Вступ З другої половини ХХ століття вагому роль у життєдіяльності людей почала відігравати так звана

«масова культура», яка проникла в усі пори спочатку західних суспільств, а потім поширилася майже в
усіх країнах світу, набувши глобальних масштабів. Нашарування різних культур породило, з одного
боку, величну світову культуру, яка дала невмирущі моральні, естетичні, релігійні та інші духовні
цінності, прийняті всією світовою спільнотою, а з другого боку, – феномен масової культури,
характерний для періоду, що почався з другої половини ХХ століття. Хоча, якщо сказати точніше,
масова культура стала породженням сучасної науково-технічної революції, яка дозволила без зайвих
клопотів тиражувати матеріальні і навіть духовні цінності

Масова культура - форма культури, панівна серед більшості населення, що характеризується

невисокими якісними ознаками, орієнтацією на «середнього людини». Одна частина суспільства
критикує масову культуру, вважаючи її безликою і пропагандистської. Інша частина визнає її
ефективність в рамках підтримки духовного і морального об'єднання індивідуумів. Разом з тим, ніхто
не заперечує той глобальний вплив, який чинить масова культура на колективні свідомість і розум.

Масова культура стала однією з невід'ємних складових сучасної епохи. Більш того, це явище наклало
свій відбиток абсолютно на всі сфери життя суспільства, що можна легко простежити на підставі всіх
змін, наданих на уклад існування людства.

Масова культура має величезний вплив і цей вплив може бути як позитивним, так і негативним.
Важливо досягти цього впливу і направляти його в корисному напрямку. Людина повинна бути
критичною до оточуючого їх культурного середовища і розвивати навички аналізу та самоконтролю,
щоб вибирати та споживати, що сприяє їхньому розвитку та самовдосконаленню.

До масової культури традиційно відносять такі сфери творчості, як кіно, телебачення, радіо, преса,
популярна музика, мода та інші умови життєдіяльності і способу життя сучасної людини

Позитивний вплив масової культури на особистість:

-Розширення світогляду: Масова культура надає можливість знати про інші культури, традиції і
способи життя. Фільми, музика і книги можуть стати вікном в інший світ і надихнути на подорожі,
навчання мови та розвиток міжнародних відносин.

-Соціальна усвідомленість: Масова культура часто відображає соціальні проблеми, і це може сприяти
формуванню соціальної свідомості . Фільми та серіали можуть підняти питання рівності,
справедливості та важливості соціальної активності.

-Творчий розвиток: особистість може вдихати власний творчий потенціал, спостерігаючи за

талановитими артистами і митцями. Музика, живопис, література та інші види мистецтва можуть
надихнути на самовираження і розвиток свого таланту.

Негативний вплив масової культури на особистість:

-Стереотипи і негативні зразки поведінки: Масова культура часто пропагує стереотипи та негативні
зразки поведінки. Це може бути причиною невірних уявлень про соціальні ролі, міжособистісні
стосунки і взагалі життя.
1
-Залежність від технологій: Постійний доступ до масової культури через смартфони і комп’ютери
може сприяти зв’язку від технологій та відчуження від реального життя. Людина може витрачати
багато часу на соціальні мережі та інтернет-ігри, замість реального спілкування та навчання.

-Комерціалізація: Масова культура часто служить цілям комерції, спонукаючи людину до споживання
товарів і послуг, які можуть бути непотрібними або шкідливими для їхнього фінансового стану та
здоров'я.

Навчаючись розуміти та використовувати масову культуру на своєму прикладі, особистість може

розширити світогляд, навчитися різним аспектам життя та стати більш знайомою та свідомою
частиною суспільства. Але важливо не забувати про ризики, пов'язані з недоліками масової культури, і
приймати рішення, які відмовляються від власних цінностей і цілей.

Масова культура впливає на повноцінний розвиток особистості, формує світогляд, естетичні смаки та
вподобання. Звичайно ж, що вона має набагато більшу кількість споживачів, ніж елітарна. Масова
культура дає можливість людям відчуття відпочинку, намагання не замислюватися над своїм життям,
проблемами, отримувати задоволення від перегляду. Таким чином майже всі джерела масової
культури є засобами впливу на людську свідомість, а також, за певних обставин, можуть виконувати
роль інструмента для маніпулювання цією свідомістю.
Поступово зникають такі жанри, як драма та трагедія, суспільству більше імпонують – фантастика і
комедії. «Натовп» не прагне мислити, він просто чекає на отримання розважальної «поживи». Це
призводить до того, що людина мислить шаблонно, стереотипно, багато з них не мають власної
думки, не засвоюють нових знань. Інформація, яку отримує населення, часто має перекручений
характер, приносить людям мало користі, не має глибокого змісту, не несе смислового навантаження,
а також не стимулює мислення.
Масова культура зорієнтована на кількість, а не на якість продукції. Достатньо тільки того, щоб це була
яскрава картинка, котра може відволікти від сірої буденності, своєрідний фейєрверк, котрий
зацікавлює людей різного віку та статі. Більша увага звертається саме на дію людини, її матеріальне та
соціальне становище, а ніяк не на почуття, переживання та моральні якості. У результаті людина не
отримує потрібного досві-ду, не має змоги аналізувати та усвідомлювати інформацію, оскільки вона
зовсім не готова до критичного осмислення. До того ж формує хибний ідеал, тому, на жаль, перед
нами постає у вигляді позитивного героя замість люблячого чоловіка – заможний бізнесмен,
турботливої матері – успішна леді, романтичного юнака – брутальний мачо, сором’язливої дівчини –
розбещена красуня.
Масова культура виховує людину на жорстокості, аморальності, цинізмі, вона не передбачає розвитку
позитивних якостей, що призводить до вульгаризації смаків більшості населення, яким легко
маніпулювати.
Така культура, часом, буває досить далека від реальності. Так супер-герой, який рятує світ, діючи
самостійно, змушує людину прагнути до чогось неможливого, недосяжного, а в наслідку - виникає
конфлікт між можливим та бажаним результатом. Людина сама не помічає, як стає маріонеткою, якій
диктують, як мислити, як жити. Масова культура переповнює наше суспільство (телебачення, радіо,
газети, журнали, Інтернет), все це провокує деградацію населення.
Для виявлення впливу масової культури на розвиток особистості було проведено соціологічне
опитування. У опитуванні взяли участь 50 респондентів віком від 16 до 25 років. Під час соціологічного

2
опитування було виявлено, що більша кількість опитаних є споживачами масової культури. Більшість
опитуваних (55%) віддають перевагу відвідуванню кінотеатру, тоді як 35% мали бажання сходити у
цирк і тільки 10% бажали б відвідати театр. Щодо музичних вподобань, то популярну музику слухають
40% респондентів, рок-музика подобається 23%, напрямку «реп» віддають перевагу 30%. Прикрим
залишається той факт, що класичну музику слухають тільки 7% опитаного населення. Свій вільний час
більшість респондентів (82%) присвячує соціальним мережам, лише 18% – читанню. Також 87%
віддають перевагу розважальним програмами, а лише 13% - науковим телепередачам.
Найулюбленішим жанром фільмів серед опитуваних є комедія – 53,8%. Важливим є те, що більшість
телеглядачів (73,1%) осмислює переглянутий фільм. До того ж, тільки 3,9% респондентів дивляться ті
фільми, які обирають на власний розсуд, тоді як 66,7% - слухають поради товаришів або переглядають
фільм, який щойно вийшов на екрани. Також досліджували питання стосовно того, чи співпадають
погляди опитуваних з поглядами однолітків. Так 52% респондентів мають однодумців. Таким чином,
результати опитування підтвердили припущення, що люди надають перевагу масовій культурі, а
також мають схожі бажання та інтереси. Прикрим є той факт, що респонденти у вільний час прагнуть
відпочивати, весело проводити дозвілля, не приділяючи саморозвитку значної уваги та часу. Лише
незначна кількість людей може відрізнити високу культуру від низької і надавати перевагу першій.

На думку експертів, масова культура постіндустріального суспільства поширилася, як «смертоносна

пара, що душить народну культуру і загрожує цілісності мистецтва»[2]. Підприємці знайшли джерело
доходу у задоволенні культурних потреб «знову пробуджених мас». Технічний прогрес уможливив
продукування книг, журналів, фотографій, музики в кількостях, достатніх для насичення ринку.
Новітня техніка створила також нові засоби комунікації, як-от телебачення, радіо, Інтернет, особливо
добре придатні для масового сприймання і масового поширення[3].

Висновки В умовах глобалізації, яка посилюється використанням інформаційно-комунікаційних

технологій, суттєво змінюються акценти у співвідношенні між масовою культурою і масовою
свідомістю. Вже не свідомість формує смаки, уподобання, ідеали тощо суспільства, які сприяли
створенню високих взірців культури, а, навпаки, нові стандарти в моді, кіно, музиці, товарах широкого
вжитку нав’язують суспільній свідомості більш примітивні образи, які дозволяють легко маніпулювати
свідомістю цілих соціальних груп.

Суспільству, яке хоче усвідомлювати, в яких саме напрямках воно рухається і які наслідки воно може
отримати в майбутньому, важливо передбачати можливі сценарії і скеровувати масову свідомість до
виробництва таких стандартів і взірців культури, які б вивищували людину майбутнього

Так, наприклад, масова культура надає великий впливна політичну сферу. Перш за все, вона залучає
індивіда до сформованій системі суспільних відносин, Припиняючи спроби і спонукання бунту проти
неї. За допомогою засобів масової інформаціївідбувається залучення громадян до політики,
підвищується рівень їх політичної участі. Однак, варто зазначити і зворотний бікданої медалі. Крайня
політизованість багатьох друкованих виданьчасто є основою для формування думки читача, яка
здатна відтворити власну картинусвіту. Внаслідок поширення впливу масової культури політика
сприймається через образи (імідж і стереотипи). Відсутня повне розуміння політичних процесів,
уявлення про політику формується під впливом PR, реклами та агітації. Велика в таких умовах
ймовірність поширення неправдивих відомостей, введення громадян в оману за допомогою ЗМІ та
інших інструментів. Одним з найбільш яскравих прикладівподібної ситуації може служити скандал,
викликаний появою в дев'яностих роках XX століття фотографій «сербського табору смерті», які

3
виявилися підробкою, проте зіграли чимало важливу рольв обвинуваченні Сербії в знищенні мирного
населення.

Серед економічних наслідків впливу масової культури не можна не відзначити

стимулювання технічного прогресу, Доступність, дешевизну продукції (внаслідок її
стандартизованість), а, отже, і можливість задоволення потреб найбідніших верств населення і, як
результат, підвищення рівня життя в усіх куточках земної кулі. Так, наприклад, за останні десять років
економічне зростання деяких країн Африки, розташованих на південь від пустелі Сахара, склав більше
семи відсотків. Крім того, масова культура проповідує необхідність і важливість розвитку технологій
виробництва, технічних нововведень. Так як більшість дослідників сходяться на думці, що масова
культура зародилася в США (країні, де прагматизм і технологічність зведені в ранг основних
цінностей), то з поширенням масової культури поширюються і технологічні нововведення. З іншого
боку, масова культура обмежує стимулювання виробництва унікальної і якісної продукції. Так будь-
який економічний агент, будь то фірма, в якості основної економічної мети позиціонує максимізацію
прибутку, яка може бути досягнута в тому числі через збільшення масштабів виробництва. Одним із
супутніх факторів і способів по досягненню цієї мети представляється скорочення витрат шляхом
пропозиції споживачеві однорідної і уніфікованої продукції, що, безумовно, не можна
охарактеризувати позитивно.

Величезний вплив справила масова культура і на соціальну сферу. Та ж сама однорідна продукція
масової культури виступає в якості певної інтегрує сили, що зближує народи і сприяє глобалізації.

В силу своєї універсальності і орієнтованості на кожного індивідуума, незалежно від його соціального
стану, Масова культура стирає межі між класами. Все це, в кінцевому рахунку, сприяє зниженню рівня
соціальної напруженості в суспільстві.

Проте, поширення масової культури викликало різке підвищення рівня патріотизму націй. Окремі
культурних спільнот стали відстоювати право на національну самобутність, борючись із загальною
уніфікацією. Досить згадати політику українських властей з відновлення значущості української мовияк
один із заходів відродження національної самосвідомості.

Серед негативних соціальних наслідків масової культури слід згадати пасивне сприйняття дійсності
індивідом, консерватизм, орієнтацію не так на реальність, а на рекламні, теле- і радіо- образи,
конформізм, як основний тип поведінки особистості, небажання і нездатність змінювати існуючий
громадській спокій і усувати недоліки в ньому.

Хоча часом народження масової культури прийнято вважати середину 20 століття, варто вважати, що
окремі її риси можна побачити і до цього часу. Так можна привести цитату російського філософа А.І.
Герцена, який говорить про те, що маса (народ) - гальмівна сила, яка не дає суспільству розвиватися
прогресивно: «Він тримається за гнітючий його побут, за тісні рами ... Він навіть нове приймає в старих
одязі ...». Маса чинить опір нововведенням, страшиться нового. Це перешкоджає розвитку суспільства
по шляху прогресу.

Мабуть, самий помітний відбиток наклала масова культура на духовну сферу життя суспільства.
Масова культура при використанні нехитрих інструментів (типові образи, стандартизовані сюжети)
допомагає індивіду краще орієнтуватися в сучасному світі, Отримувати нехай і примітивне, але
уявлення про взаємини між людьми. Через арт-культуру масова культура дає суспільству можливість
долучитися до культури більш високого рівня. Копіюючи ж і переймаючи досягнення і зразки
елітарної культури, масова культура поширює їх, популяризує через ЗМІ, кіномистецтво, іншими

4
способами. Більш того, саме завдяки поширенню масової культури найбідніші верстви населення
придбали можливість користуватися плодами високого мистецтва. Також не можна не враховувати і
загальне підвищення рівня грамотності населення, важливу роль в якому зіграла саме масова
культура.

Разом з тим більшість фахівців відзначає, що негативних наслідків цього явища все-таки більше, ніж
позитивних. Відомий соціолог, дослідник масової культури Х. Ортега-і-Гассет писав: «Особливість
нашого часу в тому, що пересічні душі, чи не обманюючи щодо власної пересічності, безбоязно
стверджують своє право на неї і нав'язують її всім і всюди». Загальна універсалізація, стандартизація
вбиває високе мистецтво, В якому суспільство просто не потребує.

Продукти духовної діяльності людини в суспільстві масового споживання орієнтовані насамперед на

задоволення первинних потреб. Відбувається переоцінка цінностей: постмодернізм -
панівне філософський напрямокв епоху масової культури - проголошує принцип насолоди як основну
мету мистецтва. «Все на світі відносно, немає ні« хорошого », ні« поганого »мистецтва», -стверджує
постмодерністи, керуючись принципом заперечення ієрархічності цінностей. Сучасне мистецтвоі
масова культура йдуть в якості основної траєкторії свого руху вибирають шлях комерціалізації. Цей
шлях спрямований не на моральне вдосконалення особистості, а на задоволення потреб, базових
інстинктів. Першочергова задача такої культури - розважити, але не надати «їжу для роздумів». Не
можна не відзначити і намічену тенденцію заперечення таких цінностей, як цнотливість, патріотизм,
сім'я. Цнотливість оголошується моральної неповноцінністю, патріоту протиставляється космополіт -
«громадянин світу», інститут сім'ї переживає глибоку кризу.

Таким чином, можна з упевненістю стверджувати, що масова культура на сучасному етапісвого

існування є невід'ємним елементом суспільних відносин, що надає величезне і постійно зростаючий
вплив на різні сфери життя соціуму. При цьому і в політичній, і в економічній, і в соціальній, і в
духовній сферах можна виділити як позитивні, так і негативні наслідки даного впливу. Саме тому
основне завдання цивілізації на найближчі роки - запобігання негативного впливу масової культури,
обмеження подальшого розкладання мистецтва, а також припинення перетворення його в інструмент
задоволення базових потреб. Для досягнення цього результату необхідно чітке і осмислене зміна
цінностей масової культури в усіх її проявах, впровадження ідеалів культури вищого рівня. Даний
процес може бути організований в першу чергу шляхом змішування масової культури з елітарної, що
має, очевидно, більш високу базу цінностей.