Заняття 5. Ідеї та представники української філософії.

1. Осооливості та джерела філософи доои Киівсько Русі.

Особливості філософії докиївської Русі Філософія докиївської Русі (IX-XI століття)

характеризується такими особливостями:

 Релігійний характер. Філософія цього періоду була тісно пов'язана з християнством і

спиралася на його ідеї.
 Прикладний характер. Філософські ідеї використовувалися для вирішення практичних
проблем, таких як виховання, управління, право.
 Міфологічний характер. Філософія цього періоду була тісно пов'язана з міфологією і
фольклором.

Джерела філософії докиївської Русі Філософія докиївської Русі формувалася під впливом таких
джерел:

 Антична філософія. Античні філософи, такі як Платон, Аристотель, були добре відомі в
Київській Русі.
 Біблія. Біблія була основним джерелом християнської філософії.
 Міфологія. Міфи і легенди слов'янських народів також вплинули на формування філософії
докиївської Русі.

Основні філософські ідеї докиївської Русі До основних філософських ідей докиївської Русі
відносяться такі:

 Ідея Бога як творця світу і людини.

 Ідея призначення людини як служіння Богові.
 Ідея морального вдосконалення людини.
 Ідея справедливості і добра.

Філософські твори докиївської Русі До найвідоміших філософських творів докиївської Русі

відносяться:

 "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона.

 "Повість минулих літ" Нестора Літописця.
 "Словник" Кирила Туровського.

Значення філософії докиївської Русі . Філософія докиївської Русі мала важливе значення для
розвитку української філософської думки. Вона започаткувала традицію філософського мислення в
Україні і заклала основу для подальшого розвитку філософії в Україні.

2. Філософія доби ренесансу в Україні. Філософські курси Києво-Могилянської академії.

Філософія доби ренесансу в Україні (XV-XVII століття) характеризується такими
особливостями:

 Поява гуманістичного світогляду. Гуманізм проголосив цінність людини і її особистості, її

право на щастя і розвиток.
 Розвиток натурфілософії. Натурфілософія вивчала природу і її закони, не спираючись на
церковні догмати.
 Розвиток освіти. Відкривалися школи, університети, де вивчалися гуманістичні науки,
включаючи філософію.

Джерела філософії доби ренесансу в Україні

Філософія доби ренесансу в Україні формувалася під впливом таких джерел:

  Антична філософія. Античні філософи, такі як Платон, Аристотель, були добре відомі в
Україні.
 Відродження. Ідеї італійського Відродження, такі як гуманізм, натурфілософія, поширилися в
Україні.
 Українська традиція. Філософія доби ренесансу в Україні спиралася на традицію
філософського мислення в Україні, яка сходить до докиївської Русі.

Основні філософські ідеї доби ренесансу в Україні відносять

 Ідея людини як міри всіх речей. Людина є центром світу, вона має право на щастя і
розвиток.
 Ідея гармонії людини і природи. Людина і природа є невіддільними один від одного.
 Ідея свободи думки. Людина має право на свободу думки і самовираження.

Філософські курси Києво-Могилянської академії Київо-Могилянська академія була

найважливішим центром освіти і культури в Україні в XVI-XVIII століттях. У академії викладалися
різні гуманістичні науки, включаючи філософію.

Філософські курси Києво-Могилянської академії були засновані на ідеях гуманізму і натурфілософії.

У них вивчалися такі теми, як:

 Логіка
 Метафізика
 Етика
 Педагогіка
 Політика

Найвідомішими викладачами філософії в Києво-Могилянській академії були:

 Іван Вишенський
 Павло Русин Скоморовський
 Семен Полоцький
 Феофан Прокопович

Значення філософії доби ренесансу в Україні Філософія доби ренесансу в Україні мала важливе
значення для розвитку української філософської думки. Вона сприяла поширенню гуманістичних
ідей в Україні, формуванню нової філософської традиції, яка спиралася на ідеї античності,
Відродження і української традиції.

Філософські твори доби ренесансу в Україні До найвідоміших філософських творів доби

ренесансу в Україні відносяться такі:

 "Листи до братів" Івана Вишенського

 "Послання до єпископа Петра Могили" Івана Вишенського
 "Лексикон славеноросский" Павла Русина Скоморовського
 "Історія про козаків" Семена Полоцького
 "Правда волинська" Феофана Прокоповича

Ці твори містять філософські ідеї, які відображають дух доби ренесансу в Україні.

3. Філософські ідеї Г. Сковороди.

Філософська концепція Г. Сковороди - пантеїзм. Бог і природа це
єдине ціле: кожна людина має в собі Бога, він не існує поз людиною.
Головна проблема його філософії - це проблема люднім Його
філософія «практична», оскільки філософа цікавить передусім
моральна проблематика. У центрі уваги філософії «мандрівного
філософа» - релігійні і моральні проблеми. Г. Сковорода викладає їх
мовою образів, символів, метафор. Методом розроблення цих
проблем є пошук і протиставлення протилежностей,
суперечностей, антитез.
Для Г.Сковороди весь світ є просякненим протилежностями:життя
- смерть, світло - тінь,безглуздя - мудрість, плач – сміх,безчестя -
слава, лютість - милість, початок - кінець тощо. Все у світі рухається
між протилежностями у колі («кільці»), початком якого є відпадання
від Бога, а кінцем - повернення до нього.
Г. Сковорода не створив теоретично оформленого і системати-
зованого вчення. Свою філософію він розумів, як вміння
жити у Богові, у гармонії з природою, у мирі з людьми і власною
совістю. «Коли дух людини веселий, думки спокійні, серце мирне, - то
й усе світле, щасливе, блаженне. Оце і є філософія», - стверджував
Сковорода.
Найпотрібнішим для людини є щастя, «мир душевний». Воно
доступне всім, полягає в пізнанні себе як образу Божого. «Поглянь у
себе», тобто пізнай себе - це основний мотив філософії Сковороди.
На думку філософа, усе створене Богом, можна визначити як три
світи:
- перший є загальний світ, «де живе усе породжене», «він скла-
дається із незчисленних світів, і є великий світ» - макрокосм;
- другий світ - це мікрокосм - світ людини;
- третій світ - символічний світ Біблії. Символи Біблії «ведуть
думку нашу до розуміння вічної натури».
Кожен із трьох світів складається із двох «натур», має подвійну
природу, одна з яких - видима (матеріальна), друга - невидима, тобто
божественна, - вважав Сковорода. Невидима натура і є Богом, який
пронизує собою все суще.
На противагу раціоналізму XVIII ст. Сковорода створює
самобутнє вчення про «серце» як осереддя глибин людської душі.
Серце - це «безодня» людини, через яку відкривається божественна
«безодня». Серце, а не розум, виступає джерелом почуттів і думок,
засобом пізнання. В ньому поєднуються розум, воля, почуття, віра.
Етичне вчення Г. Сковороди спрямоване на пошук шляху, що
веде до щастя, до любові, до уподобання Богу. Етичним ідеалом
Сковороди є ідеал нерівної рівності в тому сенсі, що усі люди рівні
перед Богом, але разом з тим вони є нерівними, тому що мають різну
натуру. Метою всіх людей є наближення до Бога, отримання вищого
блаженства.
4.Філософські ідеї в літературі та громадсько-політичній думці XIX-початку ХХ ст.

Література і громадсько-політична думка XIX-початку ХХ століття в Україні були тісно пов'язані з

філософією. Філософські ідеї відображалися в творах письменників, громадських діячів, філософів.

Основні філософські ідеї в літературі та громадсько-політичній думці XIX-початку ХХ ст.

До основних філософських ідей, які були поширені в літературі та громадсько-політичній думці

XIX-початку ХХ ст., відносяться такі:

 Ідеалізм. Ідеалізм проголошує ідею як основу буття. В літературі ідеалізм відображався в

творах, які прославляли духовні цінності, ідеали добра, справедливості, свободи.
 Материализм. Матеріалізм проголошує матерію як основу буття. В літературі матеріалізм
відображався в творах, які показували зв'язок людини з природою, її залежність від
матеріальних умов життя.
 Раціоналізм. Раціоналізм проголошує розум як основу пізнання. В літературі раціоналізм
відображався в творах, які підкреслювали роль розуму в житті людини, її здатність до
пізнання світу.
 Ірраціоналізм. Ірраціоналізм проголошує несвідоме як основу буття. В літературі
ірраціоналізм відображався в творах, які підкреслювали роль інтуїції, почуттів, підсвідомості
в житті людини.
 Націоналізм. Націоналізм проголошує національну самобутність як основу буття. В
літературі і громадсько-політичній думці XIX-початку ХХ ст. націоналізм був одним з
найважливіших ідей.

Філософські ідеї в творчості письменників XIX-початку ХХ ст. Філософські ідеї знайшли своє
відображення в творчості багатьох письменників XIX-початку ХХ ст., таких як Тарас Шевченко, Іван
Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Володимир Винниченко, Павло Тичина, Микола
Хвильовий та ін.

Тарас Шевченко в своїх творах проголошував ідеї свободи, справедливості, гуманізму. Він
виступав проти кріпацтва, соціальної нерівності, національної гноблення.

Іван Франко в своїх творах розвивав ідеї реалізму, народництва, марксизму. Він був одним з
найвидатніших філософів України.

Леся Українка в своїх творах проголошувала ідеї фемінізму, гуманізму, патріотизму. Вона
виступала за рівноправність жінок, справедливість, єдність українського народу.

Михайло Коцюбинський в своїх творах розвивав ідеї імпресіонізму, символізму. Він показував
складний внутрішній світ людини, її духовні пошуки.

Володимир Винниченко в своїх творах розвивав ідеї модернізму, анархізму. Він виступав за
свободу особистості, проти будь-яких форм влади.

Павло Тичина в своїх творах проголошував ідеї неоромантизму, символізму. Він прославляв красу
природи, духовні цінності.

Микола Хвильовий в своїх творах розвивав ідеї модернізму, революційного романтизму. Він
виступав за революційну зміну світу, за створення нового суспільства.
Значення філософських ідей в літературі та громадсько-політичній думці XIX-початку ХХ ст.
Філософські ідеї в літературі та громадсько-політичній думці XIX-початку ХХ ст. відіграли важливу
роль у розвитку української культури і суспільства. Вони сприяли поширенню ідей свободи,
справедливості, гуманізму, національно-визвольної боротьби.

5. Шляхи розвитку української філософії у ХХ ст.

Розвиток української філософії у ХХ столітті характеризується такими основними шляхами:

 Націоналізм. Філософія в Україні ХХ століття була тісно пов'язана з національним рухом.

Філософи прагнули розробити філософські основи української нації, її самобутності.
 Марксизм. Марксизм був одним з найвпливовіших філософських течій у ХХ столітті. В
Україні марксизм був поширений як серед лівих політичних сил, так і серед інтелігенції.
 Гуманізм. Гуманізм проголошує цінність людини і її особистості. В Україні гуманізм був
одним з найважливіших філософських напрямків.
 Екзистенціалізм. Екзистенціалізм підкреслює свободу і відповідальність людини в світі. В
Україні екзистенціалізм був поширений в 1960-1970-х роках.
 Феноменологія. Феноменологія вивчає смисл людського досвіду. В Україні феноменологія
була поширена в 1980-1990-х роках.

Основні філософські школи і напрями в Україні ХХ ст.

 Львівська філософська школа. Львівська філософська школа була заснована в 1880-х роках.
Її представники, такі як Іван Франко, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко,
розвивали ідеї реалізму, народництва, марксизму.

 Київська філософська школа. Київська філософська школа була заснована в 1920-х роках. Її
представники, такі як Микола Хвильовий, Дмитро Чижевський, Михайло Могильницький,
розвивали ідеї модернізму, екзистенціалізму.
 Донецька філософська школа. Донецька філософська школа була заснована в 1970-х роках.
Її представники, такі як Петро Кравченко, Василь Скурат, розвивали ідеї екзистенціалізму,
феноменології.

Філософи України ХХ ст.

Серед найвідоміших філософів України ХХ століття можна назвати таких:

 Іван Франко
 Михайло Грушевський
 Володимир Винниченко
 Микола Хвильовий
 Дмитро Чижевський
 Михайло Могильницький
 Петро Кравченко
 Василь Скурат

Значення розвитку української філософії у ХХ ст.

Розвиток української філософії у ХХ столітті сприяв становленню української національної

філософської думки. Філософи України зробили значний внесок у розвиток світової філософії.