You are on page 1of 2

ГЕОГРАФІЧНА НОМЕНКЛАТУРА ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ

1. БЕРЕГОВА ЛІНІЯ
Миси: Гальїнас, Калканьяр, Кабу-Бранку,, Трес-Пунтас, Сан-Дієґо, Горн, Фроуерд, Паріньяс, Ґалера.
Півострови: Ґуахіра, Парагуана, Парія, Вальдес, Тайтао.
Острови: Атлантичного океану: Трінідад, Маражо, Фолклендські (Мальвінські) о-ви, Вогняна Земля.
Тихого океану: Чілійський арх, Веллінґтон, арх. Чонос, Чілое, о-ви Галапагос.
Затоки: Дар’єнська, Венесуельська, Парія, Маражо, Ла-Плата, Баїя-Бланка (Ель-Римкон), Сан-Матіас, Сан-Хорхе,
Баїя-Ґранде, Пеньяс, Корковадо, Ґуаякіль, Панамська.
Протоки: Магеланова, Дрейка, Чакао.
2. ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ
Південно-Американська докембрійська платформа:
Щити (антеклізи) Гвіанський, Західно-Бразильський, Східно-Бразильський, Пампійнські Сьєрри.
Западини (синеклізи) Орінокська, Амазонська, Ла-Платська, Паранаіба, Парана.
Патагонська платформа (плита) (області протерозойської і палеозойської складчастостей).
Виступи: Північно-Патагонський, Південно-Патагонський
Западини: Патагонська
Області байкальської складчасті.
Області палеозойської (герцинської) складчасті.
Кайнозойська складчастість. виступи палеозойських структур, складчасті хребти Анд, передандійські та внутріандійські
прогини – Альтіплано, Маракаібо, Магдалена, Болівар, Передандійська
3. РЕЛЬЄФ
Позаандійський схід.
Рівнини і низовини: Орінокська, Амазонська, Ла-Платська, рівнини Маморе, Гран-Чако.
Височини і плоскогір’я:
Гвіанське плоскогір’я: Серра-Пакараїма, г. Рорайма (2810 м), Серра-Парима, г. Ла-Небліна (3014 м).
Бразильське плоскогір’я: Серра-ду-Мар, Серра-да-Мантікейра (г. Агульяс-Неграс, 2787 м), Серра-ду-Еспіньясу, г.
Бандейрас (2890 м), плато Мату-Гросу, плато Барборема, Серра-дус-Паресіс.
Плато Патагонія; Пампіські Сьери; Сьєррас-де Кордова.
Улоговиини: Паранаїби, Пантанал (улоговина верхнього Парагваю)
Андійський Захід
Карібські Анди
Північно-Західні Анди: Східна Кордільєра: Кордільєра-де-Меріда, Сьера-де-Періха, Сьера-Невада-де-Санта-Марта;
Центральна Кордільєра, Західна Кордільєра, Берегова Кордільєра. Западини Маракайбо, Магдалени.
Центральні Анди:
Східна Кордільєра, Кордільєра Реаль, Центральна Кордільєра, Західна Кордільєра, плоскогір’я Альтиплано (Пуна).
Чілійсько-Аргентинські (субтропічні) Анди.
Берегова Кордільєра, Головна Кордільєра (гора Аконкагуа – 6960), Чілійська поздовжня западина (Атакама).
Патагонські Анди (г.Сан-Валентин – 4058 м).
Вулкани : Котопахі – 5897 м, Руїс – 5400 м, Санґай – 5230 м, Чачані - 6075 м, Льюльяйляко- 6723 м, Майпо – 5323 м
4. ВНУТРІШНІ ВОДИ
Річки: Магдалена.
Оріноко: Ґуав’яре, Мета, Апуре.
Амазанка: Амазонка-Укаялі, Амазонка-Мараньйон, Жапура: Какета; Ріу-Негру, Журуа; Пурус; Мадейра: Маморе, Бені;
Тапажос, Шінґу.
Токантінс: Араґуая.
Сан-Франціску.
Парана: Паранаїба, Ріу-Гранді, Іґуасу; Парагвай, Пількомайо; Ріо-Саладо; Уругвай.
Ріо-Колорадо. Ріо-Негро. Чубут.
Озера: Маракайбо, Тітікака, Поопо, Патус, Лагоа-Мирин, Буенос-Айрес, Лаго-Аргентіно, Мар-Чікіта.
Водоспади: Анхель - 1054 м, Сеті-Кедас - 40м (р.Парана), Паулу-Афонсу - 32 м (р.Сан-Франціско), Ігуасу - 72м .
Практична робота 4. Південна Америка.
Завдання 1. Фізико-географічне положення Південної Америки. Історія формування та рельєф
1.1. На контурну карту материка нанести та підписати запропоновані тектонічні структури із зазначенням їхнього
орогенезу (кольором). Нанести основні родовища корисних копалин. Провести запропоновану лінію профілю.
1.2. На основі аналізу орографічної, тектонічної, геологічної та геоморфологічної карт по лінії запропонованого
профілю укласти таблицю (див. практичні роботи по Африці і Австралії).
Лінії профілю: 1.Парамарібо – о.Чілое; 2. Картахена – Монтевідео; 3. Кастро – Паранаїба; 4. м. Паріньяс –
Монтевідео; 5. Монтевідео – м. Гальїнас; 6. м. Калканьяр – п-ів Тайтао; 7. Монтевідео – Баранкілья; 8. Маракайбо –
Буенос-Айрес; 9. Джоржтаун – о. Чілое; 10. м. Паріньяс – м. Норте; 11. Гуаякіль – Порту Алегрі; 12. Пуерто-Наталес –
Каєна; 13. Карупано – Вальпараїсо; 14. Белен – о. Десаласьйон; 15 Калі – Порту-Алегрі, 16. М.Калканьяр –
Антофагаста, 17. м. Галера - Ріо-де-Жанейро, 18. п-в Вальдес – Джорджтаун, 19. Порту-Алегрі – Каракас, 20. м. Галера
– Сальвадор, 21. Антофагаста – Белен, 22. Сальвадор – Сантьяго, 23. Джорджтаун – Сантьяго.

Завдання 2. Клімат і внутрішні води


2.1. На контурну карту нанести баричні центри (стійкі та сезонні), що впливають на формування клімату материка.
Стрілками показати напрям переважаючих вітрів (у зимовий та літній періоди). Нанести океанічні течії, що мають
вплив на клімат Південної Америки.
2.2. На цю ж контурну карту нанести межі кліматичних поясів та областей. Провести запропоновану лінію
профілю.
2.3. Для кожної кліматичної області, виокремленої по лінії профілю, встановити кліматичні показники та оформити
їх у вигляді таблиці.
2.4. З’ясувати головні відмінності у розвитку озерної мережі по лінії профілю та встановити їхні причини
(геологічна будова, орографія, опади, випаровування та ін.).

Завдання 3. Грунтовий і рослинний покрив Південної Америки. Природні зони


3.1. Визначити основні типи грунтів, які пересікає запропонований орографічний профіль та заповнити таблицю:
3.2. Для флористичних областей, які перетинає лінія профілю укласти список представників рослинного світу,
вказавши ендеміки та релікти.
3.3. На контурну карту нанести межі географічних поясів і природних зон. Провести запропоновану лінію профілю.
3.4. У табличному вигляді скласти коротку характеристику природних зон, які перетинає лінія профілю.

Завдання 4. Фізико-географічне районування Південної Америки


4.1. На контурній карті скласти схему фізико-географічного районування Південної Америки та легенду до неї.
Нанести запропоновану лінію профілю.
4.2. Для характеристики фізико-географічних областей через які проходить лінія профілю укласти таблицю.

You might also like