1

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Т.Г.ШЕВЧЕНКА

Кафедра української мови та прикладної лінгвістики

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«ПРИКЛАДНА (КОМП’ЮТЕРНА) ЛІНГВІСТИКА ТА

АНГЛІЙСЬКА МОВА»

на тему: «ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОМОВ

ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКОГО»

Виконала:

Студентка 2 курсу

Спеціальності 035.10 «прикладна лінгвістика»

Потапчук Олена

Керівник:

професор кафедри української мови

та прикладної лінгвістики

Дарчук Наталія Петрівна

Київ 2022

ЗМІСТ
 2

ВСТУП ……………………………………………………………………….. 3

РОЗДІЛ 1.Розуміння «дискурс» і «політичний дискурс» в лінгвістичних

дослідженнях…………………………………………………………………. 6
1.2Вивчення маніпулятивного впливу суспільною свідомістю у
політичному дискурсі в ЗМІ. Політичний дискурс ЗМІ……………….. 8

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1………………………………………………. 10

РОЗДІЛ 2. Лексико-семантичні особливості промов В. Зеленського…... 10

2.1 Порівняння проаналізованих промов В. Зеленського…………….. 16

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2....…………………………………………….17

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………18

Список використаних джерел ……………………………………………...20

Вступ

Курсова робота присвячена аналізу лексико-семантичних засобів на

основі промов українських політичних діячів ХХ-ХХІ століть.
 3

Політичні заклики є предметом великої уваги сучасних лінгвістів,

адже саме ця галузь дає змогу зрозуміти основні положення, на яких
ґрунтується політична комунікація в культурі та суспільстві. У курсовій
роботі наведено порівняльний аналіз українських президентів кінця ХХ-
ХХІ ст.

Мовлення та вміння його використання в дипломатії та політиці

відіграють ключову роль.

Актуальність даної роботи полягає в наступних параметрах:

прaвильнa інтерпретація висловів важливих політичних діячів
безпосередньо впливає на міжнародні відносини; відсутність інформації
про політичний дискурс; важливість різноманітного вивчення
лінгвістичних особливостей суспільно-політичної лексики в публічному
дискурсі; актуальність визначення методів, планів, прийомів і стратегій
маніпулювання аудиторією;

Мета моєї курсової роботи полягає у дослідженні лексико-

семантичних особливостей українського президента Володимира
Зеленського.

Відповідно до мети курсової роботи поставлені та підлягають

розв’язання наступні завдання:

1. Схарактеризувати поняття «дискурс» і «політичний дискурс» та їхні

головні риси та ознаки;

2. Простежити лексико-семaнтичні особливості політичних промов В.

Зеленського;

3. Охарактеризувати маніпулятивний вплив на суспільну свідомість у

політичному дискурсі в ЗМІ;
 4

4. Проаналізувати відео-промови В. Зеленського та виокремити тропи.

Об’єктом дослідження є взяті з відкритого доступу Інтернету

політичні звернення президентів.

Предмет – лексико-семантичні особливості промов українських

президентів XX – XXI століття.

Методи наукових досліджень, які були використані під час

дослідження: аналіз, синтез, спостереження, порівняння, ототожнення,

аналогія/

Методологічною основою для написання наукової роботи стaли

роботи вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі теорії та практики
мовознавства, політології, а також посібники з відкритого доступу в
мережі Інтернет, що стосуються даної тематики.

Новизна полягає в зростанні значення та впливу політичних звернень до

людини, зростанні значення мови як засобу боротьби за владу та способу
її здобуття, необхідності більш детального та глибшого вивчення
вербальних та невербальних ознак в політичних зверненнях.

Спрямування новизни можливе на:

1. Розкриття практичної новизни ;

2. визначення новизни одержаних практичних результатів, їх

позиціонування стосовно відомих наукових фактів
(конкретизацію, розширення, доповнення і т.д.);
 5

3. оцінку результатів у розгорнутому, аргументативному і чіткому

викладі.

Практичне значення – результати даної роботи можуть бути

використані у подальших наукових дослідженнях, що можуть слугувати
базою; бути підґрунтям, допоміжним матеріалом для дослідження
лексико-стилістичних особливостей промов В. Зеленського.

Робота складається зі вступу, двух розділів із висновками до

кожного, загальних висновків та списку використаних джерел.

У вступі визначається актуальність дослідження, мета, завдання,

об’єкт та предмет курсової роботи, методи наукових досліджень,
методологічна база, а також новизна і практичне значення.

Розділ 1 несе більш теоретичний характер, там ми визначаємо поняття

«дискурсу» і «політичного дискурсу».

Розділ 2 є практичним, в ньому ми визначаємо лексико-семантичні

особливості промов В. Зеленського і аналізуємо його промови на тропи.

У Висновках надаються загальні короткі підсумки дослідження.

Загальний обсяг роботи – сторінок (обсяг основного тексту – сторінок).

Розділ 1
 6

Розуміння «дискурс» і «політичний дискурс» в лінгвістичних

дослідженнях

У лінгвістиці поняття «дискурс» має широкий спектр використання,

тому що є різні характеристики, які базуються на різному інтерпритуванні
цього терміну. Дискурс є складним багатоплановим явищем, що плідно
використовується переліком гуманітарних наук, предметом яких є пряме
вивчення функціонування мови.

У лінгвістиці ми сприймаємо дискурс як текст, занурений у тему

розмови і містить багато вимірів. Лінгвістичний енциклопедичний
словник визначає дискурс як цілісний текст у поєднанні з
нелінгвістичними факторами; текст, що розглядається в контексті подій
тощо. Це означає, що дискурс — це мова, «занурена в життя». Багато
вчених по-своєму визначають це поняття, а саме:

1. Вчений М. Стаббс виділяє три основні ознаки дискурсу: формальна

одиниця мови, що перевищує за обсягом речення; зміст – це
дискурс, пов’язаний із використанням мови в соціальному контексті;
дискурс діалогічний;
2. М.Макаров визначає функціональну, формальну, ситуативну
інтерпретації як основні риси, на які слід звертати увагу під час
визначення змісту «дискурс»;
3. В.Чернявська зводить розуміння дискурсу до двох основних видів:
конкретної комунікативної події, що здійснюється в конкретному
когнітивно й типологічно обумовленому комунікативному просторі;
сукупності тематично співвіднесених текстів;
4. О.Ішмуратов порівнює дискурс із певним типом тексту;
 7

5. Дослідники із Англії Р.Ходж і Дж.Кресс визначають, що текст і

дискурс доповнюють один одного, приділяючи увагу на соціальному
або на мовному рівнях.

Тим часом, політичний дискурс об'єднує все мовлення, що має

відношення до політичної сфери, тобто всі дискурсивні акти, що
здійснюються в політичних інституціях за участю суб'єктів взаємодії
(політиків). Політичний дискурс може мати на меті: досягнення
суспільної згоди, прийняття та обґрунтування політичних та соціально-
ідеологічних стратегій, нав'язування тієї чи іншої ідеологічної
орієнтації масової свідомості та інше.

До політичного дискурсу можна віднести публічні виступи та заяви

політиків, матеріали у ЗМІ, публікації видань, що стосуються різних
аспектів політики.

Особливою рисою політичного дискурсу є співвідношення дискурсу із

конкретними учасниками, тобто. тими, хто розмовляє і слухає, а також
з комунікативними намірами того, хто говорить і певним чином
впливає на адресата. Одним із основних функцій політичного дискурсу
є: функція переконання, інформативна, аргументативна, маніпулятивна;
створення переконливої картини найкращого майбутнього. Політична
мова відрізняється від звичайної тим, що в ній:

- «політична лексика» є термінологічною і поширеною, а не суто

«політичні» мовні символи не завжди вживаються так, як у звичайній
мові;

- специфічна структура дискурсу є результатом іноді дуже своєрідних

мовленнєвих прийомів;
 8

- конкретність і реалізація звукового вираження або його письмового

оформлення.

Підсумовуючи вищесказане, термін «дискурс», незважаючи на різні

підходи вчених до тлумачення цього терміна, ці визначення не
виключають один одного, а лише доповнюють один одного. Дискурс є
політичним, оскільки він стосується і супроводжується політичним актом
у політичному середовищі. Для нього характерні загальні мовні функції та
функції, пов’язані лише з політичним дискурсом.

1.1 Вивчення маніпулятивного впливу суспільною свідомістю у

політичному дискурсі в ЗМІ. Політичний дискурс ЗМІ

Політичний дискурс ЗМІ є складним комунікаційним феноменом, який

має на меті боротьбу за владу через формування громадської думки, у
тому числі текст як вербалізований результат мовлення, контекст –
ситуативний, соціокультурний та прагматичний, а також спеціальну мову.
засоби, що відповідають цілям і завданням дискурсу.

Все, що проникає в канали ЗМІ, впливає на людську свідомість.

Маніпуляція «не тільки змушує людину робити те, що хочуть інші, але й її
бажання робити це». В результаті людина безпосередньо постраждає і не
може цього уникнути. Але люди не в змозі зрозуміти і сприйняти
основний зміст новин, проаналізувати і раціонально сприйняти те, про що
інформують ЗМІ. Говорячи про мову ЗМІ, можна сперечатися про
маніпуляцію, тобто про прихований вплив. Політичний дискурс ЗМІ
відображає погляди, переконання та цінності певної соціальної групи.
Воно входить у сферу самовизначення соціального впливу, забезпечуючи
політичні інтереси певних соціальних груп, несучи на собі певний
 9

ідеологічний тягар. Процес маніпулятивного впливу на суспільну

свідомість цілком можливий через залучення певних стилістичних і
синтаксичних особливостей мовлення:

· Створення новин із неповних висловлювань або

відеофрагментів ;

· сенсаційність;

· посилення ефекту терміновості;

· повторення.

Саме мовлення — це система символів, які ми маємо використовувати для

позначення існуючих конкретних об’єктів; певні слова можна
використовувати для створення конкретних образів. Знакове й символічне
значення мови дозволяє нам здійснювати маніпулятивні махінації у
свідомості багатьох людей у процесі політичного дискурсу.
Соціокультурний зміст політичного дискурсу ЗМІ згодом дає змогу
втілити маніпулятивну спрямованість цього типу дискурсу. Цей контекст
орієнтований на масову аудиторію, що є не лише передумовою
маніпуляції, а й необхідною умовою для неї. У засобах масової інформації
матеріалізуються значні можливості маніпулятивного впливу на політичну
свідомість громадян. Слово «маніпуляція» походить від латинського
manus — рука. Оксфордський словник англійської мови визначає
«маніпуляцію» як «акт впливу на людей або керування ними за допомогою
спритності». Сучасний соціологічний словник, опублікований у Нью-
Йорку в 1969 році, дає таке визначення маніпуляції: "вид застосування
влади, при якому людина, яка нею володіє, впливає на поведінку інших, не
розкриваючи поведінку, яку вона приховує".
 10

Інформація формує наші думки, структуруючи наш досвід, і визначає наші

погляди на світ навколо нас. Політичний дискурс ЗМІ впливає на
обізнаність громадян, інформує їх. Тому інформація в політичному
дискурсі ЗМІ є інтерпретацією фактів і не може бути об’єктивною.

Висновки до Розділу 1

Ми докладно охарактеризували дискурс, було проведено аналіз усіх

його областей та аспектів, а саме основні його термінів та понять.
Політичний дискурс ЗМІ є самостійним комунікативним явищем,
утвореним у сфері перетину політичного дискурсу та дискурсу ЗМІ.
Політичний дискурс ЗМІ має всі можливості управління думками та
відносинами аудиторії в необхідному для суб'єкта руслі. Поява будь-якої
теми у пресі зумовлено, насамперед, інтересами правлячих еліт, яким
корисна певна орієнтація громадської думки та свідомості. Ці факти
свідчать про маніпулятивну функцію дискурсу ЗМІ.

Розділ 2

Лексико-семантичні особливості промов В. Зеленського

Звернення будь-якого політичного діяча до народу є об’єктом пильної

уваги тисяч людей. Саме звернення президента є основним предметом
спостереження і аналізу в будь-який час, особливо зараз. Кожне слово несе
свій сенс і розглядається під пильним кутом, є важливим інструментом для
лінгвістичного аналізу. Власне, далі розглянемо особливості використання
тропів у промовах Володимира Зеленського і проведемо певні аналізи.

У першому аналізованому зверненні https://www.youtube.com/watch?

v=W8F45r5Ahrs зустрічаємо наступні особливості:використання

 11

персоніфікації: «висока делегація», що має значення у промові

«високопоставленої, важливої», метонімія «наша держава», «уся Європа»,
«Росія намагається наступати». Епітети: «прискорене рішення»,
«важливе рішення», «провідні університети», «освітня система»,
«політична тематика», «основна мішень», «державна нагорода», «вічна
слава», «адекватна людина». Вставні слова: «окрім цього», «також»,
«все ж таки». Порівняння: «непростий день, але як і всі інші…» .
Метафора: «віддати життя». Уточнювальні слова «хочу підкреслити».

Щодо лексичного наповнення можна сказати, що в промові міститься

багато звернень: «українці», «українки», «наші захисники», «наші
захисниці». Політична лексика та назви політичних організацій :
«міжнародного комітету Червоного Хреста», «ООН», «Міжвалютний
фонд», «дефіцит», «державний бюджет», «міністр», «велика сімка»,
«інтеграція», «Європейський союз», «санкції», «натовий ембарго».
Підсумовуючи дану промову, можна дійти висновку, що мовлення
збагачене політичною лексикою, епітетами, порівняннями, метонімією, що
підсилюють емоційне забарвлення.

Далі проаналізуєм наступне звернення президента до студентів США

https://www.youtube.com/watch?v=66BarNgsJKk.

Епітети : «дорогі друзі», «студентська спільнота», «кожна людина»,

«своє життя», «прекрасна держава», «фатальна помилка», «страшний
день», «повномасштабне вторгнення», «хибні пропозиції», «потужне
вторгнення», «сусідній народ», «найбільші проблеми», «вільний світ»,
«прозорий процес», «байдужий спостерігач», «чітке знання». Метафора
«золотий вік», «життя йде», «зламати державніть», «захистити
свободу», «зупинити агресію», «гарантувати силу», «захистити
демократію», «бачити справедливість», «ненависть поруч». Бачимо, що
 12

епітети надають більшої впливовості і яскравості вираження думки.

Метафори мають політичний контекст, який спирається на комунікативну
і когнітивну функції. Звертання: “дорогі друзі”, “пані та панове”.
”Метонімія «ваша нація », «вторгнення Росії», «Україна стала
жертвою», «робить Росія», «робить Україна». Синекдоха «жорстокі
війни», «своїх життів». Фразеологізм «брати себе в руки». Риторичні
питання «ким є?», «хто ти є?», «яким ти є?», «як рятуватись?».
Порівняння «кожен з цих етапів він був нібито різним життя»
«звичайні люди, як ми з вами». Вставні слова «наприклад», «напевно»,
«зрештою». Стилістичне наповнення: «лайки», «Інстаграм»,
«соцмережі». Уточнювальні звороти «був в Нью-Йорку, саме там»

Політичні терміни «міжнародна політика», «міжнародне право».

Можна дійти висновку, що лідерами за тропами є епітети, метафора і

метонімія. Президент часто використовує назву певної країни на
позначення народу (Україна = українці, Америка = американці). Досить
часто використовуються неологізми, мовлення збагачене вставними
словами. Якщо порівняти цей виступ із попереднім, то дана промова має
більш розмовний, спокійний характер, за сенсом вони різні. Фразеологізми
в виступах або взагалі не зустрічаються, або мають поодинокі випадки

Наступним проаналізованим виступом буде промова В.Зеленського 9

травня https://www.youtube.com/watch?v=DhQTAg2m9ZU . Мовлення
розпочинається із звернення до українців, які за лінгвістичними
параметрами ми відносимо до метафор: «великий народ», «велика країна»,
що мають перебільшення для посилення виразності та підкреслення
сказаної думки. В тексті, також, присутні наступні метафори:
«анексувати перемогу», «затьмарити блакить», «битися за свободу».
Звертання: “українці”. Порівняння: «немає нічого небезпечнішого, ніж
 13

підступний ворог» Епітети: «удаваний друг», «вільні люди», «довгий

шлях», «власна земля», «нова перемога», «ворожі колісниці», «ворожі
стріли», «вільний дух», «вільний народ», «людське життя», «жахливі
злочини». Фразеологізм: «наступати на одні і ті самі граблі». Синекдоха
«ступає нога кожного окупанта». Протиставлення: «це війна не двох
країн – це війна двох світоглядів». Метонімія: «Хрещатиком йшли»,
«Росія почала наступ», «Хрещатик побачить», «перемога України». У
промові присутня цитата російською мовою «можем повторить».
Політична лексика: “незалежність”, “нацизм”, “коаліція”,
“анексувати”.

Далі проаналізуємо промову президента на Каннському кінофестивалі.

https://www.youtube.com/watch?v=BqCHj1udbUg. Як і завжди, виступ
розпочинається із звернення: “шановні пані та панове”, “шановні друзі”.
Повтори “я розповім вам одну історію….дійсно я розповім вам одну
історію”. Даний повтор виник лише через хвилювання, що зумовило
декілька разів повторити одне і те саме слово. Політична лексика:
“антигоністи”, “диктатор”, “диктатура. ”Епітети: “одна історія”,
“реальне життя”, “найстрашніші диктатори”, “моторошні кадри”,
“непомітний хлопець”, “майбутня перемога”, “людська ненависть”,
“повномасштабна війна”, “закатовані люди”, “міський театр”, “наша
земля”, “спалені села”, “найстрашніша війна”, “віртуальна графіка”.
Проаналізувавши вже третій текст, можна дійти висновку, що вони мають
яскраво виражений характер, надають тексту ще більшої емоційної
забарвленості. Повтори: “знов як і тоді є диктатор, знов як і тоді є війна
за свободу, знов як і тоді потрібно щоб… ”, “памʼятаєте це…
пам'ятаєте як це”. Дані повтори використовуються для підсилення
думки, привертання уваги. Метонімія: “Росія розпочала”.
Протиставлення “був не схожим на героя, але виявився ним”, “ніхто не
 14

знає, але всі знають” . Гіпербола “боролося усе людство”, “охопити

увесь континент”. Вставні слова: “також”, “на жаль”, “з рештою”,
“однак”, “здавалося”, “передусім”, “нарешті”. Метафори “невідкритий
фінал”, “зародилося протистояння”, “кинути виклик”, “вибухнула
війна”, “кіно боролося”, “свобода рухалася”, “захопити серця людей”,
“кіно говорило”, “підкорювати людей”, “смерть йшла”, “засіяти Європу
трупами”, “кіно мовчить”, “бік свободи”, “голос кіно”. В даній промові
використано дуже багато вдалих емоційно-експресивних метафор, слів у
переносному значенні. Саме вони дають змогу сприймати текст з іншого
боку. Фразеологізм “Впадати у відчай”. Порівняння “набагато
важливішим, ніж початок ”, “бути кращими нацистами, ніж Гітлер ”.
Всі ці порівняння власне і порівнюють першу частину із другою. Також, у
тексті було використано дві цитати. Як і завжди, виступ завершується
словами: “Слава Україні”

Четвертим проаналізованим виступом буде наступне відео

https://www.youtube.com/watch?v=NAyTBSD4Gms . В промові присутні
наступні епітети: “незламний народ”, “позитивні новини”, “глобальна
демократія”, “виробничі сили”, “вільні народи”, “сучасна зброя”,
“безпекові гарантії”, “космічна масштабність ”, “вічна слава”.
Порівняння: “не менша загроза, ніж була…”. Вставні слова:
“передусім”, “до речі”, “нібито”, “по-перше”, “по-друге”, “звичайно”.
Метонімія: “воєнні злочини РФ”, “поновлення Америкою”, “Україна
предметно обговорює”, “дати Україні”, “Росія знайшла”. Метафори:
“рішення потрапить” , “захистити демократію”, “зафіксувати
гарантії”, “цей травень матиме”, “перемога здобувається”.
Протиставлення: “не щось …, а конкретні”, “не тільки…, але й”
Уточнення: “саме 9 травня”. Повтори: “вперше… вперше”, “нові
санкції, нові санкції проти Росії”. Політичні терміни та установи:
 15

“палата конгресу представників США”, “сенат США”, “бюрократія”,

“ленд-ліз”, “позика”, “велика сімка”, “меморандум”, “деклоративний”,
“колаборант”, “Євросоюз”, “канцлер”, “ЗСУ”, “герой України”,
“полковник”.

Останньою проаналізованою промовою буде виступ-звернення

В.Зеленського до G7. https://www.youtube.com/watch?v=_CGYjtW3rCA

Епітети “поважні лідери”, “потужна підтримка”, “ключовий день”,

“людиноненависницький режим ”, “звичайна школа”, “фільтраційні
табори”, “вільний світ”, “європейські колеги”, “антивоєнна коаліція”,
“безпрецедентні санкції”, “спеціальна група”, “аналіз зворотній”,
“демократичний світ”, “силові органи”, “санкційні списки”,
“міжнародна співпраця”, “вільний світ”, “важливий пункт”, “фінансова
підтримка”, “історична роль”, “потенційний агресор”, “потужний
крок”, “двосторонній бар’єр”, “вимушені переселенці”, “продовольчий
хаос”, “історична допомога”, “дієва угода”, “оборонна допомога”,
“оборонне обладнання”. Звернення: “пане канцлере”, “усі пристуні”
Метонімія: “несли Європі нацисти”, “Україна запитувала”, “Україна
буде вдячна”, “проти Росії”, “підтримка України”, “відбудова Європи”,
“Росія хоче піти”, “жертв зазнає Україна”, “Україна готова
представити”. Повтори: “тому повернулися…., тому повернулися”, “ще
більше санкцій, ще більше підтримки, ще більше зброї”. Вставні слова:
“тим не менш”, “на жаль”, “тому”, “перш за все”, “зокрема”, “отже”,
“наприклад”, “також”, “насправді”, “зокрема”. Метафори: “ключова”,
“наслідувати злу”, “захист свободи”, “доля свободи”, “руйнувати
свободу”, “обійти санкції”, “пильнувати життя”, “перемога свободи”,
“втрата свободи”, “хаос прийде”. Протиставлення: “не тільки…, а й ”,
“боротися проти тиранії, а не підлаштовуватися”, “це неможливо для
України, але можливо для вас…” , “буде вигідно не тільки нашій країні,
 16

але і вашим державам…”, “вже зруйновано, але світ… ”. Політична

лексика: “канцлер”, “ленд-ліз”, “план Маршала”, “коаліція”, “експорт”,
“імпорт”, “транспортувати”, “натовий ембарго”, “реінтеграція”,
“Європейський союз”, “мито”, “квоти”, “велика сімка”, “криза”,
“дефіцит”, “експортер”, “міжнародне право”

2.1 Порівняння проаналізованих промов В. Зеленського

У даному розділі ми порівняємо п'ять проаналізованих промов

Володимира Зеленського на тропи. Даний аналіз можна коротко і
структуровано зобразити в наступній таблиці:

№ епі метаф метон повто вст.с протис полі гіпе порів фраз рит. зверт к-ть син
тет ора імія р л тавлен т.ле рбол нянн еоло пит ання хв. екд
ня кс а я гізм
и
оха

1 9 1 3 - 3 - 11 - 1 - - 4 3:49 -

2 16 9 5 - 3 - 2 - 2 1 3 2 10:38 2
3 11 3 4 - 4 1 4 - 1 1 - 1 5:23 1
4 14 14 1 2 7 2 3 2 2 1 - 2 10:34 -

5 29 10 9 2 10 5 17 - - - - 2 9:44 -

Можна дійти висновку, що у кожній промові зустрічаються епітети,

метафори, метонімія, вставні слова, політична лексика, звертання.
Найбільше всього епітетів виявлено в п'ятій промові (29), найменше - в
першій. Це пов'язано з тим, що п'ята промова вона більша за часом, що
 17

вона має більш розмовний і розлогий характер, в якому можна

використати більшу кількість епітетів, ніж в першій промові. Метафор
використано найбільше в п'ятій промові, найменше - в першій. Повтори
використовуються в четвертій і п'ятій промовах. Вставні слова активно
використовуються в усіх промовах, що не є дивним, для зв'язку і
підкреслення власної думки, але найбільше використано в останньому
виступі. Протиставлення наявні третій, четвертій, п'ятій промовах.
Політична лексика наявна в усіх промовах, адже усі виступи несуть
політичний характер, а отже і політичну лексику. Художнє перебільшення
наявне тільки в четвертому виступі. Порівняння наявні в усіх промовах,
крім останньої. Також, що мене здивувало, у промовах президента
зустрічаються і фразеологізми - другу, четверте, третє речення. Риторичні
питання наявні в другому виступі. Звертання зустрічаються в усіх
промовах, адже аналізовані відео є зверненнями, тому у виступах наявні
звернення до політичних діячів, установ, громадян. Синекдоха присутня в
другій і третій промовах. Найчастіше зустрічаються слова”Україна”,
“віна”, “демократія”, “свободи”. Усі виступи мають різні тематичні
характери і функції, але об'єднані однією спільною темою - війна.

Висновки до Розділу 2

Даний розділ був присвячений практичній частині. Було взято для аналізу
пʼять промов-звернень. Можна сказати, що усі промови прагматичні, тому
що головним завданням президента при спілкуванні є вплив, і вплив може
мати різні вияви , такі як прямий вплив і таємні маніпуляції.
Президентські промови містять такі тропи - епітети, метафори, метонімії,
порівняння, протиставлення, гіперболи, фразеологізми, синекдоха,
 18

звертання. Лексичні та семантичні особливості відтворюють історичне,

соціально-політичне та мовне підґрунтя.

Висновки

На початку курсової роботи ми поставили мету виявити лексико-

семантичні особливості промови Володимира Зеленського. Відповідно до
поставленої мети були сформульовані наступні завдання:
схарактеризувати поняття «дискурс» і «політичний дискурс» та їхні
головні риси та ознаки; простежити лексико-семантичні особливості
політичних промов В. Зеленського; охарактеризувати маніпулятивний
вплив на суспільну свідомість у політичному дискурсі в ЗМІ;
проаналізувати відео-промови В. Зеленського та виокремити тропи.

В першому розділі ми розглянули теоретичну сторону курсової

роботи, в якому було дослідження поняття “дискурс”, “політичний
дискурс”, “політичний дискурс ЗМІ”, опис маніпулятивного впливу
суспільною свідомістю у політичному дискурсі в ЗМІ. Було проведено
аналіз усіх областей та аспектів дискурсу, а саме основні його термінів та
понять. Політичний дискурс ЗМІ є самостійним комунікативним явищем,
утвореним у сфері перетину політичного дискурсу та дискурсу ЗМІ.

Другий розділ є практичним. Було проаналізовано пʼять промов

Володимира Зеленського на тропи. Усі промови прагматичні, тому що
головним завданням президента при спілкуванні є вплив. Президентські
промови містять такі тропи - епітети, метафори, метонімії, порівняння,
протиставлення, гіперболи, фразеологізми, синекдоха, звертання.

Отже, у процесі виконання роботи її мета була досягнута, а завдання

вирішені: було досліджено лексико-семантичні особливості промов
Володимира Зеленського.
 19

Список використаних джерел

1. Гудзь Н. ГЕНЕЗИС ПОНЯТТЯ «ДИСКУРС»У СУЧАСНІЙ

ЛІНГВІСТИЦІ [Електронний ресурс] / Ніна Гудзь – Режим доступу
до ресурсу: https://ktppam.kpi.ua/sites/default/files/img/.
 20

2. ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС: ОСОБЛИВОСТІ ТА ФУНКЦІЇ

[Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
http://eprints.zu.edu.ua/2446/1/218-221.pdf.
3. Лойко В. В. ДО ПИТАННЯ МАНІПУЛЯЦІЇ СУСПІЛЬНОЮ
СВІДОМІСТЮ У ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ ЗМІ [Електронний
ресурс] / В. В. Лойко – Режим доступу до ресурсу:
http://eprints.zu.edu.ua/5275/1/vip_57_38.pdf.
4. Акінчинець Н. Г. ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС ЯК ОБ’ЄКТ
НАУКОВОГО АНАЛІЗУ [Електронний ресурс] / Н. Г. Акінчинець –
Режим доступу до ресурсу:
http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/54472/19-
Akinchits.pdf?sequence=1.
5. Чорнойван Н. В. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ПРОМОВ АМЕРИКАНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ДІЯЧІВ ХХ-ХХІ
СТОЛІТЬ [Електронний ресурс] / Н. В. Чорнойван – Режим доступу
до ресурсу: https://ktppam.kpi.ua/sites/default/files/img/%20Наталія
%20Валеріївна.pdf.
6. КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПОЛІИЧНОМУ ДИСКУРСІ
ЗМІ УКРАЇНИ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/594/3/85024e03-81ba-
43eb-aa2a-9259fd50b6e4.pdf.