Вступ до філософії : онтологія людини

Тема 3.

Багатовимірність предмету філософської рефлексії. Способи і форми буття філософії.

Дефініції філософії.

Дефініції філософії. Єдність та багатоманітність експлікацій поняття філософії

(історія та сучасність). Специфіка та складність предмету філософії, його історична та
соціокультурна генеза. Філософія як предистинація і похідна світоглядної культури,
форма вираження суспільної свідомості. Особливості “входження” філософії в
суспільно-історичну практику. Хорологічні та хронологічні виміри філософії.
Способи і форми буття філософії. Епістемність і софійність, раціоналізм та
ірраціоналізм, теоретичний та прикладний рівні філософської культури та освіти.
Філософія як спосіб світорозуміння і світовідношення, метод духовних шукань та
моделювання власної індивідуальності. Вихідні принципи філософського мислення.
Філософська ідея, філософське вчення, філософська школа. Поняття
філософської течії та філософського напряму.

Тема 4.

Структура академічної (університетської) філософії. Етапи становлення та сучасний

стан розвитку.

Поняття академічної (університетської) філософії та її структури. Історія філософії,

логіка, риторика, методологія, гносеологія, онтологія, діалектика, метафізика,
соціальна філософія, філософська антропологія та ін. Класична та некласична,
раціональна та ірраціональна, синтетична та дискурсивна філософія : динамізм їх
поєднання та взаємодоповнення.
Особливості та диференціація предметної спрямованості академічної філософії.
Основні історичні етапи становлення та розвитку академічної філософії (еллінізм,
середньовічний онтологізм та ранні університети, методологія та епістемологія Нового
часу, німецька класична філософія кінця XVIII - першої половини XIX ст., філософія XX
ст., сучасний стан університетської філософії). Розвиток академічної філософії в історії
вітчизняної культури.
Специфіка та системність мовлення академічної філософії. Положення, твердження,
принципи, категорії, закони тощо.

Тема 5.

Відношення “людина-світ” як головна філософсько-світоглядна проблема.

Світ і людина як об’єкти наукового пізнання і предмети філософської рефлексії.

“Людина” і “світ” як світоглядні смислоутворення і філософські категорії. Суперечлива
єдність людини і світу: діалогічність їх взаємоіснування та взаємопоєднання. Людина у
світі та світ сучасної людини. Гіпердинамічний та транскордонний характер сучасного
світу.
Філософсько-світоглядний зміст багатовимірності відношень “людина-світ”.
Диференційний та інтегративний характер сучасного світу. Світ явищ, подій, речей,
природи, техніки, культури. Світ індивідуального та соціального. Божествений та
Космічний світи.
Поняття антропокосмосу. Антропологічні виміри та параметри світу. Смисл, сенс,
цінності, мотиви, потреби, інтереси тощо.