2 слайд Сучасні молодіжні рухи в Україні можна назвати своєрідною

“молодіжною культурою”, що містить у собі різноманітні напрямки і якісно

відмінні види діяльности молоді. Саме поняття “молодіжна культура” є
багатозначним і має безліч синонімів. Так, у залежності від ідеологічної
спрямованости, говорять про “молодіжну культуру”, про “часткову молодіжну
культуру”, “молодіжну субкультуру” і навіть про “контркультуру”.

Порівняно безпечне поняття “молодіжна культура” у більшості випадків

характеризує порушення відносин між молодими людьми та їхніми батьками;
радикальний же термін “контркультура” означає серйозний конфлікт між
молоддю і суспільством, що за певних обставин може перерости у свого роду
“молодіжну революцію”.

Термін “неформальний молодіжний рух” не цілком тотожний терміну

“молодіжна субкультура”, позаяк є ширшим поняттям. Неформальним
молодіжним рухом можна назвати систему молодіжних субкультур і широкої
неорганізованої молодіжної діяльности у взаємозв’язку між собою і з
суспільством загалом. У свою чергу, молодіжний неформальний рух є частиною
ширшого середовища “андеґраунду”.

3 слайд Пройдемось по поняттям

Андеґраунд – це контркультурне середовище, до якого належать не тільки

молодіжні субкультури, але й специфічні спільноти людей, які за віком не
підпадають під поняття “молодь”. Окрім того, андеґраунд – це не тільки
середовище культурних ініціатив, але явище як соціальне, так і політичне. Він
відбиває ту суспільну активність, що не вписується в загальну соціальну і
політичну систему. Молодіжні субкультури є передовими спільнотами
андеґраунду. Фактично вони визначають характер і напрямок андеґраунду.

Молодіжна субкультура – будь-яке об’єднання молоді, що має власні елементи

культури, а саме: мову (сленґ), символіку (зовнішня атрибутика), традиції,
норми і цінності.

Молодіжна контркультура – об’єднання молоді, що має всі ті елементи

культури, що й субкультура, але чиї норми та цінності перебувають в активній
чи пасивній опозиції до існуючих у суспільстві норм і цінностей.

4 слайд Причина появи молодіжних субкультур спільна як для західних країн,

так і для України. Молодь завжди прагне до спілкування з ровесниками,
намагається втекти від духовної самотности в родині, у суспільних інститутах,
іноді це спроба піти від суспільства загалом. Цю самотність переживають як
діти забезпечених батьків, так і вихідці з малозабезпечених родин. Окрім
духовної самотности молодої людини існує і соціальний підтекст – визначення
ролі та місця молоді в суспільстві. Розквіт молодіжних субкультур на Заході
збігається з кризою суспільних цінностей індустріальної епохи, самих основ
капіталістичної системи. Молодим пропонували слухняно успадковувати
приклад своїх батьків, що будували для них світ споживання і достатку,
ініціатива не схвалювалася. Протест американської молоді шістдесятих років
відбувався під гаслом Сартра: “Вони украли в мене сенс життя!”.

Дослідники сходяться на думці, що андеґраунд формується з тих, хто “випав” із

суспільства. Багато дослідників підкреслювали роль дезадаптації, невміння
увійти в трудовий чи навчальний колектив, конфлікти в родині у формуванні
альтернативних молодіжних спільнот1 .

В. Тернер, міркуючи про громади західних гіпі, зарахував їх до “лімінальних

спільнот” (від лат. “limen” – поріг), тобто тих, які виникають і існують у
проміжних областях соціальних структур (у нас такі структури прийнято
називати марґінальними). “Лімінальні” особистості – особи з невизначеним
статусом, які знаходяться у процесі переходу, чи “випали із суспільства”.

У періоди змін тими, хто випав, стають до тієї чи іншої міри значні прошарки.
Зміни завжди несуть із собою стан нестабільности, невизначености. Іноді це
зачіпає ледь не кожного. Не усі йдуть у гіпі, але багато хто проходить через
контркультурний стан (потрапляє у зону дій контркультури)

5 слайд Типологізація молодіжних субкультур

учені виділяють такі типи субкультур:

6 слайд за ціннісними орієнтаціями:

- романтико-ескапістські (хіпі, толкієністи, за деякими винятками байкери);

Романтико-ескапістські субкультури

Цей тип молодіжних субкультур характеризується орієнтацією на створення

паралельного світу, свого роду “міту”. Міт будується на підставі певних творів
(переважно “фентезі”) чи запозичених світоглядних концепцій інших культур.
Серед них можна виокремити “ігрові” молодіжні субкультури. Рольова гра (role
playing game) наближена до імпровізованої театральної постановки. Фактично
це втілення в життя слів В.Шекспіра: “Увесь світ – театр, а люди в ньому –
актори”. Ця субкультура створює свій паралельний “світ”, у якому “ховається”
від реалій суспільства.

Ігрові молодіжні субкультури – це щось середнє між клубом аматорів певного

автора (Дж. Р. Р. Толкієна), історичної події (реконструкціоністи) і
послідовників традицій певної етнічної культури (індіаністи) чи релігійно-
містичного руху. У середовищі індіаністів і толкієністів (меншою мірою серед
реконструкціоністів) популярне апелювання до практики релігійних культів,
описаних у творах авторів “фентезі” або притаманних індіанцям США, чи до
синтетичних релігій і культів, розроблених на основі певних світоглядних
концепцій.
7 слайд- гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, репери тощо);

Гедоністично-розважальні субкультури

Гедоністично-розважальні субкультури ще називають музичними молодіжними

субкультурами, здебільшого їхні адепти складаються з підлітків. Їх об’єднують
спільні музичні смаки, легке, безтурботне ставлення до життя, прагнення жити
сьогоднішнім, “прикид” (особливості зовнішнього вигляду, одягу та рухів).
Зазвичай ці люди не надто добре розуміються на тому, що вони слухають, для
цього існують лідери тусовок, які знаються не лише на нюансах музики даного
напрямку, але й на ідеологічних положеннях руху. Переважно це ді-джеї та
власники великих авдіотек.

Необхідно відзначити, що такі молодіжні об’єднання нестійкі і залежать від

популярности тих чи інших музичних напрямків.

- кримінальні (гопники);

- анархо-нігілістичні чи радикально-деструктивні (панки, металісти, сатаністи

тощо).

Радикально-деструктивні субкультури

До цього типу можна зарахувати ті молодіжні субкультури, що мають чітку

лінію асоціальної поведінки й орієнтовані на застосування силових методів.
Зазвичай серед них діють різноманітні політичні організації, що намагаються
перетягнути їх на свій бік, політизуючи їхню діяльність.

Треба розрізняти два підвиди цього типу субкультур:

1) існують чітко асоціальні об’єднання (нац-панки, червоні панки, анархо-

панки). Вони вже за своєю суттю мають деструктивний характер і
відзначаються радикалізмом;

2) існують молодіжні субкультури, що постали на базі певного інтелектуального

ядра, яке виробляє ідеологію об’єднання, у якому за логікою розвитку подій
неминуче повинна виникнути радикальна політизована сила, орієнтована на
“пряму дію”.

за історичним критерієм:

- традиційні, що мають довгу історію в країні (гіпі, панки, бітломани тощо);

- нові, які виникли упродовж останнього десятиліття (толкієністи, уніформісти,

металісти тощо).
На підставі даної типологізації можна коротко охарактеризувати деякі
молодіжні субкультури, що відіграли значну роль у становленні цілого
покоління людей.

Релігійно-містичні субкультури

Релігійно-містичні молодіжні субкультури є синтезом містичних і релігійних

культів із традиціями і цінностями окремих молодіжних субкультур. У таких
субкультурах обов’язково повинен бути лідер, що є головним “гуру”.
Чисельність таких груп незначна.

Серед представників цього типу молодіжних субкультур яскравим прикладом є

“братерство кандидатів у справжні люди” (БКНЛ), що є симбіозом утопічно-
комуністичних ідей, релігійної практики і психологічної обробки.

До цього ж типу субкультури можна віднести хіпі-комуни, сатаністські культи,

неопоганські та синтетичні толкієністські культи.

Епатажно-протестні субкультури

Початок епатажно-протестним субкультурам поклали панки. Саме вони стали

пропагандистами ідеї “шок-протесту”. Пізніше цю ідею підхопили металісти,
трешери, сатаністи. Окремо в цій когорті стоять байкери, які віддають перевагу
романтиці мандрів. Треба відзначити, що епатажно-протестні субкультури часто
переходять у радикально-деструктивні. Їхня приналежність до першого чи
другого типу визначається лише мірою неприйняття навколишнього
середовища і готовністю до силових дій. Класичним представником даної
субкультури в Україні (зокрема у Харкові) залишаються панки, які, на відміну
від панків 80-х, увібрали в себе традиції й ідеї різних субкультур андеґраунду,
насамперед гіпі, і зменшили свою агресивність.

8 слайд хакери

хакери [“зламувачі”, від англійського to hack – ламати, рубати; у російській мові

прижилася часто вживана в Україні форма “хакер”. – Прим. ред.] є новим типом
молодіжної субкультури. По суті, в Україні вона тільки формується, у зв’язку із
порівняною нерозвиненістю інформаційних комунікацій і комп’ютеризації.

У спеціалізованому середовищі поняття “гакер” має доволі вузьке значення, цим

терміном зазвичай називають комп’ютерного злочинця, який “зламує” сайти,
обманює банківські системи охорони, запускає в мережу віруси. Термін
“кракер” точніше передає західне розуміння цієї субкультури. Кракери – це ті,
хто робить світ віртуальної реальности доступним для всіх бажаючих. Саме
вони ламають захисні коди на ліцензійних іграх, роблять доступними платні
сайти й Інтернет. Існують так само ламери і геймери; перші проводять значну
частину свого часу біля комп’ютера, але не мають досить знань про нього, другі
– фанати віртуальних ігор. Саме другий тип може претендувати на статус
молодіжної субкультури. Субкультура гакерів перебуває на етапі становлення.