Professional Documents
Culture Documents
Prakt 2
Prakt 2
“Створив мене Бог і не приховав від мене мого призначення. Справа моя є те,
про що повинна перш за все думати кожна людина. Справа моя – душа і міцна
справа життя. А тому і образ моїх дій повинен бути міцним і надійним… Грішить
сьогоднішня людина… не від надлишку своєї власної розбещеності, не від
нечутливості і не від того, що бажає грішити, а від того, що не бачить гріхів
своїх…Ні, людина не є нечутливою, вона зрушить з місця, якщо їй зобразити
справу так, як вона є… Лише злегка підведи завісу і вкажи їй хоча б один із тих
щохвилинних злочинів, які вона здійснює, і в неї вже не вистачить хоробрості
вихвалятися своєю безгрішністю… Життя треба показати людині, - життя, узяте
під кутом зору його сьогоднішньої заплутаності… Тільки не треба забувати, що
узяте нами місце з земній державі задля того, щоби служити Господарю небес.
Повірте, що Бог не даремно повелів кожному бути на тому місці, на якому він
тепер стоїть” (М.В.Гоголь).
Уважно проаналізуйте вихідні положення гоголівської концепції
“непомітного зла”, спробуйте передати її зміст власними словами. Чітко окресліть
особливості світоглядних орієнтацій М.В.Гоголя, світоглядне та моральне
значення його ідей.
“Розум не є в нас найвищою здатністю. Його посада не більше, ніж
поліцейська: він може тільки приводити у порядок та розставити по місцях все те,
що ми вже маємо… Він незрівнянно більше залежить від інших душевних
станів…Розум іде вперед, коли йдуть вперед усі моральні сили в людині, і він
стоїть непорушно й навіть йде назад, коли не підносяться моральні сили.…”
(М.В.Гоголь).
До чиїх поглядів близький у наведених міркуваннях М.В.Гоголь?
Сформулюйте своє відношення до них.
“Немає нічого постійного, стоячого (статичного), а бачить наш розум тільки
переміну (еволюцію), рух (динаміку). Немає і не може бути постійних
національних ознак, немає між людьми вічних політико-адміністративних
порядків, таких, як наприклад, обрусеніє, не може бути національних святош. Вся
практична мудрість людська може бути в тому, щоб вбачати напрям руху
світового, його виміру, закон і послужитись тим рухом… З трьох світових вір дві,
християнська та магометанська, ворогували проміж себе, а коли всередині їх теж
почались незгоди, то різні церкви ворогували проміж себе та нищили людей не
менше, коли не більше, як нищили їх війни національні. А ось розумніші та
добріші люди по різних вірах почали думати, що не слід чіпатись до других за
різні церковні звичаї та думки, а що треба поставити над усіма церквами
людськість, і всіх людей і всіх людей всіх вір признати братами” (М.Драгоманов).
Які цінності співставляє між собою автор уривку? Яким цінностям та на яких
підставах він надає переваги? Якими є ваші думки з даного питання? –
Аргументуйте свою відповідь.
Уважно перечитайте філософсько-світоглядні міркування І.Я.Франка.
“Ціла історія нашої цивілізації, матеріальної і духовної, се не що інше, як
поступове систематичне і ненастанне відсування, віддалювання границь
неможливого” (І.Франко).
“Людина споконвіку прагне до однієї мети – до щастя. Того щастя вона
досягне аж тоді, коли наука і праця зіллються для неї воєдино, коли всяка її наука
буде корисною працею для суспільства, а всяка праця буде виявом її розвинутої
думки, розуму, науки. І народи тільки тоді зможуть досягнути щастя і свободи,
коли всі будуть вченими працівниками…” (І.Франко).
Які чинники людської діяльності вважає автор найпершими чинниками
суспільного поступу? Якою мірою виправдані такі думки?
“Ідеал національної самостійності в усякім погляді, культурнім і політичнім,
лежить для нас поки що… поза межами можливого. Та не забуваймо ж, що
тисячні стежки, які ведуть до його здійснення, лежать просто-таки під нашими
ногами, і що тільки від нашої свідомості того ідеалу, від нашої відданості йому
буде залежати, чи ми підемо тими стежками до нього, чи може звернемо на якісь
інші стежки” (І.Франко).
Який орієнтир для індивідуальної діяльності висуває І.Я.Франко? Що він
значить на практиці? Якою мірою це міркування можна використати для
покращення сучасної ситуації в Україні?