Professional Documents
Culture Documents
405813
405813
За столом сидить батько, мати, двоє синів, невістки, четверо онуків, дочка.
Батько.
Давайте помолимось перед вечерею.
Усі моляться.
Батько:
- Хай Господь Бог благословить на смачну вечерю, щасливу долю.
Усі їдять.
Батько.
- А тепер діти давайте поспілкуємось з вами. Чи знаєте ви який сьогодні день?
Онучка1.
- Дідусю, сьогодні 9 березня.
Онук 4.
- Весна прийшла!
Онук3.
- Теплі дні скоро, робота на городі.
Онучка3
- Та сьогодні День народження великого Кобзаря Тараса Шевченка.
Мати.
- Ой, ви мої янголята, молодчинки. Особливо ти, Марічко.
Читання дітьми віршів
1. Садок вишневий коло 2. Чи є що краще, лучше в 3. Співають, ідучи,
хати. світі, дівчата.
А в хаті — радість, як Як День народження Радіють, що настав той
зоря. борців? час —
Сьогодні народила мати Як слово в їхньому Завіті І чутно голос немовляти,
Пророка нам і Кобзаря. Про нелюбов до ворогів? Якого кличуть всі "Тарас".
Мультик про Шевченка (відео)
https://www.youtube.com/watch?v=Ktb-
0LRm2Pk&list=RDCMUCHq5vXBXgKpU0_Nxl8pDKyw&start_radio=1&rv=Ktb-
0LRm2Pk&t=0
Батько встає з-за столу, йде в куток кімнати, де портрет Кобзаря і збірка творів.
Батько
- Ой батечку, наш Тарасе, як би ти бачив, як живуть тепер українці. Жах. Кожен сам за
себе. Влади усі хочуть. Що їм до простого люду.
Син
- -Батьку, де ви ходіть до нас..
Невістка1
- Батько плаче. Боляче йому за нас українців.
Внучка 1.підбігає до дідуся.
- Ходи до нас дідусю.
Батько
- Йду, онучко,йду.
Бере Кобзаря, повертається за стіл.
-Почитаймо зараз поезію Тараса Григоровича. Почитай жінко перша.
Читає жінка.
У всякого своя доля
І свій шлях широкий,
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
У всякого своя доля….
Пісня «Не журися Україно»
Україна
Молилася,турбувалась
День і ніч не спала
малих діток доглядала
звичаю навчала
виростали мої квіти
мої добрі діти
панувала і я колись
на широкім світі
панувала…
Дівчина2
Україно, Україно серце моє ненько
як згадаю твою долю, заплаче серденько
Дівчина3
Минають дні, минає літо
А Україна знов горить
По селах голі плачуть діти,
батьків немає,що робить?
Хлопець2
зайнялася луганщина, хмара червоніє,
а найперша Донеччина,
небо нагріває
горять Славянск Краматорск, Ілловайськ, Дружковка
чорним шляхом запалало і кров полилася
аж у море полилася…
Дівчина2
Отаке то було лихо по всій Україні, гірше пекла
А за віщо, за що люди гинуть?
того ж батька такі ж діти
жити б та рататься
Ні, не вміли не хотіли….
Хлопець1
А я вродивий на твоїх руїнах марно
сльози трачу
заснула Вкраїна бур’яном укрилась
цвіллю зацвіла в калюжі в болоті
серце прогноїла
і в дупло холодне гадюк напустила
Дівчина
Ви розбійники неситі,
голодні ворони по якому правдивому
Святому закону
і землею всім даною і сердечним людом торгуєте?
стережіться ж бо вам лихо буде
Тяжке лихо…
Дівчина
Гомоніла Україна, довго гомоніла
Довго-довго кров степами
Текла, червоніла
І день і ніч ґвалт гармати
Земля стогнене гнеться
Сумно, страшно
Хлопчик
Схаменіться, будьте людьми
Бо вам лихо буде
смійся лютий враже та не дуже
Бо все скинем
Слава не поляже,
а розкаже….
Не поляже, а розкаже
Що діялось в світі
Чия правда, чия кривда
і чиї ми діти…
Хлопчик
Ще як були ми козаками
О там то весело жилось
Нас порізнили розвели
А ми б і досі там жили
подай же руку козакові серце чистеє
подай і знову іменем Христовим
ми оновим наш тихий Рай
Дівчина
Чи є що краще, лучше в світі як у купі
Братам добрим, добро певне пожить не ділити
Дівчата знімають чорну накидку та кладуть на плечі прапор
Україна
обніміте ж брати мої найменшого брата
Нехай Мати усміхнеться
заплакана мати
благословить дітей своїх
твердими руками і діточок поцілує вольними вустами
І забудеться самотня давняя година
і оживе добрая слава
Слава України!-
Батько.
- Що зробиш, жінко. В України не завжди легка була доля.
- А ти невісточко чому сумуєш? Що ти любиш з поезій Шевченка?
Невістка 1
- так, люблю і часто перечитую вірш «Зацвіла в долині червона калина»
Інсценізація вірша «Зацвіла в долині червона калина» під мелодію
танок
Онук3.
-Можна тепер ми почитаємо.
Батько
-Можна.
Онук 3
-Я перший. Я люблю вірш «Світає край неба палає»
Онук4
- а я люблю.. «Вітер з гаєм розмовляє»
Онучка 1
- можна я прочитаю «Зоре моя вечірняя»
Онучка 2
-Я люблю Шевченкові описи природи Тому зачитаю вірш « Тече вода з-під явора»
Батько.
- Радість ви наша, онуки наші. Дивись , жінко, яке молоде покоління підростає.
Дасть Бог і буде лад на українських землях.
А ти невісточко, чому засумувала?
Невістка2.
- Сумно мені як згадаю важку долю нашого Кобзаря.
Кріпацтво…заслання…Скільки болю витримав Тарас Григорович і не зламався.
Пророче вірив у краще майбутнє.
Батько.
- Так, доню. Вірив.
Дівчинка .
Україно, моя рідна, що з тебе зробили?
Нема долі, нема волі. Хрести і могили.
Я просив єднайтесь, браття. А мене не чули.
Свою віру, рідне слово
Зрадили, забули.
Чорна кача несе душі,
По Тисині плине
За байдужість вашу нині- цвіт нації гине.
Прокидайтесь, женіть з хати
Московщини ката!
Ваша ненька Україна.
Вам в ній панувати!
- Невістка
- На милий зачитай і ти свою улюблену поезію.
Син бере книгу з рук дружини і читає.
«Братські народи»
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І Господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають,
А що вродить? побачите,
Які будуть жни́ ва!
Схаменіться, недолюди,
Діти юродиві!
-Батьку , який глибокий зміст Шевченкових поезій .Враження, ніби він зараз з нами
поруч.
Батько.
-Діти, Кобзар дійсно вічно живе і дивиться на нас. Він з небес оберігає нас. Я дуже
радію,що ви пам’ятаєте, любите нашого батька Тараса Шевченка.
https://www.youtube.com/watch?v=oylMPLC4TJU