Professional Documents
Culture Documents
Sarabun O. Sylabus Istoryky
Sarabun O. Sylabus Istoryky
Затверджено
На засіданні кафедри філософії
філософського факультету
Львівського національного університету
імені Івана Франка
(протокол № 8 від 8.02 2021 р.)
ФІЛОСОФІЯ
Назва курсу
ФІЛОСОФІЯ
Факультет та кафедра, за
якою закріплена дисципліна Філософський факультет, кафедра філософії
Галузь знань, шифр та назва Галузь знань 03 «Гуманітарні науки», спеціальність 032 «Історія та археологія»;
спеціальності Галузь знань 01 «Освіта», спеціальність 014 «Середня освіта (Історія)»;
Галузь знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», спеціальність 054 «Соціологія»
Викладач (-і) Сарабун Оксана Богданівна, к.ф.н., асист. каф. філософії філос. ф-ету ЛНУ ім. І. Франка
oksana.sarabun@lnu.edu.ua
http://filos.lnu.edu.ua/employee/sarabun-o-b
Контактна інформація
викладача (-ів)
https://filos.lnu.edu.ua/wp-admin/post.php?post=13483&action=edit&lang=uk
Сторінка курсу
Інформація про курс Дисципліна «Філософія» є нормативною дисципліною, яка викладається в 6 семестрі в обсязі 3-ох кредитів
(за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS).
Коротка анотація курсу Курс розроблено таким чином, щоб надати учасникам знання, необхідні для орієнтації в особливостях
філософського мислення на основі проблематизованого аналізу головних філософських концепцій та
вчень. Тому, у курсі актуалізовано як аналітичний огляд історичної природи філософії, так і її
спеціалізований методологічний інструментарій, який потенційно може бути використаний студентами в
широкому діапазоні їх професійного культурного та духовного життя. Мова йде, насамперед, про
принципи аргументованості, критичності, рефлективності, раціональності, аксіологічності, етичності,
універсальності, всебічності, вичерпності, проблематизованості, толерантності тощо. Дисципліна
«Філософія» покликана виховувати відповідальну культуру теоретичного мислення, котре здатне
конструювати нові концепти для фіксації антагоністичних процесів нелінійного поступу сучасності.
Мета та цілі курсу Метою вивчення нормативної дисципліни «Філософія» є ознайомлення студентів з базовою філософською
проблематикою на основі інтерпретації фундаментальних ідей, репрезентованих філософськими школами,
напрямками та вченнями й формування здатності до критичного засвоєння смисложиттєвих питань,
пов’язаних з розумінням природи буття, пізнання, цінностей, моралі, істини, сенсу, свободи, добра тощо.
Тривалість курсу
90 год.
Обсяг курсу
48 годин аудиторних
З них:
32 години лекцій
16 годин практичних занять
42 години самостійної роботи
Формат курсу
Очний
Теми
Підсумковий контроль,
форма
Іспит в кінці семестру (усний)
Пререквізити
Для вивчення курсу студенти потребують базових знань з таких дисциплін як етика, психологія,
культурологія, історія української культури, педагогіка, політологія, риторика, логіка.
Навчальні методи та Викладання курсу здійснюється шляхом залучення таких форм спілкування з аудиторією як діалогічні
техніки, які будуть лекції, дискусійні семінари та самостійна робота студентів у формі творчих есеїстичних робіт на основі
використовуватися під час знайомства з філософськими першоджерелами. Під час навчання вітаються пізнавальні ініціативи
викладання курсу
студентів та актуалізується принцип індивідуалізації, що сприяє найбільш повному розкриттю
особистісного потенціалу студента.
Необхідні обладнання
Критерії оцінювання Оцінювання проводиться за 100-бальною шкалою. Впродовж семестру кожен студент має виступити на
(окремо для кожного виду семінарському занятті з доповіддю мінімум два рази. Доповідь оцінюється за такими балами: 26, 31, 35, 40,
навчальної діяльності) 45, 50. Зокрема, 26 і 31 – відповідають оцінці «задовільно», 35, 40 – «добре», «45, 50» – відмінно. На основі
кількості виступів, визначається середня арифметична оцінка за семінари. Максимум – 50, мінімум – 26
балів. Доповнення, а також додаткові письмові роботи враховуються на розсуд викладача семінарських
занять. В кінці семестру на лекційному занятті студенти виконують модульну контрольну роботу на 50
балів. Результат за неї додається до оцінки за семінари і також виводиться середнє арифметичне. За
семестр в підсумку студент не може отримати більше 50 балів, а 26 – мінімальний допуск до іспиту. На
іспиті студент може отримати від 0 до 50 балів.
Академічна доброчесність: Очікується, що усні доповіді та письмові творчі й модульні роботи студентів
будуть свідченням їх здатності критично відчитувати філософські тексти та на основі актуалізації
універсальних філософських проблем будувати моделі для розуміння злободенних реалій українського
соціокультурного простору.
Відвідання занять є важливою складовою навчання. Очікується, що всі студенти відвідають усі лекції і
практичні заняття курсу. Студенти мають інформувати викладача про неможливість відвідати заняття. У
будь-якому випадку студенти зобов’язані дотримуватися усіх строків визначених для виконання усіх видів
письмових робіт, передбачених курсом.
Література. Уся література, яку студенти не зможуть знайти самостійно, буде надана викладачем
виключно в освітніх цілях без права її передачі третім особам.
Політика виставлення балів. Для виставлення підсумкової оцінки за семестрову роботу враховуються
бали, набрані студентами за усні відповіді та доповнення на семінарських заняттях, за написання есе, а
також за модульну письмову роботу. Необхідною умовою допуску до іспиту є відсутність
невідпрацьованих пропущених семінарських занять. Студент, який має два і більше пропущених і
невідпрацьованих семінарських занять до іспиту не допускається. Жодні форми порушення академічної
доброчесності не толеруються.
Схема курсу
Тиж. / Тема, план, короткі тези Форма Матеріали Література.*** Ресурси в інтернеті Завдання, Термін
дата / діяльності год виконання
год.- (заняття)*
*лекція,
самостійна,
дискусія,
групова
робота)
Тема 1. Філософія як Рекомендована література:
теоретична форма 1. Гільдебранд фон Д. Що таке філософія. ‒ Львів, 2008.
самосвідомості людини. 2. Делез Ж, Гватарі Ф. Что такое философия? ‒ М., 1998.
11.02.21 лекція 3. Карась А. Філософія, її предмет і призначення / Філософія: 2 год.
План:
предмет та історія. ‒ с. 3-38.
1. Особливості 4. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К.: Вид.
філософського мислення та риси ПАРАПАМ, 2003.
філософського знання. 5. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. – М., 1991. – С.
2. Специфіка виникнення 21 – 27; 40 – 44; 91 – 99; 169 – 172.
філософії в контексті розвитку 6. Нідельман Я. Серце філософії. ‒ Львів, 2000. ‒ с.10-29.
духовної культури людства 7. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? М. 1991, с.51-191/
Доступно на: http://gtmarket.ru/laboratory/basis/5600
3. Філософія як наука.
8. Петрушенко В. Філософія: Курс лекцій: Навчальний посібник
Предмет, об’єкт, методи та для студентів вищих закладів освіти III—IV рівнів акредитації. ‒ 3-тє
функції філософського видання, перероб. і доповн. ‒ Львів, 2005.
дослідження. 9. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу: хрестоматія. ‒ Львів:
4. Основні галузі сучасної ЛНУ імені Івана Франка, 2009. ‒ с. 3-63.
філософії. 10. Рижак Л. Філософія: підручник. – Львів: ЛНУ імені Івана
Тези: Франка, 2013. – 650 с.
11. Франк С. Філософія і релігія // Рижак Л. Філософія як рефлексія
Джерела й причини
духу: Хрестоматія. – Львів, 2009. – С. 23 – 44.
виникнення філософії. 12. Ясперс К. Введение в философию/ Доступно на:
Етимологія поняття філософія. http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/yasp/vvedfil.php
Зв'язок виникнення філософії з
духовним розвитком людини та
з ростом її самосвідомості.
Специфіка філософського
знання. Об’єкт і предмет
філософії. Предмет
філософського дослідження є
історично визначений та
зумовлює його поділ на окремі
сфери дослідження. Філософія
як наука про буття, природу,
суспільство, мислення, пізнання,
людину.. Історія філософії та
філософія, їх взаємозв’язок.
Основні етапи та періоди у
розвитку філософії. Сутність
філософського мислення в його
історичній зумовленості, у
тенденції до постановки
«вічних» питань, у його людино
вимірності. Філософія –
квінтесенція духовної культури
людини. Сутність
загальнолюдських цінностей у
філософії. Людина як найвища
цінність. Філософське
обґрунтування гуманізму.
Взаємозв’язок філософії й
ідеології, філософії та політики.
Місце та роль філософії в
сучасному соціокультурному
просторі.
Тема 2. Поняття Рекомендована література: 2 год.
світогляду та світоглядний 1. Возний І. Дохристиянські вірування давнього населення
вимір філософії. України : конспект лекцій / Ігор Возний. – Чернівці :
18.02.21 лекція Чернівецький національний університет, 2011. – 271 с.
План:
2. Гудінг Д. Світогляд : для чого ми живемо і яке наше місце у
1. Світогляд як форма світі / Д. Гудінг, Дж. Леннокс. - К. : Укр. Біблійне Тов-во, 2003.
самоусвідомлення – 416 с.
людини. 3. Еліаде М. Священне і мирське ; Міфи, сновидіння і містерії ;
2. Сутність і структура Мефістофель і андрогін; пер. Г. Кьорян, В. Сахно. – К. :
світогляду. Основи, 2001. – 591с.
3. Історичні типи 4. Карась А. Міфотворчість як соціокультурна проблема
розуміння і раціональности // Вісник Київського національного
світогляду.
університету імені Т. Шевченка. Філософія, політологія. – 2001.
Тези: Вип. 33. – С. 25-38.
Філософія та світогляд. 5. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. Ескіз
Світогляд як форма української міфології. – К. : Обереги, 2003. – 144 с.
самоусвідомлення людини.
Сутність і структура світогляду.
Світогляд та світовідчуття,
світосприйняття й
світорозуміння. Історичні типи
світогляду: міф, релігія,
науковий та філософський
світогляди. Особливості та
функції міфу. Суспільно-
історична природа релігії, її
соціальна й гносеологічна
функції. Ідея Бога.
Взаємозв’язок і розвиток
міфології, релігії й філософії.
Зародження філософської думки.
Філософія як розгляд
світоглядних проблем засобами
раціонального мислення.
Основний зміст філософських
питань. Специфіка
філософського усвідомлення
світу. Основні теми
філософських роздумів: людина
і світ, сутність і зміст людського
існування. Головні напрями у
філософській думці.
Тема 2. Витоки філософії: Дао-Дэ-Цзин / Под ред. В. Антонова. – Одесса: Друк, 2007. – 46 с.
східна парадигма.
24.02.21, План: семінар 2 год.
03.03.21 1. Основні
відмінності між східними та
західними типами цивілізації.
2. Давньоіндійські
філософські школи. Поняття про
веди та буддизм.
3. Філософське
вчення Конфуція.
4. Філософське
вчення Лао-цзи.
Ключові поняття до теми:
Веди, Брахман, мокша, сансара,
карма; буддизм, чотири
«благородні істини», нірвана;
небо, шляхетна людина, жень,
шу; дао, де.
Тема 3. Становлення та
розвиток філософії в
10,17.03.21 античному світі. семінар Платон. Апологія Сократа. – С. 21-51 // Платон. Діалоги. – Харків : 2 год.
План: Фоліо, 2008. – 349 с. Режим доступу:
1. Космоцентричний http://shron1.chtyvo.org.ua/Plato/Apolohia_Sokrata.pdf
характер давньогрецької
філософії. Іонійська,
піфагорейська, елейська,
атомістична та софістична
філософські системи.
2. Класичний етап
розвитку античної філософії:
філософські вчення Сократа,
Платона, Арістотеля.
3. Філософські школи
Давнього Риму: стоїки,
епікурейці, скептики,
неоплатоніки.
Ключові поняття до теми:
Космоцентризм, логос,
поліс, демократія, громадянин,
дозвілля, здивування, мудрість,
архе, апорія, гомеомерії, буття,
небуття, ідеї, речі, матерія,
форма, натурфілософія,
діалектика, гілозоїзм, пантеїзм,
релятивізм, маєвтика, іронія.
Тема 4. Філософія епохи Августин Аврелій. Сповідь. – с. 202 – 272 / Хамар У. В., Кондзьолка В.
середніх віків. В. Світ філософії: Практикум з історії філософії для студентів ВНЗ. –
План: Львів : Ініціатива, 2008. – 472 с.
24,31.03.21 4. Теоцентричний характер семінар 2 год.
середньовічної філософії.
5. Поняття та ключові
засади апологетики, патристики
і схоластики.
6. Філософія Аврелія
Августина. Тлумачення сутності
Бога та природи часу. Проблема
свободи волі та предестинації.
7. Тома Аквінський
про докази існування Бога.
Принцип гармонії віри і розуму.
Ключові поняття до теми:
Маніхейство, предестинація,
теодицея, єресь, інквізиція,
догмат, християнство,
монотеїзм, теоцентризм,
екзегеза, телеологія, еманація,
універсалії, номіналізм, реалізм.
Тема 7. Розвиток Ніцше Ф. Так казав Заратустра; Жадання влади / Пер. з нім. А. Онишка,
філософських ідей у 19 – 20 ст. П. Таращука. – К. : Основи, 2003. – 437 с.
План:
05,12.05.211. 1. Особливості європейських семінар 2 год.
світоглядних змін на зламі ХІХ-
ХХ ст.
2. 2. Філософія Ф. Ніцше. Поняття
про надлюдину.
3. 3. Релігійний та атеїстичний
різновиди екзистенціалізму (С.
К’єркеґор, К. Ясперс; Ж.-П.
Сартр, А. Камю).
4. Філософія позитивізму – О.
Конт.
Ключові поняття до теми:
Філософія романтизму,
філософія Просвітництва,
ірраціоналізм, екзистенція,
межова ситуація, абсурд, сенс
життя, воля, інтуїція,
антисцієнтизм, нігілізм,
надлюдина, смерть Бога,
позитивна філософія.
Тема 8. Філософська 1. Сковорода Г. Наркіс. Розмова про те: пізнай себе // Григорій
думка в Україні Сковорода. Твори в двох томах. Том 1. Поезії, байки, трактати, діялоги.
План: Ред. Олекса Мишанич. Київ: УНІГУ & НАН України, 1994. – с.150-195.
19,26.05.21
1. Особливості та семінар 2 год.
Режим доступу: http://swjatoslaws.narod.ru/Narkis.pdf
періодизація історії української
філософії. 2. Сковорода Г. Розмова пʼяти подорожніх про істинне щастя в
2. Філософія Київської житті // Григорій Сковорода. Твори в двох томах. Том 1. Трактати,
Русі. «Слово про закон і діялоги. Ред. Олекса Мишанич. Київ: УНІГУ & НАН України, 1994. – с.
благодать» Іларіона. 325-358. Режим доступу:
3. Становлення філософії http://sites.utoronto.ca/elul/Skovoroda/Rozmova5.pdf
українського духу в Києво-
Могилянській академії (І. Гізель,
С. Яворський, Т. Прокопович, Г.
Кониський, Г. Щербацький).
4. Г. Сковорода як
фундатор філософії українського
духу. Поняття щастя,
самопізнання та «сродної праці».
Ключові поняття до теми:
кордоцентризм, чуттєвість,
раціоналізм, антропоцентризм,
амбівалентність ментальності,
християнська культура, сім
вільних мистецтв, споріднена
праця, щастя, самопізнання,
поступ, національна свідомість.
5.