Урок літературного читання

Тема. Вступ до розділу. Володимир Сосюра. Як не любить той край...

Ліна Костенко. Усе моє, все зветься Україна...

Мета:
- ознайомити учнів з новим розділом; удосконалювати навички свідомого виразного
читання поетичних творів; вчити виділяти головне, аналізувати, висловлювати свої
міркування, інтонацією передавати настрій твору;
-розвивати зв’язне мовлення, вміння бачити та відчувати красу поетичного слова;
збагачувати словниковий запас учнів;
-виховувати любов до Батьківщини; бажання бути патріотом своєї країни;
-формувати комунікативну компетентність.

Тип уроку: сприймання й усвідомлення нового матеріалу

Обладнання: картки для роботи в парах, в групах, ілюстрації до теми, електронна

презентація

Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель: Сядьте, діти, всі рівненько,
Усміхніться всі гарненько.
Настрій на урок візьмемо,
Працювати розпочнемо.

Учні: Сидимо рівненько,

Читаємо швиденько,
Виразно, без помилок.

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота зі скоромовкою
Має втіху соловʼїха:
соловʼята всі у тата.
Всі співучі, голосисті,
всі із хистом, всі артисти.

2. Гра «Пройди лабіринт»

- За стрілочками пройдіть лабіринт та прочитай те слово.
А Т И Р
И Р И

Р Н П
К И О Д
IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ. Слайд 1
1.Бесіда Слайд 2
— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву.
— Художники малюють картини фарбами, а письменники створюють образи словами.
Подивіться на дерево. З якими авторами ми познайомимося в цьому розділі? Слайд 3
— Що, на вашу думку, об’єднує твори цього розділу?
2. Читання акровірша Слайд 4
- Прочитайте акровірш. Відгадайте загадку.
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніше їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині край.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.
М.Чернявський
3. Асоціативний кущ «Україна»

Україна

— Україна — це наша рідна земля, наша дорога і мила Батьківщина, наш край, де ми
народилися, уперше побачили і пізнали світ, почули мамину колискову пісню, вивчили
рідну мову, відчули любов і ласку — це наша найдорожча у світі країна. Українські поети
присвячують їй свої вірші, пісні.

4. Повідомлення теми, мети уроку.

ІV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Слайд 5
1. «Довідкове бюро» Розповідь учнів про біографічні дані Володимира Сосюри.
Найніжнішим ліриком, українським соловейком називають Володимира Сосюру, чиє
поетичне слово народжувалося з любові і з любов'ю промовляло до всього сущого на
землі.

В. Сосюра народився 6 січня 1898р. на станції Дебальцеве. Мати поета, Марія Данилівна
Локотош, робітниця з Луганська, працювала в домашньому господарстві, батько, Микола
Володимирович, за фахом кресляр, був людиною непосидющою, перемінив багато
професій: вчителював по селах, був сільським адвокатом, шахтарем, добре малював і
співав.

Дитинство поета минає на Донбасі. Родина Сосюр оселяється в старій хворостянці над
берегом Дінця, в єдиній кімнаті якої туляться восьмеро дітей і батьки. З одинадцяти років
хлопець іде працювати — спершу до бондарного цеху содового заводу, потім
телефоністом, чорноробом, не цурається випадкового заробітку.
Початкову освіту Володимир здобуває під наглядом батька, зачитується пригодницькою
літературою, віршами.

Від 1911 р. в с. Третя Рота (нині м. Верхнє) навчається в міністерському двокласному

училищі. Маючи блискучу пам'ять, легко виходить у кращі учні, захоплюється співом і
художньою літературою.

1921 р. виходить у світ перша збірка В. Сосюри «Поезії». 1922 р. з'являється друга збірка
В. Сосюри, на той час студента Харківського університету, — «Червона зима».

Пристрасну чуттєву лірику приносять книги «Осінні зорі» і «Місто». Народжуються такі
перлини новочасної лірики, як «Ластівки на сонці...», «Магнолії лимонний дух...», «Вже в
золоті лани...», «Такий я ніжний...» та інші.

1947 р. виходить з друку збірка поезій «Щоб сади шуміли», відзначена в 1948 р.
Державною премією І ступеня.

8 січня 1965 р. поета не стало, але старість і хвилини не мала над ним влади.

2. Робота над віршем В. Сосюри «Як не любить той край...»

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Про який край пише поет??
— Як ви вважаєте, поет запитує чи стверджує?
— З яким почуттям ви прочитаєте цей вірш?

2) Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша

— З якою інтонацією, у якому темпі будете читати вірш?
— Які слова слід виділити голосом? На картках підкресліть слова, які потрібно виділити
голосом, поставте паузи.

3) Виразне читання вірша учнями.

— Які почуття передає поет у вірші?
— Чим він захоплюється?
— Яким він описує людське життя? З чим його порівнює?
Фізкультхвилинка
(під музичний супровід)
4. Виступ «Довідкового бюро» про біографічні дані Ліни Костенко. Слайд 6, 7
Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. у м. Ржищеві на Київщині. Батьки
майбутньої поетеси вчителювали й з ранніх літ прищеплювали дитині високі моральні,
етичні та естетичні смаки. На все життя Ліна перед собою мала приклад батька — Василя
Костенка, поліглота-самородка (він знав 12 мов).

У 1936 р. родина переїхала до Києва, де Ліна закінчила школу на Куренівці і ще

школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі «Дніпро».

Одного страшного дня було заарештовано батька та забрано від сім'ї на цілих десять років.
Маленька Ліна тоді ще й не уявляла, що таке бути дочкою «ворога народу», вона просто
не могла змиритися в душі, за що і чому її такого доброго, розумного відірвали від неї і
матері.
У повоєнні роки Ліна почала відвідувати літературну студію при Спілці письменників
України. У 1946 р. були опубліковані перші вірші Ліни. Дівчина вступила до Київського
педагогічного інституту ім. М. Горького, але залишила його і поїхала навчатися в
Московський літературний інститут ім. М. Горького.

На своєму літературному шляху довелося Ліні Костенко пережити майже

п'ятнадцятилітнє невизнання її як митця. Це був сумний період у житті письменниці
зокрема і в історії української літератури взагалі. Але і тоді вона писала. Не зламалася, не
зневірилася, не занепала духом, а шліфувала своє поетичне слово.

У 1977 р. Ліна Костенко повернулась у поезію — вийшла друком її збірка «Над берегами
вічної ріки», через два роки — роман у віршах «Маруся Чурай», у 1980 р. — збірка
«Неповторність», у 1987 р. — збірка «Сад нетанучих скульптур». За роман у віршах
«Маруся Чурай» та збірку «Неповторність» поетеса отримала Державну премію України
імені Т. Г. Шевченка.

Ліна Костенко стала почесним професором Національного університету «Києво-

Могилянська академія», її обожнюють студенти і з трепетом ходять на її лекції,
пишаючись тим, що можуть слухати «тирана» українського слова. Вона є почесним
доктором Чернівецького національного університету.

5. Робота над віршем Ліни Костенко «Усе моє, все зветься Україна...»

1) Виразне читання вірша вчителем.

— З яким почуттям поетеса пише про красу рідного краю?

2) Словникова робота.
Читання учнями тлумачення слів:
Не тямлю – не розумію.
Незрадливий – вірний, не здатний на зраду.
Нетлінна – вічна.

3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями

— З якою інтонацією будете читати вірш?
— Де треба зробити найбільшу паузу?
— Які слова читаються з більшою силою голосу?

4) Виразне читання вірша учнями.

— Якою змальовує поетеса Україну у вірші?
— Що вона бачить навколо?
— Якою є ця краса?
Яка головна думка вірша?
 5) Гра «Добери риму». Слайди 8,9,10,11,12
Краси — ... (ліси).
Диво — ... (незрадливо).
Явори — ... (говори).
Україна — ... (нетлінна).

6. Робота в групах. Складання вірша. Слайди 13,14,15

1група
Ось небо блакитне i сонце в зенiтi!
Моя Україна - найкраща у …! ВЕСЕЛА
Моя Україна - це ліс і озерця,
Безмежні степи i чарiвнi … . СУЧАСНІ СВІТІ
Красиві пейзажі i гори високі,
Маленькі струмочки i ріки … .
Міста старовинні i замки прекрасні. ЄДИНА
Великі будови і наші, ….

2 група
Сади чарiвнi, мальовничії села.
Моя Україна - це пісня … . ЧУДОВА
Це щира, багата, як світ, її мова, КОХАТИ
Крилата, така мелодійна, … .
Її обереги - верба i калина. ГЛИБОКІ
Найкраща у свiтi - моя … .
Бо нам найрiднiша Вітчизна i мати. ДЕРЖАВА

3 група
То як же нам, дітям, її не … !
Моя Україна - козацька слава! ДЖЕРЕЛЬЦЯ
Така волелюбна i мирна … .
Вона дорога нам, i рідна, i мила. УКРАЇНА
Бо світ перед нами великий … .
Вітчизно свята, дорога Україно, ВІДКРИЛА
Для кожного з нас ти у свiтi … .

V РЕФЛЕКСІЯ

1. Гра «Збери прислівʼя» Слайди 16,17

Без верби і калини… своя країна.
Будь – кому мила … земний рай.
Кожен край має … нема України.
Рідний край - … свій звичай.

2.Робота з картками самооцінювання

Картка самооцінювання
Я активно працював(ла) на уроці .……………………….
 Я правильно, виразно читав(ла) вірші……………………….
Я уважно слідкував(ла) за змістом при читанні…….
Я відповідав(ла) на питання вчителя. ……………………….
Я активно співпрацював(ла) в парі…………………………..
Я активно співпрацював(ла) в групі,
допомагав(ла) виконувати завдання…………………………

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Слайд 18

Сторінка 60-61виразно читати. Вивчити напам’ять вірш, що сподобався.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон» Слайд 19
- Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
- Чому вчить поезія, яку ми розглянули на уроці?
-Що обʼєднує вірші, які ми розглянули?
-Які висновки з уроку ви зробили для себе?

Володимир Сосюра Слайд 20

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,

сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.