Тема 1.

Філософія її людські вимірив смисл

Людина - єдина істота ан Землі, здагна до пізнання буття та власної самосвідомості.
Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе, яке виступає в емпіричній
або теоретичній формі. Знання в свою чергу може матеріалізуватися,
опредметнюватися, але для цього воно має стати і д е е . Ілея - це думка, що
містить мету діяльності і вира- жає певне майбутнє. Вона відбивае цілі та прагнення
суб'єкта, які, становлять певну світоглядну систему. Світогляд - одна зформ сві-
домості людини, невід'емний атрибут життєдіяльності людей. Спосо- бом Його
існування виступає філософія, а також суттєві "виміри" л д и н и , включаючи її
потенціальні можливості та призначення. Оскільки зсамою філософією, ї ідеями,
змістом ї положень пого- джуються, остільки вона не тільки обгрунтовує себе
раціональними аргументами, а й породжує переконання, вірування в неї. Тому окре- мі
філософи дотепно називають ї вірознанням. Подальше поглиб- лення, уточнення знань
про предмет філософії стане можливим зав- дяки знайомству зосновними функціями,
напрямками, течіями, шко- лами філософії.
Світогляд - інтегральне духовне угворення, яке спонукає до прак- тичної дії, до
певного способу життя та думки. Уструктурному плані прийнято виділяти в ньому такі
підсистеми або рівні, як світовідчут- тя, світосприйняття та світорозуміння. Свого
часу німецький філо- соф К.Ясперс присвятив спеціальне дослідження психології
світогля- дів. оскільки світогляд не тільки окремих індивілів, а й соціальних груп
і навіть епох в одних випадках тяжіє до гармонійного, оптиміс- тичного, ав інших -
до похмуро-песимістичного, стурбовано-траге- дійного сприйняття буття. Емоційні та
інтелектуальні почуття й розу- міння кя компоненти лодеької суб'єктивності по-
різному представ- лені у різних світоглядних системах і спричинюють їхню
різноманіт- ність. У міфології, наприклад, світовідчуття переважає над розумін-
ням, а вфілософії - навпаки.Важливо наголосити, що в індивідуальному аспекті
цінність філо- софії - у пробудженні творчого, конструктивного осмислення лоди- ною
самої себе, світу, суспільної практики та витоків суспільного поступу в
майбутньому, пробулження д о свідомого світосприйняття, у потрясінні свідомості.
Тема 2.Історичний розвиток світової фолософії
Історія філософії дає величезну кількість картин світобудови, ство- рених кя
окремими філософами, так і певними філософськими шко- лами. Вона не тільки збагачує
світогляд людини, ай оберігає від ти- пових помилок, на які здатна світоглядна
думка. • Перші кроки історико-філософського понтуку привели до висновку. що
філософія кя світоглядне явише з'являється в процесі такого по- ділу людської
діяльності, коли виникає необхідність інтелектуального освоєння дійсності ан
найзагальнішому рівні ї бачення. Хронологіч- но цей процес відбуваеться у різних
країнах неодночасно: Свідчен- цмя цього с пам'ятки філософської культури, які
підгверджують, шо філософія започаткувала себе в стародавніх Єгипті, Китаї, Індії,
Ваві- лоні, а трохи пізніше в країнах Європи, насамперед Греції і Римі.
Характерною особливістюстародавньоїнлійського світогляду є те, що в ньому
простежується органічний процес переходу від міфоло- пічно-релігійного світогляду
од філософії.
Тема 3.Сучасна світова фіолософія
Філософія сьогодні є засобом критичного аналізу, усвідомення найзначніших,
універсальних процесів і проблем, від яких залежить розвиток сучасної цивілізанії.
Все більшого значення в осмиоленні світу набуває принцип єдності протилежностей, їх
гармонійного по- єднання для усвідомлення загальнолюдських інтересів і цінностей.
пля відвернення загрози самознищення людетва, для збереження життя на планеті.
Аналізуючи сучасний стан світової філософії, слід мати на увазі, що в існуючих
концепціях знайшли специфічне відображення, по- перше, суперечності нинішнього
суспільства і, по-друге, об'ективні тенденції розвитку сучасного світу в цілому:
проблеми людини. куль- тури, глобальні проблеми і т.д. Тому основне завдання
сучаспої філо- софії - вивчення глибинних зрушень у культурі, динаміки співвідно-
шень між різними ї сферами (наука, технологія, політика, мораль та ін.) в усьому їх
різнобарв/ї та суперечливій взаемодії різних пластів.
Сучасна філософія характеризується наявністю великої кількості різноманітних
напрямків та шкіл із своїми специфічними ідеями, прин- ципами, підходами од реалій
життя. Сучасність уфілософії мас свій внутрішній масштаб. За звичко. початком
сучасного етапу вважають кінець XIX ст., коли з'явилися ""некласичні" форми
філософствування, що стали в Європі ломіную- цими на початку XX ст. _Сучасний стан
розвитку філософії е спалщиною критичного пе- реосмислення класичної буржуазної
філософії іфілософії марксизму.Засновником психоаналізу в його класичній формі був
австрійсь- кий психолог, невропатолог, психіатр Зігмунд Фрейд (1856-1939). Його
теоретичні погляди сформувались під впливом традицій класичного природничо-
наукового матеріалізму та еволюцонізму в той час, коли вже намітилась криза
традиційних уявлень про психічне життя люди- ни, коли з усією очевидністовиявилось,
що неможливо розкрити таєм- сичної філософії. Убільшості зних переважають
песимістичні моти- ви та настрої. які значно посилились На початку 80-х років X ст.
він дає змогу зрозуміти і пілдати науковому дослідженню часто спос- гережувані і
дуже важливі патологічні процеси душевного життя. Гнак- ше кажучи, психодналіз не
може вважати свідоме сутністю психічно- го, амає розглядати свідомість як якість
психічного, яка може приєд- нуватись чи не приєднуватись од інших його якостей.
Спочитку психіка у .3Фрейда була представлена трьома інстанція- ми: несвідоме,
передсвідоме і свідомість. Несвідоме - це та частина психіки, де концентруються
несвідомі бажання та витіснені ізсвідо- мості ідеї. Передсвідоме- це зміст
душевного життя, який у даний мас не усвідомлюється, але легко може стати
усвідомленим (пам'ять мислення та ін.). Свідомість Фрейд пов'язував в основному зі
сприй- внаслідок загальної кризи шивілізацій, викликаної загостренням гло- бальних
проблем. Вона ж породила роздуми про незнищуваність все- загального вічуження та
іррацональний характер самого мислення. Однією з найвпливовіших ідейних течій
Пенхозналіз ХХ ст. став психоаналіз. Виникнувши врам- і неофрейдизм хка психіатрії
як своєрідний пілхіл од лкіу- вання неврозів, психоаналіз спочатку не претендував
ан роль фліо- софського вчення, яке розкривало б та пояснювало поряд із механіз-
манням зовнішнього світу. Джерелом психічної динаміки, аз Фрейдом, с бажання сфери
несві- мами Функціонування модської психіки також і закономірності су- спільного
розвитку. Але з часом його теоретичні положення та усти- новки почали
застосовуватись у філософії для пояснення особистіс- них, культурних та соціальних
феноменів. Досліджуючи психоаналіз як комплеке гіпотез та теорій, що пояс- ноють
роль несвідомого в житті лодини, слід виділяти три його -са пекти: пізнавальний,
соціально-культурний та лікувально-практич- ний. Розглянемо зміст першого та
другого аспектів психоанализу. домого, ощпрагнуть розрядки через люі. Але дял цього
нсобхідно, щоб вони включились у сферу свідомості, яка управляє реалізацією авкті
повелінки. Можливим же це стає лише за посередництва передсві- нишю буття людини,
виходячи лише з й природних характеристик.
Тема 4.Фіолософська думка в Україні
Особливого розвитку філософська думка України набувае у Київсь- кій Русі.
Виникнення філософії Русі вілбувалось у пропесі розв'язан- ня суперечносгей між
слов'янським міфологічним світоглядом та хрис- тиянством. Київська Русь - перша
східнослов'янська держава, акя розвитком свосі культури продемонструвала приклад
закономірного переходу від міфологічного од релігійного і віл релігійного до
філософського рівня світогляду.На основі вдей протиставлення Бога і світу, Бога й
трозькі книжники формують уявлення про нікчемність, людини ос- людської природи.
граничне приниження й нівелювання гріховність них злібностей. Однак при цьому
вірили 1п пзнаваль- яка, на їхню думку, залежала ної лодини. На основі в силу
людського пізнання. віл щирості, наполегливості й волі кож- цієї віри Христофор
Філалет закликає україн- ський народ розглядати свій власний, внутрішній потенціал
як осно- ву саморозвитку, обгрунтовує ідею свободи совісті. право людини на сво
віру ицеркву: Острозький культурно-освітній центр свосю лі- яльністю зробив значний
внесок у розвиток філософської думки України.Перебуваючи на переловому краї
свігової науки. видатні вчені- природознавий пропагували ідею елпості світу, яка
передбичала тлума- чення лодини як вевіддільної від усієї природи істоти і
одночасно як окремого від усісі природи індивіла. Одним із центральних у працях
вриродознавшив с воложення про те, що світ ен е продуктом людської свідомості, а ,
навлаки, - людина є продукт иього світу. Звіден і віра в безмежну творчу силу
людини, розуміння Необхідності вивчення законів природи як однісі зі основ- них
умов поліпшення життя модини, людетва в цілому. Саме життя людини ан Землі постас
перед ними як найвиша цінність. Однак. шинісне усвідомлення природи людини, Лого
творчої діяльності -еп ребувас у певній залежності і від соціальних факторів.
Особливо важ- линим у цьому плані е обгрунтування окремими природодослідника- ми
гуманістичної природи людини і необхідності ї творчої еманси- MatHE