86. Форми позакласної роботи з іноземної мови.

В методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної

роботи: індивідуальні, групові та масові. В основу такого розподілу покладена ознака кількісного
охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття “масовості”, В. І. Шепелева пропонує розрізняти
форми иозакласної роботи з ІМ за організаційно-структурною ознакою. Відповідно вона відносить
групові форми до організаційно-структурних форм, а індивідуальні та масові — до неструктурних.
Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готують повідомлення і
доповіді про країну, мова якої вивчається, про знаменні дати і події, видатних людей, розучують вірші,
пісні, уривки з літературних творів іноземною мовою, виготовляють наочні посібники, оформлюють
стінгазети, альбоми, стенди і т.п. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично.
Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад
учасників, об’єднаних спільними інтересами. До цієї форми належать різноманітні гуртки: розмовні,
вокальні, драматичні, перекладачів, філателістів, позакласного читання тошо. Деякі методисти
рекомендують організовувати для учнів усіх класів розмовні та хорові гуртки (“Знавці іноземної мови”,
“Грай і вчи”, “Клуб інтернаціональної дружби”, “Розмовляй іноземною мовою”, “Музична студія”,
“Театральна студія”, “Комунікативна майстерня” тощо). Позитивно зарекомендували себе комбіновані
гуртки, де поєднуються різні види діяльності, наприклад розучування пісень та підготовка інсценівок,
позакласне читання і перегляд відеофільмів з подальшим обговоренням переглянутого. Заняття в гуртках,
як правило, проводяться регулярно відповідно до плану роботи гуртка.
Масові форми позакласної роботи не мають чіткої організаційної структури. До них відносять такі
заходи як вечори художньої самодіяльності, фестивалі, конкурси, карнавали, тематичні вечори і ранки
тощо. Ці заходи проводяться епізодично.
За змістом можна виділити такі форми позакласної роботи з ІМ: 1) змагальні, 2) засоби масової
інформації, 3) культурно-масові. Кожна група зазначених форм передбачає конкретні заходи.
Заходи змагального характеру, конкурс, гра, олімпіада, вікторина та інші. Можна, наприклад,
запропонувати ігри “Хто найрозумніший”, “Подорож у країну знань”, “Турнір знавців іноземної мови”,
вікторини “Видатні особистості країни, мова якої вивчається”, “Скільки країн, стільки традицій”,
конкурси “Проба пера”для юних перекладачів, “Кращий знавець лексики (граматики) іноземної мови”
тощо. Засоби масової інформації — стінгазета, оголошення, бюлетень, усний журнал, дайджест,
виставка-вікторина тощо.
Заходи культурно-масового характеру, вечір- свяго, присвячений народним традиціям рідної країни
або країни, мова якої вивчається; вечір-портрет, присвячений життю і діяльності відомих письменників,
поетів, композиторів, акторів тощо; вечір-зустріч з цікавими людьми; вечір-хроніка у зв’язку зі
знаменними подіями; ранок казок та інші. Тематика може бути різною: для учнів молодших класів —
“Веселий алфавіт”, “В гостях у казки”, “Зустріч з улюбленими героями мультфільмів”, для учнів
основної і старшої школи — “День європейських мов”, “Молодіжна субкультура в Україні та країні, мова
якої вивчається”, “Світ іншомовної пісні” тощо.
У педагогічній літературі є поняття “об’єднуючі форми позакласної роботи” (Калечиць T. М., Кейліна
3. О.). До об’єднуючих форм відносять дитячі та юнацькі клуби за інтересами, шкільні музеї, бібліотеки,
кіностудії, кінотеатри та клуби веселих і кмітливих. Клуби є ефективною формою позакласної роботи з
ІМ, тому шо вони об’єднують учнів різного віку і різних інтересів, створюють широкий простір для
спілкування, діють на засадах самоврядування і стають центрами позакласної роботи в школах. Клуби
мають свої назви, емблеми, положення і статути. Особливою популярністю серед школярів користуються
клуби веселих і кмітливих (КВК), які передбачають проведення цікавих конкурсів, виконання пісень,
віршів, розгадування загадок, кросвордів, ребусів із зоровою опорою у вигляді плакатів, картин, відео-
фільмів. Кожна команда, яка бере участь у КВК, має свій девіз, емблему, пісню і форму. Як “домашнє
завдання” учасники клубу готують інсценівку за творами відомих зарубіжних письменників/драматургів.
Доцільно виділити окремо таку форму позакласної роботи як Тиждень іноземної мови і культури у
школі. Ця форма за своїм характером є масовою, бо передбачає участь у ній широкого контингенту
учнів, а за своєю структурою є комплексною, тому що включає комплекс різних за змістом і формою
заходів, які відбуваються в певний період часу і спрямовані на реалізацію завдань комплексного підходу
до виховання учнів.
Тиждень іноземної мови і культури як комплексна форма повинна сприяти цілеспрямованій
організації і систематизації усієї позакласної роботи з ІМ у школі, активізації роботи гуртків, для яких
Тиждень стає своєрідним творчим звітом, формуванню творчих стосунків між учнями, вчителями і
батьками, які взаємодіють у процесі підготовки і проведення Тижня. Тиждень іноземної мови і культури
проводять у певний період навчального року за попередньо складеною програмою, яка визначає цілі,
зміст і форму кожного з його компонентів. Тематика заходів у рамках Тижня повинна бути цікавою,
пізнавальною, доступною, пов’язаною з навчальним матеріалом та відповідати віковим особливостям
учнів, рівню їх мовної підготовки.
Процес підготовки і проведення Тижня ІМ проходить у три етапи (Хоменко Е.Г.).
 I етап (підготовчий) починається складанням програми Тижня. На цьому етапі створюється
оргкомітет, до складу якого обираються вчителі іноземної мови, завуч, представники учнівського та
батьківського загалу. Члени оргкомітету визначають виконавців програми, організують виготовлення
костюмів, реквізиту, оформлення приміщень, виставок, оголошень, запрошень, а також підготовку
необхідних аудіо- та відеоматеріалів, кінофільмів, слайдів. Безпосередньо підготовку учнів до виступів
проводять вчителі іноземної мови, працюючи індивідуально з кожним учнем або з групами учнів у
гуртках. Під час репетицій учні вдосконалюють свою вимову, вчаться поводитися на сцені і т.п.
II етап — це проведення Тижня іноземної мови. Обов’язковою умовою проведення Тижня є
створення атмосфери святковості, невимушеності. Учні повинні відчувати задоволення і радість від своєї
участі у святі.
III етап присвячений підсумкам Тижня. Бажано випустити інформаційний бюлетень і
повідомити про те, як пройшов Тиждень, яких успіхів досягли його учасники, хто з учнів найбільше
відзначився. ( Додаток)
Як окрему форму позакласної роботи з ІМ можна виділити роботу над проектами. У методичній
літературі визначено такі риси проекту: тривала дослідна діяльність, яка планується, реалізує ться й
оцінюється самими учнями; взаємопов’язане навчання усіх видів МД; інтеграція знань, навичок та вмінь
з різних галузей науки і власного життєвого досвіду; стимулювання активної класної й позакласної
роботи учнів; одержання певного кінцевого продукту у вигляді письмового документа, оформленого
буклета, стінної газети, відео- фільму, презентації тощо. Особливість проектної роботи полягає в тому,
що учні вивчають ІМ у процесі виконання проблемно-пошукових завдань, які пропонуються вчителем.
Важливими вимогами до виконання завдань є креативність, новизна ідей, цікаві винаходи га вміння їх
презентувати.
За домінуючим у проекті видом діяльності визначаються такі типи проектів: дослідницькі, творчі,
рольово-ігрові, інформаційні, пракгично-орієнтовані. Вибір того чи іншого типу проекту залежить від
віку учнів, їх рівня володіння іноземною мовою, творчих здібностей, рівня самостійності, інтересів,
технічного оснащення школи тощо. Так, учням початкової школи цікавими будуть такі проекти: “Пори
року. Погода’’, “У королівстві літер”, “Моя улюблена тварина”, “Мій будинок / Моя квартира”,
“Знайомтесь: я і моя сім’я” тощо. Учням основної школи можна запропонувати проекти на тему “Одяг на
всі випадки”, “Подорож до країни, мова якої вивчається”, “Школа моєї мрії”, “Молодь обирає здоровий
спосіб життя”, “Світ професій”. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний
процес з ІМ уможливлює створення мультимедійних інтерактивних проектів, як то: “Музеї світу”,
“Музика в нашому жиїті” тощо.
Робота над проектом проводиться в чотири етапи. На підготовчому етапі учні обирають та
обговорюють тему проекту, визначають основні умови його виконання (термін, вид кінцевого продукту,
критерії його оцінювання тощо), ознайомлюються з необхідним мовним і мовленнєвим матеріалом,
формують малі групи, планують роботу кожного члена групи. Виконавчий етап передбачає позакласну
діяльність зі збирання інформації, зокрема читання текстів, робота з довідниками, інтерв’ю, анкетування
тощо. На цьому етапі учні широко використовують інформаційні ресурси та послуги мережі Інтернет.
Презентація проекту (часто з використанням програми презентацій Microsoft Power Point) відбуваються
на презентаційному етапі, а на підсумковому етапі — обговорення результатів проектної діяльності,
оцінювання учнів та аналіз одержаних результатів.
Як показує практика, методично грамотно організована позакласна робота сприяє інтенсифікації
процесу формування іншомовної комунікативної компетентності, стимулює учнів до поглибленого
вивчення ІМ. Позакласні заходи, що забезпечують високі результати, повинні мати такі
характеристики:
■ інформативність і змістовність, які сприяють реалізації практиці загальноосвітніх цілей
позакласної роботи;
■ комунікативна спрямованість: усі види позакласної роботи по забезпечувати користування
іноземною мовою як засобом одерж; передачі інформації в типових природних ситуаціях спілкування;
■ ситуативність: переважна більшість видів позакласної роботи по включати “набір”
ситуацій, які є предметним фоном і стимул цілеспрямованих мовленнєвих вчинків; ‘
■ орієнтація завдань на підвищення мовленнєвої активності учнів;
■ емоційність форм і способів реалізації, що сприяє підвищенню інтересу учнів до
іншомовного спілкування.
Ефективні організація і забезпечення навчально-виховного процесу значною мірою зумовлюють
швидкість і якість формування в учнів іншом комунікативної компетентності у різних типах ЗНЗ.