ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 

КОМУНІКАТИВНА ЛІНГВІСТИКА ЯК НАУКА

1. Становлення і розвиток комунікативної лінгвістики.

Вивчення мовної комунікації (комунікативної лінгвістики) значною мірою
ґрунтується на загальній теорії комунікації. Теорія комунікації – галузь наукових
досліджень, яка вивчає універсальні механізми та закономірності інформаційного обміну
в природі й суспільстві.
Перші паростки цієї галузі з’явилися наприкінці 40-х – на початку 50-х рр. XX
ст., однак досі ця наука вважається не цілком сформованою. Термін “теорія комунікації”
вперше вжили електротехніки, які займалися математичним аналізом сигналів.
Зародження науки теорії комунікації пов’язують із публікаціями американських
математиків К. Шеннона і Н. Вінера.
Протягом XX ст. інтерес суспільства до вивчення проблем комунікації постійно
зростав, що було зумовлено насамперед науково-технічним прогресом, упровадженням
нових технологій. Час від часу комунікація опинялась в центрі уваги публічних дебатів
про демократію, а також пропаганди, мас-медіа, поп-культури та міжособистісних
відносин.
На початку XX ст. комунікація як формальна категорія знань насамперед
асоціювалася із комерційними та військовими перевезеннями. З виникненням і
поширенням електронних засобів зв’язку комунікацію почали розглядати як передавання
інформації за допомогою технологічних каналів. Із часом її дедалі частіше визначали як
інтерактивний процес, спрямований на здійснення важливих функцій у різних сферах
суспільного життя.
У 70–80-ті роки XX ст. теорія комунікації перебувала під впливом
різноманітних наукових традицій та напрямів. Вона увібрала і трансформувала чимало
ідей лінгвістів, антропологів, соціологів, психологів, філософів, юристів і почала
розвиватися як міждисциплінарна галузь, предмета досліджень якої не визначено
однозначно.
До речі, є багато підходів до її вивчення. Так, сучасний американський учений
Джеймз Андерсон у книзі “Комунікативна теорія: епістемологічні основи” (1996)
проаналізував понад 240 концепцій теоретичного обґрунтування комунікації.
 Інший американець – Р. Крейг виділив сім традиційних напрямів у теорії
комунікації, які найбільше вплинули на її розвиток: риторичний семіотичний,
феноменологічний, кібернетичний, соціопсихологічний, соціокультурний, критичний.
Очевидно, з цими напрямами (традиціями) варто ознайомитися, оскільки вони певною
мірою дотичні до проблем, які розглядає філософія права, а також пов’язані з основами
комунікативної культури правника.

2. Сутність, категорії комунікативної лінгвістики.

Це розділ і водночас новий напрям сучасної науки про мову, предметом якого є
процеси спілкування людей з використанням живої природної мови, а також з
урахуванням усіх наявних складових комунікації (фізичних, фізіологічних, психологічних,
соціальних, контекстних, ситуативних та ін.).
 3. Предмет і завдання комунікативної лінгвістики.
Об’єкт комунікативної лінгвістики – мова, представлена в реальних процесах
комунікації (дискурсивна практика).
Предмет комунікативної лінгвістики – організація комунікативної ситуації у
взаємодії її функціональних взаємно детермінованих модулів, одним із яких є вербальне
повідомлення (текст) (Селіванова О. О.)
Предмет комунікативної лінгвістики – вивчення мови в реальних процесах
спілкування (комунікації). (Бацевич Ф. С.)

4. Актуальні проблеми комунікативної лінгвістики.

5. Проблема взаємодії мови і суспільства.

6. Методи дослідження комунікації.

Для самостійного опрацювання:

Комунікативна лінгвістика у системі інших лінгвістичних дисциплін.
Сучасний стан досліджень із комунікативної лінгвістики.
 Практична частина
Завдання 1.
Законспектувати:
1) Данилюк Н. О., Рогач О. О. Сучасні напрями мовознавства:
соціолінгвістика і комунікативна лінгвістика: теорія і практика. The XIV
International Science Conference «Theoretical foundations in practice and
science», 2021. December 21-24, Bilbao, Spain. P. 466–470
(https://books.google.com.ua/books?
hl=en&lr=&id=cUZWEAAAQBAJ&oi=fnd&pg=PA466&dq=info:BVNIIo-
MMT8J:scholar.google.com&ots=U1YWfyJEyB&sig=FhTW2i1d6OeQWJRkjmo
AnEeGyKA&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false).
2) Заніздра Н. О., Заніздра В. В. Напрями сучасного мовознавства.
Вісник КДПУ імені Михайла Остроградського. Вип. 2/2008 (49). Част. 1.
С. 21–24 (https://drive.google.com/file/d/1vZ3GPyYYQ0PQUED9Uv-
QWVf3yNkylAYv/view?usp=share_link).
3) Селіванова О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Черкаси:
Диск, 2017. С. 550–552.

Завдання 2.
Охарактеризувати співвідношення комунікативної лінгвістики,
соціолінгвістики, теорії мовленнєвих актів, лінгвопрагматики,
лінгвоперсонології, паралінгвістики та лінгвістики тексту в сучасному
парадигмальному просторі лінгвістики.
 Завдання 3.
Здійснити пошук реферативної бази даних Національної наукової
бібліотеки України ім. В. І. Вернадського
(http://www.nbuv.gov.ua/node/2116 ) і випишіть 10 назв авторефератів
дисертацій, захищених із тематики, пов’язаної з комунікативною
лінгвістикою. Обґрунтувати актуальність теми.

1. Подолкова С.В. Засоби реалізації комунікативності у науково-

технічних текстах (на матеріалі текстів технічної реклами і анотацій науково-
експериментальних статей) : Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04. —
Х., 2001. — 19 с. — укp.
2. Подолкова С.В. Засоби реалізації комунікативності у науково-
технічних текстах (на матеріалі текстів технічної реклами і анотацій науково-
експериментальних статей) : Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04. —
Х., 2001. — 19 с. — укp.
3. Дячук В.П. Комунікативна культура прямого телевізійного ефіру :
автореф. дис... канд. культурології: 26.00.01. — К., 2009. — 19 с. — укp
4. Фоміна Л.В. Комунікативна організація безсполучникового складного
речення спонукального типу : Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01. —
Х., 2000. — 19 с. — у
5. Матюшина І.І. Комунікативна природа смислу : Автореф. дис... канд.
філософ. наук: 09.00.02. — О., 2007. — 20 с. — укp.
6. Безкровна І.О. Комунікативна структура поетичного тексту
(семантичний та прагматичний аспекти) : Автореф. дис... канд. філол.
наук: 10.02.02. — К., 1999. — 20 
7. Радзієвська Т.В. Комунікативно-прагматичні аспекти текстотворення :
Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.15. — К., 1999. — 33 с. — укp
8. Дуденко О.В. Номінативна та комунікативна природа українських
паремій : Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01. — К., 2002. — 19
9. Хом'як А. П. Педагогічні технології формування комунікативної
компетентності старшокласників у процесі вивчення предметів
гуманітарного циклу : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.09. — К., 2010.
— 20 с. — укp.
10. Разорьонова М. В. Підготовка майбутніх вчителів іноземної мови до
діагностики та корекції рівня комунікативної культури в школярів : автореф.
дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. — Луганськ, 2010. — 20 с. — укp.
11. Сарновська С.О. Сучасна соціальна комунікативна культура
(філософсько-методологічний аналіз) : Автореф. дис... канд. філос.
наук: 09.00.03. — К., 2000
 12. Кухта І. В. Формування іншомовної комунікативної культури
майбутніх фахівців туристичної сфери : автореф. дис. ... канд. пед.
наук : 13.00.04. — Т., 2011. — 2
13. Добротвор О. В. Формування комунікативної компетентності
старшокласників засобами організаційно-діяльнісної гри : автореф. дис. ...
канд. пед. наук : 13.00.09. — К., 2011. — 20 с. — укp.

14. Герасимів Л. Я. Комунікативна ситуація звинувачення/виправдання в

англомовних художніх текстах для дітей: автореф. дис. ... к. філол.
н. : 10.02.04 - Германські мови. — 2019 — укp.
15. Костолович Т. В. Формування комунікативної компетентності
майбутніх учителів української мови і літератури у процесі навчання
фонетики й орфоепії: автореф. дис. ... к. пед. н. : 13.00.02 - Теорія і методика
навчання (з галузей знань). — 2019 — укp.
16. Костолович Т. В. Формування комунікативної компетентності
майбутніх учителів української мови і літератури у процесі навчання
фонетики й орфоепії: автореф. дис. ... к. пед. н. : 13.00.02 - Теорія і методика
навчання (з галузей знань). — 2019 — укp.

Завдання 4.
Підготувати презентацію до характеристики одного з методів
дослідження комунікації (5-7 слайдів).