Змістовний модуль № 5

Самостійна робота студентів № 10 ( №31-32)

Тема: Життя і діяльність П. Грабовського.
Кількість годин: 2 год.
Студенти повинні знати:
- життєвий і творчий шлях поета;
- твори,які ввійшли в коло дитячого читання;
- особливості творчої манери автора.
Студенти повинні вміти:
- робити художньо-естетичний аналіз віршів;
- декламувати вірші, застосовуючи всі засоби логіко-емоційної виразності;
- простежувати ідейно-художню специфіку творчості П. Грабовського;
- використовувати здобуті знання на практиці.
Література:
1. Грабовський, П. Поезія [Текст] П.Грабовський.-К:Веселка, 1980.
2. Кіліченко, Л.Н. Українська дитяча література [Текст]:навч. посіб./Л.Н.Кіліченко.-
К.: Вища школа. Головне вид-во, 1984. – С. 52-54.
3. Рідне слово, Укр. Дит. Літер. [Текст]: Хрестоматія: у 2-х кн.. Кн. 1 /упоряд.
З.В.Варавкіна, А.І.Мовчун, М.Ф. Черній. - К.: Либідь, 1999. – С.288-292
Додаткова література
1. Савченко, О. Літературне читання [Текст]: підручник для 2 кл. загальноосв.
навч.закл. / О. Савченко. - К. : Освіта, 2012. – 159, [1] с.
2. Савченко, О.Я. Читанка. Ч.І [Текст]: підручник для 3 кл. / О. Я. Савченко. - К.:
Освіта, 2003.
3. Савченко, О.Я. Читанка. Ч.ІІ [Текст]: підручник для 3кл. / О. Я. Савченко. - К.:
Освіта, 2002.
4. Савченко, О.Я. Читанка. Ч.І [Текст]: підручник для 4 кл. / О. Я. Савченко. - К.:
Освіта, 2007.
5. Савченко, О.Я. Читанка Ч.ІІ [Текст]: підручник для 4 кл. / О. Я. Савченко. - К.:
Освіта, 2007.
План
1.Питання освіти та виховання у творах П.Грабовського
2.Поезія « Вийшла з хати стара мати »
3.Вірші – звернення дидактичного характеру ( « До школи » , « Панським діткам » )
4.Вірші-мініатюри, що ввійшли до циклу « Дріб’язочки »
Методичні рекомендації для студентів
1. Для засвоєння даної теми необхідно опрацювати матеріал підручника Рідне слово,
Укр. Дит. Літер. [Текст]: Хрестоматія: у 2-х кн.. Кн. 1 /упоряд. З.В.Варавкіна, А.І.Мовчун,
М.Ф. Черній. - К.: Либідь, 1999 С.- 288-29,занотувавши найголовніше у конспект.
2. Випишіть художні засоби вірша «Зійшли сніги, шумить вода…».
3. Вивчити напам’ять вірш (за вибором).
Питання до самоперевірки
1. В чому полягають педагогічні погляди поета?
2. Які мовні засоби використовував поет у вірші « Вийшла з хати стара мати »?
3. Яка смислова роль риторичних питань у вірші « Вийшла з хати стара мати »?
4. Чому автор звертається до такого жанру як вірш – звертання?
5. Які художні засоби використав поет у вірші «Зійшли сніги, шумить вода…».
6. У чому полягає своєрідність художньої форми та художньої деталі?
Форми контролю
1. Випишіть художні засоби вірша «Зійшли сніги, шумить вода…».
2. Вивчити напам’ять вірш (за вибором).
Навчально – методичний матеріал для самостійного опрацювання з теми
1.Питання освіти та виховання у творах П.Грабовського.
Павло Арсенович Грабовський (1864–1902) у педагогічних статтях «Про розвиток
шкільної освіти в Ахтирському повіті Харківської губернії», «Дещо у справі жіночих
типів"» змальовує жалюгідне становище школи, яка не була фактором освіти, а несла
безпросвітну темряву та неуцтво. Його непокоїло те, що школа служила не всьому
народові, а тільки панівному станові. Він вважав, що освіта має бути вільною від
релігійного й шовіністичного туману. Особливо різко критикує П.А. Грабовський
ставлення держави до народного вчителя, якого переслідують урядники, духовенство,
представники місцевої влади. Поет змальовує образи народних вчителів, які самовіддано
трудяться на ниві народної освіти. У вірші «Трудівниця» він порівнює діяльність сільської
вчительки з променем, який освітлює все дитяче життя.
Вагоме місце у поезії Павла Грабовського посідають вірші, присвячені дітям. У
віршах «До дітей», «До школи», «Трудівниця"»та ін. він показує свою глибоку любов та
повагу до маленьких громадян, закликає вчителів виховувати їх чесними, корисними для
суспільства. Грабовський змолоду гостро критикував стан сучасної йому школи , таврував
офіційно насаджувану в ній схоластику , відрив навчання від життя. У далекому
сибірському засланні пише П.Грабовський статтю
« Дещо про освіту на Україні » , в якій переконував , що школа має бути чинником
освіти, а не запаморочення, служити трудовому народу – тоді тільки з неї можна
сподіватися користі. П.Грабовський розглядав освіту передусім як засіб розбудити
трудящі маси до боротьби за їх законні людські права. З позиції революції демократ
боровся за навчання дітей у школах рідною мовою.
Характерно, що Грабовськии мріяв не тільки про світле майбутнє рідного народу.
Він хотів бачити вільним і щасливим польський («До Б. С-го»), єврейський («Народові
єврейському»), туркменський («Текинка»), бурятський («Бурятка») народи. Розквіт
рідного краю мислився поетом у дружбі з сусідніми країнами. Ці мотиви його творів
органічно поєднані з гострим осудом імперіалістичної політики самодержавства.
2. Поезія « Вийшла з хати стара мати »
У вірші « Вийшла з хати стара мати » автор показує тяжке , злиденне життя
трудового люду. Мати вимушена відправити свою дитину на заробітки, щоб якось
прожити. Виснажена багаторічною працею на багатіїв стара, хвора мати, яка самотньою
залишається вдома. Рядки вірша свідчать про любовне ставлення автора до хлопчика
(голівці, коханець,милий) ; він підкреслює, що син ще малий (дитина, синок) ; що хлопчик
бідний (…драний брилик на голівці…) , а також слова, якими автор розповідає про
тяжкий настрій матері (стара мати, бідна мати, пита з журбою).
Риторичним питанням матері « Чи побачусь, милий синку, ще хоч раз з тобою? »
автор підводить нас до висновку, що мати не впевнена в тому, що повернеться її син
живим та здоровим, бо тяжка праця може зробити свою справу.
Його поезія вводить читача у світ тяжкого і злиденного селянського життя
Вийшла з хати стара мати.
Вийшла з хати стара мати,
З матір'ю дитина:
Драний брилик на голівці,
На плечах - куцина.
Поминули село рідне,
Плаче бідна мати:
Син-коханець подавсь в найми –
На хліб заробляти.
Обняла його, цілує
Та пита з журбою:
"Чи побачусь, милий синку,
Ще хоть раз з тобою?"
"Годі, мамо, побиватись, -
Каже син. - Об чому?
Пороблюся - бог поможе,
 Тай вернусь додому".
Попросив благословення,
Поплівсь по дорозі...
А матуся все дивилась
Та ковтала сльози.
3. Вірші – звернення дидактичного характеру ( « До школи » , « Панським
діткам » )
У вірші « До школи » поет ніби розмовляє з дітьми, ніби звертається безпосередньо
до них з палкими словами заклику до чесного, правдивого життя, до служіння своєму
народові .
Поет-революціонер закликає молодь наполегливо вчитися, не гаяти часу :
Кращі прогаєте дні,-
Пізно вертати,- ніколи
Їх не завернете, ні!
Він закликає дітей :
Змалку кохайтесь в освіті,
Змалку розширюйте ум …
Шлях безпомилишно взяти -
Той, що до правди веде.
І тільки наполеглива праця, знання можуть вивести народ із пітьми.
ДО ШКОЛИ
Ну, прокидайтеся, діти:
Ранок — до книжки пора!
Сонечко вспіло залити
Все посереду двора!
Швидше вдягайтесь до школи!
Кращі прогаєте дні, —
Пізно вертати, — ніколи
Їх не завернете, ні!
Змалку кохайтесь в освіті,
Змалку розширюйте ум,
Бо доведеться у світі
Всяких назнатися дум.
Треба самим розвертати':
Як і до чого все йде,
Шлях безпомилишно взяти —
Той, що до правди веде.
Щоб не зросли ви на сором
(Бійтесь найпаче того!)
Та не зробились позором
Рідного краю свого!
' Розвертати — в розумінні розмірковувати.
4. Вірші-мініатюри, що ввійшли до циклу « Дріб’язочки »
До циклу вірші « Дріб’язочки » ввійшли вірші із глибоким захопленням природою,
це такі, як « Сонечко та дощик », « Веснянка », « Зійшли сніги ». Дитяча тематика
приваблювала Грабовського протягом усього життя. Поет-революціонер готував
маленьких читачів до діяльного життя. Окрему групу становлять вірші-звертання “До
школи”, “Дітям”. Широке пізнавальне, виховне і естетичне значення для дітей мають
вірші поета “Сонечко та дощик”, “Щоглик”, “Соловейко”, “Дніпр”, “Метеличок”.
«Сонечко та дощик»
Якось сонечко казало:
— Буду все собi свiтити! —
Почув дощик: — Пуття мало,
От я краще буду лити!
— З тебе людям холод, слота, —
Каже сонечко i слуха.
 Вiдрiк дощик: — Не робота,
Як почнеться i посуха.
Зазмагались. — Хто все плодить:
Грушi, сливи, огiрочки?
— А без мене, — дощ доводить, —
Враз пов'януть всi садочки!
Так сперечались довгенько
I на тому покiнчили,
Щоб робити звичайненько
Ïм обом, як перш робили.
У ряді своїх віршів П.Грабовський дає яскраві описи природи, оспівує її красу.
Прикладом такого вірша є « Веснянка ». На зміну зимі йде весна, яка несе тепло,
сонце,квіти… Тому люди так радіють приходові весни (« зійшли сніги, шумить вода…
земля квіточки викида, все мертве оживає…весело сонечко блищить, проміння щедро ллє,
гайок шелестить, струмочок виграє »)
Використання зменшувально-пестливих форм говорить про замилування поета
весняною порою.
«Веснянка»
Зійшли сніги, шумить вода,
Весною повіва;
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива.
Веселе сонечко блищить,
Проміння щедро ллє;
Гайок привітно шелестить,
Неначе кличе пригостить.
Струмочок виграє...

ЗІЙШЛИ СНІГИ, ШУМИТЬ ВОДА...

Зійшли сніги, шумить вода,
Весною повіва;
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива.
Веселе сонечко блистить,
Проміння щедро ллє;
Гайок привітно шелестить,
Неначе кличе пригостить;
Струмочок виграє...
П. Грабовський — поет переважно малих форм, майстер короткого, стислого, але
повного глибокого почуття і думки ліричного вірша. Лірика його щира, натхненна. Все,
про що пише поет, він сам пережив, переболів. У поезії Грабовського нема вишуканих,
прикрашених образів, розрахованих на ефект.