КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра теоретичної і практичної філософії

«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Заступник декана
з навчальної роботи
________________Л.Г.Комаха
«___»____________2020 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

СОЦІАЛЬНА І МОРАЛЬНА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ

для магістрів спеціальності 033 «Філософія»

2020
 2

Робоча програма «Соціальна і моральна епістемологія» для магістрів

спеціальності 033 «Філософія»

Розробники: Шашкова Людмила Олексіївна, доктор філософських наук,

професор, завідувач кафедри, Лактіонова Анна Валеріївна, доктор
філософських наук, доцент.

Робоча програма дисципліни «Соціальна і моральна епістемологія»

затверджена на засіданні кафедри теоретичної і практичної філософії.

Завідувач кафедри проф. Шашкова Л.О.

Схвалено науково-методичною комісією філософського факультету

 3

ВСТУП
Спеціальний курс «Соціальна і моральна епістемологія» є складовою
освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-
кваліфікаційним рівнем «магістр» галузі знань 33 «гуманітарні науки»,
спеціальності 033 «філософія».
Мета і завдання дисципліни: надання знань та ознайомлення
студентів (з подальшим самостійним обмірковуванням) з основними
концептами, проблемами, теоретико-методологічними підходами і
стратегіями соціальної епістемології. Особливий акцент зроблений на
роз’ясненні місця й значення соціальної епістемології як проекту некласичної
епістемології серед інших проектів. Розглядаються особливості
концептуальних підходів та позицій епістемологів.
Предмет навчального курсу особливості концептуально-
методологічних і теоретичних підходів сучасних філософів до соціальної
епістемології як напрямку некласичної епістемології.
Вимоги до знань та вмінь. Розуміти особливості та аналізувати
концептуальні засади підходів, моделей, парадигм та персонального внеску
авторів. Підсилити навички самостійного опрацювання наукових текстів, в
тому числі й праць англійською мовою.
В результаті вивчення навчальної дисципліни магістр повинен знати:
парадигми, ідеї, концепти, підходи, в межах яких формується сучасна
проблематика соціальної епістемології. Вміти: працювати з науковими
джерелами, зокрема аналізувати й узагальнювати їхній зміст за науковими
критеріями, використовувати набуті знання з інших навчальних дисциплін
(теорія пізнання, соціальна філософія, філософія науки тощо) а також
використовувати набуті знання під час вивчення інших наукових дисциплін.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-
професійної програми підготовки фахівця. Міждисциплінарні зв’язки: теорія
пізнання, соціальна філософія, філософія науки.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Кількість годин
самостійна
№ Назва лекції лекції семінари
робота
1. Класична і некласична епістемологія. Поняття
соціальності знання.

Соціальна епістемологія: ґенеза, джерела,

2.
концептуальні засади.
Знання, мораль, науковий етос: Р.Мертон.
3.
4. Соціальна епістемологія Елвіна Голдмана.
 4

5. Сильна програма Девіда Блура.

Стівен Фуллер: соціальна філософія
6.
університету.
Б.Латур і С.Вулгар: наукова лабораторія як
7.
творча майстерня. Соціальний конструктивізм.
8.
Порівняльний аналіз проектів соціальної
9. епістемології.

Всього

Тематично – змістовна частина курсу

Знання як епістемологічна проблема

1. Знання як образ і як конструкт. Реалізм, антиреалізм, конструктивізм.
2. Цінність, чеснота, істина, факт, теорія.
3. Істина як ознака моралі і знання. Проблема істини в класичній і некласичній
епістемології.

Проблеми і концептуальні засади соціальної епістемології

1.Предмет і методи соціальної епістемології. Концептуальні засади соціальної
епістемології.
2.Соціологія науки і науковий етос: Р.Мертон.
3.Соціальна епістемологія Елвіна Голдмана.
4.Сильна програма Девіда Блура.
5.Стівен Фуллер: соціальна філософія університету.

Література
Вебер М. “Объективность” социально-научного и социально-политического
познания // Избр. произв. – М., 1990. – С.348-415.
Коммуникативная рациональность: эпистемологический подход: сборник / А.Ю.
Антоновский; отв. ред.: И.Т. Касавин, Ю.С. Моркина, В.Н. Порус; Институт философии
РАН. – М. : ИФ РАН, 2009. – 215 с.
Конструктивистский подход в эпистемологии и науках о человеке / Отв. ред. В.А.
Лекторский. М.: "Канон+" РООИ "Реабилитация", 2009. – 368 с.
Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая / В.А. Лекторский.
– М.: УРСС, 2001. – 256 с.
Мертон Р. 2006. Исследования по социологии науки, в «Социальная теория и
социальная структура».
Мертон Р. Эффект Матфея в науке, II: Накопление преимуществ и символизм
интеллектуальной собственности. THESIS 1993.
Микешина Л.А. Философия науки. Современная эпистемология. Научное знание в
динамике культуры. Методология научного исследования / Л.А. Микешина. – М.:
Прогресс-Традиция, 2005. – 464с.
Понятие истины в социогуманитарном познании / Рос. акад. наук, Ин-т философии;
Отв. ред. А.Л. Никифоров. – М. : ИФ РАН, 2008. – 212 с.
 5

Социальная эпистемология: идеи, методы, программы / Под ред. И.Т.Касавина. –

М.: 2010.
Фарман, И.П. Коммуникативная парадигма в социальном познании // Наука
глазами гуманитария / Отв. ред. В.А.Лекторский. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. С .229-
261
Федотова В.Г. Социальное знание: между наукой и культурой // Наука и
технология. – М., 1990.
Шашкова Л.О. Гуманітарне пізнання: нові виклики епістемології / Л.О. Шашкова //
Вісник Національного авіаційного університету: Філософія. Культурологія. – 2006. –№
1(3). – С. 57-63.
Шелер М. Феноменология и теория познания // Шелер М. Избр. произв. – М., 1994.
– С.197-258.
Энциклопедия эпистемологии и философии науки. – Издательство Канон+: М., 2009.
– 1248 с. / Статья: «Социальная эпистемология».
Эпистемология: перспективы развития / Отв. ред. В.А.Лекторский. – «Канон+»
РООИ «Реабилитация», 2012. – 536.

Література

1. Агацци Э. Эпистемология и социальное: петля обратной связи. – Вопросы

философии, №7. 2010. – с.58-67.
2. Блур Д. Сильная программа в социологии знания / Д. Блур. // Логос. – 2002. – №5-6
(35). – С. 1–24.
3. Дубровский Д.И. Социальная эпистемология: некоторые вопросы и
критические соображения // Эпистемология и философия науки. Т. XVІІІ, №4. –
с.69-87.
4. Касавин И. Т. Знание и его социальное содержание: к современным дискуссиям на
Западе / И. Т. Касавин. // Вопросы философии. – 1988. – №3. – С. 130–138.
5. Касавин И.Т. Понятие знания в социальной гносеологии / [В. А. Лекторский, И. Т.
Касавин, В. Н. Порус та ін.] // Познание в социальном контексте / [В. А.
Лекторский, И. Т. Касавин, В. Н. Порус та ін.]. – М.: ИФРАН, 1994. – С. 6–37.
6. Мамчур Е. А. Еще раз о предмете социальной эпистемологии / Е. А. Мамчур. //
Эпистемология & философия науки. – 2010. – Т. XXIV, №2. – С. 44–53
7. Маркова Л.А. Трансформация оснований историографии науки / [И. Тимофеев, А.
Никифоров, А. Огурцов та ін.] // Принципы историографии естествознания: ХХ век
/ [И. Тимофеев, А. Никифоров, А. Огурцов та ін.]. – Санкт-Петербург: Алетейя,
2001. – С. 69–124.
8. Моркина Ю. С. Социальный конструктивизм Д. Блура / Ю. С. Моркина // Вопросы
философии. – 2008. – № 5. – С. 154–159.
9. Мартишина Н.И. Тематическое пространство социальной эпистемологии //
Эпистемология и философия науки, 2010. Т. ХXIV, №2. – с.68-72.
10. Пружинин Б.И. Какие ожидания связывает эпистемология с «социальной
эпистемологией» // Эпистемология и философия науки. Т. XIV, №4. – с.50-54.
11. Панельная дискуссия // Эпистемология & философия науки. – 2007. – Т.XIV, №4.
12. Социальная эпистемология. Идеи, методы, программы / [И. Т. Касавин, Л. А.
Микешина, И. М. Смирнова та ін.]. – М.: Канон+, 2010. – 712 с.
13. Фуллер С. Социальная эпистемология университета: как сохранить целостность
знания в так называемом обществе знания / С.Фуллер // Эпистемология &
философия науки. – 2008. – № 1 – С.158–186.
14. Bloor D. Knowledge and Social Imagery / D.Bloor. – London: Routledge, 1976. – 156 p.
 6

15. Fuller S. Social Epistemology / S. Fuller. – Bloomington: Indiana University Press,

2002. – 314 p.
16. Goldman A. I. Knowledge in a Socail World / A. I. Goldman. – Oxford: Clarendon Press,
2003. – 407 p.
17. Goldman A. I. Social Epistemology [Електронний ресурс] / A. I. Goldman // The
Stanford Encyclopedia of Philosophy. – 2001. – Режим доступу до ресурсу:
http://plato.stanford.edu/entries/epistemology-social/.
18. Shera J. Sociological Foundations of Librarianship / J. Shera. – New York: Asia
Publishing House, 1970.

Дослідження лабораторій як дисциплінарна точка опори

1.Б.Латур і С.Вулгар: наукова лабораторія як творча майстерня.

2.Соціальний конструктивізм як методологічна засада соціальної епістемології. (Бергер,
Лукман, Латур).
3.Основні положення та аргументація  акторно-мережевої теорії (Б.Латур).

Література
1. Социология вещей. Сборник статей / Под ред. В. Вахштайна. —
М.: Издательский дом «Территория будущего», 2006. (Серия «Универ-
ситетская библиотека Александра Погорельского»). — 392 с.
2. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности: трактат по
социологии знания. М., 1996.
3. Блур Д. Сильная программа в социологии знания. // Логос № 5-6 (35) 2002.
4. Гуссерль Э./Деррида Ж. Начало геометрии. М., 1996.
5. Дюркгейм Э. Социология религии и теория познания. // Религия и общество:
хрестоматия по социологии религии. М., 1996.
6. Латур Б. Дайте мне лабораторию, и я переверну мир.// Логос, 2002. №5-6
7. Малкей М. Наука и социология знания. М.,1983.
8. Коркюфф Ф. Новые социологии. СПб., 2002
9. Пэнто Л., Ленуар Р., Мерлье, Шампань П. Начала практической социологии. Спб.,
2001.
10. Фуко М. Порядок дискурса. // Фуко М. Воля к истине: по ту сторону власти, знания и
сексуальности. М., 1996
11. Щюц А. Избранное: мир, светящийся смыслом. М., 2004.
12. Энциклопедия эпистемологии и философии науки. Под ред. И.Т Касавина. М., 2009.
13. Bourdieu P. Pascalian Meditations. Stanford, 2000.
14. Bourdieu P. Science of Science and Reflexivity. Chicago, 2004.
15. Latour B., Woolgar S. Laboratory Life: The Social Construction of Scientific Facts. L., 1979.
16.Жангра И. Мотив радикализма. О некоторых новых тенденциях в социологии науки и
технологии // Журнал социологии и социальной антропологии. 2004. №5.
17.Латур Б. Надежды конструктивизма // Социология вещей, М.: 2006. Полный текст
книги: http://www.prognosis.ru/lib/Socio.pdf
18.Латур Б. Когда вещи дают сдачи //
http://www.philosophy.ru/library/latour/whenthings.html
17.Джон Ло. Объекты и пространства. Социологическое обозрение Том 5. № 1. 2006
18.Хесс Дж. // Этнографическое обозрение, 2011. № 5
19.Латур Б. Вулгар С. Антрополог посещает лабораторию (Лабораторная жизнь Гл.2).
2013. Социология власти
20.Блур Д. Сильная программа в социологии знания. ЛОГОС 5–6 (35)
 7

21.Кнор-Цетина К. Наука как практическая рациональность / Ионин Л.Г.

Философия и методология эмпирической социологии: Учебное пособие. – М.:
Издательский дом ГУ ВШЭ, 2004. – 367 с.
22.Латур Б. Дайте мне лабораторию и я переверну мир. ЛОГОС 5–6 (35
23.Кожанов А.А., Полякова В.В. Анализ влияния социальных изменений на
трансформацию института экспертизы: роль эксперта в эпоху глобализации //
Глобализация и социальные институты: социологический подход. Москва: Наука, 2010.

Література до курсу
1. Блур Д. Сильная программа в социологии знания // Логос. 2002. № 5-6(35). – С. 162-185.
2. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология: Введение
в феноменологическую философию. / Эдмунд Гуссерль. – Спб.: Владимир Даль, 2004. –
400 с.
3. Касавин И.Т. Социальная эпистемология: к истории и постановке проблемы //
Социальная эпистемология. Идеи, методы, программы. / под ред.. И.Т. Касавина. – М.:
Канон+, 2010. – С. 5-14.
4. Мальцева А.П. Повседневность истины: монография. / А.П. Мальцева. – 2-е изд., стер. –
М.: ФЛИНТА, 2013. – 88 с.
5. Моркина Ю.С. Социальный конструктивизм Д. Блура // Вопросы философии. 2008. №
5. – С. 154–159.
6. Мотрошилова Н.В. «Социальная эпистемология»: новые проблемы, дискуссии и
дихотомии / Н.В. Мотрошилова. // Ценности и смыслы. №5. – М.: Институт эффективных
технологий, 2011. — 162 с. – С. 5-31.
7. Порус В.Н. На Мосту Интерпретаций: Р. Мертон и социальная эпистемология / В.Н.
Порус. // Социология науки и технологий. № 4.- Том 1. – 2010. – С. 104-116.
8. Социальная эпистемология: идеи, методы, прогртмы. / Под редакцией И.Т. Касавина. –
М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2010. – 712 с.
9. Штейнзальц А., Функенштейн А. Социология невежества. – М.: Институт изучения
иудаизма в СНГ, 1997. – 164 с.
10. Barnes B., Bloor D. Relativism, Rationalism, and the Sociology of Knowledge / Barnes,
Barry and David Bloor. // Rationality and Relativism./ M. Hollis and S. Lukes (eds.). –
Cambridge, MA: MIT Press., 1982. – P. 21-47.
11. Brendel E. Truth and Weak Knowledge in Goldman's Veritistic Social Epistemology. / Elke
Brendel. // Grazer Philosophische Studien, 2009. №79 (1). – Р. 3-17.
12. Brown J. R. Who Rules in Science? An Opinionated Guide to the Wars. / James Robert
Brown. – Cambridge, MA: Harvard University Press, 2001. –236 + xi pр.
13. Bloor D. Knowledge and Social Imagery. / D. Bloor. – L., 1976. – 156 P.
14. Fuller S. On Regulating What is Known: A Way to Social Epistemology. / Steve Fuller. //
Synthese, 1087. №73(1). – Р. 145–184.
15. Fuller S. Philosophy, Rhetoric, and the End of Knowledge: The Coming of Science and.
Technology Studies. / Steve Fuller. – Madison: University of Wisconsin. Press, 1993. – 421 +
xxii pp.
16. Fuller S. Science. / Steve Fuller. – University of Minnesota Press, 1997 – 159 p.
17. Fuller S. Social Epistemology. / Steve Fuller. – Bloomington: Indiana Univ. Press, 1988. –
316 + XV p.
18. Goldman A. I. Epistemics: The Regulative Theory of Cognition. / Alvin I. Goldman. //
Journal of Philosophy, 1978. 75(10). – Р. 509–523.
19. Goldman A. I. Epistemology and Cognition, Cambridge. / Alvin I. Goldman. – MA:
Harvard University Press, 1988. – 446 р.
20. Goldman A., Blanchard T. Social Epistemology. / Alvin Goldman, Thomas Blanchard. //
Stanford Encyclopedia of Philosophy. First published Mon Feb 26, 2001; substantive revision
 8

Tue Apr 28, 2015. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://plato.stanford.edu/entries/epistemology-social/
21. Goldman A. I. Knowledge in a Social World. . / Alvin I. Goldman. – Oxford: Oxford
University Press, 1999. – xiii + 407 pp.
22. Goldman A. I. Foundations of Social Epistemics. / Alvin I. Goldman. // Synthese, 1987. V.
73. N 1. – Рр. 109-144.
23. Latour B., Woolgar S. Laboratory Life: The Construction of Scientific Facts. / Bruno Latour,
Steve Woolgar. – Princeton University Press, 1979. – Science. - 294 p.
24. Laudan L. Progress and its problems: Towards a theory of scientific growth. / L. Laudan. –
London; Henley, 1977. – 386 p.
25. Rorty R. Philosophy and the Mirror of Nature. / Rorty, Richard. – Princeton, NJ: Princeton
University Press., 1979. – 424 р.
26. Shera J. Sociological Foundations of Librarianship. / Jesse H. Shera. – N.Y., 1970. – 120 р.

 Garfinkel H. Ethnomethodology’s program: Working out Durkheim’s aphorism. N.Y.,

2002.
 Pels D., Hetherington K., Vandenberge F. The Status of the Object: Performances,
Mediations and Techniques // Theory, culture and society. 2002. N5/6.
 Bijker W., Pinch T. The Social Construction of Facts and Artefacts or How the Sociology
of Science and the Sociology of Technology might Benefit Each Other
 Winner L. 1986. Do artifacts have politics? The whale and the reactor: a search for limits
in an age of high technology. Chicago, University of Chicago Press, 19-39
 Hughes T. 1986. The Seamless Web Technology, Science, Etcetera, Etcetera. Social
Studies of Science 16(2): pp. 281-292
 Knorr-Cetina K. The Manufacture of Knowledge: An Essay on the Constructivist and
Contextual Nature of Science. Oxford, Pergamon Press. 1981. (Chapter 1. The Scientist
as a Practical Reasoner: Introduction to a Constructivist and Contextual Theory of
Knowledge).
 Turner, Stephen What is the Problem with Experts? // Social Studies of Science,
31/1(February 2001) 123–49.
 Collins H.M., Evans R. The Third Wave of Science Studies: Studies of Expertise and
Experience // Social Studies of Science 32/2(April 2002) 235–2

Соціальна епістемологія (Л.О.Шашкова)

1.Класична і некласична епістемологія: переосмислення епістемологічних категорій.

2.Предмет і методи соціальної епістемології.
3.Проблеми і концептуальні засади соціальної епістемології.
4. Проблема соціальності знання і поняття наукового етосу (Роберт Мертон «Дослідження
із соціології науки»),.Роберт Мертон «Ефект Матфея в науці, ІІ…».
5. Елвін Голдман «Why Social Epistemology Is Real Epistemology».
6. Соціальна епістемологія Елвіна Голдмана: «веритизм» і нормативізм.
7. Соціальний характер епістемологічного та принципи «сильної програми» Девіда Блура.
8. Соціальна епістемологія університету (Стівен Фуллер).
9. Стівен Фуллер: від політики науки до політики знання.
10. Дослідження лабораторій як дисциплінарна точка опори: Б.Латур і С.Вулгар.
11. Конструктивізм як методологічна стратегія: Бруно Латур «Надії конструктивізму».
 9

Моральна епістемологія (А. В. Лактіонова) 

1.Моральна епістемологія – новітня філософська дисципліна.

2.Моральний та епістемологічний скептицизм.
3.Теорія чеснот в епістемології і філософії моралі.
4.Істина як ознака моралі і знання.
5.«Етика без принципів» Дж. Денсі.
6.Спільні і індивідуальні дії та раціональність: епістемологічна та етична перспективи.
7.Цінність, чеснота, істина, факт, теорія: значущість (вагомість) знання і моралі.
8.Феміністська епістемологія, етика і моральна епістемологія.