- Люби, зозуле, люби, - молить він, - а я на руках занесу тебе до твоєї хати...
- Спасибі, дівчино, моя пишна квітко, люби лише вірно і жди до осені.
- А ти? - питає вона і тоне всею душею, своїми очима в його гарних очах.- Чи
прийдеш? Не забудеш? Другу не полюбиш?
Він обіймає її.
- Тебе одну я люблю. На весь світ одну. В неділю прийду знов, буду тебе
ждати. Вийду тут ось лісом, зацвіти в нім квіткою, я буду тут.
б)зрада.
Гриць. «Гриць сміється, тулячи її знов до себе.
- Обох я вас люблю, обидві ви однакові. Одна синьоока, друга чорнобрива.
Обі ви дівчата, лиш Настка не Туркиня.
Настка споважніла, як ніколи досі.
- Грицю! - каже. - Чи в тебе дві душі, що двох пас любиш, що двох нас
сватаєш, що двох нас дуриш? Але знай!.. - додала, і раптом її сині очі
замерехтіли. - Настку не покинеш. Настку не здуриш.
- Досі ще жодної не здурив! - борониться Гриць. - Бо ще до жодної сватів не
слав.
- Але знав дорогу, як казав, що любиш?.. »
Мавра. « Проклята! Зрадила. Його зрадила. Першого старшину між
циганськими громадами зрадила».
в)батьки й діти.
Андронаті. «Поплакавши коло неї гіркими сльозами та промовивши над
6
нею чарівні якісь слова, що мали охороняти її в дальшім житті від зла, забрав її
білого сина і пішов. Тулив його ніжним рухом до себе, водно промовляючи та
проклинаючи, щоб той ворог, що збаламутив його матір, довів до оцього
нещастя, не діждав ніколи станути перед Господа Бога..., а тинявся вічно в
злиднях і в журі... в холоді і голоді по світі. Щоб він сього не діждав».
Дубиха. « На нікого в світі не була би Іваниха Дубиха оставила свою Тетянку,
лиш на одну-одніську Мавру. Хто бачив безграничну невгасаючу любов... »
Виховання Грицька. « Я не пройдисвіт, - говорив зі зворушення і обиди
погаслим голосом. - Я не пройдисвіт. Я ваш син. А коли випираєте того,
впевняючи, що лиш вихованець, то не безчестіть. Хліб ваш дурно не їм; як
знаю, відробляю. А що не роблю стільки, скільки вам захочується, то дайте
спокій. Я собі піду від вас і не верну. На моє місце прийміть собі наймита і буде
вам ліпше. Мені не все хочеться робити, тому й не роблю. І робити не буду.
Розумієте? А пам'ятайте, я не наймит вам!! Що у вас з'їв, то вже відробив! - і,
луснувши з неописаною погордою і гнівом дверми, вийшов. В його руках і
голосі було стільки приказуючого і гордого, що господиня вмовкла і побігла».
Мавра. « Циганка Мавра в нечуваній розпутті кидалася вовчицею на старого
батька. Він її сина, - заводила, - від неї забрав, підкинув багачам, щоб зазнав
ліпшої долі, як циганська, і ось яка доля постигла його в багатстві...
І ніхто не бачив досі такого ридання, такого поведення, як у бідної циганки.
Кидалася лице до землі, роздирала на собі одіж, знімала руки розпучливою
мольбою до гори, а все промовляла. Співаючи, ридаючи, заодно розпочала - аж
доки не ув'яла ».
г) мораль суспільства.
Зрада у циган. « - Мавро, Ма-в-ро! Ми продаємо тебе на... віки, -стогнав, а по
довгій хвилі мовчанки просив: - Сніть, люди, спіть. Оцю ніч ще переспіть коло
неї, а завтра зробите, хто з вас хоче, самі з нею кінець. Хто забрав червінці, най
бере і її душу або її саму. Чи не так, Раду? »
Ставлення Грицька до дівчат. « - Спасибі, дівчино, моя пишна квітко, люби
лише вірно і жди до осені.

7
 -А ти? - питає вона і тоне всею душею, своїми очима в його гарних очах. —
Чи прийдеш? Не забудеш? Другу не полюбиш?
Він обіймає її.
- Тебе одну я люблю. На весь світ одну. В неділю прийду знов, буду тебе
ждати. Вийди тут ось лісом, зацвіти в нім квіткою, я буду тут».
Село. «В селі всі дівчата знали, що вони собі по слові, жодна межи них не
стане, хіба би яка молодиця».
Роздвоєння особистості. Циганська кров Грицька.
«Може, саме тією подвійною вдачею своєю, а радше двома душами, що в
нім, ніби від часу пробудившись, поборюють себе. Одна непостійна, тужлива,
пуста, палка, друга вразлива, горда і вдатна. До доброго тягне Гриця, до
красного, до любові... а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті
ліси по верхах, як бистрі ріки там, долах».
« Навіть і себе жаль, що дві полюбив, а жодної ще не маю. Одну
брав би, і другої не лишав би. Одну любив би, другу голубив би. Одну
сватав би, з другою вінчався б. - І з тими словами якось чудно розсміявся.
- Що мені робити?»
ґ)народні традиції.
«Сього року захотілося бог зна чому Тетяні розвідатися про свою будучу
долю».
«Ось і знай, проти лиха... в неділю рано укопай, в понеділок полощи, у
вівторок вари, в середу рано напій, то і гей-гей який сон лихо захопить!..»

8
 СПІВЗВУЧНІ ТВОРИ

• “Лісова • “Тіні
пісня” забутих
предків”
Лесі Українки
Михайла
Коцюбинського

Слайд 9
д) із проблематикою яких творів співзвучна повість? ( «Лісова пісня»,
«Тіні забутих предків»). Відповідь пояснити.
Скільки сюжетних ліній у творі? ( у творі порівнюються паралельно
долі Тетяни і Маври: Мавра кохала угорського бояра, а Тетяна - його сина).

СЮЖЕТНІ ЛІНІЇ
Тетяна Мавра

ЕКСПОЗИЦІЯ кохання до любов до

Гриця бояра
ЗАВ’
ЗАВ’ЯЗКА зрада народження
дитини
КУЛЬМІНА-
КУЛЬМІНА- отруєння(
отруєння(ба-
ба- знайшла і
ЦІЯ жала знищити втратила сина
роздвоєння в
душі Гриця)
Гриця)
РОЗВ’
РОЗВ’ЯЗКА божевілля,
божевілля, повернення до
смерть циган
Слайд 10
4. Тема —драматична доля циганки Маври, трагічна історія кохання Гриця
до двох дівчат.
Ідея - порушення норм моралі тяжко спокутується, треба бути вірним у
коханні, не любити двох, самопожертва батьків в ім’я дітей.

9
 ТЕМА ПОВІСТІ

 Трагічна
 Драматична історія про
доля циганки кохання
Маври Гриця до двох
дівчат

Слайд 11

ІДЕЯ ТВОРУ

 Порушення норм моралі тяжко

спокутується;
 Треба бути вірним у коханні ;
 Не можна кохати двох ;
 Самопожертва батьків заради дітей ;

Слайд 12

5. Висновки.

10
 Прокоментуйте!

“ТВІР БУДИТЬ ЧИСТІ

ПОЧУТТЯ, ТОРКАЄТЬСЯ СТРУН
НАШОЇ ДУШІ, ХВИЛЮЄ НАС, ДАЄ
ЗАДОВОЛЕННЯ І ПРИМУШУЄ
РОЗВАЖНІШЕ ДИВИТИСЯ НА
ЖИТТЯ” (Є. КИРИЛЮК).

Слайд 13

Сценічна історія.
Л. Українка хотіла інсценізувати, але драми не написала.
60-і рр.- Московський театр «Ромен» - п'єса «Девушка искала счастья».
2004р. - Чернігівський музично-драматичний театр - п'єса «У неділю рано зілля
копала» (режисер В.А.Тимченко).

Сценічна історія твору

 Леся Українка хотіла інсценізувати,
інсценізувати, та
драми так і не написала.
написала.
 У 60-
60-х роках ХХ ст.
ст. – Московський театр
“Ромен”
Ромен” поставив п’єсу “Девушка искала
счастья”
счастья”.
 2004 р. – Чернігівський академічний
музично-
музично-драматичний театр.
театр. П’єса “У
неділю рано зілля копала”( режисер
В.А.Тимченко).
Тимченко).

Слайд 14

11
IV. Підсумки, повідомлення домашнього завдання.

Домашнє завдання

• І варіант.
варіант. СКЛАСТИ ЦИТАТНИЙ ПЛАН-
ПЛАН-
ХАРАКТЕРИСТИКУ ОБРАЗУ ГРИЦЯ.
ГРИЦЯ.
• ІІ варіант.
варіант. ПОРІВНЯЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗІВ ТЕТЯНИ ТА
НАСТКИ.
НАСТКИ.
• ІІІ варіант.
варіант. СПІЛЬНЕ ТА ВІДМІННЕ У
ДОЛІ МАВРИ ТА ТЕТЯНИ.
ТЕТЯНИ.

Слайд 15

12