Professional Documents
Culture Documents
Соціальна і моральна епістемологія
Соціальна і моральна епістемологія
ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ
2020
2
ВСТУП
Спеціальний курс «Соціальна і моральна епістемологія» є складовою
освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-
кваліфікаційним рівнем «магістр» галузі знань 33 «гуманітарні науки»,
спеціальності 033 «філософія».
Мета і завдання дисципліни: надання знань та ознайомлення
студентів (з подальшим самостійним обмірковуванням) з основними
концептами, проблемами, теоретико-методологічними підходами і
стратегіями соціальної епістемології. Особливий акцент зроблений на
роз’ясненні місця й значення соціальної епістемології як проекту некласичної
епістемології серед інших проектів. Розглядаються особливості
концептуальних підходів та позицій епістемологів.
Предмет навчального курсу особливості концептуально-
методологічних і теоретичних підходів сучасних філософів до соціальної
епістемології як напрямку некласичної епістемології.
Вимоги до знань та вмінь. Розуміти особливості та аналізувати
концептуальні засади підходів, моделей, парадигм та персонального внеску
авторів. Підсилити навички самостійного опрацювання наукових текстів, в
тому числі й праць англійською мовою.
В результаті вивчення навчальної дисципліни магістр повинен знати:
парадигми, ідеї, концепти, підходи, в межах яких формується сучасна
проблематика соціальної епістемології. Вміти: працювати з науковими
джерелами, зокрема аналізувати й узагальнювати їхній зміст за науковими
критеріями, використовувати набуті знання з інших навчальних дисциплін
(теорія пізнання, соціальна філософія, філософія науки тощо) а також
використовувати набуті знання під час вивчення інших наукових дисциплін.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-
професійної програми підготовки фахівця. Міждисциплінарні зв’язки: теорія
пізнання, соціальна філософія, філософія науки.
Всього
Література
Вебер М. “Объективность” социально-научного и социально-политического
познания // Избр. произв. – М., 1990. – С.348-415.
Коммуникативная рациональность: эпистемологический подход: сборник / А.Ю.
Антоновский; отв. ред.: И.Т. Касавин, Ю.С. Моркина, В.Н. Порус; Институт философии
РАН. – М. : ИФ РАН, 2009. – 215 с.
Конструктивистский подход в эпистемологии и науках о человеке / Отв. ред. В.А.
Лекторский. М.: "Канон+" РООИ "Реабилитация", 2009. – 368 с.
Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая / В.А. Лекторский.
– М.: УРСС, 2001. – 256 с.
Мертон Р. 2006. Исследования по социологии науки, в «Социальная теория и
социальная структура».
Мертон Р. Эффект Матфея в науке, II: Накопление преимуществ и символизм
интеллектуальной собственности. THESIS 1993.
Микешина Л.А. Философия науки. Современная эпистемология. Научное знание в
динамике культуры. Методология научного исследования / Л.А. Микешина. – М.:
Прогресс-Традиция, 2005. – 464с.
Понятие истины в социогуманитарном познании / Рос. акад. наук, Ин-т философии;
Отв. ред. А.Л. Никифоров. – М. : ИФ РАН, 2008. – 212 с.
5
Література
Література
1. Социология вещей. Сборник статей / Под ред. В. Вахштайна. —
М.: Издательский дом «Территория будущего», 2006. (Серия «Универ-
ситетская библиотека Александра Погорельского»). — 392 с.
2. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности: трактат по
социологии знания. М., 1996.
3. Блур Д. Сильная программа в социологии знания. // Логос № 5-6 (35) 2002.
4. Гуссерль Э./Деррида Ж. Начало геометрии. М., 1996.
5. Дюркгейм Э. Социология религии и теория познания. // Религия и общество:
хрестоматия по социологии религии. М., 1996.
6. Латур Б. Дайте мне лабораторию, и я переверну мир.// Логос, 2002. №5-6
7. Малкей М. Наука и социология знания. М.,1983.
8. Коркюфф Ф. Новые социологии. СПб., 2002
9. Пэнто Л., Ленуар Р., Мерлье, Шампань П. Начала практической социологии. Спб.,
2001.
10. Фуко М. Порядок дискурса. // Фуко М. Воля к истине: по ту сторону власти, знания и
сексуальности. М., 1996
11. Щюц А. Избранное: мир, светящийся смыслом. М., 2004.
12. Энциклопедия эпистемологии и философии науки. Под ред. И.Т Касавина. М., 2009.
13. Bourdieu P. Pascalian Meditations. Stanford, 2000.
14. Bourdieu P. Science of Science and Reflexivity. Chicago, 2004.
15. Latour B., Woolgar S. Laboratory Life: The Social Construction of Scientific Facts. L., 1979.
16.Жангра И. Мотив радикализма. О некоторых новых тенденциях в социологии науки и
технологии // Журнал социологии и социальной антропологии. 2004. №5.
17.Латур Б. Надежды конструктивизма // Социология вещей, М.: 2006. Полный текст
книги: http://www.prognosis.ru/lib/Socio.pdf
18.Латур Б. Когда вещи дают сдачи //
http://www.philosophy.ru/library/latour/whenthings.html
17.Джон Ло. Объекты и пространства. Социологическое обозрение Том 5. № 1. 2006
18.Хесс Дж. // Этнографическое обозрение, 2011. № 5
19.Латур Б. Вулгар С. Антрополог посещает лабораторию (Лабораторная жизнь Гл.2).
2013. Социология власти
20.Блур Д. Сильная программа в социологии знания. ЛОГОС 5–6 (35)
7
Література до курсу
1. Блур Д. Сильная программа в социологии знания // Логос. 2002. № 5-6(35). – С. 162-185.
2. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология: Введение
в феноменологическую философию. / Эдмунд Гуссерль. – Спб.: Владимир Даль, 2004. –
400 с.
3. Касавин И.Т. Социальная эпистемология: к истории и постановке проблемы //
Социальная эпистемология. Идеи, методы, программы. / под ред.. И.Т. Касавина. – М.:
Канон+, 2010. – С. 5-14.
4. Мальцева А.П. Повседневность истины: монография. / А.П. Мальцева. – 2-е изд., стер. –
М.: ФЛИНТА, 2013. – 88 с.
5. Моркина Ю.С. Социальный конструктивизм Д. Блура // Вопросы философии. 2008. №
5. – С. 154–159.
6. Мотрошилова Н.В. «Социальная эпистемология»: новые проблемы, дискуссии и
дихотомии / Н.В. Мотрошилова. // Ценности и смыслы. №5. – М.: Институт эффективных
технологий, 2011. — 162 с. – С. 5-31.
7. Порус В.Н. На Мосту Интерпретаций: Р. Мертон и социальная эпистемология / В.Н.
Порус. // Социология науки и технологий. № 4.- Том 1. – 2010. – С. 104-116.
8. Социальная эпистемология: идеи, методы, прогртмы. / Под редакцией И.Т. Касавина. –
М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2010. – 712 с.
9. Штейнзальц А., Функенштейн А. Социология невежества. – М.: Институт изучения
иудаизма в СНГ, 1997. – 164 с.
10. Barnes B., Bloor D. Relativism, Rationalism, and the Sociology of Knowledge / Barnes,
Barry and David Bloor. // Rationality and Relativism./ M. Hollis and S. Lukes (eds.). –
Cambridge, MA: MIT Press., 1982. – P. 21-47.
11. Brendel E. Truth and Weak Knowledge in Goldman's Veritistic Social Epistemology. / Elke
Brendel. // Grazer Philosophische Studien, 2009. №79 (1). – Р. 3-17.
12. Brown J. R. Who Rules in Science? An Opinionated Guide to the Wars. / James Robert
Brown. – Cambridge, MA: Harvard University Press, 2001. –236 + xi pр.
13. Bloor D. Knowledge and Social Imagery. / D. Bloor. – L., 1976. – 156 P.
14. Fuller S. On Regulating What is Known: A Way to Social Epistemology. / Steve Fuller. //
Synthese, 1087. №73(1). – Р. 145–184.
15. Fuller S. Philosophy, Rhetoric, and the End of Knowledge: The Coming of Science and.
Technology Studies. / Steve Fuller. – Madison: University of Wisconsin. Press, 1993. – 421 +
xxii pp.
16. Fuller S. Science. / Steve Fuller. – University of Minnesota Press, 1997 – 159 p.
17. Fuller S. Social Epistemology. / Steve Fuller. – Bloomington: Indiana Univ. Press, 1988. –
316 + XV p.
18. Goldman A. I. Epistemics: The Regulative Theory of Cognition. / Alvin I. Goldman. //
Journal of Philosophy, 1978. 75(10). – Р. 509–523.
19. Goldman A. I. Epistemology and Cognition, Cambridge. / Alvin I. Goldman. – MA:
Harvard University Press, 1988. – 446 р.
20. Goldman A., Blanchard T. Social Epistemology. / Alvin Goldman, Thomas Blanchard. //
Stanford Encyclopedia of Philosophy. First published Mon Feb 26, 2001; substantive revision
8