ЛІНГВІСТИКА. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЯ. - № 13.

- 2019

ПЕРЕКЛАД. ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО

========================================

УДК 811.111’81’25
Старший викладач Лещенко О. П.
Дніпровський державний технічний університет, м.Кам’янське, Україна
e-mail:lescha_helen@meta.ua, mob.: +3 8097-283-49-70;
ORSIDID;https://orcid.org/0000-0003-3342-3918; JournalID:3498
ПЕРЕКЛАД ЯК ЗАСІБ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Старший преподаватель Лещенко Е. П.

Днепровскийгосударственныйтехнический університет, г.Камянское, Украина
e-mail:lescha_helen@meta.ua, mob.: +3 8097-283-49-70; ORSIDID
https://orcid.org/0000-0003-3342-3918; JournalID:3498
ПЕРЕВОД КАК СРЕДСТВО МЕЖКУЛЬТУРНОЙ
КОММУНИКАЦИИ
Senior lecturer Leschenko E. P.
Dniprovsky State Technical University, Kamyanskoe, Ukraine
e-mail:lescha_helen@meta.ua,mob.: +3 8097-283-49-70; ORSID
IDhttps://orcid.org/0000-0003-3342-3918; Journal ID:3498
TRANSLATION AS A MEANS OF INTERCULTURAL
COMMUNICATION

Актуальність дослідження обумовлена тим, що питання культури як універсального

контексту, а також комунікації та перекладу як найголовніших та найфундаментальніших
видів взаємодії між людьми вийшли на перший план. Визнання безпосередньої цінності
розмаїття світових культур, відмова від колонізаторської культурної політики зумовили
бурхливий розвиток відповідних галузей знань. Значний внесок у розроблення питань
перекладацької діяльності належить вітчизняним і зарубіжним науковцям.
Мета статті полягає у вивченні питання міжкультурної комунікації у її зв’язку з теорією
перекладу, приділяючи особливу увагу останньому як одному з основних засобів спілкування.
Завдання статті – розкрити сутність поняття “міжкультурна комунікація”
тарозглянути місце й значення перекладу як безпосереднього інструменту в її структурі.
Автор досліджує питання виникнення та розвитку поняття “міжкультурна
комунікація”, а також її вплив на життя сучасного суспільства, розкривають сутність
поняття “переклад” в її структурі та аналізують зв’язок і вплив перекладу на кінцевий
результат у процесі міжкультурного спілкування. Останній починається зі звичайного визнання
факту існування культурних відмінностей між представниками різних культур.

191
 ЛІНГВІСТИКА. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЯ. - № 13. - 2019

Здійснення міжкультурної комунікації можливе, коли комуніканти розуміють один

одного, і переклад у цьому процесі допомагає досягти взаєморозуміннята має надзвичайну вагу
для підтримки безпосередніх зв’язків між тими, хто спілкується, але належить до різних
лінгвокультурних ареалів.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів питання щодо ролі перекладу у процесі
міжкультурного спілкування. Подальшого вивчення потребують засоби вдосконалення рівня
кваліфікаційної підготовки та компетентності перекладачів у сфері здійснення міжкультурної
комунікації.
Ключові слова: міжкультурна комунікація, переклад, суспільство, взаємодія, спілкування.

Актуальность исследования обусловлена тем, что вопросы культуры как универсального

контекста, а также коммуникации и перевода как главных и фундаментальных видов
взаимодействия между людьми вышли на первый план. Признание непосредственной ценности
разнообразия мировых культур, отказ от колонизаторской культурной политики обусловили
бурное развитие соответствующих отраслей знаний. Значительный вклад в разработку
вопросов переводческой деятельности принадлежит отечественным и зарубежным ученым.
Цель статьи заключается в разностороннем изучении вопроса межкультурной
коммуникации в ее связи с теорией перевода, уделяя особое внимание последней как одному из
основных средств общения.
Задача статьи - раскрыть сущность понятия "межкультурная коммуникация" и
рассмотреть место и значение перевода как непосредственного инструмента в ее структуре.
В статье автор исследует вопрос возникновения и развития понятия "межкультурная
коммуникация", а также ее влияние на жизнь современного общества, раскрывают сущность
понятия "перевод" в ее структуре и анализируют связь и влияние перевода на конечный
результат в процессе межкультурного общения. Последний начинается с обычного признания
факта существования культурных различий между представителями различных культур.
Осуществление межкультурной коммуникации возможно, когда коммуниканты понимают
друг друга, и перевод в этом процессе помогает достичь взаимопонимания и имеет
чрезвычайное значение для поддержания непосредственных связей между теми, кто общается,
но принадлежит к разным лингвокультурным ареалам.
Проведенное исследование не исчерпывает всех аспектов вопроса о роли перевода в
процессе межкультурного общения. Методы совершенствования уровня квалификационной
подготовки и компетентности переводчиков в сфере осуществления межкультурной
коммуникации требуют дальнейшего изучения.
Ключевые слова: межкультурная коммуникация, перевод, общество, взаимодействие,
общение.

The relevance of the study is due to the fact that the issues of culture as a universal context, as
well as communication and translation as the main and fundamental types of interaction between
people, came to the fore. Recognition of the direct value of the diversity of world cultures, the rejection
of the colonial cultural policy, led to the rapid development of the relevant branches of knowledge. A
significant contribution to the development of questions of translation activities belongs to domestic and
foreign scientists.
The purpose of the article is to examine the issue of intercultural communication in its connection
with the theory of translation, with particular attention to the latter as one of the main means of
communication.
The task of the article is to reveal the essence of the concept of "intercultural communication" and
consider the place and significance of the translation as its direct tool in this structure.
In the article the author investigates the issue of the emergence and development of the concept of
"intercultural communication," as well as its influence on the life of modern society, reveals the essence
of the concept of "translation" in its structure and analyzes the connection and influence of translation
192
 ЛІНГВІСТИКА. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЯ. - № 13. - 2019

into the final result in the process of intercultural communication. The latter begins with the usual
recognition of the existence of cultural differences between representatives of different cultures.
Intercultural communication is possible when communicants understand each other, and the translation
in this process helps to achieve mutual understanding and is of the utmost importance for maintaining
direct connections between those who communicate, but belongs to different linguistic and cultural
districts.
The study does not exhaust all aspects of the translation role in the process of intercultural
communication. Further study requires the means to improve the level of qualification and the
competence of translators in the field of intercultural communication.
Key words: intercultural communication, translation, society, interaction, communication.

Постановка проблеми. Завдяки розвитку

інформаційних технологій, науки і техніки, а також
міграційним процесам люди почали вивчати іноземні мови
активніше. При цьому роль людей, які володіють іншими
мовами, значно збільшилась, бо вони стали містком для
міжнаціональних і кроскультурних відносин.
У XXI ст. виникають нові завдання в інформаційному
просторі людства. Завдяки масовій інформації, роль
перекладу в житті людства неухильно зростає. Сьогодні
перекладацькі зв’язки охоплюють майже всі сфери
людської діяльності. Рух інформаційних потоків не знає ні
кордонів, ні часу, ні простору. Нескінченна різноманітність
сучасного світу передається за допомогою засобів
інформації у відчуттях та інтерпретаціях численних
учасників міжнародного інформаційного процесу –
журналістів,кореспондентів, коментаторів, телеоператорів.
Тому постійно зростає значення перекладацької діяльності,
і разом з ними виникають і перекладацькі проблеми.
Загострення мовних проблем диктує пошук нових рішень.
Якщо раніше перекладацька діяльність розглядалася тільки
у зв’язку з перекладом художньої літератури, то на цей час
все більш важливе місце і за обсягом, і за соціальною
значущістю, забирають переклади текстів спеціального
характеру – інформаційні, економічні, юридичні, технічні
[11, c. 81].
Вагомий внесок у опрацювання питань
перекладацької діяльності належить вітчизняним і
зарубіжним
науковцям: В. В. Алімову [1], Н. А Бабич [2], Л. С. Бархуда
193
 ЛІНГВІСТИКА. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЯ. - № 13. - 2019

рову [3], І. А. Бородянському [7], В. В. Демецькій [10] та

багатьом іншим.
Питання науково-технічного перекладу розглядалися
І. А. Бородянським [7], Ф. С. Воройським [9].
І. А. Бородянський [7] розглядав питання навчання
техніці перекладу технічної та патентної
літератури, Ф. С. Воройський [9] досліджував абревіатури:
правила розшифрування та представлення їх у текстових
документах.
Поняття міжкультурної комунікації повстає в
середині ХХ століття і пов’язане з іменами багатьох
зарубіжних вчених. Теорії міжкультурної комунікації, що
намагалися пояснити даний феномен з різних точок зору,
розробляли такі західні дослідники, як Е. Гірш [19], Е. Голл
[18], Г. Гофстеде [20], С. Даль [17].
На думку вітчизняних дослідників
О. О. Борзих, І. С. Гука [5, c. 32] в Україні предметне
поле досліджень в рамках проблематики “міжкультурна
комунікація” знаходиться у стадії формування і
відрізняється двома характерними рисами: прикладним
характером (мета — полегшення комунікації між
представниками різних культур, зниження конфліктного
потенціалу) і міждисциплінарністю.
Дослідження з міжкультурної комунікації останнім
часом набувають усе більшого значення у зв'язку з
процесами глобалізації та інтенсивної міграції. Науковці
вивчають цю проблему у різних аспектах. Однак існує ще
ціла низка теоретичних та практичних питань, що
потребують свого подальшого дослідження. Зокрема, про
вплив міжкультурного спілкування як на розвиток
сучасного суспільства, так і на окремого індивіда, його
зв’язок із теорією та практикою перекладу та роль
останнього у цьому процесі.
Актуальність дослідження обумовлена тим, що
питання культури як універсального контексту, а також
комунікації та перекладу як найголовніших та
найфундаментальніших видів взаємодії між людьми
194
 ЛІНГВІСТИКА. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЯ. - № 13. - 2019

вийшли на передній план. Визнання безпосередньої

цінності розмаїтості світових культур, відмова від
колонізаторської культурної політики зумовили бурхливий
розвиток відповідних галузей знань.
Мета статті полягає у вивченні питання
міжкультурної комунікації та її зв’язку з теорією
перекладу, як одного з основних засобів спілкування.
Об’єктом дослідження є міжкультурна комунікація,
а предметом дослідження виступає переклад та його
місце як безпосереднього інструменту в структурі
комунікації.
Виклад основного матеріалу. Як зазначає
Ю. О. Збанацька [11, c. 82], завдяки перекладу люди, що
говорили різними мовами, могли спілкуватись у
багатонаціональних державах, переклад забезпечував
міжмовну та кроскультурну комунікацію, завдяки
перекладам розповсюджувалися різні вчення та релігії. У
працях вітчизняних і зарубіжних учених підкреслюється
особлива роль, яку відіграє переклад у розвитку культури,
науки, економіки, літератури та самої мови спілкування.
Розглядаючи питання міжкультурної комунікації та
перекладу, слід зазначити, що основну роль у цих
процесах відіграє перекладач – людина, яка володіє
однією або кількома іноземними мовами та забезпечує
міжкультурну комунікацію. Міжкультурна комунікація та
переклад є нероздільними. Переклад є різновидом
міжмовної, кроскультурної та соціальної комунікації.
Переклад різних текстів з однієї мови іншою
витворився із потреб виробничої та суспільної діяльності
людини у зв’язку з роллю мови як засобу спілкування та
здійснення міжкультурної комунікації. Переклад є дуже
давнім видом людської діяльності та завжди виконував
дві найважливіші функції: долучення світової культури до
національної та встановлення стилю власної мови.
Розглянемо визначення терміну переклад. Сьогодні
термін переклад (англ. translation) вживається переважно
в лінгвістиці і має декілька значень. Наприклад, у
195
 ЛІНГВІСТИКА. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЯ. - № 13. - 2019

«Великому тлумачному словнику сучасної української

мови» зазначено, що, по-перше, переклад означає дію за
значенням перекладати, по-друге, перекладом є «текст,
слово, усне висловлювання, а також літературний твір,
перекладені з однієї мови іншою» [8, с.728].
Класик лінгвістичної теорії перекладу радянського
періоду А. В. Федоров вважав, що «переклад – це передача
тексту письмового або усного мовлення засобами іншої
мови» [15, с. 44]. Результат перекладу – текст оригіналу,
переданий засобами іншої мови. Також у лінгвістичних
словниках можна знайти визначення перекладу як
передачі інформації, що міститься в даному творі,
засобами іншої мови та пошук в іншій мові таких засобів
вираження, які б забезпечували передачу на ньому не
тільки різної інформації, що міститься в даному мовному
творі, але й найбільш повну відповідність нового тексту
первинному також і за формою (внутрішньою та
зовнішньою), що є необхідним у випадку художнього
тексту, а також при передачі іншою мовою понять, які не
отримали в ній стійкого вираження.
За В. Н. Комісаровим, переклад – це вид мовного
посередництва, який цілком орієнтований на оригінал.
Переклад є іншомовна форма існування повідомлення,
яке містить оригінал. Завдання перекладу – забезпечити
такий рівень міжкультурної комунікації, при якому
створюваний текст мовою рецепієнта міг би виступати в
якості повноцінної комунікативної заміни оригіналу і
ототожнюватися рецепієнтами перекладу з оригіналом у
функційному, структурному та змістовному відношеннях
[12, с.92].
Відомий російський перекладознавець А. Д. Швейцер
визначає переклад як “односпрямований і двофазний
процес міжмовної і міжкультурної комунікації, при якому
на основі проведеного цілеспрямованого
(перекладацького) аналізу первинного тексту утворюється
вторинний текст (метатекст), що заміняє первинний в
іншому мовному і культурному середовищі; процес, що
196
 ЛІНГВІСТИКА. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЯ. - № 13. - 2019

характеризується установкою на відтворення

комунікативного ефекту первинного тексту, частково
модифікується відмінностями між двома мовами, між
двома культурами і двома комунікативними ситуаціями”
[16, с. 75].
Отже, переклад задовольняє суспільну потребу у
міжкультурній комунікації. Як зауважує К. Л. Латишев,
переклад має на меті задовольнити потребу суспільства в
двомовної комунікації, яка максимальною мірою
наближена до природної, одномовної комунікації [13,
с.10].
Комунікативна концепція перекладу враховує
особливості перекладу як акту міжкультурної комунікації.
Основою для зіставлення в перекладі є елементи
комунікативного процесу.
Термін “міжкультурна комунікація” певною мірою
співвідноситься з поняттям “діалог культур”. Найбільш
вичерпний аналіз цього явища подано в
працях В. С. Біблера, який наголошує на формуванні
нового соціального соціуму культури – форми вільного
спілкування людей у її силовому полі [4, с. 32]. Діалог
культур – це потреба у взаємодії, взаємному збагаченні,
яке передбачає взаєморозуміння, а значить тотожність.
З точки зору теорії міжкультурної комунікації, під час
перекладу зіставляються не тільки дві мови, але й дві
культури в широкому розумінні цього слова. Через
міжкультурні відмінності, те, що є зрозумілим носіям
однієї мовної культури, може викликати нерозуміння у
іншомовного рецепієнта тексту перекладу. Тому завдання
перекладу полягає не тільки у пошуку еквівалентних
відповідностей для відтворення комунікативної установки
відправника, але й у наданні одержувачу необхідних для
розуміння пояснень, щоб реакція іншомовного
одержувача відповідала реакції одержувача повідомлення
на вихідній мові [6, с. 7-9]. Тільки тоді переклад стане
тотожним, або еквівалентним.

197
 ЛІНГВІСТИКА. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЯ. - № 13. - 2019

При цьому необхідно враховувати той факт, що

процес міжкультурної комунікації має складну структуру і
містить безліч чинників, які впливають на умови її
протікання і фінальний успіх. Як зазначає Р. К. Міньяр-
Бєлоручев, “науці про переклад доводиться вивчати і
умови породження вихідного тексту, і умови сприйняття
перекладеного тексту, і соціальний статус комунікантів, і
мовну ситуацію, і різні супровідні явища, що входять до
складну поняття комунікації з використанням двох мов,
яка і являє собою об'єкт науки про переклад” [14, с. 47].
Висновки. Отак, міжкультурна комунікація як
особливий вид порозуміння припускає спілкування між
носіями різних мов і різних культур. Зіставлення мов і
культур виявляє не тільки загальне, універсальне, але й
специфічне, національне, самобутнє, що зумовлене
розбіжностями в історії розвитку народів.
Як зазначає В. Н. Комісаров, у процесі міжкультурної
комунікації функціонують дві мовні системи, і вони
функціонують не незалежно одна від одної, а у тісній
взаємодії, з паралельним використанням комунікативно
рівноцінних одиниць [12, с. 87].
У цьому контексті, переклад є дуже важливим та
необхідним засобом міжкультурної комунікації та має
надзвичайну вагу для підтримки безпосередніх зв’язків
між комунікантами, які належать до різних
лінгвокультурних ареалів.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів
питання ролі перекладу у процесі міжкультурного
спілкування. Подальшого вивчення потребують засоби
вдосконалення рівня кваліфікації та компетентності
перекладачів у сфері здійснення міжкультурної
комунікації.

Література

1. Алимов В. В. Теория перевода : перевод в сфере профессиональной

коммуникации : для учеб. занятий и для самостоят. работы. Изд. 2-е, испр. М. :
УРСС, 2004. 157 с.

198
 ЛІНГВІСТИКА. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЯ. - № 13. - 2019

2. Бабич Н. Основи теорії і практики перекладу : навч. посіб. Чернівці, 2003.

103 с.
3. Бархударов Л. С. Язык и перевод : вопросы общ. и част. теории перевода. М. :
Междунар. отношения, 1978. 204 с.
4. Библер B. C. Культура. Диалог культур (опыт определения) / Вопросы
философии. 1989. № 6. С. 31–42.
5. Борзих О. О., Гук І. С. Роль перекладу у процесі міжкультурного спілкування /
Філологічні науки. 2014. Кн. 3. C. 31-34.
6. Бреус Е. В. Теория и практика перевода с английского на русский. [Текст]. М. :
Высшая школа, 1990. 103 с.
7. Бородянский И. А. Некоторые вопросы обучения технике перевода
технической и патентной литературы. К., 1976. 16 с.
8. Великий тлумачний словник сучасної української мови : 170 000 сл. / авт., кер.
проекту та гол. ред. В. Т. Бусел. К., Ірпінь : Перун, 2004. 1426 с.
9. Воройский Ф. С. Аббревиатура: правила расшифровки и представления в
текстовых документах: метод.пособие для работающих с англояз. науч.-техн. лит.
М., 1991. 72 с.
10. Демецька В.В. Теорія адаптації : крос-культурні та перекладознавчі проблеми.
Херсон, 2006. 343 с.
11. Збанацька А. О. Переклад як вид документної інформації та засіб комунікації /
Філологічні науки. 2012. Кн. 2. C. 81-92.
12. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение : курс лекций. М.: ЭТС, 1999.
192 с.
13. Латышев Л. К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания.
[Текст]. М. : Просвещение, 1988. 160 с.
14. Миньяр-Белоручев Р. К. Общая теория перевода и устный перевод. [Текст].
М. : Воениздат, 1980. 237 с.
15. Федоров А. В. Общая теория перевода: учебное пособие. М.: ЧеРо. 1999. 136 с.
16. Швейцер А. Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты. [Текст]. М. 1988.
216 с.
17. Dahl S. Intercultural Research: The Current State of Knowledge / Stephan Dahl/ –
[Electronic resource]. – Acсess mode: file:///C:/Users/Admin/Downloads/SSRN-
id658202.pdf.
18. Hall Edward T. Understanding Cultural Differences: Germans, French and
Americans / Edward T. Hall and Mildred Reed Hall. Yarmouth, Maine: Intercultural Press,
1990. 196 р.
19. Hirsch E. D. The New Dictionary of Cultural Literacy: What Every American Needs
to Know [completely revised and updated]. Boston-New York: HOUGHTON MIFFLIN,
2002. 654 p.
20. Hofstede G. Culture's Consequences: Comparing Values, Behaviors, Institutions and
Organizations Across Nations. USA, Сalifornia: SAGE Publications, 1984. 595 р.

199