Методичка ОНД - 2018

Міністерство освіти і науки України
Національний університет "Львівська політехніка"
кафедра політології та міжнародних відносин
ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Плани і методичні рекомендації

до семінарських занять
для студентів спеціальності
№_________ – «Міжнародні відносини»
Національного університету "Львівська політехніка"
Затверджено
на засіданні кафедри політології
протокол № __ від __ червня 2017 р.
Львів – 2017
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ
ТЕМА 1. Наука як система знань та пізнавальна діяльність
ТЕМА 2. Філософські основи наукових досліджень
ТЕМА 3. Культурні засади наукових досліджень
ТЕМА 4. Ідеали та норми наукового пізнання
ТЕМА 5. Метод і методологія наукового дослідження
ТЕМА 6. Мова та понятійно-категоріальний апарат науки
ТЕМА 7. Наукове пояснення та науковий закон
ТЕМА 8. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання
ТЕМА 9. Методи емпіричного рівня
ТЕМА 10. Методи та підходи теоретичного рівня
ТЕМА 11. Наукова проблема
ТЕМА 12. Науковий факт
ТЕМА 13. Гіпотеза
ТЕМА 14. Теорія
ТЕМА 15. Проблеми соціально-гуманітарних наук
ТЕМА 16. Загальний методологічний проект соціально-гуманітарних наук: розуміння

та пояснення
Тема 1. Наука як система знань та пізнавальна діяльність
План
1. Наука як об’єкт полідисциплінарного вивчення.
2. Наука як система знання.
3. Наука як діяльність.
Реферати
1. Наукове та не-наукове знання: проблема демаркації.
2. Концепція дослідницьких традицій Ларрі Лаудана.
Методичні рекомендації
Перше питання семінару стосується проблеми дослідження науки. Зважаючи на
багатоаспектність науки, необхідно визначити основні її виміри, які є предметом
вивчення різних дисциплін. Поясніть роль філософії науки як комплексної провідної
дисципліни, яка вивчає науку, а також інших вужчих (спеціальних) дисциплін: історії
науки, соціології науки, психології науки, економіки науки та ін.
Розгляд другого питання необхідно почати з аналізу наукового знання як
системи, його основних рис та структури. Аналізуючи особливості наукового знання,
варто розглянути його відмінність від інших типів знань – буденного, міфологічного,
художнього, релігійного, містичного, філософського тощо. Що включає у себе
когнітивна система науки? У чому полягають такі основні риси наукового знання, як
загальність, необхідність, системність, перевірюваність? Окрему увагу слід приділити
проблемі динамізму та незавершеності науки. Що означає відкритість та корегованість
наукового знання? При вивченні структури наукового пізнання треба виокремити
одиниці, які підлягають аналізу. Що справді потрібно вважати базовими елементами
наукових знань? Які стійкі форми наукового знання та елементи, які входять у них,
підлягають вивченню найперше?
Наука – це не тільки наукове знання, а й особливого роду діяльність. У третій
частині семінару потрібно охарактеризувати специфіку наукової діяльності, передусім
визначити зміст понять «суб’єкт» та «об’єкт» пізнання та пояснити ключову рису
відношення пізнавального суб’єкта до об’єкта пізнання. Слід назвати види
пізнавальної діяльності, які супроводжують процес наукової діяльності. Детальніше
треба пояснити такі параметри наукової діяльності, як: характер, ціль, предмет,
засоби, цінність.
У першому рефераті належить описати різноманітні критерії науковості, які
включені у структуру науки, покликані оцінити продукти пізнання на підставі їхньої
відповідності або невідповідності стандартам науки. Вони дозволяють встановити
приналежність різних типів знання науці або їх віддаленість від неї, провести так звану
демаркаційну лінію. Підсумовуючи огляд критеріїв науковості, слід розглянути
проблему можливості/неможливості висунення остаточного критерію (критеріїв)
науковості. У другому рефераті треба висвітлити особливості концепції дослідницьких
традицій Ларрі Лаудана, пояснити функції, які, на думку автора, виконують ці традиції
у науці.
Література
1. Мельник В. Наука: проблеми обґрунтування та об’єктивності [Електронний
ресурс] / Володимир Мельник // Вісник Львівського університету. Серія:
Філософські науки. – 2008. – Вип. 11. – С. 15-26. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vlnu/Philos/2008_11/2.pdf
2. Петрушенко В. Л. Філософія і методологія науки: навчальний посібник / В. Л.
Петрушенко. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. – 184 с.
3. Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней. Том 4: От
романтизма до наших дней / Джованни Реале, Дарио Антисери ; [пер. с итал. и
под ред. С. А. Мальцевой]. – СПб.: Изд-во «Пневма», 2006. – С. 686-689.
4. Сподін Л. А. Критерії демаркації науки і ненауки [Електронний ресурс] / Л. А.
Сподін // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і
природокористування України. – 2010. – № 150. – С. 248-253. – Режим доступу:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2010_150/10sla.pdf
5. Ушаков Е. В. Введение в философию и методологию науки: Учебник / Е. В.
Ушаков. – М.: Издательство «Экзамен», 2005. – 528 с.
6. Философия науки: учеб. пособие / Под ред. д-ра филос. наук А. И. Липкина. –
М.: Эксмо, 2007. – 608 с.
7. Чорноморденко І. В. Особливості наукового та позанаукового знання і засоби їх
здобування [Електронний ресурс] / І. В. Чорноморденко // Мультиверсум.
Філософський альманах: Зб. наук. праць ; [гол. ред. В. В. Лях]. – Вип. 59. – К.:
Центр духовної культури, 2006. – С. 33-38. – Режим доступу:
http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_59/Chornomordenko.pdf
8. Штанько В. И. Философия и методология науки. Учебное пособие для
аспирантов и магистрантов естественнонаучных и технических вузов. –
Харьков: ХНУРЭ, 2002. – С. 71-84.
9. Яровенко С. А. Научное и вне-научное знание: мифология демаркации / С. А.
Яровенко // Эпистемология и философия науки. – 2008. – Том 18, № 4. – С. 88-
107.
10. Godfrey-Smith P. Theory and Reality: An Introduction to the Philosophy of Science /
Peter Godfrey-Smith. – Chicago and London: The University of Chicago Press, 2003.
– 288 pp.
11. Laudan L. Progress and Its Problems: Towards a Theory of Scientific Growth / Larry
Laudan. – Berkley and Los Angeles: University of California Press, 1977. – 272 pp.
Тема 2. Філософські основи наукових досліджень
План
1. Сутність філософії. Взаємовідносини філософії та науки.
2. Функції та роль філософії у науковому пізнанні.
3. Філософія науки: становлення та етапи розвитку.
Реферати
1. Позитивістська концепція співвідношення філософії та науки.
2. Постмодерністська філософія науки.
Розгляд першого питання варто почати з окреслення сутнісних рис філософії.
Які проблеми цікавлять філософію? Необхідно розглянути історію взаємозв’язку та
взаємодії філософії та науки від епохи античності до наших днів, пояснивши
генетичний зв'язок сучасної науки з філософією.
У другому питанні потрібно розкрити значення філософії для науки, з’ясувати
функції, які виконує філософія у науковому пізнанні. Яким чином філософія закладає
для науки світоглядний та методологічний базис, необхідний для дослідницької
діяльності? Особливу увагу необхідно приділити викладенню змісту критичної,
засновкової, узагальнюючо-екстраполяційної, евристичної, ціннісно-етичної,
інтерпретаційно-комунікативної, прояснювальної та спрямовуючої функцій філософії у
науці.
У третьому питанні належить розглянути історію появи філософії науки як
самостійного напряму у другій половині ХІХ ст. та подальші етапи її розвитку у ХХ ст.
Треба зробити короткий загальний огляд концепцій науки у позитивізмі,
неопозитивізмі, постпозитивізмі, поглядів їх провідних представників щодо
теоретичних та методологічних основ науки.
Тема першого реферату передбачає розгляд уявлень про ідеал науки,
взаємовідношення між філософією та наукою у позитивізмі (О. Конт, Дж. С. Мілль, Г.
Спенсер). У другому рефераті треба розглянути думки у постмодерністській літературі
(М. Фуко, Ж.-Ф. Ліотар, Ж. Дерріда) щодо статусу науки.
1. Кохановский, В. П. Философия и методология науки: Учебник для высших
учебных заведений / В. П. Кохановский. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – 576 с.
2. Лешкевич, Т. Г. Философия науки: Учеб. пособие / Т. Г. Лешкевич. – М.: ИНФРА-
М, 2006. – 272 с.
3. Микешина Л. А. Философия науки: Учебное пособие / Л. А. Микешина. – М.:
Прогресс-Традиция; МПСИ; Флинта, 2006. – 464 с.
5. Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней. Том 4: От романтизма до
наших дней / Джованни Реале, Дарио Антисери ; [пер. с итал. и под ред. С. А.
Мальцевой]. – СПб.: Изд-во «Пневма», 2006. – 880 c.
6. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки [Електронний ресурс] /
Жаклін Рюс ; [пер. з фр. В. Шовкун]. – К: Основи, 1998. – 669 с. – Режим доступу:
http://litopys.org.ua/jruss/russ.htm
7. Степин В. С. Философия науки. Общие проблемы: учебник / В. С. Степин. – М.:
Гардарики, 2006. – 384 с.
9. Философия науки: Учебное пособие для вузов / [Под ред. С. А. Лебедева]. – Изд. 5-
е, перераб. и доп. – М.: Академический проект; Альма Матер, 2007. – 731 с.
10. Философия науки: учеб. пособие / Под ред. д-ра филос. наук А. И. Липкина. – М.:
Эксмо, 2007. – 608 с.
11. Хлебникова О. В. Образ науки в постмодернизме / О. В. Хлебникова //
Эпистемология и философия науки. – 2006. – Том 7, № 1. – С. 97-109.
12. Okasha S. Philosophy of Science: A Very Short Introduction [Електронний ресурс] /
Samir Okasha. – New York: Oxford University Press, 2002. – 154 pp. – Режим доступу:
https://tibet.emory.edu/documents/Philosophy_of_Science.pdf
13. Rosenberg A. Philosophy of Science: A contemporary introduction [Електронний
ресурс] / Alex Rosenberg. – 2nd edition. – London and New York: Routledge, 2005. –
320 pp. – Режим доступу: https://is.muni.cz/www/75243/041534316X.pdf
Тема 3. Культурні засади наукових досліджень
План
1. Рівні впливу соціокультурних факторів на науку.
2. Науковий світогляд та наукова картина світу.
3. Стиль наукового мислення.
4. Вплив мистецтва на науку.
Реферати
1. Наука в загальному культурному проекті.
2. Моральні питання дослідження. Етика і наука.
Тему соціокультурної обумовленості науки неможливо розмістити у якійсь
одній площині. Тому розгляд першого питання треба почати з конкретизації
соціокультурних чинників, які впливають на хід та зміст наукового пізнання. Виходячи
із виділених Є. Мамчур трьох форм (рівнів) впливу соціуму та культури на науку,
необхідно визначити специфіку соціокультурної природи пізнання, соціокультурної
обумовленості та соціокультурної детермінації. Спеціального обговорення потребує
питання культури як вихідного смислового горизонту науки.
Друге питання стосується проблеми цілісності тієї суми уявлень, яку дає наука
того чи того історичного періоду. Йдеться про науковий світогляд та наукову картину
світу. Потрібно з’ясувати зміст цих понять, розкрити функції наукової картини світу у
дослідницькому процесі, пояснити яким чином соціальні, культурно-історичні, ціннісні
установки, зафіксовані засобами як теоретичного, так й буденного знання, орієнтують
дослідника у всіх сферах пізнавальної діяльності.
У третьому питанні слід проаналізувати зміст поняття «стиль наукового
мислення» (СНМ), його значення у можливості виявлення глибинних рівнів ціннісної
обумовленості пізнавальних процесів, в обґрунтуванні їх органічної єдності з
логічними структурами наукового дослідження. Серед дослідників проблеми СНМ
варто розглянути погляди В. Паулі, М. Борна на його природу та періодизацію.
Належить розглянути виділені Л. Мікешиною підстави для характеризації СНМ. Треба
визначити функції, які виконує СНМ у наукових дослідженнях. Окрему увагу варто
приділити питанню співвідношення СНМ з методом наукового пізнання.
Четверте питання присвячене темі проявів мистецтва у науці. Вплив мистецтва
на науку обумовлений головним чином присутністю у науковій діяльності естетичної
складової. Необхідно висвітлити ряд характеристик та критеріїв, використовуваних
вченими для оцінки наукових ідей, гіпотез і теорій, які істотно естетичні за своїм
характером.
У першому рефераті потрібно пояснити положення науки у культурі. З одного
боку, наука має свою специфіку, автономію щодо інших сфер людської діяльності. З
іншого, вона є продовженням загального культурного проекту. Опишіть історичні
різновиди пізнавальних проектів. Що вирізняє сучасну науку у цьому плані? У
другому рефераті треба розглянути основні теми морально-етичного обговорення
наукової діяльності. Йдеться про моральний вимір цілей, засобів, наслідків та сенсу
науково-дослідницької діяльності. Які цілі та засоби наукової діяльності є морально
неприпустимими? Наскільки вчені відповідальні за наслідки своєї професійної роботи?
У чому сенс наукової діяльності? Які високі цілі ставить перед собою наука?
1. Герасимова, И. А. Принцип красоты в науке / И. А. Герасимова // Эпистемология и
философия науки. – 2011. – Том 30, № 4. – С. 116-132.
2. Гришунин С. И. Философия науки: Основные концепции и проблемы: Учебное
пособие / С. И. Гришунин. – Изд. 2-е, испр. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ»,
2009. – 224 с.
3. Єрмоленко А. Ціннісно-номативне обґрунтування науки та моральна автономія
суб’єкта / Анатолій Єрмоленко // Філософська думка. – 2009. – № 4. – С. 30-49. –
Режим доступу: http://www.philosophy.ua/lib/7jermolenko-fd-4-2009.pdf
4. Ивин А. А. Современная философия науки / А. А. Ивин. – М.: «Высшая школа»,
2005. – 592 с.
М, 2006. – 272 с.
7. Науковий світогляд на зламі століть / [Лук’янець В. С., Кравченко О. М.,
Озадовська Л. В. та ін.] [Електронний ресурс]. – К.: Вид. Парапан, 2006. – 213 с. –
Режим доступу: http://www.filosof.com.ua/Naukovsvit/Zmist.htm
9. Скиба О. П. Еволюційна епістемологія і стиль наукового мислення [Електронний
ресурс] / О. П. Скиба // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць /
Гол. ред. В. В. Лях. – Вип. 49. – К.: Центр духовної культури, 2005. – С. 207-214. –
Режим доступу: http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_49/Skyba.htm
Эксмо, 2007. – 608 с.
Тема 4. Ідеали та норми наукового пізнання
План
1. Ідеал наукового пізнання.
2. Істиннісній критерій знання.
3. Критерій раціональності наукового пізнання. Типи наукової раціональності.
Реферати
1. Раціональне та ірраціональне у науковому пізнанні.

2. Епістемологічний релятивізм.
У першому питанні потрібно розглянути значення ідеалів у науковому пізнанні.
Що становлять собою ідеали у науці? Чи можлива ціннісно нейтральна наука? Яким
чином трактує наукові ідеали С. Тулмін? Окремого обговорення потребує питання
досяжності ідеалів у науці, а також питання їх сталості/мінливості.
Головним основоположним ідеалом наукового пізнання є істина. Тому у
другому питанні необхідно розглянути поняття істини та її критеріїв. Поясніть зміст
таких груп критеріїв: 1) критеріїв, пов’язаних з когерентним розумінням істини; 2)
критеріїв, пов’язаних з розширеним контекстом наукової діяльності – її
метафізичними, естетичними та ін. засновками; 3) позатеоретичних критеріїв; 4)
конвенціональних факторів. Належить висвітлити поширені концепції істини. Чи існує
універсальна концепція критеріїв істини?
У третьому питанні треба розглянути проблему раціональності наукового
пізнання. Назвіть та охарактеризуйте підходи до загального визначення поняття
раціональності. Висвітлить процес становлення проблеми раціональності у філософії
науки. Який внесок у її поставлення та розроблення здійснила т.зв. «велика четвірка»:
Т. Кун, К. Поппер, І. Лакатос, П. Фейерабенд? Якими є сучасні сюжети проблеми
раціональності? Насамкінець потрібно обговорити питання типів раціональності. Що
таке тип раціональності? Охарактеризуйте класичний, некласичний, постнекласичний
типи наукової раціональності.
У першому рефераті потрібно розкрити складність питання наукової
раціоанльності. Що розуміється під раціональністю у науці? Поясніть у якій формі
наявні у науковому пізнанні різні ірраціональні компоненти. Як співіснують у науці
раціональне та ірраціональне? У другому рефераті належить розглянути проблему
релятивності знання, пояснити джерела його відносності, мінливості, проаналізувати
концепції епістемологічного релятивізму.
2005. – 592 с.
3. Лешкевич, Т. Г. Философия науки: Учеб. пособие / Т. Г. Лешкевич. – М.:
ИНФРА-М, 2006. – 272 с.
4. Маркова, Л. А. Перспектива науки: смысл как альтернатива истине / Л. А.
Маркова // Эпистемология и философия науки. – 2009. – Том 22, № 4. – С. 48-
57.
5. Микешина, Л. А. Философия науки: Учебное пособие / Л. А. Микешина. – М.:
6. Огурцов, А. П. Альтернатива истине: смысл или правдоподобие? / А. П.
Огурцов // Эпистемология и философия науки. – 2009. – Том 22, № 4. – С. 63-67.
8. Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней. Том 4: От
романтизма до наших дней / Джованни Реале, Дарио Антисери ; [пер. с итал. и
под ред. С. А. Мальцевой]. – СПб.: Изд-во «Пневма», 2006. – 880 с.
9. Соболь О. М. Раціональність: посткартезіанські виміри [Електронний ресурс] /
О. П. Скиба // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол.
ред. В. В. Лях. – Вип. 50. – К.: Центр духовної культури, 2005. – С. 3-22. –
Режим доступу: http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_50/Sobol.htm
11. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки / Пол Фейерабенд ;
[пер.с англ. и нем. А. Л. Никифоров]; (общ. ред. и вступ. ст. И. С. Нарский). –
М.: Прогресс, 1986. – 544 с.
М.: Эксмо, 2007. – 608 с.
13. Шенгерій Л. М. Класифікаційні модуляції раціонального [Електронний ресурс] /
Л. М. Шенгерій // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол.
ред. В. В. Лях. – Вип. 60. – К.: Центр духовної культури, 2007. – С. 190-201. –
Режим доступу: http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_60/Shengerij.pdf
Тема 5. Метод і методологія наукового дослідження
План
1. Проблема наукового методу:
1.1. Значення методу у науці.
1.2. Метод, методологія, підхід, програма, алгоритм, методика: співвідношення
понять.
1.3. Предмет, теорія, метод. Науковий метод як теорія у дії.
2. Методологічний арсенал науки:
2.1. Класифікація методів.
2.2. Методологічні регулятиви. Ідеали та норми наукового пізнання.
2.3. Динаміка та взаємозв’язки методологічного арсеналу науки.
Реферати
1. Вчення про метод Ф. Бекона та Р. Декарта.
2. Взаємодія наук та їх методів
Перше питання необхідно почати з розгляду проблеми наукового методу, його
місця та ролі у науковому дослідженні. Потрібно порівняти зміст поняття «метод» з
поняттями «методологія», «підхід», «програма», «алгоритм», «методика», з’ясувати їх
відмінності. Будь-який науковий метод розробляється на основі певної теорії, яка
таким чином виступає його необхідною передумовою. Тому далі потрібно
проаналізувати яким чином метод взаємопов’язаний із теорією. Варто також з’ясувати
як метод обумовлюється своїм предметом, тобто тим що саме досліджується.
У другому питанні насамперед треба розглянути найпоширеніші класифікації
наукових методів. Основну увагу належить приділити поділу методів за ступенем
загальності їх застосування у науці – граничні найзагальніші методологічні установки,
загальнонаукові методологічні установки, спеціально-наукові методологічні
установки, спеціальні методики. У другій частині другого питання слід описати
загальні методологічні регулятиви у науці. Треба розглянути запропонований В.
Стьопіним поділ ідеалів та норм наукового пізнання. В останній частині другого
питання потрібно висвітлити проблему мінливості та взаємодії методів у науці. Які
методологічні регулятиви вирізняються найбільшим динамізмом, а які меншим? Як
взаємодіють між собою різні компоненти наукової методології?
У першому рефераті необхідно з’ясувати значення ідей Ф. Бекона та Р. Декарта
в актуалізації проблеми наукового методу та її осмисленні. Тема другого реферату
передбачає висвітлення питання модифікації наукових методів в процесі взаємодії
різних наук.
2005. – 592 с.
3. Крауз-Мозер Б. Теории политики. Методологические принципы / Барбара Крауз-
Мозер ; [пер. с польск. И. А. Руденок]. – Х.: Изд-во Гуманитарный Центр, 2008. –
256 с.
4. Кругляк М. І. Трансформація образу загальнонаукової методології: від зразкової
нормативності до плюралізму і міждисциплінарності [Електронний ресурс] / М. І
Кругляк // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В. В.
Лях. – Вип. 47. – К.: Центр духовної культури, 2005. – С. 107-115. – Режим доступу:
http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_47/Kruglyak.htm
5. Лекторский В. А. Возможна ли интеграция естественных наук и наук о человеке?
[Електронний ресурс] / В. А. Лекторский // Вопросы философии. – 2004. – № 3. – С.
44-49. – Режим доступу: http://vphil.ru/index.php?
option=com_content&task=view&id=499&Itemid=55
М, 2006. – 272 с.
9. Рузавин Г. И. Методы научного исследования / Г. И. Рузавин. – М.: «Мысль», 1975.
– 237 с.
Эксмо, 2007. – 608 с.
Тема 6. Мова та понятійно-категоріальний апарат науки
План
1. Мова науки
1.1. Культурно-історична природа мови та необхідність спеціалізованої наукової
мови.
1.2. Прийоми живої мови та можливості формалізації у науковій мові.
1.3. Деякі особливості мови соціально-гуманітарних наук.
2. Наукове поняття
2.1. Поняття з логічної точки зору.
2.2. Формування та функціонування наукових понять.
Реферати
1. Операціоналізація понять у науковому дослідженні.

2. Неопозитивізм та «лінгвістичний поворот» у філософії науки ХХ ст.
На початку першого питання необхідно розкрити культурно-історичну природу
мови, її основоположну роль (функції) у науково-пізнавальній діяльності. Належить
пояснити необхідність спеціалізованої наукової мови, її відмінність від повсякденної,
«живої» мови. Які труднощі виникають при конструюванні наукової термінології? У
другій частині першого питання потрібно з’ясувати особливості спеціальних прийомів
використання природної («живої») мови у мові науки. Зокрема, треба визначити роль
метафор у науковій мові. Особливу увагу слід приділити проблемі створення у науці
спеціальних формалізованих мов. Насамкінець розгляду першого питання необхідно
визначити специфіку функціонування мови у соціально-гуманітарних науках,
співвідношення наукового та наративного знання.
Розгляд другого питання потрібно почати із пояснення значення терміну
«поняття» з точки зору традиційної логіки. Слід пояснити різницю між поняттям та
уявленням (образом). Що розуміється під змістом та обсягом поняття? Окрему увагу
належить звернути на такі логічні операції, які виконуються над поняттями:
визначення поняття та логічне ділення. У другій частині другого питання необхідно
з’ясувати процес формування понять у науці. Які логіко-методологічні процедури
супроводжують цей процес? Яка головна вимога висувається наукою до змістовного
наповнення поняття? Що, на думку Е. Кассірера, для науковців є визначальним при
створенні абстрактних наукових понять? Окрему увагу слід приділити процедурі
операціоналізації понять. Далі треба висвітлити проблему свободи формування та
використання наукових понять, їх впровадження у науковий обіг, можливої зміни у
ході розвитку науки.
У першому рефераті слід пояснити значення та особливості застосування
методу операціоналізації понять у наукових дослідженнях. Тема другого реферату
стосується звернення до досліджень поняття та ролі мови у пізнанні, зокрема
науковому пізнанні у філософії науки ХХ ст., що отримало назву «лінгвістичного
повороту» або мовної революції. Основну увагу у рефераті потрібно звернути на аналіз
проблем мови у неопозитивізмі.
1. Браґ Р. Мови та традиції, що лежать в основі філософії в Європі / Ремі Браґ ; [пер.
В. Артюха ; за ред. О. Панича та А. Васильченка] // Європейський словник
філософій: Лексикон неперекладностей. Том перший. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2009. –
С. 17-25.
2. Вітгенштайн Л. Tractatus logico-philosophicus; Філософські дослідження
[Електронний ресурс] / Людвіг Вітгенштайн ; [пер. з нім. Євгена Поповича]. – К.:
Основи, 1995 р. – 311 с. – Режим доступу:
http://1576.ua/uploads/files/5833/Filosofski_doslidzhennya_Lyudvih_Vithenshtajn.pdf
3. Касавин И. Т. Познание и язык / И. Т. Касавин // Эпистемология и философия
науки. – 2011. – Том 30, № 4. – С. 5-15.
4. Касавин И. Т. Проблема текста: между эпистемологией и лингвистикой / И. Т.
Касавин // Эпистемология и философия науки. – 2006. – Том 8, № 2. – С. 34-57.
5. Клочков І. В. Мова науки як світоглядна складова розвитку української філософії
другої половини ХХ століття [Електронний ресурс] / Клочков І. В. //
Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В. В. Лях. –
Вип. 6 (114). – К.: Центр духовної культури, 2012. – С. 106-111. – Режим доступу:
http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/3344/1/1234.pdf
6. Кочан І. Підручники з термінознавства кінця ХХ – початку ХХІ століття
[Електронний ресурс] / Ірина Кочан // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка».
Серія «Проблеми української термінології». – 2017. – № 869. – С. 23–29. – Режим
доступу: http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_Wisnyk869/TK_wisnyk869_1_kochan.htm
256 с.
М, 2006. – 272 с.
10. Оврей-Ассея К. Begriff (Поняття) / Клара Оврей-Ассея, Фредерік Ільдефонс, Філіпп
Бютґен та ін. ; [пер. В. Артюха ; за ред. М. Мінакова та А. Васильченка] //
Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Том перший. – К.:
ДУХ І ЛІТЕРА, 2009. – С. 283-287.
11. Паначчіо К. Conceptus (Концепт, Поняття) / Клод Паначчіо ; [пер. І. Листопад ; за
ред. А. Баумейстера та А. Васильченка] // Європейський словник філософій:
Лексикон неперекладностей. Том перший. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2009. – С. 279-283.
12. Панько Т. І. Українське термінознавство / Т. І. Панько, І. М. Кочан, Г. П. Мацюк. –
Львів, 1994. – 215 с.
13. Порус В. Н. Гуманитарное знание и последствия «лингвистического поворота» / В.
Н. Порус // Эпистемология и философия науки. – 2006. – Том 10, № 4. – С. 53-58.
Эксмо, 2007. – 608 с.
Тема 7. Наукове пояснення та науковий закон
План
1. Базис пояснення. Різноманіття підстав пояснення.

2. Логічна структура пояснень.
3. Стандарти розуміння.
4. Науковий закон: поняття, функції, класифікація.
Реферати
1. Прагматичні фактори в структурі пояснення.

2. Детермінізм та індетермінізм як епістемологічна проблема.
У першому питанні потрібно розглянути характер вихідних положень, на які
спираються у поясненні, тобто основу (базис) пояснення. Належить пояснити значення
таких прикладів пояснювальних основ, як закон, причина, структура, функція, ґенеза та
особливості розвитку. Як вони можуть переплітатися у поясненні? Варто коротко
відзначити можливі інші варіанти підстав наукових пояснень (наприклад, гіпотеза,
модель, інтенція та ін.).
У другому питанні потрібно висвітлити проблему логічної структури наукових
пояснень. Передусім необхідно звернутися до т. зв. дедуктивно-номологічної загальної
схеми пояснення, запропонованої К. Гемпелем. У чому полягають її переваги та
недоліки? Які існують інші підходи до проблеми логічної структури наукового
пояснення? Слід викласти відмінності між природничими та гуманітарними науками
щодо питання логічної структури наукового пояснення. Яку роль у гуманітарних
науках відіграє наративна структура пояснень?
У третьому питанні треба розглянути проблему «стандартів розуміння». Чи
існує у науці усталений загальноприйнятий погляд щодо того, що дійсно можна
вважати поясненим та зрозумілим, а також щодо того, як треба пояснювати? Чи
обов’язково стандарти розуміння повинні виражатися у явній формі, у вигляді чітких
теоретико-методологічних установок?
Розгляд четвертого питання треба почати з визначення та характеристики
наукового закону. Зокрема, слід охарактеризувати його: 1. зі сторони об’єктивної,
онтологічної (тут необхідно виявити те, які риси реальності охоплюються у законі); 2.
зі сторони операціонально-методологічної (тут необхідно виявити, яким чином вчені
доходять до пізнання закону, до формулювання законоподібного твердження). Наукові
закони – це ефективні теоретичні конструкції, які виконують у науковому знанні низку
важливих функцій. Отже, належить пояснити які саме функції виконують наукові
закони. На завершення першого питання потрібно визначити способи класифікації
наукових законів за різними підставами.
У першому рефераті треба розкрити роль конкретних прагматичних факторів у
науковому поясненні. Належить викласти головні положення концепції Б. ван
Фраассена, яка висуває на перший план прагматичні чинники у структурі наукового
пояснення. У другому рефераті потрібно розглянути розуміння детермінізму та
індетермінізму у науці. Необхідно висвітлити дискусії з проблем детермінізму
(причинності), які точилися протягом ХХ ст. і тривають дотепер у природничих та
соціально-гуманітарних науках.
1. Гусев,С. С. Обсуждаем статью «Объяснение» / С. С. Гусев, В. П. Филатов, В. С.
Швырев // Эпистемология и философия науки. – 2006. – Том 9, № 3. – С. 149-
158.
2005. – 592 с.
4. Митина С. И. Специфика гуманитарного знания: проблема законов и
закономерностей / С. И. Митина // Гуманитарные науки и образование. – 2010. –
№ 1. – С. 24-28.
5. Орланов Г. Б. Детерминизм как эпистемологическая проблема / Г. Б. Орланов //
6. Розов Н. С. Возможны ли «быстрые открытия» и накопление знаний в
социальных науках? – Режим доступу:
http://www.nsu.ru/filf/rozov/publ/vozm.htm#_ftn1
7. Рузавин Г. И. Методы научного исследования / Г. И. Рузавин. – М.: «Мысль»,
1975. – 237 с.
Жаклін Рюс ; [пер. з фр. В. Шовкун]. – К: Основи, 1998. – 669 с. – Режим
доступу: http://litopys.org.ua/jruss/russ.htm
9. Тумайкин И. В. Закон и постмодернистский дискурс: полярность объяснений
современного социального мира / И. В. Тумайкин // Вестник Донского
государственного технического университета. – 2007. – Том 7, № 3. – С. 340-
345.
Ушаков. – М.: Издательство «Экзамен», 2005. – С. 65-71; 338-346.
М.: Эксмо, 2007. – 608 с.
12. Achinstein P. The Nature of Explanation / Peter Achinstein. – Oxford and New York:
Oxford University Press, 1983. – 394 pp.
13. Bird A. Philosophy of Science / Aleksander Bird. – Montreal: McGill-Queen’s
University Press, 1998. – 324 pp.
14. Craik K. The Nature of Explanation / Kenneth Craik. – Cambridge: Cambridge
15. Mumford S. Causation: A Very Short Introduction / Stephen Mumford and Rani Lill
Anjum. – New York: Oxford University Press, 2014. – 144 pp.
16. Philosophy of Science: Contemporary Readings / Edited by Yuri Balashov and Alex
Rosenberg. – London and New York: Routledge, 2002. – 544 pp.
17. Salmon W. Causality and Explanation / Wesley C. Salmon. – New York: Oxford
18. Salmon W. Four Decades of Scientific Explanation / Wesley C. Salmon. – Pittsburgh,
PA: University of Pitsburg Press, 2006. – 240 pp.
19. The Cambridge Handbook of Thinking and Reasoning / Edited by Keith J. Holyoak
and Robert G. Morrison. – New York: Cambridge University Press, 2005. – 874 pp. –
Режим доступу: https://mudarwan.files.wordpress.com/2015/09/the-cambridge-
handbook-of-thinking-and-reasoning_2005.pdf
Тема 8. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання
План
1. Емпірія та теорія: початкове поставлення проблеми розрізнення.
2. Спостережувані та неспостережувані об’єкти. Проблема ролі теоретичних понять.
3. Сучасний стан проблеми розрізнення емпіричного і теоретичного рівнів.
4. Проблема незалежності емпіричного рівня від теоретичного.
5. Зв’язки між рівнями та правила відповідності.
Реферати
1. Концепція мовних каркасів Рудольфа Карнапа.
2. Від абстрактного до конкретного: операціоналізація та вимірювання у науковому
дослідженні.
В структурі наукового знання розрізняють емпіричний і теоретичний рівні

дослідження. Вони хоча й тісно зв’язані, але відрізняються один від одного, кожен з
них має свою специфіку.
У першому питанні треба з’ясувати зміст ідеї розрізнення двох рівнів пізнання –
емпіричного та теоретичного. Чому проблемі чіткого розмежування емпіричного та
теоретичного рівнів було надано великого значення у неопозитивізмі? Що собою
становить емпіричний фундамент дослідження? Поясніть поняття «протокольні
речення».
У другому питанні спочатку необхідно пояснити різницю між
спостережуваними та неспостережуваними об’єктами дослідження. Далі потрібно
розглянути роль теоретичних понять. Чи можливо у науковому дослідженні
обходитись без них? У чому полягають проблема Рамсея-елімінації та сформульована
К. Гемпелем дилема теоретика? Як обґрунтовували необхідність теоретичних понять
В. Крейг та Р. Карнап?
У третьому питанні слід описати сучасний стан проблеми розрізнення
емпіричного та теоретичного рівнів, необхідно пояснити різницю між поглядами на неї
неопозитивістів та сучасними трактуваннями.
Четверте питання стосується залежності емпіричного рівня від теоретичного.
Поясніть чим це обумовлено. Яким чином визначається статус тих чи тих підрівнів
теорії як емпіричних? Від чого залежить ступінь автономності емпіричного матеріалу?
У науковому пізнанні важливе місце посідає встановлення емпірико-
теоретичних зв’язків, або правила відповідності. У пятому питанні належить
продовжити розгляд проблеми елімінації теоретичних термінів. Поясніть ціль
емпіричної інтерпретації та операціоналізації понять у науковому дослідженні, а також
труднощі, які виникають в процесі пошуку відповідності понять.
Тема першого реферату передбачає розгляд концепції «мовних каркасів» Р.
Карнапа у якій вчений намагався прояснити мову науки, зокрема відношення між
теорією та емпіричними спостереженнями, між аналітичними та синтетичними
судженнями, між поняттями, які знаходяться на різних рівнях абстракції. У другому
рефераті потрібно висвітлити специфіку методів операціоналізації та вимірювання, як
способів переходу від абстрактного рівня питань теоретичного рівня до конкретних
спостережень емпіричного рівня.
1. Добронравова, І. С. Філософія і методологія науки: Підручник / І. С.

Добронравова, Л. І. Сидоренко. – К.: Видавничо-поліграфічний центр
„Київський університет”, 2008. – 223 с.
3. Крауз-Мозер Б. Теории политики. Методологические принципы / Барбара
Крауз-Мозер ; [пер. с польск. И. А. Руденок]. – Х.: Изд-во Гуманитарный Центр,
2008. – 256 с.
4. Левин Г. Д. Эмпирия и теория / Г. Д. Левин. – М.: Канон+, 2016. – 255 с.
5. Левин Г. Д. Три взгляда на природу теоретического и эмпирического знания / Г.
Д. Левин // Вопросы философии. – 2011. – № 2. – С. 104-114.
ИНФРА-М, 2006. – 272 с.
7. Мангейм Дж. Б. Политология: Методы исследования [Електронний ресурс] /
Джарол Б. Мангейм, Ричард К. Рич. – М.: Издательство “Весь Мир”, 1997. – 544
с. – Режим доступу: http://grachev62.narod.ru/Mr/Mr_02.html
8. Розов М. А. Инварианты эмпирического и теоретического знания / М. А.
Розов // Философия науки. – 2010. – Вып. 15. – С. 110-129.
http://www.intelros.ru/pdf/philosofiya_nauki/15/09.pdf
11. Философия науки: Учебное пособие для вузов / [Под ред. С. А. Лебедева]. –
Изд. 5-е, перераб. и доп. – М.: Академический проект; Альма Матер, 2007. – 731
с.
М.: Эксмо, 2007. – 608 с.
Тема 9. Методи емпіричного рівня
План
1. Загальний підрозділ емпіричних методів.
2. Спостереження.
3. Опис, порівняння, вимірювання.
4. Узагальнення та оброблення емпіричних даних.
Реферати
1. Експеримент як загальнонауковий метод.
2. Метод моделювання.
У першому питанні потрібно назвати основні емпіричні методи наукових
досліджень та дати їх загальну характеристику. Опишіть труднощі, які виникають при
спробі визначити та класифікувати основні методи емпіричного рівня.
У другому питанні необхідно розглянути основні характеристики методу
спостереження, його структуру та класифікацію. Окрему увагу слід приділити
відмінності спостереження від методу експерименту, тезі про теоретичну
навантаженість спостереження та проблемі об’єктивності результатів спостереження.
Третє питання передбачає розгляд трьох дослідницьких процедур, які входять
до складу емпіричних методів – опису, порівняння, вимірювання. Чим є процедура
опису, яка її специфіка? Поясніть роль методу опису у різних науках. Що таке
порівняння як науковий метод? Розкрийте особливості його застосування на
емпіричному рівні дослідження. Охарактеризуйте метод вимірювання. Які елементи
входять до його логіко-концептуальної структури? Поясніть можливості та обмеження
використання процедури вимірювання у наукових дослідженнях. Які види
вимірювання існують? Що таке точність вимірювання? Яка роль відводиться
інтерпретації результатів вимірювання?
В останньому питанні семінару треба розкрити особливості завершальної стадії
емпіричного дослідження, яка полягає в узагальненні та обробленні отриманих у ході
дослідження даних. Необхідно пояснити індуктивну спрямованість стадії та методи,
які на ній застосовуються. Слід звернути увагу на можливості та обмеження
застосування статистичних методів. Насамкінець варто обговорити проміжний
характер стадії узагальнення та оброблення даних, тобто її положення щодо
емпіричного та теоретичного рівнів дослідження.
У першому рефераті належить прояснити характер методу експерименту у
науковому дослідженні. Як експериментальний метод використовувався в історії
науки? Наведіть приклади його класифікації. Опишіть структуру, логічну схему
експерименту. Поясніть специфіку багатофакторного експерименту. Які етапи
експериментального дослідження виділяють? Які є особливості та обмеження
сучасного наукового експерименту? У другому рефераті треба розглянути метод
моделювання, його історію появи та використання у науці. Визначте показання до
моделювання, функції моделей у науковому пізнанні. Опишіть етапи та структуру
моделювання. Як класифікують моделі? Які є труднощі сучасного моделювання?
1. Гвоздяк, В. М. Кількість та якість як вихідні визначення наукового аналізу (до

історії проблеми) [Електронний ресурс] / В. М. Гвоздяк // Мультиверсум.
Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В. В. Лях. – Вип. 69. – К.: Центр
духовної культури, 2008. – С. 11-19. – Режим доступу:
http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_69/Hvozdiak.pdf
М, 2006. – 272 с.
4. Мангейм, Дж. Б. Политология: Методы исследования [Електронний ресурс] /
Джарол Б. Мангейм, Ричард К. Рич. – М.: Издательство “Весь Мир”, 1997. – 544 с. –
Режим доступу: http://grachev62.narod.ru/Mr/Mr_02.html
6. Рузавин, Г. И. Методы научного исследования / Г. И. Рузавин. – М.: «Мысль», 1975.
– 237 с.
Тема 10. Методи та підходи теоретичного рівня
План
1. Логічні дії.
2. Група дедуктивних підходів та методів.
3. Група історичних підходів та методів.
4. Група системних підходів та методів.
Реферати
1. Інтерпретація як науковий метод та базова процедура теоретизування.
2. «Комплексний підхід» у науковому дослідженні.
Методологія теоретичного рівня наукового дослідження містить широкий

спектр процедур, операцій, підходів. Розгляд теми необхідно почати з характеристики
логічних дій загальнонаукового характеру: абстрагування, ідеалізації, аналогії,
формалізації, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, класифікації і типології.
У другому питанні треба розкрити особливості групи дедуктивних підходів та
методів. Зробіть її загальну характеристику. Окремо належить з’ясувати специфіку
аксіоматичного та гіпотетико-дедуктивного методів. Поясніть чому гіпотетико-
дедуктивний метод претендує на статус методу, який лежить в основі універсальної
теоретико-методологічної моделі наукового пізнання. Подумайте, чи може у цьому
відношенні індуктивний метод з ним конкурувати, бути йому альтернативою.
У третьому питанні належить розглянути історичний підхід. Поясніть його
загальнонауковий характер. Слід викласти особливості таких двох варіантів
історичного підходу – конкретно-історичного (власне історичного) та абстрактно-
історичного (реконструкційного).
У четвертому питанні треба висвітлити особливості системного підходу та
методів, пов’язаних із ним. У чому різниця між системним підходом та системним
методом (методами системного аналізу)? Викладіть основні положення системного
підходу. Опишіть історію його виникнення. Поясніть загальнонауковий характер
системного підходу.
Тема першого реферату стосується місця та значення інтерпретації як методу
пізнання у науці. Чим пояснюється його загальнонауковий універсальний характер?
Яка функція методу інтерпретації у науковій теорії? У другому рефераті належить
розглянути прагнення до методологічного синтезу у різних науках, що отримало назву
«комплексного підходу». Чим зумовлене його виникнення? Наведіть приклади
комбінації різних підходів.

ИНФРА-М, 2006. – 272 с.
3. Матисов, С. К. Проблема интерпретации / С. К. Матисов // Эпистемология и
4. Микешина, Л. А. Интерпретация как фундаментальная операция познания / Л.
А. Микешина // Эпистемология и философия науки. – 2008. – Том 17, № 3. – С.
5-13.
6. Порус, В. Н. Функционализм: методологическая программа или философская
парадигма? / В. Н. Порус // Эпистемология и философия науки. – 2006. – Том 8,
№ 2. – С. 5-15.
7. Рузавин, Г. И. Методы научного исследования / Г. И. Рузавин. – М.: «Мысль»,
1975. – 237 с.
8. Степин, В. С. Философия науки. Общие проблемы: учебник / В. С. Степин. –
М.: Гардарики, 2006. – 384 с.
10. Философия науки: Учебное пособие для вузов / [Под ред. С. А. Лебедева]. –
Изд. 5-е, перераб. и доп. – М.: Академический проект; Альма Матер, 2007. – 731
с.
11. Филатов, В. П. Обсуждаем тему «Типологический метод» / В. П. Филатов, А. П.

Огурцов, В. Г. Федотова, А. В. Перлов // Эпистемология и философия науки. –
2007. – Том 11, № 1. – С. 157-168.
Тема 11. Наукова проблема
План
1. Наукова проблема, проблемна ситуація, завдання, питання: зміст та
співвідношення понять.
2. Дійсні та фіктивні проблеми у науці. Поняття про адекватно сформульовану
проблему.
3. Етапи поставлення проблеми.
Реферати
1. Проблема як форма знання.
2. Класифікація наукових проблем.
Розглядаючи перше питання, необхідно визначити умови набуття проблемою
наукового статусу. Потрібно проаналізувати співвідношення наукової проблеми з
такими поняттями, як проблемна ситуація, завдання, питання; з’ясувати основні типи
проблемних ситуацій. Окремої уваги потребують загальнометодологічні та
соціокультурні засновки проблем та проблемних ситуацій.
Початок розгляду другого питання потрібно почати із опису так званих
псевдопроблем (або фіктивних, позірних проблем), джерел їх виникнення та
класифікації. Слід пояснити смислове значення псевдопроблеми та неадекватно
сформулюваної проблеми. Далі необхідно з’ясувати якими властивостями має володіти
адекватно сформульована проблема.
У третьому питанні належить описати основні етапи поставлення проблеми.
Зокрема, слід охарактеризувати особливості етапу попереднього поставлення
проблеми, етапу аналізу проблеми, етапу оцінки проблеми, етапу висунення проекту.
Методологічний аналіз поставлення проблеми як первісного етапу у науковому
дослідженні може бути доповнений розглядом розумових операцій проблематизації
знання та питально-відповідальних процедур (на прикладі сформульованих Р.
Колінгвудом необхідних принципів проблематизованого мислення, а також ідей Г.-Ґ.
Ґадамера щодо природи питання).
Тема першого реферату вимагає розкриття специфіки проблемності як істотної
риси пізнавального процесу. Треба пояснити, яких специфічних форм набувають
поставлення та розв’язання проблем у різних типах теоретичного знання (філософії,
науці, політичній ідеології). У другому рефераті необхідно висвітлити різні
класифікації наукових проблем та підстави на яких вони будуються.
2005. – 592 с.
2. Касавин, И. Т. Проблема как форма знания / И. Т. Касавин // Эпистемология и
ИНФРА-М, 2006. – 272 с.
4. Майданов, А. С. Методология научного творчества / А. С. Майданов. – М.:
Издательство ЛКИ, 2008. – 512 с.
Прогресс-Традиция; МПСИ; Флинта, 2006. – С. 258-275.
6. Рузавин, Г. И. Методы научного исследования / Г. И. Рузавин. – М.: «Мысль»,
1975. – С. 34-52.
Тема 12. Науковий факт
План
1. Визначення наукового факту. Роль фактів у науковому пізнанні.
2. Факт у структурі наукового знання.
3. Логічна форма факту.
4. Теза про теоретичну навантаженість факту.
Реферати
1. Історія уявлень про факт як пізнавальну категорію.

2. Принцип онтологічної відносності В. Квайна.
У першому питанні слід розглянути зміст поняття «факт», його багатозначність.
Чим відрізняється факт з логічної точки зору від наукового факту? Необхідно
з’ясувати значення терміну «науковий факт», його специфічні властивості та пояснити
особливості конструювання фактів у науці.
У другому питанні треба прояснити роль фактів у науковому пізнанні. Яке
значення має науковий факт для теорії, що розуміється під емпіричною
аргументацією? Далі належить висвітлити місце факту у структурі наукового знання,
проаналізувати логічні властивості фактуальних тверджень всередині теорії, тобто
з’ясувати як він функціонує у теоретичних системах. Поясніть значення факту у теорії
як її інваріантного та елементарного елементу. Що означає позатеоретична та
монотеоретична абсолютизація факту? Викладіть критичну аргументацію І. Лакатоса
проти монотеоретичного підходу. Особливу увагу треба звернути на багатошаровість
структури фактуального базису у теоретичних системах.
У третьому питанні потрібно розглянути проблему логічного оформлення
фактів. Слід окреслити спроби у науці знайти загальну логічну форму факту. Як
впливає на репрезентацію фактів конкретний контекст наукового міркування?
Науковий факт набуває свого статусу тільки всередині концептуальної системи.
Тому предметом обговорення четвертого питання є твердження про теоретичну
навантаженість факту. Як виникла ця теза у філософії науки? Необхідно викласти хід
дискусії щодо цієї теми представниками постпозитивізму.
У першому рефераті треба висвітлити історію становлення поняття «факт» як
методологічної категорії, еволюцію уявлень про факт у філософії та науці. У другому
рефераті необхідно розглянути погляди американського філософа та логіка Вілларда
Квайна на проблему онтологічних висловлювань – тверджень про існування об’єктів.
1. Гасяк О. Епістемні потенції наукового факту / Орест Гасяк // Науковий вісник

Чернівецького університету. Філософія. - 2014. - Вип. 726-727. - С. 23-27. -
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_fil_2014_726-727_7
2. Карівець І. Крішнамурті та Вітґенштайн про факт. Постнекласичне дослідження
/ Ігор Карівець // Філософські обрії. – 2010. – Вип. 24. – С. 30-44. – Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FiloFilo_2010_24_5
3. Мелков Ю. А. Факт в постнеклассической науке / Ю. А. Мелков. – К.:
ПАРАПАН, 2004. – 224 с.
5. Quine W. Ontological relativity and other essays / Willard Van Orman Quine. New
York: Columbia University Press, 1969. ix+165 pp.
Тема 13. Гіпотеза
План
1. Гіпотеза: поняття та класифікації.
2. Роль гіпотез у науковому пізнанні. Гіпотези як новації.
3. Логіко-методологічні вимоги до наукової гіпотези.
4. Стадії роботи над гіпотезою.
Реферати
1. Гіпотетико-дедуктвина модель наукового пізнання.
2. Індуктивна модель наукового пізнання.
У першому питанні потрібно розкрити зміст поняття «гіпотеза», а також пояснити
будову різних класифікацій гіпотез за різними підставами. Належить знати як
поділяються гіпотези: 1. за видом пізнавальної дії, яка здійснюється щодо об’єкта, який
досліджується; 2. за місцем в структурі дослідницької роботи.
У другому питанні необхідно визначити новаційну роль гіпотез у науковому
пізнанні. Насамперед слід описати яким чином введення гіпотези у наукове
дослідження впливає на відкриття нових горизонтів пошуку, нових теоретичних
перспектив. Варто пояснити від чого залежить новаційний потенціал гіпотези.
У третьому питанні, розглядаючи логіко-методологічні вимоги до наукової
гіпотези, треба детально охарактеризувати наступні групи вимог: логічні, змістовні
(змістовно-теоретичні) та евристичні. Логічні та змістовні вимоги визначають
негативні приписи, тобто накладають певні обмеження на можливі гіпотези,
евристичні ж описують позитивні аспекти гіпотез, тобто говорять про їх переваги,
рекомендовані властивості.
Четверте питання стосується стадій роботи над гіпотезою. Діяльність, пов’язана з
висуненням та перевіркою гіпотез, має на практиці доволі непростий характер; однак у
дидактичних цілях можна уявити загальні орієнтири цього процесу у вигляді лінійної
послідовності, пам’ятаючи про суто умовний характер цієї схеми. Можна виділити
наступні стадії: виявлення проблеми, висунення гіпотези, розроблення гіпотези,
перевірка гіпотези. Потрібно проаналізувати зазначені етапи роботи над гіпотезою,
пояснити трудності, які постають перед дослідником у цьому процесі.
У першому рефераті належить розкрити специфіку гіпотетико-дедуктивної моделі
побудови теорії. Головну увагу потрібно зосередити на взаємовідношенні області
гіпотез та області фактів, методології переходу від гіпотез до фактів. Варто також
приділити увагу наступним питанням: Наскільки адекватний гіоптетико-дедуктивний
підхід як модель, яка описує реальний науково-пізнавальний процес? Чи може ця
модель претендувати на універсальність? Наскільки задовільно вона описує наукову
діяльність? У другому рефераті потрібно розкрити специфіку індуктивної моделі
наукового пізнання, порівнюючи її з гіпотетико-дедуктивною моделлю побудови
теорії. Необхідно висвітлити логіко-методологічні ідеї концепції індуктивізму у
класичному (Ф. Бекон, Дж. С. Мілль, Р. Карнап та ін.) та сучасному (І. Леві, Я.
Хінтікка та ін.) варіантах.
1. Мангейм Дж. Б. Политология: Методы исследования [Електронний ресурс] /
Джарол Б. Мангейм, Ричард К. Рич. – М.: Издательство “Весь Мир”, 1997. – 544
с. – Режим доступу: http://grachev62.narod.ru/Mr/Mr_02.html
2. Рузавин Г. И. Методы научного исследования / Г. И. Рузавин. – М.: «Мысль»,
1975. – С. 97-161.
3. Степин В. С. Философия науки. Общие проблемы: учебник для аспирантов и
соискателей ученой степени кандидата наук / В. С. Степин. – М.: Гардарики,
2006. – 384 с.
4. Терентьєва Л. Системна модель індукції та дедукції: співвіднесеність і
подвійність / Людмила Терентьєва // Філософська думка. – 2011. – № 2. – С. 40-
54. – Режим доступу: http://www.philosophy.ua/lib/c.pdf
6. Laudan L. Science and Hypothesis: Historical Essays on Scientific Methodology /
Larry Laudan. – Dordrecht: Springer, 1981. – 260 pp.
Тема 14. Теорія
План
1. Наукова теорія: поняття та функції.
2. Класифікація наукових теорій.
3. Структура наукової теорії.
4. Методологічні регулятиви теорії (Принципи оцінювання та порівняння наукових
теорій).
Реферати
1. Концепція науково-дослідницьких програм І. Лакатоса.
2. Становлення та розвиток наукової теорії.
У першому питанні треба розкрити поняття «теорія», з’ясувати роль теорії у
дослідницькому процесі, визначити її характерні риси як форми наукового знання.
Окремого розгляду потребує питання функцій наукової теорії. Визначенню підлягають
наступні чотири групи функцій: 1) група конкретно-пізнавальних функцій; 2) група
методологічних функцій; 3) група фундаментально-теоретичних функцій; 4) група
прикладних функцій.
Друге питання стосується розгляду способів класифікації наукових теорій.
Наприклад, можна звернутися до поділу їх на дедуктивні та недедуктивні, «закриті» та
«відкриті», феноменологічні та нефеноменологічні, розкривши їх зміст.
У третьому питанні належить проаналізувати структуру теорії (що слід
вважати безумовними та явними елементами теорії? чи можна говорити про єдину
універсальну структуру наукової теорії або ж про її поліструктурність?). Необхідно
зупинитися на детальній характеристиці таких елементів теорії як основа (базис), ядро,
застосування.
У четвертому питанні необхідно описати критерії, на підставі яких наукова
спільнота робить оцінку та порівняння теорій. Серед найбільш поширених принципів
оцінки та порівняння теорій називають принципи емпіричної підтверджуваності,
міжтеоретичної узгодженості, евристичності, когерентності, простоти. Розкрийте їх
зміст. Окрім цього, потрібно висвітлити значення естетичних принципів, принципів
консерватизму, відповідності, інваріантності.
У першому рефераті слід розглянути концепцію науково-дослідницьких
програм І. Лакатоса. Необхідно визначити зміст поняття «науково-дослідницька
програма» та описати її складові елементи. У другому рефераті потрібно з’ясувати
стимули, що спонукають до створення наукових теорій, описати процес їх визрівання.
Варто розглянути поняття про теоретичну схему (за В. Стьопіним), пояснити генезу та
обгрунтування теоретичних схем у науці. Окремо можна висвітлити проблему
динаміки становлення теорій.
2005. – 592 с.
2. Кохановский В. П. Философия и методология науки: Учебник для высших учебных
заведений / В. П. Кохановский. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – 576 с.
256 с.
4. Левин Г. Д. Три взгляда на природу теоретического и эмпирического знания / Г. Д.
Левин // Вопросы философии. – 2011. – № 2. – С. 104-114.
7. Рузавин Г. И. Методы научного исследования / Г. И. Рузавин. – М.: «Мысль», 1975.
– 237 с.
8. Степин В. С. Философия науки. Общие проблемы: учебник для аспирантов и
соискателей ученой степени кандидата наук / В. С. Степин. – М.: Гардарики, 2006.
– С. 156-209.
10. Филатов В. П. Обсуждаем статью «теория» / В. П. Филатов, М. В. Попович, В. Н.
Садовский и др. // Эпистемология и философия науки. – 2005. – Том 4, № 2. – С.
168-180.
Эксмо, 2007. – 608 с.
Тема 15. Проблеми соціально-гуманітарних наук
План
1. Специфіка гуманітарних наук.
2. Єдина наука чи два регіони? Дискусії навколо гуманітарних наук.
3. Основні труднощі методології гуманітарних наук.
Реферати
1. Методологія соціальних наук М. Вебера.
2. Логіка соціальних наук К. Поппера.
Коли ставиться питання про специфіку соціально-гуманітарного типу пізнання,
то мається на увазі можливість виділити риси, які відрізняють його від іншого або
інших типів пізнання (переважно від природознавства). Насамперед потрібно
розглянути особливості предмету соціально-гуманітарних наук – що саме вони
вивчають. Далі слід визначити специфіку методу соціально-гуманітарних наук,
пояснити у загальних рисах його відмінності від методу природничих наук. Наступним
параметром, за яким можна встановити особливість соціально-гуманітарного пізнання,
є його специфічні цілі. Оскільки комплекс гуманітарних наук доволі неоднорідний
щодо своїх дослідницьких цілей, то треба з’ясувати відмінності у підходах до
трактування цілей дослідження. Зрештою специфіка гуманітарних наук визначається їх
функціями. Якими особливими функціями вирізняються гуманітарні науки?
У другому питанні потрібно пояснити спільні та відмінні риси природничих та
гуманітарних наук. Чи можна стверджувати про наявність єдності наукового знання,
чи правильніше говорити про існування принципово відмінних між собою двох
наукових регіонів – природничого та гуманітарного, чи на статус науки може
претендувати лише природознавство?
Третє питання потрібно почати з обговорення проблеми передбачуваності дій
людини та соціальних феноменів. Далі належить описати основні труднощі
методології соціально-гуманітарних наук. По-перше, слід проаналізувати комплекс
складнощів, пов’язаних з установками дослідника (проблема його вихідної позиції).
По-друге, визначити складнощі, які спричинені взаємодією між дослідником та
досліджуваним об’єктом. По-третє, описати труднощі, пов’язані зі складним
характером пізнавального об’єкта. У чому полягають проблема рівнів аналізу
соціальних явищ, проблема значимого та альтернативного пояснення?
Тема першого реферату передбачає розкриття особливостей бачення М. Вебером
специфіки соціального пізнання та його методів. Необхідно пояснити вплив В.
Віндельбанда та Г. Ріккерта на формування поглядів М. Вебера, зміст здійсненого ним
аксіологічного повороту в соціологічному знанні. У другому рефераті належить
проаналізувати погляди К. Поппера на проблеми соціального пізнання: загальна та
ситуаційна логіка у соціальному пізнанні, науковий (критичний) метод дослідження
соціальних явищ (теорія єдності методу), можливість виявлення соціальних законів,
наукова об’єктивність та людський фактор, проблема свободи від оціночних суджень.
1. Вєдров, О. Критичні соціальні науки між двома формами знання / Олексій Вєдров //
Філософська думка. – 2011. – № 4. – С. 62-73. – Режим доступу:
http://www.philosophy.ua/lib/4.2011.pdf
2. Кругляк, М. І. Риси каузального пояснення у соціальних та гуманітарних науках
[Електронний ресурс] / М. І Кругляк // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб.
наук. праць / Гол. ред. В. В. Лях. – Вип. 77. – К.: Центр духовної культури, 2009. –
С. 26-36. – Режим доступу: http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_77/Kruhliak.pdf
5. Поппер К. Логика социальных наук / Карл Р. Поппер // Эволюционная
эпистемология и логика социальных наук: Карл Поппер и его критики /
Составление Д. Г. Лахути, В. Н. Садовского и В. К. Финна; перевод с английского
Д. Г. Лахути. – М.: Эдиториал УРСС, 2000. – С. 298-313.
Мальцевой]. – СПб.: Изд-во «Пневма», 2006. – 880 с.
8. Современные философские проблемы естественных, технических и социально-
гуманитарных наук: Учебник / [Под общ. ред. д-ра филос. наук, проф. В. В.
Миронова]. – М.: Гардарики, 2006. – 639 с.
9. Сычева Л. С. О единстве методологических образцов для естественных и
социально-гуманитарных наук / Л. С. Сычева // Эпистемология и философия
науки. – 2006. – Том 8, № 2. – С. 76-82.
10. Токовенко О. Політична епістемологія: підручник (для студентів вищих навчальних
закладів) / [О.С. Токовенко, В.І. Пащенко, О.А. Третяк]. – Дніпропетровськ:
Видавництво Дніпропетровського університету, 2010. – 420 с.
12. Филатов, В. П. Методология социально-гуманитарных наук и проблема «другого
сознания» / В. П. Филатов // Эпистемология и философия науки. – 2005. – Том 5, №
3. – С. 72-82.
Эксмо, 2007. – 608 с.
Тема 16. Загальний методологічний проект соціально-гуманітарних наук:
розуміння та пояснення
План
1. Виникнення проблеми «розуміння/пояснення» та ранні етапи її обговорення.
2. Дискусія щодо специфіки законів та пояснень у соціально-гуманітарних науках.
3. Сучасний інтерпретативний поворот гуманітарних наук.
4. Інтерпретація як метод гуманітарних наук.
Реферати
1. Проблема законів та закономірностей у соціально-гуманітарних науках.
2. «Науки про природу» та «науки про дух».
У першому питанні необхідно висвітлити виникнення наприкінці ХІХ ст.
проблеми «пояснення/розуміння» та ранні етапи її обговорення (В. Дільтеєм, В.
Віндельбандом, Г. Рікертом та ін.) (герменевтичний проект обґрунтування
гуманітарних наук).
У другому питанні потрібно розглянути дискусію у середині ХХ ст. щодо
специфіки законів та пояснень у соціально-гуманітарних науках. Її початок пов'язаний
з публікацією статті К. Гемпеля «Роль загальних законів у історії» (1942). Потрібно
викласти міркування автора щодо можливості застосування дедуктивно-номологічної
схеми пояснення у історичній науці. Далі треба розглянути концепцію історичних
пояснень В. Дрея. Варто пояснити сильні та слабкі сторони висунутих цими двома
вченими концепцій.
Темою третього питання є інтерпретативний поворот у гуманітарних науках
1960-1970-х рр. Слід пояснити причини перегляду методології гуманітарних наук
загалом та проблеми «пояснення/розуміння» зокрема, вихід на передній план проблеми
інтерпретації. Який вплив справили на її актуалізацію ідеї представників критичної
теорії (М. Горкгаймера, Т. Адорно) та французького структуралізму (Р. Барта, М. Фуко
та ін.)? Необхідно охарактеризувати чотири основні підходи до даної проблеми, які
сформувалися за час обговорення цієї теми: 1. Радикальна антиметодологічна позиція
(Г.-Ґ. Ґадамер, Р. Рорті, Ж. Деріда та ін.); 2. Стриманий релятивізм; 3. Нове
обґрунтування раціональності (К.-О. Апель, Ю. Габермас та ін.); 4. Конкретно-наукові
модифікації.
У четвертому питанні потрібно дати загальну характеристику інтерпретації як
методу дослідження соціально-культурних феноменів. Слід описати застосування актів
інтерпретації протягом всього ходу дослідження, пояснити їхній смисл, з’ясувати яким
чином у сукупності актів інтерпретації переплітаються й розуміння феномена, й його
пояснення.
У першому рефераті потрібно розглянути підходи до розуміння питання про
існування закономірностей у світі гуманітарних та соціальних явищ та процесів.
Належить розкрити аргументи позиції, основаної на вірі у можливість відкрити,
сформулювати та позитивно використати універсальні, стійкі соціальні зв’язки,
залежності, тенденції. Далі необхідно висвітлити позицію вчених, які представляють
концепції індетерміністського характеру і відкидають можливість формулювання
об’єктивних універсальних законів у гуманітарному пізнанні. Тема другого реферату
передбачає з’ясування історії поставлення проблеми розрізнення «наук про природу»
та «наук про дух» (наук про культуру), пояснення відмінностей між ними у працях В.
Дільтея, В. Віндельбанда, Г. Рікерта.
1. Адорно Т. К логике социальных наук / Теодор Адорно // Вопросы философии. –
1992. – № 10. – с. 78-86.
2. Балдицина Е. И. Онтологические основания теории социальных изменений:
детерминизм и индетерминизм социальной реальности / Е. И. Балдицина //
Вестник Ставропольского государственного университета. – 2010. – № 3. – С.
165-171.
3. Богачов А. Філософський початок герменевтики (До історії визначення
герменевтичного досвіду) / А. Богачов // Філософська думка. – 2011. – № 5. – С. 60-
75.
4. Быстрянцев С. Б. Научный закон как формальный методологический признак
научности в социологии [Електронний ресурс] / С. Б. Быстрянцев // Журнал
социологии и социальной антропологии. – 2006. – Том 9, № 4. – С. 15-30. – Режим
доступу: http://www.old.jourssa.ru/2006/4/3aBystriantsev.pdf
5. Горкгаймер М. Критика інструментального розуму [Електронний ресурс] / Макс
Горкгаймер ; [пер. з нім. М. Д. Култаєвої]. – К.: ППС-2002, 2006. – 282 с. – Режим
доступу: http://www.philosophy.ua/ua/library/books/zur-kritik-der-instrumentellen-
vernunft/
6. Добронравова І. С. Новітня західна філософія науки: підручник / І. С.
Добронравова, Т. М. Білоус, О. В. Комар. – К.: ПАРАПАН, 2008. – 216 с.
7. Ляхова Л. Н. Проблема объективных законов истории в исторической науке / Л. Н.
Ляхова, Н. В. Галанина // Социология и философия. – 2006. – № 3. – С. 127-140.
8. Митина С. И. Специфика гуманитарного знания: проблема законов и
закономерностей / С. И. Митина // Гуманитарные науки и образование. – 2010. – №
1. – С. 24-28.
9. Орланов Г. Б. Детерминизм как эпистемологическая проблема / Г. Б. Орланов //
Мальцевой]. – СПб.: Изд-во «Пневма», 2006. – 880 c.
12. Розов Н. С. Возможны ли «быстрые открытия» и накопление знаний в социальных
науках? – Режим доступу: http://www.nsu.ru/filf/rozov/publ/vozm.htm#_ftn1
15. Тумайкин И. В. Закон и постмодернистский дискурс: полярность объяснений
современного социального мира / И. В. Тумайкин // Вестник Донского
государственного технического университета. – 2007. – Том 7, № 3. – С. 340-345.
16. Филатов В. П. Понимание в герменевтике и за ее пределами / В. П. Филатов //
Эксмо, 2007. – 608 с.

Методичка ОНД - 2018

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Методичка ОНД - 2018

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Львівська політехніка"

кафедра політології та міжнародних відносин

ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Плани і методичні рекомендації

ТЕМА 1. Наука як система знань та пізнавальна діяльність

ТЕМА 2. Філософські основи наукових досліджень

ТЕМА 3. Культурні засади наукових досліджень

ТЕМА 4. Ідеали та норми наукового пізнання

ТЕМА 5. Метод і методологія наукового дослідження

ТЕМА 6. Мова та понятійно-категоріальний апарат науки

ТЕМА 7. Наукове пояснення та науковий закон

ТЕМА 8. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання

ТЕМА 9. Методи емпіричного рівня

ТЕМА 10. Методи та підходи теоретичного рівня

ТЕМА 11. Наукова проблема

ТЕМА 12. Науковий факт

ТЕМА 13. Гіпотеза

ТЕМА 14. Теорія

ТЕМА 15. Проблеми соціально-гуманітарних наук

ТЕМА 16. Загальний методологічний проект соціально-гуманітарних наук: розуміння

Тема 2. Філософські основи наукових досліджень

Тема 4. Ідеали та норми наукового пізнання

1. Раціональне та ірраціональне у науковому пізнанні.

Тема 5. Метод і методологія наукового дослідження

Тема 6. Мова та понятійно-категоріальний апарат науки

1. Операціоналізація понять у науковому дослідженні.

Тема 7. Наукове пояснення та науковий закон

1. Базис пояснення. Різноманіття підстав пояснення.

1. Прагматичні фактори в структурі пояснення.

Тема 8. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання

В структурі наукового знання розрізняють емпіричний і теоретичний рівні

1. Добронравова, І. С. Філософія і методологія науки: Підручник / І. С.

Тема 9. Методи емпіричного рівня

1. Гвоздяк, В. М. Кількість та якість як вихідні визначення наукового аналізу (до

Тема 10. Методи та підходи теоретичного рівня

Методологія теоретичного рівня наукового дослідження містить широкий

1. Кохановский, В. П. Философия и методология науки: Учебник для высших

11. Филатов, В. П. Обсуждаем тему «Типологический метод» / В. П. Филатов, А. П.

Тема 11. Наукова проблема

Тема 12. Науковий факт

1. Історія уявлень про факт як пізнавальну категорію.

1. Гасяк О. Епістемні потенції наукового факту / Орест Гасяк // Науковий вісник

Тема 13. Гіпотеза

Тема 14. Теорія

Тема 15. Проблеми соціально-гуманітарних наук

You might also like