1

Лекція 2. Технології міжнародної інформації

ПЛАН
1. Поняття технології міжнародної інформації.
2. Трансформація ролі ЗМІ в міжнародних відносинах.
3. Інтернет як фактор міжнародних відносин, технології передачі
міжнародної інформації через Інтернет.
4. Технології трансляції новин у міжнародних відносинах.
5. Технології проведення оглядів міжнародних аналітичних агенств.

ЛІТЕРАТУРА
1. Кудрявцева С. П. Міжнародна інформація [Текст] : навч. посіб. / C.
П. Кудрявцева, В. В Колос. - К.: Вид. дім «Слово», 2005. - 400 с.
2. Макаренко С. А. Міжнародні інформаційні відносини [Текст] / С. А.
Макаренко. - К.: Наша культура і наука, 2002. - 452 с.
3. Міжнародна інформація: навч. посіб. [Текст] / М. П. Требін, І. О.
Поліщук, Н. П. Осипова та ін.; за ред. М. П. Требіна . – Х: Право, 2014. – 336 с.
4. Митко А. М. Інформаційно-аналітична діяльність у міжнародних
відносинах: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. [Текст] /А. М. Митко. –
Луцьк: «Терен», 2012- 262 с.
5. Митко А. М. Політична аналітика: навчальний посібник [Текст]/ А.
М. Митко. Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2015. - 220 с.
 2
1.Технологія (від грецького techne – мистецтво, майстерність,
уміння), сукупність методів, способів і прийомів одержання, обробки
або переробки сировини й напівфабрикатів з метою отримання
готової продукції; наукова дисципліна, що вивчає механічні, фізичні,
хімічні й інші зв'язки й закономірності, що діють у технологічних
процесах. Іноді технологією називають також самі заходи щодо
видобутку, обробки, транспортування, зберігання, контролю, що є
частиною загального виробничого процесу.
Сучасні інтерпретації поняття «технологія» с такими:
1) сукупність знань, відомостей про послідовність окремих
виробничих операцій у процесі певного виробництва;
2) сукупність способів обробки чи переробки матеріалів,
виготовлення виробів, проведення виробничих операцій;
3) наука про переробку та обробку матеріалів, способи
виготовлення продукції та сукупність прийомів, які застосовуються у
різних видах діяльності;
4) будь-який засіб перетворення вихідних матеріалів
(громадська думка, інформація, фізичні матеріали) для отримання
бажаної продукції чи послуг;
5) сукупність прийомів, які використовуються у певній
справі.
У сучасній науці під технологією розуміється система чітко
скоординованих елементів: цілі — процедури (правила) — засоби —
операції (дії) мотиви (стимул-реакції); система знань про способи,
засоби, методи, форми діяльності людини і механізми їх практичного
використання в побуті, виробництві, управлінні тощо.
Технології міжнародної інформації становлять інтелектуально
спроектовані комплексні алгоритми інформаційних дій (певних
заходів, акцій, кампаній), які спрямовані на системне забезпечення
розвитку міжнародних відносин за умов становлення інформаційного
суспільства.
 3
Крім тою, технології міжнародної інформації — це система знань
про способи, засоби, методи, форми діяльності та сукупність
прийомів, які використовуються людиною у міжнародних відносинах
для забезпечення їх ефективного управління тощо. Ці технології
спрямовані на вдосконалення відносин між різними народами у галузі
обміну інформацією як стратегічним ресурсом, який визначає
основний вектор розвитку сучасного суспільства. У цьому розділі
навчального посібника розглянемо основні технології міжнародної
інформації у контексті сучасного соціального розвитку.
2.Загальною тенденцією сучасного суспільного розвитку є
панування та різке збільшення частки інформації, що отримується
завдяки ЗМІ, а не з безпосереднього досвіду індивіду та між
особистого спілкування;
- освітня функція – повідомлення інформації, що доповнює
знання про політику й політичний процес, яку отримують громадяни
в освітніх установах різного рівня;
- політичної соціалізації – засвоєння політичних норм, цінностей
та зразків поведінки, сумісних із нормальним функціонуванням
політичної системи;
- критики та контролю – формування думок та поглядів на те, що
відбувається в політичній галузі. Критика та контроль сприяють
також артикуляції різних суспільних інтересів, мобілізації на
політичну участь.
Український дослідник В. Пантелєєв виокремлює чотири етапи в
еволюції ЗМІ:
Перший - епоха газет. Влада активно використовує ЗМІ для
цілеспрямованого впливу на своїх громадян. Незважаючи на те, що
об'єктна сфера інформаційного впливу обмежена писемними людьми,
виникає феномен громадської думки, яка формується владою за
допомогою газетних повідомлень.
 4
Другий етап - радіоепоха (газети + радіо). Ефективність
інформаційного впливу (ІВ) вийшла на якісно новий рівень завдяки:
а) розширенню кола об'єктів за рахунок нижчих класів; б) можливості
одночасного впливу на велику кількість об'єктів; в) переведення ІВ з
інформаційного до інформаційно-розважального сектору.
Третій - Телеепоха (газети + радіо + телебачення). Можливість
синхронного впливувідразу на два органи почуттів: зорового та
слухового мало потужний синергетичний ефект. Зображення
використовується для фіксації уваги, формування довіри до джерела
інформації та введення об'єкта у необхідний психологічний стан,
звуковий сигнал – для впровадження у свідомість та підсвідомість
необхідної інформації. Методи ІВ досягають максимуму
ефективності та набувають тотального характеру. Газети борються за
виживання намагаючись розширити свою присутність в секторі
розваг. Ера телебачення прак-тично співпадає у часі з періодом
холодної війни та закінчується апогеєм ЗМІ - виникненням феномену
«мейнстрім медіа» що з економічної точки зору означає монопо-
лізацію та концентрацію ЗМІ, а з соціальної - глобальну
інформаційну ізоляцію.
І останній, четвертий етап - епоха глобалізації (газети + радіо +
телебачення + Інтернет). Будь-який користувач отримав можливість
як отримувати альтернативну інформацію, так і розміщувати її в
Інтернеті. Таким чином підривається монополія мейнстрім медіа на
інтерпретацію подій і вже неможливо організовувати блокування
певної інформації.
Необхідно зауважити, що кожна держава у своїй
зовнішньополітичній діяльності прагне досягти трьох основних цілей
– репрезентація себе у необхідному світлі, встановлення свого впливу
над якимись процесами чи суб’єктами міжнародних відносин і
забезпечення гарантій стабільного і безпечного власного існування та
розвитку.
 5
З-поміж різноманітних шляхів досягнення цього,
найоптимальнішим є саме інформаційний: інформація – ресурс
нематеріальний, а завдяки розгалуженій і все більше глобалізованій
мережі ЗМІ ще й широкопроникний і всеохоплюючий, що дозволяє
здійснювати різнорівневий вплив за різноманітними формами і
каналами, але з єдиним смисловим навантаженням. Але найголовніше
– здійснювати вплив опосередковано і ненав’язливо. Саме тому зараз
поле боїв та відстоювання власних інтересів перемістилося у
інформаційний простір і як показує досвід – дає досить плідні і
цілком матеріальні результати.
По-перше, технологічна революція в інформаційних ЗМІ
створила дійсно глобальну аудиторію. Завдяки супутниковому
телебаченню і прямим теле-трансляціям, глядачі у різних куточках
світу відчули себе причетними до подій, які відбуваються за тисячі
кіло- метрів від них. До того ж міжнародна тематика стала
комерційно вигідною, оскільки внаслідок глобалізаційних процесів
регіони світу стали тісно повʼязаними в економічно-фінансовій
площині.
По-друге, ЗМІ презентують і ставлять на порядок денний
громадського обговорення глобальні проблеми, такі як охорона
навколишнього середовища, заборона зброї масового знищення,
СНІД, біженці, наркобізнес. Зауважимо, що кількість цих проблем
постійно зростає, і сьогодні ми можемо із повним правом доповнити
цей список новими глобальними проблемами: права людини, етнічні
збройні конфлікти і горезвісні «етнічні чистки». Починаючи з 2008 р.
до них додалася проблема подолання соціально-політичних наслідків
світової економічної кризи 2008-2009 рр., що призвела до різкого
зниження добробуту значної кількості громадян по всьому світу і
навіть у країнах так званого «золотого мільярду».
По-третє, ЗМІ є ексклюзивним джерелом і миттєвим передавачем
інформації. Зрозуміло, що жодне зовнішньополітичне відомство не
 6
може дозволити собі утримувати матеріально-технічну інформаційну
базу, якою сьогодні володіють більш-менш поважні теле- і радіо-
корпорації. Це призвело до того, що уряди стали залежними від ЗМІ
споживачами інформації, покладаючись на її достовірність та
компетентність і добросовісність працівників ЗМІ. Інша річ, що такі
очікування не завжди справджуються. Великий резонанс викликали
скандали навіть в провідних американських виданнях, коли
журналісти свідомо фабрикували свої репортажі про актуальні
політичні і міжнародні події Прямі телевізійні трансляції операції
«Буря в пустелі», збройних заворушень у Москві 1993-го, війна
НАТО проти Югославії, американсько-британська військова кампанія
в Іраку, і, нарешті, та «п’ятиденна війна» Росії проти Грузії
змушували уряди різних краї стежити за цими подіями через
телепередачі.
По-четверте, ЗМІ визначають порядок денний для обговорення і
прийняття рішень урядом у сфері зовнішньої політики.
По-пʼяте, мас-медіа служать сигнальною системою, якою
користується уряд для поінформування про свої дії уряду іншої
держави. Звернення американського президента під традиційною
назвою «Про становище в країні» вже тривалий час сфокусовані не
стільки на власних американських проблемах, скільки на поясненні
цілей і оголошенні дій США на міжнародній арені.
По-шосте, національні ЗМІ можуть бути використані іноземним
урядами для впливу на зовнішній курс країни .
Мережеві засоби масової інформації мають деякі особливості в
порівнянні з традиційними ЗМІ. По-перше, вони доставляють контент
окремим групам аудиторії. По-друге, значну частину їхньої аудиторії
становить молодь. По-третє, інтерактивність мережевих ЗМІ дозволяє
журналістам спілкуватися з аудиторією, користувачам - між собою, а
аудиторії впливати на контент, брати участь у соціальному контролі
за ЗМІ. Інтернет-ЗМІ відрізняються від звичайних засобів масової
 7
інформації тим, що там можна публікувати новини не тільки дешево
й оперативно, а ще й анонімно, що також дуже важливо.
Дисфункціональність взаємин оф- і онлайнових ЗМІ
проявляється в тому, що з'являється можливість легалізації
дезінформації й компромату. Відомо, що деякі Інтернет-ЗМІ, які
спеціалізуються на поширенні чуток, компромату, пліток,
використовують унікальну в порівнянні з традиційними ЗМІ
можливість - вони можуть опублікувати будь-яку інформацію, не
перевіряючи її і не вказуючи джерело. А офлайновий ЗМІ. що
претендує на респектабельність, не буде розміщувати на шпальтах
або в ефірі неперевірений факт, однак може дозволити собі поширити
його з посиланням на Інтернет-джерело.
Сучасний термін «маніпуляція» має коріння в складній
багатозначній, багатофункціональній категорії, яка має походження з
латинської мови, «maniрulus»: manus – «рука» («maniрulus» –
«жменя», від «manus») і «рle» – «наповнювати». В умовах розвитку
інформаційного суспільства сутність маніпуляції вже розглядається
як важлива складова соціальної кібернетики та політології, коли
маніпуляції з людьми відбуваються із застосуванням технічних та
технологічних засобів масової інформації.
Маніпулювання ґрунтується на брехні й обмані. Причому, в
основі цієї брехні лежать корисливі інтереси. Маніпулятивна
діяльність перетворює вибір громадян із вільного свідомого рішення
у формальний акт, заздалегідь запрограмований спеціалістами по
формуванню громадської думки. Поширення маніпулювання
пов'язане і з тим, що воно має ряд переваг порівняно з силовими й
економічними методами панування: по-перше, воно здійснюється
непомітно для тих, ким маніпулюють; по-друге, воно не несе за
собою прямих жертв і крові; і, по-третє, маніпулювання не вимагає
великих матеріальних затрат, які необхідні для підкупу або
заспокоєння численних політичних противників.
 8
Найважливіша роль у процесі маніпулювання громадською
думкою належить ЗМІ й особливо телебаченню.
Особливого значення у поширенні маніпуляційних концептів
набуває Інтернет
3.Нові інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та Інтернет є
одними з найбільш важливих факторів, що визначають формування
суспільства XXI століття. їхній стрімкий розвиток і поширення
набули сьогодні характеру глобальної інформаційної революції, що
впливає на політику, економіку, управління, культуру й інші сфери
життєдіяльності суспільства. Результатом цієї революції є
становлення суспільства нового типу, в якому інформація й знання
стають головним ресурсом подальшого розвитку.
Телекомунікації за допомогою Інтернету відкривають для
суспільних і гуманітарних наук принципово новий сегмент соціальної
реальності.
Мережа Інтернет стала важливим досягненням, яке дійсно
поклало початок ери глобалізації та дозволило окремим індивідам,
суспільствам та державам всієї планети вільно здійснювати
комунікативну функцію. Вона дозволила здійснювати якісно нові
функції у забезпеченні корпоративної та особистої комунікації:
миттєво вступати в контакт з людиною, яка знаходиться в будь-якій
точці земної кулі, проводити електронні конференції в режимі
реального часу та мультимедійному режимі, отримувати доступ до
безмежного обсягу інформації, набувати освіту, здійснювати бізнес,
проводити рекламні компанії, підвищувати рівень комфорту
людського існування, підвищувати ефективність взаємодії громадян
та влади, оперативного реагувати на зміни ситуації в різних регіонах
країни та світу, організовувати ЗМІ у режимі реального часу та багато
іншого.
Інтернет-технології не лише якісно змінюють сформовані
уявлення і стереотипи, а й впливають на форми поведінки й моделі
 9
взаємовідносин держав, міжнародних інституцій і недержавних
акторів міжнародних відносин, що сприяє формуванню нових каналів
зовнішньополітичної комунікації, які впливають на систему
міжнародних відносини та змінюють традиційні інструменти
політичної взаємодії. Актуальність подальших досліджень повʼязана з
потребою вивчення системи функціонування інтернету в
зовнішньополітичному просторі та осмислення тенденцій розвитку
глобальної мережі в цілому, тому що задля здійснення успішної
зовнішньополітичної діяльності Україна повинна змінювати форму й
інтенсивність комунікацій, серед яких важливе місце займає інтернет,
що дозволяє миттєво передавати та отримувати необхідні дані. Також
розширення інформаційних контактів недержавних акторів
міжнародних відносин як із національними політичними
інституціями, так і з представниками політичної, економічної або
культурної еліти інших країн світу вимагає додаткового наукового
обґрунтування особливостей здійснення успішного віртуального
спілкування, вивчення характеристик політичної інтернет-аудиторії
та створення стратегії зовнішньополітичної поведінки України в
інтернеті на глобальному, регіональному та національному рівнях.
4. Важливе місце в мережі глобальних комунікацій займає
система міжнародних новин. Однією з найбільш дієвих
інформаційних технологій є технологія апеляції новин у міжнародних
відносинах. Ефективність цієї технології визначаються тим, що
новини поширюються швидко, за короткий час стаючи надбанням
всієї медіа-спільноти. Разом з тим важливо, у якій газеті, на якому
каналі інформація з’явилася спочатку. Конкретні медіа мають певну
репутацію, аудиторію, наближеність до тих чи інших політичних або
ділових кіл, інші індивідуальні характеристики, за якими можна
судити про джерело повідомлення, причини і мету його
опублікування, інтереси сторін, учасників подій тощо
 10
Головним жанром міжнародної інформації є новими, основним
вмістом яких виступають факти, і головна інформаційна подія дня —
випуск новин на центральному телеканалі. Короткі повідомлення,
побудовані за схемою «хто, що, коли, де, чому, як і навіщо»,
становлять основу актуального суспільно-політичного поля. Вони
малюють щоденний ескіз картини світу, який згодом доповнюється
деталями, фарбами, аби потім знову змінитися. Новини пропонують
інформацію для міркування, прийняття рішень, заповнюють місце в
інформаційній площині. В ідеалі новини мають бути нейтральними -
очищеними від оцінювання, думок, тлумачень та інтерпретацій, що
не заважає їм бузи одним із основних інструментів йолі зичного
управління з тієї причини, що від змісту стрічки новин залежить
уявлення сучасної людини про світ.
Набір новин («порядок денний») стрічки міжнародних новин є
сам но собі інструментом маніпулювання громадською думкою. Ця
маніпуляція розпочинається до того, як буде розкрита газета чи
включений телевізор. Перш ніж читач чи глядач потрапить під вплив
образів, сенсів, метафор, настанов, медіа самі вирішують за нього, що
він дізнається, а про що йому знати «не треба». «Існує тільки те, про
що написано в газеті чи сказано по радіо і на телебаченні», і тому всі
події, про які не згадали у новинах, фактично для мільйонів
споживачів інформації не відбулися. Набір новин формує картину
світу. Складання стрічки новин є одним з найбільш ефективних
методів управління інформацією з тієї причини, що пропонує
заздалегідь обмежений вибір з певних подій, фактів, оцінок і думок,
які пройшли попередній відбір. Думки аудиторії можуть розділитися,
сторони можуть займати протилежні позиції, але лише в рамках,
заданих порядком денним.
Закономірним продовженням і розвитком жанру новин є
політичний коментар, який вже явно і неприховано виражає
суб’єктивний погляд на події, що поєднує тенденційний підбір фактів
 11
з їх творчої інтерпретацією з метою переконання аудиторії,
маніпулювання її думкою за діями. Політичний коментар породив
особливу професійну категорію у світі медіа політичних аналітиків,
які своїми коментарями спрямовують громадську думку в
необхідному напрямі. Популярнішим різновидом жанру коментарів
стали політичні шоу, основне призначення яких полягає саме у
поясненні, інтерпретації, переказі змісту новин у потрібному
контексті та в інтересах замовника, більшість політичних телешоу є
псевдоаналітичними, по суті пропагандистськими програмами. Вони
не інформують, а переконують, не залишають можливості для
інтелектуального маневру і незалежного рішення, але пропонують
відповіді на складні питання буття в готовому, спрощеному вигляді.
Одним з ключових факторів, що вплинули на створення сучасної
системи міжнародних новин, став технологічний прогрес
(удосконалення засобів зв’язку, розповсюдження персональних
комп’ютерів та Інтернету, супутниковий звʼязок), а також економічна
глобальні лідери глобального мовлення теленовин – американська
телекомпанія CNN і британська ВВС World. Їх головними
конкурентами виступають великі регіональні мережі новин:
Euronews, Sky News, Deutsche Welle, Eurosport-news в Європі, Al-
Jazeera, Al-Arabiya, ANN в арабських державах та інш. Росія також
прагне до створення власних глобальних телеканалів. Вже майже по
всьому світу здійснюється трансляція міжнародної версії телеканалу
«Росія», «РТР-Планета», ЗАО «Первый канал. Всемирная сеть».
Звичайно поки що російські міжнародні інформаційні канали
неможливо порівнювати за ступенем впливу із західними, але з часом
вони стають все більш конкурентоспроможними. Як було вже
зазначено вище, особливо це стосується терен колишнього
Радянського Союзу.
У діяльності телебачення велика увага приділяється ролі новин
як одного із фундаторів громадської думки. Значна частина населення
 12
не читає газет, тому телевізійні новини є головним джерелом
інформації про те, що відбувається в країні та світові.
Телевізійні новини, а провідних телеканалів, завжди перебувають
у центрі уваги громадськості і політикуму. Новинні програми –
своєрідний інформаційний епіцентр телебачення. Їхнє виробництво
постійно вдосконалюється, мета новинного процесу – здобути
високого рейтингу, тобто залучення якомога ширшої аудиторії.
Вплив новин існує не лише на суспільну думку, а на
теледипломатію. Широковідомий «ефект CNN» – це теорія в
політичній науці, яка припускає, що розвиток популярного 24-
годинного міжнародного каналу телевізійних новин, відомий як Cable
News Network, або CNN, дуже вплинув на проведення зовнішньої
політики держав у пізній період холодної війни.
Новинна інформація глобальних телеканалів дозволяє навіть
включати ті чи інші питання в порядок денний багатьох політиків,
визначає пріоритет найважливіших тем. Тому в багатьох урядових і
дипломатичних установах телевізори в офісах налаштовані на CNN
чи BBCWorld.
Телебачення часто нав’язує глядачам викривлені пропорції світу:
катастрофи, вибухи, смерті і мало позитиву. Новини у багатьох
випадках не інформують, вони залякують і розважають. Прикро, що
значною мірою ця загальна тенденція відобразилася на другому за
показниками рейтингів всеукраїнському каналі «Студія 1+1». Ще у
березні 2008 нові власники даного телеканалу – компанія «СМЕ» –
оголосила про переорієнтацію «ТСН». Згідно з новими правилами,
«90 % новин, що входять до випуску, формуються за ознаками шести
«С» та одного «Г». Йдеться про Скандали, Сенсації, Страх, Секс,
Смерть, Сміх та Гроші.
Отже, новини - це головне джерело інформації про події та
явища, які відбуваються у світі. Вони впливають на свідомість
глядачів, використовуючи прийоми роботи з інформацією, формуючи
 13
тим самим громадську думку про певні події та явища. Телебачення
часто нав’язує глядачам спотворені реалії, новини в багатьох
випадках не інформують, а залякують глядачів. Тому сьогодні
актуально вивчати маніпулятивні технології, які застосовуються під
час трансляції сюжетів новин, щоб навчитися розпізнавати
неправдиву та недостовірну інформацію і бути правильно
поінформованим.
5. Міжнародне передавання технологій та обміну аналітичною ін-
формацією на сьогодні здійснюється за такими напрямами:
 формування інформаційних ресурсів спільного
користування; спільне формування і використання інформаційних
ресурсів, що віддзеркалює світовий потік інформації;
 здійснення спільних науково-технічних програм
міждержавного співробітництва;
 інформаційна підтримка міждержавного науково-
технічного співробітництва.
На сьогодні все більш дієвою стає така технологія, як проведення
оглядів різних міжнародних інформаційних агентств. Проведення цих
оглядів формує «порядок денний» майбутніх випусків новин на
телеканалах усього світу, виділяючи одні події та замовчуючи інші.
Найбільшими міжнародними інформаційними агентствами у світі є
американські CNN, Ассошіейтед Прес, німецьке Дойче Прес Агентур,
французьке Франс-Прес, англійське Рейтер.
CNN— одне з найбільших американських агентств, що
спеціалізується на поширенні міжнародних новин. Його особливістю
є діяльність у всіх регіонах світу з метою збирання інформації та її
подальшого поширення через ЗМІ. CNN — одне з чотирьох
найбільших агентств світу. На сьогодні методи його діяльності
(об’єктивна інформація та обов’язковий коментар до неї) зробили
CNN постачальником новин не тільки для широкого загалу, а й для
керівників провідних держав світу.
 14
Ассошіейтед Прес — найстаріша та найбільша агенція у світі, яка
спеціалізується на поширенні новин, аудіо, відеопродукції, фото-но-
вин і сервісних інформаційних послуг. Ассошіейтед Прес продає свої
продукти 1 5 тис. радіо- та телестанціям та всім агентствам, де є його
бюро у 1 12 країнах світу. Ассошіейтед Прес - основа всесвітньої
інформаційної системи новин. Їй належать монополія у міжнародних
інформаційних потоках і найбільша база даних, яка складається з опе-
ративних аналітичних новин, а також постійно оновлювана база про
всіх країнах світу та база цифрової фото- й відеоінформації. Ассоші-
ейтед Прес особливо спеціалізується на трансляції спортивних відео-
новин.
Дойче Прес Агентур (ДНА) — світове агентство новин, що функ-
ціонує як акціонерне товариство і спеціалізується на поширенні пере-
важно міжнародної інформації. ДПА є співзасновником концерну
«Дойчетелеком» і бере участь у поширенні інформації економічного,
рекламного та дилерського характеру.
Франс-Прес — комерційна корпорація, яка працює у 165 країнах
світу і спеціалізується на сенсаційних новинах (бути першими на
місці надзвичайних подій основне гасло корпорації). Взагалі агенція
враховує специфічні потреби своїх споживачів — готує інформацію
за запитами своїх клієнтів, поширює інформацію про фірми та
власників найбільших інформаційних концернів світу.
Рейтер — одне з найбільших інформаційних агентств, що спеці-
алізується на поширенні новин, міжнародної інформації, інформацій-
них послуг у сфері фінансів і бізнесу, інформаційних продуктів у сис-
темі on-line, систем управління інформацією, бізнес-бюлетенів, фото-
новин, проведенні валютних операцій.
Усі перелічені агентства виконують роль провідних у світі по-
стачальників новин та іншої актуальної міжнародної інформації.
 15

Заняття 7. Технології міжнародної інформації (4 години)

ПЛАН
1. Поняття технології міжнародної інформації.
2. Трансформація ролі ЗМІ в міжнародних відносинах.
3. Інтернет як фактор міжнародних відносин, технології передачі
міжнародної інформації через Інтернет.
4. Технології трансляції новин у міжнародних відносинах.
5. Технології проведення оглядів міжнародних аналітичних агенств.

РЕФЕРАТИ
1. Порівняльний аналіз новинного контенту провідних телеканалів
України за певний період (день, тиждень, місяць) ( на вибір студентів).
2. Роль соціальних медіа в сучасних міжнародних відносинах
3. Аналітичні агенства України та діяльність іноземних аналітичних
агенств в Україні: витоки, еволюція та актуальний стан (на вибір
студентів).
4. Медіа-холдинги України та іноземних держав (на вибір студентів):
природа, структура та механізми впливу.

ЛІТЕРАТУРА
1. Кудрявцева С. П. Міжнародна інформація [Текст] : навч. посіб. / C.
П. Кудрявцева, В. В Колос. - К.: Вид. дім «Слово», 2005. - 400 с.
2. Макаренко С. А. Міжнародні інформаційні відносини [Текст] / С. А.
Макаренко. - К.: Наша культура і наука, 2002. - 452 с.
3. Міжнародна інформація: навч. посіб. [Текст] / М. П. Требін, І. О.
Поліщук, Н. П. Осипова та ін.; за ред. М. П. Требіна . – Х: Право, 2014. – 336 с.
4. Митко А. М. Інформаційно-аналітична діяльність у міжнародних
відносинах: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. [Текст] /А. М. Митко. –
Луцьк: «Терен», 2012- 262 с.
 16
5. Митко А. М. Політична аналітика: навчальний посібник [Текст]/ А.
М. Митко. Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2015. - 220 с.