Молодіжні субкультури

Виконав:
учень 11-А класу
Чукрєєв
Анатолій
Молодіжна субкультура – будь-яке об'єднання молоді, що має власні елементи культури, а

саме: мову (сленг), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, тексти, норми й цінності.

Субкультура — сукупність норм, цінностей, ідеалів, символів певної соціальної групи, яка існує
відносно незалежно від культури суспільства в цілому. Це особлива сфера культури,
суверенне цілісне утворення в середині пануючої культури, що відрізняється власною
ціннісною шкалою, звичаями, нормами. Почасти це пов’язано з притаманною віком
критичністю, уявленням, що «історія починається з нас».
Ознаки та види молодіжних субкультур
 Класифікації молодіжних субкультур

Вивчення типів молодіжних субкультур розпочалося 70-ті роки ХХ століття. Деякі сучасні
типології:

За принципом об’єднання Найбільш популярна класифікація, запропонована Л. В. Козилової:

Політичне неформальне об’єднання.

Релігійне об’єднання.
Професійні та квазіпрофесійні об’єднання (загальна справа та інтереси).
Спортивні та ігрові об’єднання.
Культурні об’єднання (творчість, пізнання, аналіз).
Гендерні об’єднання (стаття, інші демографічні ознаки).
Етнічні об’єднання та земляцтва (загальне походження чи імітація такого).
Кримінальні (спільність злочинних інтересів).
Молодіжні.
Субкультурні (приналежність до субкультурного середовища).

За типами спільностей їх носіїв В. Соколов та Ю. Осокін виділяють:

статеві,
соціально-професійні,
професійно-корпоративні,
дозвілля,
релігійні,
етнічні,
територіальні,
локальні.
За часом виникнення
• Т. В. Латишева виділила такі субкультури:
• минулого (стиляги, тедди-бойз);
• реанімовані (хіпі, готи);
• сучасні (ролевики, отаку).
По принципу офіційності
• Можна виділити формальні та неформальні молодіжні групи.
• До формальних відносяться офіційно зареєстровані в установах юстиції молодіжні об’єднання:
• політичні молодіжні об’єднання (молодіжний парламент при Державній Думі ФС , Народно-
демократичний союз молоді (ПДСМ), рух «НАШІ», «СТАЛЬ» та ін.); всеукраїнські громадські
неполітичні молодіжні об’єднання («Український Союз Молоді», «Студентське
самоврядування», «Українські Студентські Загони» «Світ тісний» та ін.);
• об’єднання людей з обмеженими можливостями здоров’я («Перспектива», «Нові можливості»,
«Перший український інтернет-портал для інвалідів» та ін.);
• молодіжні правозахисні об’єднання («Рівновага», фонд «Нові перспективи» та ін.);
• екологічні молодіжні об’єднання («Зелене вітрило», «Ліс і ми», «Друзі Балтики» та ін.);
• релігійні молодіжні об’єднання («Спільна справа»).
• До неформальних молодіжних груп належать незареєстровані юридично або заборонені
законом:
• екстремістські (націоналісти, вандали, релігійні екстремісти та ін.);
• агресивні рухи (гопники, панки та ін.);
• соціально-небезпечні та кримінальні формування (незаконні навколорелігійні формування
(секти), «чорні слідопити», деструктивні мімікранти).
По принципу DIY Д. В. Вольф класифікує субкультури за принципом включеності учасників у
розвиток субкультури.
- Пасивні
• Наприклад, отаку, фуррі, металісти, готи. Представники пасивних груп не створюють чогось
нового, а наслідують те, що є, іноді зводячи це в культ. Найчастіше йдеться про якийсь витвір
мистецтва, про щось творчий, або конкретний жанр, стиль мистецтва. Учасники пасивної
субкультурної групи сліпо наслідують свого «ідола» у поведінці, мовленні, одязі тощо.
• Ці групи немає соціального і політичного характеру. Вони не мають своєї філософії. Є лише
бажання повторити щось чи когось. Ці вони самовиражаються. Представники таких груп:
• слухачами,
• споживачами,
• глядачами,
• шанувальниками,
• фанатами.
- Активні
• До активних субкультур відносяться ті, представники яких самі створюють та розвивають свою
культуру, беруть участь у ній та активно впливають на соціум. Причому, у свою чергу, активні
групи можна поділити:
• на активні фізично (скейтери, сноубордисти, серфери, ролери, тріальники, паркурники, байкери,
а також усі екстремальні молодіжні групи);
• активні ментально (бітники та члени літературних об’єднань).
• Активні групи можна поділити:
• на репродуктивние (ролевики и реконструктори, меломани);
• продуктивні (хіпі, панки, металісти, рокери, інді, графіті, літо).
По відношенню до суспільства Г. А. Нігматуліна виділила толерантні субкультури (байкери, брейкери,
репери), нігілістичні (мажори, бітники), негативно налаштовані групи (хіпі, панки), агресивні
(скінхеди).
• Представники толерантних груп намагаються максимально відсторонитися від зовнішнього світу і не
висловлювати своє ставлення до нього.
• Нігілісти показують свій стиль життя та цінності, але не протиставляють його загальноприйнятим
нормам, а надають у вигляді альтернативи.
• Негативно налаштована молодь висловлює невдоволення та відразу до загальноприйнятої
культури, але не намагається її зруйнувати.
• Представники агресивних груп прямо пропагують неприйняття головної культури нашого суспільства
та висловлюють своє ставлення відкритими протестами.
Як спосіб самовираження І. Ю. Сундієва будь-яку субкультуру розглядає як самодіяльність (культурну,
політичну, соціальну) та спосіб самовираження. І виділяє агресивну субкультуру, епатажну,
альтернативну, соціальну та політичну.
• Агресивна субкультура має культ фізичної сили (жорстке протистояння ми – вони) та внутрішню
ієрархію.
• Епатажна субкультура передбачає самовираження через зовнішній вигляд, виклик нормам і
правилам, що склалися.
• Альтернативна культура є вироблення поведінки, проведення дозвілля, спосіб життя, відмінні від
загальноприйнятих.
• Соціальна культура має на меті у вигляді вирішення конкретних соціальних завдань (екологічні,
етнокультурні та рухи милосердя).
• Політична субкультура має свої ідеї та спрямована на зміни соціальних ситуацій у країні відповідно
до цих ідей.
За типом інтересів (Ю. В. Монько та К. М. Оганян)

• Музичні (рейвери, рокери, брейкери, бітломани, металісти, репери).

• Інтелектуальні (толкієністи, археологи, русачі).
• Релігійно-філософські (неохристияни, пушкіністи, буддисти).
• Спортивні (фанати, ролери, байкери).
• Комп’ютерні (хакери, адміністратори).
• Контркультурні (хіпі, панки, стиляги).
• Деструктивні (любери, гопники, скінхеди, фашисти).
По принципу включености індивида.
Поверхневі субкультури. Характерний зовнішній епатаж, виключно зовнішнє самовираження. Представники не мають
конкретної філософії, правил, установок та цінностей. Як правило, такі субкультури не є небезпечними. До них
відносяться:
• фрики,
• хіпстери,
• косплеєри.
• Субкультури переконаності не зачіпають зовнішній вигляд людини, але мають великий вплив на його світогляд,
поведінку. Можуть мати правила, принципи, установки. Такі субкультури здатні створювати загрозу та проблеми
суспільству. До них відносяться:
• хакери та кракери;
• геймери;
• язичники та неоязичники.
• Субкультури глибокої включеності індивіда мають конкретні філософію, світогляд, ідеї, намагаються досягти їх
(законними та/або незаконними способами). У цьому мають зовнішні ознаки власності тому чи іншому руху. Можуть
переходити до субкультури поклоніння. До них відносяться:
• хіпі,
• панки,
• готи,
• підтвердження.
• Субкультури поклоніння
• Субкультур поклоніння (фанатизму) властиво повністю охоплювати всі сфери життя індивіда, формувати його погляди,
потреби, поведінку. Найчастіше проявляються і зовні. Є небезпечними для суспільства. До них відносяться:
• футбольні вболівальники,
• нацисти,
• скінхеди,
• сатанисти.

На практиці класифікувати субкультури та визначати приналежність індивіда до тієї чи іншої молодіжної групи складніше
через дві причини:
• По-перше, та сама субкультура може бути охарактеризована з різних сторін і ставитися до різних типів.
• По-друге, субкультури часто взаємодіють одна з одною, запозичують щось з інших культур, видозмінюються,
«вмирають» і відроджуються, розвиваються. Ця специфіка може ускладнювати діяльність із добору коштів та методів
взаємодії з групами.
 Скінхеди

• Ультраправа молодіжна субкультура, члени якої відрізняються вельми екстремальною

діяльністю та пропагують націонал-соціалістичну ідеологію. З’явилася в Англії у 80-х роках ХХ
ст. Позиціонували себе солдатами Священної расової війни, що протистоїть «недолюдям» —
євреям, афроамериканцям, циганам, гомосексуалістам, наркоманам, лівій молоді. Після
розвалу СРСР рух почав набирати популярності й у України, прийнявши екстремальну
спрямованість. У скінхедів є культ особи Гітлера та інших нацистів. Є прихильниками
радикальних заходів щодо «неарійців».

• Образ типового скінхеду: виголена голова чи коротке волосся, темні футболки чи сорочки,
темні куртки, високі черевики.
 Готи
• Представляють молодіжну субкультуру, що з’явилася у 70-х роках ХХ століття. Назва
з’явилася трохи пізніше, проте точний зміст та авторство невідомі. Передбачається, що
термін походить від значення «варварський» або прізвисько лідера групи «Sex Gang
Children» (Граф Візі-гот). Субкультура формувалася як музична, проте пізніше значний
вплив справила література (Мері Шеллі, Е.По і т.д.) та кінематограф («Сонна лощина»,
«Ворон» тощо).
• Головні аспекти іміджу: переважання одягу чорного кольору, металеві прикраси, готична
символіка (черепа, хрести, пентаграми тощо). Макіяж використовують і жінки, та чоловіки
(біла пудра, чорна підводка для очей).
 Панки
• Приклад субкультури, яку чули практично все. Слово «панк» походить від англійського
«punk» (покидьки, бруд). Рух розпочався у США, Канаді, Великій Британії у 70-х роках.
Представники субкультури відрізняються прагненням до незалежності, антимілітаризму,
нігілізму та особистої свободи. Є чимало відгалужень течії (хорор-панк, наці-панк тощо).
• Типовий образ: яскраве волосся, закріплене в ірокез. Найчастіше носять куртки-косухи,
джинси плямисті, кеди, важкі черевики. Використовуються декоративною косметикою.
Відомі атрибути субкультури: браслети, нашийники із шипами, сережки.
 Фріки
• Субкультура сформувалася в 60-ті роки в Америці та має безліч інтерпретацій. Фріки
самовиражаються через мистецтво, об’єкт якого власне тіло. З англійської freak
перекладається як «виродок, дивак». У минулому фріками називали і людей із психічними
відхиленнями чи фізичними вадами. Сучасний фрік – це екстравагантна людина з
епатуючою поведінкою чи зовнішністю. Він геть-чисто відмовляється від моральних засад
суспільства і загальноприйнятих стереотипів поведінки.
 Репери та хіп-хопери

Людина-репер не лише займається спортом (що вже є плюс), вона виявляє себе творчо. А
прояв таланту завжди сприяє зростанню особистості. Це величезний плюс. Серед
представників угруповання «Ганста» культивується агресивний стиль поведінки.Вони
прагнуть володіти вогнепальною зброєю, оскільки вважають, що світ жорстокий і лише вони
самі здатні себе захистити. Вони не визнають нікого і ніщо, вищих за себе.
 Растамани

Досить спокійна культура і нешкідлива для суспільства. Як кажуть: «Чим би дитина не

тішилася…» По суті, їх заняття — це неробство, така людина навряд чи здатна
чогось досягти у соціальному житті.
 Байкери

Мають специфічний стиль життя, орієнтований на провідну роль мотоцикла — байка.

Окрім байка всі байкери фанатіють по важкому металу. Тому зовнішній вигляд у них дуже
схожий на вигляд металістів. Досить цікаво, що ця субкультура вже стара, і «неформали»
трапляються 40-50-річного віку. Такі собі черевані в косухах і банданах з черепом і кістками
на власному лисому черепі. Всіх байкерів об'єднує віра в одного кумира Швидкість. У цьому
байкери схожі на спортсменів. У певній мірі байкінг є спорт, але спорт екстремальний.
Закований у чорну шкіру бородач, з ніг до голови покритий татуюваннями, може виявитися
майстром спорта міжнародного класу по мотокросу та чемпі­оном країни у якомусь році, але
він прийшов у субкультуру байкерів, щоб насолоджуватися свободою та швидкістю
 Рольовики
Лише інтелектуально розвинені люди стають рольовиками. Вони освічені, начитані, інтелігентні і
миролюбні. Крім рольових ігор, рольовики збираються на Рольові Конвенти - короткочасні збори,
присвячені інформуванню гравців про ігри майбутнього сезону, обговоренню минулих ігор,
неформальному спілкуванню. На конвентах проходять турніри з історичного фехтування, фото і
художні виставки, концерти авторів-виконавців ігрової пісні, театральні постановки, відеопокази.Є
небезпека «загратися» за тим або іншим сценарієм і вже не вийти з ролі. За таких обставин людина
просто «випадає» із суспільства.
 Граффітери
Походить від італ. «графіті», що спочатку означало «надряпаний».
• Ґрафіті ще називають бомбингом, від слова “бомбити”, а воно, в свою чергу, походить від слова “бомба” – так у 80-х
називалися зображення ґрафітчиків на будинках, у переходах, на мостах .
• · Граффітери часто мають проблеми з місцевою владою, тому що вони інколи «бомбардують» місця та будівлі, зовсім не
призначені для цього. Але існують місця, в яких це дозволяється і не карається законом. Це спеціальні стіни, закинуті будівлі.
Також граффіті прикрашають місцевий транспорт – трамваї, метро та інші.
• · Загалом можна вважати, що ця субкультура є позитивною. Щорічно на різних заходах, наприклад, на Снікерс Урбанії
проводяться конкурси на найкраще граффіті.
• · Граффіті – це все ж таки мистецтво. Деяки дослідники вважають його напрямком сучасного мистецтва. Вперше
граффіті появилось в Америці наприкінці 60 – х років як частина вуличної культури. Все почалося з простих тегів
(tag – дослівно “відмітка”) в Нью – Йоркському метро.
• · Граффітери розвивали свою майстерність, об’єднувались в групи. З’явилися і почали розвиватися різні стилі, виник
цілий прошарок суспільства з своїми законами, неписаними правилами, бойовими загонами. Справа легко доходила до війн,
якщо одні команди «забивали» своїми малюнками роботи вже створені іншими. Можна сказати, що виникла субкультура.
• · Як і у будь – якого мистецтва, у граффітерів є свої стилі «письма». Ще граф - фітери малюють різних персонажей –
своїх, або із коміксів чи мультфільмів. Взагалі, є багато різних способів, за допомогою яких можна прикрасити будь – який із
стилів.
 Геймери
Геймери - (від англ.game – гра) – люди, що захоплюються комп’ютерними іграми. На жаль, надмірне захоплення
іграми призводить до того, що деяки геймери плутають реальне життя з віртуальним.Субкультура геймерів –
сама велика із існуючих і сама непомітна субкультура в світі. Але її прихильники навіть не знають про це. Геймери
здатні проседити в самотності за компом багато часу без перерви без їжі і сну проходючи нову гру. Середній вік
геймера – від 13 до 20 років. В основному геймерами стають пацани, а дівчат набагато менше тому, що
програмісти, які пишуть на С++ ігри – в основному чоловіки і ігри вони в основному створюють для пацанів та
чоловіків. Геймери не відрізняються, на відмінність від інших субкультур, якимось ідейними стандартами, як
кіберготи і не тиснуть тих, хто відрізняється від них як це роблять скінхеди. Все, що їх об’єднує – це якась гра або
ігровий жанр.
 Блогери
Блогери – це люди, які ведуть свої щоденники (так звані блоги) у всесвітній мережі Інтернет.
· Блог (англ. blog, від web log — інтернет - журнал подій, интернет-щоденник, онлайн-
щоденник) — веб-сайт, основний зміст якого – регулярно додаваєми записи, які містять
текст, зображення або мультімедіа. Для блогів характерні короткі записи тимчасової
значимості, відсортировані в зворотньому хронологічному порядку (остання запис зверху).
Під блогами також розуміють персональні сайти, які в основному складаються із особистіх
записів власника блога і коментарів користувачів до цих записей.
· Першим блогом вважається сторінка Тіма Бернерса – Лі, де він з 1992 року публікував
новини. Більш широке розповсюдження блоги отримали з 1996 року, безкоштовними блоги
стали в серпні 1999.
Усі зазначені види молодіжної субкультури — це неформальні об’єднання молоді,
яким притаманні певні ознаки.

Неформальні колективи не мають офіційного статусу. Слабко виражена внутрішня

структура. Більшість об’єднань має слабко виражені інтереси. Слабкі внутрішні
зв’язки. Дуже складно визначити лідера. Програма діяльності відсутня. Діють з ініціативи
невеликої групи зі сторони. Становлять альтернативу державним структурам. Дуже важко
піддаються класифікації.
 Причини відходу молоді в андергаунд:

Виклик суспільству, протест;

виклик сім’ї, непорозуміння в сім’ї;
небажання бути як усі;
бажання затвердитися в новому середовищі;
привернути до себе увагу;
нерозвинена сфера організації дозвілля для молоді в країні;
копіювання західних структур, течій, культури;
релігійні ідейні переконання;
данина моді;
відсутність мети в житті
;вплив кримінальних структур, хуліганство;
вікові захоплення.
Формальні групи можуть бути спортивними, творчими, екологічними тощо. Такими групами,
наприклад, є спортивні секції, художньо-мистецькі гуртки, шкільне самоврядування, клуби
(туристичні, шахові, книголюби...) тощо. Такі групи створюються в рамках чинного
законодавства, мають чітко визначені права й обов’язки, структури та функції. Вони
керуються внутрішніми документами (статут, положення, тощо), мають високий рівень
дисципліни, організованості, здійснення контролю за поведінкою учасників згідно з
визначеними нормами і правилами. Формальні групи створюються для реалізації
потенціалу, талантів, набуття досвіду відстоювання своїх прав та інтересів, входження в
активне суспільне життя. Тільки перебуваючи в певній групі, особистість відчуває свою
корисність, вагомість, учиться бути відповідальною.
 Висновки
Сьогодні сучасна молодь соціалізується в рамках глобального знання, глобальних іміджів.Цей процес породжує новий тип
соціальної диференціації та соціальної культури.
Частиною загальної суспільної культури є молодіжна культура, яка формується з двох складових:
• - створеної молоддю, що позиціонує своє бажання, очикування, наміри;
• - культури попереднього покоління з принципами і традиціями, які вже склалися
Молодь завжди перебуває у пошуку нової індентичності, створенні нового стилю.
Поняття “молодіжна культура” є багатозначним і неоднозначним. Так, залежно від ідеологічної спрямованості, говорять про
“молодіжну культуру”, “молодіжну субкультуру” і навіть про “контркультуру”. Сьогодні молодіжна культура розвивається
під впливом ЗМІ та комп’ютерних технологій.
Для молодіжних субкультур Заходу джерелами “нового стилю” стали культури Азії, Африки та американських індіанців.
Джерелом конструювання “культурних мігів” вітчизняних молодіжних субкультур став насамперед Захід.
Після розпаду Радянського Союзу здалося, що нарешті здійснилася мрія дисидентів, хіпарів, неформалів... Настала
цілковита свобода і безкарність, що переросла в безлад. Головним посередником у спілкуванні стали засоби масової
інформації, які дуже негативно впливають на свідомість сучасної молоді.
Тому сьогодні однією з головних задач є активний вплив на молодіжну свідомість, щоб шляхом спільної координації дій
започаткувати нову хвилю відродження національної культури України.
Молодіжні субкультури – особлива частина суспільної культури. Неформальний спосіб життя притаманний людям
підліткового віку, а належність до тієї чи іншої субкультури – це своєрідний спосіб продемонструвати дорослим свої
власні погляди на життя. Ппідліткам взагалі характерне протиставлення себе дорослим і, тому вони об’єднуються з
іншими однодумцями та демонструють те, що у них є власні життєві позиції. Зазвичай бажання належати до певної
субкультури з віком зникає. Практично всі підлітки проходять через певні групи, хай то якісь гуртки, секції чи ті ж
неформальні рухи.
У психології навіть вважається, що.це сприятиме їхньому подальшому нормальному розвитку. На думку психологів
громадської організації “Вільна територія”, членів Української спілки психотерапевтів Місан Наталії та Лозової
Людмили, багато людей упереджено ставляться до представників молодіжних субкультур, зовсім не знаючи, що
більшість з них не мають ні найменшого відношення до криміналу, сексуальної розбещеності, сатанизму. А навпаки —
це звичайні у спілкуванні підлітки, більшість з яких початківці - музиканти, письменники, художники та досить обдаровані
люди. Вони виступають проти деяких чинних правил і для цього збираються в групи, створюючи тим самим свою
маленьку систему (зі своїм одягом та законами) на противагу системі великій.
Зрештою, кожен має право бути індивідуальним. І молодіжні огранізації існували завжди, лише самовиражалися
по - різному.
Дякую за увагу!