Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Кафедра загального мовознавства і слов'янських мов

БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА
ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
НІКНЕЙМІВ У СОЦІАЛЬНИХ
МЕРЕЖАХ ІNSTAGRAM ТА FACEBOOK
Спеціальність:
014.01 Середня освіта (Українська мова і література)

студентки групи УФ-42

Шпак Олени Петрівни

Науковий керівник – кандидат філологічних

наук
Вербовецька Оксана Степанівна

Робота захищена з оцінкою

Національна шкала_______________
Кількість балів:____ Оцінка: ECTS___

Тернопіль – 2020
 ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….…….3
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАЦІЇ В
МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ……………………………………………………………...7
1.1.Інтернет як засіб масової комунікації ………………………………………7
1.2.Поняття самопрезентації …………………………………………………...10
1.3.Нікнейм як особливий вид антропонімів………………………..................19
Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА НIКНEЙМIВ У МЕРЕЖАХ FACEBOOK ТА
INSTAGRAМ У ЛІНГВІСТИЧНІЙ ПАРАДИГМІ…………………….……....24
2.1. Графічні особливості нікнеймів…………………………………………....26
2.2. Структурні особливості нікнеймів……………………………………..…..30
2.3. Лексико-семантичні особливості нікнеймів…............................................32
2.4. Граматичні особливості нікнеймів ….………………………...…….….....40
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...…... 44
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………..……..……….………..…48

2
 ВСТУП
Антропоніми є лінгвальними одиницями, основна функція яких
полягає в забезпеченні мовної ідентифікації особи в суспільстві. Вони є
певним кодом, який зберігає важливу інформацію не лише про певну
історичну епоху, а й про людську спільноту зокрема.
В Україні існує офіційна система іменування, яка представлена трьома
компонентами – прізвище, ім’я та ім’я по батькові. Ця система є ґрунтовно
вивчена в теоретичному та практичному плані. Досить активно її
дослідженням займались такі вчені, як: О. Неділько, М. Худаш, П. Чучка та
ін.
Окрім офіційної, на сучасному етапі розвитку української мови, існує й
неофіційна, народнорозмовна система, яка є першоосновою офіційної. На
сьогодні детально вивчена неофіційна антропонімія лише окремих регіонів:
Закарпаття (П. Чучка), Луганщини (Н. Фєдотова), Волині (Г. Аркушин,
Н. Шульська), Львівщини (М. Наливайко), Тернопільщини (О. Вербовецька),
Вінниччини (В. Павлюк) та ін. Розвиток Інтернету як нової сфери
спілкування зумовив широке використання ніків (нікнеймів, від англ.
nickname). Цей вид номінації займає особливе місце в системі будь-якої
мови, тому що його статус ще недостатньо вивчений.
На сучасному етапі розвитку суспільства інформаційно-комунікативні
технології активно використовуються у всіх сферах діяльності людини.
Варто зазначити, що вони стають визначальним джерелом об'єктивного
розвитку соціуму. Такий процес називається інформатизацією суспільства, а
саме суспільство в умовах інформатизації набуває ознак інформаційного.
Нові інформаційні технології дають можливість зберігати та швидко
передавати великий обсяг інформації, залучати до роботи аудіо- й
відеоканали спілкування, взаємодіяти одночасно з великою кількістю
користувачів на всій земній кулі, стали реальністю сьогодення.

3
 Як бачимо, в умовах сучасного світу комп'ютер повністю змінив не
тільки характер відношення «людина – інформація», але й змінив уявлення
людини про процес комунікації, взаємодії з іншими людьми. У зв'язку з цим
правомірним є виділення спілкування, що відбувається через комп'ютер, як
особливого типу комунікації.
Мовознавці (І. Черкасова, Є. Лимарова, О. Коврігіна та ін.) вивчають
комунікативні стратегії самопрезентації та лінгвістичні особливості
вербального самопредставлення. У соціологічних і філософських науках
увага дослідників самопрезентації (С. Друпова, Л. Колюшкіна та ін.)
зосереджена на рекламній та правовій діяльності. У педагогічних науках
(Г. Пантелєєва, Л. Семенова, О. Шевердина, І. Захарова та ін.)
самопрезентацію пов'язують із успішністю в спортивній діяльності,
освітньому процесі, суспільних відносинах, з проблемою формування
самопрезентаційного досвіду. Фахівці із загальної психології (Г. Бороздіна,
Ю. Гоцева, Р. Комаров, Т. Кубрак, Н. Перепелиця, І. Петрова, А. Романова,
М. Тепіна, І. Шевченко та ін.) розглядають проблеми самопрезентації та
саморозкриття в сімейній, навчальній та товариській сферах спілкування,
вивчають вікові й статеві особливості самоподачі та її вплив на конфлікти у
спілкуванні. У межах соціальної психології (О. Соколова-Бауш, В. Хороших,
В. Кошелєва, О. Пікульова, О. Михайлова, І. Пономаренко, О. Герасимова та
ін.) досліджують особливості, стратегії та техніки самопрезентації в
безпосередьому спілкуванні, її гендерні, вікові та професійні особливості, а
також чинники успішності.
Розробкою теоретичних та методологічних засад дослідження масової
комунікації займалися як українські (Н. Костенко, С. Барматова, Ю. Сорока,
С. Кащавцева, Л. Скокова та ін.), так і закордонні вчені (У. Ліпман,
Г. Лассуелл, Т. Адорно, Е. Катц, П. Лазарсфельд, Б. Берельсон, Ж. Бодрійяр
та ін.)

4
 Актуальність теми. У сучасному суспільстві більшість людей
знаходяться під прямим впливом Інтернет-комунікації, тому антропоніми в
Інтернет-просторі активно вивчаються в різних аспектах, однак відсутність
теоретичних праць, присвячених всебічному дослідженню нікнеймів, у тому
числі їх семантичних особливостей, зумовлюють актуальність теми
пропонованого дослідження.
Мета роботи полягає у дослідженні нікнеймів соцмереж Іnstagram,
Facebook та виявленні їхніх лінгвістичних особливостей.
Для досягнення мети потрібно розв’язати такі завдання:
 подати теоретичне визначення поняття «нікнейм»;
 проаналізувати нікнейми як вид антропонімів, особливості їх
вживання в соцмережах;
 виявити специфіку віртуальної комунікації;
 зʼясувати місце й роль нікмеймів в процесі спілкування в мережі
Інтернет;
 проналізувати електронні псевдоніми користувачів віртуального
простору та скласифікувати за семантичними групами;
 розглянути структурні особливості нікнеймів;
 скласифікувати нікнейми за частиномовною належністю.
Об’єктом роботи є нікнейми соцмереж Іnstagram, Facebook як спосіб
самопрезентації.
Предметом роботи – функціональні, лексико-семантичні, структурні
та граматичні особливості нікнеймів, зібраних шляхом запису з соціальних
мереж. Нами зібрано і проаналізовано 500 нікнеймів.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній пропоновано
поглиблене різноаспектне вивчення нікнеймів користувачів соціальних
мереж, висвітлено питання про статус віртуальної комунікації й про
структуру і мовні особливості носіїв цього типу комунікації.

5
 Методи. У роботі використано метод довільної вибірки, який дав змогу
довільно обрати нікнейми для дослідження у соціальних мережах. Крім
цього, використані такі методи лінгвістичного аналізу, як описовий метод,
метод компонентного аналізу, а також кількісний метод дослідження мовних
одиниць. Як допоміжну дослідницьку операцію було використано прийом
систематизації.
Основний описовий (структурний) метод забезпечив всебічне
розкриття функціональних, семантико-конотативних та словотвірних
особливостей неофіційних особових назв.
Робота апробована на звітно-науковій студентській конференції
ТНПУ ім. Володимира Гнатюка у 2018 році та на XIV Міжнародній науковій
конференції у Стокгольмі. Результати дослідження частково опубліковані в
«Студенському віснику ТНПУ» та у збірнику матеріалів XIV Міжнародної
наукової конференції.
Практичне значення роботи полягає у тому, що її матеріали можна
використовувати під час розробки теоретичних та практичних проблем
ономастики, при укладанні словників нікнеймів, а також вони стануть у
нагоді при подальшому дослідженні нікнеймів. У шкільній практиці
напрацювання можна використовувати на факультативних заняттях з
ономастики тощо.

6
 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
КОМУНІКАЦІЇ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
1.1.Інтернет як засіб масової комунікації
Формування мережі Інтернет є значним етапом розвитку
комунікаційної сфери суспільства. Писемність була історично першим
імпульсом виникнення особливих символізованих засобів комунікації, що
значно розширило комунікативний потенціал суспільства й вивело його за
межі інтеракції безпосередньо присутніх.
Комунікаційний простір сучасної культури має досить складну й
розгалужену структуру, включаючи різноманітні форми усного спілкування,
засоби масової інформації, а з кінця ХХ ст. і глобальну мережу Інтернет, яка
з 90-х років ХХ ст. стає основою глобальної комунікації. Створення її
поступово зв'язує між собою велику кількість людей, руйнує відстані, стирає
кордони між державами, створює умови для формування віртуальних
спільнот, змінюючи стереотипи їх світосприйняття й спосіб життя, і, як
наслідок, стає важливим складником у формуванні сучасної культури,
доповнюючи й модифікуючи традиційну систему культурної комунікації. В
Інтернеті значно збільшується швидкість розповсюдження і знецінюється
інформація, безкінечно розширюються межі її передавання й сприйняття.
Всесвітня павутина є унікальним засобом об'єднання всіх і кожного в
«одну замкнену систему» (Т. де Шарден), оскільки на спілкування в мережі
не впливають ні державні, ні національні кордони [48, с. 21].
Інтернет-комунікація як об'єкт лінгвістичного вивчення є зручним
засобом для дослідження комунікативних процесів у сучасному суспільстві.
Позитивними рисами такої комунікації є анонімність, доступність,
невидимість, безпека тощо [8, с. 63].
При розгляді мережі в межах суспільно-політичного дискурсу
прийнято виокремлювати його три основні підсистеми: технічну – засоби
комунікації та комп’ютери; соціальну – соціальна взаємодія, що виникає

7
завдяки інтернету, та комунікативне поле, що конструюється користувачами
в процесі трансмісії інформації, та визначається як віртуальна інформаційна
реальність. Дана структура є теоретико-методологічним підґрунтям двох
базисних підходів до визначення предмету соціологічного аналізу мережі
[11, с. 455].
Відповідно до першого підходу, інтернет – це сукупність мережних
відносин, соціальних інститутів, технологій та технічних засобів, що
пов’язані за допомогою комп’ютерно опосередкованих ліній та
характеризуються єдиним часом та простором. Виходячи з іншого підходу,
інтернет – це складна мозаїчна соціотехнічна система, що здійснює процес
створення, розповсюдження та обміну інформацією за допомогою
інтерсуб’єктивної масової комунікації в глобальних комп’ютерних мережах
та створює віртуальну інформаційну реальність. Підґрунтям теоретичного
аналізу мережі певною мірою виступають існуючі в рамках соціологічного
знання концепції дослідження масової комунікації [16, с. 25].
Так, сутність глобальної інформаційної мережі можливо
проаналізувати в рамках парадигми тотального впливу, що виникла та
функціонувала у контексті соціально-філософських та соціологічних теорій
масового суспільства та масової культури. У рамках цієї парадигми аудиторія
засобів масової інформації розглядалася згідно з основними
характеристиками «маси» і поставала як беззахисна перед потоком
інформації і тими, хто її продукує та транслює. Таким чином, сутність
парадигми «тотального» впливу полягає у наступному: мас-медіа,
реалізовуючи інтереси певних соціальних груп, тотально впливають на
інертну та пасивну аудиторію, детермінуючи її преференції та установки
[44]. Отже, при такому підході користувачі світової інформаційної мережі
постають як гомогенна інертна маса, яка не здатна свідомо опиратися
глобальному інформаційному потоку.

8
 Аналізуючи інституційний стан мас-медіа, можна визначити, що,
віртуальна реальність як результат інформаційно-комунікативних процесів
акумулює в собі атрибутивні характеристики соціального інституту, серед
яких сукупність норм, що регулюють взаємодію людей у тій чи іншій сфері
життєдіяльності та перетворюють цю взаємодію в систему соціальних ролей.
Але специфіка інтернету як особливої соціальної інституції полягає в тому,
що віртуалізація стратегії поведінки різних соціальних груп обмежує
детермінацію соціальної інтеракції загальними суспільно-політичними
нормами. Однак, незважаючи на інтерактивність, плюралізм та можливість
вибору моделей ціннісної та соціальної ідентифікації, навіть в межах цієї
парадигми не виключаються умови, за яких інтернет має певні інструменти
впливу, що визначається у відповідних ефектах. Теоретичною основою цього
твердження є теорія біхевіоризму, а зокрема відомий принцип біхевіоризму
«стимул – реакція» [23, с. 36]. Згідно з цим, ефекти – це специфічна реакція
на специфічні стимули. Тому існує тісний взаємозв’язок між інформаційним
повідомленням, що виконує функцію стимулу, та реакцією аудиторії.
Якщо розглядати інтернет з позиції теорії обмежених ефектів масової
комунікації, то її повідомлення сприймаються реципієнтами по-різному,
залежно від специфіки індивідуального сприйняття інформації [46]. Отже,
аудиторія Інтернету – гетерогенна у процесі комунікації, а особливим чином
реагуючи та сприймаючи інформацію, користувачі репрезентують свої власні
соціальні статуси. Взагалі, ідея про те, що у сфері інформації людина свідомо
і автономно робить вибір, у найзагальнішому вигляді відображає сутність
парадигми обмеженого впливу засобів масової комунікації.
Так як інтернет – це не тільки джерело інформації, яке має
однолінійний напрям впливу, але й дає можливість доступного та
оперативного оборотного зв’язку, доречно буде звернути увагу на парадигму
«двоступеневої моделі комунікації», яку розробили у 1950 рр. Е. Катц та
П. Лазарсфельд. Згідно з цією парадигмою комунікативний процес був

9
структурований на дві стадії: спочатку повідомлення мас-медіа
сприймаються активною частиною аудиторії – «лідерами думок», а потім від
них міжособистими каналами транслюються пасивній частині.
«Двоступенева модель» ґрунтувалася на гіпотезі про те, що по відношенню
до масової комунікації індивіди дотримуються різних соціальних ролей.
Деякі з них можуть бути активні у сприйнятті і поширенні знань і цінностей,
що продукують мас-медіа. Інші ж досить пасивні з позиції користування
продукцією ЗМІ, а тому частіше звертаються до неформальних джерел
отримання інформації у вигляді повідомлень «лідерів думок» [30, с. 24].
Отже, при дослідженні процесів двоступеневої комунікації в межах
відтуального простору, можна фіксувати різницю у виконанні соціальних
ролей, виділяючи лідерів думок – активних користувачів, та пасивних
споживачів інформації.

1.2. Поняття самопрезентації

Наш аналіз варто почати з того, що однією з класичних практик
самопрезентації є демонстративне споживання. Взагалі первинно
самопрезентаційні практики пов’язували лише зі споживанням. Наприклад,
за словами Е. В. Зінченка, споживання, що виставляється на загал – це
інструмент, який допомагає створювати хорошу думку про себе; намагання
використовувати споживання для того, щоб інші вважали людину заможною
[18, с. 60].
Та і сьогодні, у сучасних умовах, щоб справити потрібне враження і
сформувати індивідуальний образ, достатньо демонстративно
використовувати послуги і товари, які вважаються престижними. Ця
практика є і досі однією із найбільш дієвих. Соціальні актори, щоб досягти
бажаного ефекту, умисно підкреслюють споживання певних сцен, декорацій,
костюмів, які є характерними ознаками їх гри-взаємодії.

10
 Внаслідок сучасної мобільності, а також специфіки засобів спілкування
за особою слідкує велика кількість людей, які формують думку про неї,
опираючись головним чином на цінності матеріального плану (у деякій мірі
також на виховання), які особа може демонструвати, знаючи про стеження.
Наприклад, дослідник Гофман вивчав одяг, який є дієвою культурною
формою практик самопрезентації. Учений впевнений: одяг будь-якої людини
обов’язково щось означає, і вибрала вона його не просто так. Кожен якимось
чином себе ідентифікує, має про себе те чи інше уявлення. А образ,
створений одягом, допомагає доносити певні характеристики такого
уявлення. Усім знайоме відчуття дискомфорту під час примірки речей, які
йому не подобаються, і, навпаки, зручності, коли ми міряємо «своє».
Комфортні речі в дечому пересікаються зі справжньою особистістю, тим чи
іншим судженням про свою особу. Важлива умова вдалого комунікативного
контакту – правильне визначення соціального статусу співрозмовника.
Використовуючи одяг, ми повідомляємо іншим про свою роботу, дохід,
стать, вікову групу, тобто з різних боків «описуємо» статус, який займаємо в
суспільстві. Він дозволяє побачити статуси, які постійно міняються. Таким
чином завдяки одягу можна визначити, хто є людина, і цим розповісти іншій
людині про себе, натякнути на можливість взаємодії.
І. Гофман у своїй праці основними робить практики самопрезентації,
направлені на те, щоб зберегти і підтримувати власний образ або «обличчя».
Людина виправляє свою поведінку і використовує різні прийоми, щоб
сподобатись іншим [12]. Усі зусилля вона кидає на взаємовплив із
суспільством. Тоді «особа», «обличчя» – далеко не повністю образ свого «Я».
У поняття «обличчя» входить також бачення людини навколишніми (тобто,
суб’єктивна думка людини щодо цього).
С. Манн, а також ряд інших учених виокремили дванадцять тактик (які
в свою чергу поділяються на дві великі підгрупи – асертивні і
захисні) [47, с. 43]. На їх думку, перший тип тактики (асертивний) – це

11
проактивні дії, завдяки яким особа формує ту чи іншу ідентичність. А другий
(захисний) іде в хід при існуванні загрози уже сформованій ідентичності.
Захист включає в себе:
 мінімізацію поганих наслідків небезпечних обставин;
 виконання дій, що допоможуть відродити і зберегти ідентичність.
На думку вчених, позиціонування свого «Я» і керування думкою інших
виконуються за допомогою аналогічних тактик. Хоча у першому випадку
тактики обираються менш свідомо, а у другому, відповідно, усвідомленості
більше.
За І. Гофманом, самопрезентація складається з трьох складових:
– той, хто самопрезентується (усвідомлення цілей самопрезентації,
адекватність самооцінки, упевненість);
– той, кому самопрезентуються;
– те, що самопрезентують.
Також автор виділяє декілька помилок самопрезентації особистості:
– втрата м’язового контролю над своїм тілом (кашель, чхання тощо);
– демонстрація нещирості, «перегравання»;
– неправильний розвиток усього процесу самопрезентації
(неадекватність ситуації) [12, с. 34].
Б. Башаєва, детально вивчаючи самопрезентацію і проводячи
відповідні експерименти, дійшов висновку, що її стратегії-практики
поділяються на два різновиди:
– самоконструюючі;
– задовольняючі [6].
Чим вони різняться? Використання першої передбачає, що людина
прагне укріпити, підтримати так звану ідеальну особистість. Вона хоче
більшого, ніж просто приємно вразити – вона хоче вразити тим, із чого
складається її ідеальна особистість, і робить для цього все можливе.

12
 Друга стратегія – формування позитивної думки про себе, враховуючи
критерії, притаманні «адресатам»; тобто особа підлаштовується під
особливості «адресатів».
У дослідженнях учений порівнював, як ведуть себе люди у ситуаціях як
анонімних, так і не анонімних, або в ситуаціях, у яких їм потрібно буде і далі
взаємодіяти з іншою стороною експерименту, а також поведінку у ситуаціях
без подальшої взаємодії. Це дозволило отримати велику кількість корисної
інформації, і зробити висновок, що самопрезентація справді існує. Також
вдалося визначити, якими основними характеристиками вона володіє.
Наприклад, прагнення самопрезентації має значний вплив на безкорисливість
поведінки у тих чи інших обставинах. Пожертви не на публіку були
меншими, скромнішими, аніж ті, про які відомо іншим [13, с. 11]. Іще один
дослід показав наступні результати: учасники були більш інертними при
необхідності повністю анонімних пожертв; і, відповідно, більш
оперативними й охочими до дій, якщо передбачалась подальша зустріч зі
«знедоленим», тим, хто на даний момент просив про допомогу.
Разом із тим дії, направлені на презентацію своєї особи, не мають
жодних соціальних параметрів, таких, як професія, статева належність,
кількість років, і т. д., вони притаманні абсолютно всім. Хоча свої мотиви
можна зробити майже непомітними, добре завуалювати (що залежить від тих
чи інших соціальних, особистих чинників). Дії, направлені на формування
іміджу, якраз мають у своїй основі самопрезентацію – правда, із соціальними
формами (цілком можливе і утворення певних інститутів), тобто більш
складну.
Також варто зазначити, що буває складно визначити чітку межу між
належністю атрибутів, які формують образ. Тому, як і раніше, у традиційних
суспільствах людина сучасності в практиках самопрезентації використовує
техніки модифікації тіла, оперує речами і предметами.

13
 Так, індивідуалізація як глобалізаційний тренд висуває до людини
вимогу – жити оригінально. А ділитися оригінальністю власного приватного
життя можливо завдяки технічному прогресу та розвитку віртуальної
комунікації [45]. «Висвітлення приватності набуває камерного характеру – у
більшості випадків її демонструють вузькому колу друзів або однодумців.
Часто повністю відкрита інформація приватного характеру набуває
камерності просто через великі обсяги інформації, що циркулюють у
віртуальному просторі, а знайти певну тему можливо шляхом
цілеспрямованого пошуку. Демонстрація приватності перед іншими
передбачає наявність глядачів. А щоб цим глядачам було цікаво та задля
підтримання їх інтересу, подача приватного повинна мати естетичне
втілення» [21, с. 53]. Так практики самопрезентації під впливом
індивідуалізації і віртуалізації естетизуються.
Х. Абельс пише: «Профайл у соціальній мережі це практично те ж
саме, що резюме та детальна біографія. У деяких користувачів це майже
погодинна та щоденна деталізація того, що вони роблять і де бувають.
Сучасна людина відсторонюється від традиційних соціальних зв’язків, чому
сприяють зміни можливостей соціальних комунікації» [1, с. 94]. Сучасній
людині не вистачає комунікацій віч-на-віч, але вони замінюються інтернет-
комунікаціями. Переваж на кількість користувачів контактує з рідними і
близькими, яких добре знає в житті, а не з далекими незнайомцями чи
мережевими соціальними групами.
А. Романів, вивчаючи віртуальний простір, указує на формування
завдяки мережі інтернет нової агори електронного формату, яка має пози-
тивну рису – свободу слова. Та разом із тим він наголошує, що інтернет
сильно змінює звичайний простір, у результаті чого структури стають менш
стабільними, змінюється їх вигляд [29, с. 26].
Змінюється ідентичність, практики самопрезентації – особа починає
формувати своє «Я» на основі баченого, позичаючи, копіюючи образи (під

14
час споживання нових медіа-продуктів). За словами дослідника, між гля-
дачем ТВ-програм і людиною, що звикла черпати інформацію з інтернету,
різниця полягає в наступному: остання вважає, що управляє взаємодією. Та в
результаті користування теперішніми інформаційними технологіями люди
частіше не ведуть корисний діалог, а просто безсистемно виказують власні
переконання. Тому ця різниця – ілюзорна [31, с. 21].
Соцмережа перетворилася у медійне середовище, яке є інструментом
для саморозвитку, вираження свого «Я». Із вищесказаного напрошується
наступний висновок: хоча інструменти презентації своєї особистості у
соцмережах все ж уніфіковані і мають обмеження, вони дають можливість
створювати достатньо багато індивідуальних образів, у залежності від того,
чого хоче добитись користувач, і наскільки багата в нього уява. У всіх без
виключення соцмереж є певна кількість технічних опцій, визначених їх
співробітниками, і за допомогою цих опцій можна також презентувати своє
«Я». Схеми формалізовані, додати своїх можливостей нема, але користувач
все одно отримує безліч варіантів для того, щоб реалізувати власну
концепцію особистості, презентувати себе.
Таким чином, за Е. Соколовою-Бауш, всі сторінки користувачів можна
розділити на дві великі групи: конгруентні (віртуальна особистість відповідає
реальній, представлена достовірна інформація) і фальшиві (вказуються
загальні дані, вигадана інформація, використано ненормативну лексику) [36,
с. 37].
Крім того, люди формують мережевий образ за допомогою своїх фото,
які вони роблять самі (селфі). Усі користувачі перетворюються у
знаменитостей зі своїми прихильниками і за допомогою соцмереж
створюють індивідуальне публічне «обличчя», щоб бути учасниками
публічного діалогу. Велике значення при цьому мають фотознімки.
Віртуальна комунікація має ряд специфічних рис. Серед них – великий
вибір «інструментів», за допомогою яких можна сформувати власну

15
ідентичність, відсутність тілесного контакту; учасники такої комунікації
можуть не знати один одного. Це дає величезні можливості для презентації
своєї особи перед «віртуальним оточенням», іншими користувачами того чи
іншого інтернет-ресурсу.
Усі ці ресурси різняться технічним інструментарієм, але все ж існують
основні, загальні пункти, що дозволять формувати власне віртуальне «Я»,
модифікувати власні практики само- презентації. До них належать: аватарка
(картинка, яку обирають для ідентифікації), нікнейм («назва» користувача,
може бути видуманою, але часто людина вказує своє справжнє ім’я та
прізвище), приватні дані (вік, стать, захоплення, сімейний стан тощо),
музика, відеоролики, фотознімки (зроблені користувачем або знайдені в
інтернеті), групи, спільноти, у які входить автор сторінки. Їх використання
дає можливість максимально показати свою справжню особистість. У цьому
користувачу допомагають візуальні образи, текстова інформація [44, с. 3].
У ході вивчення взаємодії віртуальної і реальної ідентичностей було
визначено, що вони впливають одна на одну [9]. Якщо людині видається
непривабливою її реальна ідентичність, вона має можливість це «виправити».
Засоби віртуальної мережі допоможуть сформувати бажаний образ, який
може бути схожим на справжній, а може кардинально відрізнятися від нього
(інша стать, інший вік, і т.д.). Асинхронність – характерна риса віртуальної
взаємодії, не притаманна реальній самопрезентації, натомість вона є у числі
ознак, якими віртуальна презентація свого «Я» відрізняється від реальної.
Викладенню самопрезентації на загал передує попередній перегляд,
перевірка, правка [25, с. 48]. Формування віртуального образу дозволяє щось
приховати, щось, навпаки, показати. Що саме – вирішує користувач.
Так, вивчено, як користувачі популярної мережі Фейсбук бачать життя
інших. Як з’ясувалося, на думку багатьох, «рівень щастя» інших більш
високий, ніж їх власний [38]. На сторінці викладаються, як правило, тексти,
фотознімки позитивного характеру, вони ілюструють найпривабливіші

16
ситуації чи моменти. Тобто користувачі соціальних мереж часто, так би
мовити, «романтизують» своє повсякдення, виставляють життя у більш
привабливому світлі. Це означає, що віртуальною самопрезентацією
керувати легше, ніж презентацією своєї індивідуальності у «звичайному»
житті [9, с. 39].
Під час віртуальної презентації себе особистість виконує дії, як
правило, у області переднього плану – саме такий висновок напрошується
після вивчення теоретичних досліджень явища самопрезентації І. Гофмана
[12]. Задній план складається лише з картинок, відеороликів, текстів,
аудиторія для перегляду яких обмежена (друзі, деякі друзі і т. д.), а також з
обміну особистими повідомленнями. За віртуальною самопрезентацією
спостерігає велика кількість людей – друзі, родичі, зовсім незнайомі люди -
представники різних соціальних сфер, у цьому полягає її особливість. Разом
із тим представник кожної такої сфери бачить ідеальний образ по-своєму. Що
мається на увазі? Приведемо для прикладу викладену на сторінці світлину
підлітка з пляшкою пива. Батьки підлітка від світлини будуть, м’яко кажучи,
не в захваті, а от друзі її схвалять [15, с. 65]. Тобто особа відчує складнощі з
визначенням характеру обставин, у яких їй потрібно буде презентувати свою
індивідуальність.
При вивченні того, яке місце посідають практики візуального
характеру, і яку роль вони виконують, О. Гогуленко наголошує: щоб
повноцінно керувати думкою інших щодо своєї особи, надзвичайно важливо
уміти створювати, правити, а також презентувати візуальні дані [10, с. 74].
Інформація, прихована у світлинах, постійно зашифровується і
розшифровується тими, хто перебуває у віртуальному просторі –
користувачами соціальних мереж. Дані візуального характеру є
багатофункціональними. Так, вони допомагають:
– демонструвати настрій;
– інформувати інших про свої інтереси;

17
 – виявити належність до соціальної групи;
– виявити ідентичність [28, с. 63].
Тобто, оскільки за допомогою візуального контенту можна приховано
сигналізувати про певні речі, розраховуючи на те, що інші користувачі ці
символи правильно прочитають, він користується великою популярністю у
контролі над думкою щодо своєї особи в інтернеті. Отримана при
«прочитанні» інформація стає підґрунтям для формування враження про її
власника.
Дослідники визначають, що людям у соціальних мережах притаманно
показувати лише свої найкращі риси, підкреслювати «плюси», красу тіла,
хороше здоров’я, успішне ведення справ. Показуючи ідеальні властивості,
якості, користувач прагне сформувати найпривабливіший образ. Світлини –
це візуальний засіб, що дозволяє розповісти про себе. За допомогою
самопрезентаційних практик візуального характеру людина реагує на світ
навколо себе, вони виражають її бажання бути його невід’ємною часткою,
щоб її не відштовхували і розуміли.
Для сучасної людини фотознімки – це зручний інструмент спілкування.
Вона не може нормально почуватись без презентації себе перед іншими, без
створення власної видимості, адже це дозволяє стати елементом соціального
простору взаємодій різних особистостей [41, с. 26]. Використовуючи
світлини, ми розповідаємо про свої уподобання, емоції, і, можливо, не тільки
про себе, а і про родичів, друзів, приятелів. Світлини дозволяють
користувачу створювати, змінювати «громадську думку» про свою персону.
Тоді як у якості головних самопрезентаційних практик власників
сторінок у соціальних мережах, що прагнуть сформувати індивідуальний
образ, виступають: представлення себе за допомогою показу компетентності,
привабливості, власних досягнень, речей, які вважаються «крутими»,
виконання тієї чи іншої праці, стратегій, що передбачають: привласнення
«території», самовизначення із групою.

18
 Тобто, традиційні практики самопрезентації, притаманні кожному,
використовуються також і у «віртуалі», оскільки мережа інтернет стає все
більш популярною, нею користується все більша кількість людей. Завдяки
віртуальному простору значно розширюються можливості для взаємодії,
спілкування з інтернет-знайомими і «реальними» знайомими, родичами,
друзями, тому особа повинна презентувати себе у ньому. Щоб інші його
прийняли, правильно розтлумачили його «послання», користувачу важливо
створити правильну, якісну презентацію своєї індивідуальності, образу. Із
результатів досліджень ми бачимо, що «віртуальні» самопрезентаційні
стратегії, які формують певні образи, можуть бути різними –залежно від
того, чому надасть перевагу користувач. До слова, в основі вищевказаних
стратегій лежить формування образів, які подобаються суспільству:
обізнаних у своїй справі, успішних у професії, комунікабельних, таких, що є
часткою певної групи, гарних у фізичному плані.

1.3. Нікнейм як особливий вид антропонімів

Мережеві імена є результатом мовної номінації і використовуються для
позначення індивідів, оскільки володіють основними ознаками власних назв,
перш за все, такими як одиничність і визначеність номінації, наявність
референції, семантичної і структурної специфіки. При цьому як явище
штучної номінації, тобто створені людиною з певною метою, нікнейми
мають низку властивостей, що дозволяють говорити про їхнє особливе місце
в ономастичній лексиці й відокремлення їх від власних імен (первинних),
псевдонімів і прізвиськ [2, с. 58]
На нашу думку нікнейм слід розглядати як різновид псевдоніма. За
ознакою обов’язковий / факультативний псевдонім і прізвисько
протиставляються імені. Однак за комунікативною спрямованістю псевдонім
зближується з іменем в опозиції до прізвища, оскільки обидві категорії
розраховані на широку аудиторію.

19
 Традиційно псевдонім визначається в літературознавстві як вигадане
ім’я, за допомогою якого створюється помилковий образ особи, що пише,
щодо її статі, національності, професії, характеру або політичних уподобань
[26, с. 162]. Виходячи з цього визначення, Н. Г. Асмус констатує, що
псевдонім орієнтований на спеціальні сфери діяльності, у яких результат
роботи творчої свідомості втілюється засобами знакових систем (музика,
образотворче мистецтво, літературна творчість тощо). Дослідниця також
пише, що «псевдонім покликаний грати деяку роль, для позначення якої з тих
чи інших причин не може бути використано звичайне ім’я. На відміну від
інших антропонімів (імені та прізвища), псевдонім винаходить і привласнює
собі сам автор як особливий засіб самовираження» [4]. Вигадування
псевдоніма не викликається тією суспільною необхідністю, якою обумовлена
поява й функціонування звичайних імен. При обранні псевдоніма автор
керується своїми бажаннями незалежно від приватних причин (конспірація,
наслідування моди і т. д. [15, с. 35].
Основним мотивом створення псевдоніма є саморепрезентація, тому
він дуже схожий із мережевим ім’ям. Крім того, їх схожість базується також
на ознаках самоідентифікації, індивідуальної приналежності, обмеженості
сфери вживання.
Незважаючи на свою характеристику вигаданого імені, що заміняє
справжнє ім’я і є придуманим його носієм, нікнейм може бути віднесений до
псевдонімів лише з певним застереженням: нікнейм відрізняється «більшою
експліцитністю прагматичного компонента, що обумовлена сферою
використання в мережі Інтернет як особливого виду комунікативного
простору» [5]. Функціональна особливість нікнеймів, яка полягає в
самонайменуванні, дозволяє відмежувати їх від прізвиськ, хоча й ті, і інші
характеризують та індивідуалізують об’єкт (особу) за певною, найчастіше,
оцінною ознакою й мають властивість відкритого ряду, тобто невичерпність
матеріалу для їх утворення.

20
 Дослідження нікнейма як засобу ідентифікації у віртуальному
середовищі має зв’язок не тільки з лексикою, але йіз психологією та
соціологією. Анонімність дозволяє проявити приховане сприйняття себе як
особистості на підсвідомому рівні, що є відомим тільки користувачеві, часто
несвідоме. Цим пояснюється зацікавленість психологів питанням створення і
трактування нікнейма у віртуальному світі.
Такі дослідники як А. Ага, К. Манн розглядають сучасну мову мережі
Інтернет із точки зору психології і приходять до висновку про стереотипність
поведінки й вираження думок через мовні засоби. А. Коваль вивчає
варіативність поведінки, створення «масок» і вигаданих образів, проводить
аналіз реакцій користувачів на різні нікнейми з точки зору сприйняття того,
хто ховається за ніком користувача як особистості [19, с. 110]. Віртуальна
мережа дозволяє створити не тільки нове ім’я, а й новий образ, який може
бути використаний абсолютно анонімно й не мати очевидних зв’язків із
реальним користувачем. Створення ніка пов’язує креативність і свідомість
людини з мовними засобами для вираження думки і закріплення її в
письмовій формі [30, с. 99].
Особливості віртуального мовлення впливають не лише на структуру
мережевого імені, але й на його форму, тобто внутрішню організацію, або
семантику. Саме тому семантична природа мережевих імен є найбільш
складною і розкриває їх значення.
У нікнеймі зашифрована інформація про самого користувача: крім
особистого імені, це може бути вік, стать, професія, хобі, особливості
зовнішності або характеру людини, її емоційний стан, уподобання тощо.
Через такий широкий спектр інформації, закладеної в сутність нікнейма,
існує величезна кількість найрізноманітніших класифікацій і різновидів
віртуальних імен, запропонованих різними дослідниками з метою якомога
більш точно розкрити зміст мережевих імен.

21
 Віртуальний простір інтернету дозволяє людині обрати собі ім'я
«за смаком», визначивши свою індивідуальність за допомогою нікнейму. Як
уже було зазначено, нікнейм подається як «прізвисько», що пов'язане з
етимологією слова. Справді, прізвисько, як і нікнейм, виступає в ролі
додаткового самоідентифікатора особистості в неофіційній сфері
спілкування, але, на відміну від нікнейму, не є способом самопрезентації
особистості, адже прізвисько дає людині за які-небудь особливі риси
зовнішності, характеру інша сосба. Відмінна риса псевдоніма – те, що
джерелом його появи є сам носій. Прізвисько виникає спонтанно, на основі
якогось жесту, емоції, характерної риси.
Ми підтримуємо тих дослідників, які вважають нікнейм різновидом
псевдоніму (від грецьк. – вигадане ім'я). Коли людина вигадує собі псевдонім
або нікнейм, вона ідентифікує себе, малює певний образ. Наприклад,
Самотня. Цей нікнейм асоціюється з образом дівчини, яка, можливо, хоче
познайомитись із кимось або знайти співрозмовників у чаті. Нік РаДІСть
асоціюється із дівчиною життєрадісною, позитивною, оптимістичною.
При створенні нікнеймів користувачі Інтернету, як правило,
спираються не на моду чи популярність, а на свої почуття, смак, асоціативні
зв'язки , які є внутрішньою реакцією на слово-стимул. Коли в чаті комунікат
шукає співбесідника, він у першу чергу звертає увагу на первинну
інформацію про нього, тобто нікнейм, і лише потім звертається до вторинної
інформації - прізвища, імені, статі, віку, міста тощо. Варто враховувати і
фонетико-графічні особливості, які надають віртуальному імені
карнавальності, кумедності, емоційності.
Виникнення ніків пов'язане з розвитком нового виду комунікації –
інтернету і має на меті не стільки приховати інформацію про себе, скільки
представити себе у віртуальному світі, підкресливши певні риси своєї
особистості або створивши певний образ, найчастіше вигаданий. Тому для
добіру нікнейму необхідні мудрованість, родзинка, винахідливість, на

22
відміну від псевдонімів, для яких важливішими є анонімність, таїна
справжнього імені. Специфіка використання, а відповідно й створення
нікнеймів полягає в тому, що Інтернет-комунікацію дозволяє створити не
одно-, а двобічний контакт комунікантів. У зв'язку з цим у нікнеймі
прагматичний аспект більш виділяється, ніж у псевдонімі. Він містить
інформацію про комуніканта, який прагне перш за все звернути увагу на
себе. Аналізуючи нікмейми як явище суміжне з поняттям «псевдонім»,
необхідно звернути увагу на їх специфіку, що зумовлена їх використанням у
мережі інтернет – особливій сфері комунікативного простору.
Отже, нікнейм – це унікальне явище у сфері особистої номінації, яке
має свою специфіку і є мовним знаком культури. Воно має багато спільних
ознак з псевдонімами та прізвиськами, однак беззаперечним є особливий
статус цих мовних одиниць, нік – це своєрідний код, образ, певна характерна
роль, взята «напрокат». Це своєрідна презентація, візитівка, що
пред'являється віртуальному суспільству для ідентифікації і, певна річ, для
привертання уваги до носія оніма.
На основі проведенного дослідження теоретичних джерел і
практичного матеріалу можна зробити такі висновки. У процесі спілкування
в мережі віртуальна особистість конструює власну ідентичність за рахунок
самопрезентації. Основним засобом самопрезентації, який надає
ідентифікаційну інформацію про користувача, є його ім’я (нік). Нікнейм –
слово, словосполучення чи речення, яке використовується віртуальною
мовної особистістю під час інтернет-спілкування для саморепрезентації і
самопозиціонування. За функціями нікнейм дуже схожий на псевдонім, але
існує низка особливостей, яка відрізняє їх. Семантична природа мережевих
імен є складною і розкриває їхнє значення. Найчастіше в нікнеймі
зашифрована інформація про самого користувача: крім особистого імені, це
може бути вік, стать, професія, хобі, особливості зовнішності або характеру
людини, її емоційний стан, вподобання тощо.

23
 2. ХАРАКТЕРИСТИКА НIКНEЙМIВ У МЕРЕЖАХ FACEBOOK
ТА INSTAGRAМ У ЛІНГВІСТИЧНІЙ ПАРАДИГМІ
Нікнейм – мережевий псевдонім, який використовується користувачем
в інтернеті, зазвичай у місцях спілкувааня (чаті, форумі, блозі). Найчастіше є
похідним від власного імені або прізвища, імені міфічних персонажів або
героїв, предметів або тварин чи має символічне образне значення [34, с. 25].
Словник сучасного українського слнгу подає таке визначення:
Нікнейм – це псевдонім, яким людина послуговується в Інтернет-
мережі [33, с. 194].
Нікнейм – неофіційне особисте ім'я, як користувач обирає самостійно.
Саме у цьому полягає його відмінність від прізвиськ, які людина отримує від
інших, а не обирає самостійно. Метою нікнеймів є приховування
увиразнення особистості. Процес створення мережевого імені має
індивідуальний характер, а також відображає систему соціально-культурних
цінностей певного соціуму.
Користувач обирає нікнейм під впливом різних немовних факторів з
залученням мовного матеріалу. Віртуальна реальність дозволяє людині,
минаючи всі заборони та обмеження реального життя, реалізувати свій
творчий потенціал, втілити у «віртуальне життя» те, що недосяжне для неї в
дійсності. Анонімність та обмеженість емоціонального контакту дозволяє
комуніканту по-творчому підходити до вибору свого мовного іміджу.
Нікнейми можуть бути яскравим та незвичайним, негативним та вражаючим
своєю видумкою, популярним та незнайомим, але обов’язково такими, що
запам’ятаються. Присвоюючи собі ім’я (нікнейм), учасник керується низкою
мотивів, якими може бути пояснений вибір мовних засобів. При спілкуванні
комунікант зіставляє портрет співрозмовника по його мовній поведінці,
одним із змістових компонентів якої є нікнейм [42, с. 81].
На вибір нікнейма можуть вплинути наші негативні настанови, і тоді
ми вибираємо ім’я, яке компенсує нашу невдоволеність собою. Наприклад,

24
дівчина, яку у школі називали Ugly duсk (гидке каченя) може обрати собі
мережевий псевдонім Beаuty (красуня). Нерідко образ, який створюється
партнерами по спілкуванню поглинає особу користувача, починає впливати
на неї. Обраний нікнейм примушує прийняти на себе деякі додаткові
зобов’язання, тобто людина із нікнеймом Funny girl(весела дівчинка) навряд
чи буде агресивною, проте від Мr. Seсret (містер таємничість) слід чекати
якоїсь таємності, містики. Вибір нікнейму не є випадковим. Він відображає
внутрішній психологічний настрій користувача, його уявлення про світ і про
себе, яке відображене в короткій формулі. Таким чином, обраний нікнейм є
своєрідною ширмою, яка ховає за собою реальну людину.
Крім цього, більшість нікнеймів є нейтральними, і лише деякі мають
експресивне вираження.
І. Шевченко пояснює частотність вживання експресивних нікнеймів
так: «Називаючи себе тим або іншим нікнеймом, людина дає собі оцінку,
хоче показати свої якості, а ім'я, власне, просто називає людину. При
спілкуванні, наприклад в Інтернеті, люди часто змінюють свої імена з
певною метою. Наприклад, назвавши себе Мазохістом, хлопець хотів
здивувати та привернути увагу людей, а назвавши себе Довгоногою, дівчина
явно хотіла показати свою гідність» [42, с. 201].
Зважаючи на особливості номенів, у сучасній українській
антропоніміці не існує єдиної класифікації іменувань, у тому числі й
неофіційних. Тому нікнейми як особливі одиниці неофіційної сфери
аналізують за різними критеріями. У нашому дослідженні розглянемо
структурні, графічні, семантичні та граматичні особливості мережевих імен.
На нашу думку, цікаво було б визначити мотиви зібраних ніків, але зробити
це неможливо. Як результат, скласифікуємо нікнейми за:
 графічним зображенням;
 структурою;
 тематичною належністю;

25
  за частиномовною належністю.

2.1. Графічні особливості нікнеймів

Графічний аналіз передбачає розгляд варіантів написання нікнеймів.
Загалом за графічними собливостями можемо виділити назви, до
складу яких входять літери (різних алфавітів і стилів написання), цифри,
знаки і символи, смайлики.
Загалом, можна виділити такі групи графічної передачі нікнеймів:
1) відображені лише маленькими літерами: white_man, lovely___nastya,
олюсiчка, залiзнийарнi, natali_stadnyk, sk_mariana, tanya_lem, beci_g,
khokholyk_zoriana, vitalikkkkk, kylie_jenner, maria_way, sacha_chistova,
immortal, headless, honor soul, wakeup sacredly . Усього виявлено 274 таких
нікнеймів, це становить 54,8 % від усіх зібраних нікнеймів. Як бачимо, саме
ці мережеві імена становлять найбільшу групу.
2) представлені повністю великими літерами: BOUNTY/3,
BOOMBLBBBEE, DiMAS1, MISS_MARYY, POLIANNA, КУЛИЧКА,
ОСКАРВАЙЛД, SUONE_OFICIAL, ВЕСЕЛИЙ ПОМІДОР, PROTOP, МАЖОР
SCORPIO, ХРИЧ_ДИРИНДИЧ. Усього виявлено 24 таких нікнеймів, це
становить 4,8 % від усіх зібраних нікнеймів.
3) зображені великими і маленькими літерами (на початку, у середині або
в кінці слова): Xandreads Alliance, ElbaneLimbo, СкаРлет___ЙохаНсон,
BATman, SoNyAmArMeLaDova, VolfAuf, VASYAAAAAAA,
PLACHY_NA_TECHNO , DEvil, Global Offensive, MineCraft, WarFace,
CoK_CAHEK, Чебурашка, ApostaL, Зоряний воїн. Усього виявлено 76 таких
нікнеймів, це становить 15,2 % від усіх зібраних нікнеймів.
4) передані великими або маленькими літерами з використанням цифр:
iPhone11_pro2.0, майклджексон50, capuchino12_black, olesia1996,
nat_021098, judas45, back_to_the_future53, Кріс_230716,
solomiaShchudlo201551, u003d. Усього виявлено 32 таких нікнейми, це

26
становить 6,4 % від усіх зібраних назв.
5) з використанням додаткових знаків і символів (наприклад, крапки,
дефіси, лапки, знаки питання, три крапки): , Counter-Strike 1. 6, \u003e\u003e,
{cgfcfntkm ღ, ::: Pr [i] Zr [a] K, ~ Real Man ~ Чемпіон☼н. ° * "~, Mr *
PoZitiViK ~, * Дуже приємно цір * _, svet-v-okne,Women_20!!!1, Koks ***
OIIr,
ҳ̸Ҳ̸ҳ "Pirat" ҳ̸Ҳ̸ҳ. Усього виявлено 35 таких нікнеймів, це становить 7 % від
усіх зібраних нікнеймів.
6) з використанням смайликів: ♚The Best♛, vitalik_bandos☺,
Натало4ка♥♥☻, Angelina☺, ☺fallen from heaven☺, ООЛЬКО♣, МАРІЧКА☺,
Гуцулка☺Ксенняяя. Усього виявлено 59 таких нікнеймів, це становить 11,8
% від усіх зібраних нікнеймів.
Класифікацію нікнеймів щодо графічними особливостями подано в
Таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Класифікація нікнеймів за графічними особливостями
Способи графічної Кількість Відсоток
передачі нікнеймів
1) відображені лише 274 54,8 %
маленькими літерами
2) представлені 24 4,8 %
великими літерами
3) зображені великими і 76 15,2 %
маленькими літерами
4) передані великими 32 6,4 %
або маленькими
літерами з
використанням цифр

27
 5) з використанням 35 7%
додаткових знаків і
символів
6) з використанням 59 11,8 %
смайликів
Усього: 500 100%

Особливістю графічної передачі українських нікнеймів є те, що з

розвитком і поширенням Інтернету українські мовні особистості
використовують латиницю для передачі графічної оболонки нікнейма. Так,
спостерігається чотири основні тенденції:
 передача українського слова латиницею: kotyk20, Lesia, Andriyko,
tulen_z_antarktydy, piton8888, tygr, SoNyAmArMeLaDova, vitalik_bandos☺.
Саме такі нікнейми переважають серед усіх інших.
 повне запозичення іноземного слова, зокрема, з англійської мови:
(♚The Best♛ (найкращий), Women_20!!!1 (жінка), ☺fallen from heaven☺
(той, хто впав з неба), white_man (білтий чоловік), Batman, (Бетмен)
American_Superman (американський супермен);
 Змішання букв з двох алфавітів — українського та англійського:
capuchino12_чорне, Твій_cat, КОСТЯcleaverdaft;
 використання іноземного слова в якості нікнейма з передачею його
графічної форми за допомогою українських букв (Бамблбї, Нойс,
Самсунг_гелексііі).
Подібне розмаїття використання символів, знаків, змішування великих
і маленьких букв визначається особливостями місця функціонування
нікнеймів — інтернет-простору — і пояснюється бажанням користувачів, які
виступають віртуальними мовними особистостями, виділитися серед
величезної кількості інших користувачів або ж застосовується з метою

28
залучення більшої уваги. До того ж, залежно від використання таких
орфографічних одиниць, можна зробити певні висновки про емоційну
інтенцію носія нікнейма: знаки оклику, «смайлики» у вигляді двокрапки і
правої дужки або лише правої дужки дають можливість іншим учасникам
Інтернет-комунікації вважати, що носій імені з такими значками позитивно
налаштований на спілкування. Зазначимо, що на сучасному етапі розвитку
соціальних мереж виділитись серед мільйонів користувачів за допомогою
таких графічних особливстей важко. За нашими спостереженнями,
користувачі навпаки намагаються підібрати собі такий нікнейм, який легко б
запам’ятовувався іншими.
Серед мережевих імен спостерігається активне використання знаків
особливої семіотичної системи, що функціонує в основному в мережевому
просторі — емотиконів, або смайликів.
Смайл (смайлик, емотикоон, емограма) — схематичне зображення
людського обличчя, що використовується для передачі емоцій. Елемент
масової культури, що виник в міру поширення мережі інтернет серед
широких верств населення [33, с. 264]. Вони широко використовуються при
спілкуванні в інтернеті — у листах, форумах, чатах. Смайлиики можуть
складатися з графічних символів: дужок, знаків оклику, крапок. Проте
останнім часом такі текстові смайлики відійшли у минуле, а на зміну
прийшли графічні зображення людського обличчя.
При цьому іноді стандартний емотикон у вигляді усміхненого обличчя
замінюється однією дужкою, відкритої в ліву сторону (Сола) , МІССС
конгенальність) ). Окрім цього, часто використовується характерний для
Інтернет-простору знак, так звана «собака» — @ — для заміни букви «а»
(M@vk@, Р@влик_бой). У багатьох випадках в мережевих іменах, що
складаються з декількох слів, відсутні пробіли між його компонентами, що
теж є відмінною рисою Інтернет-комунікації
(ЧиНеЗанадтоДовгійВМенеНік).

29
 Значення смайликів, які найчастіше використовуються у нікнеймах

Графічне
Смайл Значення
зображення

усмішка,
:-) або :)
щастя

:-D сміх

:-О або =-О здивування

О:-) ангел

;-) або ;) підморгування

показувати
:-Р або: Р
язика

зашаріти,
:-[
почервоніти

Графічний аналіз власних назв в соцмережах показує, що нікнейми, як

в англійській, так і в українській мовах, значно відрізняються від
традиційних імен: вони можуть передаватися за допомогою лише буквених
символів, як маленьких, так і великих. При цьому слово може починатися з
маленької літери, мати великі літери в середині або на кінці, що прямо
суперечить нормам і правилам писемного мовлення і зумовлено
особливостями Інтернет-простору як особливої форми комунікації і сфери
функціонування власної назви.
2.2. Структурні особливості нікнеймів

30
 Структурний аналіз нікнеймів передбачає розгляд лексичних одиниць з
точки зору їхнього складу.
Нікнейми мають різноманітні характеристики в плані структурного
вираження. За структурною виділяємо однослівні (Чебурашка, Lesia) та
багатослівні (Sandoraа_baby, honor soul) ніки. Проаналізувавши усі
мережевні імена, виділяємо такі групи нікнеймів:
1) представлені одним словом: DEvil (диявол), Чебурашка,
Women_20!!!1 (жінка), olesia1996, : kotyk20, Lesia, Andriyko, Натало4ка♥♥
☻, Angelina☺. Усьго виявлено 349 таких нікнеймів, це становить 69,8 % від
усіх зібраних ніків.
2) Представлені словосполученням: ЧЧИТАЮ_ІЗДрика,
Люблю_сПоРт, Твій_cat (твій кіт), American_Superman (американський
супермен), white_man (білий чоловік), Sadora_baby, honor soul (горда душа),
wakeup sacredly (прокидаюся раптово). Усього виявлено 140 таких
нікнеймів, це становить 28 % від усіх зібраних ніків.
3) представлені реченням: Я_красива_принцеса, Я_дитинаДОЩУ,
ЧиНеЗанадтоДовгійВМенеНік. Усього виявлено лише 11 таких нікнеймів, це
становить 2,2 % від усіх зібраних нікнеймів.
Класифікацію нікнеймів за структурою подано в Таблиці 2.
Таблиця 2.2
Класифікація нікнеймів за структурою
Групи нікнеймів Кількість Відсоток
1) представлені 349 69,8 %
одним словом
2) представлені 140 28 %
словосполученням
3) представлені 11 2,2 %
реченням

31
 Проведений аналіз показує, що для самономінації користувачі мережі
Інтернет найчастіше вибирають нікнейми, представлені одним словом, однак,
імена-конструкції також складають великий відсоток від загальної кількості
досліджуваних антропонімних одиниць. Словосполучення трапляються
частіше, ніж речення (в основному прості), що пояснюється, з одного боку,
стислістю і лаконічністю віртуального простору, а з іншого боку, технічно
обмеженою можливістю створення довгого імені. Що стосується мережевих
імен, виражених реченням, то їх кількість значно менша. Серед нікнеймів-
речень були виявлені в основному імена, що представляють собою просте
речення.
Отже, найчастотнішими назвами в мережі Інтернет в структурному
аспекті є ніки, представлений одним словом. Однак, імена-конструкції також
складають великий відсоток від загальної кількості лексичних одиниць.
2.3. Лексико-семантичні особливості нікнеймів
Розглянемо тематичні групи самоназв у мережі Інтернет та їх лексичні
особливості.
В основі тематичного групування нікнеймів, запропонованого
В. Дмитрієвим, покладено спосіб їхнього утворення. Відповідно до цієї
класифікації усі зібрані нами нікнейми можна об’єднати у такі групи:
 Автонім (грец. Autos — сам) — справжнє ім’я людини.
 Алонім (грец. Allos — інший), або гетеронім – прийняті як
псевдонім прізвище або ім’я реальної особи (письменника, актора, співака,
політичного діяча і т.ін.).
 Геонім (грец. Geo — земля) або топонім (грец. Topos – місце) —
псевдонім, пов’язаний із географічним положенням.
 Геронім — прийняте як псевдонім прізвище літературного
персонажа, персонажа фільму або міфологічної істоти.
 Зоонім (грец. Zoon — тварина) — підпис, в основу якого
покладено назву тварини.

32
  Пренонім (лат. Prae — перед) — підпис, що складається лише з
імені автора.
 Титлонім (лат. Titulus — титул) — псевдоніми, що вказують на
професію автора, так само як і на його суспільний статус, звання, посаду,
хобі.
 Фізіонім (грец. Phisis — природа) — псевдонім, в основу якого
покладено назву явища природи.
 Фітонім (грец. Phyton — рослина) — псевдонім, в основу якого
лягла назва рослини.
 Френонім (від грец. Fren — розум) — псевдонім, який указує на
головну рису характеру автора.
 Хроматонім (грец. Chroma — колір, фарба) — псевдонім, в
основу якого покладено назву кольору.
 Ейдонім (грец. Eidos — зовнішність) — імена, що
характеризують авторів з фізичного боку [20].
Для матеріалів нашого дослідження цієї класифікації виявилося
недостатньо, оскільки не всі лексеми можна віднести до поданих лексико-
семантичних груп, тому додатково виділяємо такі групи:
 нікмейми, що передають особливості емоційного стану
користувача;
 нікнейми, що позначають продукти харчування;
 нікнейми-абстрактні поняття;
 нікнейми-назви одягу.
На основі зібраного нами матеріалу констатуємо, що більшість
мережевих імен належать до автонімів: zoriana_khokholyk, natali_stadnyk,
katia_filkevich, olya_frendiy, ira_tatarun, Василь Прокопів, Кіраш Олександр,
Хомин Оксана, Леськів Тетяна. Це вказує на те, що користувачі не прагнуть
приховати свою особистість, вигадуючи ніки. Важливим є те, що

33
користувача, який використовує справжні ім’я і прізвище, легко знайти у
пошуковій системі.
До автонімів також належать мережеві імена, виражені особовим ім’ям
та імʼям по батькові, оскільки це є формою традиційного українського
офіційного іменування: Kristina.Vladyslavivna, olesia_batkivna,
vasyl_vasuliovich, Ольга Дмитрівна, Орест Олегович. Усього виявлено 153
ніки-автоніми, що становить 30,6 % від усіх зібраних нікнеймів.
Геоніми – це мережеві імена, що пов’язані з географічними назвами. У
більшості випадків вони вказують на належність людини до місця
проживання: Арсен Тернопіль, odessa_in_my_heart (Одеса у моєму серці),
kievskaya_divchyna, Хлопець зі Львова, Гуцулка Ксеня (гуцули – етнічне
населення Закарпаття, можливо, користувач з таким нікнеймом проживає
саме на території Закарпатської області). Усього виявлено 22 ніки-геоніми,
це становить 4,4 % від усіх зібраних нікнеймів.
Особливе місце серед віртуальних імен належить алонімам. Такі ніки
містять справжнє ім’я чи прізвище реальних відомих людей (співаків,
спортсменів, письменників, акторів): Бред Пітт (Бред Пітт – відомий
американський актор), Шакіра (Шакіра – латиноамериканська співачка).
Певні труднощі виникають з такими нікнеймами: Шевченко, Костенко,
Мазепа. Такі віртуальні імена є дуже поширеними і можуть вказувати на
відомих людей (будуть автонімами), але можуть належати і пересічному
користувачу(будуть алонімами): sevchenko1999, sewchenkoooo_007: від Тарас
Шевченко — український поет, Андрій Шевченко — український футболіст,
Шевченко – справжнє прізвище користувача; kostenko_o: від Ліна Костенко –
українська письменниця, Костенко — справжнє прізвище користувача;
Mazeppa: від Іван Мазепа — історичний політичний діяч, Мазепа – справжнє
прізвище користувача.
У групі аломів виділяємо напівалоніми (термін В. Дмитрієва). Це
псевдоніми, що складаються з поєднання реального прізвища з чужим ім’ям,

34
і навпаки. Наприклад, нікнейм Наталі.Кінг.books можна вважати
напівалонімом, тому що перший його компонент — це справжнє ім’я
користувача, а другий — Кінг – прізвище американського письменника
Стівена Кінга, який пише свої книги у жанрі хорор. Зазначимо, що king у
перекладі з англійської – це король, але слово books (книжки) вказує, на те,
що Кінг виступає саме як прізвище письменника, а не король. Таке
поєднання реального імені користувача з прізвищем відомої людини свідчить
про особисті переваги, уподобання користувача. У цьому випадку ми
розуміємо, що денотат цікавиться творчістю Стівена Кінга. Метою такого
нікнейма є повідомити інших користувачів про свої смаки й таким чином
знайти потенційних співрозмовників зі схожими вподобаннями. Усього
виявлено 34 ніки-алоніми, це становить 6,8 % від усіх зібраних нікнеймів.
У групі зоонімів виділяємо :
 назви тварин: vovk_auf, рижий__тігр_2200, ведмідь_ведмідь,
Хитра Лисичка;
 назви комах: Мука Цокотуха, crazy_bee (шалена бджола);
 назви птахів: Орел, Lastivka, bird2020 (пташка);
 назви морських тварин: Дельфінчик, Твоя Рибка.
Усього виявлено 28 нiків-зоонімів, це стaновить 5,6 % вiд аналізованих
нiкнеймiв.
У соціальних мережах, особливо у мережі Instagram, широко поширені
преноніми, у більшості серед осіб жіночої статі: anna_maria1415, NATALII,
mariii_>, Ксееніяя, Любов. Особливістю нікнеймів цієї групи є наявність
великої кількості зменшувально-пестливих форм імені: Оксанка – від Оксана,
Галинка – від Галина, Зорянка – від Зоряна, katushenka – від Катерина.
Крім цього, власне українські особові імена користувачі часто
замінюють іноземними варіантами: mariii_> (від українського Марія). Усього
виявлено 38 ніків-пренонімів, це становить 7,6 % від усіх зібраних нікнеймів.

35
 Серед нікнеймів велику групу становлять героніми. Найчастіше
користувачі обирають самоназву, взявши за основу ім’я:
– літературного персонажа: Cinderella♥ (Попелюшка – персонаж казки
Шарля Перро), Доріан Грей (Доріан Грей – персонаж твору Оскара
Уальда) Мефістофель___2.0 (Мефістофель – персонаж твору Данте
Алігері);
– персонажа фільму: Zorro (Зорро – персонаж фільму «Маска Зорро»),
Marti MacFly (Марті Макфлай– персонаж фільму «Назад у майбутнє»),
Джек Sparrow(Джек Горобець – персонаж фільму «Пірати Карибського
моря»);
– міфічної істоти: Мавка2001.
Труднощі виникають при розгляді нікнейму Thor (Тор), оскільки може
розглядатися як персонаж скандинавської міфології (Тор – бог грому і
блискавки) або як персонаж фільму «Месники». Зазначимо, що при будь-
якому з варіантів цей нік належатиме до геронімів. Усього виявлено 34 ніки-
героніми, це становить 6,8 % від усіх аналізованих нікнеймів.
Специфічною групою нікнеймів є титлоніми, я яких людина прямо
вказує рід своє діяльності, професію, хобі: Євгенія_репетитор,
Художник5555, English_teacher (вчитель англійської мови),
I_like_geography♥ (я люблю географію), КОМПОЗИТОР, lesia_tutor
(репетитор Леся). Метою таких віртуальних імен є повідомлення інших
користувачів про коло своєї спеціалізації й знаходження користувачів з
схожими хобі, партнерів чи, навіть, пошук роботи. Мета їх – таким чином
знайти потенційних співрозмовників зі схожими вподобаннями. Усього
виявлено 41 нік-титлонім, це становить 8,2 % від усіх аналізованих
нікнеймів.
Найменшу групу становлять нікнейми, в основу яких покладено назву
явища природи: Ураган3000, little_snowflake (маленька сніжинка),

36
Flashhh69(блискавка), RAIN (дощ). Усього виявлено 4 ніки-фізіоніми, це
становить 0,8 % від усіх аналізованих нікнеймів.
Серед групи фітонімів, імен, в основі яких лежить назва рослини,
більшість ніків подано англійською мовою: Camolineee (ромашка), RED
ROSE (червона троянда), violet2000 (фіалка). Лише один нікнейм подано
українською мовою: Нарцис♥. Усього виявлено 9 ніків-фітонімів, це
становить 1,8 % від усіх аналізованих нікнеймів.
Серед усіх груп нікнеймів френоніми несуть найбільше інформації про
користувача: Красуне4ка, cleaver (розумний), funny boy (веселий хлопець),
beatyyyyy_queen (королева краси), crazy_man (шалений чоловік), serious_guyy
(серйозний чувак, «чувак» — сленг. хлопець), princcess (принцеса).
Зазначимо, що таку характеристику для себе обирає сам користувач, тому
вона може бути неправдивою. Усього виявлено 42 ніки-френоніми, що
становить 8,4 % від усіх аналізованих нікнеймів.
Велику групу становлять нікнейми-хроматоніми, в основу яких
покладено назви кольорів. Слід зазначити, що серед цих назв у ніках
переважають чорний і білий: black_cat (чорний кіт), WHITE.RABBIT (білий
кролик), RED ROSE (червона троянда), bblackk_pprincee (чорний принц),
white man (білий чоловік). Усього виявлено 27 ніків-хроматонімів, це
становить 5,4 % від усіх аналізованих нікнеймів.
Серед усіх зібраних нікнеймів невелику групу становлять ейдоніми,
імена, що характеризують користувачів з фізичного боку. Як правило,
користувачі підкреслюють особливу фізичну рису: strong_man (сильний
чоловік), little.girl (маленька дівчина), my long legs (мої довгі ноги). Усього
виявлено 18 ніків-ейдонімів, це становить 3,6 % від усіх нікнеймів.
Серед нікнеймів, що передають особливості емоційного стану
користувача (емотонімів), знаходимо такі: Найщасливіша_у_світі, Happy cat
(щасливий кіт), lonelyyy (самотній), sad_princcess (сумна принцеса). Усього
виявлено 11 ніків-емотонімів, це становить 2,2 % від усіх нікнеймів.

37
 Невелику кількість становлять нікнейми, до складу ких входять назви
продуктів харчування: Шоколадний Кекс, 22banana22 (банан), sweet_candy
(солодка цукерка), БУЛОЧКА_З_МАКОМ♥, Пиріжок, Lopipop (льодяник).
Усього виявлено 19 таких ніків, це становить 3,8 % від усіх аналізованих
нікнеймів.
До групи ніків, основи яких позначають абстрактні поняття, відносимо:
LOVVEEE?(любов), death(смерть), HAPPY(щастя), безмежна_радість,
time2019 (час). Усього виявлено 8 таких ніків, це становить 1,6% від усіх
аналізованих нікнеймів.
Серед групи нікнеймів-назв одягу виділяємо: little_black_dress
(маленьке чорне плаття), полосатая.рубашка, Шапка_з_собою,
ходжу_в_шапці, sock45 (шкарпетка). Усього виявлено 12 таких ніків, це
становить 2,4 % від усіх аналізованих нікнеймів.
Лексико-семантичні групи нікнеймів, виявлені на основі 500 лексичних
одиниць, подано в Таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Класифікація нікнеймів за тематичною належністю
1 Тематичні групи Кількість Відсотки
№№
1
1 Автоніми 153 30,6 %
2
2 Геоніми 22 4,4 %
3
3 Алоніми 24 6,8 %
4
Зооніми 28 5,6 %
4
5
5 Преноніми 38 7,6 %

38
 6
6 Героніми 34 6,8 %
7
7 Титлоніми 42 8,2 %
8
8 Фізіоніми 4 0,8 %
9
9 Фітоніми 9 1,8 %
1
10 Френоніми 42 8,4 %
1
11 Хроматоніми 27 5,4 %
1
12 Ейдоніми 18 3,6 %
1
13 Емотоніми 11 2,2 %

1Нікнейми, що позначають
14 продукти харчування 19 3,8 %

1Нікнейми, що позначають
15 абстрактні поняття 8 1,6%

1 Нікнейми, що
16 позначають назви одягу 12 2,4 %
Усього 500 100 %

Зібраний лексичний матеріал дав змогу виокремити певні ознаки,

згідно яких ми розподілили віртуальні імена на 16 умовних груп на основі
класифікації В. Дмитрієва.
Отже, як демонструє проведене дослідження, в українській Інтернет-
антропоніміці найбільшу кількість становлять автоніми (30,6% від загальної

39
кількості лексичних одиниць). Це можна пояснити тим, що автонім — це
справжнє ім’я людини, а сучасні користувачі не прагнуть приховати
справжнє ім’я, а намагаються дати якомога більше інформації про себе.
Великий відсоток серед зібраних ніків становлять френоніми (8,4 %) і
титлоніми (8,2 %). Лише невелика кількість користувачів (0,8 %)
використовує фізіоніми у якості віртуального імені.

2.4. Граматичні особливості нікнеймів

Зазначимо, що мережеві імена можуть бути виражені різними
частинами мови. Найчастіше це іменники та прикметники. Значний відсоток
серед нікнеймів займають і ті, що виражені іншими частинами мови, а саме:
займенниками, числівниками, дієсловами.
Найбільшу кількість становлять мережеві імена, вираженні
іменниками: Camolineee (ромашка), violet2000 (фіалка), Нарцис♥,
Красуне4ка, princcess (принцеса), Орел, Lastivka, bird2020 (пташка),
Дельфінчик, Мавка2001, Художник5555, КОМПОЗИТОР, 22banana22
(банан), Пиріжок, Lopipop (льодяник), Women_20!!!1 (жінка), Batman
(Бетмен), Любов., Ураган3000, Flashhh69 (блискавка), LOVVEEE?(любов),
death(смерть), RAIN (дощ), sevchenko1999, sewchenkoooo_007, Гетьман_,
КОЗА4ОК. Усього ми виявили 139 ніків, вираженних імеником, це стновить
27,8 % від усіх аналізованих нікнеймів.
Крім цього, значну кількість становлять ніки-прикметники: ♚The
Best♛ (найкращий), Поганий♥, Sad(( (сумний), HAPPY(щасливий), reach666
(багатий), cleaver (розумний), CRAZYYY (божевільний). Усього ми виявили 54
ніки, виражені прикметником, це становить 10,8 % від усіх аналізованих
ніків.
Серед ніків, що виражені дієсловами, виділяємо такі: do!!! (роби), cryyy
(плакати, кричати), ЛЮБЛЮ♥, hate_02020 (ненавидіти). Усього ми виявили
23 ніки, виражені дієсловом, це становить 4,6 % від усіх нікнеймів.

40
 Серед нікнеймів, що виражені числівниками, переважають порядкові:
First 1111111(перший), Нульовий_0, СОТИЙ, десятий10десятий. Усього ми
виявили 9 ніків, виражених числівниками, це становить 1,8 % від усіх
аналізованих нікнеймів.
Найменшу кількість становлять мережеві імена, що виражені
займенниками. Ми виявили лише чотири таких ніки: ЯЯЯЯЯяЯ, me45_45 (я),
YoU (я), I__________(я), це становить 0,8 % від усіх аналізованих ніків.
Серед нікнеймів є дуже велика кількість імен, представлених різними
морфологічними конструкціями, тому такі нікнейми віднесемо в окрему
групу. До подібних конструкцій відносяться одиниці, побудовані за такими
схемами:
 прикметник + іменник: Чорний_Коотик, Твоє_сонНечко,
American_Superman (американський супермен), white_man (білий чоловік),
lovely___nastya (улюблена Настя), залізнийарні, Зоряний Вооїн,
capuchino12_чорне (чорне капучіно), Твій_cat (твій кіт), рижий__тігр_2200,
Хитра Лисичка, crazy_bee (шалена бджола), Твоя Рибка, strong_man (сильний
чоловік), little.girl (маленька дівчина), long legs (довгі ноги), Happy cat
(щасливий кіт), lonelyyy, sad_princcess (сумна принцеса), Шоколадний Кекс,
sweet_candy (солодка цукерка), безмежна_радість, little_black_dress
(маленьке чорне плаття), полосатая.рубашка;
 вигук + прикметник + іменник: Oh My Gosh (О, Боже мій!);
 прислівник+(артикль) іменник: Just a_child (просто дитина);
 займенник + дієслово (I_want25255, he__is♥, я_люблю,
ВоНА_ЖИВА );
 частка + іменник (NotBOY);
 дієслово + іменник : ЧИТАю_ІЗДрика, Люблю_сПоРт;
Усього ми виявили 190 ніків, виражених поєднанням різних частин
мови, це становить 38 % від усіх зібрних нікнеймів.

41
 Класифікацію нікнеймів за частиномовною належністю подано в
Таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Класифікація нікнеймів за частиномовною належністю
Частина мови, якою Кількість Відсоток
виражений нікнейм
Іменник 139 27,8 %
Прикметник 54 10,8%
Дієслово 23 4,6 %
Займенник 4 0,8 %
Числівник 9 1,8 %
Поєднання 190 38%
різних частин мови
Усього: 500 100 %

Отже, серед аналізованих нікнеймів найбільшу кількість становлять

назви, що вираженні поєднанням різних частин мови, особливо багато
мережевих імен є поєднанням іменника з прикметником: Чорний_Котик,
Твоє_сонечкоОо, American_Superman (американський супермен), white_man
(білий чоловік), lovely___nastya (улюблена Настя), злізнийарніi. Таких ніків
ми виявили 38 %. Досить багато віртуальних імен представленні іменниками
(27,8 %), а найменшу кількість становлять ті, що виражені займенниками (0,8
%).
Отже, на рівні графічного зображення нікнейми значно відрізняються
від традиційних імен: вони можуть бути графічно відображені лише
маленькими літерами, тільки великими літерами, великими і маленькими
літерами, великими або маленькими літерами з використанням цифр, а також
додаткових знаків і символів (наприклад, крапки, дефіси, нижні пробіли,

42
лапки, знаки питання, ткрапки). Проаналізувавши ніки за структурою, ми
встановили, що найбільш часто користувачі вибирають нікнейм,
представлений одним словом, однак, імена-конструкції також складають
великий відсоток від загальної кількості лексичних одиниць. Серед
нікнеймів-речень були знайдені в основному імена, що представляють собою
просте речення. У класифікації за тематичною найбільшу кількість
становлять автоніми (30,6% від загальної кількості лексичних одиниць). Це
можна пояснити тим, що автонім — це справжнє ім’я людини, а сучасні
користувачі не прагнуть приховати справжнє ім’я, а намагаються дати
якомога більше інформації про себе. Класифікація за частиномовною
належністю показала, що найбільшу кількість становлять нікнейми, що
вираженні поєднанням різних частин мови, особливо багато мережевих імен
є поєднанням іменника з при кметником: Чорний_Коотик, Твоє_сонечкоОо.

43
 ВИСНОВКИ
Таким чином, розвиток Інтернет-спілкування, постійне збільшення
кількості користувачів мережі, а значить і поява нових нікнеймів дає основу
для подальших досліджень в цій галузі. Система нікнеймів включає в себе
різного роду явища за складом, походженням та за наявністю експресії.
Термін «нік» (або «нікнейм»), утворився від англійського слова nісknаmе і
перекладається як «кличка» або «прізвисько».
Нікнейм у мережі – це один з способів самоідентифікації серед
мережевих користувачів, а у процесі спілкування в мережі віртуальна
особистість конструює власну ідентичність за рахунок самопрезентації.
Найчастіше в нікнеймі зашифрована інформація про самого користувача:
крім особистого імені, це може бути вік, стать, професія, хобі, особливості
зовнішності або характеру людини, її емоційний стан, вподобання тощо.
Існує багато класифікацій мережевих імен, побудованих за різними
принципами. Проведене дослідження свідчить, що користувач соціальної
мережі не прагне приховати своє «я», а, навпаки, хоче якнайбільше
реалізувати себе у віртуальному спілкуванні як особистість комунікативну,
незвичайну, яскраву. Ніки замінюють, приховують реальні імена людей і,
відповідно, дозволяють показати себе більш розкутим та незалежним в
інтернет-просторі. Бо він дозволяє особистості створити індивідуальний
образ, обрати відповідне ім'я, яке буде елементом вербальної самопрезентації
за власним бажанням.
Ми покласифікували зібрані нікнейми за структурою і графічним
зображенням, тематичною та частиномовною належністю.
На рівні графічного зображення нікнейми значно відрізняються від
традиційних імен: вони можуть бути графічно відображені лише маленькими
літерами: white_man, lovely___nastya, олюсічка, залізнийарні, natali_stadnyk,
sk_mariana, tanya_lem (54,8 %), тільки великими літеками: BOUNTY/3,
BOOMBLBBBEE, DiMAS1, MISS_MARYY, POLIANNA, КУЛИЧКА,

44
ОСКАРВАЙЛД, SUONE_OFICIAL, ВЕСЕЛИЙ ПОМІДОР, PROTOP, МАЖОР,
SCORPIO, ХРИЧ_ДИРИНДИЧ (4,8 %), великими i маленькими лiтеpами:
Xandreads Alliance, ElbaneLimbo, СкаPлет___Йохансоннн, BATman,
SoNyAmArMeLaDova, VolfAuf, VASYAAAAAAA, PLACHY_NA_TECHNO ,
DEvil, Global Offensive, MineCraft, WarFace, CoK_CAHЕK, Чебурашка,
ApostaL, Зоряний Воїн, (15,2 %) , великими або маленькими літерами з
викоpиcтанням цифp: iPhone11_pro2.0, майклджексн50, capuchino12_black,
olesia1996, nat_021098, judas45, back_to_the_future53, Кpіс_230716,
solomiaShchudlo201551, u003d (6,4 %), а також додаткових знаків і символів
(наприклад, крапки, дефіси, нижні пробіли, лапки, знаки питання, три
крапки): Counter-Strike 1. 6, \u003e\u003e, Xспасатель ღ, ::: Pr [i] Zr [a] K, ~
Real Man ~ Чtмпi☼н. ° * "~, Mr * PoZitiViK ~, * Дуже приємно цар * _, svet-
v-okne,Women_20!!!1, Koks *** OIIr,
ҳ̸Ҳ̸ҳ "Pirat" ҳ̸Ҳ̸ҳ (7 %).
За структурою найчастіше користувачі мережі Інтернет вибирають
нікнейм, представлений одним словом: DEvil (диявол), Чебурашка,
Women_20!!!1 (жінка), olesia1996, : kotyk20, Lesia, Andriyko, Натало4ка♥♥
☻, Angelina☺. ( 69,8 %). Однак, імена-конструкції також складають великий
відсоток від загальної кількості лексичних одиниць: ЧИТАю_ІЗДрика,
Люблю_сПоРт, Твій_cat (твій кіт), American_Superman (американський
Супермен), white_man (білий чоловік), Sadora_baby, honor soul (горда душа),
wakeup sacredly (прокидаюся раптово) (28 %). Словосполучення
трапляються частіше, ніж речення (в основному прості), що пояснюється, з
одного боку, стислістю і лаконічністю віртуального простору, а з іншого
боку, технічно обмеженою можливістю створення довгого імені. Серед
нікнеймів-речень виявлені в основному імена, що представляють собою
просте речення: Я_красива_принцеса, Я_дитинаДОЩУ,
ЧиНеЗанадтоДовгійВМенеНік (2,2 %).

45
 Зібраний онімний матеріал дав змогу виокремити певні ознаки, згідно
яких ми розподілили віртуальні імена на 16 умовних груп. Найчастотніше
презентовані автоніми (30,6% від загальної кількості лексичних одиниць):
zoriana_khokholyk, natali_stadnyk, katia_filkevich, olya_frendiy, ira_tatarun,
Василь Прокопів, Кіраш Олександр, Хомин Оксана, Леськів. Це можна
пояснити тим, що автонім – це справжнє ім’я людини, а сучасні користувачі
не прагнуть приховати справжнє ім’я, а намагаються дати якомога більше
інформації про себе. Важливим є те, що користувача, який використовує
справжні ім’я і прізвище, легко знайти у пошуковій системі. Великий
відсоток серед зібраних ніків становлять френоніми: Красуне4ка, cleaver
(розумний), funny boy (веселий хлопець), beatyyyyy_queen (королева краси),
crazy_man (шалений чоловік), serious_guyy (серйозний чувак, «чувак» –
сленг. хлопець), princcess (принцеса) Красуне4ка, cleaver (розумний), funny
boy (веселий хлопець), beatyyyyy_queen (королева краси), crazy_man
(шалений чоловік), serious_guyy (серйозний чувак, «чувак» – сленг. хлопець),
princcess (принцеса) (8,4 %) і титлоніми: Євгенія_репетитор, Художник5555,
English_teacher (вчитель англійської мови), I_like_geography♥ (я люблю
географію), КОМПОЗИТОР, lesia_tutor (репетитор Леся) (8,2%). Лише
невелика кількість користувачів (0,8%) використовує фізіоніми у якості
віртуального імені: Ураган3000, little_snowflake (маленька сніжинка),
Flashhh69(блискавка), RAIN (дощ).
Отже, найбільшу кількість виявлених онімів становлять нікнейми, що
вираженні поєднанням різних частин мови, особливо багато мережевих імен
є поєднанням іменника з прикметником: Чорний_Коотик, Твоє_сонечкоОо,
American_Superman (американський супермен), white_man (білий чоловік),
lovely___nastya (улюблена Настя), залізний арні. Таких ніків ми виявили
38%. Досить багато віртуальних імен представленні іменником: Camolineee
(ромашка), violet2000 (фіалка), Нарцис♥, Красуне4ка, princcess (принцеса),
Орел, Lastivka, bird2020 (пташка), Дельфінчик, Мавка2001, Художник5555,

46
КОМПОЗИТОР, 22banana22 (банан), Пиріжок, Lopipop (льодяник),
Women_20!!!1 (жінка), Batman (Бетмен), Любов., Ураган3000, Flashhh69
(блискавка), LOVVEEE?(любов), death(смерть) (27,8 %), а найменшу
кількість становлять ті, що виражені займенником: ЯЯЯЯЯяЯ, me45_45 (я),
YoU (я), I__________(я) (0,8 %).
Отже, аналіз мережевих імен соціальних мереж Instagram та Facebook
показав, що нікнейм – новий сучасний різновид найменування користувачів.
Люди використовують найрізноманітніші ніки для презентації себе як
особистості, пікреслюючи риси характеру, уподобання, захоплення тощо.

47
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абельс Х. Інтеракція, ідентифікація, презентація. Психологія
спілкування. Луцьк, 1999. С. 89–120.
2. Анікіна Т. В. Віртуальний антропонім в системі сучасної комунікації.
Філологічний вісник. 2012. №2. С. 56–59.
3. Архипов Г.А. Прозвища жителей деревни Средние Юры. Ономастика
Поволжья. Уфа, 1973. Вып. 3. С. 17–24.
4. Асмус Н. Г. Лінгвістичні особливості віртуального комунікативного
простору: дис. ... канд філол. наук: 10.02.00. Луганськ, 2005. 191 с.
5. Балкунова А. С. Роль сетевого имени во взаимодействии субъектов
виртуальной коммуникации: автореф. дис. на соискание научн. степени
канд. филол. наук: 10.02.19. Москва, 2012. 26 с.
6. Башаева Б. Никнейм как явление ономастики: лексическая
характеристика. Обнинск, 2007. URL: http:
//www.sugi-obninsk.ru/index.php? Set = cont & id = 60 (дата звернення:
12.01.2020).
7. Величко Г. В. Психологія ділового спілкування. К., 2006. 169 с.
8. Виноградова Т. Ю. Специфіка спілкування в Інтернеті. Зіставна
філологія: Лінгвокультурний аналіз. Харків, 2004. С. 63–67.
9. Галичкина Е. Н. Имена самопрезентации в онлайновом интернет-
общении Дискуссионные вопросы современной лингвистики. Калуга,
2005. С. 37–44.
10. Гогуленко О. Антропонiмiя в ономастичному просторі. Проблеми і
проекції сучасного українського мовного і літературного процесу: зб.
наук. праць I Міжнародної студентської науково-практичної конференції.
Луцьк, 2012. С. 73–83.
11. Горошко Е. И. К уточнению понятия «Компьютерно-опосредованная
коммуникация» : проблемы терминоведения. Образовательные
технологии и общество. 2009. № 2. С. 445–479.

48
12. Гоффман И. Представление себя другим в повседневной жизни. Москва,
2000. 89 с.
13. Гоцев Ю. А. Особливості самопредставлення підлітків в сімейній,
навчальній та дружній сферах спілкування: дис ... канд. психол. наук:
19.00.01. Луцьк, 2008. 134 с.
14. Громик Ю. Лексика тематичної групи «риси характеру людини та її
поведінка» в поліській говірці с. Липне. Волинь філологічна: текст і
контекст. Західнополіський діалект у загальноукраїнському та
всеслов’янському контекстах. Луцьк: РВВ «Вежа», 2007. Вип. 4. С. 63–
82.
15. Дмитрієв В. Г. Сховавши ім'я: з історії псевдонімів і анонімів. К.:
Наукова думка, 1977. 312 с.
16. Елькин А. Н. Лингво-социокультурные особенности речевой
деятельности в сфере компьютерно-опосредованной коммуникации (на
материале англоязычных блогов): дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04.
Пятигорск, 2012. 198 с.
17. Жуков Ю. М. Эффективность делового общения. Москва, 1990. 168 с.
18. Зінченко Е. В. Саморозкриття особистості як соціально-психологічний
феномен. Прикладна психологія. 1998. № 5. С. 59–69.
19. Коваль А. П. Життя і пригоди імен. К., 1988. 256 с.
20. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. К.: Видавничий центр Академія,
2001. 368 с.
21. Кубрак Т. А. Інтенція самопрезентації суб'єкта в вербальної комунікації:
дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01. Львів, 2009. 228 с.
22. Куніщук В. Н. Міжособистісне спілкування. Херсон, 2002. 87 с.
23. Лутвинова А.В. Лингвистические особенности виртуального дискурса.
Волгоград: Изменение, 2009. 477 с.
24. Масна А. А. Психологія спілкування. Харків. 1991. 265 с.

49
25. Мишко Н. В. Саморозкриття особистості в процесі спілкування.
Особистість. Спілкування. Групові процеси: зб. оглядів. Львів., 1991.
С. 37–75.
26. Нові слова та значення: словник / Ін-т укр. Мови НАН України; уклад.
Л.В. Туровська, Л.М.Васількова. К. : Довіра, 2009. 271 с.
27. Омельянов Ю. М. Активне соціально-психологічне навчання. Львів,
1985. 165 с.
28. Речник Н.В. Англомовний чат як різновид комп'ютерно-опосередкованої
комунікації (прагмалінгвістічне дослідження): автореф. дис. на здобуття
наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04. Луцьк, 2011. 240 с.
29. Романів А. В. Вплив візуальної самоподачі образу «Я» на конфліктність
суб'єкта спілкування: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01. Донецьк, 2002.
198 с.
30. Сазонова Є. О. Антропонім в Інтернет-комунікації (на матеріалі
української, англійської та італійської мов): дис. ... кандидата філол.
наук: 10.02.15. Донецьк, 2013. 190 с.
31. Синельникова Л. М. Мовна особистість vs дискурсивна особистість:
відносини додатковості або нова категоризація. Жанри і типи тексту в
науковому та медійному дискурсі. 2011. Вип. 9. С. 37–44.
32. Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей: словник -
довідник. К.: Наук. думка, 1996. 308 с.
33. Словник сучасного українського сленгу / упоряд. Т. М. Кондратюк.
Харків: Фоліо, 2006. 350 с.
34. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за
ред. І. К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1976. Т. 6. 426 с.
35. Словник української ономастичної термінології / уклад. Бучко Д. Г.,
Ткачова Н. В. Харків: Ранок-НТ, 2012. 256 с.
36. Соколова-Бауш Е. А. Самопрезентація як фактор формування враження:
дис. канд. психол. наук 19.00.05. Одеса, 1999. 212 с.

50
37. Соціально-психологічний словник / уклад. М.Чапка, У. Контні.
Місловіце: Гурносльонська вища шк. пед. ім. кардинала А.Хлонда, 2010.
519 с.
38. Стратегії самопрезентації в Інтернет та їх зв'язок з реальною
ідентичністю. URL: http: // flogiston. ru / articles / netpsy / strategy (дата
звернення: 12.02.2020).
39. Тепін М. Н. Емоційне саморозкриття особистості щодо різних партнерів:
дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01. Ростов, 2008. 251 с.
40. Ходоренко Г. В. Найменування осіб у російськомовній Інтернет-
комунікації : структурний і семантичний аспекти : автореф. дис. На
здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.02. Дніпропетровськ,
2006. 18 с.
41. Хорікова В. С. Когнітивний аналіз нікнеймів користувачів мережі
Інтернет. Питання когнітивної лінгвістики. 2010. № 3. С. 64–68.
42. Шевченко І. С. Варіативність самопрезентації особистості в Інтернет
спілкуванні: дис. … канд. психол. наук: 19.00.01. К., 2002. 265 с.
43. Шевчук Ю. С. Граматика спілкування. Харків, 1996. 192 с.
44. Аedeschi J. T. Identities, the phenomenal self, and laboratory research.
Impression management theory and social psychological research. N.Y.,
1981. 321 р.
45. Agha A. Language and Social Relations. New York: Cambridge University
Press, 2007. 446 p.
46. Bechar-Israeli H. From «Bonehead» to «cLoNehEAd»: Nicknames, Playsand
Identity on Internet Relay Chat. Journal of Computer-Mediated
Communication. 1998. Vol. 1. № 2. P. 145–167.
47. Mann C. Internet Communication and Qualitative Research. A Handbook for
Researching Online. London: Sage Publication, 2000. 272 p.
48. Wallace P. The Psychology of the Internet. Cambridge: Cambridge University
Press, 1999. 264 p.

51
52