Вступ

Поняття культури — одне з найважливіших у соціології. Культура визначає,

як саме живуть члени суспільства або груп, що складають суспільство.
Поняття "культура" відрізняється від поняття "суспільства", але між цими
двома поняттями існують тісні зв'язки. Оскільки жодна культура не може
існувати без суспільства. Точно так само і суспільства не можуть існувати без
культури, яка організовує суспільне життя. Протягом існування людської
цивілізації проблеми культури мали провідне значення - передусім тому, що
культура завжди була могутнім фактором соціального розвитку, відбивала
характеристику життя, уособлювала в собі специфічний спосіб людської
життєдіяльності, зафіксований в результатах праці, в системі соціальних
норм і закладів. Більшість тих, хто зацікавлений культурою, розуміючи її
важливість у житті народу, нарікають, що державна влада дуже мало уваги
присвячує культурі, а головний їхній аргумент – це нікчемний відсоток
державного бюджету, виділений на сферу культури. Зауважимо, що основне
в змісті культури - не речі, а людина. Усі її види - культура виробництва,
культура управління, політична культура, художня культура, екологічна
тощо - утворюють єдине ціле як форми існування й розвитку людської
природи, а отже, - суспільства. Звичаї, традиції, правила і закони тієї
культурної групи, в якій виросла людина, засвоюються нею і визначають її
психологічні особливості. Впливу культури схильні і пізнавальні
характеристики людини, і його особистісні особливості. Культура
представляє собою неоднорідне явище. Поряд із загальними рисами, їй
притаманні і риси характерні для різних соціальних верств і груп. Системи
специфічних культурних особливостей, характерних для деяких соціальних
груп, називаються субкультурами. Так, своєрідність культурних запитів
молоді дає підставу говорити про існування особливої молодіжної
субкультури.
 Вплив та роль культури в житті людини

Культура пронизує всі напрямки людської життєдіяльності - від основ

матеріального виробництва й елементарних людських потреб до
найвеличніших виявів людської творчості. Вона впливає на всі сфери
суспільної та індивідуальної життєдіяльності - працю, побут, дозвілля,
мислення, практичну діяльність, етику, етикет.

Культура набуває соціального впливу  як необхідний аспект діяльності

суспільної людини. Вона ґрунтується на соціальних засадах і передбачає
організацію спільної діяльності людей, а отже, регулювання цієї діяльності
певними правилами та нормами. Зміст культури впливає не лише на темпи
діяльності, прискорюючи чи уповільнюючи їх, але й визначає її змістовне
цілеспрямування. Думки, погляди, рішення, які зумовлюють різні сфери
суспільної практики, підтримуються логікою культури.

Культура поділяється на загальну та особисту. Загальна культура – це

культура одного народу, нації з усіма культурними надбаннями: фольклором,
мовою, історією, традиціями. Саме ці фактори формують загальну культуру і
саме вони виявляють людину як культурну особистість, як представника
свого народу. Людині не обов’язково ходити у національному одязі і щодня
співати народні пісні, але вона повинна поважати і цінувати цей культурний
спадок. Бо якщо ж людина зневажає ті культурні особливості, які
виокремлюють її як представника народу серед інших, то вона вже не може,
бути частинкою свого народу. Отже, загальна народна культура дуже
важлива для людини, бо саме вона формує її як представника окремого
народу, самобутньої нації. Без цієї культури людина стає ніби відірваною від
свого народу і не може знайти собі місця серед інших. Особиста культура –
це та особливість, яка говорить про особу як Людину з великої літери.
Особистій культурі кожна людина навчається змалечку у сім’ї, бо саме серед
найрідніших людей закладаються основи розуміння доброго і поганого.
Особиста культура тісно пов’язана з культурою загальною, народною. І це не
дивно, адже людина є представником не тільки свого народу, але й людства
загалом. Особиста культура – це та, яка не дозволить викинути обгортку від
цукерки десь посеред вулиці, та, що не дозволить сидіти у присутності
літньої людини, та, завдяки якій людина буде бажати усім “доброго ранку” і
“щасливого дня”. Особиста культура дуже важлива для кожної людини, адже
саме завдяки їй люди підтримують хороші стосунки між собою, у суспільстві
та між людиною і природою загалом. Культура відіграє все більшу роль у
формуванні та зміцненні громадського суспільства, розвитку творчих
здібностей людини, побудові правового суспільства.

Культура впливає на всі сфери суспільної та індивідуальної життєдіяльності

– праця, побут, дозвілля, мислення, спосіб життя суспільства й особистості.
Значення її у формуванні та розвитку способу життя людини виявляється у
дії особисто–суб’єктивних факторів (настанови свідомості, духовні потреби,
цінності та ін.), що впливають на характер поведінки, форми та стиль
спілкування людей.

Народи пишаються своїми культурними надбаннями, бережуть їх, водночас

стараючись робити їх живими елементами суспільного життя. І це правильно,
бо за допомогою цих культурних надбань народи духовно розвиваються,
ушляхетнюються, підносять рівень свого світосприймання. У житті людини
дуже важливими є почуття правди і добра. Культура доповнює ці два
елементи ще поняттям краси. Крім того, культура спроможна підтримати
людей у тяжкі часи їх життя, надихає на подвиги заради країни та заради
інших, додає сил у доланні життєвих перешкод і вказує вірний шлях до
рішення важливих проблем. Завдяки культурі в нашій уяві формуються
найбільш вірні поняття, а в душах зароджуються незнані до цього часу
почуття. Саме твори культури людина сприймає спочатку серцем, а вже
потім розумом.
 Висновок

Отже, культура – загальна й особиста у своїй сукупності – є одним із

найважливіших складників, що формують людину як особистість, як
представника одного народу і всього людства загалом. Культура впливає на
повноцінний розвиток особистості, формує світогляд, естетичні смаки та
вподобання. Вона дає можливість людям відчуття відпочинку, намагання не
замислюватися над своїм життям, проблемами, отримувати задоволення від
перегляду. Таким чином майже всі джерела масової культури є засобами
впливу на людську свідомість, а також, за певних обставин, можуть
виконувати роль інструмента для маніпулювання цією свідомістю.
Поступово зникають такі жанри, як драма та трагедія, суспільству більше
імпонують – фантастика і комедії. «Натовп» не прагне мислити, він просто
чекає на отримання розважальної «поживи». Це призводить до того, що
людина мислить шаблонно, стереотипно, багато з них не мають власної
думки, не засвоюють нових знань. Інформація, яку отримує населення, часто
має перекручений характер, приносить людям мало користі, не має глибокого
змісту, не несе смислового навантаження, а також не стимулює мислення .
Тож давайте бути культурними людьми, щоб гідно представити себе, свій
народ і всіх людей на землі!