Варіант 1

1. Розв’язати проблему, почнімо інформувати, доводити теорему, досвід з

розробки відкликання, наполягати на своєму, необхідно залучити,
заслуговує на увагу, зробити висновок, і так далі, комісія з питань, йдеться
про недоліки у роботі, удосконалювати навички, скласти план дій,
заподіяти шкоду, протягом місяця.

2. безпосереднє - непряме, непрактичне

усне – письмове
діалогічне – монологічне
масове – малолюдне

3. Основні прояви академічної нечесності це:

Плагіат – це привласнення або відтворення чужих ідей, текстів, тверджень,
тощо без посилання на джерело.
Фабрикація – це фальсифікація результатів та іншої інформації, що
пов’язана з академічним процесом.
Списування – це використання засобів зовнішньої допомоги без
відповідного на те дозволу.

4. Ділове мовлення – це ведення дискусії з діловим стилем який

орієнтований саме для бізнесу. Цей вид мовлення може бути
використаним для установлення часу й місця зустрічі, для формулювання
конкретної мети зустрічі, обмін предметними пропозиціями і
відпрацювання рішень, тощо.

5. Існують різноманітні види прийомів які можна використати при ділових

переговорах. Серед них є ранкові, денні та вечерні прийоми. Зазвичай на
ранкових прийомах проводять час за сніданком, денні прийоми проводять
за обідом, а вечірні зазвичай тривають менше часу і проводять за келихом
напою. Всі ці прийоми можуть бути з будь якою метою що стосується
бізнесу або ділових зустрічей, і зазвичай їх організовують в залежності від
контексту зустрічі.
Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського

Культура мовлення в роботі ЗМІ

Важливість мовлення в ЗМІ ніколи не можливо переоцінити, адже завдяки
ЗМІ більшість населення отримує інформацію щодо недавніх подій у світі,
різноманітні новини, думки та висловлювання інших людей, тощо. Все це
є важливим для постановлення політичного, економічного, соціального а і
також такого складного середовища як сфера культура. Завдяки ЗМІ
можна змінити не тільки хід думок всього суспільства, а і задати настрій
населенню, змінити сприйняття тих чи інших подій, або навіть спонукати
до іншого розвитку подій через додаткову інформацію. Через потенціал та
можливості інформації яка потрапляє у ЗМІ, а також через всі наслідки які
можуть настати в залежності від того як саме і під яким видом ця
інформація потрапила у простір ЗМІ, культура мовлення у ЗМІ стала дуже
важливою частиною цієї роботи.

На жаль розвиток культури мовлення у ЗМІ України не є на належному

рівні як хотілось би. Переважно у ЗМІ України панує «жовтуха», тобто
література яка висвітлює незначні та непотрібні для суспільства події,
таких як наприклад денне життя різноманітних зірок сцени, тобто акторів
та співаків, або ж додатки до різноманітних шоу та реаліті шоу. Хоча і з
початку повномасштабного вторгнення на територію України мовлення
ЗМІ більш спрямовує увагу на важливість подання новин про війну та
конструювання суспільної думки щодо неї, до того часу цього
висвітлювання було недостатньо, адже у багатьох людей ще панували
неправильні думки щодо нашого зловмисного сусіда.

Медіа експерти, слідкуючи за подіями, що відбуваються в Україні, ще

більше наголошують на доцільності та актуальності висвітлення засобами
масової інформації культурних явищ. Незважаючи на періоди соціальної,
економічної та навіть політичної нестабільності, сегменти журналістики
повинні зберігати свою важливість у контентному наповненні, з якого
складається те чи інше видання. Саме через таке контентне наповнення
може формулюватись думка населення про ті чи інші події, про загальний
рівень нашої культури, та як саме вони сприяють різноманітні явища що
відбуваються в Україні. Без правильного контенту та також контексту, це
наражає суспільство не тільки на небезпеку дезінформації, а також
переповнення непотрібною інформацією – тобто потік новин спеціально
направлений для того, аби «замилити очі» на ту чи іншу подію.
 Через постійне втручання у культуру мовленні ЗМІ саме через таку
«жовтуху», зазвичай суспільство було погано проінформоване про будь-
які події які можна було б назвати доволі важливими. Подібні «сенсації»
які стосуються різноманітних зірок естради та плітки які супроводжують
їх життя зазвичай дуже часто потрапляли у ЗМІ – а інші, більш важливі
новини потрапляли туди по залишковому принципу. Наприклад, якщо
траплялося щось жахливе: сталася пожежа у художній галереї, вбили
відомого письменника, актора, співака, тощо – то такі новини недостатньо
висвітлювали, адже ті автори що публікували новини про такі події
зазвичай вели мовлення недостатньо добре, адже замість того щоб
проаналізувати подію та зробити деякі висновки з цього, репортаж
зазвичай вели так, аби просто розказати про подію і все.

Немає фахової спеціалізованої журналістики, яка б змогла розвивати

культуру мовлення в роботі ЗМІ, До сьогодні багато ЗМІ традиційно
відсувають культурну тематику на останню шпальту у газетах, або
роблять історію чи сюжет у новинах. Через те, що у багатьох ЗМІ
пріорітети є зазвичай висвітлити ту саму «жовтуху» про яку було
написано раніше, багато новин з культурно-мистецького життя що не
тільки можливо, а і важливо висвітити, просто залишаються
непоміченими, і багато хто з суспільства так і ніколи не дізнається нічого
про ті новини. Одною з причин чому саме таке відбувається у культурі
мовлення в роботі ЗМІ це те, що багато з цих новин є «поза трендом»
(тобто не приносять прибутку як інші історії).

Очевидно, що однією з найбільших проблем у культурі мовлення в ЗМІ є

саме те, що ця культура диктується різноманітними характеристиками які
зазвичай не мають інтересу у висвітлюванні подій які дійсно важливі.
Насамперед, найвизначнішими рисами культури мовленні у ЗМІ є
комерціалізація (тобто інтерес у історіях які заробляють найбільше
прибутку), розважальність (будь-які історії які призначені чисто для
розваги суспільства), культ гедонізму і споживання (історії які
фокусуються на споживачі), стереотипізація (подання інформації яка
базована в більшості на одних стереотипах) та спрощення (подання
неповної інформації яка бракує контексту). Саме ці характеристики
зазвичай і заважають розвитку культури мовлення у ЗМІ.
 Але ситуація змінилась завдяки Євромайдану та старту АТО – адже це
підштовхнуло багато ЗМІ повернутися до історій та репортажів які
важливі для культури мовлення та суспільства. Такі події не лише
реактивізували засадничу роль культури, а і змусили багатьох людей
почати дивитися за такими новинами, активно шукати їх у ЗМІ (що
значить що такі історії стають популярними), а також активізували
просування ідей та ідентичності які важливі для нації і її подальшого
існування. Завдяки цим подіям, багато з журналістів почали більш свідомо
підходити до їх культури мовлення в ЗМІ,

Слід зазначити що через розвиток технологій у сучасних часах, все більше

людей використовують електронні технології задля отримання
різноманітних новин, коментарів, історій, тощо. Зазвичай газети роблять
більш детальний аналіз якоїсь новини, адже печать та публікація газет
займає більше часу аніж написання блогу або публікація новин онлайн – а
інтернет видання навпаки роблять більший фокус саме на швидшу подачу
новин, швидшу обробку історій та їх публікацію. Такий метод культури
мовлення фокусується на швидкому споживані інформації, і саме через
таке швидке споживання інформації робить можливим «спалах» якоїсь
інформації, що може призвести до міні-сенсації: такі міні-сенсації можуть
бути як і шкідливими (тобто відволікати увагу суспільства від важливих
новин), так і корисними (акцентувати увагу на важливій події, яка
зазвичай не отримала б багато уваги).

У підсумку, висвітлення культурної тематики органічно пов’язане з

культурно-історичним процесом, і саме таке висвітлення дозволяє
розвиток культури мовлення у ЗМІ. Хоч і українське ЗМІ ще повинно
зробити багато роботи для розвитку їх мовлення (і також пріорітетів), на
сьогоднішній день є декілька перспективних напрямків для розвитку цієї
культури (насамперед через важливі події для країни, такі як Євромайдан,
АТО та повномасштабне вторгнення), і саме ці події змогли дати
необхідний поштовх для розвитку культури мовлення в ЗМІ.
 Посилання:

1. Культура мови журналіста, Марія Яцимірська:

https://journ.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/11/Posibnyk_pdf.pdf

2. Тема культури в українських ЗМІ: Основні тенденції подання. Гарматій

Ольга, Кісіль Соломія:
https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2019/apr/16158/
harmatij.pdf