Ізюмський ліцей №3

Реферат
З предмету: українська мова

На тему: Мова і суспільство

Роботу виконав

Учень 10-А класу

Ратушев Гліб Геннадійович

Роботу перевірила

Шевцова Олена Сергіївна

04.03.2023 Ізюм
 Зміст
Вступ 3 ст.

Основна частина 4 ст.

1.1 Соціолінгвістика 4 ст.

1.1.1 Об'єкт та предмет дослідження соціолінгвістики 4 ст.

1.1.2 Витоки соціолінгвістики 5 ст.
1.1.3 Сучасна соціолінгвістика 5 ст.
1.1.4 Сучасна українська соціолінгвістика 6 ст.

1.2 Мова та суспільство 7 ст.

1.2.1 Політика мови 7 ст.

1.2.2 Мова і культура 7 ст.

1.2.3 Мова у науці 7 ст.

1.2.4 Взаємодія мови та суспільства протягом історії 8 ст.

1.2.5 Розвиток технологій та як це впливає на мову 8 ст.

1.2.4 Відображення в мові демографічних змін 8 ст.
Висновки 9 ст.

Список літератури 10 ст.

 Вступ
Мова — система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні
розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення; правила
мови нормалізують використання знаків та їх функціонування як засобів
людського спілкування. Мова — це найважливіший засіб спілкування і
пізнання.

Вважається, що перші форми мовлення з'явилися приблизно 50-100 тисяч

років тому, коли наші пращури вперше почали використовувати звуки та
міміку для спілкування. Історія розвитку мови може бути розділена на кілька
етапів. Перший етап - це розвиток примітивних мовленнєвих систем, що
відбувався на початку людської історії. Другий етап - це поява писемності,
яка з'явилася близько 5000 років тому в різних культурах світу. З часом мови
розвивалися та змінювалися. У процесі міграцій та інтеракції між різними
культурами формувалися нові мовні системи та діалекти. Наприклад,
звуковий склад мови може змінюватися в результаті зміни звуків мовлення,
що виникають через зміну вимови чи вплив інших мов. Сьогодні світ
нараховує більше 7000 мов, кожна з яких має свою історію, особливості та
контекст використання. Мови розподілені по всьому світу та говоряться
різними народами та етнічними групами.

Із цього можна зробити висновок, що мова і суспільство - нерозривна єдність

двох явищ, пов’язаних між собою як часткове і загальне, як невід’ємна
сторона й одна з обов’язкових ознак цілої суспільної системи в її
безперервному функціонуванні.

Мова є однією з найважливіших складових культури та суспільства. Як засіб

спілкування та передачі інформації, вона має значний вплив на розвиток
суспільства в цілому. У даному рефераті розглянемо взаємозв'язок мови та
суспільства, а також їх взаємовплив на протязі історії.

3
 Основна частина
Мова має потужні консолідаційні властивості.

Наука, що вивчає взаємодію мови та суспільства, називається

соціолінгвістика.

Соціолінгвістика — соціальна лінгвістика — наукова дисципліна, що

розвивається на перетині мовознавства, соціології, соціальної
психології та етнології. Вивчає комплекс питань, пов'язаних із суспільною
природою мови, її громадськими функціями, механізмом впливу соціальних
чинників на мову та роль, котру відіграє мова в житті суспільства.
Найважливішими проблемами, якими займається соціолінгвістика, є
соціальна диференціація мови, мова і нація, мовна ситуація, взаємодія мови
й культури, двомовність і багатомовність, мова і суспільство, мовне
планування, мовна політика тощо.

Об'єкт соціолінгвістики
Увага соціолінгвістів звернена не на власне мову, не на її внутрішню будову,
а на те, як користуються мовою люди, що утворюють те або те суспільство.
При цьому враховуються всі чинники, які можуть впливати на використання
мови,– від різних характеристик самих мовців (їхнього віку, статі, рівня
освіти й культури, виду професії тощо) до особливостей конкретного
мовленнєвого акту.

Соціолінгвістика має справу не з ідеальним носієм мови, який породжує

тільки правильні висловлювання даною мовою, а з реальними людьми, які в
своєму мовленні можуть порушувати норми, ламати їх, помилятись,
змішувати різні мовні стилі тощо. Важливо зрозуміти, чим пояснюються всі
подібні особливості реального використання мови. Інакше кажучи, при
соціолігвістичному підході до мови об’єктом вивчення є функціонування
мови; її внутрішня структура приймається як певна даність і спеціальному
дослідженню не підлягає (за внятком випадків, коли соціальне укорінюється
в тканину мови і є компонентом будови мовних одиниць)

4
Отже, об’єкт соціолінгвістики – мова в її функціонуванні. А по скільки мова
функціонує в суспільстві, яке має певну соціальну структуру, постільки й
можна вести мову про соціолінгвістику як про науку, що досліджує мову в
соціальному контексті.

Витоки соціолінгвістики
Те, що мова є далеко не одноманітною в соціальному відношенні, відомо
давно. Одне з перших зафіксованих спостережень, що свідчить про це,
відноситься ще до початку XVII ст. Гонсало де Корреас, викладач
Саламанкського універститету в Іспанії, чітко розмежовував соціальні
різновиди мови.

Термін “соціолінгвістика” увів до наукового обігу в 1952 році

американський соціолог Г. Каррі. Але корені соціолінгвістики глибші.

Лінгвістичні дослідження, що враховують обумовленість мовних явищ

явищами соціальними, з більшою чи меншою інтенсивністю стали
проводитись уже на початку ХХ століття у Франції, Росії, Чехії. Науковий
простір соціолінгвістики (дослідження мовлення у зв’язку з соціальним
контекстом) уперше окреслили ще в 1929 році науковці Празького
лінгвістичного гуртка, які, представивши мову у вигляді певної
функціональної системи, зосередили увагу на мовних контактах, змішуванні
мовних систем у міських мовах тощо. Близько до визначення предмета
соціолінгвістики підійшов у своїх “Нарисах із загального мовознавства”
визначний український мовознавець Леонід Арсенович Булаховський, який
запропонував власне бачення “соціології мови”, зосередженої на соціальних
чинниках розвитку мов і ролі економічних факторів у процесах мовної
інтеграції, проблемах двомовності тощо.

Сучасна соціолінгвістика
Сучасна соціолінгвістика розвивається бурхливо, в різних напрямках. Її
розвиток тісно пов’язаний з такими науковими дисциплінами, як
психолінгвістика (наука про індивідуальні особливості засвоєння мови і

5
володіння нею), соціологія, соціальна психологія, демографія, етнографія, та
рядом інших.

Сучасна українська соціолінгвістика

Сучасна українська соціолінгвістика віддає перевагу вивченню мовної
особистості як представника певної групи, вбачаючи своє завдання в аналізі
й моделюванні мовної ситуації, дослідженні різних утілень мови (ідіомів) та
їх комунікативної потужності, каналів і можливостей впливу держави на
мовну ситуацію. У фокусі уваги соціолінгвістів – мовна компетенція
особистості, тобто знання мови і вміння нею користуватися. Також
комунікативна компетенція, тобто вміння враховувати соціокультурні
параметри спілкування.

6
Мова та суспільство
Мова та суспільство мають взаємний вплив на одне одного. Наприклад, зміна
суспільних умов та стереотипів може призвести до зміни мови. У такий
спосіб, мова може стати інструментом боротьби за права та свободи груп
населення, які раніше були маргіналізовані. Однак, з іншого боку, мова може
впливати на суспільство, керуючи його уявленнями та ставленнями до
окремих груп.

Політика мови
Взаємодія мови та суспільства відображається на багатьох рівнях.
Наприклад, політика мови, яка регулює використання мови в різних сферах
життя, може бути дуже важливою для збереження культурної спадщини та
розвитку мови. Однак, політика мови також може бути інструментом
політичного впливу. Наприклад, коли політика мови використовується для
підтримки певної національної ідеології. Це може призвести до мовного
насильства та дискримінації.

Мова і культура
Крім політики мови, мова та суспільство взаємодіють також на рівні
масової культури. Мова, яка використовується у культурі, може
впливати на світогляд людей та на їхні культурні уподобання.
Наприклад, західна культура відрізняється від східної, не тільки
завдяки мові, але й через світогляд, який вона відображає. Це
впливає на стереотипи та уявлення людей про інші культури, що
може призвести до конфліктів та непорозумінь.

Мова у науці
Також, мова та суспільство взаємодіють у наукових дослідженнях та
освіті. Наприклад, мова використовується для передачі знань та
розуміння теорій та концепцій. Це важливо для розвитку науки та
технологій, а також для розвитку культури та мистецтва.

7
Взаємодія мови та суспільства протягом історії
Протягом історії, мова та суспільство мали значний вплив одне на
одного. Наприклад, у середньовіччі, латинська мова
використовувалась у науці та релігії, а в народному житті
використовувалися різні діалекти та мови. У період Ренесансу,
латинська мова була замінена на національні мови, що сприяло
розвитку літератури та національної ідентичності.

Розвиток технологій та як це впливає на мову

Розвиток технологій та глобалізація ставлять нові виклики для мови
та суспільства. Наприклад, мова зазнає впливу інтернет-комунікації
та соціальних мереж, де з'являються нові форми мовлення та мовного
виразу. Також глобалізація призводить до зростання значення
англійської мови як мови міжнародного спілкування. Це може
впливати на розвиток національних мов та культур, але також може
відкривати нові можливості для співпраці та розвитку .

Відображення в мові демографічних змін

У мові відображаються демографічні зміни. Збільшення чи зменшення
населення, зміни в його складі, чисельності етносів, зрушення в
співвідношенні між міським і сільським населенням – все це певною мірою
впливає на мову. Так, скажімо, наплив російськомовного населення в
Україну, що свідомо спланував союзний центр, призвів до того, що міста, де
в основному поселялися переселенці, поступово русифікувалися, витіснивши
із ужитку українську мову.

8
 Висновки
Мова та суспільство мають складну взаємодію, яка впливає на розвиток
культури, науки та політики. Важливо забезпечувати рівні можливості для
використання мовних ресурсів та відмовлятися від мовного насильства та
дискримінації. Крім того, потрібно враховувати вплив нових технологій та
глобалізації на мову та культуру, і розглядати їх як можливість для співпраці
та розвитку.

Вивчення мови та її взаємодії зі суспільством є важливим напрямком

сучасних наукових досліджень. Це дозволяє краще розуміти процеси, які
відбуваються в суспільстві, а також розробляти ефективні мовні політики, які
враховують різноманітні культурні, етнічні та соціальні реалії.

У заключенні можна сказати, що мова та суспільство мають нерозривну

взаємодію, яка впливає на культурний, соціальний та політичний розвиток.
Розуміння цієї взаємодії є важливим для розробки ефективних мовних
політик та побудови гармонійного та рівноправного суспільства.

Вивчення мови та суспільства може допомогти зрозуміти мовні проблеми та

виклики, з якими стикається сучасне суспільство, та розробляти рішення, що
враховують різноманітні культурні та соціальні контексти.

Можна підсумувати, що мова та суспільство є взаємопов'язаними та

нероздільними. Мова є одним з найважливіших елементів культурного
спадщини, а також важливим засобом комунікації та ідентифікації людей.
Взаємодія мови та суспільства визначає культурні, етнічні та соціальні реалії,
які формують наше сприйняття світу та взаємовідносини між людьми. Тому
вивчення мови та її взаємодії зі суспільством є важливим для розуміння
процесів, що відбуваються в суспільстві та розробки ефективних мовних
політик, які враховують різноманітні культурні та соціальні контексти.

9
 Список літератури
1. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. — Видання 3-тє, доповнене. —
К. : ВЦ «Академія», 2010. — 464 с.
2. С. Васильєв. Мова // Філософський енциклопедичний
словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут
філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. —
С. 389. — 742 с.
3. В. Іванишин, Я. Радевич-Винницький. Мова і нація.– Дрогобич
«Відродження», 1994.  — 111 с.
4. Карпалюк Н.В. Функціонування жаргону в сучасному
публіцистичному дискурсі // Актуальні проблеми слов’янської
філології: Міжвуз. зб. наук. ст. Вип. ХІ: Лінгвістика і
літературознавство. Частина І. / Редкол.: ... В.О.Соболь (відп. ред.) та
ін. – К.– Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект- Поліграф», 2006.– С. 88–
95.
5. Бєліков В.И., Крисін Л.П. —Соціолінгвістика: Підручник для вузів. —
2001 — 439 с.
6. Лазаренко Л. Лексична інтерференція в усному румунському мовленні
в Україні (лінгвістичний та соціолінгвістичний аспекти).– К., 2001—
139 с.

7. Ткаченко О. Б. Проблема мовної стійкості та її джерел.

«Мовознавство», 1990, № 4—258 с.
8. Ткаченко О. Б. Проблема мовної стійкості та її джерел.
«Мовознавство», 1990, № 4; Ткаченко О. Б. До проблеми мовної
стійкості (питання внутр. перешкод). «Мовознавство», 1991, № 2 . —258
с.
9. Швейцер, А. Д. К проблеме социальной дифференциации языка. – Вопросы
языкознания, 1982, № 5, с. 39 – 48.
10.Стишов, О. А. Основні тенденції розвитку лексичного складу
української мови початку ХХІ століття. – Вісник Запорізького
національного університету, 2012, № 1, с. 406 – 415.

10