СОЦІОЛІГНВІСТИКА ЯК

МІЖДИСЦИПЛІНАРНА
НАУКА. ОБ’ЄКТ І ПРЕДМЕТ
СОЦІОЛІНГВІСТИКИ.
Кравець Катерина, ФЛ-18
 1. Предмет і значення соціолінгвістичних досліджень

Соціолінгвістика – маргінальна галузь

мовознавства, що вивчає вплив суспільних
явищ і процесів на виникнення, розвиток,
соціальну й функціональну диференціацію й
функціонування мов, а також зворотний зв’язок
мови і соціуму (О. Селіванова).
Соціолінгвістика – міждисциплінарний
напрям, що об’єднує зусилля вчених різних
спеціальностей – лінгвістів, етнографів,
соціологів – і вивчає суспільну зумовленість
виникнення, розвитку й функціонування мови, а
також комплекс двобічних зв’язків мови і
суспільства (О. Гришаєва).
 1. Предмет і значення соціолінгвістичних досліджень

Соціолінгвістика – мовознавча наука,

яка вивчає соціальну природу мови, її
суспільні функції, взаємодію мови і
суспільства (Л. Масенко).
Соціолінгвістика (соціологічна
лінгвістика) – 1) розділ мовознавства, який
вивчає причинні зв’язки між мовою і
фактами суспільного життя; 2) розділ
мовознавства, що вивчає соціальну
диференціацію мов, т.б. різні її соціальні
діалекти (О. Ахманова).
 1. Предмет і значення соціолінгвістичних досліджень

Соціолінгвістика – лінгвістична дисципліна,

що вивчає функціонування мови в
суспільстві (макросоціолінгвістика), а також
варіативність і зміни в мові, пов’язані з
соціальними чинниками
(мікросоціолінгвістика). Завдання
макросоціолінгвістики – вивчення
функціональної стратифікації мови;
мікросоціолінгвістики, наприклад, -
варіювання норми вимови звуків різними
віковими групами (Васильєва Н.,
Виноградов В., Шахнарович О.).
 1. Предмет і значення соціолінгвістичних досліджень

Об'єктивні причини визначення обсягу

«предметної сфери» - часовий фактор:
уявлення про предмет з плином часу
змінюється і розширюється.
Суб'єктивна причина – різне авторське
бачення кола аналізованих питань, що
аналізуються.
 1. Предмет і значення соціолінгвістичних досліджень

Предметну сферу соціолінгвістики

можна окреслити як перелік запитань:
хто і що говорить, з ким і якою мовою,
за яких соціальних обставин, з якою
метою, які наслідки мовного акту.
 1. Предмет і значення соціолінгвістичних досліджень

Коло проблем соціолінгвістики:

1) функціонування мови в суспільстві.
Б. М. Головін виділяє сім площин соціальної
диференціації мови: диференціація за територією,
яка виражається в наявності місцевих,
територіального діалектів; диференціація за
матеріальним втіленням мови (усна і писемна
форми мови); диференціація за структурою
мовного процесу (діалогічні та монологічні варіанти
мови); диференціація за типами діяльності соціуму
(функціональні стилі); диференціація за
соціальними групами людей (професійні, станові,
класові варіанти); диференціація за авторами
словесних творів (особистісні варіанти варіантів);
 1. Предмет і значення соціолінгвістичних досліджень

Коло проблем соціолінгвістики:

2) мовна ситуація в суспільстві. Зокрема

Л. Б. Нікольський акцентує увагу на
проблемі мовних ситуацій, куди
включаються питання взаємодії різних мов і
їх варіантів, формування та становлення
національної літературної мови;
 1. Предмет і значення соціолінгвістичних досліджень

Коло проблем соціолінгвістики:

3) впливу соціальних чинників на

структуру мови. О. Швейцар наполягає на
необхідності дослідити двобічний характер
зв'язків між мовою та суспільством, вивчити
такі суб'єктивні чинники, як соціальні
установки та цінності носіїв мови.
 1. Предмет і значення соціолінгвістичних досліджень

У США виділяють два напрями: соціолінгвістика і

соціологія мови. Дж. Фішман:
1) соціолінгвістика на перший план висуває вивчення
соціально модельованої варіативності мовного вживання;
2) соціологія мови має справу з соціальною організацією
мовної поведінки, включаючи не тільки вживання мови,
але й ставлення до мови тих, хто нею користується. У
межах соціології мови виділяються: а) дескриптивна
соціологія мови, яка вивчає соціальну організацію
мовного вживання в певних спільнотах, виявляє вживані
мовні норми для великих і малих спільнот; б) динамічна
соціологія прагне дати відповідь на запитання, чим
пояснити різниця в темпах змін соціальної мовної
поведінки в соціумі; в) прикладна соціологія мови –
мовне планування, запобігання мовним конфліктам та їх
розв’язання.
 1. Предмет і значення соціолінгвістичних досліджень

«Проблематика С. дуже широка, що зумовлює

виділення окремих дисциплін на її ґрунті, зокрема,
інтерлінгвістики, соціофонетики, соціальної
діалектології, екологічної лінгвістики, тендерної
лінгвістики тощо. Головними векторами
досліджень С. залишаються проблеми мовної
ситуації, мовного колективу, суспільних функцій
мови, форм її існування в соціумі, соціальної
диференціації мов залежно від різноманітності
соціальних шарів (стратифікаційна) і соціальних
ситуацій (ситуативна), двомовності, полілінгвізму,
мовної політики, норми і т. ін.» (О. Селіванова).
 1. Предмет і значення соціолінгвістичних досліджень

«Згідно зі спрямуванням соціолінгвістичних

досліджень виокремлюються синхронна С.,
об'єктом якої є форми існування мови та
співіснування мов у суспільстві в певний
історичний період його розвитку, та діахронічна С.,
що вивчає соціальні чинники мовного онтогенезу,
соціально-історичні типи мов, історію розвитку
мов, становлення певної мовної ситуації та зміни
мовної політики тощо» (О. Селіванова).
 2. Напрями соціолінгвістичних досліджень

1. Теоретична соціолінгвістика:

1) вивчає найбільш істотні закономірності

мовного розвитку й доказ їхньої
соціальної природи (поряд з такими
закономірностями, які зумовлені
саморозвитком мови);
2) досліджує соціальну зумовленість
функціонування мови, залежність її
використання в різних сферах
спілкування від соціальних і ситуативних
змінних;
 2. Напрями соціолінгвістичних досліджень

3) аналізує процеси мовного спілкування, в яких

визначальне значення мають такі чинники, як
набір соціальних ролей, виконуваних
учасниками комунікації, соціально-психологічні
умови реалізації тих чи інших мовних актів, їх
іллокутівная сила, вміння мовців переключатися
з одного коду на інший тощо;
4) вивчає взаємодію та взаємовплив мов в умовах
їхнього існування в одному соціумі; проблеми
інтерференції і запозичення елементів
контактної мови; теоретичне обґрунтування
процесів формування проміжних мовних
утворень - інтердіалекти, койне, піджини.
 2. Напрями соціолінгвістичних досліджень

2. Експериментальна соціолінгвістика.
Завдання – отримати достатньо вагомі й об'єктивні
дані про мовному поведінку людей або про інші
аспекти мовного життя суспільства. Такі дані
повинні характеризувати різні соціальні групи, що
утворюють мовне співтовариство. Отже, потрібні
надійні інструменти експериментального
дослідження, випробувана методика його
проведення, навчені інтерв'юери, здатні неухильно
реалізовувати намічену програму експерименту, і,
нарешті, правильно обрана сукупність
інформантів, від яких треба отримати дані.
 2. Напрями соціолінгвістичних досліджень

3. Прикладна соціолінгвістика

1) навчання рідній та іноземним мовам, яке

найбільш ефективне тоді, коли в методиці
його викладання, у навчальній літературі
враховуються не тільки власне
лінгвістичні правила і рекомендації, але й
різноманітні «зовнішні» чинники (мовна
ситуація);
 2. Напрями соціолінгвістичних досліджень

2) розробка проблем та практичних заходів, що

становлять мовну політику держави, одним з
інструментів якої є закони про мови. Хоча їхня
розробка в цілому - компетенція юристів: саме
вони повинні чітко і несуперечливо формулювати
положення, що стосуються, наприклад, статусу
державної мови, її функцій, захисту монопольного
використання державної мови в найбільш
важливих соціальних сферах, регламентації
застосування "місцевих" мов тощо, - створення
лінгвістично грамотних законів про мову можливе
лише на основі всебічного знання функціональних
властивостей мови, знання специфіки мовної
ситуації.
 2. Напрями соціолінгвістичних досліджень

Є. Д. Поліванов ще 1929 р. писав: «Для

того, щоб мовознавство було
адекватним своєму об'єкту вивчення,
воно має бути наукою соціологічною».
 2. Напрями соціолінгвістичних досліджень

Програма соціологічного підходу до мови за

Є.Д. Полівановим:
1) визначення мови як соціально-історичного
феномену;
2) опис мов і діалектів з соціологічного погляду;
3) оцінний аналіз мови як знаряддя спілкування;
4) вивчення причинних зв'язків між соціально-
економічними і мовними явищами;
5) оцінний аналіз мови (і окремих її складових) як
засобу боротьби за існування;
6) створення загальної типологічної схеми еволюції
мови у зв'язку з історією культури;
7) прикладні питання соціальної лінгвістики: мовна
політика.
 3. Методи соціолінгвістичних досліджень

Методи соціолінгвістики являють собою

синтез лінгвістичних і соціологічних
процедур і мають на меті визначення
функціональної залежності мовних
явищ від соціальних чинників.
 3. Методи соціолінгвістичних досліджень

І. Анкетування з використанням
питальників.
ІІ. Інтерв'ювання. Інтерв'ю, яке може
стимулювати інформантів до
природної комунікації чи свідомої
орієнтації на еталон.
 3. Методи соціолінгвістичних досліджень

ІІІ. Спостереження, зокрема: безпосереднє

спостереження, включене спостереження
(за участю спостерігача-дослідника).
Включене спостереження використовують
як найбільш ефективний спосіб корекції і
перевірки анкетного опитування. Воно
дозволяє детально описати мовну поведінку
носіїв мови в різноманітних, зокрема,
особистих ситуаціях.
 3. Методи соціолінгвістичних досліджень

ІV. Соціолінгвістичний експеримент. Методики

проведення експериментів спрямовані на
моделювання ситуації, в якій інформанти -
представники різних соціальних груп - продукують
зіставлювані за заданими параметрами тексти або
слова певного семантичного поля, що цікавлять
експериментатора. Під час аналізу соціолінгвістичних
даних розглядаються можливі способи установлення
кореляцій між соціально-демографічними
характеристиками інформантів (напр., професією,
освітою, віком, статтю, національністю батьків) і
лінгвістичними даними (фонетичними,
синтаксичними тощо), специфічними для їхнього
мовлення.
 3. Методи соціолінгвістичних досліджень

V. Соціолінгвістичний аналіз текстів є важливим

способом збору соціолінгвістичного матеріалу. Він може
бути двоспрямованим. З одного боку, мовні семантичні та
стилістичні особливості є відображенням ідеології
певного часу, в тексті можуть поєднуватися два чи кілька
світобачень, при цьому вони сприймають на рівні мовних
стилістичних протиставлень. З іншого боку, текст може
розглядатися з погляду виконання ним певних соціально-
комунікативних функцій. За такого підходу соціолінгвіст
ставить перед собою завдання виявити інваріантну
структуру, яка стає основою різних типів тексту, що
функціонують у даній мовній спільноті, описати
варіативні елементи і структури, продемонструвати
позамовні фактори, що зумовлюють цю варіативність.
 3. Методи соціолінгвістичних досліджень

VІ. Статистичний матеріал (квантитативна соціолінгвістика), який створює

уявлення про функціонування мови: кількість носіїв, кількість та наклад
періодичних видань, використання мови у закладах освіти тощо.
 3. Методи соціолінгвістичних досліджень

VІІ. Моделювання (наприклад, імплікаційна хвильова модель поширення мовних

інновацій у географічному й соціальному просторі, моделі мовленнєвої
поведінки з урахуванням соціальних статусів і ролей).
 3. Методи соціолінгвістичних досліджень

VІІІ. Кореляційний аналіз, який визначає функціональну залежність мовних явищ

від соціаль­них параметрів. Для опису використовують різноманітні таблиці,
графіки залежностей, математично-статистичні методи.
 3. Методи соціолінгвістичних досліджень
ІХ. «Тест підібраних масок». «У зарубіжній соціолінгвістиці
розроблено й спеціальні експе­риментальні методики аналізу.
Один з найпопулярніших методів, який використовують при
вивченні двомовних соціумів, розробив у 1960-ті роки У.
Ламберт на основі праць американського психолога Ч. Осґуда.
Він має назву «тест підібраних масок» (matched guise test).
Методика проведення експерименту така. Записують кількох дво­
мовних осіб, які читають той самий текст спочатку однією
мовою, потім іншою. Фрагменти записаних текстів компонують
у зміша­ній послідовності так, щоб під час прослуховування
здавалося, ніби наступний фрагмент читала інша людина. Після
цього респондентам пропонується прослухати записи й оцінити
читців (за п’яти- чи семибальною шкалою) за різними ознаками,
як-то: приємність, інтелігентність, чесність, працьовитість,
авторитетність, самовпевненість тощо. Якщо один і той самий
читець у різних «масках» тобто в прочитаних ним різними
мовами текстах, оцінюється по-різному, то це означає, що
причина розбіжності полягає у різному ставленні до відповідних
мов» (Л. МАСЕНКО).
3. Історія соціолінгвістики.
Одне з перших письмово зафіксованих
спостережень, яке свідчить про необхідність
дослідження мови в контексті її функціонування в
суспільстві, відноситься до 17 ст. і належить
викладачеві Саламанкського університету в Іспанії
Гонсало де Корреасу: “Слід зазначити, що мова має,
крім діалектів, поширених у провінціях, деякі
різновиди, пов’язані з віком, положенням і майном
жителів провінцій: існує мова сільських жителів,
простолюдинів, міщан, знатного панства і
придворних, вченого-історика, старця,
проповідника, жінки, чоловіка й навіть малих
дітей”.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!