МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Херсонський державний університет

ЗАТВЕРДЖУЮ
О. Мішуков
Перший проектор, професор,
голова науково-методичної ради
“____” вересня 2010 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА
зі спецкурсу “Основи теорії мовної комунікації”

Інститут іноземної філології

Кафедра англійської мови та методики її викладання

Спеціальність/напрям підготовки: Філологія. Переклад

Курс І

Форма навчання денна

Херсон – 2010
Програму розроблено:

доцентом кафедри англійської мови та методики її викладання

Димитренко Л.В. на основі типової програми для педагогічних інститутів,
збірка № 8: “Вступ до мовознавства. Російська мовленнєва діяльність”. – Л.,
1985. – 16 с.

Затверджено на засіданні кафедри англійської мови та методики її

викладання
Протокол № 1 від 6 вересня 2010 р.

Завідувач кафедри __________________________ проф. О.О. Заболотська

Схвалено науково-методичною радою Інституту іноземної філології

Протокол № 1 від 15 вересня 2010 р.

Голова ради ____________________________ доц. Л.І. Черкун

Пояснювальна записка

Мета курсу:
формування системи сучасних прагмалінгвістичних знань про структуру,
закономірності та найважливіші аспекти мовної (в тому числі міжкультурної)
комунікації, вмінь використовувати набуті знання у практиці іншомовного
спілкування, перекладу і у науковому аналізі мовленнєвої взаємодії.
висвітлення ролі мовної комунікації у контактній зоні, поняття про мову і
стиль мовлення та тактики спілкування.

Завдання курсу:

- методичні: розглянути поняття про мовну комунікацію і основні форми

комунікативної поведінки, представити історичне становлення між
особистісного та громадського спілкування людей;
- пізнавальні: вивчити шляхи формування риторики як найважливіший
момент в розвитку мовної комунікації, розкрити мету, установки і характер
мовленнєвої комунікації;
- практичні: висвітлити техніко-практичні аспекти мовної комунікації та
питання культури спілкування, сприяти піднесенню мовної активності
студента.
 Розподіл навчального часу
Модул Кількість годин для форм навчання (денна/заочна) Форма
семестровог
ь
о контролю
Всьог Лекці Семінар Практичні Самостійн
(лабораторні а робота
о ї и
) заняття
3 44 12 - 12 20 -
4 28 8 - 4 16 Залік

Програма курсу:
1. Теорія мовної комунікації як наука і навчальна дисципліна. Сутність,
категорії мовної комунікації та її взаємозв’язки з іншими галузями знань,
предмет і завдання теорії мовної комунікації, методи теорії мовної
комунікації. Спілкування як діяльність, типи спілкування, основні закони
спілкування, особливості між особистісного спілкування, тенденції розвитку
сучасного спілкування, моделі комунікації. Елементарні компоненти і засоби
комунікації, канали комунікації, комунікативний шум, вербальні компоненти
спілкування, невербальні компоненти спілкування, ситуативний контекст
спілкування, зворотний зв’язок комунікації.
2. Класифікація форм мовного спілкування. Діалог і його організація.
Організація полілогу. Породження мовлення як процес. Моделі, етапи і рівні
породження мовлення. Проблеми, пов’язані з процесом сприйняття
мовлення. Слухання і його роль у комунікації. Сутність комунікативного
акту. Прагматичні аспекти комунікації. Компоненти комунікативного акту,
пов’язані з учасниками спілкування. Гендерні аспекти спілкування.
Комунікативні інтенції, стратегії мовленнєвого спілкування. Мовна і
комунікативна компетенція. Комунікативний кодекс.
3. Дискурс як процес і найзагальніша категорія організації мовного коду в
спілкуванні. Типи дискурсів. Текст як результат і одиниця комунікації. Текст
і дискурс. Типологія текстів. Інформація в дискурсах і текстах. Мовленнєвий
акт у структурі повідомлення. Перформативи і константиви. Імплікації та
імплікатури дискурсу. Непрямий мовленнєвий акт. Імпліцитна інформація в
комунікативних актах. Зіставлення пресу позицій та інших типів імпліцитної
інформації. Стиль спілкування. Мовна особистість у комунікації. Усне і
писемне спілкування. Функціональний стиль мовлення. Комунікативно-
риторичні якості мовлення. Етикет мовленнєвого спілкування. Регістр як
категорія комунікації.
 Змістові модулі

Третій змістовий модуль. Теорія мовної комунікації як наука і

навчальна дисципліна. Комунікативний акт та його складові.

Лекційний модуль:
1. Сутність, предмет, завдання і методи теорії мовної комунікації (2
години).
Перелік літератури:
1. Коммуникативный инвариант перевода в текстах различных жанров:
Сборник научных трудов / Отв. ред. Н.В. Чернов. – М., 1989. – Вып. 343. –
119с.
2. Донец П.Н. К вопросу об исследовательской единице межкультурной
коммуникации // Вопросы языкознания. - 2004. - №6. – С.93-100.
3. Бацевич Ф.С. Мовленнєвий жанр у дискурсі: проблеми виділення і
комунікативного аналізу // Мовознавство. – 2005. - №2. – С.41-51.
4. Бацевич Ф.С. Атмосфера спілкування: спроба психолінгвістичного
дослідження // Мовознавство. – 2002. - №4-5. – С.26-33.
5. Бабаянц А.В. Технология общения на иностранном языке //
Иностранные языки в школе. – 2004. - №3. – С.60-66.

2. Природа спілкування і комунікація (2 години).

Перелік літератури:
1. Реферовская Е.А. Коммуникативная структура текста в лексико-
грамматическом аспекте. – Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1989. –
165с.
2. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Сборник работ. – М.:
Прогресс, 1989. –310с.
3. Общение. Текст. Высказывание / Отв. ред. Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов.
– М.: Наука, 1989. – 175с.
4. Ушакова Т.Н. Речь человека в общении. – М.: Наука, 1989. – 193с.
3. Компоненти комунікації (2 години).
Перелік літератури:
1. Бабаянц А.В. Технология общения на иностранном языке //
Иностранные языки в школе. – 2004. - №3. – С.60-66.
2. Попова Е.А. Художественный текст в процессе литературной
коммуникации // Русский язык в школе. – 2002. - №6. – С.68-73.
3. Золотова Г.А. Синтаксические основания коммуникативной
лингвистики // Вопросы языкознания. – 1988. – №4. – С.52-58.
4. Каменская О.В. Текст и коммуникация: Учебное пособие для
институтов и факультетов иностранных языков. – М.: Высшая школа,
1990. – 151с.

4. Форми мовного спілкування (2 години).

Перелік літератури:
1. Димитренко Л.В. Матеріали з навчального курсу “Основи теорії мовної
комунікації” для студентів 1 курсу спеціальності “Філологія. Перекладач”
Інституту іноземної філології. – Херсон: ХДУ, 2006. – 20с.
2. Тарасова И.П. Структура смысла и структура личности коммуниканта //
Вопросы языкознания. – 1992. - №4. – С.103-110.
3. Золотова Г.А. Синтаксические основания коммуникативной
лингвистики // Вопросы языкознания. – 1988. – №4. – С.52-58.
4. Каменская О.В. Текст и коммуникация: Учебное пособие для
институтов и факультетов иностранных языков. – М.: Высшая школа,
1990. – 151с.

5. Породження і сприйняття мовлення яке основа комунікації (2

години).
Перелік літератури:
1. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Сборник работ. – М.:
Прогресс, 1989. –310с.
 2. Общение. Текст. Высказывание/Отв. ред. Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов.
– М.: Наука, 1989. – 175с.
3. Ушакова Т.Н. Речь человека в общении. – М.: Наука, 1989. – 193с.
4. Коммуникативный инвариант перевода в текстах различных жанров:
Сборник научных трудов / Отв. ред. Н.В. Чернов. – М., 1989. – Вып. 343. –
119с.

6. Загальна характеристика складових комунікативного акту (2

години).
Перелік літератури:
1. Общение. Текст. Высказывание / Отв. ред. Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов.
– М.: Наука, 1989. – 175с.
2. Ушакова Т.Н. Речь человека в общении. – М.: Наука, 1989. – 193с.
3. Каменская О.В. Текст и коммуникация: Учебное пособие для
институтов и факультетов иностранных языков. – М.: Высшая школа,
1990. – 151с.
4. Димитренко Л.В. Матеріали з навчального курсу “Основи теорії мовної
комунікації” для студентів 1 курсу спеціальності “Філологія. Перекладач”
Інституту іноземної філології. – Херсон: ХДУ, 2006. – 20с.

Практичний модуль:
1. Сутність, категорії мовної комунікації та її взаємозв’язки з іншими
галузями знань, предмет і завдання теорії мовної комунікації, методи теорії
мовної комунікації (2 години).
2. Спілкування як діяльність, типи спілкування, основні закони
спілкування, особливості між особистісного спілкування, тенденції розвитку
сучасного спілкування, моделі комунікації (2 години).
3. Елементарні компоненти і засоби комунікації, канали комунікації,
комунікативний шум, вербальні компоненти спілкування, невербальні
компоненти спілкування, ситуативний контекст спілкування, зворотний
зв’язок комунікації (2 години).
4. Класифікація форм мовного спілкування. Діалог і його організація.
Організація полілогу (2 години).
5. Породження мовлення як процес. Моделі, етапи і рівні породження
мовлення. Проблеми, пов’язані з процесом сприйняття мовлення. Слухання і
його роль у комунікації (2 години).
6. Сутність комунікативного акту. Прагматичні аспекти комунікації.
Компоненти комунікативного акту, пов’язані з учасниками спілкування.
Гендерні аспекти спілкування. Комунікативні інтенції, стратегії
мовленнєвого спілкування. Мовна і комунікативна компетенція.
Комунікативний кодекс (2 години).

Модуль самостійної роботи:

1. Значення мовної комунікації для обраної вами професії.
2. Лекція як основний різновид академічного красномовства.
3. Форми діалогу зі слухачами в академічній аудиторії.
4. Біблійна концепція Слова як Божественного начала.

Підсумкова тека: виконати завдання 1-5.

 Четвертий змістовий модуль. Засоби мовного коду в комунікації.

Лекційний модуль:
1. Складові комунікативного акту, пов’язані з мовним кодом (2
години).
Перелік літератури:
1. Димитренко Л.В. Матеріали з навчального курсу “Основи теорії мовної
комунікації” для студентів 1 курсу спеціальності “Філологія.
Перекладач” Інституту іноземної філології. – Херсон: ХДУ, 2006. – 20с.
2. Тарасова И.П. Структура смысла и структура личности
коммуниканта // Вопросы языкознания. – 1992. - №4. – С.103-110.
3. Золотова Г.А. Синтаксические основания коммуникативной
лингвистики // Вопросы языкознания. – 1988. – №4. – С.52-58.
4. Каменская О.В. Текст и коммуникация: Учебное пособие для
институтов и факультетов иностранных языков. – М.: Высшая школа,
1990. – 151с.

2. Інформація в дискурсах і текстах (2 години).

Перелік літератури:
1. Реферовская Е.А. Коммуникативная структура текста в лексико-
грамматическом аспекте. – Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1989. –
165с.
2. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Сборник работ. – М.:
Прогресс, 1989. –310с.
3. Общение. Текст. Высказывание / Отв. ред. Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов.
– М.: Наука, 1989. – 175с.
4. Ушакова Т.Н. Речь человека в общении. – М.: Наука, 1989. – 193с.
5. Коммуникативный инвариант перевода в текстах различных жанров:
Сборник научных трудов / Отв. ред. Н.В. Чернов. – М., 1989. – Вып.
343. – 119с.
3. Імплікації та імплікатури дискурсу. Непрямий мовленнєвий акт (2
години).
Перелік літератури:
1. Реферовская Е.А. Коммуникативная структура текста в лексико-
грамматическом аспекте. – Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1989. –
165с.
2. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Сборник работ. – М.:
Прогресс, 1989. –310с.
3. Общение. Текст. Высказывание / Отв. ред. Ю.А. Сорокин, Е.Ф.
Тарасов. – М.: Наука, 1989. – 175с.
4. Ушакова Т.Н. Речь человека в общении. – М.: Наука, 1989. – 193с.
5. Коммуникативный инвариант перевода в текстах различных жанров:
Сборник научных трудов / Отв. ред. Н.В. Чернов. – М., 1989. – Вып.
343. – 119с.

4. Складові комунікації, пов’язані з риторикою мовлення і ситуацією

спілкування (2 години).
Перелік літератури:
1. Бацевич Ф.С. Мовленнєвий жанр у дискурсі: проблеми виділення і
комунікативного аналізу // Мовознавство. – 2005. - №2. – С.41-51.
2. Бацевич Ф.С. Атмосфера спілкування: спроба психолінгвістичного
дослідження // Мовознавство. – 2002. - №4-5. – С.26-33.
3. Бабаянц А.В. Технология общения на иностранном языке //
Иностранные языки в школе. – 2004. - №3. – С.60-66.
4. Попова Е.А. Художественный текст в процессе литературной
коммуникации // Русский язык в школе. – 2002. - №6. – С.68-73.

Практичний модуль:
1. Дискурс як процес і найзагальніша категорія організації мовного коду в
спілкуванні. Типи дискурсів. Текст як результат і одиниця комунікації. Текст
і дискурс. Типологія текстів. Інформація в дискурсах і текстах. Мовленнєвий
акт у структурі повідомлення. Перформативи і константиви. Імплікації та
імплікатури дискурсу. Непрямий мовленнєвий акт. Імпліцитна інформація в
комунікативних актах. Зіставлення пресу позицій та інших типів імпліцитної
інформації (2 години).
2. Стиль спілкування. Мовна особистість у комунікації. Усне і писемне
спілкування. Функціональний стиль мовлення. Комунікативно-риторичні
якості мовлення. Етикет мовленнєвого спілкування. Регістр як категорія
комунікації (2 години).

Модуль самостійної роботи:

1. Риторичне та художнє начала в Біблії, їх співвідношення.
2. Історичні шляхи розвитку українського риторичного слова.

Підсумкова тека: виконати завдання 6-10.

Перелік літератури:
1. Димитренко Л.В. Матеріали з навчального курсу “Основи теорії мовної
комунікації” для студентів 1 курсу спеціальності “Філологія. Перекладач”
Інституту іноземної філології. – Херсон: ХДУ, 2006. – 20с.
2. Тарасова И.П. Структура смысла и структура личности коммуниканта //
Вопросы языкознания. – 1992. - №4. – С.103-110.
3. Золотова Г.А. Синтаксические основания коммуникативной
лингвистики // Вопросы языкознания. – 1988. – №4. – С.52-58.
4. Каменская О.В. Текст и коммуникация: Учебное пособие для
институтов и факультетов иностранных языков. – М.: Высшая школа,
1990. – 151с.
5. Реферовская Е.А. Коммуникативная структура текста в лексико-
грамматическом аспекте. – Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1989. –
165с.
6. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Сборник работ. – М.:
Прогресс, 1989. –310с.
7. Общение. Текст. Высказывание / Отв. ред. Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов.
– М.: Наука, 1989. – 175с.
8. Ушакова Т.Н. Речь человека в общении. – М.: Наука, 1989. – 193с.
9. Коммуникативный инвариант перевода в текстах различных жанров:
Сборник научных трудов / Отв. ред. Н.В. Чернов. – М., 1989. – Вып. 343. –
119с.
10. Донец П.Н. К вопросу об исследовательской единице межкультурной
коммуникации // Вопросы языкознания. - 2004. - №6. – С.93-100.
11. Бацевич Ф.С. Мовленнєвий жанр у дискурсі: проблеми виділення і
комунікативного аналізу // Мовознавство. – 2005. - №2. – С.41-51.
12. Бацевич Ф.С. Атмосфера спілкування: спроба психолінгвістичного
дослідження // Мовознавство. – 2002. - №4-5. – С.26-33.
13. Бабаянц А.В. Технология общения на иностранном языке //
Иностранные языки в школе. – 2004. - №3. – С.60-66.
 Анотації до лекційних занять
з дисципліни “Основи теорії мовної комунікації”

Третій змістовий модуль

“Теорія мовної комунікації як наука і навчальна дисципліна.

Комунікативний акт та його складові”
Лекція №1. Теорія мовної комунікації як наука і навчальна
дисципліна.
В даній лекції розглядається теорія мовної комунікації, яка
досліджує загальні закономірності спілкування людей за допомогою
природної мови, організацію засобів мовного коду та інших семіотичних
(знакових) систем у процесах комунікативної взаємодії особистостей,
вплив на засоби мови психічних, соціальних, когнітивних, культурних та
інших чинників, а також різноманітних ситуативних складових
комунікації. Теорія мовної комунікації – це розділ і водночас новий
напрям сучасної науки про мову, предметом якого є процеси
спілкування людей з використанням живої природної мови, а також з
урахуванням усіх наявних складових комунікації (фізичних,
фізіологічних, психологічних, соціальних, контекстних, ситуативних та
ін.). Методи теорії мовної комунікації: семіотичний аналіз,
прагматичний аналіз, структурний аналіз, пропагандистський аналіз,
дискурс-аналіз, контент-аналіз, трансакційний аналіз.
Лекція №2. Природа спілкування і комунікації.
В лекції проаналізовані функції спілкування (контактна, інформаційна,
спонукальна, координаційна, пізнавальна, емотивна, налагодження стосунків,
впливова), лінійні, трансакційні та інтерактивні моделі мовного спілкування,
основні комунікативні закони (закон дзеркального розвитку спілкування,
закон залежності ефективності спілкування від комунікативних зусиль, закон
прогресивного зростання нетерпіння слухачів, закон зниження рівня
інтелекту аудиторії зі збільшенням її чисельності, закон комунікативного
самозбереження, закон ритму спілкування тощо), особливості та головні
відмінні риси міжособистісного спілкування, тенденція розвитку сучасного
спілкування у напрямку персоніфікації особистості, лінійні моделі
спілкування (Г. Лассвелла, К.-Е. Шеннона, Р. Якобсона, Ю. Лотмана),
інтерактивні моделі спілкування (М. Бахтін, Р. Барт, Г. Шпет) та трансакційні
моделі спілкування (В. Шрамм).
Лекція №3. Компоненти комунікації.
Лекція присвячена таким елементарним компонентам комунікації, як
адресант, адресат, повідомлення, канал комунікації, інформаційний
(комунікативний) шум, канал комунікації, фільтри, зворотний зв’язок,
контекст і ситуація; також розглядаються канали комунікації як засоби
надсилання повідомлення, засоби мовного коду як вербальні компоненти і
елементи комунікативного коду, які мають немовну (тобто знакову) природу;
проаналізовано виміри ситуаційного контексту мовного спілкування.
Лекція №4. Форми мовного спілкування.
В лекції всебічно проаналізовано форми мовного спілкування (як
типи інтеракції, виділені залежно від немовних складників комунікації:
форми втілення засобів мовного коду, способу взаємодії між
учасниками, специфіки каналів, функцій та змісту повідомлень, сфери
спілкування тощо), монолог, діалог, полілог та головні види
мовленнєвих ходів.
Лекція №5. Породження і сприйняття мовлення як основа
комунікації.
Породження (продукування) мовлення – один із головних (поряд із
сприйняттям та розумінням) процесів мовленнєвої діяльності, який полягає у
плануванні та реалізації мовлення в звуковій або графічній знаковій формі
(рівневі моделі породження мовлення - Виготський Л.С., Леонтьєв О.О.,
Рядов Т.В., Ахутін Т.В., Лурія О.Р., Кацнельсон С.Д., циклічні моделі - І.
Зимньої, М. Бергельсона та А Кібрика, інтегративна модель - Н. Хомський, Е.
Ланг, Дж. Соммерс, О. Кубрякова та ін.).
Лекція №6. Загальна характеристика складових комунікативного
акту.
 В даній лекції розглядається комунікативний акт як найзагальніше
поняття теорії мовної комунікації й теорії спілкування; процес, який
відбувається в певному місті, на пересіченні осей простору і часу,
результатом якого є дискурс (текст).

Четвертий змістовий модуль

“ Аналіз регістрів комунікації та комунікативних ситуацій”
Лекція №7. Засоби мовного коду в комунікації. Складові
комунікативного акту, пов’язані з мовним кодом.
Дана лекція присвячена аналізу мовленнєвого жанру як тематично,
композиційно й стилістично усталених типів повідомлень – носіїв
мовленнєвого акту, об’єднаних метою спілкування, задумом мовця з
урахуванням особистості адресата, контексту і ситуації спілкування;
мовленнєвого акту як цілеспрямованої мовленнєвої дії, що здійснюється
згідно з принципами і правилами мовленнєвої поведінки, прийнятими в
даному суспільстві, мінімальна одиниця нормативної соціомовленнєвої
поведінки, що розглядається в межах прагматичної ситуації та його
складових (локуція - побудова фонетично і граматично правильного
висловлювання певної мови з певним смислом і референцією, іллокуція -
втілення у висловлюванні, породжуваному в процесі мовленнєвого акту,
певної комунікативної інтенції, комунікативної мети, що надає
висловлюванню конкретної спрямованості та перлокуція - наслідки впливу
іллокутивного акту на конкретного адресата чи аудиторію).
Лекція №8. Складові комунікації, пов’язані з риторикою мовлення і
ситуацією спілкування.
Лекція присвячена вивченню індивідуальних стабільних форм
поведінки (тобто стиль спілкування), структури організації мовної
особистості на вербально-семантичному, когнітивному та прагматичному
рівні; пояснюється значення категорії регістру та її складових (канал
комунікації, характер одиниць мовного коду, вияв особистісного начала,
модель адресата, тип інформації у повідомленні); надається типологія
комунікативний девіацій.
Лекція № 9. Тема: Міжкультурна комунікація. Вплив національно-
культурних чинників на процес спілкування.
В даній лекції розглядається проблема ролі мови і культури в
соціалізації особистості, аналізується явище національно-культурної мовної
символіки і стереотипів, подаються правила спілкування та комунікативні
табу тощо.
Перелік літератури:
1. Димитренко Л.В. Матеріали з навчального курсу “Основи теорії мовної
комунікації” для студентів 1 курсу спеціальності “Філологія.
Перекладач” Інституту іноземної філології. – Херсон: ХДУ, 2006. – 20с.
2. Тарасова И.П. Структура смысла и структура личности
коммуниканта // Вопросы языкознания. – 1992. - №4. – С.103-110.
3. Золотова Г.А. Синтаксические основания коммуникативной
лингвистики // Вопросы языкознания. – 1988. – №4. – С.52-58.
4. Каменская О.В. Текст и коммуникация: Учебное пособие для
институтов и факультетов иностранных языков. – М.: Высшая школа,
1990. – 151с.
5. Реферовская Е.А. Коммуникативная структура текста в лексико-
грамматическом аспекте. – Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1989.
– 165с.
6. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Сборник работ. – М.:
Прогресс, 1989. –310с.
7. Общение. Текст. Высказывание / Отв. ред. Ю.А. Сорокин, Е.Ф.
Тарасов. – М.: Наука, 1989. – 175с.
8. Ушакова Т.Н. Речь человека в общении. – М.: Наука, 1989. – 193с.
9. Коммуникативный инвариант перевода в текстах различных жанров:
Сборник научных трудов / Отв. ред. Н.В. Чернов. – М., 1989. – Вып.
343. – 119с.
10.Донец П.Н. К вопросу об исследовательской единице межкультурной
коммуникации // Вопросы языкознания. - 2004. - №6. – С.93-100.
11.Бацевич Ф.С. Мовленнєвий жанр у дискурсі: проблеми виділення і
комунікативного аналізу // Мовознавство. – 2005. - №2. – С.41-51.
12.Бабаянц А.В. Технология общения на иностранном языке //
Иностранные языки в школе. – 2004. - №3. – С.60-66.
13.Попова Е.А. Художественный текст в процессе литературной
коммуникации // Русский язык в школе. – 2002. - №6. – С.68-73.
 Плани лекційних занять
з дисципліни “Основи теорії мовної комунікації”

Третій змістовий модуль

“Теорія мовної комунікації як наука і навчальна дисципліна.

Комунікативний акт та його складові”

Лекція №1. Теорія мовної комунікації як наука і навчальна дисципліна.

1. Сутність, категорії теорії мовної комунікації та її взаємозв’язки з іншими
галузями знань.
2. Предмет і завдання теорії мовної комунікації.
3. Методи теорії мовної комунікації.
Перелік літератури:
1. Коммуникативный инвариант перевода в текстах различных жанров:
Сборник научных трудов / Отв. ред. Н.В. Чернов. – М., 1989. – Вып. 343. –
119с.
2. Донец П.Н. К вопросу об исследовательской единице межкультурной
коммуникации // Вопросы языкознания. - 2004. - №6. – С.93-100.
3. Бацевич Ф.С. Мовленнєвий жанр у дискурсі: проблеми виділення і
комунікативного аналізу // Мовознавство. – 2005. - №2. – С.41-51.
4. Бацевич Ф.С. Атмосфера спілкування: спроба психолінгвістичного
дослідження // Мовознавство. – 2002. - №4-5. – С.26-33.
5. Бабаянц А.В. Технология общения на иностранном языке //
Иностранные языки в школе. – 2004. - №3. – С.60-66.

Лекція №2. Природа спілкування і комунікації.

1. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.
2. Відмінності спілкування людей і тварин.
3. Спілкування як діяльність. Типи спілкування.
4. Основні закони спілкування.
5. Особливості між особистісного спілкування.
 6. Тенденції розвитку сучасного спілкування.
7. Моделі комунікації.
Перелік літератури:
1. Реферовская Е.А. Коммуникативная структура текста в лексико-
грамматическом аспекте. – Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1989. –
165с.
2. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Сборник работ. – М.:
Прогресс, 1989. –310с.
3. Общение. Текст. Высказывание / Отв. ред. Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов.
– М.: Наука, 1989. – 175с.
4. Ушакова Т.Н. Речь человека в общении. – М.: Наука, 1989. – 193с.

Лекція №3. Компоненти комунікації.

1. Елементарні компоненти і засоби комунікації.
2. Канали комунікації. Комунікативний шум.
3. Вербальні та невербальні компоненти спілкування.
4. Ситуативний контекст спілкування. Зворотний зв’язок у комунікації.
Перелік літератури:
1. Реферовская Е.А. Коммуникативная структура текста в лексико-
грамматическом аспекте. – Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1989. –
165с.
2. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Сборник работ. – М.:
Прогресс, 1989. –310с.
3. Общение. Текст. Высказывание / Отв. ред. Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов.
– М.: Наука, 1989. – 175с.
4. Ушакова Т.Н. Речь человека в общении. – М.: Наука, 1989. – 193с.
5. Коммуникативный инвариант перевода в текстах различных жанров:
Сборник научных трудов / Отв. ред. Н.В. Чернов. – М., 1989. – Вып. 343. –
119с.
Лекція №4. Форми мовного спілкування.
 1. Класифікація форм мовного спілкування.
2. Монолог і його організація. Діалог і його організація.
3. Організація полілогу.
Перелік літератури:
1. Бацевич Ф.С. Мовленнєвий жанр у дискурсі: проблеми виділення і
комунікативного аналізу // Мовознавство. – 2005. - №2. – С.41-51.
2. Бацевич Ф.С. Атмосфера спілкування: спроба психолінгвістичного
дослідження // Мовознавство. – 2002. - №4-5. – С.26-33.
3. Бабаянц А.В. Технология общения на иностранном языке //
Иностранные языки в школе. – 2004. - №3. – С.60-66.
4. Попова Е.А. Художественный текст в процессе литературной
коммуникации // Русский язык в школе. – 2002. - №6. – С.68-73.
Лекція № 5. Породження і сприйняття мовлення як основа комунікації.
1. Породження мовлення як процес.
2. Моделі, етапи і рівні породження мовлення.
3. Проблеми, пов’язані з процесом сприйняття мовлення.
4. Слухання і його роль у комунікації.
Перелік літератури:
1. Димитренко Л.В. Матеріали з навчального курсу “Основи теорії мовної
комунікації” для студентів 1 курсу спеціальності “Філологія. Перекладач”
Інституту іноземної філології. – Херсон: ХДУ, 2006. – 20с.
2. Тарасова И.П. Структура смысла и структура личности коммуниканта //
Вопросы языкознания. – 1992. - №4. – С.103-110.
3. Золотова Г.А. Синтаксические основания коммуникативной
лингвистики // Вопросы языкознания. – 1988. – №4. – С.52-58.
4. Каменская О.В. Текст и коммуникация: Учебное пособие для
институтов и факультетов иностранных языков. – М.: Высшая школа,
1990. – 151с.
Лекція №6. Загальна характеристика складових комунікативного
акту.
1. Сутність комунікативного акту.
2. Прагматичні аспекти комунікації.
3. Компоненти комунікативного акту, пов’язані з учасниками спілкування.
4. Гендерні аспекти спілкування.
5. Комунікативні інтенції, стратегії мовленнєвого спілкування.
6. Мовна і комунікативна компетенція мовців.
7. Комунікативний кодекс.
Перелік літератури:
1. Общение. Текст. Высказывание / Отв. ред. Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов.
– М.: Наука, 1989. – 175с.
2. Ушакова Т.Н. Речь человека в общении. – М.: Наука, 1989. – 193с.
3. Каменская О.В. Текст и коммуникация: Учебное пособие для
институтов и факультетов иностранных языков. – М.: Высшая школа,
1990. – 151с.
4. Димитренко Л.В. Матеріали з навчального курсу “Основи теорії мовної
комунікації” для студентів 1 курсу спеціальності “Філологія. Перекладач”
Інституту іноземної філології. – Херсон: ХДУ, 2006. – 20с.

Четвертий змістовий модуль

“Засоби мовного коду в комунікації”

Лекція №7. Засоби мовного коду в комунікації. Складові

комунікативного акту, пов’язані з мовним кодом.
1. Дискурс як процес і найзагальніша категорія організації мовного коду в
спілкуванні. Типи дискурсів.
2. Текст як результат і одиниця комунікації. Текст і дискурс. Типологія
текстів.
3. Інформація в дискурсах і текстах. Експліцитна та імпліцитна інформація в
комунікації.
4. Мовленнєвий жанр. Дискурс і мовленнєвий жанр.
5. Мовленнєвий акт у структурі повідомлення. Перформативи і констативи.
Імплікації та імплікатури дискурсу. Непрямий мовленнєвий акт.
6. Імпліцитна інформація в мовленнєвих актах. Зіставлення пресупозицій та
інших типів імпліцитної інформації.
Перелік літератури:
1. Димитренко Л.В. Матеріали з навчального курсу “Основи теорії мовної
комунікації” для студентів 1 курсу спеціальності “Філологія. Перекладач”
Інституту іноземної філології. – Херсон: ХДУ, 2006. – 20с.
2. Тарасова И.П. Структура смысла и структура личности коммуниканта //
Вопросы языкознания. – 1992. - №4. – С.103-110.
3. Золотова Г.А. Синтаксические основания коммуникативной
лингвистики // Вопросы языкознания. – 1988. – №4. – С.52-58.
4. Каменская О.В. Текст и коммуникация: Учебное пособие для
институтов и факультетов иностранных языков. – М.: Высшая школа,
1990. – 151с.
Лекція №8. Складові комунікації, пов’язані з риторикою мовлення і
ситуацією спілкування.
1. Стиль спілкування. Мовна особистість у комунікації.
2. Усне і писемне спілкування. Функціональний стиль мовлення.
3. Комунікативно-риторичні якості мовлення. Етикет мовленнєвого
спілкування.
4. Регістр як категорія комунікації.
5. Тональність як складова мовленнєвого спілкування. Атмосфера
спілкування.
6. Сутність і природа комунікативних девіацій (невдач). Типологія
комунікативних девіацій.
Перелік літератури:
1. Реферовская Е.А. Коммуникативная структура текста в лексико-
грамматическом аспекте. – Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1989. –
165с.
 2. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Сборник работ. – М.:
Прогресс, 1989. –310с.
3. Общение. Текст. Высказывание / Отв. ред. Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов.
– М.: Наука, 1989. – 175с.
4. Ушакова Т.Н. Речь человека в общении. – М.: Наука, 1989. – 193с.
6. Коммуникативный инвариант перевода в текстах различных жанров:
Сборник научных трудов / Отв. ред. Н.В. Чернов. – М., 1989. – Вып.
343. – 119с.
Лекція №9. Міжкультурна комунікація. Вплив національно-культурних
чинників на процес спілкування.
1. Аспекти мовного коду в між культурній комунікації.
2. Національно-культурна специфіка максим спілкування.
3. Невербальні особливості між культурної комунікації.
4. Аналіз комунікативних ситуацій. Комунікативний паспорт учасників
спілкування.
5. Комплексний комунікативний аналіз і його складові.
Перелік літератури:
1. Димитренко Л.В. Матеріали з навчального курсу “Основи теорії мовної
комунікації” для студентів 1 курсу спеціальності “Філологія. Перекладач”
Інституту іноземної філології. – Херсон: ХДУ, 2006. – 20с.
2. Тарасова И.П. Структура смысла и структура личности коммуниканта //
Вопросы языкознания. – 1992. - №4. – С.103-110.
3. Золотова Г.А. Синтаксические основания коммуникативной
лингвистики // Вопросы языкознания. – 1988. – №4. – С.52-58.
4. Каменская О.В. Текст и коммуникация: Учебное пособие для
институтов и факультетов иностранных языков. – М.: Высшая школа,
1990. – 151с.
5. Реферовская Е.А. Коммуникативная структура текста в лексико-
грамматическом аспекте. – Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1989. –
165с.
 Плани практичних занять
з дисципліни “Основи теорії мовної комунікації”

Третій змістовий модуль

“Теорія мовної комунікації як наука і навчальна дисципліна.

Комунікативний акт та його складові”

Практичне заняття № 1. Теорія мовної комунікації як наука і навчальна

дисципліна.
План.
1. Сутність, категорії теорії мовної комунікації та її взаємозв’язки з
іншими галузями знань.
2. Предмет і завдання теорії мовної комунікації.
3. Методи теорії мовної комунікації.
Перелік літератури:
1. Коммуникативный инвариант перевода в текстах различных жанров:
Сборник научных трудов / Отв. ред. Н.В. Чернов. – М., 1989. – Вып. 343. –
119с.
2. Донец П.Н. К вопросу об исследовательской единице межкультурной
коммуникации // Вопросы языкознания. - 2004. - №6. – С.93-100.
3. Бацевич Ф.С. Мовленнєвий жанр у дискурсі: проблеми виділення і
комунікативного аналізу // Мовознавство. – 2005. - №2. – С.41-51.
4. Бацевич Ф.С. Атмосфера спілкування: спроба психолінгвістичного
дослідження // Мовознавство. – 2002. - №4-5. – С.26-33.
5. Бабаянц А.В. Технология общения на иностранном языке //
Иностранные языки в школе. – 2004. - №3. – С.60-66.
Практичне заняття № 2. Природа спілкування і комунікації.
План.
1. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.
2. Відмінності спілкування людей і тварин.
3. Спілкування як діяльність. Типи спілкування.
 4. Основні закони спілкування.
5. Особливості між особистісного спілкування.
6. Тенденції розвитку сучасного спілкування.
7. Моделі комунікації.
Перелік літератури:
1. Реферовская Е.А. Коммуникативная структура текста в лексико-
грамматическом аспекте. – Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1989. –
165с.
2. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Сборник работ. – М.:
Прогресс, 1989. –310с.
3. Общение. Текст. Высказывание / Отв. ред. Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов.
– М.: Наука, 1989. – 175с.
4. Ушакова Т.Н. Речь человека в общении. – М.: Наука, 1989. – 193с.
Практичне заняття № 3. Компоненти комунікації.
План.
1. Елементарні компоненти і засоби комунікації.
2. Канали комунікації. Комунікативний шум.
3. Вербальні та невербальні компоненти спілкування.
4. Ситуативний контекст спілкування. Зворотний зв’язок у комунікації.
Перелік літератури:
1. Бабаянц А.В. Технология общения на иностранном языке //
Иностранные языки в школе. – 2004. - №3. – С.60-66.
2. Попова Е.А. Художественный текст в процессе литературной
коммуникации // Русский язык в школе. – 2002. - №6. – С.68-73.
3. Золотова Г.А. Синтаксические основания коммуникативной
лингвистики // Вопросы языкознания. – 1988. – №4. – С.52-58.
4. Каменская О.В. Текст и коммуникация: Учебное пособие для
институтов и факультетов иностранных языков. – М.: Высшая школа,
1990. – 151с.
Практичне заняття № 4. Форми мовного спілкування.
 План.
1. Класифікація форм мовного спілкування.
2. Діалог і його організація.
3. Організація полілогу.
Перелік літератури:
1. Димитренко Л.В. Матеріали з навчального курсу “Основи теорії мовної
комунікації” для студентів 1 курсу спеціальності “Філологія. Перекладач”
Інституту іноземної філології. – Херсон: ХДУ, 2006. – 20с.
2. Тарасова И.П. Структура смысла и структура личности коммуниканта //
Вопросы языкознания. – 1992. - №4. – С.103-110.
3. Золотова Г.А. Синтаксические основания коммуникативной
лингвистики // Вопросы языкознания. – 1988. – №4. – С.52-58.
4. Каменская О.В. Текст и коммуникация: Учебное пособие для
институтов и факультетов иностранных языков. – М.: Высшая школа,
1990. – 151с.
Практичне заняття № 5. Породження і сприйняття мовлення як основа
комунікації.
План.
1. Породження мовлення як процес.
2. Моделі, етапи і рівні породження мовлення.
3. Проблеми, пов’язані з процесом сприйняття мовлення.
4. Слухання і його роль у комунікації.
Перелік літератури:
1. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Сборник работ. – М.:
Прогресс, 1989. –310с.
2. Общение. Текст. Высказывание / Отв. ред. Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов.
– М.: Наука, 1989. – 175с.
3. Ушакова Т.Н. Речь человека в общении. – М.: Наука, 1989. – 193с.
 4. Коммуникативный инвариант перевода в текстах различных жанров:
Сборник научных трудов / Отв. ред. Н.В. Чернов. – М., 1989. – Вып. 343. –
119с.
Практичне заняття № 6. Загальна характеристика складових
комунікативного акту.
План.
1. Сутність комунікативного акту.
2. Прагматичні аспекти комунікації.
3. Компоненти комунікативного акту, пов’язані з учасниками
спілкування.
4. Гендерні аспекти спілкування.
5. Комунікативні інтенції, стратегії мовленнєвого спілкування.
6. Мовна і комунікативна компетенція мовців.
7. Комунікативний кодекс.
Перелік літератури:
1. Общение. Текст. Высказывание/Отв. ред. Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов.
– М.: Наука, 1989. – 175с.
2. Ушакова Т.Н. Речь человека в общении. – М.: Наука, 1989. – 193с.
3. Каменская О.В. Текст и коммуникация: Учебное пособие для
институтов и факультетов иностранных языков. – М.: Высшая школа,
1990. – 151с.
4. Димитренко Л.В. Матеріали з навчального курсу “Основи теорії мовної
комунікації” для студентів 1 курсу спеціальності “Філологія. Перекладач”
Інституту іноземної філології. – Херсон: ХДУ, 2006. – 20с.

Четвертий змістовий модуль

“ Аналіз регістрів комунікації та комунікативних ситуацій”

Практичне заняття № 7. Засоби мовного коду в комунікації. Складові

комунікативного акту, пов’язані з мовним кодом.
План.
1. Дискурс як процес і найзагальніша категорія організації мовного коду в
спілкуванні. Типи дискурсів.
2. Текст як результат і одиниця комунікації. Текст і дискурс. Типологія
текстів.
3. Інформація в дискурсах і текстах. Експліцитна та імпліцитна
інформація в комунікації.
4. Мовленнєвий жанр. Дискурс і мовленнєвий жанр.
5. Мовленнєвий акт у структурі повідомлення. Перформативи і
констативи. Імплікації та імплікатури дискурсу. Непрямий
мовленнєвий акт.
6. Імпліцитна інформація в мовленнєвих актах. Зіставлення пресупозицій
та інших типів імпліцитної інформації.
Перелік літератури:
1. Димитренко Л.В. Матеріали з навчального курсу “Основи теорії мовної
комунікації” для студентів 1 курсу спеціальності “Філологія. Перекладач”
Інституту іноземної філології. – Херсон: ХДУ, 2006. – 20с.
2. Тарасова И.П. Структура смысла и структура личности коммуниканта //
Вопросы языкознания. – 1992. - №4. – С.103-110.
3. Золотова Г.А. Синтаксические основания коммуникативной
лингвистики // Вопросы языкознания. – 1988. – №4. – С.52-58.
4. Каменская О.В. Текст и коммуникация: Учебное пособие для
институтов и факультетов иностранных языков. – М.: Высшая школа,
1990. – 151с.
Практичне заняття № 8. Складові комунікації, пов’язані з риторикою
мовлення і ситуацією спілкування.
План.
1. Стиль спілкування. Мовна особистість у комунікації.
2. Усне і писемне спілкування. Функціональний стиль мовлення.
 3. Комунікативно-риторичні якості мовлення. Етикет мовленнєвого
спілкування.
4. Регістр як категорія комунікації.
5. Тональність як складова мовленнєвого спілкування. Атмосфера
спілкування.
6. Сутність і природа комунікативних девіацій (невдач). Типологія
комунікативних девіацій.
Перелік літератури:
1. Реферовская Е.А. Коммуникативная структура текста в лексико-
грамматическом аспекте. – Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1989. –
165с.
2. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Сборник работ. – М.:
Прогресс, 1989. –310с.
3. Общение. Текст. Высказывание / Отв. ред. Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов.
– М.: Наука, 1989. – 175с.
4. Ушакова Т.Н. Речь человека в общении. – М.: Наука, 1989. – 193с.
5. Коммуникативный инвариант перевода в текстах различных жанров:
Сборник научных трудов / Отв. ред. Н.В. Чернов. – М., 1989. – Вып. 343. –
119с.
Перелік літератури:
1. Димитренко Л.В. Матеріали з навчального курсу “Основи теорії мовної
комунікації” для студентів 1 курсу спеціальності “Філологія. Перекладач”
Інституту іноземної філології. – Херсон: ХДУ, 2006. – 20с.
2. Тарасова И.П. Структура смысла и структура личности коммуниканта //
Вопросы языкознания. – 1992. - №4. – С.103-110.
3. Золотова Г.А. Синтаксические основания коммуникативной
лингвистики // Вопросы языкознания. – 1988. – №4. – С.52-58.
4. Каменская О.В. Текст и коммуникация: Учебное пособие для
институтов и факультетов иностранных языков. – М.: Высшая школа,
1990. – 151с.
5. Реферовская Е.А. Коммуникативная структура текста в лексико-
грамматическом аспекте. – Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1989. –
165с.
6. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Сборник работ. – М.:
Прогресс, 1989. –310с.
7. Общение. Текст. Высказывание/Отв. ред. Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов.
– М.: Наука, 1989. – 175с.
8. Ушакова Т.Н. Речь человека в общении. – М.: Наука, 1989. – 193с.
9. Коммуникативный инвариант перевода в текстах различных жанров:
Сборник научных трудов/ Отв.ред. Н.В. Чернов. – М., 1989. – Вып. 343.
– 119с.
10.Донец П.Н. К вопросу об исследовательской единице межкультурной
коммуникации // Вопросы языкознания. - 2004. - №6. – С.93-100.
11.Бацевич Ф.С. Мовленнєвий жанр у дискурсі: проблеми виділення і
комунікативного аналізу // Мовознавство. – 2005. - №2. – С.41-51.
12.Бацевич Ф.С. Атмосфера спілкування: спроба психолінгвістичного
дослідження // Мовознавство. – 2002. - №4-5. – С.26-33.
13.Бабаянц А.В. Технология общения на иностранном языке //
Иностранные языки в школе. – 2004. - №3. – С.60-66.
 Модуль самостійної роботи
з дисципліни “Основи теорії мовної комунікації”

Третій змістовий модуль

“Теорія мовної комунікації як наука і навчальна дисципліна.

Комунікативний акт та його складові”

№ Назва теми Зміст завдань Форми Термін

контролю виконання
1. Теорія мовної Написати реферат та Виступ 5-10 Протягом
комунікації як наука підготувати виступ з однієї з хвилин та модуля
і навчальна запропонованих тем (на вибір письмова
дисципліна. студента): робота
Комунікативний акт  Значення мовної обсягом 5-10
та його складові комунікації для обраної сторінок
вами професії.
 Лекція як основний
різновид академічного
красномовства.
 Форми діалогу зі
слухачами в академічній
аудиторії.
 Біблійна концепція Слова
як Божественного начала.

Четвертий змістовий модуль
“ Аналіз регістрів комунікації та комунікативних ситуацій”
№ Назва теми Зміст завдань Форми Термін
контролю виконання
1. Аналіз регістрів Написати твір-роздум з однієї Письмова Протягом
комунікації та з запропонованих тем (на робота модуля
комунікативних вибір студента): обсягом 250
ситуацій слів.
1. Риторичне та художнє
начала в Біблії, їх
співвідношення.
3. Історичні шляхи розвитку
українського риторичного
слова.
 Методичні рекомендації щодо проведення самостійної роботи
з курсу “Основи теорії мовної комунікації”
Під впливом контексту й ситуації спілкування засоби мовного коду
можуть варіюватися, що дає підстави стверджувати про можливість
виокремлення не лише функціональних стилів мови, стилів
індивідуального мовлення тощо, а й інших категорій, зокрема регістрів
спілкування.
Розглянемо два фрагменти різних текстів:
Текст 1
Під системою термінології розуміємо сукупність елементів, пов’язаних різного
роду відношеннями. Власне відношення і становлять структуру терміносистеми.
Система не може існувати як без елементів, так і без відношень між ними.
Система правничої термінології починає формуватися у 16-17
століттях. ...Вона містить ядро – суто юридичну лексику і периферію – терміни інших
терміносистем. Специфіка ядра полягає в тому, що його терміни використовуються в
усіх сферах життя сучасного суспільства. Це – назви державних органів (комітетів,
комісій), законодавчі акти, слова на позначення дипломатичних стосунків,
адміністративно-господарської діяльності...
До периферії належать терміни загальнонаукові, суспільно-політичної сфери,
військової сфери, економічної, торговельної, медичної, технічної та ін. У функції
правничих термінів виступають і загальновживані слова... Подібні двопланові одиниці
виникають як наслідок розв’язання суб’єктом номінації завдання – позначити нові реалії.
Вичленовані теоретичним рівнем мислення. Використання загальновживаних слів для
позначення спеціальних понять у правничій термінології – це об’єктивна реальність, в
якій номінації отримують додаткове термінологічне фонування. Подальшим кроком є
створення лінійних відношень, що ґрунтуються на родо-видових зв’язках та реалізуються
у двокомпонентних структурах. Для найменування нового змісту – видового поняття –
одного тільки родового терміна недостатньо, тому воно відбувається за рахунок
актуалізації мовною одиницею її синтагматичних властивостей, тобто з опорою на
значення лексичного конкретизатора...
Текст 2
Кожен народ, хоч і є часткою людства і живе за законами загальнолюдського
розуму, має право і повинен розмірковувати над власними проблемами, які висуває перед
нами історія.
Такою непростою, болісною проблемою в Україні є мовна ситуація, що
склалася в молодій суверенній державі.
Не будемо з ораторським надривом говорити про цю ситуацію, бо стукіт
наших небайдужих сердець може потьмарити розум. На часі – спрямувати енергію у
наукове, виважено зріле, історично реальне річище розв’язання проблем функціонування
державної мови.
Не розрада й розпука, не звинувачення урбанізованого українства у втраті
національної совісті, а велика освітня робота, надолужування втраченого за століття у
культурі, мові повинні стати матеріальною силою національного відродження...
З величезною прикрістю доводиться констатувати, що досі юридичного
підтвердження у законодавчих актах не одержала вимога про володіння мовою не на
побутовому рівні, а на рівні професіональному...
 Мені як ректорові цього вузу дуже приємно, що така представницька
конференція відбувається саме тут. У всіх нас єдина мета – конструктивна співпраця
філологів і правників у виробленні пропозицій, спрямованих на вдосконалення мовної
освіти, що є частиною фахової освіти, узагальнення засадничих ідей щодо формування
мовної особистості правника, творча співпраця всіх тих, кому не байдужа доля
суверенної держави.
І на завершення: слово і меч – дві могутні зброї: одна – в устах мовця, друга – в
руках лицаря. Тож виховуймо лицарів права, які уміло послуговуватимуться зброєю слова
у житті та у професійній діяльності.
Співвідношення регістрів текстів 1 та 2 має наступний вигляд:
Канал комунікації Канал комунікації
зоровий, писемна форма мовлення Слуховий, усна форма мовлення
Характер одиниць мовного коду Характер одиниць мовного коду
Домінування висловлювань, повідомлень, Синтез висловлювань (повідомлень),
притаманних науковому стилю притаманних науковому та
спілкування; помітна роль називних речень публіцистичному стилям спілкування;
і відповідно присудків, виражених домінування дієслівних речень; кількісна й
іменниками; функціональна перевага функціональна перевага предикатів дії та
предикатів із семантикою релятивності та діяльності; наявність окремих
буттєвості; функціональна значущість номіналізацій; домінування суспільно-
номіналізацій, які можуть виступати в ролі політичної лексики і термінології; значна
підмета; кількісне й функціональне кількість слів “високого” стилю, а також
домінування загальнонаукових і слів, ужитих образно та символічно.
спеціальних (лінгвістичних) термінів;
відсутність слів з переносним значенням,
образним та символічним уживанням.
Види особистісного начала Види особистісного начала
Модель автора: носій об’єктивного Модель автора: носій аксіологічного
спеціального (лінгвістичного) знання; (“правильного”) знання у сфері соціально-
особистісне начало не підкреслене; політичних стосунків; особистісне начало
особистісний чинник не виноситься у домінує; особистісний чинник виноситься у
рематичну позицію; оцінні слова та вирази рематичну позицію (Мені... дуже приємно);
відсутні. значна кількість оцінних слів і виразів;
наявність номінативних одиниць із
семантикою почуттів та емоцій.
Модель адресата Модель адресата
Фахівець у сфері мовознавства, зокрема Однодумець, якого потрібно не
термінознавства. переконувати, а радше “надихати”.
Тип інформації у повідомленнях Тип інформації у повідомленнях
Максимальна об’єктивація викладу;Значна суб’єктивація викладу; відсутність
наявність дефініцій; логічність викладу (від
дефіцій; домінування емоційного над
дефініцій до їх аргументації); у цілому логічним, суб’єктивного над об’єктивним; у
інформація стосується світу реального цілому інформація стосується світу
(“наукова реальність”), а не ідеального; бажаного, у певному сенсі “ідеального” (“як
домінування модальності “буттєвості”; повинно бути”); домінування модальності
апеляція до спеціальних знань адресата. “бажаності”; апеляція до загальнолюдських
цінностей.
Комплексний комунікативний аналіз і його складові
Схема аналізу комунікативних ситуацій:
І. Контекст і ситуація спілкування:
- місце і час спілкування, їх вплив на перебіг інтеракції;
- характеристика каналів комунікації;
- комунікативний шум і його вплив на спілкування;
- зворотний зв’язок і засоби його підтримування.
ІІ. Комунікативна поведінка учасників спілкування (комунікативний паспорт персонажів):
1. Виявлення комунікативної мети кожного з учасників спілкування. Чи змінюється
впродовж інтеракції мета спілкування? Якщо так, то в чому причина?
Персонаж А;
Персонаж Б.
2. Аналіз комунікативної ініціативи учасників спілкування:
Персонаж А;
Персонаж Б.
3. Аналіз комунікативних стратегій персонажів. Міра гнучкості стратегій:
Персонаж А;
Персонаж Б.
4. Оцінка учасниками стратегій один одного (якщо така оцінка наявна).
5. Виявлення тактик комунікативної поведінки учасників спілкування. Типи тактик. Зміна
тактик (якщо це спостерігається).
6. Характеристика комунікативних і соціальних ролей (комунікативних позицій)
учасників спілкування (із застосуванням транс акційного аналізу Е. Берна):
Персонаж А;
Персонаж Б.
7. Аналіз виявлених прийомів впливу на співбесідника. Чи беруться до уваги вік, освіта,
стать, поточний стан свідомості тощо:
Персонаж А;
Персонаж Б.
8. Характеристика типів спілкування персонажів фрагмента твору, який аналізується
(відкрите/закрите, ініціативне/примусове, офіційне/неофіційне, етикетне/розкуте,
конфліктне/кооперативне тощо). Чи змінюється тип спілкування у процесі інтеракції?
Персонаж А;
Персонаж Б.
9. Аналіз складових комунікативного кодексу кожного учасника спілкування (орієнтація
на певні правила, максими, конвенції спілкування). Засоби мовного етикету:
Персонаж А;
Персонаж Б.
10. Виявлення дії загальних законів спілкування.
Персонаж А;
Персонаж Б.
Ш. Аспекти мовного коду в комунікації (мовленнєвий паспорт персонажів):
1. Найчастотніші типи мовленнєвих актів:
Персонаж А;
Персонаж Б.
2. Мовленнєві жанри, яким віддають перевагу учасники спілкування:
Персонаж А;
Персонаж Б.
3. Дотримання норм культури мовлення учасниками спілкування:
Персонаж А;
Персонаж Б.
4. Типи мовленнєвих помилок в ідіостилях учасників спілкування:
Персонаж А;
Персонаж Б.
5. Чи наявні засоби непрямого спілкування? Інтерпретація учасниками комунікації
непрямого смислу повідомлень:
Персонаж А;
Персонаж Б.
6. Аналіз риторичних аспектів спілкування: вживання слів у прямих і переносних
значеннях, образність, тропи, фігури мовлення тощо:
Персонаж А;
Персонаж Б.
7. Засоби мовного етикету:
Персонаж А;
Персонаж Б.
IV. Роль пара лінгвістичних засобів спілкування:
1. Регістрові характеристики.
2. Тональність спілкування.
3. Атмосфера спілкування.
V. Висновки.
Характеристика спілкування загалом, а також комунікативних позицій персонажів: у кого
вони сильніші, у кого слабші; як вони змінюються у процесі спілкування; хто повніше
досягає предметних і комунікативних цілей; хто ефективніше використовує засоби
комунікативного кодексу; хто завоював комунікативну ініціативу, а хто її втратив тощо.
ПІДСУМКОВА ТЕКА
1. Напишіть коротку промову на одну з запропонованих тем:
“Слово – зброя! Як усяку зброю, його треба чистити і доглядати”
(М. Рильський).
“Чудова думка втрачає свою цінність, якщо вона погано висловлена”
(Вольтер).
“Скажи будь-що, щоб я тебе побачив” (Сократ).
“О слів жорстока і солодка влада!” (Б. Олійник).
“Мрію я словами відмикати людське серце...” (Л. Забашта).
При цьому використайте приказки та прислів’я, подані нижче:
Що маєш казати – наперед обміркуй.
Краще мовчати, ніж брехати.
Мудрий не все скаже, що знає, а дурний не все знає, що каже.
Слово – не горобець, вилетить – не піймаєш.
Шабля ранить тіло, а слово – душу.
Слово старше, ніж гроші.
І від солодких слів буває гірко.
Не кидай словами, як пес хвостом.
Слово до слова – зложиться мова.
2. Напишіть текст рекламного оголошення про курси, на яких навчають
мовній комунікації (вкажіть, що саме тут буде вивчатися та яку користь це
може принести в житті). Виберіть найбільш вдалий варіант реклами.
3. Прочитайте даний текст:
- Хто тут крайній?
- “Крайніх” тут немає, а є останній.
 - Яка різниця! Можна подумати, Ви не зрозуміли, про що я питаю?
(знизує плечима).
- Шановні! Ви обоє неправі... І взагалі – краще б думали про те, що через
півгодини закінчують прийом у лікаря, а нас тут стоїть ще п’ятнадцять
осіб.
- Коли? Коли закінчують? У мене вдома маленька дитина, я не можу
ходити сюди кожного дня! (робить великі очі й розмахує руками).
- Ну, взагалі вони знахабніли! Ходи до них кожного дня, як на роботу!
- Що їм до Вашої дитини чи моєї старенької матусі. Яку я мусила
залишити, а стою я тут вже майже дві години.
- Куди Ви лізете без черги? Отак завжди – проводять знайомих, а ми –
стій! (розлючено дивиться на двері й підносить до гори кулак).
- Нумо, давайте зараз ми підемо до головного лікаря. Якщо він є на
місці, звичайно...
Дайте відповіді на наступні питання:
- Яку форму комунікативної поведінки тут застосовано?
- Які етапи спілкування можна виділити в цьому тексті?
- Назвіть кількість мовленнєвих ходів.
- Наявний чи не наявний у даному комунікативному акті зворотний
зв’язок?
- Чи були застосовані комунікантами парамовленнєві засоби
спілкування?
4. Визначте типи поданих діалогів (фактичний, когнітивний, конфліктний).
А. - Скільки коштує ота синенька спідниця,
- Двісті гривень.
- А хто її зробив?
- Угорщина.
- Ви маєте сорок восьмий розмір?
- Так, поки що є всі розміри. Ми лише сьогодні отримали цю модель.
Б. - Можна пройти?
- Що, хочеш завжди бути першим?
- Та ні, просто моя зупинка – наступна.
- Нічого, почекаєш.
- Але ж я пропущу свою зупинку.
- Це твої проблеми.
В. - Як тобі нове місце роботи?
- Та знаєш, здається, нарешті я знайшов роботу, яка мене задовольняє і
за родом діяльності, і зарплатнею.
- Дійсно? Що це за робота?
- Я працюю екскурсоводом у країнах ближнього зарубіжжя.
Г. - Як твої справи? Все о’кей?
- Дай боже, щоб не гірше. А ти?
- У мене теж все гаразд.
5. Спробуйте підставити пропущені у діалозі питання (на місці крапок) і
визначте їхній тип.
- Тетяно, я не бачила тебе сто років!
- Мабуть, цілу тисячу!
- ..?
- Я вийшла заміж три роки тому, і в мене вже є син. Крім того, я
отримала ще одну освіту – бухгалтера, і зараз працюю в банку.
- ..?
- Мій чоловік отримав підвищення – тепер він полковник.
- ..?
- Так, він задоволений своєю роботою.
- ..?
- Я бачила її на тому тижні.
- ..?
- Так, тепер я маю квартиру з телефоном.
- ..?
- 28-56-91.
6. У наведеному нижче полілозі знайдіть навідні питання. Яку роль вони
тут відіграють?
- Думаю, майстре, Ви не будете сперечатися з тим. Що робота виконана
невчасно?
- Так, Дмитро Івановичу, але ми одразу ж вказали на те, що термін
виконання дуже короткий.
- І крім того, Ви самі зізналися, що не могли знайти нікого, хто взявся б
довести до пуття цей будинок.
- Ви не дотрималися умов контракту, в якому зазначалися терміни
виконання робіт. Усні переговори я не хочу брати до уваги. Чи не
здається Вам, що буде справедливим знизити оплату за Вашу працю?
- Можливо, це і справедливо, але зверніть увагу на якість виконання.
Навряд чи хтось інший зробив би Вам кращий ремонт усього лише за
два тижні.
- Дмитро, ну чого ти до них причепився? Вони люди совісні – ми в
цьому переконалися. Може, ви самі назвете нам суму, на яку ми
зменшуємо Вам оплату праці?
- Не треба нам було й братися до цієї роботи! Я одразу казав, що нічого
доброго з цього не вийде!
7. Чия думка має вирішальне значення у поданому полілозі? Які фактори
допомогли Вам визначити це?
Іван: - Чи не зайти нам до цієї кав’ярні?
Ігор: - Це все, що ти можеш придумати?
Михайло: - Ну...
Іван: - Так що “ну”?
 Михайло: -“Ну” означає, що я там був вчора і позавчора. Треба
коментарів?
Ігор: - Як ти вважаєш, що не треба, то не треба. Хто б сперечався?
Михайло: - П’ятдесят метрів вниз є пристойне і недороге кафе. Ходімо?
Ігор: - Як люди, так і я.
8. У поданому уривку знайдіть речення, за допомогою яких створюється
прихований діалог з аудиторією.
“Отже, на цьому, з вашого дозволу, ми закінчуємо, шановні товариші,
наш розділ “Гроші”.
І ось, що ж ми бачимо, прочитавши усе це з добросовісною увагою? Що ж
ми бачимо, прочитавши цікаві новели з історії та цікаві оповідання з
нашого життя?
А ми бачимо, що гроші, як це не дивно, приносять людям велике
засмучення. Але як це буває – ми не беремося стверджувати. Можливо,
причиною цьому – злощасна якість грошей, а можливо, і навпаки – від
сумних сторін наших... Але, можливо, одне впливає на інше і якось там
взаємно діє”.
(М. Зощенко. “Повернена молодість”).
9. Перевірте себе за тестом “Оцінка навичок складання та подачі
зв’язного монологу”. Відповідайте на запитання “так” чи “ні”.
1. Чи можете Ви сформулювати основну думку свого монологу одним реченням? (Так – 5; ні
– 0).
2. Коли Ви виступаєте, то читаєте заздалегідь підготовлений текст? (Так – 0; ні – 5).
3. Чи заучуєте Ви текст свого виступу напам’ять? (Так – 0; ні – 5).
4. Чи користуєтесь під час виступу записами? (Так – 5; ні – 0).
5. Під час монологу Ви говорите вільно? (Так – 5; ні – 0).
6. Чи втрачаєте Ви основну думку, якщо Вас перебивають? (Так – 0; ні – 5).
7. Чи включаєте Ви в промову логічного типу фрагменти з переказом подій, наочним описом
ситуацій? (Так – 5; ні – 0).
8. Ви використовуєте у строгому логічному виступі “вільні” слова та вирази (розмовні
звороти, приказки, жарти)? (Так – 5; ні – 0).
Результати:
0-15. Монолог – не ваша стихія. Можливо, вам не вистачає впевненості у власних силах, а,
можливо, ви просто ніяковієте перед аудиторією чи вважаєте, що співбесіднику буде нецікава
ваша точка зору. Коли передбачаєте виступ, то ви вважаєте за краще вивчити його напам’ять із
жахом чекаєте можливих запитань. Будьте більш впевненими і пам’ятайте, що саме імпровізація
(або хоча б її елементи) створюють невимушену атмосферу у спілкуванні.
20-30. Ви досить непогано вмієте побудувати монолог. Якщо ви повинні виступити перед
громадою, то не станете вивчати напам’ять текст промови (хоча попередні записи обов’язково
зробите). Ви почуваєте себе досить впевнено, проте, можливо, не завжди вмієте швидко
зосередитися, якщо вас перебили.
35-40. Ви – справжній віртуоз монологу. Вам можна позаздрити. Ви ніколи не розгубитися перед
неочікуваними реакціями на ваші думки. Ви навіть не завжди готуєте свій виступ заздалегідь,
оскільки вважаєте, що найкращий монолог – це імпровізація (і вони дійсно вам вдаються). Проте
вас чекає інша небезпека – захопитися темою і вичерпати свій ліміт часу, так і не сказавши все, що
збиралися. У цьому випадку можна порадити напередодні виступу скласти план або, принаймні,
записати ключові слова, і пам’ятати про них під час монологу.
Прочитавши результати, визначте умови успішного монологу та перешкоди, які можуть
виникнути під час виступу.
10. Перевірте себе за тестом “Чи вмієте Ви вести діалог?”
1. Скільки хвилин ви слухаєте співбесідника, не перебиваючи його? (1 хв. – 1; 3 хв. – 5; 5 хв.
– 4; вислуховую до кінця – 4).
2. Чи “згортаєте” ви велике висловлювання співбесідника в одну-дві фрази? (Так – 5; ні – 0;
іноді – 1).
3. Чи помічаєте ви нечесні прийоми співбесідника в ході розмови? (Так – 5; ні – 0; іноді – 1).
4. Чи маєте ви у своєму мовленнєвому запасі вирази, за допомогою яких можна затягнути
відповідь, приховати ніяковість тощо? (Так – 2; ні – 0).
Результати:
1-6. На жаль, діалог для вас перетворюється на монолог. Це означає, що замість того, щоб
слухати співбесідника, ви добираєте аргументи до власної точки зору і продумуєте наступні
мовленнєві кроки. Це часто призводить до непорозумінь – адже ви можете упустити важливі
думки, висловлені протилежною стороною.
7-16. вам притаманне рідке вміння слухати. Ви ніколи не станете перебивати співбесідника,
тому що ви з ним не згодні, а завжди дочекаєтесь своєї черги висловити думки. Для того, щоб
бути певним в тому, що ви вірно оцінили позицію співрозмовника, ви часто однією-двома
фразами передаєте її сутність і просите поправити, якщо ви щось не зрозуміли. Це демонструє
вашу повагу до співбесідника і зацікавленість його позицією, і тому говорити з вами приємно.
 Критерії оцінювання знань, умінь та навичок студентів з курсу
“Основи теорії мовної комунікації”
А5 (відмінно) Студент має глибокі міцні і системні знання з усього
теоретичного курсу, може чітко сформулювати дефініції,
використовуючи лінгвістичну термінологію, вільно
володіє понятійним апаратом, знає основні проблеми
навчальної дисципліни, її мету та завдання. Має
сформовані сучасні прагмалінгвівістичні знання про
структуру, закономірності та найважливіші аспекти
мовної (в тому числі і міжкультурної) комунікації. Вміє
застосовувати здобуті теоретичні знання у всіх видах та
на практиці іншомовного спілкування, перекладу і у
науковому аналізі мовленнєвої взаємодії. Не допускає
помилок в усній та писемній формах мовлення, в повному
обсязі викладає вивчений матеріал, дає правильні
визначення понять, виявляє розуміння матеріалу, може
обґрунтувати свої судження, навести свої приклади,
опрацював різні джерела інформації і творчо використав
їх при відповіді, виявляє здатність до оригінальних
рішень.
В4,5 (добре) Студент має міцні ґрунтовні знання, виконує практичну
роботу без помилок, але може допускати неточності в
формулюванні, незначні мовленнєві помилки у наведених
прикладах.
С4 (добре) Студент знає програмний матеріал повністю, має практичні
навички в комунікативному аналізі, але не вміє
самостійно мислити, не може вийти за межі теми. Добре
знає теоретичний матеріал, дає визначення понять, може
обґрунтувати свої судження, може систематизувати
набуті знання, добирає переконливі аргументи на
підтвердження власного судження, володіє матеріалом
при вирішенні практичних завдань.
D3,5 (задовільно) Студент знає основні теми курсу, має уявлення про
головні проблеми сучасної теорії мовної комунікації, але
його знання мають загальний характер, іноді
непідкріплені прикладами. Замість чіткого теоретичного
визначення пояснює матеріал на побутовому рівні. Має
прогалини в теоретичному курсі та практичних вміннях.
Е3 (задовільно) Студент знає основні теми курсу, має уявлення про
головні проблеми сучасної теорії мовної комунікації, але
його знання мають загальний характер, іноді
непідкріплені прикладами. Замість чіткого теоретичного
визначення пояснює матеріал на побутовому рівні, без
аргументації своїх висновків, без своїх прикладів і не
завжди адекватно використовує знання у практичній
 частині, має прогалини в теоретичному курсі та
практичних вміннях.

X2 (незадовільно) Студент має фрагментарні знання з усього курсу.

з можливістю Не володіє термінологією, оскільки понятійний апарат не
повторного сформований. Не вміє викласти програмний матеріал.
складання Мова невиразна, обмежена, бідна, словниковий запас не
дає змогу оформити ідею. Практичні навички на рівні
розпізнавання. Відтворює лише основні положення, знає окремі
фрагменти, що складають незначну частину матеріалу.

F1 (незадовільно) Студент повністю не знає програмного матеріалу, не

з обов’язковим працював в аудиторії з викладачем або самостійно.
повторним
вивченням
дисципліни