Анотація

ТАТАРІНОВ В.С. Реформи вищої освіти та проблеми їх реалізації в

Україні. АКАДЕМІЧНИЙ ОГЛЯД. 2020. № 1 (52). С.60-71.
У статті розглянуто значення освіти як найважливішої галузі
економіки, витлумачено важливість розвитку освіти як людського
капіталу. Визначено основні проблеми реформування вищої освіти,
порівнюючи з іншими державами. Проаналізовно сучасний стан освітньої
галузі в Україні. Подано пропозиції щодо вирішення деяких проблем
реформування вищої освіти.
Ключові слова: вища освіта, університетська наука, реформування,
фінансування, малий і середній виробничий бізнес.
Основними положеннями статті є те, що для здійснення реформи у
сфері науки і освіти, необхідно конкретизувати цілі і шляхи
реформування - стимулювання викладачів і студентів (викладачів на
пошук, застосування і розвиток ефективних методів і прийомів навчання, а
також на неформальний підхід до оцінки знань студентів), звільнення від
рутинної роботи (наприклад, індивідуальні плани викладача, пакети
обов’язкового методичного забезпечення дисциплін), стимулювати
великий бізнес до фінансування освіти і науки, − розвивати
співробітництво з міжнародними організаціями з питань фінансування
виробничих МСП.
Автор актуалізує питання освіти, яка закладає підвалини для
майбутнього всієї держави, звертає увагу на стан освіти, порушує
проблеми, зокрема фінансування. Пропоную реальні реформи, які можна
використати для покращення стану освітньої галузі.
 Анотація

Онищук Л. А. Нова українська школа: реалії і перспективи.

Український педагогічний журнал. 2018. № 1. С. 47-53. Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2018_1_8
У статті висвітлено дані емпіричного прогнозу – випереджувальної
інформації суб’єктів управління різних рівнів (директорів шкіл, їхніх
заступників, вчителів, учнів, батьківської громадськості) про розвиток
Нової української школи, одержані шляхом використання методу
екстраполяції поточної інформації, знань про минуле й теперішнє. У формі
теоретичних положень представлено результати наукового опрацювання
даних емпіричного прогнозу, які за умови уведення в дію активного
чинника – Закону України «Про освіту» та його дотримання суб’єктами
управління різних рівнів, зміни суспільної свідомості, підвищення уваги
громадськості і владних структур до проблем Нової української школи та
успішної реалізації системних змін, передбачених реформою загальної
середньої освіти, стануть одним із засобів переведення декларацій і
теоретичних абстракцій у практичну площину, призведуть до зміцнення її
ідентичності, посилення її позиції в суспільстві, державі та за її межами.
Ключові слова: емпіричні прогнози, прогнозні дані, Нова українська
школа, реформа загальної середньої освіти.

Основними положеннями статті є те, що загальноосвітня реформа

НУШ за результатами опитування матиме свої ефективні результати,
переосмислюючи роль учителя і учня. Засвідчується, що НУШ є
поліфункціональною - перебере на себе спектр соціальних проблем. У
контексті реформи загальної середньої освіти визнано перспективним
напрямом дослідження проблему розвитку нової галузі педагогіки –
педагогічної політології – вчення про умови і способи реалізації
рекомендацій науки в освітній політиці. Авторка, аналізуючи систему,
використовуючи результати опитування, робить прогнози щодо
ефективності цієї реформи.
 Анотація

Білик О.І, Подольчак Н.Ю, Хмелюк В.С. Система освіти в Україні,

напрями її реформування. ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ І
АДМІНІСТРУВАННЯ В УКРАЇНІ. 2020. Вип. 17. С.112-115.
У статті аналізуються основні напрями реформування системи
освіти та спрогнозовано наслідки від неефективних рішень.
Сформульовано основні засоби та механізми реформування системи
освіти, які використовуються органами державного управління.
Проаналізований процес реалізації державної політики у сфері
реформування освіти в Україні, а саме такі його системоутворюючі
компоненти, як: право на здобуття освіти в Україні, державна стратегія та
нова концепція реформування освіти, державні органи управління у сфері
освіти, принципи та функції державних органів у сфері освіти. Також
сформульовані основні напрями реформування освіти в Україні та
наголошено на його європейському векторі спрямування. Встановлено, що
у процесі реформування, який ще не завершений, є певні помилки, що
вказують на необхідність більш ефективної взаємодії органів державної
влади у процесі забезпечення населення Україні правом на освіту.
Ключові слова: державне регулювання, державне управління,
система освіти України, регламент Міністерства освіти і науки України,
заклади освіти, реформа освіти, приватна освіта, державні органи
управління освіти.

Основними положеннями статті є те, що реформа НУШ тільки

впроваджується, проте є напрацьовані головні засади, на який повинні
ґрунтуватися напрями реформування: орієнтація на учня, формування
творчого потенціалу учня, ефективне впровадження
конкурентоспроможної системи вчителів. Автори окреслюють
перспективи та роль органів державної влади у процесі реформування
освіти в Україні.