ВСТУП

Програма вивчення навчальної дисципліни “Філософія (філософія,

релігієзнавство, логіка, етика та естетика”складена відповідно до освітньо-
професійної програми підготовки фахівців.

Рівень вищої освіти Перший (бакалаврський)

Ступінь вищої освіти Бакалавр
Галузь знань 25 Воєнні науки, національна безпека, безпека
державного кордону
Спеціальність 254 Забезпечення військ (сил)
ОПП Радіаційний, хімічний, біологічний захист та
екологічна безпека військ.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є співвідношення

«людина-світ», сутність та найзагальніші підстави світу, можливості та межі
пізнання.
Міждисциплінарні зв’язки: соціологія, політологія, психологія. Історія
України, історія української культури, теорія держави та права.
Структурно-логічна схема вивчення навчальної дисципліни.
Семест Змістові модулі, форми контролю успішності навчання
р
2-3 ЗМ 1; ЗМ 2; ЗМ 3; ЗМ 4;ЗМ 5;ЗМ 6; МК 1; ЗМ 7; ЗМ 8; ЗМ 9;
ЗМ10; ЗМ 11; ЗМ 12; ЗМ 13; ЗМ 14; ЗМ 15; Залік

Процес викладання навчальної дисципліни реалізується в таких формах:

навчальні заняття, контрольні заходи, самостійна робота.
Основними видами навчальних занять є: лекції та групові заняття.

Програма навчальної дисципліни складається з 2 блоків змістовних

модулів, які включають 15 змістовних модулів, а саме:

Блок змістовних модулів 1. Філософія та логіка

Змістовий модуль 1. Світогляд і філософія
Змістовий модуль 2. Філософія, її предмет, функції та структура
Змістовий модуль 3. Категорії філософії..
Змістовий модуль 4. Онтологія (вчення про буття).
Змістовий модуль 5. Гносеологія (теорія пізнання)
Змістовий модуль 6. . Філософська думка в Україні.
Змістовий модуль 7. Предмет, метод i значення логіки

Блок змістових модулів 2. Релігієзнавство. Етика та естетика.

Змістовий модуль 8. Сутність і походження релігії.
Змістовий модуль 9. . Національні релігії.

1
 Змістовий модуль 10. Світові релігії
Змістовий модуль 11. Релігії і церкви в Україні
Змістовий модуль 12. Етика як наука, її предмет і значення для діяльності
військових кадрів.
Змістовий модуль 13. Природа і сутність етичних категорій
Змістовий модуль 14. Предмет естетики і її значення для діяльності
військових кадрів
Змістовий модуль 15. Основні естетичні категорії.
Відбір змісту програмового матеріалу ґрунтується на системі наукових
ідей сучасної філософської науки, загальнолюдських цінностях та цінностях
українського суспільства, які формують національні інтереси держави Україна.

1. Загальна мета навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни “Філософія (філософія,

релігієзнавство, логіка, етика та естетика” є:
навчити курсантів раціонально-обґрунтованим методам мислення,
логічним основам теорії аргументації, толерантному відношенню до різних
релігійних конфесій; оволодіти системою філософських, етичних та естетичних
знань, знаннями про релігію і вільнодумство.
Сформувати у курсантів сучасне діалектичне мислення, високі моральні
якості і традиції, навички поведінки, почуття відповідальності за виконання
військового обов’язку; сприяти ознайомленню курсантів з внеском мислителів
різних філософських шкіл та напрямків, у тому числі й українських філософів у
розвиток філософської культури, історією світових і національних релігій.

2. Компетентності, які набуваються під час засвоєння

навчальної дисципліни

1. розуміння сутності філософії та її ролі в історії культури, специфіки

взаємин філософії з іншими формами духовного життя людства (релігією,
наукою, мистецтвом);
2. знання основних етапів розвитку світової філософської думки та
сутності поглядів видатних філософів;
3. розуміння історичності людського буття, багатоманітності культур і
цивілізацій;
4. знання основних етапів розвитку науки та критеріїв науковості,
розуміння ролі науки в розвиткові цивілізації, сутності та значущості наукової
раціональності;
5. знання історії головних релігійних конфесій, , розуміння сучасних
тенденцій релігійного життя, сутності свободи совісті; уявлення про традицію
вільнодумства та його форми.

2
 3. Запланований результат навчання

Згідно з вимогами освітньої програми визначені та сформульовані

наступні результати навчання курсантів:
1. Застосовувати самостійний аналіз фактів, явищ та процесів в системі
“людина – світ” у їх діалектичному взаємозв’язку та з урахуванням змін, що
відбуваються у світі й країні;
2. Формулювати світоглядні й методологічні висновки на основі отриманих
знань, обґрунтовувати свою світоглядну та громадську позицію;
3. Володіти методологією наукового пізнання, творчої діяльності,
застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань;
4.Удосконалювати свої особистісні риси та професійні якості на основі
принципів загальнолюдської моралі і духовних цінностей.

4. Зміст навчальної дисципліни

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 60 годин /2 кредитів ECTS,

з яких 40 годин становлять навчальні заняття і 20 годин – самостійна
підготовка.

Блок змістових модулів 1. Філософія та логіка

Змістовий модуль 1. Світогляд і філософія

Співвідношення філософії та світогляду. Поняття світогляду. Особливості
ставлення людини до світу. Світогляд як спосіб орієнтації людини в світі та
смисложиттєва позиція. Світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння як
рівні світогляду. Структура світогляду. Історичні типи світогляду. Філософія як
вид знання.

Змістовий модуль 2. Філософія, її предмет, функції та структура

Визначення філософії. Філософія та філософствування. Первинне
розуміння філософії. Особливості філософського підходу до світу. Особливості
філософського поясненню світу. Духовні та соціальні чинники ставлення
філософського світогляду. Призначення філософії.
Функції філософії. Предмет і проблеми філософії. Структура і
дисциплінарна будова філософського знання. Граничність філософських
категорій. Співвідношення світогляду і філософії. Основні світоглядні
орієнтації людини в світі. Філософія і релігія. Філософія і наука. Особливості
сучасного розуміння філософії. Роль філософії в сучасному житті суспільства.

Змістовий модуль 3. Категорії філософії.

Визначення поняття «категорія». Категорії, як форми світогляду. Зміст і
форма категорій. Основні функції філософських категорій. Основні

3
субстанційні та співвідносні філософські категорії. Загальна характеристика
категорій: матерія,сутнє, субстанція становлення; відношення. Одиничне,
особливе і загальне.Сутність і явище Зміст і форма. Причина і наслідок.
Необхідність і випадковість. Можливість і дійсність. Система – елемент.
Частина – ціле.

Змістовий модуль 4. Онтологія (вчення про буття).

Філософське розуміння проблеми буття. Уявлення про онтологію як
вчення про буття. Історико-філософські варіанти розгляду проблеми буття.
Особливості розуміння буття як засади виникнення різних філософських
концепцій. Буття: форми (модуси), структура . Співвідношення категорій
«буття», «субстанція», «матерія». Матерія: атрибути, спосіб і форми існування
матерії. Сучасні уявлення про спосіб і форми існування матеріального світу.
Метафізика й онтологія. Діалектика: історичні типи й альтернативи діалектики.
Принципи, закони й категорії діалектики.

Змістовий модуль 5. Гносеологія (теорія пізнання)

Проблема пізнаванності світу та спроби її розв’язання. Уявлення про
знання і пізнання. Гносеологія. Об'єкт і суб'єкт пізнання. Види, рівні пізнання.
Форми пізнання. Чуттєве і раціональне пізнання. Характерні риси інтуїції. 8
Співвідношення пізнання і розуміння. Проблеми істини у пізнанні. Поняття про
науку та особливості наукового пізнання. Епістемологія. Основні види
наукового пізнання. Виникнення науки. Принципи інтерналізму і
екстерналізму. Періодизація історії науки. Рівні та структура наукового
пізнання. Методи наукового пізнання. Форми наукового пізнання. Сучасні
оцінки науки. Поняття про етику науки. Визначення соціокультурних
орієнтирів науки.

Змістовий модуль 6. . Філософська думка в Україні.

Принципи визначення філософії України як явища світової культури.
Становлення та розвиток давньоруського світогляду: давньослов’янська
міфологія, запровадження християнства. Початки філософії у культурі
Київської Русі . Філософія доби формування українського етносу: філософська
думка періоду татаро-монгольської навали. Ідеї неоплатонізму, “Аеропагітики”,
ісихазм; філософські ідеї в релігійній та політико-правовій думці (Станіслав
Оріховський-Роксолан, Христофор Філалет, Іван Вишенський, Віталій з Дубна,
Ісайя Копинський, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Касіян Сакович, Пилип
Орлик). Становлення філософії українського духу в Києво-Могилянській
академії. Український романтизм. Філософські ідеї вчених-природознавців ХІХ
– початку ХХ ст. Філософські ідеї О. О. Потебні, С. Подолинського, М.
Драгоманова, В. Антоновича й ін. Філософія українських письменників кінця
ХІХ – початку ХХ ст. Філософія періоду “другого відродження” української
духовності (В. Винниченко, М. Грушевський, В. Зеньковський та ін.).
Філософія національної самобутності (Д. Донцов, В. Липинський, І. Лисяк-

4
Рудницький та ін.). Філософська спадщина Д. Чижевського. Розробка
філософських проблем у сучасній Україні. Місце філософії у відродженні
духовної культури українського народу.

Змістовий модуль 7. Предмет, метод i значення логіки

Визначення логіки як науки. Етапи розвитку логіки. Логічна структура і
логічна правильність міркувань. Основні поняття логіки: форми мислення,
логічна теорія, закони логіки, нормативні принципи мови науки. Поняття
формалізації. Види формалізації знання. Основні методологічні принципи
формальної логіки. Основні закони логіки як принципи правильного
міркування. Логічна характеристика поняття. Відношення між поняттями по
змісту й обсягу. Визначення як логічна операція. Правила визначення. Розподіл
як логічна операція. Правила розподілу. Класифікація. Загальні відомості про
силогістику. Семантика традиційної силогістики. Умовивід. Види умовиводів.
Типи дедуктивних умовиводів. Безпосередні умовиводи і правила висновку до
них. Опосередковані дедуктивні умовиводи: простий категоричний силогізм і
правила висновку. Скорочений силогізм (ентимема). Відновлення силогізму з
ентимемами. Мова логіки висловлень та предикатів: особливості побудови та
застосування. Методи теорії моделей та теорії доказу у сучасній логіці.
Індуктивний умовивід. Види індуктивних умовиводів. Методи встановлення
причинних зв'язків. Умовивід за аналогією. Види аналогії. Умови спроможності
висновків за аналогією.
Логічна характеристика питань та відповідей. Приклади. Модальні судження:
види і типи модальностей. Порядок побудови формули мови логіки висловлень
на прикладі атлетичної модальної логіки. Аргументація. Види аргументації.
Доказ. Структура доказу. Види доказу. Критика і спростування. Правила і
можливі помилки при доказі і спростуванні. Суперечка і дискусія як різновиди
аргументації. Види знання і форми його розвитку: проблема, гіпотеза, теорія.
Особливості застосування гіпотетико-дедуктивного методу.

Модульний контроль № 1

Блок змістових модулів 2. Релігієзнавство. Етика та естетика.

Змістовий модуль 8. Сутність і походження релігії.

5
 Сенс поняття: “релігія”. Специфіка релігійного світогляду. Феномен
релігійної віри. Релігія як явище для наукового пояснення. Основні підходи до
пояснення релігії.Основні компоненти організаційної структури релігії.
Релігійні відносини: позакультові і культові. Релігія як соціальний інститут.
Релігійна група як історично перший вид релігійних організацій. Основні
функції релігії: світоглядна, компенсаторна, легітимізуюча, інтегруюча,
регулююча та ін. Первісні (родоплемінні) форми вірувань Анімізм як віра в
існування душі (двійника тіла, носія життя). Фетишизм як мислиннєво-
фантазійне наділення деяких предметів і явищ неживої природи надчуттєвими
якостями. Тотемізм як вірування в існування надприродних кровних зв’язків
даного роду (клану) з певним видом тварин або рослин. Табу як заборона на
використання певного предмета. Шаманізм як віра у можливість
безпосереднього спілкування із духами. Культи жіночого божества родючості
(Богиніматері). Культи предків (померлих родичів). Ідолопоклонство та
пов’язані з ним практики жертвоприношень. Магія як віра у можливість
впливати на реалье через надприродне шляхом певного практичного ритуала
дійства. Шкідлива (чорна) та корисна (біла) магія. Види магії: промислова,
землеробська, військова, лікувальна, любовна тощо.

Змістовий модуль 9. . Національні релігії.

Національны релігії: минуле і сучасність. Народні релігії як виявлення
автохтонних традицій, за якими жили певні етнічні спільноти. Політеїзм.
Національна (народно-державна) релігія як етнорелігійне утворення, що
поширилось серед певного народу і діє у межах конкретної держави. Релігії
Стародавнього Китаю: культи Шан-ді і Неба, даосизм, конфуціанство. Етнічні
релігї, що збереглись як релікти: парсизм, синтоїзм, бон тощо. Індійські
релігії. Індуїзм (хінду-дхарма) як провідна релігія Індії та найпоширеніша в
сучасному світі народно-державна релігія. Сансара — вчення про переселення
душ. Карма як один з основних принципів віровчення індуїзму. Основні шляхи
досягнення звільнення (мокші): карма-, джнана-, бхакті-марга. Культи
індуїстських богів: Вішну, Шиви, Ганеша, Ханумана та ін.
Іудаїзм як релігія єврейського народу та перша монотеїстична релігія.
Історія іудаїзму (від часів Авраама до сучасності). Життєдіяльність головного
пророка іудаїзму — Мойсея. Декалог. Ідея богообраності євреїв: міф чи
реальність? Основні священні тексти: Танах і Талмуд (в Єрусалимському та
Вавілонському варіантах). Мішна як збірник коментарів до Талмуда. Гемара.
Головні свята іудаїзму: Песах, Суккот та ін. Шабат. Основні напрями в
сучасному іудаїзмі. Роль іудаїзму в сучасному світі.

Змістовий модуль 10. Світові релігії

Буддизм як перша за часом виникнення світова релігія. Легендарні
відомості про життя засновника буддизму — Сідхартхи Гаутами. Основні
істини буддизму: страждання — сутність життя; бажання і прив’язаності —
причини страждання, існує шлях до звільнення від страждання (нірвани), який
пролягає через доброчесне життя і медитативні практики. Восьмиступеневий

6
шлях досягнення нірвани. Виникнення і специфіка основних напрямів
буддизму: хінаяни (тхеравади) і махаяни (чань-буддизму, ламаїзму, тантризму
та ін.). Буддизм у сучасному світі.
Суспільно-історичні умови виникнення й поширення християнства. Ідейні
попередники християнства. Християнські джерела про походження Іісуса
Христа та Його життєдіяльність. Суперечки про історичність особи засновника
християнства. Християнство та іудаїзм. Основний зміст новозавітної проповіді.
Життєдіяльність апостолів. Перетворення християнства на державну релігію
Римської імперії. Біблія як священна книга християнства та основа віровчення,
її структура. Виникнення та розвиток основних різновидів християнства:
Православ’я, Католицизм та Протестантизм. Особливості православ ного
віровчення і культу. Православні церкви в сучасну епоху. Особливості
віровчення і культу Католіцизму. Організаційна структура Римо-католицької
Церкви. Виникнення Протестантизму під час Реформації. Основні напрями у
Протестантизмі.
Історія виникнення ісламу на Аравійському півострові. Основні відомості
про культуру і вірування арабських племен. Передумови становлення ісламу як
окремої релігії. Життєдіяльність Пророка Аллаха — Мухаммеда. Історія
поширення ісламу у світі. Основні напрями в ісламі: шиїти, сунніти. Іслам в
сучасному світі. Специфіка віровчення в ісламі. Коран як головна свята книга
мусульман. Хадиси. Культ в ісламі. Мусульманські свята. Шаріат.

Змістовий модуль 11. Релігії і церкви в Україні

Специфіка вірувань трипільців, племен “ямно-катакомбної” культури і
кімерійців. Релігійні уявлення скіфських, сарматських, фракійських,
кельтських, германських, тюрських племен. Специфіка язитництва східних
слов’ян. Основні боги давньослов’янського пантеону. Релігійні реформи
Володимира Великого. Хрещення Русі. Початок боротьби за незалежну церкву.
Історія українського православ’я. Релігія і церква в тоталітарну добу.
Багатоконфесійність в Україні. Міжконфесійні суперечки — трагедія
українського народу. Релігійні організації України в координатах нової Європи.
Історія виникнення та специфіка діяльності українських православних
конфесій: УПЦ (МП) (Українська Православна Церква (Московський
Патріархат)), УПЦ (КП) (Українська Православна церква (Київський
Патріархат)), УАПЦ (Українська Автокефальна Православна Церква).
Українська Греко-Католицька Церква. Законодавче забезпечення свободи
совісті в сучасній Україні. Діалог і співпраця віруючих і невіруючих — основа
формування світського характеру української держави. Гуманізм як основа
діалогу віруючих і невіруючих.

Змістовий модуль 12. Етика як наука, її предмет і значення для

діяльності військових кадрів
Етимологія термінів „етика” і „мораль”, еволюція їх значення. Загальна
структура моралі та її основні елементи. Види основних етичних норм.
Співвідношення матеріальних та духовних цінностей. Перспективи моральних

7
цінностей у сучасному українському суспільстві Мораль у житті людини.
Моральні засади міжлюдських відносин. Система моральної регуляції. Мораль
та інституційна регуляція. Функції моралі. Мораль і проблема її соціальної
детермінації. Універсальність і спільнотність у системі етичних пріоритетів.
Військова етика як складова частина етики, що вивчає і висвітлює специфіку
прояву моралі під час процесу підготовки військовослужбовців до виконання
завдань, пов’язаних із ризиком для життя.

Змістовий модуль 13. Природа і сутність етичних категорій

Добро і зло. Дія і свобода людини. Моральна свобода та моральна

відповідальність особи. „Об’єктивні” і суб’єктивні” категорії моральної
свідомості (обов’язок, відповідальність, справедливість, щастя). Моральна
самосвідомість (честь і гідність людини; совість, розкаяння, почуття сорому).
Моральні виміри спілкування (толерантність, повага, співчуття, милосердя,
любов).
Проблеми походження та природи моралі. Мораль і спільноти.
Передумови виникнення моралі. Проблеми функціонування моралі як цілісної
системи. Сучасні моральні проблеми людства. „Біоетика.”

Змістовий модуль 14. Предмет естетики і її значення для діяльності

військових кадрів

Естетика як самостійна наука. Естетика в структурі міжпредметних

зв’язків. Структура естетичного знання. Естетичне та його основні форми.
Естетична свідомість та її основні форми. Специфіка та види естетичної
діяльності. Людина і суспільні відносини як об’єкти естетичної діяльності.
Естетика як метатеорія мистецтва. Предмет і естетичні перетворення в
мистецтві. Методологічні основи аналізу мистецтва. Зміст і форма в мистецтві:
діалектика зв’язку.

Змістовий модуль 15. Основні естетичні категорії.

Категорії естетики. Гармонія і міра. Прекрасне і потворне. Піднесене,

героїчне, низьке. Трагічне і комічне. Естетичне. Художність як естетична
категорія.. Сутність, природа та соціальні функції мистецтва Відображувальна
сутність мистецтва. Предмет і естетичне перетворення в мистецтві. Зміст і
форма в мистецтві: діалектика зв’язку. Спосіб буття мистецтва. Свобода і
детермінізм у мистецтві. Історична динаміка функцій мистецтва. Сприйняття
мистецтва. Етнічне, національне, загальнолюдське у мистецтві. Художнє життя
суспільства.

8
 Залік

Рекомендована література;

1. Алексеев П.В. Философия: / Алексеев П.В., Панин А.В. – М.: ТЕИС, 1996. –
504 с.
2. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и
др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2003. – 623 с.
3. Голубинцев В.О. Философия для технических ВУЗов / Голубинцев В.О.,
Данцев А.А., Любченко B.C. – 2001 – 512 с.
4. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика,
релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге,
перероблене та доповнене – К: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – 624
с.
5. Кривуля О. М. Філософія: Навчальний посібник. – Х.: ХНУ імені В. Н.
Каразіна, 2010. – 592 с.
6. Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – 2-е изд. — М.: Гардарики, 2006. —
736с.
7. Філософія : підручник / О. Г. Данильян, В. М. Тараненко. – 2-ге вид., допов. і
переробл. — X. : Право, 2012. — 312 с.
8. Філософія як історія філософії.: Підрóчниê. / За заг. Ред. Ярошовця В. І. – К.:
Центр учбової літератури, 2010. – 648 с.
9. Філософія: Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко
та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – 2-ге вид., випр. – К.:
Вікар, 2001. – 516 с.
10. Філософія: навч. посіб. / О.М. Бардін, В.В. Булавіна, Н.Б. Годзь, та ін. ; за
ред. О.М. Бардіна, М.П. Требіна. –Харків: НТУ «ХПІ», 2012.
– 432 с.
11. Філософія: Навчальний посібник (для студентів 2 курсу ФПО і заочного
навчання). Авт. Радіонова Л.О. – Харків: ХНАМГ, 2006. – 142
с.
12. Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред.
Л.В. Губерського .– Харків: Фоліо, 2013. – 510 с.
Релігієзнавство
1. Буряк Г.В., Євсеєв С.Л., Петутіна О.О. Релігієзнавство: Лекції. Контрольні
завдання. Тексти: Навчально-методичний посібник. –
Харків: НТУ «ХПІ», 2007.
2.Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні. – К., 1992.
3.Історія і теорія релігії та вільнодумства /Навчальний посібник. – К., 1996.
4.Історія церкви та релігійної думки в Україні /Навчальний посібник у 3-х
книгах. – К, 1994.
5.Історія християнської церкви на Україні /Релігієзнавчий довідковий нарис. –
К., 1992.
6.Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство /Підручник. – К., 1995.
7.Калінін Ю.А., Лубський В.І. Релігієзнавство /Курс лекцій. – К, 1996.

9
8.Мень А. История религии. В 7-ми томах. – М., 1991-1994.
9.Огієнко І.І. Українська церква. Нариси з історії православної церкви. У 2-х
томах. – К., 1993.
10.Радугин А.А. Введение в религиоведение. Курс лекций. – М., 1996.
11.Релігієзнавчий словник /Під ред. Колодного А., Лобовика Б. – К., 1996.
12.Релігія в духовному житті українського народу. – К., 1994.
13.Степовик Д. Релігії світу. – К., 1993.
14.Яблоков И.Н. Основы теоретического религиоведения /Пособие. – М., 1994.

Етика та естетика

15.Естетика: навч.-метод. посіб. / [Петутіна О. О., Барков О. С.,Гайдамачук О.

В., та ін.;];
за ред. О. О. Петутіної. – Х.: НТУ «ХПІ», 2010.
16.Естетика: Навч. посіб. / М.П. Колесніков, О.В. Колеснікова, В.О. Лозовой та
ін. – К., 2004.
17.Естетика: Підручник / За заг. ред. Л.Т. Левчук. – К., 1997.
18.Левчук А., Олещенко О. Основи естетики: Навч. посібник. – К., 2000.
19.Эстетика: Учебн. пособие / Под ред. В.А. Лозового. – Сумы, 1999.
20.Эстетика: Учебное пособие / Л.Т. Левчук, Д.Ю. Кучерюк, В.И. Панченко,
М.Ю. Русин. – К, 1991.
21.Гусейнов А. А., Апресян Р. Г. Этика: Учебник. – М., 2000.
22.Етика: Навч. посібник / В.О. Лозовий, М.І. Панов, О.А. Стасевська та ін. –
К., 2002.
23.Етика: Навч. посібник / Т. Г. Аболіна, В. В. Єфименко, О. М. Лінчук та ін. –
К., 1992.
24.Малахов В. Етика. Курс лекцій: Навч. посібн. – К., 1996.
25.Федоренко Е. Г. Профессиональная этика. – К.: Вища школа, 1983.

6. Види та форма контролю успішності навчання

Поточний контроль здійснюється на лекційних заняттях на підставі вибіркового
усного запитання курсантів з метою виявлення їх попереднього рівня
підготовки, активізації навчального процесу та посилення проблемного
характеру сприйняття теоретичного матеріалу та семінарських заняттях шляхом
системного оцінювання, до складу якого входить: письмове опитування знань
категоріального апарату, вміння системно викладати власні думки під час
усних опитувань, участі в дискусійному обговоренні питань та виступів з
докладами та рефератами та застосування тестових завдань. Результати
поточного контролю відображаються у журналі обліку навчальних занять і
враховуються під час проведення контрольних заходів при визначенні
підсумкової оцінки з дисципліни.
Підсумковий контроль здійснюється на заліку.

10
 7. Засоби діагностики успішності навчання

Типові за структурою питання, які застосовуються під час проведення

підсумкового контролю:
Змістовий модуль 1. Філософія та логіка
Контрольні питання
1. Відношення «людина – світ» як основоположна проблема світогляду.
2. Структура світогляду
3. Історичні типи світогляду
4.Філософія, її предмет. Софіїна функція філософії.
5.Світоглядна та методологічна функція філософії.
6.Соціальна та гуманістична функція філософії.
7. Поняття «філософської категорії».
8.Функції філософських категорій
9..Загальна характеристика категорій.
10.Специфіка терміну буття. Питання про співвідношення матеріального та
ідеального в устрої світу.
11..Буття людини, та стратегії його існування.
12.Матерія та ії атрибути. Структура матерії, та проблеми ії існування.
13.Мисляча матерія, фактори антропосоціогенезу та виникнення свідомості.
14.Феномен свідомості, значення структурних елементів свідомості в
професійній діяльності.
15.Сутність та проблеми пізнання Поняття істини.
16. Проблема пізнаванності світу: суть та основні форми агностицизму.
17. Критерії пізнання. Роль практики у пізнанні..
18.Джерела української філософської думки
19.Філософія Г.С.Сковороди
20.Зародження професійної філософії в Україні.
21.Визначення логіки як науки
22.Логічна форма
23.Істинність і правильність мислення
24.Основні етапи розвитку логіки
Змістовний модуль 2. Релігієзнавство, етика та естетика
Контрольні питання.
1. Релігієзнавство як навчальна дисципліна.
2. Структура релігії.
3. Функції релігії.
4. Поняття національної релігії.
5. Іудаїзм — перша монотеїстична релігія.
6. Особливості іудейської догматики, культу.
7. Індуїзм як явище національної культури Індії.
8. Конфуціанство: особливості та основні етапи розвитку.
9. Синтоїзм — національна релігія японців.
10. Поняття світової релігії.
11. Формування ранньої християнської догматики та культової обрядності.

11
12. Життя і діяльність Ісуса Христа як Божественного Месії.
13. Історія, структура, зміст біблійних книг.
14. Православ’я: особливості віросповідання, культу та організації.
15. Догматика, організація та культова практика католицизму.
16. Еволюція соціальної доктрини і політики Ватикану.
17. Протестантизм: соціально-економічні, політичні та релігійні передумови
виникнення.
18. Особливості міфології, культу, обрядності та течій ісламу.
19. Конфесійна структура і географія релігій в Україні.
20. Тенденції релігійних процесів в Україні на початку ХХІ ст.
21. Етика як філософська наука про мораль.
22.Основні моральні засади «Кодексу честі офіцера Збройних сил України».
23. Моральна діяльність і поведінка.
24. Соціальні функції моралі.
25. Добро і зло як провідні етичні категорії.
26. Сенс життя і щастя як найвищі моральні цінності людини.
27. Мораль – система самозбереження людини. Проблема виживання.
28. Біоетика. Поняття милосердя.
29. Проблеми насильства, війни і миру крізь призму моралі.
30. Морально-етнічні і патріотичні цінності.
27. Етичне й естетичне у культурі поведінки майбутнього офіцера.
28. Структура естетичного знання.

Завідувач кафедри українознавства,

культурології та історії науки
професор В.М.СКЛЯР
" " 2022 року

12