LITTERIS ET ARTIBVS

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання розрахунково-графічної роботи
з дисципліни “Основи охорони праці та безпека життєдіяльності”
для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
денної форми навчання Інституту гуманітарних та соціальних наук

Львів – 2019
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни
“Основи охорони праці та безпека життєдіяльності ” для студентів для студентів
першого (бакалаврського) рівня вищої освіти денної форми навчання Інституту
гуманітарних та соціальних наук - І.Я.Почапська, Львів, вид-во Національного
університету «Львівська політехніка», 2019 р., 20 стор.
В методичних настановах наведено варіанти індивідуальних завдань
:запитань та задач з дисципліни “Основи охорони праці та безпека
життєдіяльності”, вимоги щодо оформлення, приклади розрахунку задач, перелік
літератури, необхідної в написанні роботи.

Призначено для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти денної

форми навчання Інституту гуманітарних та соціальних наук

Укладачі: І.Я. Почапська, к.т.н., доцент

О.Я. Литвиняк, к.т.н., асистент
 ВСТУП

Структура. Розрахунково-графічна робота (РГР) складається з двох задач.

РГР виконується за варіантом, який видає викладач і оформляється на

форматних аркушах А-4.
При оформленні РГР обов’язково вказується номер варіанту (вверху сторінки
зліва), нижче вказується саме завдання (за варіантом). РГР друкується на аркушах
формату А4 (210 ×197 мм) або подається у вигляді рукопису (за умови
розбірливого написання тексту).
Віддаль від краю аркуша повинна становити (не менше): зліва - 30 мм, справа
– 10 мм, знизу і зверху –20 мм. На сторінці розміщають 28-30 рядків тексту з
інтервалом 1,5, шрифтом Times New Roman 14 пт.
Таблиці нумерують послідовно і розміщають зразу ж за матеріалом якого
вони стосується. В правому верхньому куті розміщують напис «Таблиця» і
вказують її номер, наприклад, «Таблиця 4». Міжрядковий інтервал в таблиці 1,0.
Розв’язання задачі потрібно супроводжувати обов’язковими поясненнями до
скорочень, формул тощо.

Бальна оцінка індивідуальної роботи проводиться згідно робочої програми

дисципліни. Індивідуальну роботу потрібно здати викладачеві у вказані терміни.

Титульна сторінка має бути оформлена згідно зразка в кінці цих

Методичних Вказівок.
 ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ
Варіанти індивідуального завдання 1
Це завдання передбачає виконання розрахунку для визначення зони
розповсюдження лісової пожежі та встановлення виду лісової пожежі.

Завдання для розрахунку розповсюдження лісової пожежі

Розрахувати швидкості розповсюдження лісової пожежі та параметри зони
лісової пожежі (площу та периметр) за таких вихідних умов: швидкість лісової
пожежі в безвітрі V0; швидкість вітру Vв; коефіцієнти горючості матеріалів за
різних умов вологості К і С; час від моменту спалахування t.
Варіант V0, м/хв. Vв, м/хв К С t, хв.
1 0,40 2 0,20 3,0 30
2 0,45 3 0,22 3,1 35
3 0,50 4 0,25 3,2 40
4 0,55 5 0,28 3,3 45
5 0,60 6 0,30 3,4 50
6 0,55 7 0,31 3,5 55
7 0,50 8 0,34 3,4 60
8 0,45 9 0,35 3,3 65
9 0,40 8 0,37 3,2 70
10 0,45 7 0,40 3,1 75
11 0,40 9 0,20 3,0 30
12 0,45 8 0,22 3,3 35
13 0,50 7 0,22 3,3 45
14 0,55 8 0,25 3,4 50
15 0,60 6 0,28 3,4 55
16 0,55 7 0,3 3,4 60
17 0,50 8 0,31 3,5 65
18 0,45 10 0,34 3,5 70
19 0,40 9 0,35 3,2 45
20 2 0,40 3,2 50
21 3 0,20 3,0 30
22 4 0,22 3,1 35
0,45
23 5 0,25 3,2 40
24 5 0,28 3,3 45
25 6 0,3 3,4 50
26 7 0,31 3,5 55
Варіант V0, м/хв. Vв, м/хв К С t, хв.
27 8 0,34 3,4 60
28 9 0,35 3,3 65
29 8 0,37 3,2 70
0,50
30 7 0,40 3,1 75
31 9 0,20 3,0 30
32 8 0,22 3,3 35
33 7 0,22 3,3 45
34 8 0,25 3,4 50
35 6 0,28 3,4 55
36 0,55 7 0,3 3,4 60
37 8 0,31 3,5 65
38 10 0,34 3,5 70
39 9 0,35 3,2 45
40 6 0,4 3,2 50
41 2 0,20 3,0 30
42 3 0,22 3,1 35
0,60
43 4 0,25 3,2 40
44 5 0,28 3,3 45
45 6 0,3 3,4 50
46 7 0,31 3,5 55
47 8 0,34 3,4 60
48 9 0,35 3,3 65
49 0,40 8 0,37 3,2 70
50 7 0,40 3,1 75
51 9 0,20 3,0 30
52 8 0,22 3,3 35
53 7 0,22 3,3 45
54 8 0,25 3,4 50
55 6 0,28 3,4 55
56 7 0,30 3,4 60
57 8 0,31 3,5 65
0,50
58 10 0,34 3,5 70
59 9 0,35 3,2 45
60 6 0,4 3,2 50
61 2 0,20 3,0 30
62 3 0,22 3,1 35
63 4 0,25 3,2 40
Варіант V0, м/хв. Vв, м/хв К С t, хв.
64 10 0,23 3,0 30
65 5 0,28 3,3 45
66 6 0,3 3,4 50
67 0,47 7 0,31 3,5 55
68 8 0,34 3,4 60
69 9 0,35 3,3 65
70 8 0,37 3,2 70
71 5 0,23 3,2 75
72 7 0,40 3,1 75
73 9 0,20 3,0 30
74 0,58 8 0,22 3,3 35
75 7 0,23 3,3 45
76 8 0,25 3,4 50
77 6 0,28 3,4 55
78 7 0,3 3,4 60
79 8 0,31 3,5 65
80 0,49 10 0,34 3,5 70
81 9 0,35 3,2 45
82 6 0,40 3,2 50
83 6 0,34 3,3 30
84 0,45 7 0,40 3,4 35
85 8 0,35 3,5 45
86 10 0,20 3,0 75
0,50
87 8 0,22 3,3 30
88 9 0,20 3,6 35
89 0,55 8 0,22 3,3 75
90 9 0,20 3,2 30
91 7 0,32 3,4 60
92 8 0,33 3,5 65
93 0,50 9 0,34 3,5 70
94 10 0,35 3,2 45
95 6 0,36 3,2 50
96 0,40 2 0,20 3,2 30
97 0,45 3 0,22 3,3 35
98 0,47 4 0,25 3,4 40
99 0,49 5 0,28 3,5 45
100 0,50 6 0,30 3,4 50
Варіант V0, м/хв. Vв, м/хв К С t, хв.
101 0,55 7 0,31 3,3 55
102 0,60 8 0,34 3,2 60
103 0,50 9 0,35 3,1 65
104 0,55 2 0,37 3,0 70
105 0,60 3 0,40 3,3 75
106 10 0,20 3,3 30
107 5 0,22 3,4 35
108 0,48 6 0,25 3,5 40
109 7 0,28 3,5 45
110 8 0,30 3,5 50
111 9 0,31 3,5 55
112 8 0,34 3,5 60
113 5 0,35 3,5 65
114 7 0,36 3,5 70
115 9 0,37 3,5 30
0,55
116 8 0,38 3,5 35
117 7 0,39 3,5 40
118 8 0,40 3,5 45
119 6 0,28 3,5 50
120 7 0,29 3,5 55
121 2 0,30 3,5 75
122 3 0,31 3,5 65
123 4 0,32 3,5 60
124 0,40 2 0,33 3,5 55
125 3 0,34 3,5 50
126 4 0,35 3,3 45
127 2 0,36 3,4 40
128 8 0,37 3,5 35
129 7 0,38 3,3 30
130 8 0,39 3,4 30
0,59
131 6 0,40 3,5 35
132 7 0,35 3,3 40
133 8 0,36 3,4 45
134 5 0,37 3,5 50
135 7 0,38 3,3 55
0,52
136 9 0,39 3,4 70
137 8 0,40 3,5 75
Варіант V0, м/хв. Vв, м/хв К С t, хв.
138 7 0,35 3,0 30
139 8 0,36 3,3 35
140 6 0,37 3,4 40
141 7 0,38 3,5 45
0,53
142 8 0,39 3,4 50
143 5 0,40 3,3 55
144 7 0,35 3,2 60
145 9 0,36 3,0 65
146 8 0,37 3,3 70
147 7 0,38 3,4 30
148 8 0,39 3,5 35
0,54
149 6 0,40 3,4 40
150 7 0,35 3,3 45
151 8 0,36 3,2 50
152 5 0,37 3,0 55
153 7 0,38 3,3 60
154 9 0,31 3,4 65
155 0,56 8 0,34 3,5 70
156 7 0,35 3,4 55
157 8 0,37 3,3 60
158 6 0,40 3,2 65
159 2 0,20 3,0 50
160 3 0,31 3,3 55
161 4 0,34 3,4 60
0,41
162 2 0,35 3,5 65
163 3 0,37 3,0 45
164 4 0,40 3,1 55
165 3 0,20 3,2 60
166 4 0,31 3,3 65
167 2 0,34 3,4 45
0,42
168 3 0,35 3,5 70
169 4 0,37 3,4 30
170 2 0,40 3,5 35
171 3 0,20 3,0 40
172 4 0,31 3,3 45
0,43
173 2 0,34 3,4 50
174 3 0,35 3,5 55
Варіант V0, м/хв. Vв, м/хв К С t, хв.
175 4 0,37 3,0 60
176 2 0,40 3,3 65
177 3 0,20 3,3 70
0,44
178 4 0,31 3,4 75
179 2 0,34 3,4 30
180 3 0,35 3,4 35
181 3 0,37 3,5 45
182 4 0,34 3,5 50
183 2 0,35 3,0 55
184 3 0,37 3,1 60
185 0,45 4 0,40 3,3 65
186 2 0,20 3,5 70
187 3 0,22 3,4 45
188 4 0,25 3,4 30
189 2 0,28 3,3 35
190 3 0,34 3,5 40
191 4 0,35 3,0 45
192 5 0,20 3,1 50
193 0,46 5 0,22 3,2 55
194 6 0,25 3,4 60
195 7 0,28 3,3 65
196 3 0,34 3,4 70
197 4 0,35 3,5 75
198 5 0,20 3,6 30
199 5 0,22 3,0 35
200 0,47 6 0,25 3,3 45
201 7 0,34 3,4 50
202 3 0,35 3,1 55
203 4 0,37 3,4 60
204 5 0,40 3,0 65
205 5 0,20 3,3 70
206 0,48 6 0,31 3,4 45
207 7 0,34 3,5 50
208 3 0,35 3,4 55
209 0,49 4 0,37 3,0 65
210 0,50 9 0,34 3,2 70
211 0,51 8 0,35 3,4 70
 Приклад розрахунку розповсюдження лісової пожежі
Розрахувати швидкості розповсюдження лісової пожежі та параметри зони
лісової пожежі (площу та периметр) за таких вихідних умов: швидкість лісової
пожежі в безвітрі - V0  0,6 м / хв ; швидкість вітру - Vв  3 м / хв ; коефіцієнти
горючості матеріалів за різних умов вологості - K  0,4 і C  2,5 ; час від моменту
спалахування - t  45 хв.
1. Визначаємо фронтальну, тилову та флангову швидкості розповсюдження
пожежі згідно формул (15.1):
2 2
   
 V0  K  Vв   1    0,6  0,4  3  1 
Vв 3  
Vфр
 Vв2  C 2   3 2  2,5 2 
   
2
 3 
 1,8  1    5,62 м / хв.;
 3,91 
2 2
   
VT  V0  K  Vв   1    0,6  0,4  3  1 
Vв 3  
 Vв2  C 2   3 2  2,5 2 
   
2
 3 
 1,8  1    0,097 м / хв.;
 3,91 
Vфл  V0  K  Vв  0,6  0,4  3  1,8 м / хв.
2. Розраховуємо велику та малу піввісь зони лісової пожежі за формулою
(15.2):
Vфр  t  VT  t 5,62  45  0,097  45
a   128,33 м;
2 2
b  Vфл  t  1,8  45  81 м.
3. Визначаємо параметри зони лісової пожежі (площу та периметр) згідно
формули (15.3):
S    a  b  3,14  128,33  81  32639,45 м 2 ;
3  3 
P      a  b   a  b   3,14    128,33  81  128,33  81  666,14 м.
2  2 

Рис. 1. Зона лісової пожежі

 Висновок: при швидкості лісової пожежі в безвітрі - V0  0,6 м / хв та
швидкості вітру - Vв  3 м / хв , швидкості розповсюдження пожежі (фронтальна,
тилова та флангова) становитимуть відповідно 5,62 м/хв.; 0,097 м/хв.; 1,8 м/хв. При
цьому, площа та периметр зони лісової пожежі відповідно будуть рівними –
32693,45 м2 та 284,34 м (рис. 1). Таким чином, виходячи з обчислених значень
величин швидкості ми встановили, що лісова пожежа належить за інтенсивністю до
середніх лісових пожеж, а за розвитком – може належати до лісових верхових
пожеж.
ПРИМІТКА. Інтенсивність горіння лісової пожежі є одним із визначальних
чинників, які впливають на заходи для ліквідації лісових пожеж. Відповідно за
інтенсивністю горіння лісові пожежі бувають: слабкі (до 3 м/хв.); середні (3…100
м/хв.); сильні (більше 100 м/хв.).
У залежності від того, як розвиваються лісові пожежі, виділяють такі їх
види:
- лісові низові пожежі характеризуються горінням сухого трав'яного покрову,
лісової підстилки і підліску без захоплення крон дерев. Швидкість руху фронту
низової пожежі становить від 0,3…1 м/хв (слабка пожежа) до 16 м/хв (сильна
пожежа). При такій пожежі висота полум'я становить 1…2 м, а максимальна
температура на кромці пожежі досягає 900 °С.
- лісові верхові пожежі розвиваються, як правило, з низових і
характеризуються горінням крон дерев. При швидкій верховій пожежі полум'я
розповсюджується з крони на крону з великою швидкістю, яка досягає 8…25
км/год, залишаючи деколи цілі ділянки незайманого вогнем лісу. При стійкій
верховій пожежі вогнем охоплені не тільки крони, а й стовбури дерев. Полум'я
розповсюджується зі швидкістю 5…8 км/год, охоплює весь ліс від ґрунтового шару
до верхівок дерев.
- лісові підземні (ґрунтові) пожежі найчастіше пов'язані із загорянням торфу,
яке стає можливим в результаті осушення боліт. Поширюються зі швидкістю до
1 км/добу. Можуть бути малопомітні і поширюватися на глибину до декількох
метрів, внаслідок чого представляють додаткову небезпеку і вкрай погано
піддаються гасінню. Для гасіння таких пожеж необхідна попередня розвідка.
 Варіанти індивідуального завдання 2
В цьому завданні передбачається виконання однієї з двох задач у відповідності
до варіанту. Всі розрахунки вести згідно з ДБН B.2.5-28-2006 «Природне і штучне
освітлення» та методичних вказівок, які додаються окремо.
Задача 2.1
Розрахувати загальне освітлення методом коефіцієнта використання
світлового потоку, показати схематично розміщення світильників
Вихідні дані для розрахунку штучного освітлення методом
використання світлового потоку
Нормоване значення

Висота Коефіцієнти
освітленості, Ен

підвісу відбивання
Варіант

Розміри світильника
Тип
приміщен над
робочою стелі, стін, роб,
світильника
ня ахb, м
% % %
поверхнею,
h
1. 5х7 2,5 70 50 30
2. 5х6 2,2 70 50 10
3. 150 5х9 2,3 50 30 10 ПВЛП 2х40
4. 4х8 2,4 50 30 10
5. 7х4 2,5 70 50 30
6. 7х5 2,0 70 50 10
7. 5х5 2,3 50 30 10
8. 200 6х8 2,4 50 30 10 ПВЛП 2х80
9. 6х9 2,1 70 50 30
10. 6х7 2,2 70 50 10
20. 5х4 2,5 50 30 10
21. 7х7 2,2 50 30 10
22. 300 8х8 1,9 70 50 30 ПВЛМ 2х40
23. 8х9 2,3 70 50 10
24. 9х9 2,3 50 30 10
25. 4х6 2,5 50 30 10
26. 6х6 2,4 70 50 30
27. 300 4х6 2,0 70 50 10 ПВЛМ 2х80
28. 7х8 2,2 50 30 10
29. 7х9 2,2 50 30 10
30. 4х5 2,3 70 50 30
194. 6х7 2,5 70 50 10
195. 6х8 2,4 50 30 10
300 НОДЛ
196. 6х9 2,4 50 30 10
197. 8х8 2,7 70 50 30
45. 9х10 3,3 70 50 30
 50. 9,5х10 2,8 70 50 10
51. 3х10 2,9 50 30 10
52. 200 5х9 2,6 50 30 10 ВЗГ 200М
53. 8х8 2,4 70 50 30
54. 7х9 2,7 70 50 10
55. 8х8 2,6 50 30 10
56. 6х6 2,6 50 30 10
57. 100 7х7 2,7 70 50 30 ВЗГ 100М
58. 7х8 2,2 70 50 10
59. 9,5х7 2,8 50 30 10
60. 8х8 2,7 70 50 30
80. 9,5х10 2,6 70 50 10
81. 150 8х9 3,1 50 30 10 НЧБ-300М
82. 10х10 3,2 30 10 10
83. 11х11 3,5 50 30 10
84. 7х8 2,6 70 50 30
85. 10х9 3,3 70 50 10
200 ВЗГ-300АМ
101. 11х11 3,7 50 30 10
102. 12х10 4,4 30 10 10
103. 9,5*5 2,5 70 50 30
104. 6*7 2,7 70 50 10
105. 300 6*8 2,6 50 30 10 ПВЛМ 2х40
111. 6*9 2,7 50 30 10
112. 8*8 2,7 70 50 30
113. 9,5*6 3,0 50 30 10
114. 300 6*6,5 2,7 70 50 30 ПВЛП 2х80
115. 9,5*6,4 3,5 70 50 10
127. 10*7 3,5 70 50 30
128. 10*6 2,7 70 50 10
129. 200 10*9 2,8 50 30 10 ПВЛП 2х40
130. 9,5*8 2,4 50 30 10
131. 7,5*4,5 2,5 70 50 30
132. 10*7 3,5 70 50 30
133. 150 10*6 2,7 70 50 10 ПВЛМ 2х80
134. 10*9 2,8 50 30 10
142. 9,5*8 2,4 50 30 10
143. 7,5*4,5 2,5 70 50 30
200 7,5*5,5 3,0 70 50 10
НОДЛ
144.
145. 10*5,5 2,8 50 30 10
171. 300 6,5*7 3,1 50 30 10 ПВЛП 2х80
172. 7,5*8,5 3,2 70 50 30 ПВЛП 2х40
173. 8,5*8,2 3,3 70 50 10 ПВЛM 2х80
коефіцієнт запасу для люмінесцентних ламп 1,8; z =1.15
для ламп розжарювання 1,5; z= 1.10
 Задача 2.2
Розрахувати загальне освітлення методом питомої потужності, нарисувати
показати схематично розміщення світильників
Вихідні дані для розрахунку штучного освітлення методом питомої
потужності
Варіант

Розряд Розміри Висота підвісу

Тип
зорової приміщення світильника над
світильника
роботи АхВ, м робочою поверхнею, h
36. A-1 10х7 3,5 ПВЛП 2х40
37. A-2 10х6 2,7 ПВЛП 2х80
38. Б-1 10х9 2,8 ПВЛМ 2х40
39. Б-2 9,5х8 2,4 ПВЛМ 2х80
40. В-1 7,5х4,5 2,5 ВЗГ 200М
124. В-2 7,5х5,5 3,0 ВЗГ 100М
125. Г 10х5,5 2,8 НЧБ-300М
126. Д 6х8,5 2,6 ВЗГ-300АМ
135. Е 6х9,5 3,1 ПВЛП 2х40
136. A-1 6х7,5 3,2 ПВЛП 2х80
137. A-2 10х4,5 2,5 ПВЛМ 2х40
138. Б-1 7х7,5 2,4 ПВЛМ 2х80
139. Б-2 8х8,5 2,6 ВЗГ 200М
140. В-1 8х9,5 3,1 ВЗГ 100М
141 В-2 9,5х9 3,3 НЧБ-300М
151. Г 9,5х6 3,0 ВЗГ-300АМ
152. Д 6х6,5 2,7 ПВЛП 2х40
153. Е 9,5х6,4 3,5 ПВЛП 2х80
154. A-1 7х8 2,5 ПВЛМ 2х40
155. A-2 7х9 2,9 ПВЛМ 2х80
156. Б-1 9,5х5 2,5 ВЗГ 200М
157. Б-2 6х7 2,7 ВЗГ 100М
158. В-1 6х8 2,6 НЧБ-300М
159. В-2 6х9 2,7 ВЗГ-300АМ
160. Г 6х10 2,7 ПВЛП 2х40
174. A-1 9,5х6,5 3,0 ПВЛП 2х80
175. A-2 6,8х6,5 3,1 ПВЛМ 2х40
207 Г 7,7х6,6 3,2 ПВЛМ 2х80
208 Д 8,5х6,8 3,3 ВЗГ 200М
 Приклад розрахунку штучного освітлення

Початкові дані:
Нормоване значення освітленості, E н 150
Розміри приміщення А х В, м 7х5
Висота підвісу світильника над робочою поверхнею h, м 2,5
Коефіцієнти відбивання
стелі, %
70
стін, %
50
роб, %
30
Тип світильника ПВЛП 2х40
Метод коефіцієнта використання світлового потоку
Сумарний світловий потік визначається за формулою, лм:
EН  S  K  z
Ф   100 , де


Ен – нормована освітленість, Ен=150 лк

S – площа приміщення, S=35 м² (7 х 5 м)
Кз – коефіцієнт запасу / для люмінесцентних ламп/, Кз= 1,8
Z – коефіцієнт мінімальної освітленості, Z=1,15
η – коефіцієнт використання світлового потоку практично освітлюваної системи,
який залежить від розподілу сили світла світильника, показника приміщення і ,
коефіцієнтів відбиття cтелі ρст = 70%, стін ρс = 50%, робочої поверхні ρп = 30 %.
Показник приміщення розраховуємо за такою формулою:
АВ
і , де
Н ( А  В)
А і В – довжина і ширина приміщення, м
Н – висота відвісу світильника над робочою поверхнею, м
35
і  1,17
2.5  (7  5)
Згідно з таблиці коефіцієнтів використання світлового потоку світильників з
люмінесцентними лампами, коефіцієнт використання η = 42, %
150  1,8  1,15  35
Ф   100%  25875 лм
42
Кількість ламп розраховуємо за формулою:
 Ф
n
Фл
Фл – світловий потік однієї лампи, що дорівнює 2850 лм (ГОСТ 6825-74 “Технічні
дані люмінесцентних ламп”)
n=25875/2850=9,08
Заокруглюємо до більшого парного числа, і отримуємо 10 лампи.
Фактичну освітленість розраховуємо за формулою:
Фл  п 
Еф 
100  S  K  z
Еф=10*2850*42/(1,8*1,15*35*100)=165,22 лк
Згідно проведених розрахунків, розрахункова освітленість відповідає
нормованій, отже, забезпечується нормоване значення.

Метод питомої потужності

Рп  S n
n
Рл

де Рп — питома потужність, Вт/м2 , який залежить від висоти підвісу

світильника Н, нормованої освітленості Ен та площі приміщення Sn (табл.), Рп=10,8
Вт/м2
Sn— площа підлоги приміщення, м² ;
Рл— потужність однієї лампи, Вт;
n– заокруглена кількість ламп, шт.
n=10.8*35/40=9.45
Отримуємо 10 ламп ЛБ-40.

Схематичне розташування світильників: Рисуєте прямокутник - це кімната, яку

ми розглядаємо зверху (вид зверху). Приймаємо, що перший ряд світильників
розташовується від глухих стін (без вікон) на відстані 1 м, від стін з вікнами ( а
така стіна має бути хоча б одна) 1,5м. Відстань між центрами світильників ( з
люмінесцентними лампами) приблизно 2,5 м, а для світильників з лампами
розжарювання не менше 0.8 м. Таким чином, розташовуємо всі світильники у
вигляді малих прямокутників ( з люмінесцентними лампами), і у вигляді кружечків
( з лампами розжарювання), зберігаючи масштабні параметри світильників і
приміщення.
 Задача 2.3
Розрахувати природне освітлення, нарисувати і показати схематично
розміщення світлових отворів. КПО вибираємо з ДБН 2.5-28-2006 (бокове), mN=0,9,
площа одного вікна Sв=3 м2
Варіант

Розряд Розміри
зорової приміщен- кз кбуд r1 ᵑв τ1 τ2 τ3 τ4 τ5
роботи ня АхВ, м
31. A-1 10х7 1.3 1.1 1.05 11 0,89 0,85 0,8 0,54 0,9
32. A-2 10х6 1.4 1.2 1.1 15 0,88 0,75 0,9 0,57 1
33. Б-1 10х9 1.5 1 1.2 11 0,87 0,85 0,8 0,61 0,9
34. Б-2 9,5х8 1.2 1.1 1.1 13 0,86 0,75 0,9 0,62 1
35 В-1 7,5х4,5 1.3 1.2 1.5 9.5 0,85 0,85 0,8 0,50 0,9
176. В-2 7,5х5,5 1.4 1 1.15 21 0,83 0,75 0,9 0,45 1
177. Г 10х5,5 1.5 1.1 1.05 19.5 0,81 0,85 0,8 0,54 0,9
178. Д 6х8,5 1.2 1 1.15 18 0,79 0,75 0,9 0,57 1
179. Е 6х9,5 1.3 1.1 1.2 18 0,76 0,85 0,8 0,61 0,9
201. A-1 6х7,5 1.4 1.2 1.3 18 0,72 0,75 0,9 0,62 1
202. A-2 10х4,5 1.5 1 1.5 11 0,67 0,85 0,8 0,50 0,9
203. Б-1 7х7,5 1.2 1.1 1.4 18 0,90 0,75 0,9 0,45 1
204. Б-2 8х8,5 1.3 1.2 1.6 13 0,80 0,85 0,8 0,54 0,9
205. В-1 8х9,5 1.4 1 1.05 21 0,89 0,75 0,9 0,57 1
206 В-2 9,5х9 1.5 1.1 1.15 13 0,88 0,85 0,8 0,61 0,9
187. Г 9,5х6 1.2 1 1.1 10.5 0,87 0,75 0,9 0,62 1
188. Д 6х6,5 1.3 1.1 1.2 13 0,86 0,85 0,8 0,50 0,9
190. Е 9,5х6,4 1.4 1.2 1.3 10.5 0,85 0,75 0,9 0,45 1
191. A-1 7х8 1.5 1 1.4 15 0,83 0,85 0,8 0,54 0,9
192. A-2 7х9 1.2 1.1 1.5 16 0,81 0,75 0,9 0,57 1
193. Б-1 9,5х5 1.3 1.2 1.05 9 0,79 0,85 0,8 0,61 0,9
41. Б-2 6х7 1.4 1 1.15 11 0,76 0,75 0,9 0,62 1
42. В-1 6х8 1.5 1.1 1.1 13 0,72 0,85 0,8 0,50 0,9
43. В-2 6х9 1.2 1 1.2 16 0,67 0,75 0,9 0,45 1
44. Г 6,5х10 1.3 1.1 1.3 18 0,90 0,85 0,8 0,54 0,9
61. Б-2 9,0х8 1.4 1.2 1.4 15 0,80 0,75 0,9 0,57 1
62. В-1 7,6х5,5 1.5 1 1.5 10.5 0,81 0,85 0,8 0,61 0,9
63. В-2 7,7х5,5 1.2 1.1 1.6 13 0,83 0,75 0,9 0,62 1
196. A-2 7х9 1.2 1.1 1.5 13 0,81 0,75 0,9 0,45 1
197. Б-2 9,5х5 1.4 1.2 1.05 9 0,79 0,85 0,8 0,62 0,9
 Приклад розрахунку природного освітлення

Початкові дані:
Розряд зорової роботи А-1
Розміри приміщення ln*B, м 5х7
Висота приміщення, h
3,2
Падіння променя світла (для вибору коеф. запасу)
Північ
Вид світлопропускного матеріалу, оправи, конструкції
покриттів Віконне листове
подвійне скло,
дерев’яна одинарна,
залізобетонні ферми,
Р/Нбуд горизонтальні козирки
з кутом 300
3
Для визначення розмірів світлових отворів при природному боковому
освітленні використовувала формулу:
S 0 eн  K З   e  K З   S n
100   K Б ; S0  н  KБ ,
Sn  0  V1  0  V1  100
де: e н  e N  m N
еN- це КПО при суміщеному освітленні з табл. ;еN=1,5
mN - показник, що враховує географічне розташування будівлі і географічне
спрямування вікон; 0,9;
ен- це КПО при суміщеному освітленні з врахуванням mN.
ен  1.5  0,9  1.35 ;
0- загальний коефіцієнт світлопроникнення, який визначається за формулою:
0 = 12345
де 1, 2, 3, 4, 5 - коефіцієнти світлопропускання матеріалу вікна, виду вікна і його
конструкції, і відповідно дорівнюють 0,8; 0,75; 0,8; 0,8; 0,9.
0 = 0,80,750,80,80,9 = 0,3456
K З - коефіцієнт запасу і відповідно дорівнює 1,2 згідно ДБН.В.2.5.-28-2006;
2
S n - площа підлоги приміщення; S n = 35 м
КБ - коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будинками, які стоять
навпроти, К Б =1,0;
 - світлова характеристика вікон;
V1 - коефіцієнт, який враховує відбивання світла від поверхні. Для знаходження
даного коефіцієнта визначаємо висоту від рівня умовної робочої поверхні до верху
вікна h1 :
h1  1,5 2  1.7 2  2,27 м ;
і обчислюємо наступні відношення:
B 7 1,5 1,5 ln 5
  3.08 ;   0,21 ;   0.71 .
h1 2,27 B 7 B 7
На основі яких знаходимо з таблиці значення V1 = 2,6 та  = 37.
Знайшовши всі необхідні дані обчислюємо площу світлових отворів
1.35  1,2  35 * 37
S0   1  24,32 м 2 .
0,3456  2,6  100
Визначивши S 0 і знаючи стандартну площу вікон S= 2,55 м 2 , знаходимо
кількість вікон n В за формулою:
S 0 22.57
nВ    10 . Приймаємо 10 вікон
S 2.55
Периметр приміщення:
Р=2*(ln+B)=2*(7+5)=24 м

Загальна довжина вікон: Р=nв*1,5=10*1,5=15,0 м

Отже, для забезпечення природного освітлення в даному приміщенні необхідно для розряду
зорової роботи А-1 10 вікон згідно ДБН В.2.5-28-2006.

Схематичне розташування вікон: Рисуєте прямокутник - це кімната, яку ми

розглядаємо зверху (вид зверху). Приймаємо,що вікно має розміри 1,5х 2 м, тобто
в основі 1,5 м. Таким чином, розташовуємо вікна за периметром у вигляді малих
прямокутників, вбудованих в стіну, зберігаючи масштабні параметри вікон і
приміщення
 Задача 2.4
Розрахувати механічну вентиляцію за надлишковим теплом і розрахувати кратність
повітрообміну, зробити висновок про можливість і необхідність облаштування такої вентиляції.
Прийняти температуру в приміщенні 20 0C, а температуру зовнішнього повітря 50C,
Р=745 мм.рт.ст.
Вихідні дані для розрахунку систем вентиляції

системного блоку, Вт

К-сть працівників
Загальна потужність

Загальна потужність
Категорія робіт за

Площа вікон, м2

освітлення, кВт
Параметри

Потужність
монітора, Вт

освітлення
Тип ламп
важкістю
К-сть ПК
приміщення, м
Варіант

а в
h

11. 6 10 3.0 Іб 9 40 200 7 9 0,4 Люмн

12. 5 8 3.5 Іа 7 50 250 20 8 0,68 Розж
13. 5 10 3.5 ІІа 6 90 300 30 7 1,2 Люмн
14. 6 20 2.6 ІІб 15 80 350 8 15 0,86 Люмн
15. 7 20 3.0 Іб 18 70 230 5 19 0,5 Люмн
16. 5 9 2.7 Іб 6 50 250 45 5 1,0 Розж
17. 5 10 3.2 Іб 6 60 300 29 8 0,9 Розж
18. 4 9.5 3.0 ІІа 5 70 250 30 5 0,5 Люмн
19. 8 9 3.2 Іа 10 80 250 10 10 1,5 Люмн
198 5 9 3.2 Іа 9 90 200 45 9 1,3 Розж
199 5 11 2.8 Іб 6 90 200 15 6 0,5 Люмн
200 5 10 3 Іа 8 40 250 16 5 1,2 Люмн
64. 5 9 3.5 ІІа 7 50 300 12 5 0,9 Розж
65. 10 6.5 3.2 Іб 10 90 350 18 9 1,3 Люмн
66. 5 9.4 2.6 Іб 7 80 230 10 5 0,9 Розж
67. 5 6 2.6 Іб 5 70 250 8 6 0,6 Люмн
68. 5 5 3 Іб 4 50 300 3,5 3 0,5 Люмн
69. 5 7 2.8 ІІа 5 60 250 20 4 0,7 Люмн
70. 5 8 3 Іа 5 80 300 25 4 1,6 Люмн
106. 4 8 2.8 Іа 8 70 350 20 5 0,85 Люмн
107. 8 10 3 Іб 7 50 230 20 3 1,1 Люмн
108. 10 10 4 Іб 6 60 250 8 6 1,2 Розж
109. 9 9 3.8 Іб 11 40 220 15 10 1,5 Люмн
110. 8 8 3.6 Іа 8 80 350 8 10 1.8 Люмн
116. 10 9.5 4.0 ІІа 9 70 230 5 9 1.6 Люмн
117. 9 9 3.7 ІІа 8 50 250 25 8 1.7 Розж
118. 8 9 3.5 Іа 8 60 300 29 8 1.6 Люмн
119. 7 11 3.8 Іб 9 70 250 30 10 1.5 Розж
211 9,9 9 3,5 ІІб 12 81 260 35 7 2,2 Люмн
 Задача 2.5
Розрахувати механічну вентиляцію за надлишком вологи і розрахувати
кратність повітрообміну, зробити висновок про можливість і необхідність
облаштування такої вентиляції
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ

зовнішнього повітря

зовнішнього повітря
Відносна вологість

Відносна вологість
Категорія робіт за
Параметри

приміщенні, 0C
приміщенні, %
працюючих, n

Температура
приміщення, м

важкістю

Кількість

повітря у

повітря у
Варіант

Температура
,%
а в H

, 0C
180 4 10 3.0 Іа 8 75 60 25 10
181 5 8 3.5 Іб 10 70 50 25 15
182. 6 10 3.5 ІІа 6 68 50 30 15
183. 7 20 2.6 ІІб 7 69 50 35 20
184 8 20 3.6 ІІІ 8 80 65 20 5
185 9 9 3.7 Іа 9 85 62 25 10
186 10 10 4.2 Іб 7 76 55 20 0
46. 10 9.5 4.0 ІІа 8 76 52 35 15
47. 9 9 3.7 ІІа 9 75 62 25 5
48. 8 9 3.5 Іа 6 75 55 20 10
49. 7 11 3.8 Іб 9 75 60 20 5
86. 6 10 3.5 ІІа 6 69 55 25 10
87. 5 9 3.5 ІІа 8 88 62 30 15
88. 4 6.5 3.2 ІІб 9 70 55 20 10
89. 3 9.4 3.6 ІІІ 7 77 55 25 10
90. 4 6 2.7 Іа 7 76 62 25 5
120. 5 5 3 Іб 5 71 55 25 0
121. 6 7 2.8 ІІа 8 84 65 30 10
122. 10 7 4.5 ІІІ 8 75 60 20 10
123. 9 9 3.9 ІІа 9 67 55 25 5
146. 8 7 3.3 ІІб 5 85 62 30 5
147. 7 7 3.2 Іб 4 72 55 20 10
148. 6 10 3.7 Іб 3 72 55 25 5
149. 7 9 3.9 ІІа 9 70 55 25 15
150. 6 9 3.7 ІІа 9 75 65 25 5
194. 4 6.5 2.7 Іа 7 77 62 25 15
209 8 8,8 3,4 Іа 10 79 63 30 10
210 9,9 9 3,5 ІІб 12 81 60 35 25
 Розрахувати механічну вентиляцію за надлишком вологи і розрахувати
кратність повітрообміну, зробити висновок про можливість і необхідність
облаштування такої вентиляції

Категорія робіт

приміщенні, 0C
приміщенні, %
працюючих, n

Температура

Температура
зовнішнього

зовнішнього
за важкістю

повітря , 0C
повітря , %
Параметри

Кількість

вологість

вологість
повітря у

повітря у
Відносна

Відносна
Варіант

приміщення, м

а в H
71. 5 11 3.4 Іб 8 68 50 25 10
72. 4 9 3.6 ІІа 7 70 50 25 5
73. 3 7 3.7 Іб 6 65 50 25 10
74. 4 6.5 3.4 ІІІ 5 68 50 20 15
75. 5 5 3.1 ІІа 4 80 65 30 20
76. 6 5 2.9 Іб 3 70 55 20 15
77. 7 8 3.3 ІІІ 6 75 60 20 10
78. 8 9 3.6 ІІа 7 67 55 25 5
79. 9 11 3.8 ІІб 8 85 62 30 25
91. 10 10 3.7 Іб 7 72 55 20 0
92. 10 7 3.9 ІІа 7 70 55 20 0
93. 9 8 3.9 ІІб 8 80 60 25 10
94. 8 5.5 4.1 ІІа 5 67 55 25 5
95. 7 8.5 3.3 ІІб 7 85 62 25 5
96. 6 10 3.0 Іб 9 82 63 30 5
97. 5 8 3.5 Іа 7 78 56 35 10
98. 5 10 3.5 ІІа 6 75 57 30 10
99. 6 20 2.6 ІІб 15 71 60 30 15
100. 7 20 3.0 Іб 18 68 54 25 0
161. 5 9 2.7 Іб 6 65 51 25 10
162. 5 10 3.2 Іб 6 81 65 35 15
163. 4 9.5 3.0 ІІа 5 80 62 35 0
164. 8 9 3.2 Іа 10 79 61 30 20
165. 5 9 3.2 Іа 9 77 55 25 10
166. 5 11 2.8 Іб 6 76 52 30 5
167. 5 10 3 Іа 8 70 50 25 5
168. 5 9 3.5 ІІа 7 69 57 20 -5
169. 10 6.5 3.2 Іб 10 67 52 20 -5
170. 5 9.4 2.6 Іб 7 66 52 25 -5
195. 5.5 9.4 2.6 Іб 6 76 52 25 10
Кратність повітрообміну К=L/V, год-1, де L – к-сть припливного
повітря. м3/год; V- об’єм приміщення, м3
 Приклад розрахунку систем вентиляції
Завдання 1 Завдання 2

Кількість речовини,
Параметри

Відносна вологість

Відносна вологість
Категорія робіт

приміщенні, 0C
приміщенні, %
працюючих, n

Температура
приміщення,

зовнішнього
повітря , %
Речовина

Кількість

повітря у

повітря у
м

г/год
працюючих
Кількість
а в h

6 10 3.0 Аміак - 16,5 Іб 8 75 60 25

Завдання 3 Завдання 4
Надлишкове тепло обл.,

Потужність освітлення,

Потужність освітлення,
системного блоку, Вт
Тип ламп освітлення

Тип ламп освітлення

Загальна потужність

Загальна потужність
К-сть працівників
Площа вікон, м2

монітора, Вт
К-сть ПК
ккал/год

кВт

Вт
7000 7 4 0,4 розж 9 40 200 1056 ЛД-40

1. Розрахунок вентиляції за газовиділенням

L  q C1  C2 , де
L - кількість припливного повітря, яке необхідно ввести для зменшення вмісту газу в
приміщенні, м3/год
q - кількість газу, який виділяється ., мг/год, q=1500 мг/год
С1 і С2 – гранично-допустима та фактична концентрації мг/м3,
ГДК(Аміак)=20 мг/м3) , можна прийняти С2= 0,3 С1;
Таким чином, L  16500 20  0,3  20  1178,57 м3/год
Тоді кратність повітрообміну в приміщенні становить:
L 1178,57 -1
K   6,5 год
V 6  10  3
Отже, згідно розрахунку в даному приміщенні необхідно встановити штучну
вентиляцію продуктивністю 1178,58 м3/год.

2.Розрахунок повітрообміну за вологовиділенням

m
L , м3/год
 * (d вн  d зов )

m – сумарна кількість водяних парів, яка потрапляє в приміщення, г/год.

 - густина повітря при температурі приміщення, (табл.), кг/м3; =1,162кг/м3
dвн –вміст вологи у приміщенні при заданій температурі (абсолютна вологість);
dзов - вміст вологи у зовнішньому повітрі (абсолютна вологість);
d=dмакс*/100,
де d – абсолютна вологість,
dмакс вн=19,5 г/кг
dмакс зовн =10,5 г/кг
 - відносна вологість повітря,
вн=75% зовн=60%
dмакс – максимальний вміст вологи у повітрі, (табл).
Кількість вологи, яка виділяється від перебування n людей у приміщенні:
m = n*W=8*115=920 г/год

n – кількість працюючих; n=8

W – кількість вологи, яку виділяє організм людини протягом години ( табл).
W=115 г/год.

d вн=19,5*75/100=14,63 г/кг
d зовн =10,5*60/100=6,30 г/кг
920 3
L  95.1 м /год
1.162  14.63  6.3
L 95.1 -1
K   0,53 год
V 180
Отже, згідно проведених розрахунків в даному приміщенні достатньо природної
вентиляції, оскільки кратність повітрообміну дуже мала.

3.Розрахунок штучної вентиляціі за надлишковим теплом

L=Qнадл. / [c*ρ*(tвн – tзовн )], де
L- кількість припливного повітря, яке необхідно ввести в приміщення для
поглинання надлишкового тепла (м3/год);
tвн і tзовн – температура внутрішнього і зовнішнього (припливного) повітря оС;
ρ – густина зовнішнього повітря кг/м3; ρ=1,202 кг/м3;
с – теплоємність повітря; с=1 кДж/ (кг* 0С)=0,239ккал/кг*оС
Qнадл – надлишкове тепло, що визначається за формулою:
Qнадл=Qнадх-Qвідх , де
Qнадх= Q1+Q2+Q3+Q4+Qn , де
Q1 – надходження тепла від компютерної техніки, ккал/год;
1. Надлишкове тепло обладнання., ккал/годQ1 (ккал/год):
 Q1= 7000 (ккал/год)
2. Визначаємо надходження тепла від світильника Q2 (ккал/год) (світильник з
однією лампою розжарювання- 80 Вт) :
Q2=860*K*N2, де
n – кількість світильників;
К- коефіцієнт втрат ( для ламп розжарювання К=0,95);
N2 – споживана потужність світильників, кВт;
Q2=860*0,4* 0,95= 326,8 (ккал/год)
3. Визначаємо надходження тепла від однієї людини:
Q3=860*n*qлюд , де
n – кількість працюючих;
qлюд – надходження тепла від однієї людини
Q3=860*4*0,145=498,8 (ккал/год)
4. Визначаємо надходження тепла від сонячної радіації через вікно:
Q4=s*k*qскл , де
s – площа вікон, м2
k – коефіцієнт, який враховує матеріал віконного переплетення (k=0,9 вікна
подвійні)
qскл – надходження тепла через 1м2 при орієнтації на південний захід=100
ккал/(м2*год)
Q4=7*0,9*100 = 630 (ккал/год)
5. Визначаємо надходження тепла в приміщенні:
Qнадх= Q1+Q2+Q3+Q4=7000 + 326,8 + 498,8 +630 = 8455,6 (ккал/год)
6. Визначаємо втрати тепла з приміщення через стіни, двері, ккал/год
Qвідх =λ*S*(tвн-tзовн)/ δ, де
λ – теплопровідність стін (для будівель з силікатної цегли λ = 0.75
ккал/(год*град*м);
S – площа стін, м2; S=6*10+2*3*(6+10)=156
δ – товщина стін, м (δ= 0.5 м для будівель 1-ї групи);
Qвідх=0,75* 156*(25-15)/0,6= 1950 (ккал/год),
7. Визначаємо надлишкове тепло, яке надходить в приміщення (ккал/год):
Qнадл=Qнадх-Qвідх
Qнадл= 8455,6 – 1950 = 6505,6 (ккал/год)
8. Розрахунок повітрообміну за надлишковим теплом, м3/год
LI= Qнадл. / [c*ρ*(tвн – tзовн )]= 6505,6/[0,239*1,202*(25-15)]= 2265 (м3/год).
K= L/Vоб.прим.= 2265/180 = 12,58 год-1
 Отже, згідно розрахунку в даному приміщенні неможливо встановити штучну
вентиляцію такої продуктивності, тому необхідно використовувати його з іншою
метою.

4.Розрахуємо штучну вентиляцію за надлишковим теплом для приміщення з

ПК з метою перевірки її необхідності в даному приміщенні.
L=Qнадл. / [c*ρ*(tвн – tзовн )], де
L- кількість припливного повітря, яке необхідно ввести в приміщення для
поглинання надлишкового тепла (м3/год);
tвн і tзовн – температура внутрішнього і зовнішнього (припливного) повітря оС;
ρ – густина зовнішнього повітря кг/м3; ρ=1,223 кг/м3;
с – теплоємність повітря; с=1 кДж/ (кг* 0С)=0,239ккал/кг*оС
Qнадл – надлишкове тепло, що визначається за формулою:
Qнадл=Qнадх-Qвідх , де
Qнадх= Q1+Q2+Q3+Q4+Qn , де
Q1 – надходження тепла від компютерної техніки, ккал/год;
1. Визначаємо надходження тепла від комп”ютерної техніки Q1 (ккал/год):
Qсист.блоку=860*К*N1*n
К- коефіцієнт втрат, для системного блоку- 0.25-0.3;
N1 – потужність комп’ютерної техніки;
n – кількість комп’ютерної техніки;
Q1= Qсист.блоку+ Qвідеомон = 860*0,25 *0,2*9 + 860*0,3 *0,04*9 = 479,88
(ккал/год)
2. Визначаємо надходження тепла від світильника Q2 (ккал/год) :
Q2=860*N2*nл*K, де
nл – кількість ламп;
К- коефіцієнт втрат ( для люмінесцентних ламп К=0.6);
N2 – споживана потужність 1 лампи, кВт;
nл=1056/40 = 26.4; nл =28 ламп
Q2=860*28*40*10-3* 0,6= 577,92 (ккал/год)
3. Визначаємо надходження тепла від однієї людини:
Q3=860*n*qлюд , де
n – кількість працюючих;
qлюд – надходження тепла від однієї людини
Q3=860*9*0,151 = 1168,74 (ккал/год)
4. Визначаємо надходження тепла від сонячної радіації через вікно:
Q4=630 (ккал/год)
5. Визначаємо надходження тепла в приміщенні:
 Qнадх= Q1+Q2+Q3+Q4= 479,88 + 577,92 + 1168,74 + 630 = 2856,54 (ккал/год)
6. Визначаємо втрати тепла з приміщення через стіни, двері, ккал/год
Qвідх= 1950 (ккал/год),
7. Визначаємо надлишкове тепло, яке надходить в приміщення (ккал/год):
Qнадл=Qнадх-Qвідх
Qнадл= 2856,54 – 1950 = 906,54 (ккал/год)
8. Розрахунок повітрообміну за надлишковим теплом, м3/год
LI= Qнадл. / [c*ρ*(tвн – tзовн )]= 906,54/[0,239*1,202*(20-10)]=315,56 (м3/год).
K= L/Vоб.прим.= 315,56/180 = 1.75 год-1
Отже, згідно розрахунку в даному приміщенні необхідно штучну вентиляцію
продуктивністю 315,56 м3/год. Однак, оскільки К < 3, то встановлення штучної
вентиляції недоцільне.
 Перелік літератури

1. ГН 3.3.5-8-6.6.1 2002 р. Гігієнічна класифікація праці

2. ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів
будівництва".
3. ДБН В.2.2.-18:2007 "Заклади соціального захисту населення"
4. ДБН В.2.2-28-2010 "Будинки адміністративного та побутового
призначення".
5. ДБН В.2.2-3-97 "Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів"
6. ДБН В.2.2-4-97 "Будинки і споруди. Будинки та споруди дитячих дошкільних
закладів"
7. ДБН В.2.2-9-99 "Громадські будівлі і споруди"
8. ДБН В.2.5-13-98"Пожежна автоматика будинків і споруд".
9. ДБН В.2.5-28:2018 "Природне та штучне освітлення"
10. ДБН В.2.5-56-2010 "Системи протипожежного захисту"
11. ДБН В.2.5-97:2013 " Опалення, вентиляція та кондиціонування "
12. ДСН 3.3.6.042–99 "Державні санітарні норми мікроклімату виробничих
приміщень"
 Міністерство освіти та науки України
Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра цивільної безпеки

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
З ДИСЦИПЛІНИ
«ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»
ВАРІАНТ- ___

Виконав(ла) студент(ка) гр. МВ-2__(ІГСН)

(ПІБ)

Перевірила: доц..Почапська І.Я.

Львів-2020