МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ТИРОН ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 811.111‘367‘42:004.774.6БЛОГ

ЕКСПРЕСИВНИЙ СИНТАКСИС У ДИСКУРСІ АНГЛОМОВНОЇ

БЛОГОСФЕРИ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Київ – 2014
Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Інституту філології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка Міністерства
освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Малікова Ольга Валеріївна,
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка,
доцент кафедри англійської філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Ільченко Ольга Михайлівна,
Центр наукових досліджень
та викладання іноземних мов НАН України,
завідувач кафедри іноземних мов

кандидат філологічних наук, доцент

Чхетіані Тамара Дмитрівна,
Київський національний лінгвістичний університет,
кафедра лексикології і стилістики англійської мови
імені професора О. М. Мороховського

Захист відбудеться «29» травня 2014 р. о 12:00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 Київського національного університету
імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка,
14.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені

М. О. Максимовича імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул.
Володимирська, 58, зал № 12.

Автореферат розіслано «25» квітня 2014 р.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради канд. філол. наук Клименко Л. В.
 1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Пришвидшений темп сучасного життя, зростання ролі новітніх інформаційних

технологій, потреба в динамічному та ефективному обміні інформацією зумовили
інтеграцію ЗМІ в інтернет-простір. Поширення інформації через нові канали – веб-
сайти ЗМІ, соціальні мережі, відеохостинг Youtube – впливає на організацію
сучасного медійного дискурсу. Лінгвістичні розвідки, присвячені мовним
особливостям медійного дискурсу, відображені у працях А. Белла, Т. ван Дейка,
Т.Г. Добросклонської, Л.О. Кудрявцевої, С.І. Потапенка, М. Талбот та ін. Водночас
конвергенція та дигіталізація сучасного медійного дискурсу відкривають нові
перспективи для досліджень у лінгвістиці в цілому та медіалінгвістиці зокрема.
Процес інтегрування гуманітарних та соціальних дисциплін спричинив
розширення сфери інтересів лінгвістів і переорієнтацію сучасних мовознавчих
досліджень у напрямку дискурсивного аналізу (Н. Д. Арутюнова, А. Д. Бєлова,
В. Г. Борботько, Дж. Браун, Т. ван Дейк, В. І. Карасик, Ґ. Кресс, Т. ван Ліувен,
Н. Феркло) й актуалізували необхідність вивчення різних аспектів дискурсу із
залученням комунікативно-прагматичного виміру.
Реалізація сучасного англомовного медійного дискурсу в інтернет-просторі
спричинила популярність блогів і мікроблогів ЗМІ, що свідчить про глобалізаційні
процеси в інформаційному полі. Для блогів і мікроблогів сучасного медійного
дискурсу характерне активне використання синтаксичних засобів вираження
експресивності, які в поєднанні з лексичними та параграфемними засобами
дозволяють швидко і максимально ефективно реалізувати комунікативні наміри
адресанта: поділитися враженнями, думками, висловити ставлення до певних подій
чи явищ або їх особисту оцінку, спонукати до дії, переконати, заохотити,
акцентувати увагу, нагадати, вразити тощо. Синтаксичні одиниці беруть участь у
вираженні тонких стилістичних нюансів та емоцій, у переходах від одного стилю
викладу до іншого, у розподілі смислових акцентів, що сприяє досягненню
комунікативної мети і підвищує ефективність комунікації. Інтенсивність, емоційна
напруженість, динамізм розгортання дискурсу знаходять своє вираження передусім
у стилістично маркованих фігурах експресивного синтаксису.
Теоретичні і практичні здобутки сучасних мовознавчих студій створюють
підґрунтя для детального аналізу закономірностей функціонування мовних одиниць,
які розкривають свій експресивно-стилістичний і прагматичний потенціал у процесі
дискурсивної реалізації.
Дослідження засобів вираження експресивності, запропоновані вітчизняними і
зарубіжними вченими (О.В. Александровою, Ш. Баллі, М.М. Кожиною,
О.А. Косторовою, В. Матезіусом, Б. Тошовичем, Р.О. Якобсоном та ін.), становлять
ґрунтовну теоретичну та емпіричну базу для вивчення експресивного синтаксису в
блогах і мікроблогах сучасного медійного дискурсу.
Актуальність дисертаційної праці зумовлена необхідністю поглибленого
вивчення експресивного синтаксису в нових формах реалізації медійного дискурсу –
блогах і мікроблогах. Її важливість визначається поглибленою увагою сучасного
мовознавства до питань забезпечення ефективності мовленнєвої діяльності,
 2

потребою вивчення мови масової комунікації як засобу формування суспільної

думки і механізму реалізації мовленнєвого впливу на масову свідомість.
Зв'язок роботи з науковими темами. Дослідження виконано відповідно до
комплексної наукової теми Інституту філології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка ―Розвиток і взаємодія мов і літератур в умовах
глобалізації‖, затвердженої Міністерством освіти і науки України (код 06 БФ 044-
01). Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 4 від 23 листопада
2009 року) та відредаговано на засіданні вченої ради Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (протокол № 4 від 27 лютого 2014 року).
Метою дослідження є комплексний аналіз структурно-семантичних,
стилістичних, комунікативно-прагматичних особливостей засобів вираження
експресивного синтаксису в блогах і мікроблогах сучасного англомовного
медійного дискурсу.
Досягнення поставленої мети передбачає розв‘язання таких завдань:
 проаналізувати положення сучасної медіалінгвістики, дискурсології,
жанрології з метою визначення понять ―медійний дискурс‖, ―віртуальний медійний
дискурс‖, ―мова ЗМІ‖, ―блог‖, ―мікроблог‖;
 окреслити здобутки у сфері дослідження категорії експресивності в
сучасному мовознавстві; встановити співвіднесеність понять ―експресивність‖,
―емотивність‖, ―емфатичність‖, ―емоційність‖, ―інтенсивність‖;
 провести інвентаризацію синтаксичних засобів вираження експресивності,
що використовуються в блогах і мікроблогах сучасного віртуального медійного
дискурсу, здійснити їх детальний лінгвістичний аналіз і виявити їхні основні
прагматичні функції;
 схарактеризувати особливості взаємодії синтаксичних засобів вираження
експресивності з параграфемікою в блогах і мікроблогах;
 визначити варіативність комунікативно-прагматичного навантаження
синтаксичних засобів вираження експресивності в блогах і мікроблогах сучасного
віртуального медійного дискурсу;
Об’єктом дослідження є синтаксичні засоби вираження експресивності в
блогах і мікроблогах сучасного віртуального медійного дискурсу.
Предметом дослідження є комунікативно-прагматичні особливості
використання синтаксичних засобів вираження експресивності в блогах і
мікроблогах сучасного віртуального медійного дискурсу.
Матеріалом дослідження є 3000 текстів блогів, розміщених на веб-сайтах
англомовних інтернет-видань і служб новин (http://edition.cnn.com/,
http://cosmopolitan.com/, http://glamour.com/, http://www.nytimes.com/, http://www.
perezhilton.com та ін.) і 2000 повідомлень у мікроблогах англомовних періодичних
видань у Твіттері (https://twitter.com/Cosmopolitan, https://twitter.com/Glamourmag,
http://muckrack.com/та ін.) загальною кількістю 10 000 сторінок.
Для реалізації поставлених завдань у роботі використано сукупність методів
дослідження, спрямованих на досягнення максимального ступеня вірогідності
результатів: 1) метод індуктивного і дедуктивного аналізу й синтезу – для
 3

теоретичного узагальнення і формування висновків; 2) гіпотетико-дедуктивний

метод – для підтвердження на ілюстративному матеріалі висунутих гіпотез про
комунікативно-прагматичні, жанрово-стилістичні, композиційно-структурні
особливості блогів і мікроблогів медійного дискурсу; 3) системний метод – для
проведення інвентаризації та систематизації мовних і позамовних засобів вираження
експресивності, які використовуються у взаємодії; 4) методи прагмалінгвістичного
аналізу – для дослідження комунікативно-прагматичного навантаження засобів
вираження експресивності; 5) метод дискурс-аналізу – для вивчення специфіки
дискурсивної реалізації синтаксичних засобів вираження експресивності; 6)
структурно-семантичний, лексико-граматичний, стилістичний, синтаксичний
методи аналізу – для виявлення структурно-семантичних, лексико-граматичних,
стилістичних і синтаксичних особливостей засобів вираження експресивності.
Наукова новизна дослідження полягає у виявленні специфіки функціонування
засобів вираження експресивності в блогах і мікроблогах сучасного віртуального
медійного дискурсу. З цією метою було
 проаналізовано структурно-композиційні, прагмариторичні, експресивно-
стилістичні особливості блогів на веб-сайтах електронних ЗМІ та мікроблогів у
Твіттері; з‘ясовано вплив специфіки цих жанрів на вибір мовних і позамовних
засобів вираження експресивності;
 виявлено й схарактеризовано особливості моделей взаємодії засобів
вираження експресивності в блогах сучасного медійного дискурсу;
 здійснено системний аналіз використання синтаксичних засобів вираження
експресивності у взаємодії з параграфемікою в блогах сучасного медійного
дискурсу;
 розглянуто синтаксичні та параграфемні засоби вираження експресивності в
мікроблогах сучасного медійного дискурсу.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що її положення та висновки
є внеском у розробку питань сучасної медіалінгвістики, теорії дискурсу,
лінгвістичної генології, прагмалінгвістики, теорії комунікації, теоретичної
граматики, стилістики, зокрема експресивного синтаксису. Результати дослідження
поглиблюють і доповнюють наявні теоретичні знання про ефективну взаємодію
вербальних і невербальних засобів вираження експресивності, про обумовленість їх
вибору композиційно-структурною та комунікативно-прагматичною специфікою
блогів і мікроблогів сучасного віртуального медійного дискурсу, про вплив на
формування розгляданих засобів таких особливостей сучасного медійного дискурсу,
як інтерактивність, мультимедійність, гіпертекстуальність.
Практична цінність роботи зумовлена можливістю використання її основних
положень та висновків в університетських курсах стилістики, граматики англійської
мови, у спецкурсах з теорії комунікації, риторики, лінгвістичної генології,
лінгвопрагматики, а також на практичних заняттях з англійської мови, зокрема для
вивчення віртуальної комунікації у сфері ЗМІ.
 4

Положення, що виносяться на захист:

1. Тексти блогів сучасного віртуального медійного дискурсу
характеризуються інформативністю, емоційною напруженістю, прагматичною
впливовістю і підвищеною експресивністю, яка реалізується сукупністю мовних
одиниць, зокрема синтаксичних у взаємодії з лексичними і параграфемними
засобами, що виявляють потужний експресивно-стилістичний потенціал.
2. Використання парцеляції, еліптизації, парентез та синтаксичного повтору у
блогах сучасного віртуального медійного дискурсу забезпечує інтенсифікацію та
актуалізацію прагматично важливих компонентів змісту висловлювання, підвищує
динамічність розгортання та компресію викладу інформаційного повідомлення.
3. Характерним для блогів сучасного віртуального медійного дискурсу є
взаємодія синтаксичних конструкцій із параграфемікою, що розширює, доповнює,
розгортає та нашаровує відтінки прагматичних значень, а також підсилює,
увиразнює, інтенсифікує іллокутивну силу висловлювання.
4. Специфіка мікроблогу Твіттер, що уможливлює швидкісну передачу
інформації за допомогою короткого текстового формату до 140 знаків, зумовлює
широке використання еліптичних і номінативних речень, які визначають емоційну
насиченість та емфатичну акцентованість, забезпечують увиразнення повідомлень у
мікроблогах сучасного віртуального медійного дискурсу і сприяють підвищенню
інформативності та фактологічності, імітації розмовності, актуалізації
комунікативно-значеннєвих елементів, вираженню позитивної чи негативної оцінки.
5. Інтерактивність Твіттеру зумовлює поширеність використання різних
комунікативних типів речень, зокрема розповідно-окличних, питальних, питально-
окличних та спонукальних речень, що сприяє вираженню авторських емоцій і
привертає увагу шляхом промоції власних інформаційних джерел. Твіттер сприяє
активній участі онлайн-читачів в обговоренні подій світу.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення та практичні
результати дисертації були висвітлені на міжнародних конференціях, зокрема на: III
Міжнародній науковій конференції ―Іноземна філологія у XXI столітті‖ (Запоріжжя,
9-10 квітня 2010 р.); Міжнародній науковій конференції ―Думка й слово: традиції
О.О. Потебні й сучасна філологічна наука (до 175-річчя О.О. Потебні)‖ (Київ, КНУ
імені Тараса Шевченка, 21 жовтня 2010 р.); Міжнародній науковій конференції до
80-річчя від дня народження професора С. В. Семчинського (Київ, КНУ імені Тараса
Шевченка,19-20 травня 2011 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції
молодих вчених, ад‘юнктів, слухачів, курсантів і студентів ―Сучасні проблеми
розбудови Збройних сил України‖ (Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 26 квітня
2013 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та
молодих науковців ―Сучасні філологічні дослідження та навчання іноземної мови в
контексті міжкультурної комунікації‖ (Житомир, Житомирський державний
університет імені Івана Франка, 21 березня 2014 р.).
На основі результатів дослідження були прочитані лекції для магістрантів зі
спеціальності ―Мова та література (англійська)‖ Інституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка.
 5

Публікації. Положення дисертації висвітлено в шести наукових статтях, 5 з

яких – у виданнях, що входять до переліку, затвердженого ДАК України, та в одній
статті іноземного видання. Усі публікації одноосібні.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із
висновками до кожного з них, переліку використаної літератури, джерел
ілюстративного матеріалу, додатків. Загальний обсяг роботи становить 228 сторінок
(із них – 180 сторінок основного тексту).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, завдання,
об‘єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне
значення та практичну цінність роботи, сформульовано положення, що виносяться
на захист.
У першому розділі “Методологічні засади дослідження сучасного медійного
дискурсу” висвітлено теоретичні положення, які становлять базис для дослідження
сучасного англомовного медійного дискурсу та визначають особливості медійного
дискурсу в умовах медіаконвергенції; приділено увагу особливостям жанрової
системи сучасного медійного дискурсу, зокрема блогам і мікроблогам; окреслено
методологічні засади дослідження сучасного медійного дискурсу; розглянуто
експресивність як прагматичну категорію медійного дискурсу.
Сучасний етап розвитку мовознавчої науки характеризується активним
дослідженням мови засобів масової інформації (М. Баднарек, М.М. Володіна,
Т. ван Дейк, Т.Г. Добросклонська, С.І. Потапенко, Н.В. Чичеріна). Епоха
безперервного розвитку інформаційних технологій впливає на організацію
сучасного медійного дискурсу. Дигіталізація і медіаконвергенція сучасного
інформаційно-комунікативного простору забезпечила перехід сучасних ЗМІ в
електронний режим, спричинила створення інтернет-порталів, веб-сайтів, блогів, а
також активне залучення мікроблогу Twitter для передачі інформації. Унаслідок
цього медійний дискурс набуває таких якісно нових рис, як мультимедійність,
гіпертекстуальність та інтерактивність.
Мультимедійність медійного дискурсу, що полягає в інтеграції текстових,
візуальних та звукових компонентів в єдиний інформаційний продукт, сприяє
прискоренню інформатизації суспільства. Будь-який медіатекст може
доповнюватися такими іконічними елементами, як фотографії, малюнки, схеми, що
створюють особливі умови сприйняття інформації та сприяють виокремленню
головних ідей у тексті.
Гіпертекстова система організації інформації в Інтернеті, за якої текст
розгортається не лінійно, а за допомогою гіперпосилань, забезпечує якісно нову
подачу інформації. Медійний текст, що є базовою категорією медіалінгвістики, у
віртуальному просторі вирізняється особливим динамізмом та відкритістю.
Гіпертекстова організація електронних ЗМІ полегшує пошук інформації та надає
користувачеві свободу вибору при роботі з текстом. Особлива організація
медіатекстів у мережі дозволяє за допомогою системи гіперпосилання на ключові
слова чи словосполучення переходити до низки нових медіатекстів.
 6

Інтерактивність сучасного медійного дискурсу (що дозволяє користувачеві

оперативно отримувати інформацію, а також створювати й розміщувати блоги,
мікроблоги, форуми, електронні листи й за їх допомогою брати активну участь в
обговоренні подій світу) змінює структуру комунікації, що виходить на рівень
сприйняття та передачі інформації в багатосторонній комунікативній моделі (many-
to-many-communication).
Вплив медіаконвергенції на сучасний медійний дискурс полягає в активному
залученні жанрів, зокрема блогів і мікроблогу Твіттер, до жанрової системи
медійного дискурсу. Блоги й мікроблоги офіційних авторитетних видань та окремих
журналістів-професіоналів користуються довірою та повагою аудиторії, що сприяє
створенню особливих корпоративних відносин, які базуються на зацікавленості
інформацією, можливості неформальної дискусії, оцінки, критики. Не менш
важливими, ніж професійні журналістські блоги і мікроблоги, є інформаційні блоги
і мікроблоги, що створюються непрофесіоналами.
Блоги професійних журналістів, аматорів, які не байдужі до суспільного,
політичного та культурного життя, а також блоги політичних діячів є невід‘ємною
частиною сучасного віртуального медійного дискурсу.
Популярність використання Твіттеру як джерела поширення інформації мас-
медіа, окремими журналістами-професіоналами та журналістами-непрофесіоналами,
а також політичними діячами пояснюється специфічністю й унікальністю
мікроблогу, що забезпечує швидкість, ємність та актуальність інформації.
Потреба здійснення максимального прагматичного впливу текстової інформації
в блогах і мікроблогах спричиняє широке використання мовних засобів вираження
експресивності. Експресивність розуміємо як прагматичну категорію, що
реалізується сукупністю мовних одиниць, зокрема синтаксичних, у взаємодії з
лексичними та параграфемними, які мають експресивно-стилістичний і
прагматичний потенціал та використовуються в блогах і мікроблогах як засоби
вираження суб‘єктивної оцінки, ставлення мовця до змісту висловлювання та / або
адресата, а також як засоби посилення емоційного впливу на адресата та здійснення
перлокутивного ефекту висловлювання.
У другому розділі ―Комунікативно-прагматичні особливості використання
синтаксичних засобів вираження експресивності у блогах сучасного медійного
дискурсу‖ розглянуто особливості застосування синтаксичних засобів вираження
експресивності в блогах професійних журналістів на веб-сайтах сучасних
англомовних інтернет-видань суспільно-політичного та розважального характеру, а
також у блогах індивідуальних незалежних авторів, що користуються популярністю
та визнанням у комунікативному медійному просторі; досліджено прагматичні
функції парцельованих конструкцій, еліптичних речень, парентетичних
конструкцій, синтаксичного повтору.
Інтеграція ЗМІ в інтернет-простір, зростання популярності соціальних мереж, а
також активний розвиток сучасних ґаджетів впливають на мовне оформлення
медіатекстів. Бажання досягти різних комунікативно-прагматичних цілей спричиняє
активне використання ―рубаного синтаксису‖ (парцеляції, еліпсису, парентези) в
текстах блогів сучасного медійного дискурсу. Парцеляція сприяє зокрема
 7

актуалізації комунікативно-значеннєвих компонентів у текстах блогів, підвищенню

експресивності та інформативності мовного відрізка, наприклад:
The Manhattan skyline has been lit up with tributes to the victims of the September 11
attacks. It has hope. Meaning. Spirit. Sentiment. Answers to every question. Solutions to
every problem. Calming for every year (―Dailymail‖). Використання багатоланкової
парцельованої конструкції, у якій парцеляти-додатки перебувають у паралельній
залежності між собою, допомагає авторові розставити акценти у висловлюванні та
підкреслити значущість кожного мовного елемента. У наведеному прикладі
парцельована конструкція у взаємодії з номінативними реченнями передає
атмосферу урочистості.
Додаткової експресивності набувають парцельовані конструкції у поєднанні з
іншими синтаксичними засобами вираження експресивності. У наведеному нижче
прикладі представлено парцельовану конструкцію у взаємодії з полісиндетоном,
синтаксичним паралелізмом та номінативними реченнями:
Love was in the air on Bachelor Pad last night.
And drama. And tears. And scheming. And betrayal (―Glamour‖). Взаємодія
парцеляції, полісиндетону, паралелізму та номінативного речення дозволяє авторові
досить виразно й емоційно висловити враження від переглянутої телевізійної
програми. Парцельована конструкція у поєднанні з лаконічними номінативними
реченнями акцентує увагу читача на найважливішій інформації.
Лаконічна природа еліптичних конструкцій зумовлює компресію та
актуалізацію інформації в текстах блогів сучасного медійного дискурсу, наприклад:
Police are investigating a shooting at the Sikh Temple of Wisconsin in Oak Creek,
south of Milwaukee. Three people, including a police officer who exchanged shots with the
suspect, were injured and taken to a hospital. 7 dead, including gunman, in Wis. shooting
at Sikh temple (―Reuters Edition‖). Еліптизація іменника (people) та частини присудка
(are dead) в останньому реченні сприяє актуалізації числівника seven та предиката
dead, що допомагає авторові зробити акцент на кількості померлих та факті загибелі
людей.
Основними типами еліптичних конструкцій у блогах є контекстуальний еліпсис
підмета в простому реченні, еліпсис присудка в простому реченні, еліпсис частини
присудка в простому реченні, еліпсис підмета та присудка в простому реченні,
еліпсис підмета в складносурядному реченні, еліпсис частини присудка в
складнопідрядному реченні.
Тенденція використання розмовної мови, що обумовлюється інтерактивним
характером сучасних блогів, знаходить своє відображення в широкому вживанні
еліптичних конструкцій, які забезпечують високий ступінь експресії вираження
авторських емоцій:
Can you guess which two stars were seen being very amicable toward each other in
the Hamptons? None other than J.LO AND MARC ANTHONY!!!The two were seen
talking under the sun in a red Mustang convertible and acting as cordial as ever. Sounds
like there are no hard feelings here! (―PerezHilton‖). Еліптичні речення None other
than J.LO AND MARC ANTHONY!!! та Sounds like there are no hard feelings here!
 8

дозволяють авторові в яскравій емоційно забарвленій формі висловити захоплення з

приводу американської пари зі світу шоу-бізнесу.
Бурхливий розвиток блогів на сторінках електронних видань посилив
особистісне начало, що уможливило вираження індивідуально-суб‘єктивного
ставлення до предмета та установку журналіста на діалогічність з онлайн-читачами.
Це зумовило широке використання парентетичних конструкцій, які допомагають
авторові виразити свої інтенції в експресивній формі. Парентетичні конструкції в
блогах виконують низку прагматичних функцій, зокрема авторського коментаря,
уточнення та деталізації інформації, наприклад:
Douglas’s unique and inspiring story—she’s one of the few African-American
gymnasts ever to compete in the Olympic Games and the first black woman to take the
all-around individual title—has helped her capture the covers of Time and Sports
Illustrated (―The Daily Beast‖). У наведеному прикладі парентеза, виражена
складносурядним реченням в інтерпозиції, деталізує інформацію про успіхи
учасниці Олімпійських ігор, що відбулися в 2012 році у Великобританії. До складу
складносурядного парентетичного речення входять словосполучення one of the few,
the first black woman, the all-around individual title, які слугують засобами вираження
позитивної оцінки та висловлення автором поваги до спортсменки.
Парентези в блогах віртуального медійного дискурсу також виступають
засобом діалогізації, створюючи ефект ―діалогу‖, що допомагає авторові
здійснювати психологічний вплив на онлайн-читача: зацікавити його, спонукати до
міркування, залучити до дискусії тощо:
Does he only text you after 10pm? Has he introduced you to his friends yet? These
are some of the questions Michael B. Jordan, Miles Teller, and Zac Efron (Yes! Zac
Erfron!) will ask you in this interactive video quiz (―Glamour‖). Використовуючи
парентетичну конструкцію в інтерпозиції (Yes! ZacErfron!), автор намагається ніби
передбачити здивування онлайн-читачів, їх зацікавленість участю американського
актора Зака Ефрона в телевізійній передачі, а також заздалегідь підтверджує його
участь. Низка питальних речень на початку тексту сприяє встановленню ―контакту‖
між читачами та автором.
Парентетичні конструкції, які за технічних можливостей віртуального
середовища, що уможливлюють одночасне представлення різноманіття вербальної,
візуальної та аудіовізуальної інформації, виконують роль своєрідного
―екскурсовода‖ сторінками блогів:
When Hugh Hefner's wife Crystal went brunette—well, ombre brunette-ish—over
New Year's, the Playboy founder didn't exactly love the change, according to UsWeekly:"I
came home and said, 'Hef, how do you like my hair?' And he said, 'When's it going back
blonde?'" (Click that UsWeekly link to see a pic of her brunette hair) (―Glamour‖). У
наведеному прикладі автор послуговується двома парентетичними конструкціями.
Використання першої парентези - well, ombre brunette-ish — сприяє детальному
опису нової зачіски Крістал. Друга парентетична конструкція у постпозиції (Click
that UsWeekly link to see a pic of her brunette hair) закликає онлайн-читача перейти
за відповідним гіперпосиланням та ознайомитися детальніше з інформацією.
Використання парентез увиразнює висловлювання, полегшує його сприйняття та
 9

підвищує запам‘ятовуваність повідомлення, що сприяє ефективній комунікації в

блогосфері сучасного медійного дискурсу.
Синтаксичний паралелізм, синтаксична анафора, синтаксична анаепіфора,
епіфоричний повтор, полісиндетон, дубітація та об‘єктивізація надають додаткової
експресивності висловлюванню, посилюють його прагматичний вплив на читача,
сприяють зростанню емоційної напруги, підвищуючи динаміку розгортання
повідомлення:
We shall never forget. We shall keep this day. We shall keep the events and the tears.
In our minds, our memory and our hearts. And take them with us as we carry on. We
endure. We prevail. We will not be frightened (―9/11blog‖). У наведеному прикладі
синтаксичний паралелізм сприяє посиленню емоційного напруження
висловлювання. За допомогою лексичного повтору особового займенника we
вдається зосередити увагу на значущості трагедії особисто для блогера та
американського народу в цілому. Подальше застосування ізоколону словосполучень
―…in our minds, our memory and our hearts‖ утворює градаційний ряд, підвищує
іллокутивну силу висловлювання та є засобом логічного наголосу. Використання
повтору особового займенника we (4 рази) і присвійного займенника our (3 рази) дає
можливість авторові вказати на масштаб трагедії, яка стосується всіх членів
спільноти і нікого не залишає байдужим. Градаційний ряд, представлений
ізоколоном речень наприкінці висловлювання, сприяє увиразненню смислового та
емоційного значення закладеної інформації.
У поєднанні з іншими синтаксичними засобами вираження експресивності
синтаксичний повтор є потужним засобом впливу на читача, інструментом
переконання, інформування та вираження власних емоцій. Так, у наступному
прикладі взаємодія анафоричного повтору та приєднувальної конструкції увиразнює
закладену автором думку і слугує динамічним засобом розставлення додаткових
акцентів у висловлюванні:
What?! My brows may be blonde, but they’re not THAT blonde, I thought. It’s not
like they’re barely visible. Except in bright light. Except, maybe, in many pictures.
Except that there is a chance they are getting lighter with age. Hm (―Cosmopolitan‖).
Завдяки взаємодії анафоричного повтору та приєднування в блозі ―Cosmo Beauty
Boss Blog‖ авторові вдається виразно подати опис кольору власних брів. Кожне
наступне речення сприяє поступовому ―нанизуванню‖ інформації, що надає
реченню динамічності та додаткових емоційних барв.
Віртуальний простір не міг не вплинути на загальне представлення текстової
інформації в сучасних англомовних ЗМІ. Це пов‘язано насамперед з активним
використанням таких параграфемних засобів: курсиву, жирного шрифту,
капіталізації, усіх маленьких літер замість великих, закреслення та підкреслення,
кольору, спеціальних символів, графічних оказіоналізмів.
Синтаксичні засоби вираження експресивності у взаємодії з параграфемікою
дають можливість автору виокремити важливі з його точки зору сегменти в
реченнях, які несуть основне смислове і прагматичне навантаження й у цілому
візуально збагачують висловлювання:
 10

Jerry O’Connel, Jonah Hill and Josh ―makes-us-melt-with-his-voice‖ Groban are

all going to cost on Live! With Kelly! (―PerezHilton‖).
Наведений приклад ілюструє взаємодію парцельованої конструкції з курсивом.
Основний емфатичний удар у парцельованій конструкції припадає на відчленований
компонент (With Kelly), шрифтове виокремлення якого сприяє візуальному
увиразненню. Окрім того, актуалізація антропонімів Jerry O’Connel, Jonah Hill,
Josh, Groban у базовій частині парцельованої конструкції досягається за рахунок їх
виокремлення жирним шрифтом, що в сукупності з парцелятом, виокремленим
курсивом, візуально підкреслює дві структурні частини парцельованої конструкції.
Поєднання жирного шрифту та курсиву створює своєрідний графічний контраст і
надає додаткового експресивного забарвлення реченню. Увиразнення
висловлювання відбувається також за рахунок оказіонального утворення makes-us-
melt-with-his-voice, що виступає в ролі означення щодо особового іменника Groban і
слугує засобом вираження іронії.
Актуальним у досліджуваних блогах є капіталізація, що виявляється
ефективним засобом вираження експресивності. Особливо вдалими є взаємодія
анафоричного повтору та капіталізації певних лексичних одиниць, наприклад:
9/11 anniversary is very important because it reminds us, our children that MAN can
be very coward and destructive.
It reminds us that MAN can be so nasty.
It reminds us that FREEDOM is so valuable that enemy can attack it.
It reminds us that 9/11 was not an attack on the US but on the LIBERTY (―9/11
blogs‖).
Капіталізовані лексичні одиниці MAN (2 рази), FREEDOM та LIBERTY у
складі синтаксично паралельних речень додають емоційно-експресивного
забарвлення і сприяють емфатичному виділенню важливих смислових одиниць.
Ритміка, що задається анафоричним повтором, не втрачається завдяки капіталізації
лексичних одиниць, з яких починаються підрядні речення. Емфатичне виділення
лексичних одиниць MAN, FREEDOM та 9/11 досягається також за допомогою
анафоричного повтору It reminds us that. Капіталізовані слова виконують функцію
перерозподілу інформації на важливі для автора сегменти.
Важливість використання параграфемних засобів полягає в оригінальному
представленні ними інформації, що дуже важливо для візуального сприйняття з
екрана монітора. Так, у наступному прикладі задля привернення уваги читацької
онлайн-спільноти до певного мовного відрізка використано повний паралелізм
речень, шрифт та багаторазово – окличний знак:
This is quite honestly one of THE MOST AMAZING THINGS WE HAVE EVER
SEEN!!!!!!!!!!!! This is quite honestly one of THE MOST AMAZING THINGS WE HAVE
EVER SEEN!!!!!!!!!!!! This is quite honestly one of THE MOST AMAZING THINGS WE
HAVE EVER SEEN!!!!!!!!!!!! (―PerezHilton‖). Як видно з прикладу, вербальне
представлення інформації поєднується з візуальним з метою додаткового
емфатичного виокремлення інформації. Шрифт візуально ділить речення на дві
частини, що значно покращує сприйняття інформації. Окрім того, високий ступінь
емоційності, динамічності забезпечується багаторазовим повтором знаку оклику.
 11

Активне використання засобів експресивного синтаксису та засобів

невербального впливу сучасними електронними ЗМІ свідчить про намагання творців
англомовного медійного дискурсу загострити увагу онлайн-читачів на актуальних
питаннях сьогодення.
Водночас перенасичення тексту параграфемними засобами створює перешкоди
у сприйнятті, а отже, й послаблює його комунікативно-прагматичний вплив:
Power up that smoke machine, cause this group kiki is adorable!! And one fatefull
evening, quiz wizards found themselves unexpectedly workin‘ and twerkin‘ to Scissor
Sisters‘ surprise single Let Have a Kiti, off of latest album Magic Hour (―PerezHilton‖).
Шрифт-закреслення досить важко сприймається й потребує зорової
концентрації, що може взагалі відбити бажання в онлайн-читача ознайомитися зі
змістом тексту.
У третьому розділі ―Комунікативно-прагматичні особливості використання
синтаксичних засобів вираження експресивності у мікроблогах сучасного
медійного дискурсу‖ розглянуто експресивний потенціал синтаксичних засобів,
наявних у мікроблогах, що ведуться сучасними інформаційно-аналітичними та
інформаційно-розважальними медіа-агентствами в Твіттері; досліджено особливості
вибору синтаксичних засобів вираження експресивності в умовах знакового
обмеження до 140 знаків.
Динамізм життя XXI століття змушує сучасну людину поглинати великий
масив інформації. Специфіка Твіттеру, що полягає в можливості передачі
інформації за допомогою короткого формату слів та символів, привертає увагу
багатьох журналістів відомих англомовних медіа. Так, наприклад, у Твіттері
зареєстровано 228 журналістів CNN, 494 журналіста ―The New York Times‖, 389
журналістів ―The Wall Street Journal‖, 210 – компанії BBC, 292 журналіста ―The
Guardian‖, 121 – ―NBC News‖. Активне ведення мікроблогів у Твіттері сучасними
медійними агентствами та окремими журналістами обумовлено можливістю
максимально швидко відображати останні події у світі.
Визначальним для медіа-агентств у Твіттері є використання знака ―@‖ (curosa)
перед власним іменем: @nytimes, @cnnbreakingnews, @bbcnews, @washinghtonpost,
@guardian, @cosmopolitan і т.д. Презентація медіа-агентствами власного акаунта у
Твіттері зазвичай вирізняється лаконічністю, інформативністю та
репрезентативністю. Миттєвість поширення інформації підтверджується кількістю
твітів (tweets), що продукуються сучасними медіа в день. Так, наприклад, у Твіттер-
акаунті @Cosmopolitan з‘являється близько 123 твітів на день; у Твіттер-акаунті
@CNN – близько 50.
Система гештегів (hashtag) у Твіттері є зручною мобільною формою поширення
інформації. Гештег – це слово або фраза, до складу яких входять особливий знак або
символ #, що ставиться перед словом чи словосполученням без пробілу та
використовується для структуризації окремих повідомлень у Твіттері за темами і
типами, наприклад: #music, #news, #KittyHalftimeShow, #Mention15PrettyPeople,
#CuestiondeEducation і т.д. Схематично будь-який гештег має форму ‗# <tagname>‘.
Гештег може бути представленим у вигляді будь-якої частини мови.
 12

Важливість гештегів полягає в їхній здатності за мінімальних мовних затрат

зробити повідомлення максимально публічним, що сприяє інтерактивному обміну
інформацією, популяризації значущої інформації серед онлайн-читачів. Так,
наприклад, під час президентських перегонів 2012 року популярністю
користувалися гештеги, які були пов‘язані з головними претендентами на пост
президента та їхньою діяльністю: #Obama2012, #RomneyCampaigns, #Election2012,
#GOP та ін.
Наслідком текстового обмеження в Твіттер є активне використання еліптичних
і номінативних речень, сегментованих конструкцій. Це забезпечує компресію,
компактність, лаконічність, експресивність інформаційного повідомлення.
Оперативність та швидкість поширення інформації в мікроблогах та бажання за
допомогою мінімальних мовних затрат досягти максимального комунікативно-
прагматичного ефекту сприяють широкому використанню еліптичних речень, що
надає твіт-повідомленню динамізму та створює відчуття живого мовлення:
@andersoncooper
Details on Texas school shooting. Bob Costas on #MantiTeo latest. @JasonWu live
on Michelle #Obama wearing his dress again. @AC360 8p, 10p.
Цей приклад засвідчений у мікроблозі американського журналіста CNN
А. Купера, що станом на лютий 2013 року налічував 3, 750 305 онлайн-читачів.
Еліптизація присудків у першому та другому реченнях зумовлює лаконічний виклад
інформації, а чіткість представлення інформації – ритмічність і виразність
висловлювання.
Аналіз твітів, що продукуються сучасними англомовними ЗМІ, свідчить про
широке використання еліптичних конструкцій, у яких предикат замінений
інфінітивним реченням:
@CNN
Military to open combat jobs to women (from @NatlSecurityCNN):
http://on.cnn.com/UW1gRO. Еліптизація предикатів у наведеному прикладі сприяє
лаконічному поданню інформації й відразу загострює увагу читача на головній
частині повідомлення. Гіперпосилання в кінці повідомлення допомагає онлайн-
читачеві ознайомитися з подальшою інформацією. Еліптизовані речення такого типу
є поширеними у Твіттер-акаунтах інформаційно-аналітичних агенств, зокрема
@CNN, @BBC, @NewYorkTimes, @WashingtonPost та ін.
Знакове обмеження твіт-повідомлень спричиняє широке вживання
номінативних речень, що виступають ефективним засобом лаконічного та виразного
представлення інформації:
@wolfblitzer
President @BarackObama & guns. I'll discuss w/ his senior adviser Dan
@Pfeiffer44 in @CNNSitRoom during 5PM ET hour.
Інтригуючому початку твіту сприяє використання багатокомпонентного
номінативного речення, що породжує зацікавленість подальшою інформацією в
повідомленні. Лаконічність, фрагментарність та водночас велика змістовна ємність
номінативного речення President @BarackObama & gun дозволяє @wolfblitzer
виокремити комунікативно-значеннєві елементи в повідомленні.
 13

Номінативні речення є зручним способом для швидкої та стислої передачі

інформації, а система гіперпосилань сприяє інтерактивному обміну інформацією,
що так важливо для сучасного мобільного світу, наприклад:
@Cosmopolitan
Alec Baldwin's hair. Discuss. #SAGAwards
Гештег #SAGAwards автоматично є гіперпосиланням, що інформує онлайн-
читачів про американську кінопремію ―Screen Actor Guild Awards‖ (SAG Awards).
Необхідність економії текстового простору у мікроблогах сприяє представленню
інформації максимально лаконічно.
Інтерактивна природа Твіттеру сприяє активному поширенню різних
комунікативних типів речення: розповідних окличних, питальних, питально-
окличних і спонукальних речень. Питальні та питально-окличні речення у Твіттері,
які вважаються одним із найбільш ефективних засобів емоційного впливу,
створюють можливість реальної комунікації між журналістом та онлайн-читачем.
Проникнення ЗМІ в Твіттер спричинило залучення засобів експресивної
пунктуації, що проявляється в активному використанні пунктуаційних знаків.
Багаторазове використання окличного чи питального знака в твітах надає
висловлюванням ―галасливості‖ та емоційності:
@PerezHilton
Jennifer Hudson @IAMJHUD definitely sang live, though, and sang her face
off!!!!#Oscars
Повтор окличного знака в цьому твіт-повідомленні свідчить про намагання
мовця створити таке експресивно-сенсаційне повідомлення, що відразу привертає
увагу онлайн-читачів.
Залучення різних комунікативних типів речення у твітах сучасних
інформаційних агентств виступає дієвим засобом промоції власних інформаційних
джерел. Це може бути сайт компанії, сторінка в соціальних мережах, посилання на
статтю в мережі, відео або фотографію. Увагу привертають питально-відповідні
конструкції, які слугують зручним засобом просування новин, наприклад:
@CNN
Will 2014 be his year of action?@BarackObama talks EXCLUSIVELY to CNN's
@JakeTapper. Watch #TheLead&@NewDay Friday pic.twitter.com/qTfjQ9xwmD
Інтрига створюється завдяки питально-відповідній конструкції Will 2014 be his
year of action? @BarackObama talks EXCLUSIVELY to CNN's @JakeTapper на початку
твіт-повідомлення. Капіталізація прислівника EXCLUSIVELY акцентує увагу онлайн-
читача на новизні та ексклюзивності інформації, яку запропонувала їм саме
компанія CNN. Заохочення до перегляду інформації про те, які ж плани у Б. Обами
на 2014 рік, реалізується за допомогою наказового речення Watch
#TheLead&@NewDay Friday з подальшим гіперпосиланням pic.twitter.
com/qTfjQ9xwmD на статтю-інтерв‘ю з президентом США. Гештег #TheLead сприяє
структуризації інформації за темою.
Швидкість і мобільність інформації, що передається за допомогою
мікроблогінгу, привертає увагу багатьох світових компаній, які інформують про свій
товар та просувають його. Станом на 2013 р. офіційно зареєстрована в Твіттері
 14

велика кількість світових брендів: @BMW, @MersedesBenz, @Lacoste, @Adidas,

@Nike, @VictoriasSecret, @TommyHilfiger та багато інших.

ВИСНОВКИ
У ході проведеного дослідження з‘ясовано, що процеси дигіталізації,
конвергенції, які є характерними для сучасного інформаційного та комунікативного
простору, накладають своєрідний відбиток на організацію сучасного англомовного
медійного дискурсу. Бурхливий розвиток електронних ЗМІ, створення
інформаційних інтернет-порталів, інтеграція ЗМІ з соціальними мережами свідчить
про глобалізацію та демократизацію сучасного медійного дискурсу.
Мультимедійність, гіпертекстуальність та інтерактивність медійного дискурсу
дають підстави розглядати медійний дискурс як складну систему мовленнєвої
діяльності, що реалізується за допомогою виробництва, збереження та трансляції
інформації за допомогою мережі Інтернет.
Цифровий формат медійного дискурсу сприяє активному розвитку блогосфери
англомовного дискурсу. Поява веб-сторінок ЗМІ, створення офіційних акаунтів у
соціальних мережах, бурхливий розвиток блогів є наслідком дигіталізації та
конвергенції сучасного медійного дискурсу.
Блоги і мікроблоги сучасного віртуального медійного дискурсу
характеризуються активним використанням синтаксичних засобів вираження
експресивності. Експресивність розуміємо як прагматичну категорію, що
реалізується сукупністю мовних одиниць, зокрема синтаксичних у взаємодії з
лексичними і параграфемними, які мають експресивно-стилістичний і прагматичний
потенціал і використовуються як засоби вираження суб‘єктивної оцінки, ставлення
мовця до змісту висловлювання та / або адресата, а також як засоби посилення
емоційного впливу на нього та здійснення перлокутивного ефекту.
Бажання досягти комунікативної мети та справити максимально ефективний
прагматичний вплив на читача спричиняє широке використання ―рубаного‖
синтаксису в блогах, зокрема парцеляції та еліпсису. Блоги засвідчують активну
взаємодію синтаксичних конструкцій у наслідок якої поглиблюються відтінки
прагматичних значень, а також підсилюється, увиразнюється іллокутивна сила
висловлювання.
Парцельовані конструкції, наявні у блогах, є ефективним засобом створення
експресивності. Використання цих конструкцій дозволяє авторові виокремити
найбільш значущі (з його точки зору) частини висловлювання, зробити
повідомлення максимально інформативним, виразним, стислим, лаконічним,
посилити його іллокутивну силу та привернути увагу онлайн-читачів. Підвищеної
експресивності набувають парцельовані конструкції, які вживаються у поєднанні з
іншими засобами експресивного синтаксису (парцеляція + полісиндетон, парцеляція
+ полісиндетон + синтаксичний повтор, парцеляція + полісиндетон + синтаксичний
повтор та ін.).
Поширеність еліптичних конструкцій у блогах зумовлена тим, що вони є
ефективним засобом виокремлення з усього тексту окремого слова, фрази чи цілого
речення, які несуть основне смислове і прагматичне навантаження, що дає
 15

можливість посилити емфатичність, виразність, запам‘ятовуваність інформації

висловлювання та зробити його емоційно забарвленим і сенсаційним. Еліптичні
конструкції у взаємодії з іншими синтаксичними засобами вираження експресії
підсилюють прагматичний ефект (еліптичне речення + паралелізм, еліптичне
речення + номінативне речення, еліптичне речення + приєднувальна конструкція +
синтаксичний повтор та ін.).
Використання парентез дає можливість авторові блогу в експресивній формі
висловити своє ставлення до певної події, дати їй оцінку (позитивну/негативну).
Парентетичні конструкції в блогах виконують низку прагматичних функцій, зокрема
функції уточнення та деталізації інформації. Парентези також виступають засобом
діалогізації, створюючи ефект ―діалогу‖, що допомагає авторові здійснювати
психологічний вплив на онлайн читача. Використання парентетичних конструкцій у
взаємодії з іншими засобами вираження експресивності підсилює іллокутивну силу
висловлювання, забезпечуючи ефективне досягнення комунікативної мети,
здійснення перлокутивного ефекту. Виокремлення парентез різними
пунктуаційними знаками дає можливість авторові актуалізувати смисловий аспект
фактуальної інформації, акцентувати найбільш важливу з його точки зору частину
повідомлення, зосередити на ній увагу онлайн-читача, надати їй яскравого
емоційного забарвлення.
Синтаксисний повтор є поширеним засобом експресивного вираження власних
думок у блогах, що в поєднанні з іншими синтаксичними засобами створює
потужний прагматичний і психологічний вплив на читача, виступаючи
інструментом переконання, інформування та реалізації власних комунікативних
інтенцій.
Параграфемні засоби активно залучаються для оригінального та емоційно-
експресивного представлення інформації в блогах. Широке шрифтове та колірне
варіювання, графічні оказіоналізми, а також візуальне розбиття тексту забезпечує
ефективність комунікації у блогосфері.
Для мікроблогів сучасного медійного дискурсу (за умов текстового обмеження
до 140 знаків) характерним є використання еліптичних та номінативних речень, що
сприяє, з одного боку, чіткому й лаконічному представленню власних повідомлень,
а з іншого – їх динамічності та експресивності.
Інтерактивна природа Твіттеру зумовлює широке вживання розповідних
окличних, питальних, питально-окличних та спонукальних речень. Надмірне
використання пунктуаційних знаків у мікроблогах слугує передусім засобом
вираження емоцій онлайн-мовця.
Результати дослідження, викладені в реферованій дисертаційній роботі,
відкривають перспективу подальших наукових розвідок, зокрема вивчення
лексичних, синтаксичних та параграфемних засобів вираження експресивності не
лише в медійному, а й в інших типах дискурсу.
 16

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тирон І. В. Особливості структурно-семантичної організації медійного

дискурсу (на матеріалі газетних та журнальних медіа-текстів) / І. В. Тирон // Нова
філологія: збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗНУ, 2010. – № 38. – С. 105–110.
2. Тирон І. В. Синтаксичні засоби експресії в жанрах медійного дискурсу (на
матеріалі британських газет та журналів) / І. В. Тирон // Мовні та концептуальні
картини світу: [наукове видання: збірник] / КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 2010.
– Вип. 3. – С.321–326.
3. Тирон І. В. Особливості використання синтаксичних засобів експресії у веб-
коментарях (на матеріалі британських он-лайн газет) / І. В. Тирон // Studialinguistica:
збірник наукових праць / КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 2011. – Вип. 5,ч.1. –
С.168–172.
4. Тирон І. В. Веб-коментар як жанр сучасного медійного дискурсу / І. В. Тирон
// Вісник КНУ імені Тараса Шевченка / Київський національний університет імені
Тараса Шевченка: Іноземна філологія. – К., 2011. – № 44. – С.42–45.
5. Тирон І. В. Засоби експресивності в мережевих жанрах (на матеріалі
сучасних онлайн-видань) / І. В. Тирон // Мовні та концептуальні картини світу:
[збірн. наук. праць]. – К.: КНУ імені Т. Шевченка, 2012. – Вип. 42.Ч.2. – С.268–274.
6. Тырон И. В. Особенности использования средств экспрессивной пунктуации
в микроблоге Твиттер (на материале англоязычных СМИ) / И. В. Тырон //
Филологические науки. Вопросы теории и практики. – Тамбов: Грамота, 2013. – № 5
(23): в 2-х ч. Ч. II. – С.192–195.

АНОТАЦІЯ

Тирон І. В. Експресивний синтаксис у дискурсі англомовної блогосфери. –

Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за
спеціальністю 10.02.04. – германські мови. Київський національний університет
імені Тараса Шевченка. – Київ, 2013.
Дисертацію присвячено детальному дослідженню синтаксичних засобів
вираження експресивності у блогах і мікроблогах, що розглядаються як мережні
жанри сучасного англомовного медійного дискурсу. Досліджено структурно-
семантичні та стилістичні особливості синтаксичних засобів вираження
експресивності. Проаналізовано комунікативно-прагматичні функції засобів
вираження експресивності у блогах і мікроблогах. Виявлено найпоширеніші моделі
взаємодії синтаксичних засобів вираження експресивності з іншими синтаксичними,
а також лексичними та параграфемними засобами. Досліджено особливості їх
використання у блогах і мікроблогах сучасного медійного дискурсу.
Ключові слова: блог, мікроблог, експресивність, експресивний синтаксис,
медійний дискурс, параграфемні засоби.
 17

АННОТАЦИЯ

Тырон И. В. Экспрессивный синтаксис в дискурсе англоязычной

блогосферы. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по
специальности 10.02.04 – германские языки. Киевский национальный университет
имени Тараса Шевченко. – Киев, 2013.
Диссертация посвящена детальному исследованию синтаксических средств
выражения экспрессивности в блогах и микроблогах, которые рассматриваются как
сетевые жанры современного англоязычного медиа-дискурса. Рассмотрены
структурно-семантические, стилистичиские, особенности синтаксических средств
выражения экспрессивности. Проанализированы коммуникативно-прагматические
функции средств выражения экспрессивности в блогах и микроблогах. Выделены
наиболее распространѐнные модели взаимодействия синтаксических средств
выражения экспрессивности с синтаксическими, лексическими, параграфемними.
Ключевые слова: блог, микроблог, экспрессивность, экспрессивный
синтаксис, медиа-дискурс, параграфемные средства.

ABSTRACT

Tyron I. V. English Expressive Syntax in Blogosphere Discourse. – Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology. Specialty. 10.02.04 – Germanic
Languages. Taras Shevchenko University of Kyiv. – Kyiv, 2013.
The thesis deals with the comprehensive analyses of the syntactic means of
expressiveness in blogs and microblogs, which are treated as net genres of contemporary
English media discourse. It was found out that expressivity of English syntactic means is
represented with the great variety of patterns of their unity with other syntactic as well as
lexical and paragraphemic means. Communicative and pragmatic functions of syntactic
means of expressiveness in blogs and microblogs have been singled out.
The choice of the topic was influenced by the contemporary discourse studies to the
functional specificity of English expressive syntax in blogosphere. In the paper the term
―expressivity‖ is defined as a pragmatic category represented through syntactic expressive
language units related to lexical and paragraphemic means, which express the speaker‘s
subjective point of view, attitude towards the addressee and produce emotional and
perlocutionary effects upon the readers.
The first chapter focuses upon the variety of theoretical approaches to the main
notions of media linguistics: media text, media language and media discourse. The media
convergence and digitalization opened new perspectives in the investigation of English
contemporary media discourse. The functioning of contemporary media discourse in the
Internet resulted into the emergence of new media forms of making news online –
blogging and microblogging. In particular, Twitter, a free microblogging service, is used
by modern mass-media to broadcast news. It helps people to keep pace with the news
within 24 hours.
 18

The mail features of media discourse include hypertextuality, interactivity and

multimediality.
The interaction between textual, visual and acoustic components is regarded as
multimediality of contemporary media discourse. It means that any media text can be
embedded by fixed images (pictures, photos and schemes), moving images (video),
graphics and infographics.
Hypertextuality is the integral part of contemporary media discourse that helps to find
a large quantity of information clicking on a bit of a text.
Interactivity of contemporary media discourse suggests the variety of means of
communication involving texting in blogs and microblogs, adding comments and sending
e-mails.
The second chapter triggers the pragmatic effect of English syntactic expressive
means in blogs of contemporary media discourse. The attention is focused on the
pragmatic and communicative functions of elliptical sentences, repetition, parallel
constructions, parceling forms and parenthesis in blogs of contemporary media discourse.
It was singled out that the syntactic expressive means can be used alongside with other
means of English expressive syntax. They produce a strong pragmatic effect on readers.
The syntactic expressive means serve to provide different functions: topicalization of
communicatively important elements, reinforcement, dynamics of utterances, information
compression, revealing emotions etc.
The attention is paid to pragmatic and communicative functions of English syntactic
expressive means related to paragraphemic means. The net‘s potential provides blogs with
a great variety of paragraphemic means. The usage of italics, boldface, all-caps, all-lower
case, coloured fonts, graphical nonce words, blanks between the paragraphs, special signs
is the peculiar feature of blogs. Paragraphemic means are effectively utilized to bring the
reader‘s attention to the important chunk of the text and add emphasis to it.
It has been found out that the hyperlinks in the texts of blogs are highlighted by
different colours that help readers to navigate the hypertext and find the appropriate
information on the web-page.
Analyses of English syntactic means of expressiveness through the lens of their
pragmatic functions contributed to the conclusion that expressive punctuation serves to
express emotions and affect readers.
The third chapter dwells on the specifics of English expressive syntax in microblogs
within the framework of contemporary media discourse. The limited size to 140 signs of
text in Twitter resulted into the new mode of broadcasting news. Ellipse, nominative
sentences and different types of questions prove to be the most widely-used syntactic
expressive means in media microblogs. The ―interactive character‖ of Twitter provides
between the addresser and the addressee with real communication. The special emphasis is
laid upon the abundance of punctuation marks. The paragraphemic means of expressivity
are not frequent in news microblogs.
Further research may be focused on the study of English syntactic means of
expressivity in other net genres.
Key words: blog, microblog, expressiveness, media discourse, paragraphemic
means, syntactic means.